Про публічно-приватне партнерство

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про публічно-приватне партнерство

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2025, №№ 43-45 , ст.192)

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) балансоутримувач - державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство публічного сектору, на балансі або у власності якого перебуває майно, що є об'єктом публічно-приватного партнерства (далі - об'єкт ППП);

2) господарське товариство публічного сектору - юридична особа або об'єднання юридичних осіб, які відповідають зазначеним нижче характеристикам:

а) створені та/або здійснюють діяльність з метою надання суспільно значущих послуг, за умови що такі послуги не мають виключно промислового або комерційного характеру; та

б) є розпорядниками бюджетних коштів; або

є одержувачами бюджетних коштів; або

фінансуються іншими господарськими товариствами публічного сектору більш як на 50 відсотків; або

є особами, на управління якими здійснюють вплив інші господарські товариства публічного сектору; або

є особами, у вищому органі управління яких держава, територіальна громада або інші господарські товариства публічного сектору володіють більшістю голосів; або

є особами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, територіальній громаді або іншому господарському товариству публічного сектору; або

є особами, одноосібний виконавчий орган або більшість членів колегіального виконавчого органу якої призначає держава, територіальна громада або інші господарські товариства публічного сектору;

3) грант для проектів публічно-приватного партнерства - грошові кошти (фінансові ресурси), виплата (допомога) у національній чи іноземній валюті, надані донорами для фінансування проекту публічно-приватного партнерства на безоплатній, безпроцентній і безповоротній основі;

4) дисконт - різниця між ринковою вартістю та фактичною вартістю продажу 1 метра квадратного житлової забудови, що буде наданий фізичним особам - вигодонабувачам відповідно до умов договору публічно-приватного партнерства у проектах публічно-приватного партнерства з будівництва житла або проектах публічно-приватного партнерства з будівництва житла з допороговим значенням;

5) договір про фінансування - договір між приватним партнером та кредитором (кредиторами) чи його (їхніми) представниками, укладений з метою фінансування проекту публічно-приватного партнерства;

6) договір публічно-приватного партнерства (далі - договір ППП), що не є концесійним договором, - договір між публічним партнером та приватним партнером, який передбачає взяття та виконання приватним партнером перед публічним партнером обов'язку щодо фінансування (повного або часткового), створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічного обслуговування об'єкта ППП, з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію об'єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг, у порядку та на умовах, визначених таким договором;

7) донор - спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй, інституції Європейського Союзу або створені та/або уповноважені ними установи/організації, міжнародна організація, міжнародна фінансова організація, іноземна держава (уряд іноземної держави та/або органи або організації, уповноважені урядом іноземної держави), іноземний муніципальний орган або донорська установа (юридична особа - резидент/нерезидент, яка не має на меті отримання прибутку, метою діяльності якої є підтримка проектів, зокрема у сферах, визначених статтею 4 цього Закону), що надають гранти для проектів публічно-приватного партнерства відповідно до міжнародних договорів України, договорів про співпрацю, договорів ППП та інших договорів;

8) допоміжне майно - нерухоме та/або рухоме майно у складі об'єкта ППП, яке виконує допоміжні функції у рамках реалізації проекту публічно-приватного партнерства, зокрема не використовується приватним партнером для надання суспільно значущих послуг, але може використовуватися для надання додаткових послуг за договором ППП на оплатній основі та для здійснення іншої господарської діяльності, не забороненої законодавством, відповідно до умов договору ППП;

9) заявка на участь у конкурсі - документ, сформований за принципом єдиного європейського закупівельного документа (European single procurement document - ESPD), форму і зміст якого затверджує уповноважений орган з урахуванням форми, затвердженої Імплементаційним регламентом Європейської Комісії (EU) 2016/7 від 5 січня 2016 року, та цього Закону, який заповнює особа, зацікавлена в участі у конкурсі для кваліфікаційного відбору;

10) кваліфікаційний відбір - процедура перевірки відповідності критеріям кваліфікаційного відбору, перевірки відсутності підстав для відмови в участі у конкурсі та перевірки відповідності іншим вимогам конкурсу, передбаченим цим Законом і конкурсною документацією, які проводить конкурсна комісія відповідно до порядку та умов, встановлених цим Законом і конкурсною документацією;

11) конкурс - конкурентна процедура з відбору приватного партнера: відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог;

12) конкурсна комісія - конкурсна комісія, сформована публічним партнером відповідно до цього Закону з метою організації та проведення конкурсу для конкретного проекту публічно-приватного партнерства;

13) кредитор - будь-яка фінансова установа, міжнародна фінансова організація, що надала чи має намір надати боргове фінансування та/або видала гарантію приватному партнеру для виконання ним зобов'язань за договором ППП;

14) критерії кваліфікаційного відбору - критерії, визначені у конкурсній документації відповідно до частини першої статті 19 цього Закону, яким повинні відповідати претенденти та учасники конкурсу;

15) міжнародна фінансова організація - Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, Міжнародна асоціація розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Північний інвестиційний банк, Світовий банк та інші міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна;

16) найбільш економічно вигідна конкурсна пропозиція - конкурсна пропозиція, визнана найкращою за результатами оцінювання конкурсних пропозицій відповідно до цього Закону;

17) незалежний експерт - особа, яка відповідає встановленим законодавством вимогам, має спеціальні знання в певній галузі та може надавати консультації, висновки з питань, що потребують таких спеціальних знань, під час проведення конкурсу;

18) очікувана вартість проекту публічно-приватного партнерства - вартість проекту публічно-приватного партнерства, що складається з суми всіх очікуваних платежів на користь приватного партнера (без податку на додану вартість) та розраховується публічним партнером з урахуванням вартості робіт, послуг, які є предметом договору ППП, і товарів, пов'язаних з такими роботами, послугами, у порядку, встановленому уповноваженим органом, з урахуванням положень цього Закону. Очікувана вартість проекту публічно-приватного партнерства є дійсною на момент оголошення про проведення конкурсу та застосовується для визначення того, чи є проект допороговим;

19) переможець конкурсу - учасник конкурсу, конкурсна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені в конкурсній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, якому конкурсна комісія повідомила про намір укласти договір ППП;

20) підстави для відмови в участі у конкурсі - обмеження, визначені частиною другою статті 19 цього Закону, які застосовуються до претендентів та учасників конкурсу під час проведення конкурсу;

21) плата за експлуатаційну готовність - передбачені договором ППП платежі на користь приватного партнера, які сплачуються після прийняття об'єкта ППП або його частини в експлуатацію, розмір яких залежить від досягнення приватним партнером показників ефективності (результативності), визначених договором ППП;

22) показники ефективності (результативності) - кількісні та якісні показники щодо надійності та доступності об'єкта ППП та/або надання суспільно значущих послуг (якщо надання суспільно значущих послуг передбачено договором ППП), які мають бути досягнуті в результаті реалізації проекту публічно-приватного партнерства з урахуванням його мети та завдань;

23) потенційний приватний партнер - фізична або юридична особа (резидент або нерезидент) чи об'єднання таких осіб (резидентів та/або нерезидентів), які мають намір виконати роботи та/або надати послуги або яких запрошено виконати роботи та/або надати послуги в рамках реалізації проекту публічно-приватного партнерства;

24) претендент - фізична або юридична особа (резидент або нерезидент) чи об'єднання таких осіб (резидентів та/або нерезидентів), які у порядку, визначеному конкурсною документацією, подали заявку на участь у конкурсі, а в разі проведення відкритих торгів з подальшим кваліфікаційним відбором - подали заявку на участь у конкурсі та конкурсну пропозицію;

25) приватний партнер - юридична особа - резидент України або держави - члена Європейського Союзу, створена з урахуванням вимог конкурсної документації та цього Закону, яка є стороною договору ППП та спеціально створена виключно для реалізації проекту ППП;

26) проект публічно-приватного партнерства з будівництва житла (далі - проект ППП з будівництва житла) - сукупність послідовних заходів, спрямованих на підготовку та реалізацію проекту, пов'язаного із залученням приватним партнером фінансування (повного або часткового) для нового будівництва об'єктів житлової нерухомості, а також, якщо це передбачено конкурсною документацією, об'єктів соціальної інфраструктури (для забезпечення суспільно значущими послугами фізичних осіб - вигодонабувачів та інших власників об'єктів житлової нерухомості) та/або допоміжного майна, та/або реконструкції об'єктів житлової нерухомості відповідно до умов договору ППП;

27) проект публічно-приватного партнерства з будівництва житла з допороговим значенням (далі - проект ППП з будівництва житла з допороговим значенням) - проект публічно-приватного партнерства з будівництва житла, очікувана вартість якого менша за суму, еквівалентну 5538000 євро, що розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на перший робочий день кварталу, в якому подається для аналізу концептуальна записка щодо здійснення публічно-приватного партнерства;

28) проект публічно-приватного партнерства з допороговим значенням (далі - проект ППП з допороговим значенням) - проект публічно-приватного партнерства, очікувана вартість якого менша за суму, еквівалентну 5538000 євро, що розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на перший робочий день кварталу, в якому подається для аналізу концептуальна записка щодо здійснення публічно-приватного партнерства;

29) проект, що здійснюється на умовах публічно-приватного партнерства (далі - проект ППП), - сукупність послідовних заходів, що здійснюються протягом строку, визначеного законодавством, спрямованих на підготовку та реалізацію проекту, пов'язаного із залученням приватного фінансування (повного або часткового) для створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічного обслуговування об'єкта ППП, з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію об'єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг, у порядку і на умовах, визначених договором ППП;

30) прямий договір - договір між публічним партнером, приватним партнером та кредитором (кредиторами), що визначає порядок та умови заміни приватного партнера, виконання фінансових зобов'язань приватного партнера перед кредитором (кредиторами) та інші положення, спрямовані на запобігання розірванню договору ППП;

31) публічний партнер - суб'єкт, який є публічним партнером відповідно до частини другої статті 10, частини другої статті 52 цього Закону;

32) публічно-приватне партнерство (далі - ППП) - співробітництво між публічним та приватним партнерами, що здійснюється на основі договору та відповідає ознакам публічно-приватного партнерства, визначеним статтею 3 цього Закону;

33) радник - фізична та/або юридична особа, у тому числі міжнародна фінансова організація, яка за договором бере на себе зобов'язання щодо надання у процесі підготовки проекту ППП послуг, передбачених статтею 31 цього Закону;

34) роботи - загальний результат будівельних та/або інженерно-монтажних робіт, що в сукупності є достатнім для виконання економічної або технічної функції;

35) строк публічно-приватного партнерства (далі - строк ППП) - період, протягом якого згідно з умовами договору ППП приватний партнер виконує свої зобов'язання, що становлять основну економічну суть проекту ППП (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічне обслуговування об'єкта ППП, з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію об'єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг);

36) суспільно значущі послуги - послуги, спрямовані на забезпечення суспільних інтересів та потреб, що надаються необмеженому колу користувачів (споживачів) та/або надання яких зазвичай забезпечують органи державної влади, органи місцевого самоврядування або державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства публічного сектору;

37) технічне обслуговування - заходи, спрямовані на забезпечення належного рівня експлуатації об'єкта ППП відповідно до умов договору ППП;

38) уповноважена організація - державна організація, утворена уповноваженим органом та уповноважена Кабінетом Міністрів України на взаємодію з органами виконавчої влади, іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування щодо здійснення заходів, спрямованих на підготовку та реалізацію проектів ППП і проектів концесії, у тому числі на співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями;

39) уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічно-приватного партнерства;

40) управління та/або експлуатація - заходи, безпосередньо спрямовані на забезпечення використання об'єкта ППП та/або надання суспільно значущих послуг відповідно до умов договору ППП;

41) учасник конкурсу - претендент, який за результатами кваліфікаційного відбору в установленому конкурсною документацією порядку допущений до участі у конкурсі пропозицій, а в разі проведення відкритих торгів з подальшим кваліфікаційним відбором - претендент, конкурсну пропозицію якого оцінює конкурсна комісія у порядку, визначеному конкурсною документацією;

42) фізична особа - вигодонабувач - фізична особа, яка належить до певної категорії осіб, які визначені публічним партнером такими, що мають право на набуття майнових прав на об'єкт житлової нерухомості та/або права власності на нього, та набуває права у порядку та на умовах, визначених договором ППП, укладеним для реалізації проекту ППП з будівництва житла або проекту ППП з будівництва житла з допороговим значенням.

