Щодо застосування окремих норм Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту

Тип: Лист

№ 40-110/2429-7199

Дата: 16 липня 2007 р.

Статус: Не визначено

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

16.07.2007 N 40-110/2429-7199

Члену громадської Колегії Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Новікову С.Л.

Шановний Сергію Львовичу!

Розглянувши Ваш лист від 04.06.2007 N 17/4 щодо питань, пов'язаних із застосуванням окремих норм Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 N 168 ( z0541-07 ) (далі - Правила N 168), повідомляємо наступне.

Щодо відповідальності банку у разі невиконання вимог Правил N 168 ( z0541-07 ).

Згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) у разі порушення банками чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку, вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ними ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк застосовує заходи впливу адекватно допущеним порушенням у порядку, установленому Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369 ( z0845-01 ).

Щодо письмового підтвердження споживача про ознайомлення з інформацією про умови кредитування.

Відповідно до пункту 2.5 Правил N 168 ( z0541-07 ) банки розробляють форму (бюлетень, довідка, повідомлення тощо) надання споживачу достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органу банку та доведена до відома його відповідних структурних підрозділів.

Крім того, банки зобов'язані (згідно з пунктом 2.4 Правил N 168 ( z0541-07 ) отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною формою.

Щодо наведення переліку можливих послуг, що можуть бути віднесені до супутніх послуг, які зазначені у пункті 3.4 Правил N 168( z0541-07 ).

При визначенні переліку супутніх послуг банки мають керуватися положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (відповідно до яких об'єктом зобов'язання є дії однієї сторони на користь другої), а також вимогами пункту 17 статті 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), пункту 5 статті 1 розділу I та статті 4 розділу II Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ). У зобов'язанні мають бути чітко визначені його суб'єкти та конкретизований його об'єкт. Відсутність або невизначеність (недостатня визначеність) зазначених елементів зобов'язання може бути підставою для оспорювання (або невизнання) факту виникнення зобов'язальних відносин. У разі декларування банком у договорі зі споживачем будь-якої послуги, споживач має право не тільки знати в деталях предмет задекларованої послуги, а також отримати зазначену послугу належної якості, відповідно до умов договору.

З урахуванням вищезазначеного до переліку супутніх послуг, які можуть бути надані споживачеві при наданні банком споживчого кредиту, зокрема, можуть відноситися: відкриття поточного/карткового рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування, забезпечення обслуговування кредитної заборгованості, що, наприклад, пов'язано з бажанням позичальника отримувати виписки за кредитним/картковим рахунком, здійснення валютно-обмінних операцій, надання консультаційних, у тому числі юридичних, послуг тощо.

Однак, враховуючи те, що згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) банки розміщують залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, привести у листі повний перелік можливих послуг, що встановлюються банками як супутні, не вбачається можливим.

Щодо переліку можливих подій, які не залежать від волі сторін договору та мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

Відповідно до пункту 3.5 Правил N 168 ( z0541-07 ) банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише у разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї з сторін (зміни кредитної політики банку) або тощо.

Таким чином, пунктом 3.5 Правил N 168 ( z0541-07 ) визначено, що банк має право змінювати процентну ставку за кредитом з дотриманням строку повідомлення споживача в сім днів, згідно з статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), виключно на чітко визначених підставах, визначених у договорі кредитування між банком та споживачем, або у разі настання подій, які мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів і ніяким чином не залежать від волі банку. При цьому, в законодавчих актах не передбачено переліку таких подій.

Щодо способу інформування споживача про методику, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

Банк інформує споживача про методику, яка використовується ним для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, відповідно до порядку, передбаченого внутрішньобанківськими положеннями про проведення кредитних операцій.

Виконавчий директор - директор Дирекції з банківського регулювання та нагляду О.І.Кірєєв

Пов'язані документи

  • Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту
  • Цивільний кодекс України
  • Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства
  • Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг
  • Про банки і банківську діяльність
  • Про захист прав споживачів