Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

N 369 від 28.08.2001 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за N 845/6036

{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку N 346 ( z1590-12 ) від 17.08.2012 }

Про затвердження Положення про застосування Національним

банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 563 ( z0062-02 ) від 29.12.2001 N 81 ( z0272-02 ) від 28.02.2002 N 384 ( z0836-02 ) від 07.10.2002 N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003 N 386 ( z0869-03 ) від 08.09.2003 N 172 ( z0595-04 ) від 21.04.2004 N 192 ( z0639-04 ) від 29.04.2004 N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 N 346 ( z1222-05 ) від 28.09.2005 N 216 ( z0753-06 ) від 15.06.2006 N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 N 428 ( z1222-06 ) від 09.11.2006 N 131 ( z0424-07 ) від 11.04.2007 N 4 ( z0121-08 ) від 08.01.2008 N 99 ( z0444-08 ) від 17.04.2008 N 171 ( z0617-08 ) від 18.06.2008 N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 N 476 ( z0093-09 ) від 30.12.2008 N 38 ( z0170-09 ) від 30.01.2009 N 107 ( z0269-09 ) від 28.02.2009 N 270 ( z0475-09 ) від 06.05.2009 N 459 ( z0815-09 ) від 06.08.2009 N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 N 569 ( z1101-09 ) від 29.09.2009 N 160 ( z0395-10 ) від 31.03.2010 N 273 ( z0471-10 ) від 09.06.2010 N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 N 209 ( z0850-11 ) від 24.06.2011 N 332 ( z1435-12 ) від 08.08.2012 }

Відповідно до вимог Законів України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та з метою удосконалення системи заходів впливу за порушення банківського законодавства Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (додається).

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 ( z0382-00 ) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), крім глави 7, яка визнається такою, що втратила чинність, після введення в дію глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, крім глави 7 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, яка набирає чинності з 01.01.2002.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) до 01.11.2001 розробити регламент застосування заходів впливу Національним банком України.

5. Установити, що заходи впливу до банків та осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, застосовуються Правлінням Національного банку України, Комісією Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків, заступником Голови Національного банку України за поданням та висновками структурних підрозділів центрального апарату і територіальних управлінь, а також начальниками територіальних управлінь Національного банку України або їх заступниками, комісіями з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальних управліннях Національного банку України відповідно до наданих їм повноважень. { Абзац перший пункту 5 в редакції Постанови Національного банку N 4 ( z0121-08 ) від 08.01.2008 }

У разі накладення штрафів на банки за ініціативою інших структурних підрозділів Національного банку (крім банківського нагляду), у тому числі тих, що не підпадають під дію статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), застосування яких відповідно до чинного законодавства у визначених випадках є обов'язковим, але може спричинити суттєве погіршення фінансового стану банку, Правління Національного банку або Комісія Національного банку в індивідуальному порядку та за окремою постановою (окремим рішенням) може дозволити поступову сплату банком штрафу протягом певного проміжку часу.

6. Унести до глави 7 Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.05.2000 N 215 ( z0382-00 ) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2000 за N 382/4603 (із змінами), такі зміни:

6.1. Абзац перший пункту 7.1 викласти в такій редакції:

"Національний банк має право накладати на банки штрафи в разі допущення ними порушень згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), зокрема такі".

6.2. В абзаці першому підпункту 7.6.2 пункту 7.6 слово "арбітражного" виключити.

6.3. Пункт 7.9 викласти в такій редакції:

"7.9. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 )".

7. Генеральному департаменту банківського нагляду (П.В.Андрущенко) довести цю постанову після державної реєстрації до відома самостійних структурних підрозділів Національного банку України, територіальних управлінь, а також банків для керівництва та використання в роботі.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л.Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (П.В.Андрущенко), Департамент монетарної політики (Н.І.Гребеник) Департамент готівково-грошового обігу (Н.В.Дорофєєва), Департамент платіжних систем (В.Л.Кравець), Департамент валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Голова В.С.Стельмах

Затверджено Постанова Правління Національного банку України 28.08.2001 N 369

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за N 845/6036

Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

{ У тексті Положення та в додатках до нього слова "Генеральний департамент банківського нагляду" у всіх відмінках замінено словами "Дирекція з банківського регулювання та нагляду" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 4 ( z0121-08 ) від 08.01.2008 }

{ У тексті Положення слова "норматив адекватності основного капіталу" у всіх відмінках замінено словами "норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

Розділ I. Загальні положення

Глава 1. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком

1.1. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства (далі - Положення) розроблене на підставі Законів України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі - Закон про банки), "Про Національний банк України" ( 679-14 ), "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), "Про акціонерні товариства" ( 514-17 ), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк). Положення визначає підстави і порядок застосування Національним банком до банків, філій іноземних банків та інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку(1), заходів впливу за порушення банківського законодавства.

{ Пункт 1.1 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 209 ( z0850-11 ) від 24.06.2011 }

--------------

(1) Інші особи, які є об'єктом перевірки Національного банку, визначені в статті 72 Закону про банки ( 2121-14 ). До інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку відповідно до Закону про банки, можуть застосовуватися заходи впливу, визначені в підпунктах "а" та "з" пункту 1.2 цього розділу.

У разі порушення банками, філіями іноземних банків чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно з Законом про банки ( 2121-14 ) (далі - банки), вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, установленому цим Положенням.

У разі допущення філією іноземного банку порушень Національний банк може висувати до іноземного банку вимогу щодо їх усунення, повідомляти про допущене порушення наглядовий орган іноземної держави як перед застосуванням адекватних заходів впливу, так і одночасно з їх застосуванням.

Терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

активи, зобов'язання - відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

банк, що реорганізовується, - банк, який під час дії тимчасової адміністрації унаслідок реорганізації повністю або частково передає своє майно, кошти, права та обов'язки банку-правонаступнику;

банк-правонаступник - банк, який унаслідок реорганізації повністю або частково приймає майно, кошти, права та обов'язки банку, що реорганізовується;

конфлікт інтересів - будь-який вид стосунків, який не відповідає інтересам банку або може перешкоджати об'єктивному виконанню обов'язків відповідальної особи;

ліквідаційна вартість, подібне майно, ринкова вартість - відповідно до національних положень (стандартів) оцінки майна;

оціночна вартість - вартість (ринкова, ліквідаційна), визначена за результатами незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності за договором з банком, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію або який ліквідовується;

передача активів/зобов'язань - передавання активів/зобов'язань з балансу одного банку на баланс іншого банку на підставі договору про передачу активів/зобов'язань;

проблемні активи - негативно класифіковані відповідно до нормативно-правових актів Національного банку активи;

продаж активів - передавання активів на підставі договору про купівлю-продаж активів;

публічний конфлікт у керівництві банку - відсутність згоди та наявність протиріч між органами управління банку, які негативно впливають на ефективне управління банком та загрожують інтересам кредиторів (вкладників) банку і про які стало відомо необмеженому колу осіб;

фінансово стабільний банк - банк, який дотримується у своїй діяльності економічних нормативів, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, та має достатній обсяг капіталу для свого подальшого розвитку.

Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях відповідно до їх визначень у Законі про банки ( 2121-14 ) та інших законодавчих актах України і нормативно-правових актах Національного банку.

{ Пункт 1.1 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 569 ( z1101-09 ) від 29.09.2009 }

1.2. Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:

а) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;

б) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку;

в) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;

г) розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

ґ) розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів;

д) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами.

е) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику;

є) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити;

ж) розпорядження щодо накладання штрафів на:

керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

банки в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;

з) розпорядження щодо тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку, використовувати право голосу придбаних акцій (часток/паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку;

и) розпорядження щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку;

і) розпорядження щодо примусової реорганізації банку;

ї) розпорядження щодо призначення тимчасової адміністрації;

й) відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

До філій іноземних банків вимоги підпунктів "б", "г", "з", "і" не застосовуються. { Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

Про застосування заходів впливу до філій іноземних банків Національний банк повідомляє іноземний банк та наглядовий орган іноземної держави. { Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

Національний банк надсилає територіальному управлінню за місцезнаходженням філії іноземного банку копії прийнятих рішень про застосування заходів впливу до цієї філії. { Пункт 1.2 глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

{ Пункт 1.3 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 38 ( z0170-09 ) від 30.01.2009 }

1.3. Заходи впливу застосовуються Національним банком на підставі:

результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їх філій;

результатів (матеріалів) перевірок банків та/або безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу; { Пункт 1.3 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

результатів аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;

результатів перевірок діяльності банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства на їх здійснення;

пропозицій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) у разі порушення банком норм Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ); ( Пункт глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

результатів перевірок дотримання банками валютного законодавства, здійснених уповноваженими працівниками Національного банку, що містять виявлені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. ( Пункт глави 1 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися лише з такою метою:

для перевіряння ліцензії установи на право ведення діяльності;

для перевіряння права на здійснення банківської діяльності.

1.4. У разі розгляду Національним банком питань щодо застосування до конкретного банку заходів впливу для надання пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів) або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються. Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою) не раніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Ділова зустріч у вигляді наради оформляється протоколом, до якого додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.

1.5. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.

Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:

характеру допущених банком порушень;

причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;

загального фінансового стану банку; { Абзац п'ятий пункту глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

{ Виноску 2 пункту глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників.

1.6. У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та покращення показників діяльності банку Національний банк може достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк (частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про застосування заходу впливу.

1.7. Рішення про застосування заходів впливу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих заходів впливу не зупиняється.

Глава 2. Особливий режим контролю за діяльністю банків

2.1. Для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень може встановлюватися особливий режим контролю за їх діяльністю (далі - особливий режим контролю).

Національний банк застосовує процедуру особливого режиму контролю, який передбачає:

запровадження проведення всіх початкових платежів від банку до системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням спеціального програмного забезпечення УАРМ юридичної особи" (далі - АРМ-Ю); { Абзац третій пункту 2.1 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 459 ( z0815-09 ) від 06.08.2009 }

обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку.

2.2. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, що встановлені статтею 73 Закону про банки ( 2121-14 ), у разі наявності хоча б однієї з таких ознак:

невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;

відсторонення керівників банків від посади;

виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів проведення банком операцій з високим рівнем ризику, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням вимог законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку;

виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;

потреби в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами до часу прийняття Національним банком рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації.

2.3. Рішення про встановлення особливого режиму контролю, який передбачає запровадження проведення всіх початкових платежів від банку до СЕП через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю, приймається Комісією Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку) або заступником Голови Національного банку (куратором служби банківського нагляду), або Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при територіальному управлінні Національного банку (далі - Комісія Національного банку при територіальному управлінні). { Абзац перший пункту 2.3 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 459 ( z0815-09 ) від 06.08.2009 }

Рішення про обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку приймається Правлінням Національного банку за поданням виконавчого директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду. Строк повноважень куратора банку не може перевищувати одного року з дня його призначення.

У такому самому порядку приймається рішення про продовження дії особливого режиму контролю.

2.4. Проведення всіх початкових платежів від банку до СЕП через відповідальних виконавців підрозділу банківського нагляду центрального апарату або територіального управління Національного банку з використанням АРМ-Ю здійснюється в день прийняття (отримання) такого рішення відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань міжбанківського переказу грошей в Україні. { Абзац перший пункту 2.4 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 459 ( z0815-09 ) від 06.08.2009 }

Якщо банк має філії, яким відкриті кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку, то особливий режим контролю одночасно встановлюється і для всіх філій.

2.5. Куратор банку призначається з числа службовців Національного банку, які мають вищу економічну або юридичну освіту, досвід роботи, пов'язаний із здійсненням банківських операцій, бездоганну ділову репутацію, організаторські здібності.

Залучений до виконання повноважень куратора банку службовець Національного банку призначається наказом Національного банку зі збереженням за ним місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи на період виконання функцій куратора банку.

2.6. Куратор банку, який за дорученням керівництва Національного банку здійснює посилений контроль за діяльністю банку, перебуваючи безпосередньо в банку, повинен бути забезпечений окремим приміщенням, що обладнане потрібними меблями, комп'ютерною технікою з доступом до відповідних програмно-технічних комплексів для перегляду в режимі поточного часу всіх операцій банку та його клієнтів, мати можливість користуватися телефоном/факсом та засобами розмножувальної техніки.

2.7. Національний банк має право встановити такі особливі вимоги до розрахунків банку, у якому призначено куратора:

заборонити використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки;

перевести банк на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

установити порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку банку та змісту платежів.

{ Главу 2 розділу I доповнено пунктом 2.7 згідно з Постановою Національного банку N 459 ( z0815-09 ) від 06.08.2009 }

2.8. На куратора банку покладено такі повноваження:

а) здійснювати постійний контроль за проведенням банком операцій, у тому числі встановлювати порядок виконання банком та його філіями початкових платежів з урахуванням наявності коштів на кореспондентському рахунку і змісту платежів, обирати способи організації управління черговістю початкових платежів (використовуючи засоби системи автоматизації банку, внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи банку, автоматизоване робоче місце "АРМ куратора банку", призначене для управління початковими платежами банку, що надсилаються до СЕП), отримувати інформацію та ознайомлюватися з документами щодо проведення банком операцій і визначення рівня ризику, на який він може наражатися;

{ Підпункт "а" пункту 2.8 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 459 ( z0815-09 ) від 06.08.2009 }

б) ініціювати заборону на використання для розрахунків прямі кореспондентські рахунки;

{ Пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено підпунктом "б" згідно з Постановою Національного банку N 459 ( z0815-09 ) від 06.08.2009 }

в) ініціювати переведення банку на модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП, яка надає банку можливість здійснювати початкові платежі від імені філій або через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему;

{ Пункт 2.8 глави 2 розділу I доповнено підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку N 459 ( z0815-09 ) від 06.08.2009 }

г) ініціювати проведення нарад з керівництвом банку для отримання пояснень та інформації стосовно вжиття банком заходів щодо усунення порушень і недоліків та забезпечення його фінансової стабільності;