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у таких значеннях:

1) термін "контроль" - у значенні, наведеному в Законі України "Про захист економічної конкуренції";

2) термін "кінцевий бенефіціарний власник" - у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

3) терміни "потенційний конфлікт інтересів", "реальний конфлікт інтересів" - у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції";

4) термін "пов'язані особи" - у значенні, наведеному в Податковому кодексі України;

5) термін "виконання робіт" - у значенні, наведеному в Законі України "Про публічні закупівлі";

6) терміни "інновація", "інноваційний проект" - у значеннях, наведених у Законі України "Про інноваційну діяльність".

Стаття 2. Правові засади публічно-приватного партнерства

1. Правовими засадами ППП є Конституція України, Цивільний кодекс України, цей Закон, інші законодавчі акти України, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Відносини, що виникають у зв'язку з ППП, встановлюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації положень поданого проекту закону про внесення змін до цього Закону необхідні законодавчі зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі "Прикінцеві та перехідні положення" проекту закону про внесення змін до цього Закону.

3. На відносини, що виникають у зв'язку з вибором приватного партнера, виконанням договору ППП та наданням підтримки здійснення ППП, не поширюється дія законодавства про публічні закупівлі.

Стаття 3. Ознаки та основні принципи здійснення публічно-приватного партнерства

1. До ознак ППП належать:

1) внесення приватним партнером інвестицій, а саме забезпечення приватним партнером повного або часткового фінансування, створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічного обслуговування об'єкта ППП (крім випадків, визначених цим Законом), з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію об'єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг;

2) довготривалість строку ППП, крім проектів ППП з будівництва житла та проектів ППП з будівництва житла з допороговим значенням, строк яких може становити менше п'яти років;

3) передача приватному партнеру частини ризиків, що пов'язані із забезпеченням приватним партнером повного або часткового фінансування, створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічного обслуговування та/або управління, та/або експлуатації об'єкта ППП (крім випадків, визначених цим Законом), та інших ризиків, що виникають під час реалізації проекту ППП.

Усі інвестиційні проекти, що відповідають ознакам ППП, реалізуються з дотриманням вимог цього Закону.

2. Основними принципами здійснення ППП є:

1) рівність перед законом публічних та приватних партнерів;

2) заборона будь-якої дискримінації прав публічних чи приватних партнерів;

3) узгодження інтересів публічних та приватних партнерів з метою отримання взаємної вигоди;

4) забезпечення вищої ефективності діяльності, ніж у разі здійснення такої діяльності публічним партнером без залучення приватного партнера;

5) визнання публічними та приватними партнерами прав і обов'язків, встановлених законодавством України та визначених умовами договору ППП;

6) справедливий розподіл між публічним та приватним партнерами ризиків, пов'язаних з виконанням договорів ППП;

7) визначення приватного партнера на конкурсних засадах, крім випадків, встановлених законом;

8) незмінність протягом усього строку дії договору ППП форми власності об'єктів, що перебувають у державній, комунальній власності чи належать Автономній Республіці Крим, господарським товариствам публічного сектору та передані приватному партнеру;

9) використання об'єкта ППП відповідно до положень договору ППП;

10) відповідність проекту ППП Цілям сталого розвитку України, затвердженим у встановленому законодавством порядку, з урахуванням Системи оцінювання та рейтингування публічно-приватних партнерств та інфраструктури Європейської економічної комісії ООН (UNECE PPP and Infrastructure Evaluation and Rating System - PIERS) (або іншої системи, прийнятої на заміну);

11) забезпечення екологічної стійкості, запобігання катастрофам техногенного та екологічного характеру при реалізації проектів ППП;

12) забезпечення економічної ефективності при реалізації проектів ППП;

13) гарантування доступності суспільно значущих послуг для соціально вразливих груп населення при реалізації проектів ППП;

14) прозорість, доступність та недискримінаційність надання інформації про проекти ППП, крім інформації з обмеженим доступом;

15) дотримання публічним та приватним партнерами антикорупційного законодавства при підготовці та реалізації проектів ППП;

16) забезпечення рівного, прозорого, недискримінаційного та пропорційного ставлення до потенційних приватних партнерів, претендентів, учасників конкурсу під час проведення конкурсу, укладання договорів у рамках ППП та їх виконання;

17) дотримання приватними партнерами відповідних зобов'язань у сферах екологічного, соціального та трудового права, встановлених законодавством, колективними договорами або положеннями міжнародного екологічного, соціального та трудового права, які передбачені міжнародними конвенціями, зазначеними в додатку до цього Закону.

Стаття 4. Сфери застосування публічно-приватного партнерства

1. ППП може застосовуватися в усіх сферах, зокрема, але не виключно:

1) виробництва, транспортування і постачання тепла, розподілу і постачання природного газу;

2) транспорту, транспортної інфраструктури (залізничної, морської, річкової, автомобільної, трубопровідної, авіаційної, інфраструктури аеродромів та злітно-посадкових майданчиків, міського електротранспорту, метрополітену тощо) та інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

3) водопостачання та водовідведення;

4) охорони здоров'я, громадського здоров'я;

5) туризму, рекреації, культури (у тому числі управління та/або експлуатації пам'яток архітектури та об'єктів культурної спадщини) та спорту;

6) забезпечення функціонування та експлуатації меліоративних систем;

7) управління відходами;

8) виробництва, розподілу, постачання, зберігання, накопичення електричної енергії;

9) надання соціальних послуг, управління соціальною установою, закладом;

10) надання послуг поштового зв'язку;

11) виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій;

12) житлової нерухомості, у тому числі модульних будинків та тимчасового житла та/або соціальної інфраструктури (для забезпечення суспільно значущими послугами фізичних осіб - вигодонабувачів та інших власників об'єктів житлової нерухомості);

13) забезпечення діяльності установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, пунктів пропуску через державний кордон, безпеки та оборони;

14) освіти, наукової і науково-технічної діяльності;

15) електронних комунікацій, цифрової інфраструктури, інформаційних технологій та кібербезпеки.

2. ППП не може застосовуватися для реалізації проектів у сферах, у яких законом встановлено обмеження чи заборону щодо здійснення ППП та/або щодо передачі певного об'єкта приватному партнеру.

Розділ II. ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ, ОБ'ЄКТИ ТА СТРОК ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Стаття 5. Форми здійснення публічно-приватного партнерства

1. У рамках здійснення ППП відповідно до цього Закону та інших законодавчих актів України можуть укладатися:

1) концесійний договір;

2) договір ППП.

2. Джерелом всіх або переважної частини доходів приватного партнера за договором ППП є платежі, визначені як підтримка здійснення ППП відповідно до частини першої статті 43 цього Закону, які значною мірою обумовлені операційною ефективністю (результативністю) приватного партнера або залежать від попиту на суспільно значущі послуги чи рівня використання об'єкта ППП.

Договори, що укладаються відповідно до цього Закону або Закону України "Про концесію", можуть поєднувати елементи різних договорів (змішані договори), укладення яких регулюється цим Законом та одночасно іншими законодавчими актами. У разі якщо договір, що укладається відповідно до цього Закону або Закону України "Про концесію", є змішаним договором, до такого договору застосовуються вимоги цього Закону або Закону України "Про концесію".

3. Відносини, пов'язані з ініціюванням ППП, вибором приватного партнера, підготовкою до укладення, визначенням змісту договору, укладенням та виконанням договорів, укладених у рамках здійснення ППП відповідно до частини першої цієї статті, регулюються цим Законом, якщо інший порядок вибору приватного партнера, підготовки до укладення, визначення змісту договору, укладення та виконання таких договорів не визначено законом, що регулює відповідну форму здійснення ППП.

Положення розділу IV цього Закону (крім положень частини п'ятої статті 22 цього Закону, замість яких застосовуються положення частини п'ятої статті 23 Закону України "Про концесію") застосовуються до вибору концесіонера у проектах, передбачених Законом України "Про концесію" (проекти концесії, проекти концесії з допороговим значенням, проекти концесії з будівництва житла, проекти концесії з будівництва житла з допороговим значенням), якщо розмір підтримки концесії у відповідному проекті, передбаченому Законом України "Про концесію", становить або перевищує суму, еквівалентну 5538000 євро, що розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на перший робочий день кварталу, в якому подається для аналізу концептуальна записка щодо здійснення ППП.

4. Дія цього Закону не поширюється на угоди про розподіл продукції, порядок укладення, виконання та припинення яких регулюється Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Стаття 6. Об'єкти публічно-приватного партнерства

1. Об'єктами ППП є існуючі та/або створювані об'єкти. До існуючих об'єктів ППП належать:

існуюче майно державної, комунальної власності чи яке належить Автономній Республіці Крим, що використовується для надання суспільно значущих послуг, у тому числі відтворювані об'єкти (шляхом реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення), рухоме та нерухоме майно;

існуюче майно господарських товариств публічного сектору, що використовується для надання суспільно значущих послуг, у тому числі відтворювані об'єкти (шляхом реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення), рухоме та нерухоме майно.

До створюваних об'єктів ППП належать:

майно, новозбудоване приватним партнером відповідно до умов договору ППП, у тому числі нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва;

рухоме майно, придбане або створене приватним партнером відповідно до умов договору ППП.

2. До об'єктів ППП можуть також належати, зокрема, програмне забезпечення, інформаційні системи, програмні продукти, устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, транспортні засоби, що будуть використовуватися для надання суспільно значущих послуг згідно з договором ППП.

Об'єкт ППП може складатися з майна, що перебуває на балансі кількох державних, комунальних підприємств, установ, організацій, майна господарських товариств публічного сектору.

3. Існуючі об'єкти ППП підлягають передачі приватному партнеру у порядку та строк, визначені договором ППП, але у будь-якому разі не раніше дати початку строку ППП.