ґ) обов'язково бути присутнім:

на загальних зборах акціонерів, на засіданнях спостережної ради і правління банку;

на засіданнях комітетів (в обов'язковому порядку кредитного комітету, комітету з питань управління активами та пасивами, тарифного комітету);

на нарадах керівництва, у тому числі щодо реструктуризації зовнішніх зобов'язань банку, та інших структурних підрозділів банку, у тому числі підрозділів внутрішнього контролю та аудиту банку;

на переговорах з інвесторами банку з питань продажу чи реорганізації банку, шляхів оздоровлення банку за рахунок коштів учасників;

д) здійснювати контроль за своєчасним виконанням банком вимог (заходів), пред'явлених (застосованих) Національним банком до банку за результатами його діяльності, у тому числі за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або прийнятих у письмовій угоді зобов'язань перед Національним банком;

е) інформувати керівництво служби банківського нагляду щодо результатів аналізу фінансового стану банку, а в разі виникнення негативних тенденцій і виявлення проблем у його діяльності, які можуть нести загрозу втрати ліквідності і платоспроможності та інтересам кредиторів і вкладників, оперативно готувати обґрунтовані пропозиції щодо подальших наглядових дій за цим банком;

є) виконувати функції, пов'язані із здійсненням контролю за використанням коштів, отриманих від Національного банку для забезпечення його ліквідності;

ж) погоджувати рішення керівництва банку та документи (угоди), пов'язані з рухом коштів;

з) звертатися до Національного банку з клопотанням про розгляд питання щодо застосування відповідного заходу впливу згідно з вимогами статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ) до посадових осіб або осіб, які діють за їх дорученням, якщо вони перешкоджають здійсненню функцій куратора банку, зокрема створюють умови, за яких куратор не може повністю або частково здійснювати повноваження, покладені на нього Національним банком.

и) виносити за межі банку копії документів, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.

2.9. Протягом семи днів з дня його призначення куратор банку зобов'язаний разом з керівництвом банку скласти комплексний план щодо ужиття таких заходів:

погашення простроченої заборгованості банку;

зупинення відпливу та стимулювання повернення в банк/нарощення депозитів фізичних, юридичних осіб банку;

повернення в банк готівкової маси, нарахованих несплачених відсотків за кредитними договорами;

збільшення ресурсної бази банку за рахунок повернення коштів клієнтів;

приведення системи преміювання працівників банку у відповідність до покладених завдань.

2.10. З метою ефективного виконання покладених на нього завдань куратор банку за наявності обґрунтованих підстав має право на отримання необхідної інформації від структурних підрозділів Національного банку та залучення до роботи за погодженням з керівництвом Національного банку службовців Національного банку з визначених питань.

2.11. Банк на вимогу куратора банку зобов'язаний надавати інформацію щодо його діяльності, у тому числі пояснення щодо проведення ним окремих операцій. Інформація у формі відповідних документів та їх копій (у тому числі виготовлених методом сканування або створення фотокопій) чи інших носіїв відповідної інформації, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, має бути засвідчена банком належним чином.

{ Розділ I доповнено главою 2 згідно з Постановою Національною банку N 38 ( z0170-09 ) від 30.01.2009 }

Розділ II. Застосування письмового застереження та укладення письмової угоди з банком

Глава 1. Письмове застереження

1.1. У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку та/або вжиття заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності Національний банк застосовує до банку письмове застереження. { Пункт 1.1 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003, N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

1.2. У письмовому застереженні Національний банк висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких йому потрібно вжити у визначені строки з метою їх усунення або недопущення надалі, зокрема щодо: ( Абзац перший пункту 1.2 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;

( Підпункт "б" пункту 1.2 глави 1 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 346 ( z1222-05 ) від 28.09.2005 )

б) усунення порушень банком економічних нормативів;

в) зменшення невиправданих витрат банку;

г) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;

ґ) вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних (низькоприбуткових або збиткових) інвестицій;

д) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок, які здійснює Національний банк;

е) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно до статті 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" ( 3125-12 ); { Підпункт "е" пункту 1.2 глави 1 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 131 ( z0424-07 ) від 11.04.2007 }

є) недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового резервування протягом одного календарного року;

ж) порушення вимог Закону про банки ( 2121-14 ) в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; { Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

{ Підпункт "з" пункту 1.2 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

з) інших порушень. ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено підпунктом згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003 )

Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90 днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до територіального управління Національного банку в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Письмове застереження може застосовуватися в разі порушення банком Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) (залежно від характеру та виду порушення). ( Пункт 1.2 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

1.3. Письмове застереження застосовується самостійними структурними підрозділами центрального апарату Національного банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати діяльність банків, а також територіальними управліннями Національного банку. Про застосування іншими структурними підрозділами Національного банку (крім банківського нагляду) письмового застереження має повідомлятися відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку для його інформованості щодо діяльності банку в цілому.

Письмове застереження підписується заступником Голови Національного банку, керівником (його заступником) самостійного структурного підрозділу центрального апарату або керівником (його заступником) територіального управління Національного банку.

Письмове застереження складається на бланку Національного банку або територіального управління Національного банку, у якому зазначається його назва "Застереження", та адресується банку із зазначенням повної назви банку. Письмове застереження надсилається банку фельдзв'язком або згідно з установленими Національним банком вимогами щодо пересилання документів з грифом конфіденційності рекомендованим листом з повідомленням про вручення. { Пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

1.4. Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну перевірку.

Письмове застереження також може надсилатися банку під час інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або відповідний структурний підрозділ банківського нагляду Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного застосування такого заходу.

1.5. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу отримання письмового застереження подати Національному банку відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.

1.6. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату).

У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені строки відповідне територіальне управління Національного банку в строк до 5 робочих днів має подати до відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату пропозиції щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.

1.7. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу, зокрема укладення письмової угоди з банком.

Глава 2. Укладення письмової угоди з банком

2.1. Письмова угода як захід впливу може укладатися з банком, що допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, або здійснює операції з високим рівнем ризику, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) п'ять та більше разів поспіль, за умови подання ним прийнятного плану заходів для усунення виявлених проблем.

{ Пункт 2.1 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009, N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

2.2. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає перелік обгрунтованих заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із зазначенням строків їх виконання.

Якщо банк (крім філії іноземного банку) хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком [а саме: норматив мінімального рівня регулятивного капіталу банку (Н1) або норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3)], то він зобов'язаний протягом місяця подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку (далі - програма капіталізації) для укладення письмової угоди про його виконання. { Пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

Якщо банк допустив порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) п'ять та більше разів поспіль, то він зобов'язаний протягом тижня подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків усунення допущеного порушення для укладання письмової угоди про його виконання. { Пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

Філії іноземних банків, які порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), надають Національному банку програму капіталізації у порядку, установленому для банків України. { Пункт 2.2 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також оцінки й висновку відповідного підрозділу Генерального департаменту банківського нагляду (територіального управління) Національного банку щодо реальності строків, установлених банком для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його фінансового стану, а у випадку порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) також із урахуванням пропозицій Генерального департаменту грошово-кредитної політики. { Абзац п'ятий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009, N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку (керівником філії іноземного банку) та/або іншою уповноваженою відповідно до вимог чинного законодавства особою, засвідчується печаткою банку. { Абзац пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті угоди, згідно з чинним законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням, спостережною/наглядовою радою або загальними зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до угоди.