Передача приватному партнеру існуючого об'єкта ППП, у тому числі його подальша реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення приватним партнером, не зумовлює перехід права власності на такий об'єкт до приватного партнера та не припиняє права державної, комунальної власності, права власності Автономної Республіки Крим або права власності господарського товариства публічного сектору на такий об'єкт.

4. Нерухоме майно, новозбудоване приватним партнером на підставі та відповідно до умов договору ППП, є об'єктом державної, комунальної власності, об'єктом власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору, якщо інше не передбачено цим Законом.

Будь-яке нерухоме майно, що було збудоване, реконструйоване, реставроване, капітально відремонтоване, технічно переоснащене за рахунок гранту для проекту ППП або в порядку надання підтримки здійснення ППП відповідно до частини першої статті 43 цього Закону, є об'єктом державної, комунальної власності, об'єктом власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору, крім проектів ППП з будівництва житла та проектів ППП з будівництва житла з допороговим значенням.

5. Приватний партнер має право передавати в оренду частину майна, що належить до складу об'єкта ППП, якщо це передбачено договором ППП. У такому разі договір ППП має містити вичерпний перелік майна, що може передаватися в оренду, умови передачі в оренду та порядок списання такого майна.

На об'єкт ППП (його частину, складові частини подільного об'єкта ППП) протягом строку дії договору ППП не поширюється дія законодавства України про оренду державного та комунального майна та законодавства України, що регулює порядок списання такого майна. Умови передачі зазначених об'єктів в оренду та порядок їх списання регулюються договором ППП.

6. Приватний партнер за погодженням з публічним партнером може передати всі або частину своїх майнових прав, що випливають з договору ППП, третій особі на строк, що не перевищує строк дії такого договору ППП, якщо інше не встановлено самим договором.

Майнові права, що випливають з договору ППП, за погодженням з публічним партнером можуть бути предметом застави, якщо інше не встановлено таким договором ППП. Передача в заставу майнових прав, що випливають з договору ППП, можлива виключно за умови передачі в заставу всього комплексу прав приватного партнера, що випливають з договору ППП. Звернення стягнення на предмет застави у такому разі здійснюється виключно шляхом заміни приватного партнера відповідно до положень прямого договору.

Для цілей цього Закону місцезнаходженням майнових прав, що випливають з договору ППП, є держава Україна.

7. Приватний партнер є власником рухомого майна, придбаного ним за рахунок власних коштів та запозичень для виконання договору ППП, якщо інше не встановлено таким договором або цим Законом.

У випадках, якщо єдиним об'єктом ППП або частиною об'єкта ППП є устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, транспортні засоби, що будуть придбані приватним партнером на виконання договору ППП для надання суспільно значущих послуг, таке устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього та/або транспортні засоби є об'єктами державної, комунальної власності, об'єктами власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору.

Рухоме майно, придбане приватним партнером за рахунок гранту для проекту ППП або співфінансування, наданого відповідно до частини першої статті 43 цього Закону, є об'єктом державної, комунальної власності, об'єктом власності Автономної Республіки Крим або власністю господарського товариства публічного сектору.

8. Приватний партнер може набувати за договором ППП щодо об'єкта ППП право володіння, право користування та обмежене право розпорядження (право списання та право передачі в оренду об'єкта ППП чи його частини за договором ППП у випадках, передбачених цим Законом).

Передача приватному партнеру об'єкта ППП або будівництво приватним партнером об'єкта ППП є підставою для здійснення реєстрації за приватним партнером речових прав володіння, користування, а у випадках, передбачених цим Законом, - права передачі в оренду об'єкта ППП чи його частини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі будівництва приватним партнером об'єкта ППП до реєстрації речових прав приватного партнера здійснюється реєстрація права власності держави, територіальної громади, Автономної Республіки Крим або господарського товариства публічного сектору, крім проектів ППП з будівництва житла та проектів ППП з будівництва житла з допороговим значенням та крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті.

9. Договір ППП може передбачати виокремлення у складі об'єкта ППП допоміжного майна, яке може бути об'єктом приватної власності приватного партнера за договором ППП, за умови що:

1) таке майно є створюваним (у тому числі новозбудованим) приватним партнером відповідно до умов договору ППП за рахунок власних або залучених коштів без використання коштів співфінансування, наданого відповідно до частини першої статті 43 цього Закону;

2) набуття приватним партнером права приватної власності на таке майно не порушуватиме цілісність об'єкта ППП та забезпечення використання такого об'єкта для надання суспільно значущих послуг;

3) договір ППП чітко встановлюватиме характеристики такого майна та умови його використання для цілей реалізації проекту ППП.

Договір ППП може містити й інші положення щодо допоміжного майна у складі об'єкта ППП, зокрема умови повернення такого майна або його частини публічному партнеру.

Реєстрація права приватної власності приватного партнера на новозбудоване допоміжне нерухоме майно у складі об'єкта ППП не потребує попередньої реєстрації права власності держави, територіальної громади, Автономної Республіки Крим або господарського товариства публічного сектору на таке майно.

10. Об'єктами ППП не можуть бути об'єкти, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

11. Об'єкти ППП не можуть бути приватизовані чи відчужені у будь-який інший спосіб (крім списання та передачі в оренду об'єкта ППП чи його частини за договором ППП у випадках, передбачених цим Законом) протягом усього строку підготовки проекту ППП та строку дії договору ППП.

12. Об'єкти ППП підлягають поверненню публічному партнеру у порядку та строк, визначені договором ППП, з урахуванням положень порядку повернення об'єкта ППП, затвердженого Кабінетом Міністрів України, але в будь-якому разі не пізніше останнього дня строку ППП, крім об'єктів ППП у проектах ППП з будівництва житла та у проектах ППП з будівництва житла з допороговим значенням.

13. Договір ППП може передбачати можливість повернення об'єкта ППП у формі передачі публічному партнеру 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі та/або прав голосу в юридичній особі, яка є приватним партнером.

Стаття 7. Використання земельних ділянок для здійснення публічно-приватного партнерства

1. Якщо для здійснення ППП необхідне отримання приватним партнером земельної ділянки та/або права на забудову відповідної земельної ділянки, передача відповідної земельної ділянки у користування (оренду) приватному партнеру на строк дії договору ППП здійснюється в порядку, визначеному Земельним кодексом України, а передача права на забудову земельної ділянки здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цього Закону.

В окремих випадках, зокрема у разі будівництва лінійних об'єктів та об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, земельна ділянка може не передаватися у користування приватному партнеру, а її забудова здійснюється приватним партнером на підставі договору про делегування функцій замовника.

2. Публічний партнер або за його дорученням державне, комунальне підприємство, установа, організація, що належить до сфери його управління, може вжити заходів для формування земельної ділянки державної або комунальної власності, або власності господарського товариства публічного сектору, необхідної для реалізації проекту ППП.

3. Фінансування робіт з розроблення (виготовлення) містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою та вимагається відповідно до законодавства для надання земельної ділянки приватному партнеру у користування (оренду) для реалізації проекту ППП, може здійснюватися за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, коштів державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору або з інших джерел, не заборонених законодавством.

У випадках, передбачених цим Законом, приватний партнер може відшкодовувати обґрунтовані, справедливі і належним чином документально підтверджені витрати публічного партнера на розроблення містобудівної документації відповідно до умов конкурсної документації та договору ППП.

4. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які відповідно до Земельного кодексу України наділені повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування, зобов'язані передати приватному партнеру в користування (оренду) земельні ділянки, визначені договором ППП.

5. Право балансоутримувача на користування земельною ділянкою, необхідною для реалізації проекту ППП, припиняється відповідно до умов договору ППП з моменту передачі об'єкта ППП, розташованого на такій земельній ділянці, приватному партнеру (крім випадків забудови земельної ділянки приватним партнером на підставі договору про делегування функцій замовника). Така земельна ділянка підлягає передачі приватному партнеру в користування (оренду) у порядку, визначеному Земельним кодексом України.

6. Земельна ділянка, необхідна для реалізації проекту ППП та сформована публічним партнером або за його дорученням державним, комунальним підприємством, установою, організацією, що належить до сфери його управління, не може бути поділена, приватизована, передана в користування третій особі або відчужена до моменту її передачі у користування (оренду) приватному партнеру.

7. Якщо протягом одного року з дати укладення договору ППП, за умови що інший строк не визначено таким договором, приватний партнер не набуде право користування (оренди) земельної ділянки, необхідної для реалізації проекту ППП, або з приватним партнером не укладено договір про делегування функцій замовника будівництва (у випадках, передбачених цим Законом), що призведе до неможливості виконання приватним партнером зобов'язань за договором ППП, приватний партнер та/або публічний партнер має право на одностороннє розірвання договору ППП на умовах і в порядку, встановлених таким договором.

8. Якщо договором ППП передбачена передача в управління та/або експлуатацію ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, щодо прокладення та експлуатації яких встановлено сервітут, приватний партнер може здійснювати такий сервітут від імені публічного партнера.

Інформація про наявність сервітуту зазначається в конкурсній документації та в договорі ППП.

9. Договір ППП може передбачати положення щодо часткового повернення земельних ділянок, переданих приватному партнеру у користування (оренду), державному, комунальному підприємству, установі, організації, господарському товариству публічного сектору, визначеному публічним партнером, відповідно до Земельного кодексу України.

10. У разі припинення (розірвання) договору ППП приватний партнер автоматично втрачає право на користування земельною ділянкою, наданою йому публічним партнером для здійснення ППП.

Після припинення (розірвання) договору ППП земельна ділянка, передана приватному партнеру у користування (оренду), передається у користування державному, комунальному підприємству, установі, організації, господарському товариству публічного сектору, визначеному публічним партнером, відповідно до Земельного кодексу України.

У разі припинення (розірвання) договору ППП приватний партнер може зберігати свої права на земельні ділянки, на яких розташоване допоміжне нерухоме майно, що є об'єктом приватної власності приватного партнера, на умовах, визначених договором ППП.

Стаття 8. Джерела фінансування публічно-приватного партнерства

1. Фінансування ППП здійснюється за рахунок:

1) фінансових ресурсів приватного партнера;

2) фінансових ресурсів, запозичених у встановленому порядку;

3) коштів державного та місцевих бюджетів, коштів державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств публічного сектору;

4) грантів для проектів ППП;

5) інших джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 9. Строк публічно-приватного партнерства

1. Строк ППП має бути обмеженим і визначається окремо для кожного проекту ППП на етапі підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП або концептуальної записки щодо здійснення ППП (для проектів ППП з допороговим значенням) з урахуванням:

1) строку, необхідного для створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічного обслуговування об'єкта ППП для досягнення цілей та завдань проекту ППП;

2) строку, необхідного для управління та/або експлуатації об'єкта ППП та/або надання суспільно значущих послуг для досягнення цілей та завдань проекту ППП, якщо це передбачено договором ППП;

3) строку, необхідного для ефективної передачі приватному партнеру ризику технічного обслуговування об'єкта ППП протягом його життєвого циклу;

4) строку, обґрунтовано необхідного приватному партнеру для відшкодування інвестицій, внесених в об'єкт ППП (враховуючи витрати, здійснені у зв'язку із залученням боргового фінансування), внесених для забезпечення технічного обслуговування об'єкта ППП, управління та/або експлуатації об'єкта ППП та/або надання суспільно значущих послуг, та з урахуванням очікуваного рівня внутрішньої норми прибутку грошового потоку власного капіталу.