2.3. Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають включати конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому, зокрема таке:

складання та виконання бізнес-плану або програми капіталізації банку (відповідно до додатка 2 до цього Положення), або програми фінансового оздоровлення (відповідно до додатка 1 до цього Положення); ( Абзац другий пункту 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

виконання плану заходів, спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності; ( Пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

( Абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 81 ( z0272-02 ) від 28.02.2002 )

розроблення та запровадження положень щодо поліпшення практики кредитування;

зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;

прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;

прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним особам (інсайдерам) банку;

прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;

тимчасове припинення виплати дивідендів;

прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;

реорганізація банку.

{ Абзац тринадцятий пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

поліпшення якості активів, у тому числі шляхом вкладення коштів у безризикові активи (державні цінні папери з подальшим їх блокуванням на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку та депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком) у розмірі:

50 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить 30 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

40 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 20 до 30 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках;

30 відсотків від розрахункової загальної суми резервів під негативно класифіковані активи, якщо питома вага негативно класифікованих активів становить від 10 до 20 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках.

Письмова угода щодо тимчасового припинення виплати дивідендів, реорганізації банку з філією іноземного банку не укладається. { Пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

У разі укладення письмової угоди з банком для усунення порушення значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають уключати, зокрема, зобов'язання банку не здійснювати купівлю у Національного банку іноземної валюти під час здійснення валютних інтервенцій Національного банку на міжбанківському валютному ринку України, за виключенням цільових валютних аукціонів з продажу іноземної валюти для забезпечення виконання клієнтами банка - фізичними особами зобов'язань за отриманими ними кредитами в іноземній валюті. { Пункт 2.3 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

{ Пункт 2.3 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 }

2.4. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення проблем в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.

Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату (територіальне управління Національного банку) надсилає цьому банку лист з пропозиціями за підписом заступника Голови Національного банку (куратора служби банківського нагляду) або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду, або керівника (його заступника) територіального управління Національного банку, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також перелік вимог та умов, які банк зобов'язаний включити до письмової угоди. ( Абзац другий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 81 ( z0272-02 ) від 28.02.2002 )

Територіальне управління або Дирекція з банківського регулювання та нагляду Національного банку в строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обгрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку має зауваження або доповнення до поданого банком проекту письмової угоди, то банку засобами спецзв'язку надсилається лист за підписом керівника/його заступника територіального управління (заступника Голови Національного банку - куратора служби банківського нагляду або директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду) Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проекту письмової угоди. ( Абзац третій пункту 2.4 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

Голова правління (ради директорів) банку (керівник філії іноземного банку), з яким має укладатися угода, під час розгляду проекту угоди може запрошуватися на нараду до Національного банку або до територіального управління для надання пояснень. { Абзац четвертий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 270 ( z0475-09 ) від 06.05.2009 }

Якщо протягом 15 календарних днів з дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди банк не врахував письмових зауважень Національного банку щодо проекту угоди, то територіальне управління (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) Національного банку порушує питання про застосування інших адекватних заходів впливу. ( Пункт 2.4 глави 2 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

2.5. У письмовій угоді з боку Національного банку також має обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.

2.6. Письмову угоду з банком від імені Національного банку підписує керівник/його заступник територіального управління Національного банку (заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду або директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Письмова угода засвідчується відбитком печатки Національного банку (територіального управління Національного банку). ( Абзац перший пункту 2.6 глави 2 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

Територіальне управління Національного банку після укладення письмової угоди з банком надсилає копію угоди до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

У разі відмови або ухилення банку від укладення письмової угоди в установлений строк без обгрунтованих причин до нього мають застосовуватися інші (жорсткіші) заходи впливу згідно з цим Положенням.

2.7. Контроль за виконанням банком зобов'язань за письмовою угодою здійснюється відповідним територіальним управлінням (структурним підрозділом центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) шляхом аналізу звітів банку, проведення спільних нарад чи перевірок.

2.8. У разі невиконання банком хоча б одного з прийнятих в угоді зобов'язань у встановлені строки відповідне територіальне управління (структурний підрозділ центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) Національного банку подає до Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) обгрунтовані пропозиції щодо розірвання угоди з банком та його подальшої діяльності (застосування інших жорсткіших заходів впливу). У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про розірвання угоди і застосування інших жорсткіших заходів впливу банку надсилається відповідне повідомлення. З часу прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про розірвання угоди з банком дія угоди припиняється.

Глава 3. Скликання загальних зборів учасників банку, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення або плану реорганізації банку

3.1. Комісія Національного банку з метою оздоровлення банку має право прийняти рішення про потребу скликання спостережної ради та/або правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення для банку, в якому відбувається суттєве погіршення його фінансового стану (зокрема зростання активів з негативною класифікацією, обсяг яких становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, або наявність збитків за результатами фінансового року).

{ Пункт 3.1 глави 3 розділу II в редакції Постанов Національного банку N 346 ( z1222-05 ) від 28.09.2005, N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

3.2. Комісія Національного банку має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку, якщо фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів акціонерів (учасників, інвесторів) для реструктуризації капіталу банку та/або зобов'язань банку, або в разі потреби розроблення плану реорганізації банку шляхом злиття або приєднання - якщо банк хоч раз порушив один із нормативів капіталу, установлених Національним банком, та/або не надав у встановленому порядку програму капіталізації банку.

{ Пункт 3.2 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

3.3. Банк протягом 20 робочих днів з дня отримання рішення Комісії Національного банку щодо прийняття програми фінансового оздоровлення зобов'язаний розробити і подати затверджену правлінням та радою банку програму фінансового оздоровлення на узгодження відповідному територіальному управлінню Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку - у строк до 25 робочих днів).

3.4. Якщо радою банку (радою директорів) на вимогу Національного банку або без цієї вимоги прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників з метою схвалення програми фінансового оздоровлення або прийняття рішення про його реорганізацію, то банк зобов'язаний повідомити територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) про час і місце проведення загальних зборів, порядок денний і надати проект рішення щодо фінансового оздоровлення чи реорганізації банку, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників, у строк до 20 робочих днів після отримання листа з вимогою, але не пізніше 25 днів до дня скликання зборів.

Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) розглядає отримані документи щодо ефективності та відповідності вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку, у разі потреби надає зауваження. Уповноважений представник Національного банку в разі потреби бере участь у проведенні загальних зборів учасників банку з правом дорадчого голосу.

Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів подає територіальному управлінню Національного банку (структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) прийняту банком програму фінансового оздоровлення (чи план реорганізації разом з економічними обгрунтуваннями та розрахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо реорганізації банків), протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем зборів та засвідчений печаткою банку разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

У разі прийняття загальними зборами банку програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) особи, що бажають придбати (збільшити) істотну участь у банку, мають подати Національному банку документи для отримання дозволу відповідно до статті 34 Закону про банки ( 2121-14 ) та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

3.5. Умови подання банком документів щодо реорганізації банку, погодження Національним банком плану реорганізації банку та контроль за виконанням плану реорганізації здійснюються згідно з нормативно-правовими актами Національного банку щодо реорганізації банків.

3.6. Територіальне управління Національного банку (підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банків) протягом 10 робочих днів з дня отримання програми фінансового оздоровлення розглядає її щодо ефективності та відповідності вимогам Національного банку і в разі її підтримки подає разом з висновками до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.

Дирекція з банківського регулювання та нагляду в строк до десяти робочих днів розглядає програму і готує відповідні пропозиції Комісії Національного банку або повертає цю програму на доопрацювання з мотивованими зауваженнями.

3.7. У разі погодження програми фінансового оздоровлення Комісія Національного банку приймає відповідне рішення.

Після схвалення програми фінансового оздоровлення Комісією Національного банку з банком укладається письмова угода на строк до дванадцяти місяців (до вісімнадцяти місяців, якщо нагляд за діяльністю банку безпосередньо здійснює структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату) у порядку, визначеному главою 2 розділу II цього Положення ( z0845-01 ). ( Абзац другий пункту 3.7 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 81 ( z0272-02 ) від 28.02.2002 )

Рішення Комісії Національного банку про погодження програми фінансового оздоровлення в триденний строк після його прийняття надсилається банку та відповідному територіальному управлінню Національного банку.

За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення фінансового оздоровлення банку цей строк може бути продовжений Правлінням Національного банку ще на шість місяців.

3.8. У разі неподання банком у встановлений строк програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) або подання програми (плану реорганізації), яка не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Комісії Національного банку щодо прийняття банком програми фінансового оздоровлення), Національний банк застосовує жорсткіші заходи впливу, що адекватні допущеним порушенням.

{ Пункт 3.8 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

3.9. Контроль за виконанням банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) здійснюється територіальним управлінням Національного банку (структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

За результатами нагляду щодо виконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та умов письмової угоди з банком територіальне управління Національного банку щомісяця до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Дирекції з банківського регулювання та нагляду свої висновки та пропозиції.

3.10. До закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення та/або для прийняття рішення про продовження її дії (дії письмової угоди) в обов'язковому порядку відповідний підрозділ банківського нагляду Національного банку має здійснити комплексну (планову або позапланову) інспекційну перевірку діяльності цього банку.

За 10 робочих днів до закінчення строку дії програми фінансового оздоровлення банку (строку дії письмової угоди) територіальне управління Національного банку зобов'язане подати Дирекції з банківського регулювання та нагляду (з урахуванням звіту про інспекційну перевірку) висновок про виконання банком програми фінансового оздоровлення (письмової угоди) або про застосування інших жорсткіших заходів впливу.

3.11. У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, та дотримання банком економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування, формування банком у повному обсязі резервів під активні операції протягом трьох останніх місяців, що підтверджено результатами інспектування, програма вважається завершеною, а дія угоди - припиненою. ( Пункт 3.11 глави 3 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 346 ( z1222-05 ) від 28.09.2005 )

3.12. У разі невиконання банком програми фінансового оздоровлення (плану реорганізації) та/або погіршення його фінансового стану Національний банк розриває з банком письмову угоду і приймає рішення про призначення тимчасової адміністрації або про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку.

Розділ III. Видача Національним банком розпоряджень

Глава 1. Загальні вимоги

1.1. Відповідно до статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ) Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходу впливу, що застосовується за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов'язковим для виконання.

1.2. Національний банк видає розпорядження у формі постанови Правління Національного банку, рішення Комісії Національного банку або Комісії Національного банку при територіальному управлінні відповідно до вимог цього Положення ( z0845-01 ), а також у формі постанови за справою про адміністративне правопорушення відповідно до Положення про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 ( z0062-02 ) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.

Комісія Національного банку може делегувати свої повноваження, визначені розділом III цього Положення ( z0845-01 ), комісіям Національного банку при територіальних управліннях.

( Пункт 1.2 глави 1 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 81 ( z0272-02 ) від 28.02.2002 )

Глава 2. Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі

2.1. Національний банк має право видати банку розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі. Розпорядження щодо зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів.

Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких випадках:

а) до банків, що порушили норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3); { Підпункт "а" пункту 2.1 глави 2 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого Національним банком рівня;

в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання ним цієї програми.

2.2. Цей захід впливу не застосовується, якщо акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування нарахованих дивідендів на придбання акцій/часток нової емісії або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.

2.3. Видача розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів чи розподіл капіталу в будь-якій формі здійснюється Комісією Національного банку у формі відповідного рішення.

Таке рішення Комісія Національного банку може прийняти одночасно з погодженням розробленої банком програми фінансового оздоровлення.

Глава 3. Установлення для банку підвищених економічних нормативів

3.1. Національний банк має право видати розпорядження щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів.

Таке розпорядження видається Національним банком у формі постанови Правління Національного банку шляхом установлення підвищених вимог щодо мінімальних значень нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику. ( Абзац другий пункту 3.1 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

3.2. Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у разі видання Національним банком розпорядження щодо встановлення для банків підвищених значень економічних нормативів визначається (з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки) за таких умов: ( Абзац перший пункту 3.2 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

а) рівень активів з негативною класифікацією (2) становить 20 і більше відсотків від загальної суми активів за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку; { Підпункт "а" пункту 3.2 глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

________________ (2) Рівень активів з негативною класифікацією визначається відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 ( z0841-01 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами. ( Виноска глави 3 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

б) загальна сума недосформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними операціями, за операціями з цінними паперами, за дебіторською заборгованістю, за простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення Національним банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резерву за активними операціями;

{ Підпункт "в" пункту 3.2 глави 3 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 107 ( z0269-09 ) від 28.02.2009 }

в) надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків регулятивного капіталу банку);

г) підстави для надання кредитів та здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми;

ґ) здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні (3).

______________ 3 Поняття інсайдерів та умов, що сприятливіші за звичайні, застосовуються відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків, затвердженої постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 N 368 ( z0841-01 ).

д) надання кредиту (або здійснення вкладень у боргові цінні папери) у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям. ( Пункт 3.2 глави 3 розділу III доповнено підпунктом згідно з Постановою НБУ N 192 ( z0639-04 ) від 29.04.2004 )

3.3. Рішення про видачу розпорядження Національного банку щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів приймається за обгрунтованими пропозиціями територіальних управлінь Національного банку (або відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком).

У разі отримання пропозицій від територіального управління Національного банку відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату протягом десяти днів розглядає їх та за потреби готує обгрунтовані висновки для подання на розгляд Правління Національного банку. ( Абзац другий пункту 3.3 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

3.4. Протягом трьох днів після прийняття постанови Правління Національного банку щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату повідомляє відповідне територіальне управління та банк про застосований захід впливу. Через 10 календарних днів після часу прийняття Національним банком відповідного рішення підвищені значення економічних нормативів набирають чинності та стають обов'язковими для їх виконання. ( Пункт 3.4 глави 3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

3.5. У разі недотримання банком установлених підвищених значень економічних нормативів розглядається питання щодо застосування адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням.

Глава 4. Підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами

4.1. У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне забезпечення за кредитними операціями банку.

4.2. Цей захід впливу застосовується до банків, що не дотримуються вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку класифікації активних операцій, у тому числі: { Абзац перший пункту 4.2 глави 4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

неподання на вимогу уповноважених працівників Національного банку документів або інформації для перевірки достовірності оцінки фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції;

надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або несвоєчасне їх надання;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

недотримання нормативів кредитного ризику;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень.

4.3. Розпорядження про підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами видається у формі постанови Правління Національного банку. ( Главу 4 розділу III доповнено пунктом 4.3 згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

Глава 5. Обмеження, зупинення чи припинення проведення

окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику

5.1. Національний банк може видати розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій (визначені в статті 47 Закону про банки ( 2121-14 ) з високим рівнем ризику.

Розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику видається у формі рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку.

Комісія при територіальному управлінні Національного банку має право обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення окремих видів операцій банків у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку.

Розпорядження щодо припинення банківських операцій (пункти 2-3 частини першої статті 47 Закону про банки ( 2121-14 ) видається іншим юридичним особам (крім банків), що здійснюють ці операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.

Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій при видачі розпорядження Національного банку про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику визначається за оцінкою (класифікацією) активів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки (планової та позапланової).

5.2. Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках: ( Абзац перший пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;

надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку; ( Абзац третій пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 ( z1222-05 ) від 28.09.2005 )

проведення операцій за незареєстрованими Національним банком кореспондентськими рахунками банків;

порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;

{ Абзац шостий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів поспіль; { Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009; в редакції Постанови Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо отримання банками письмового дозволу Національного банку на виконання окремих операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);

порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/письмовий дозвіл;

недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів Національного банку);

здійснення без письмового дозволу Національного банку операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;

недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо складання та надання звітності;

надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), що встановлений у главі 2 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 ( z0841-01 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, із змінами (далі - Інструкція про порядок регулювання діяльності банків); ( Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення тих чи інших операцій;

порушення вимог Закону про банки ( 2121-14 ) в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; { Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

( Абзац сімнадцятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 515 ( z1449-04 ) від 27.10.2004 )

порушення банком порядку формування обов'язкових резервів три звітних періоди резервування поспіль протягом календарного року; { Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

недотримання банком більше ніж 30 разів (уключаючи вихідні або святкові дні) визначеного Національним банком щоденного на початок операційного дня залишку коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку протягом трьох звітних періодів резервування поспіль; { Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

неперерахування банком коштів обов'язкових резервів у повному обсязі на окремий рахунок у Національному банку протягом трьох робочих днів після набрання чинності рішенням Національного банку щодо формування і зберігання коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку; { Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

неперерахування банком протягом трьох робочих днів після закінчення звітного періоду резервування на окремий рахунок, відкритий у Національному банку, суми коштів обов'язкового резервування відповідно до встановлених нормативів у разі зростання обсягів залучених банком коштів порівняно із попереднім звітним періодом резервування; { Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

здійснення філією (іншим відокремленим підрозділом банку) операцій з порушенням вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі здійснення операцій без правових підстав.

У разі порушення банком вимог частин першої та другої статті 2 Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ) щодо обов'язкової участі банку в Фонді або несплати, або несвоєчасної сплати зборів до Фонду (якщо Фонд звернувся до Національного банку про застосування заходів впливу у зв'язку з допущенням банком цього порушення) Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) може прийняти рішення про обмеження або зупинення операцій з приймання вкладів (депозитів) фізичних осіб.

У разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках), збитків за результатами фінансового року, систематичного (більше двох разів протягом місяця) порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), Національний банк має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимоги щодо:

вкладання банком коштів у розмірі, передбаченому абзацами чотирнадцятим, п'ятнадцятим та шістнадцятим пункту 2.3 глави 2 розділу II цього Положення, у безризикові активи (депозитні сертифікати Національного банку за умови їх розміщення Національним банком та державні цінні папери). У день придбання банком державних цінних паперів Національний банк на час дії рішення про обмеження активних операцій здійснює їх блокування на рахунках у цінних паперах банку за безумовною операцією в депозитарії державних цінних паперів Національного банку;

{ Абзац двадцять п'ятий пункту 5.2 глави 5 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

або заборони на здійснення банком активних операцій з пов'язаними особами (інсайдерами) банку.

У разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2), яке передбачено абзацом шостим цього пункту, Національний банк має право прийняти рішення щодо зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог: { Пункт 5.2 глави 5 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 107 ( z0269-09 ) від 28.02.2009; в редакції Постанови Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

встановлення для банку зменшеного до 5 процентних пунктів значення відповідного ліміту на строк до шести місяців; { Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

зупинення/обмеження здійснення окремих операцій з валютними цінностями; { Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

припинення здійснення окремих операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення таких операцій. { Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

Після прийняття Комісією Національного банку рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням призупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій. { Абзац пункту 5.2 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

( Пункт 5.2 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003 )

5.3. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо припинення здійснення окремого виду операцій банк утрачає право на їх здійснення.

Якщо здійснення банком цього виду операцій передбачає відповідно до Закону про банки ( 2121-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку отримання письмового дозволу Національного банку, то одночасно втрачає чинність письмовий дозвіл Національного банку в частині здійснення цього виду операцій.

У цьому випадку банк зобов'язаний у триденний строк повернути територіальному управлінню Національного банку раніше отриманий письмовий дозвіл на здійснення операцій для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій.

Отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) про припинення здійснення окремих видів операцій є підставою для розірвання банком відповідних договорів на здійснення цих операцій.

5.4. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) щодо зупинення (обмеження) здійснення окремого виду операцій банк: ( Абзац перший пункту 5.4 глави 5 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003 )

а) з часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;

б) утрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;

в) одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.

Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремих видів операцій визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) здійснення окремих видів операцій. ( Абзац п'ятий пункту 5.4 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003 )

5.5. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій відповідне територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) не пізніше наступного робочого дня з дня отримання цього рішення зобов'язане: { Абзац перший пункту 5.5 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.

5.6. Якщо Комісія при територіальному управлінні Національного банку прийняла рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, то територіальне управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття зобов'язане: { Абзац перший пункту 5.6 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;

повідомити про прийняте рішення Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Департаменту реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

5.7. Якщо банк відмовився отримати рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних ним операцій, то на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення Національного банку надсилається банку згідно з установленими Національним банком вимогами щодо пересилання документів з грифом конфіденційності рекомендованим листом з повідомленням про вручення. { Абзац перший пункту 5.7 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій.

5.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій за поданням відповідного територіального управління Національного банку (Дирекції з банківського регулювання та нагляду). Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк, Дирекцію з банківського регулювання та нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 5.6 глави 5 розділу III цього Положення. ( Пункт 5.8 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003 )

5.9. Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів банківських операцій.