Для цілей пункту 4 цієї частини до інвестицій, внесених в об'єкт ППП, відносяться початкові інвестиції, внесені в об'єкт ППП, та інвестиції, внесені протягом строку ППП.

Для цілей розрахунку строку ППП обов'язково береться до уваги максимально можливий строк договору про фінансування, який можуть запропонувати кредитори, з урахуванням можливого рефінансування, що збільшує максимально можливий строк договору про фінансування на 25 відсотків.

2. Початок та закінчення строку ППП визначаються в договорі ППП з дотриманням вимог цього Закону. Початок строку ППП може залежати від виконання порядку та умов набрання чинності договором ППП чи окремими його положеннями, визначених таким договором. Закінчення строку ППП може залежати від виконання порядку та умов повернення об'єкта ППП чи його частини або виконання інших умов, пов'язаних із таким поверненням, визначених договором ППП.

3. Договір ППП може передбачати порядок та умови тимчасового зупинення перебігу строку ППП у зв'язку із:

1) настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

2) настанням відкладальних або скасувальних обставин;

3) прийняттям (вчиненням) суб'єктом владних повноважень рішень, дій чи бездіяльності, що істотно впливають на здійснення прав та виконання обов'язків сторонами договору ППП.

Перебіг строку ППП за договором ППП може бути тимчасово зупинений сукупно не більш як на п'ять років.

Розділ III. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА

Стаття 10. Підготовка проекту публічно-приватного партнерства публічним партнером

1. Підготовка проекту ППП здійснюється виключно за ініціативою публічного партнера.

2. Публічним партнером є:

1) щодо об'єктів державної власності - держава в особі відповідних державних органів, які згідно із Законом України "Про управління об'єктами державної власності" здійснюють управління об'єктами державної власності, а якщо такий орган не визначено - Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган, або за рішенням Кабінету Міністрів України - Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, а також у випадках, визначених законом, - державне підприємство;

2) щодо об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - Автономна Республіка Крим в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

3) щодо об'єктів комунальної власності - територіальна громада села, селища, міста в особі сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради або її виконавчого органу (на підставі рішення представницького органу місцевого самоврядування), а також районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законами України, та повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами на підставі рішення представницького органу місцевого самоврядування);

4) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об'єктами державної власності, щодо яких такі господарські товариства є балансоутримувачами, або без таких об'єктів - господарське товариство, що є власником такого майна на підставі рішення органу господарського товариства, уповноваженого на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;

5) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об'єктами державної або комунальної власності, або об'єктами власності Автономної Республіки Крим, щодо яких такі господарські товариства не є балансоутримувачами, - господарське товариство, що є власником такого майна на підставі рішення, прийнятого органом господарського товариства, уповноваженим на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину, спільно з відповідним органом, визначеним пунктами 1-3 цієї частини;

6) щодо створюваних об'єктів ППП - відповідний орган, визначений пунктами 1-5 цієї частини, який здійснюватиме платежі на користь приватного партнера (у тому числі шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність та співфінансування витрат приватного партнера, пов'язаних з будівництвом об'єкта ППП) та/або набуватиме право власності на об'єкт ППП.

Якщо проект ППП передбачає передачу існуючого майна та створення (будівництво) нових об'єктів, публічний партнер визначається за правилами визначення публічного партнера щодо існуючих об'єктів.

Публічні партнери можуть затверджувати переліки проектів ППП та оприлюднювати їх на своєму офіційному веб-сайті. Публічний партнер зобов'язаний оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про всі проекти, щодо яких він готує концептуальну записку щодо здійснення ППП.

3. Підготовка проекту ППП здійснюється у два етапи, крім підготовки проектів ППП з допороговим значенням, підготовка яких здійснюється в один етап.

На першому етапі підготовки проекту ППП здійснюється підготовка концептуальної записки щодо здійснення ППП. Зміст такої концептуальної записки та проведення її аналізу, підготовка за результатами її аналізу висновку про аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП визначаються Порядком проведення аналізу концептуальної записки щодо здійснення публічно-приватного партнерства, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

На другому етапі підготовки проекту ППП здійснюється підготовка техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП, зміст якого визначається порядком проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для підготовки проектів ППП публічний партнер може залучати міжнародні фінансові організації та/або радників.

Публічним партнером на приватного партнера може бути покладено обов'язок здійснення відшкодування відповідно до умов договору ППП та конкурсної документації:

1) витрат публічного партнера на підготовку концептуальної записки щодо здійснення ППП та/або техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП (у тому числі із залученням радників) у розмірі не більше 2,5 відсотка очікуваної вартості проекту ППП;

2) витрат публічного партнера на підготовку проекту конкурсної документації (у тому числі із залученням радників) у розмірі не більше 2,5 відсотка очікуваної вартості проекту ППП.

Витрати публічного партнера, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, повинні бути обґрунтованими, справедливими і належним чином документально підтвердженими.

4. Органи, що проводять аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП та готують висновок за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП:

1) щодо об'єктів державної власності - центральний або місцевий орган виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності, а якщо такий орган не визначено - уповноважений орган;

2) щодо об'єктів комунальної власності - виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, уповноважений відповідною радою, районною чи обласною радою, а якщо такий орган не визначено - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради чи апарат районної, обласної ради;

3) щодо об'єктів власності Автономної Республіки Крим - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначено - Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

4) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об'єктами державної власності, щодо яких такі господарські товариства є балансоутримувачами, або без таких об'єктів - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;

5) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об'єктами державної, комунальної власності, об'єктами власності Автономної Республіки Крим, щодо яких такі господарські товариства не є балансоутримувачами, - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину, спільно з органом, уповноваженим проводити аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП щодо відповідного об'єкта державної, комунальної власності, об'єкта власності Автономної Республіки Крим відповідно до пунктів 1-3 цієї частини;

6) щодо створюваних об'єктів ППП - відповідний орган, визначений пунктами 1-5 цієї частини, що здійснюватиме платежі на користь приватного партнера (у тому числі шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність та співфінансування витрат приватного партнера, пов'язаних з будівництвом (новим будівництвом) об'єкта ППП) та/або набуватиме право власності на об'єкт ППП, а щодо проектів концесії - орган, визначений відповідно до пунктів 6 і 7 частини другої статті 5 Закону України "Про концесію".

Якщо у ППП беруть участь кілька публічних партнерів, вони спільно проводять аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП.

Основною метою аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП є встановлення, що проект ППП є економічно доцільним, потенційно комерційно здійсненним та може бути реалізований на умовах ППП.

5. На підставі висновку про аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП приймається рішення про доцільність або недоцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП.

Рішення про доцільність або недоцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП приймає орган, що проводив аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП, крім випадку, якщо таке рішення приймається районною чи обласною радою.

За рішенням органу, що проводив аналіз концептуальної записки щодо здійснення ППП, висновок за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП може подаватися для аналізу до уповноваженого органу із залученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику. У такому разі уповноважений орган та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, зобов'язані надати свої пропозиції та зауваження до висновку за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП.

Висновок за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП стосовно проектів ППП з допороговим значенням підлягає погодженню з уповноваженим органом із залученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, відповідно до порядку проведення аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у випадку, якщо таким висновком передбачено надання державної підтримки здійснення ППП за рахунок коштів державного бюджету.

Для проектів ППП з допороговим значенням висновок за результатами аналізу концептуальної записки щодо здійснення ППП є підставою для прийняття рішення, визначеного статтею 12 цього Закону.

6. До підготовки концептуальної записки щодо здійснення ППП та/або техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП публічний партнер може додатково залучати:

1) представника юридичної особи, яка укладатиме договір ППП на стороні публічного партнера відповідно до частини другої статті 33 цього Закону, - якщо проект ППП передбачає укладення договору ППП відповідною юридичною особою і якщо відповідна юридична особа не належить до сфери управління публічного партнера, який укладатиме договір ППП;

2) представника особи, яка виконуватиме на стороні публічного партнера зобов'язання з надання підтримки здійснення ППП відповідно до пунктів 5-8 частини першої статті 43 цього Закону, - якщо проект ППП передбачає виконання таких зобов'язань відповідною особою і якщо відповідна особа не належить до сфери управління публічного партнера.

Стаття 11. Аналіз ефективності здійснення публічно-приватного партнерства

1. Аналіз ефективності здійснення ППП проводиться на підставі техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП шляхом:

1) детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних результатів здійснення ППП за результатами аналізу:

економічних та фінансових показників фінансової моделі реалізації ППП;

соціальних результатів реалізації ППП, включаючи поліпшення якості послуг та рівень забезпечення попиту товарами (роботами і послугами);

екологічних наслідків реалізації ППП з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля;

2) визначення фіскальних наслідків здійснення ППП;

3) визначення форм, обсягу та умов надання підтримки здійснення ППП;

4) визначення технічних рішень і технічних вимог до здійснення ППП;

5) обґрунтування вищої ефективності проекту із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення шляхом проведення порівняльного аналізу ефективності проекту із залученням приватного партнера та без такого залучення;

6) виявлення видів ризиків здійснення ППП, їх оцінка та визначення форми управління ризиками;

7) визначення форми здійснення ППП та строку ППП;

8) визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення строку дії договору ППП.

Оцінка впливу на довкілля провадження планованої діяльності, передбаченої проектом ППП або проектом ППП з допороговим значенням, здійснюється приватним партнером після підписання договору ППП відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

2. Аналіз ефективності здійснення ППП проводять:

1) щодо об'єктів державної власності - центральний або місцевий орган виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності, а якщо такий орган не визначено - уповноважений орган;

2) щодо об'єктів комунальної власності - виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, уповноважений відповідною радою, районною чи обласною радою, а якщо такий орган не визначено - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради чи виконавчий апарат районної, обласної ради;

3) щодо об'єктів власності Автономної Республіки Крим - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначено - Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

4) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об'єктами державної власності, щодо яких такі господарські товариства є балансоутримувачами, або без таких об'єктів - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;

5) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об'єктами державної, комунальної власності, об'єктами власності Автономної Республіки Крим, щодо яких такі господарські товариства не є балансоутримувачами, - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину, спільно з органом, уповноваженим проводити аналіз ефективності здійснення ППП щодо відповідного об'єкта державної, комунальної власності, об'єкта власності Автономної Республіки Крим відповідно до пунктів 1-3 цієї частини;

6) щодо створюваних об'єктів ППП - відповідний орган, визначений пунктами 1-5 цієї частини, який здійснюватиме платежі на користь приватного партнера (у тому числі шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність та співфінансування витрат приватного партнера, пов'язаних з будівництвом (новим будівництвом) об'єкта ППП) та/або набуватиме право власності на об'єкт ППП, а щодо проектів концесії - орган, визначений відповідно до пунктів 6 і 7 частини другої статті 5 Закону України "Про концесію".