Не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій територіальне управління Національного банку (Дирекція з банківського регулювання та нагляду) надає Комісії Національного банку при територіальному управлінні (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності. { Абзац другий пункту 5.9 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003, N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) окремий вид операцій, що здійснюється банком, Комісія Національного банку (або Комісія Національного банку при територіальному управлінні) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших жорсткіших заходів впливу.

5.10. Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням Національного банку зупинено (обмежено, припинено), або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то Національний банк має застосувати до нього інші заходи впливу.

{ Пункт 5.10 глави 5 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107 ( z0269-09 ) від 28.02.2009 }

5.11. У разі здійснення банком операцій з валютними цінностями з високим рівнем ризику структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Дирекції з банківського регулювання та нагляду.

5.12. Якщо Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) прийняла рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, то банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання цього рішення надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості).

5.13. У разі прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний ужити таких заходів:

а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та в триденний строк повернути Національному банку раніше отриманий письмовий дозвіл Національного банку для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання);

б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;

в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними;

Після закриття кореспондентських рахунків повернути територіальному управлінню Національного банку документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера;

г) протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про припинення зазначеного письмового дозволу;

ґ) протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;

д) закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цією главою;

е) закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб;

є) ужити заходів щодо припинення валютних операцій власними дирекціями, філіями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку;

ж) припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті;

з) припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків;

и) забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;

і) ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті;

ї) ужити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення дії зазначеного письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.

За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.

Продаж кредитних коштів має бути завершено в строк до 90 днів з початку переговорів.

Глава 6. Заборона надавання бланкових кредитів

6.1. Розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів може видаватися: ( Абзац перший пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 346 ( z1222-05 ) від 28.09.2005 )

банкам, у яких обсяг негативно класифікованих активів перевищує 10 відсотків суми активів, за якими мають оцінюватися ризики та формуватися страхові резерви; ( Пункт 6.1 глави 6 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 346 ( z1222-05 ) від 28.09.2005 )

банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі; { Абзац третій пункту 6.1 глави 6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 346 ( z1222-05 ) від 28.09.2005, N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

банкам, що порушують норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) або норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів (Н3). { Абзац четвертий пункту 6.1 глави 6 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

6.2. Рішення про заборону надавати бланкові кредити приймає Комісія Національного банку за результатами планової або позапланової інспекційної перевірки та на підставі пропозицій відповідних територіальних управлінь Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) та Дирекції з банківського регулювання та нагляду.

Глава 7. Накладання штрафів на банки

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких:

порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку; ( Абзац другий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 386 ( z0869-03 ) від 08.09.2003 )

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання; { Абзац четвертий пункту 7.1 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 ( z0121-08 ) від 08.01.2008 }

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком,

недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року;

порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків;

невиконання (неналежне виконання) вимог Закону про банки ( 2121-14 ) в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; { Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом восьмим згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення; ( Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку N 386 ( z0869-03 ) від 08.09.2003 )

недотримання банком розміру резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів. { Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 171 ( z0617-08 ) від 18.06.2008 }

порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2). { Пункт 7.1 глави 7 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 107 ( z0269-09 ) від 28.02.2009; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

7.2. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки: { Абзац перший пункту 7.2 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку (також може застосовуватися письмове застереження щодо потреби усунунення допущеного порушення);

за друге однотипне порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші однотипні порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.3. Штраф за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.4. Штраф за подання недостовірної інформації або звітності, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки: { Абзац перший пункту 7.4 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 ( z0121-08 ) від 08.01.2008 }

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів (нарахована за місяць, у якому допущені порушення) за подання недостовірної інформації або звітності,а також неподання або несвоєчасне їх подання, не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку. { Абзац п'ятий пункту 7.4 глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 4 ( z0121-08 ) від 08.01.2008 }

7.5. Штраф за невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,03 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.6. Штраф за недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом півріччя накладається на банки за другий випадок порушення в розмірі ставки "овернайт" під забезпечення від суми недорезервування, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

( Пункт 7.6 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 172 ( z0595-04 ) від 21.04.2004 )

7.7. Штраф за недотримання банком розміру резервування коштів за договором про залучення уповноваженим банком депозиту, кредиту (позики) в іноземній валюті від нерезидента накладається на банк за кожний випадок порушення в розмірі суми коштів недорезервування за такою операцією, розрахованої за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день вчинення порушення, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

{ Главу 7 розділу III доповнено пунктом 7.7 згідно з Постановою Національного банку N 171 ( z0617-08 ) від 18.06.2008 }

7.8. Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів накладаються на банки:

а) за щоденне порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4) та максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Накладення штрафів за порушення кожного з цих нормативів здійснюється за кожен випадок їх порушення, допущений у звітному місяці;

{ Підпункт "а" пункту глави 7 розділу III в редакції Постанов НБУ N 192 ( z0639-04 ) від 29.04.2004, N 273 ( z0471-10 ) від 09.06.2010 }

б) за порушення таких нормативів, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць:

{ Абзац другий підпункту "б" пункту 7.8 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 273 ( z0471-10 ) від 09.06.2010 }

нормативів інвестування (Н11, Н12);

{ Абзац підпункту "б" пункту 7.8 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 107 ( z0269-09 ) від 28.02.2009 }

За нормативами, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням уважається порушення нормативів, що розраховуються як середньозважена величина за місяць;

в) за порушення таких нормативів, що розраховуються за щодекадним розрахунком на 11, 21 число звітного місяця та на 1 число наступного за звітним місяця:

поточної ліквідності (Н5);

короткострокової ліквідності (Н6).

За нормативами поточної та короткострокової ліквідності кожним випадком порушення є порушення нормативу за станом на 11, 21 число звітного місяця або на 1 число наступного за звітним місяця.

{ Пункт 7.8 глави 7 розділу III доповнено підпунктом "в" згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

7.9. Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6) накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом): { Абзац перший пункту глави 7 розділу III в редакції Постанов Національного банку N 386 ( z0869-03 ) від 08.09.2003, N 192 ( z0639-04 ) від 29.04.2004, N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

( Абзац п'ятий пункту глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 ( z0639-04 ) від 29.04.2004 )

( Абзац шостий пункту глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 ( z0639-04 ) від 29.04.2004 )

( Абзац сьомий пункту глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови НБУ N 192 ( z0639-04 ) від 29.04.2004 )

{ Пункт 7.10 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 273 ( z0471-10 ) від 09.06.2010 }

7.10. Штраф за порушення нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) і загальної суми інвестування (Н12), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів інвестування, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.11. Штраф за порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) накладається на банк у розмірі від 10 тисяч гривень до одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку адекватно допущеному порушенню (окремо за кожним лімітом). { Абзац перший пункту глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

Одним порушенням уважається допущене протягом дня одне порушення значення відповідного ліміту. { Пункт глави 7 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009; в редакції Постанови Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

{ Абзац третій пункту 7.11 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

{ Абзац четвертий пункту 7.11 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

Порушенням установленого Національним банком значення ліміту загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2) уважається перевищення банком значення відповідного ліміту більше ніж на чотири базисних пункти (чотири сотих частини процента). { Абзац пункту глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

Загальна сума штрафів за порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) відкритої валютної позиції (Л13-1, Л13-2), що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку. { Абзац пункту глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 } { Пункт розділу III в редакції Постанови Національного банку N 107 ( z0269-09 ) від 28.02.2009 }

7.12. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банками вимог Закону про банки ( 2121-14 ) в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, накладається на банки за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку. { Абзац перший пункту 7.12 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

Загальна сума штрафів за однотипні порушення, виявлені перевіркою, не може становити більше ніж 1 відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

( Главу 7 розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003 )

7.13. Штраф за порушення вимог щодо порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або його дострокового повернення, визначених у розділі III Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, накладається на банки в розмірі 0,1 відсотка від розміру зареєстрованого статутного фонду банку. ( Главу 7 розділу III доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 386 ( z0869-03 ) від 08.09.2003 )

7.14. Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допущених порушень, що зазначені в цій главі, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

{ Пункт розділу III в редакції Постанови Національного банку N 324 ( z1034-06 ) від 17.08.2006 }

7.15. Рішення про накладення штрафів на банки приймає Комісія Національного банку або Комісія Національного банку при територіальному управлінні (у межах повноважень, визначених відповідним рішенням Комісії Національного банку).

Рішення Комісії Національного банку (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) про накладення штрафу на банк має містити перелік виявлених порушень з посиланням на нормативно-правові акти Національного банку та документи, що підтверджують факт порушення.

Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк надсилається відповідному територіальному управлінню Національного банку не пізніше трьох робочих днів після його прийняття. { Абзац третій пункту 7.15 глави 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

( Пункт глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 386 ( z0869-03 ) від 08.09.2003 )

{ Пункт глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 228 ( z0823-08 ) від 06.08.2008 }

{ Пункт 7.16 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 273 ( z0471-10 ) від 09.06.2010 }

7.16. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні заходи впливу відповідно до статті 73 Закону про банки ( 2121-14 ) та в порядку, визначеному цим Положенням. { Абзац перший пункту 7.18 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107 ( z0269-09 ) від 28.02.2009 }

Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:

економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

б) якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;

г) за повторне та подальші в поточному році випадки подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання - щодо однієї і тієї самої форми звітності чи інформації або невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

д) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо такі порушення відбуваються неодноразово протягом календарного року, а саме:

{ Абзац другий підпункту "д" пункту 7.16 глави 7 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку N 204 ( z0753-11 ) від 22.06.2011 }

ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців.

{ Пункт глави 7 розділу III доповнено підпунктом "д" згідно з Постановою Національного банку N 475 ( z0832-09 ) від 14.08.2009 }

7.17. Про доцільність незастосування такого заходу впливу, як накладення штрафу (або розстрочення чи відстрочення строку сплати штрафу) територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) повідомляє Дирекцію з банківського регулювання та нагляду Національного банку з обгрунтуванням підстав.

7.18. Суми стягнених штрафів відображаються в класі 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 ( z0918-04 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517 (зі змінами), за статтею "Штрафи, пені, що сплачені банком" (рахунок 7397).

{ Пункт 7.18 глави 7 розділу III в редакції Постанови Національного банку N 209 ( z0850-11 ) від 24.06.2011 }

( Глава 8 розділу III (Накладання штрафів на керівників банків) втратила чинність на підставі Постанови Національного банку N 563 ( z0062-02 ) від 29.12.2001 )

Глава 9. Заборона власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв)

9.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка загрожує інтересам кредиторів і вкладників;

б) порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної участі. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і спостережної (наглядової) ради цієї юридичної особи;

в) за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій банку);

г) володіння істотною участю банку або збільшення розміру істотної участі до рівня, визначеного статтею 34 Закону про банки ( 2121-14 ), без письмового дозволу Національного банку;

ґ) Національний банк має право прийняти рішення про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв), якщо власнику істотної участі (фізичній особі або представнику власника істотної участі - юридичної особи) пред'явлено обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу злочину з боку цієї особи, однак має місце порушення банківського законодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбавлення волі.

9.2. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) приймається Комісією Національного банку або Комісією при територіальному управлінні Національного банку, як правило, за результатами інспекційної перевірки (планової або позапланової).

9.3. Рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку про тимчасову заборону власнику істотної участі банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) вручається під підпис власнику істотної участі банку (фізичній особі чи повноважному представнику юридичної особи) або надсилається йому спецзв'язком.

Це рішення також доводиться до відома спостережної ради та правління (ради директорів) банку з вимогою надати Національному банку у визначений строк інформацію щодо надання банком рекомендацій довіреній особі (чи особам), якій буде передано право брати участь у голосуванні. Рекомендована банком особа має відповідати вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку щодо власників істотної участі банку.

9.4. Рішення про передавання права голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) довіреній особі (особам) приймається Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) у строк до одного місяця після отримання рекомендацій та доводиться до відома правління (ради директорів) та спостережної ради банку.

Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

9.5. Рішення загальних зборів учасників, що приймалися з використанням права голосу придбаних акцій (паїв) особою, яка володіє істотною участю та щодо якої встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

9.6. Відновлення права власника істотної участі у використанні голосу придбаних акцій (паїв) здійснюється за дозволом Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) у разі усунення порушення.

Глава 10. Відсторонення посадової особи банку від посади

10.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі: ( Абзац перший пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003 )

а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програмою капіталізації/фінансового оздоровлення або планом реорганізації);

б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, щодо усунення порушень банківського законодавства;

в) невиконання банком (крім філій іноземних банків) у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів банку з визначених питань (щодо прийняття програми капіталізації/фінансового оздоровлення або плану реорганізації тощо); { Підпункт "в" пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

г) невиконання банком у встановлений строк розпоряджень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій формі (крім філій іноземних банків) або обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, або заборони видавати бланкові кредити, або підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; { Підпункт "г" пункту 10.1 глави 10 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 270 ( z0476-09 ) від 06.05.2009 }

ґ) проведення банком ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, якщо це є наслідком особистих дій чи бездіяльності цих посадових осіб;

д) подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

е) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

є) неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

ж) невиконання вимог Національного банку України щодо звільнення з посади керівників банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ) або частини третьої статті 73 Закону про банки ( 2121-14 );

з) невиконання (неналежне виконання) вимог Закону про банки ( 2121-14 ) в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. { Пункт 10.1 глави 10 розділу III доповнено підпунктом "з" згідно з Постановою Національного банку N 228 ( z0476-03 ) від 04.06.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 192 ( z0836-11 ) від 15.06.2011 }

10.2. До посадових осіб, яких Національний банк має право відсторонити від посади, належать такі керівники банку та керівники його філій, а також керівники філій іноземного банку:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

головний бухгалтер банку, його заступники;

керівник філії банку;

головний бухгалтер філії банку;

керівник філії іноземного банку;

головний бухгалтер філії іноземного банку.