Якщо у ППП братимуть участь кілька публічних партнерів, вони спільно проводять аналіз ефективності здійснення ППП.

3. Порядок проведення аналізу ефективності здійснення ППП визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

4. За результатами аналізу ефективності здійснення ППП складається один з таких висновків:

1) висновок про доцільність прийняття рішення про здійснення ППП;

2) висновок про недоцільність прийняття рішення про здійснення ППП.

Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП може містити перелік заходів, що мають бути здійснені до моменту оголошення конкурсу.

5. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо об'єктів державної власності підлягає погодженню з уповноваженим органом та іншими органами державної влади, визначеними у порядку проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо об'єктів комунальної власності та майна, що належить Автономній Республіці Крим, підлягає погодженню уповноваженим органом, якщо відповідно до такого висновку передбачається надання підтримки здійснення ППП шляхом співфінансування за рахунок коштів державного бюджету або надання державних гарантій у формах, визначених пунктами 1, 2 і 5-7 частини першої статті 43 цього Закону, за умови що така підтримка фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо майна господарських товариств публічного сектору підлягає погодженню з відповідним органом, що здійснює функції з управління корпоративними правами щодо таких господарських товариств, крім випадків, якщо таким органом є Кабінет Міністрів України. Якщо органом, що здійснює функції з управління корпоративними правами щодо таких господарських товариств, є Кабінет Міністрів України, висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП підлягає погодженню з уповноваженим органом, крім випадку, якщо аналіз ефективності здійснення ППП проводить уповноважений орган.

У разі якщо передбачається надання гранту для проекту ППП, донор (донори) може (можуть) залучатися до проведення аналізу ефективності здійснення ППП.

6. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП, а в разі відмови в його погодженні - також і повідомлення про відмову у погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови, підлягає оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти робочих днів після прийняття рішення про здійснення ППП або про недоцільність здійснення ППП у встановленому законодавством порядку, а також протягом п'яти робочих днів після погодження або відмови у погодженні висновку за результатами аналізу ефективності здійснення ППП.

Стаття 12. Прийняття рішення про здійснення публічно-приватного партнерства

1. Рішення про здійснення ППП чи про недоцільність його здійснення приймають:

1) щодо об'єктів державної власності - центральний або місцевий орган виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління щодо об'єктів державної власності, а якщо такий орган не визначено - Кабінет Міністрів України;

2) щодо об'єктів комунальної власності - територіальна громада села, селища, міста в особі сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради або її виконавчого органу (на підставі рішення представницького органу місцевого самоврядування), а також районна та обласна рада, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (у межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами);

3) щодо об'єктів власності Автономної Республіки Крим - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначено - Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

4) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об'єктами державної власності, щодо яких такі господарські товариства є балансоутримувачами, або без таких об'єктів - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;

5) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об'єктами державної, комунальної власності, об'єктами власності Автономної Республіки Крим, щодо яких такі господарські товариства не є балансоутримувачами, - орган господарського товариства, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину, спільно з органом, уповноваженим приймати рішення про здійснення ППП чи про недоцільність його здійснення щодо відповідних об'єктів державної, комунальної власності, об'єктів власності Автономної Республіки Крим згідно з пунктами 1-3 цієї частини;

6) щодо створюваних об'єктів ППП - відповідний орган, визначений пунктами 1-5 цієї частини, який здійснюватиме платежі на користь приватного партнера (у тому числі шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність та співфінансування витрат приватного партнера, пов'язаних з будівництвом (новим будівництвом) об'єкта ППП) та/або набуватиме право власності на об'єкт ППП.

2. Рішення про здійснення ППП чи про недоцільність його здійснення приймається протягом 90 календарних днів з дня подання техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП (сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою, районною чи обласною радою - не пізніш як на найближчій сесії після спливу 90-денного строку) у передбаченому цим Законом порядку, а для проектів ППП з допороговим значенням - протягом 45 календарних днів з дня подання концептуальної записки щодо здійснення ППП (сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою, районною чи обласною радою - не пізніш як на найближчій сесії після спливу 45-денного строку).

Орган, що прийняв рішення про здійснення ППП чи про недоцільність його здійснення, зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення повідомити про нього у письмовій формі уповноважений орган.

3. Рішення про здійснення ППП може передбачати необхідні заходи щодо підготовки до проведення конкурсу та укладення договору ППП, у тому числі:

1) підготовку об'єкта ППП до передачі приватному партнеру за договором ППП, зокрема формування та/або державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, необхідні для здійснення ППП, та проведення інвентаризації майна, що входить до складу об'єкта ППП (у разі необхідності);

2) організацію інформаційного супроводження проекту ППП, зокрема для вивчення зацікавленості серед потенційних інвесторів;

3) залучення радників, незалежних експертів (у разі необхідності);

4) забезпечення взаємодії публічних партнерів (якщо в проекті ППП беруть участь кілька публічних партнерів);

5) уповноваження сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, голови районної, обласної ради або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підписання договору ППП.

Якщо рішення про здійснення ППП приймає орган, який не буде публічним партнером, у такому рішенні визначається публічний партнер.

Заходи, передбачені цією частиною, виконуються протягом строку, що не перевищує 90 календарних днів з дня прийняття рішення про здійснення ППП, якщо інший строк не визначений у такому рішенні.

4. З дня прийняття рішення про здійснення ППП балансоутримувач, його уповноважені органи управління без згоди публічного партнера не мають права приймати рішення щодо:

1) припинення зобов'язань третьої сторони, пов'язаних з об'єктом ППП, перед балансоутримувачем шляхом зарахування зустрічних вимог;

2) здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження об'єкта ППП, зменшення його вартості (крім амортизаційних відрахувань) або зменшення його розміру, поділ/об'єднання, передача в оренду (суборенду) або на правах емфітевзису, суперфіцію, сервітуту земельної ділянки державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні/власності/оренді балансоутримувача та є необхідною для реалізації проекту ППП;

3) міни (обміну), іпотеки або застави майна, що є об'єктом ППП;

4) списання основних засобів, що є об'єктом ППП;

5) безоплатної передачі та реалізації майна, що є об'єктом ППП, для погашення заборгованості;

6) передачі майна, що є об'єктом ППП, в оренду або передачі в будь-який інший спосіб на платній чи безоплатній основі третім особам права користування та/або володіння таким майном, у тому числі шляхом укладення будь-яких змішаних, непоіменованих та інших договорів, що передбачають передачу таких прав, або продовження строку дії таких договорів;

7) внесення такого майна до статутного капіталу інших суб'єктів господарювання;

8) передачі такого майна в управління / спільну діяльність;

9) вчинення дій, що можуть призвести до обтяження прав на земельну ділянку державної чи комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні / власності / оренді балансоутримувача та є необхідною для реалізації проекту ППП, та/або обмеження у її використанні;

10) прийняття рішень про припинення балансоутримувача шляхом реорганізації.

Якщо дії, передбачені цією частиною, вчиняються без попереднього погодження публічного партнера, такий правочин є недійсним.

Обмеження, передбачені цією частиною, діють протягом двох років з дня прийняття рішення про здійснення ППП, зазначений строк може бути продовжений за рішенням публічного партнера.

Відповідальність за збереження цілісності об'єкта ППП та за шкоду, завдану такому об'єкту, несе керівник балансоутримувача.

5. За потреби публічний партнер може звернутися до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення про координацію дій центральних та/або місцевих органів виконавчої влади, які не є стороною договору ППП, але від діяльності яких залежить ефективність підготовки та реалізації проекту ППП.

6. Якщо рішення про здійснення ППП передбачає участь у проекті ППП кількох публічних партнерів, такі публічні партнери зобов'язані врегулювати свою спільну участь у проекті ППП окремим договором. Такий договір укладається до оголошення конкурсу і повинен містити щонайменше положення про права та обов'язки сторін та про підготовку до конкурсу і виконання договору ППП.

Копія договору про спільну участь публічних партнерів у проекті ППП додається до договору ППП.

Розділ IV. ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРА

Стаття 13. Засади визначення приватного партнера

1. Визначення приватного партнера для укладення договору ППП здійснюється на конкурсних засадах шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:

1) торги з обмеженою участю;

2) відкриті торги;

3) конкурентний діалог.

2. Порядок визначення приватного партнера затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особливості визначення приватного партнера для проектів ППП у сфері безпеки та оборони встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3. Під час проведення конкурсу інформація, поширення якої може становити загрозу фізичній або економічній безпеці публічного партнера/балансоутримувача, претендента, учасника конкурсу, або інформація, доступ до якої обмежений за рішенням балансоутримувача, претендента, учасника конкурсу, може бути визначена як конфіденційна.

Доступ до інформації, визначеної як конфіденційна, може надаватися лише для учасників, що пройшли кваліфікаційний відбір.

Конкурсна комісія може встановлювати для потенційних приватних партнерів, претендентів, учасників конкурсу вимоги, спрямовані на захист конфіденційної інформації, яку вона надає в ході проведення конкурсу.

Доступ до інформації, визначеної учасником як конфіденційна, надається лише конкурсній комісії публічного партнера. Органи контролю та правоохоронні органи можуть отримати доступ до конфіденційної інформації від публічного партнера у порядку, визначеному законодавством.

Не може бути визначена конфіденційною інформація про укладені договори ППП, розмір підтримки ППП, строк дії договору ППП, кваліфікаційні вимоги до претендентів/учасників конкурсу, порядок укладення договору ППП, документи, що підтверджують відповідність претендента/учасника кваліфікаційним вимогам, документи, що підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у конкурсі, інші критерії оцінювання, а також інформація для претендентів та учасників конкурсу, яка оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 25 цього Закону, та інформація, яка надається претенденту/учаснику конкурсу відповідно до частин другої і третьої статті 26 цього Закону.

Конкурсна комісія не повинна розголошувати інформацію, передану їй претендентом, учасником конкурсу, яку він визначив як конфіденційну, включаючи, але не обмежуючись, технічну або комерційну таємницю та конфіденційні аспекти заявки та/або конкурсної пропозиції.

Положення цієї частини не перешкоджають оприлюдненню неконфіденційної частини укладених договорів, включаючи будь-які подальші зміни.

4. Конкурсна комісія забезпечує вільний, недискримінаційний доступ всіх претендентів, учасників конкурсу до інформації про конкурс, передбаченої цим Законом.

Стаття 14. Постійно діюча конкурсна комісія та конкурсна комісія для проекту публічно-приватного партнерства

1. Для забезпечення інституційної спроможності щодо організації та проведення конкурсів публічний партнер своїм рішенням утворює постійно діючу конкурсну комісію.

До складу постійно діючої конкурсної комісії входять:

1) щодо об'єктів державної власності - представники публічного партнера, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, уповноваженого органу, уповноваженої організації та інші представники за рішенням публічного партнера;

2) щодо об'єктів комунальної власності - представники відповідних виконавчих органів місцевих рад, інші представники за рішенням публічного партнера;

3) щодо об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - представники публічного партнера та інші представники за рішенням публічного партнера;

4) щодо об'єктів, які належать господарським товариствам публічного сектору, - представники такого господарського товариства.

2. У разі необхідності публічний партнер може утворити конкурсну комісію для організації та проведення конкурсу за конкретним проектом ППП. Склад конкурсної комісії для організації та проведення конкурсу за конкретним проектом ППП затверджується рішенням публічного партнера (публічних партнерів) про здійснення ППП. Якщо у рішенні публічного партнера про здійснення ППП для конкретного проекту ППП склад конкурсної комісії не затверджено, конкурсною комісією для такого проекту ППП буде постійно діюча конкурсна комісія такого публічного партнера.

Конкурсна комісія діє на підставі положення про конкурсну комісію, що затверджується публічним партнером для постійно діючої конкурсної комісії, якщо інше не визначено публічним партнером.

Якщо у проекті ППП беруть участь кілька публічних партнерів, вони обов'язково затверджують склад спільної конкурсної комісії та положення про конкурсну комісію рішенням про здійснення ППП для конкретного проекту ППП.

Склад конкурсної комісії формується із складу постійно діючої конкурсної комісії (комісій) відповідного публічного партнера (партнерів). До складу конкурсної комісії можуть також входити представники інших державних органів та органів місцевого самоврядування, представники балансоутримувача та інші особи за рішенням публічного партнера (партнерів), які не входять до складу постійно діючої комісії.

3. У разі отримання запиту про визначення представника до складу конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, уповноважений орган, уповноважена організація, інші державні органи та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати публічному партнеру (партнерам) кандидатури відповідних представників протягом 10 робочих днів після отримання такого запиту.

4. Конкурсна комісія, постійно діюча конкурсна комісія утворюється у складі не менше 7 та не більше 21 особи. Якщо у проекті ППП беруть участь кілька публічних партнерів, конкурсна комісія, постійно діюча конкурсна комісія може утворюватися у складі не більше 27 осіб.

Кількість членів конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії має бути непарною.

Конкурсна комісія, постійно діюча конкурсна комісія працює у формі засідань.

Засідання конкурсної комісії є повноважним, за умови присутності на такому засіданні більшості від загального складу комісії.

Рішення конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії приймаються простою більшістю голосів членів відповідної комісії, присутніх на засіданні. Кожний член конкурсної комісії має один голос. Рішення конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії оформлюються протоколом, який підписують головуючий на засіданні комісії і секретар конкурсної комісії.

5. Головою та секретарем конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії є представник публічного партнера, який формує конкурсну комісію. Голова та секретар конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії щодо об'єктів комунальної власності визначаються з числа членів комісії.

Голова та секретар спільної конкурсної комісії визначаються з числа представників публічних партнерів, які формують таку конкурсну комісію.

6. Члени конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії повинні мати досвід роботи у сфері ППП або публічних закупівель, або оренди, або приватизації державного чи комунального майна, або управління державним чи комунальним майном, або у сфері, в якій реалізується проект ППП, не менше одного року або володіти спеціальними знаннями та кваліфікацією у сфері, пов'язаній з реалізацією проекту ППП.

7. Члени конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії повинні бути незалежними та неупередженими у прийнятті рішень у межах своїх повноважень і не повинні мати потенційного або реального конфлікту інтересів з претендентами чи учасниками конкурсу.

Члени конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії зобов'язані повідомляти конкурсну комісію, постійно діючу конкурсну комісію та публічного партнера про відомі їм факти, що можуть свідчити про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів в інших членів конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії. За наявності потенційного або реального конфлікту інтересів член конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії зобов'язаний заявити самовідвід або йому повинні заявити відвід інші члени конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії. Публічний партнер виключає зі складу конкурсної комісії членів конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії, у яких наявний потенційний або реальний конфлікт інтересів.

8. До завдань конкурсної комісії, постійно діючої конкурсної комісії належать:

1) визначення строків проведення конкурсу, у тому числі строків проведення кваліфікаційного відбору та конкурсу пропозицій;

2) оголошення конкурсу;

3) розроблення та затвердження конкурсної документації;

4) забезпечення осіб, зацікавлених в участі у конкурсі, претендентів і учасників конкурсу необхідною інформацією та документами для підготовки та подання заявки на участь у конкурсі, конкурсної пропозиції, надання роз'яснень щодо конкурсної документації;

5) затвердження протоколу кваліфікаційного відбору з висновком (висновками) про допущення або недопущення претендентів до участі у конкурсі пропозицій;

6) затвердження протоколу розгляду конкурсних пропозицій;

7) розгляд та перевірка заявок на участь у конкурсі;

8) розгляд та оцінювання конкурсних пропозицій;

9) повідомлення переможця конкурсу про результати конкурсу;

10) інші завдання, пов'язані з організацією та проведенням конкурсу.

Стаття 15. Незалежні експерти

1. Публічний партнер може залучати до роботи конкурсної комісії незалежних експертів на договірній основі. Незалежні експерти не є членами конкурсної комісії та не мають права голосу при прийнятті рішень.

Публічний партнер здійснює відбір незалежних експертів на конкурсних засадах відповідно до порядку, встановленого уповноваженим органом.

Оплата послуг незалежних експертів може здійснюватися за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, донорів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

2. Незалежними експертами не можуть бути:

1) громадяни Російської Федерації, Республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також інших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

2) засновники, учасники юридичних осіб, які подали заявку на участь у конкурсі або залучені як радники, або особи, пов'язані з ними відносинами контролю, а також особи, які перебувають у трудових чи інших договірних відносинах з такими юридичними особами.

3. Незалежний експерт не повинен мати потенційного або реального конфлікту інтересів з претендентами та учасниками конкурсу.

Члени конкурсної комісії, незалежні експерти зобов'язані повідомляти конкурсну комісію та публічного партнера про відомі їм факти, що можуть свідчити про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів в інших незалежних експертів. За наявності потенційного або реального конфлікту інтересів незалежний експерт зобов'язаний заявити самовідвід або йому повинні заявити відвід члени конкурсної комісії. Публічний партнер усуває від виконання обов'язків незалежного експерта, у якого наявний потенційний або реальний конфлікт інтересів.

Стаття 16. Склад конкурсної документації та зміни до неї

1. Конкурсна документація складається з:

1) оголошення про проведення конкурсу;

2) інструкції для претендентів;

3) інструкції для учасників конкурсу;

4) проекту договору ППП;

5) інших документів за рішенням конкурсної комісії.

2. Конкурсна комісія має право з власної ініціативи або за результатами розгляду звернень осіб, зацікавлених в участі у конкурсі, претендентів та учасників конкурсу внести зміни до конкурсної документації протягом строку для подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій.

У такому разі строк для подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій продовжується автоматично таким чином, щоб з моменту розміщення змін до конкурсної документації до закінчення строку для подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій залишалося не менше 30 календарних днів.

Після затвердження змін до конкурсної документації конкурсна комісія розміщує:

1) зміни до конкурсної документації у вигляді нової редакції конкурсної документації додатково до початкової редакції конкурсної документації;

2) перелік та узагальнений опис змін до конкурсної документації в окремому документі (в тому числі у вигляді порівняльної таблиці з відображенням внесених змін).

Конкурсна комісія розміщує у хронологічному порядку зміни до конкурсної документації та кінцеву дату строку для подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій, визначену відповідно до кожної із змін, внесених до конкурсної документації.

3. Претенденти та учасники конкурсу не пізніше ніж за 14 календарних днів до закінчення строку подання конкурсної пропозиції мають право звернутися до конкурсної комісії за роз'ясненням щодо конкурсної документації під час проведення конкурсу на етапі подання заявок на участь у конкурсі та/або конкурсних пропозицій. Конкурсна комісія повинна надати відповідь на такі звернення протягом восьми календарних днів з дня їх отримання. Усі звернення за роз'ясненням щодо конкурсної документації та відповіді конкурсної комісії на такі звернення без ідентифікації ініціатора звернення відображаються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

4. Конкурсна документація повинна містити технічні критерії, які включають в себе опис всіх характеристик, необхідних для виконання робіт та/або надання послуг, пов'язаних з предметом договору ППП.

Технічні критерії можуть містити посилання на конкретні процеси виробництва, виконання робіт та/або надання послуг, за умови що вони пов'язані з предметом договору ППП та пропорційні до його очікуваної вартості та мети.

Технічні критерії предмета договору ППП можуть, зокрема, включати: рівень якості послуг, показники екологічної та кліматичної ефективності, вимоги до дизайну (у тому числі забезпечення доступності для осіб з інвалідністю), критерії оцінки відповідності, експлуатаційні характеристики, вимоги до безпеки, розміри об'єкта ППП, термінологію, методи випробувань і тестування, вимоги до маркування, етикетування.

Технічні критерії не повинні містити посилання на конкретні марку, виробника, процес, що характеризує продукт та/або послугу певного суб'єкта господарювання, торговельні марки, патенти, типи продукції та/або конкретний спосіб виробництва з метою надання переваги або усунення потенційних приватних партнерів та/або певної продукції. Таке посилання дозволяється у виняткових випадках, якщо неможливо описати предмет договору ППП без такого посилання. У такому разі таке посилання повинно бути обґрунтованим та доповнюватися словами "або еквівалент".

Конкурсна комісія зобов'язана розглянути пропозиції учасника конкурсу, які не відповідають технічним критеріям, визначеним у конкурсній документації, у разі надання таким учасником підтвердження та обґрунтування, що запропонована ним пропозиція включає еквівалент технічних критеріїв, визначених конкурсною документацією.

Стаття 17. Оголошення про проведення конкурсу

1. Конкурсна комісія оприлюднює оголошення про проведення конкурсу після затвердження конкурсної документації або її частини (залежно від виду конкурентної процедури).

2. Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю повинно містити таку інформацію:

1) найменування, у тому числі скорочене (за наявності), ідентифікаційний код публічного партнера в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, його категорія та основний вид діяльності;

2) контактні дані публічного партнера: місцезнаходження, номер телефону, адреса електронної пошти та офіційний веб-сайт публічного партнера, контакти відповідальної особи публічного партнера;

3) назва предмета договору ППП із зазначенням коду (кодів) за Єдиним закупівельним словником та назви відповідних класифікаторів предмета договору ППП;

4) місцезнаходження об'єкта ППП;

5) короткий опис зобов'язань, які становлять основну економічну суть проекту ППП (створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) і технічне обслуговування об'єкта ППП, з передачею або без передачі приватному партнеру права на управління та/або експлуатацію такого об'єкта ППП та/або права на надання суспільно значущих послуг);

6) строк ППП (у разі доцільності);

7) розмір, вид та умови надання забезпечення конкурсних пропозицій;

8) вимоги та строки створення приватного партнера для укладення договору ППП;

9) форми надання підтримки здійснення ППП відповідно до статті 43 цього Закону;

10) назва та адреса органу, відповідального за процедуру оскарження, точна інформація про термін подання скарги;

11) строк та адреса подання заявок на участь у конкурсі;

12) дата і час розкриття заявок на участь у конкурсі;

13) дата розміщення частини конкурсної документації для проведення конкурсу пропозицій;

14) строк для подання конкурсних пропозицій;

15) дата і час розкриття конкурсних пропозицій (їх відповідних частин).

Оголошення про проведення торгів з обмеженою участю може містити іншу інформацію, зокрема, але не виключно:

інформацію про необхідність укладення договору про конфіденційність (за потреби);

інформацію про витрати публічного партнера на підготовку концептуальної записки щодо здійснення ППП та/або техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП (у тому числі із залученням радників), на підготовку проекту конкурсної документації (у тому числі із залученням радників) та на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації для проекту ППП, інформацію про умови відшкодування таких витрат (якщо вимоги до відшкодування відповідних витрат публічного партнера встановлені конкурсною документацією);

інформацію про сервітути відповідно до частини четвертої статті 7 цього Закону (у разі наявності);

інформацію про мову (мови) підготовки заявок на участь у конкурсі та конкурсних пропозицій;

інформацію про максимальну кількість учасників конкурсу (якщо така вимога встановлена конкурсною документацією).

3. Оголошення про проведення відкритих торгів, крім інформації, передбаченої пунктами 1-10 частини другої цієї статті, також повинно містити таку інформацію:

1) строк та адреса подання заявок на участь у конкурсі та конкурсних пропозицій;

2) інформація про порядок та критерії кваліфікаційного відбору (попередній або наступний кваліфікаційний відбір);

3) дата і час розкриття заявок на участь у конкурсі (для відкритих торгів з попереднім кваліфікаційним відбором);

4) дата і час розкриття конкурсних пропозицій (для відкритих торгів з наступним кваліфікаційним відбором).

Оголошення про проведення відкритих торгів може також містити іншу інформацію, зокрема, але не виключно, інформацію, передбачену абзацами вісімнадцятим - двадцять другим частини другої цієї статті.

4. Оголошення про проведення конкурентного діалогу, крім інформації, передбаченої пунктами 1-13 частини другої цієї статті, також повинно містити таку інформацію:

1) строк та адреса подання пропозицій щодо характеристик проекту ППП;

2) дата і час розміщення частини конкурсної документації для проведення конкурсу пропозицій.

В оголошенні про проведення конкурентного діалогу може зазначатися й інша інформація.

5. Під час оприлюднення оголошення про проведення конкурсу конкурсна комісія може надіслати запрошення до участі у конкурсі, яке аналогічне за змістом оголошенню про проведення конкурсу, потенційним приватним партнерам, які можуть відповідати встановленим у конкурсній документації вимогам.

Стаття 18. Інструкція для претендентів та інструкція для учасників конкурсу

1. Інструкція для претендентів є частиною конкурсної документації у всіх конкурентних процедурах з визначення приватного партнера. Інструкція для претендентів повинна містити такі відомості:

1) один або кілька критеріїв кваліфікаційного відбору та спосіб їх підтвердження;

2) спосіб підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у конкурсі;

3) вимоги до змісту та оформлення заявки на участь у конкурсі (у тому числі вимоги до інформації і документів, що повинні міститися у заявці, порядок підписання і засвідчення документів);

4) порядок та строк подання заявки на участь у конкурсі;

5) порядок доступу до конфіденційної інформації балансоутримувача / публічного партнера, отримання додаткової інформації та звернення за роз'ясненням під час подання заявки на участь у конкурсі;

6) порядок внесення змін до заявки на участь у конкурсі, порядок відкликання заявки;

7) порядок уточнення інформації та документів у складі заявки на участь у конкурсі на запит конкурсної комісії;

8) методика проведення кваліфікаційного відбору, зокрема визначення мінімально допустимих значень за кожним критерієм кваліфікаційного відбору (у разі визначення таких значень конкурсною документацією), визначення питомої ваги кожного критерію кваліфікаційного відбору, методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень (у разі його визначення конкурсною документацією), для обрання у кваліфікаційному відборі учасників конкурсу;

9) порядок розгляду заявок на участь у конкурсі та затвердження протоколу конкурсної комісії з висновком (висновками) про допущення або недопущення претендентів до участі в конкурсі пропозицій;

10) порядок повідомлення претендентів про результати розгляду заявок на участь у конкурсі, порядок та строк надання запрошення до участі у конкурсі пропозицій;

11) порядок подання та перевірки підтвердних документів нового (зміненого) складу тимчасового об'єднання юридичних осіб - у разі якщо конкурсна документація передбачає право учасників тимчасового об'єднання юридичних осіб змінювати склад такого тимчасового об'єднання;

12) інші відомості за рішенням конкурсної комісії.

2. Інструкція для учасників конкурсу є частиною конкурсної документації у всіх конкурентних процедурах з визначення приватного партнера. Інструкція для учасників конкурсу повинна містити такі відомості:

1) вимоги до змісту та оформлення конкурсної пропозиції (у тому числі вимоги до інформації і документів у технічній та фінансово-комерційній частинах конкурсної пропозиції, порядок підписання і засвідчення документів);

2) порядок та строк подання конкурсної пропозиції;

3) порядок отримання доступу до конфіденційної інформації балансоутримувача / публічного партнера, порядок отримання додаткової інформації, необхідної для подання конкурсної пропозиції;

4) порядок внесення змін до конкурсної пропозиції та порядок її відкликання;

5) порядок уточнення інформації та документів у складі конкурсної пропозиції (крім фінансово-комерційної частини конкурсної пропозиції) - на запит конкурсної комісії;

6) строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;

7) порядок, критерії та методика оцінювання конкурсної пропозиції, питома вага кожного з критеріїв оцінювання конкурсної пропозиції, що перераховуються в інструкції для учасників конкурсу, в порядку зменшення важливості;

8) інформація про необхідність отримання згоди органу Антимонопольного комітету України для реалізації проекту ППП у випадках, передбачених законодавством;

9) інформація про розмір, форму, строк дії забезпечення конкурсної пропозиції та перелік випадків, у яких забезпечення конкурсної пропозиції не повертається учаснику конкурсу;

10) інформація про умови відшкодування витрат публічного партнера на підготовку концептуальної записки щодо здійснення ППП та/або техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП (у тому числі із залученням радників), на підготовку проекту конкурсної документації (у тому числі із залученням радників) та на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації для проекту ППП (за наявності відповідних витрат публічного партнера);

11) інформація про зобов'язання учасника конкурсу створити спеціальну юридичну особу для цілей реалізації проекту ППП, яка буде діяти як приватний партнер, та вимоги до створення такої юридичної особи;

12) інші відомості за рішенням конкурсної комісії.

Стаття 19. Критерії кваліфікаційного відбору та підстави для відмови в участі у конкурсі

1. Конкурсна комісія встановлює один або кілька з таких критеріїв кваліфікаційного відбору, які повинні відповідати принципам прозорості, об'єктивності та недискримінації:

1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази для виконання проектних, будівельних робіт і технічного обслуговування об'єкта ППП, а також для управління та/або експлуатації об'єкта ППП (якщо проект ППП передбачає передачу права на управління та/або експлуатацію об'єкта ППП) та/або надання суспільно значущих послуг;

2) наявність та відповідний рівень професійної і технічної кваліфікації працівників;

3) наявність документально підтвердженого досвіду реалізації подібних за предметом договорів (незалежно від виду договору) щодо створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), та/або технічного обслуговування, та/або управління, та/або експлуатації об'єкта, та/або надання суспільно значущих послуг у сфері, аналогічній тій, в якій передбачається реалізація проекту ППП;

4) наявність ресурсів для забезпечення фінансування проекту ППП та/або досвіду гарантованого залучення фінансування для реалізації подібних проектів;

5) інші критерії щодо придатності для здійснення професійної діяльності, економічного, фінансового стану, технічної та професійної здатності.

Усі критерії кваліфікаційного відбору повинні бути пов'язані з предметом договору ППП та пропорційні до його очікуваної вартості та мети і спрямовані на запобігання спотворенню конкуренції.

2. Не допускаються до участі в конкурсі пропозицій претенденти, а у процедурі відкритих торгів з подальшим кваліфікаційним відбором не можуть бути визнані переможцем конкурсу учасники конкурсу, які:

1) є юридичною особою, визнаною у встановленому законом порядку банкрутом або щодо якої відкрита ліквідаційна процедура;

2) є юридичною особою, яка перебуває у стадії ліквідації або реорганізації;

3) є пов'язаними особами (у разі подання окремих заявок на участь у конкурсі такими претендентами);

4) є юридичною особою, яка не надала інформації у повному обсязі про осіб, які здійснюють безпосередній або опосередкований контроль над нею, включаючи кінцевих бенефіціарних власників;

5) є юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником або учасником (акціонером), якому належать 10 відсотків і більше акцій (часток), якої є Російська Федерація, Республіка Білорусь, Ісламська Республіка Іран, Корейська Народно-Демократична Республіка, а також інші держави, визнані Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, резидент Російської Федерації, Республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також інших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом. Це положення не застосовується до міжнародних фінансових організацій, юридичних осіб, акції яких допущені до торгів на іноземних фондових біржах згідно з переліком іноземних фондових бірж, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім юридичних осіб, які є резидентами Російської Федерації, Республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також інших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом);

6) є юридичною особою, зареєстрованою в державі (на території), віднесеній Кабінетом Міністрів України до офшорних зон, або юридичною особою, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать юридичним особам, зареєстрованим у таких державах (на територіях);

7) є юридичною особою, зареєстрованою згідно із законодавством держави, включеної Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або юридичною особою, 10 відсотків і більше акцій (часток) у статутному капіталі якої прямо чи опосередковано належать такій юридичній особі;

8) є юридичною особою, яка прямо чи опосередковано перебуває під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є особи, визначені пунктами 5, 7 і 9 цієї частини, або є пов'язаною особою таких осіб;

9) є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації, Республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, а також інших держав, визнаних Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

10) є державним господарським об'єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією, державним підприємством, установою, організацією або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі Україна або іншому господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі Україна;

11) є комунальним унітарним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді України;

12) є радником, залученим для підготовки проекту ППП;

13) є особами, щодо яких наявні докази, на підставі яких можна зробити висновок, що претендент або учасник конкурсу уклав з іншими претендентами або учасниками конкурсу угоду в письмовій чи усній формі, спрямовану на спотворення конкуренції;

14) є особами, щодо яких наявні докази того, що претендент чи його уповноважені представники пропонують, надають або погоджуються надати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі публічного партнера, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга або будь-яка інша винагорода) з метою впливу на прийняття рішення щодо визначення приватного партнера або на розгляд документів, поданих претендентом, учасником, або на застосування публічним партнером певної конкурентної процедури;

15) є особою, відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;

16) є юридичною особою, службова (посадова) особа якої, уповноважена представляти її інтереси, кінцевий бенефіціарний власник, член органу управління якої були притягнуті згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми, фінансуванням тероризму, вчиненням терористичного акту, участю у злочинній організації, за умови що таку особу не звільнено від такої відповідальності на дату подання заявки на участь у конкурсі, а у процедурі відкритих торгів з наступним кваліфікаційним відбором - заявки на участь у конкурсі та конкурсної пропозиції;

17) є юридичною особою, яка протягом останніх трьох років була притягнута на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, відомості про яку містяться в Державному реєстрі суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

18) є юридичною особою, службова (посадова) особа якої, уповноважена представляти її інтереси, була притягнута на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з шахрайством, корупцією, легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

19) є особою, щодо якої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

20) є юридичною особою, яка прямо чи опосередковано перебуває під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є особа, яка підпадає під критерії визначення олігарха відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)", або особою, стосовно якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства України, законодавства Сполучених Штатів Америки, права Європейського Союзу або норм міжнародного права, або пов'язаною з ними особою;

21) є особою, яка надала недостовірну інформацію або приховала таку інформацію щодо себе або щодо осіб, пов'язаних з нею відносинами контролю, необхідну для перевірки відсутності підстав для відмови в участі у конкурсі та перевірки відповідності іншим вимогам конкурсу, передбаченим цим Законом і конкурсною документацією, яку проводить конкурсна комісія відповідно до порядку та умов, встановлених цим Законом і конкурсною документацією, або не може надати необхідні документи, які підтверджують таку інформацію;

22) є особою, яка має заборгованість із сплати податків, соціальних внесків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо така особа здійснила заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством держави її реєстрації;

23) є претендентом та/або учасником конкурсу, щодо яких наявні докази порушення протягом останніх п'яти років відповідних зобов'язань у сферах екологічного, соціального та трудового права, встановлених законодавством, колективним договором або положеннями міжнародного екологічного, соціального та трудового права, які передбачені конвенціями, зазначеними в додатку до цього Закону;

24) є претендентом та/або учасником конкурсу, щодо якого наявні докази вини у серйозному професійному проступку, що ставить під сумнів його доброчесність.

Законодавством України можуть встановлюватися й інші обмеження щодо участі в конкурсі окремих категорій юридичних осіб (резидентів та нерезидентів). Зокрема, може здійснюватися моніторинг наявних або потенційних загроз національній безпеці України, якщо це передбачено конкурсною документацією, за результатами проведення якого конкурсна комісія може залишити без розгляду заявку на участь у конкурсі, конкурсну пропозицію учасника конкурсу у разі виявлення наявних або потенційних загроз національній безпеці України.

3. Якщо претендент або учасник конкурсу чи підприємство, пов'язане з претендентом або учасником конкурсу відносинами контролю, надавали консультації публічному партнеру або іншим чином брали участь у підготовці конкурсу, проекту ППП, публічний партнер повинен вжити належних заходів для запобігання спотворенню конкуренції через участь такого претендента або учасника конкурсу.

Такі заходи повинні включати надання іншим претендентам і учасникам конкурсу відповідної інформації, обмін якою здійснювався в контексті або в результаті залучення претендента або учасника конкурсу до підготовки конкурсу, встановлення достатнього строку для подання заявок на участь у конкурсі, конкурсних пропозицій. Відповідний претендент або учасник конкурсу може бути не допущений до участі в конкурсі виключно у разі відсутності жодних інших засобів для забезпечення виконання публічним партнером обов'язку з дотримання принципу рівності.

Перед будь-яким недопущенням таких претендентів чи учасників конкурсу їм надається можливість довести, що їхня участь у підготовці конкурсу не призведе до спотворення конкуренції.

4. Конкурсна комісія може прийняти рішення про недопущення до участі в конкурсі пропозицій претендентів, а у процедурі відкритих торгів з наступним кваліфікаційним відбором - про невизнання переможцем конкурсу, якщо конкурсна комісія має докази, що такий претендент або учасник конкурсу не виконав свої зобов'язання за раніше укладеними договорами у рамках здійснення ППП, що призвело до дострокового розірвання договору та застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків, - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору, укладеного в рамках здійснення ППП.

У разі настання обставин, зазначених в абзаці першому цієї частини, претендент/учасник конкурсу, який перебуває в таких обставинах, має право надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності. Для цього претендент/учасник конкурсу повинен довести, що сплатив або зобов'язався сплатити відповідні зобов'язання та відшкодування завданих збитків.

Якщо конкурсна комісія вважає таке підтвердження достатнім, вона не може прийняти рішення про недопущення з підстав, передбачених абзацом першим цієї частини, до участі в конкурсі пропозицій претендентів, а у процедурі відкритих торгів з наступним кваліфікаційним відбором - про невизнання переможцем конкурсу з підстав, передбачених абзацом першим цієї частини.

5. Під час проведення конкурсу особа, зацікавлена в участі у конкурсі, для підтвердження відповідності критеріям кваліфікаційного відбору та підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у конкурсі подає заявку на участь у конкурсі разом з підтвердними документами, перелік та вимоги до яких визначаються інструкцією для претендентів.

6. Претендент має право підтвердити відповідність критеріям кваліфікаційного відбору, покладаючись на осіб, пов'язаних із претендентом відносинами контролю (у тому числі на осіб, пов'язаних відносинами контролю з учасником тимчасового об'єднання юридичних осіб, якщо претендент є таким тимчасовим об'єднанням), та/або інших осіб, які надали йому зобов'язання надати всі необхідні ресурси для виконання договору ППП, якщо це передбачено умовами інструкції для претендентів. У такому разі претендент відповідно до вимог, передбачених інструкцією для претендентів, повинен подати у складі заявки на участь у конкурсі:

1) документи та інформацію для підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у конкурсі і щодо себе, і щодо осіб, на досвід яких покладається претендент; та

2) документи та інформацію для підтвердження відповідності критеріям кваліфікаційного відбору осіб, на досвід яких покладається претендент; та

3) документ, що підтверджує згоду осіб, на досвід яких покладається претендент, на залучення їхніх спроможностей (у тому числі фахівців) до реалізації проекту ППП.

Стаття 20. Засади проведення конкурсу пропозицій

1. Конкурсна пропозиція складається з двох частин - технічної та фінансово-комерційної. Порядок подання конкурсних пропозицій та вимоги до інформації і документів, що мають міститися в технічній та фінансово-комерційній частинах конкурсної пропозиції, визначаються інструкцією для учасників конкурсу.

2. Якщо критерієм оцінювання конкурсних пропозицій є надійність запропонованого механізму фінансування та/або інші якісні фінансово-комерційні критерії, конкурсна документація повинна містити вимогу про подання фінансово-комерційної частини конкурсних пропозицій у вигляді двох пакетів документів, на підставі яких здійснюватиметься окремо оцінювання за якісними фінансово-комерційними критеріями та кількісними фінансово-комерційними критеріями.

3. У будь-який час до закінчення строку подання конкурсних пропозицій дозволяється зміна або відкликання конкурсної пропозиції відповідно до порядку та вимог, встановлених інструкцією для учасників конкурсу.

Внесення будь-яких змін до фінансово-комерційної частини конкурсних пропозицій після закінчення строку подання конкурсних пропозицій забороняється.

4. Конкурсна комісія може запитувати додаткову інформацію та документи щодо технічної частини конкурсної пропозиції, а учасник конкурсу повинен надавати додаткову інформацію та документи і може вносити зміни та доповнення до технічної частини своєї конкурсної пропозиції у відповідь на такі запити відповідно до порядку та вимог, встановлених інструкцією для учасників конкурсу, але в будь-якому разі - до початку оцінювання фінансово-комерційної частини конкурсної пропозиції.

Запити конкурсної комісії про надання додаткової інформації та документів щодо технічної частини конкурсної пропозиції повинні бути об'єктивними та недискримінаційними, у тому числі не повинні передбачати або мати наслідком надання будь-яких переваг окремим учасникам конкурсу або впливати на результати оцінювання конкурсних пропозицій.

5. Під час проведення конкурсу пропозицій конкурсна комісія має право звертатися із запитом про підтвердження або уточнення інформації щодо конкурсної пропозиції до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відповідно до їхньої компетенції, які зобов'язані надати відповідь на такий запит протягом 15 календарних днів з дати отримання запиту.

6. У разі підтвердження факту надання у конкурсній пропозиції недостовірних відомостей, що є істотними для визначення результатів конкурсу, конкурсна комісія відхиляє таку конкурсну пропозицію відповідно до порядку та умов, визначених інструкцією для учасників конкурсу.

Не може вважатися наданням недостовірних відомостей, що є істотними для визначення результатів конкурсу, допущення помилок в оформленні конкурсної пропозиції або документів у її складі, які не впливають на зміст такої конкурсної пропозиції, зокрема технічних помилок та описок.

7. Якщо конкурсну пропозицію подав лише один учасник конкурсу, договір ППП за результатами такого конкурсу може бути укладений, за умови що єдиний учасник конкурсу відповідає всім критеріям кваліфікаційного відбору та підтвердив відсутність підстав для відмови в участі у конкурсі відповідно до умов конкурсної документації.

8. Конкурсна комісія повинна вживати належних заходів для ефективного запобігання, виявлення та усунення будь-яких конфліктів інтересів, що виникають або можуть виникнути під час проведення конкурсу, з метою уникнення будь-якого спотворення конкуренції та забезпечення рівного ставлення до всіх потенційних приватних партнерів.

Стаття 21. Забезпечення конкурсної пропозиції

1. Від учасників конкурсу обов'язково вимагається забезпечення конкурсної пропозиції, яке подається учасником конкурсу одночасно з поданням конкурсної пропозиції. Забезпечення конкурсної пропозиції не є частиною конкурсної пропозиції.

Вимоги до форми та змісту забезпечення конкурсної пропозиції визначаються інструкцією для учасників конкурсу.

Інструкцією для учасників конкурсу може встановлюватися право конкурсної комісії надавати дозвіл учасникам конкурсу вносити зміни до забезпечення конкурсної пропозиції (усувати недоліки) з власної ініціативи або на вимогу конкурсної комісії протягом 15 робочих днів після закінчення строку для подання конкурсних пропозицій. У такому разі відкриття конкурсних пропозицій всіх учасників конкурсу здійснюється виключно після закінчення строку для внесення змін до забезпечення конкурсної пропозиції (усунення недоліків).

2. Розмір забезпечення конкурсної пропозиції не може перевищувати 1 відсоток вартості проекту ППП.

3. Забезпечення конкурсної пропозиції не повертається учаснику конкурсу у разі:

1) відкликання конкурсної пропозиції учасником конкурсу після закінчення строку її подання, але до закінчення строку, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;

2) внесення учасником конкурсу за власною ініціативою змін до технічної частини конкурсної пропозиції, крім випадків, якщо такі зміни вносяться на запит конкурсної комісії щодо надання додаткової інформації та документів відповідно до частини четвертої статті 20 цього Закону;

3) встановлення факту, що учасник конкурсу, визначений переможцем конкурсу, під час конкурсу свідомо надав конкурсній комісії неправдиву інформацію або інформацію, що вводить в оману;

4) припинення публічним партнером переговорів щодо укладення договору ППП з переможцем конкурсу внаслідок недосягнення згоди щодо інших умов договору ППП, ніж передбачені абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону;