Земельний кодекс України

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 3-4, ст.27)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92

№ 675-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 28, ст.213

№ 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247

№ 898-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, № 38, ст.313 - набирає чинності з 01.01.2004

№ 1103-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 7, ст.48

№ 1119-IV від 11.07.2003, ВВР, 2004, № 7, ст.57

№ 1158-IV від 11.09.2003, ВВР, 2004, № 8, ст.67}

{Додатково див. Закон № 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 1626-IV від 18.03.2004, ВВР, 2004, № 26, ст.361

№ 1694-IV від 20.04.2004, ВВР, 2005, № 4, ст.83

№ 1709-IV від 12.05.2004, ВВР, 2004, № 35, ст.416

№ 2059-IV від 06.10.2004, ВВР, 2005, № 2, ст.25

№ 2229-IV від 14.12.2004, ВВР, 2005, № 4, ст.103}

{Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2005 від 22.09.2005}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 3235-IV від 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 - зміни діють у 2006 році

№ 3415-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст.209

№ 3404-IV від 08.02.2006, ВВР, 2006, № 21, ст.170

№ 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66

№ 490-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 9, ст.78

№ 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.440

№ 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253

№ 509-VI від 16.09.2008, ВВР, 2008, № 48, ст.358

№ 800-VI від 25.12.2008, ВВР, 2009, № 19, ст.257

№ 875-VI від 15.01.2009, ВВР, 2009, № 23, ст.282

№ 1066-VI від 05.03.2009, ВВР, 2009, № 29, ст.396

№ 1442-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 42, ст.633

№ 1443-VI від 04.06.2009, ВВР, 2009, № 47-48, ст.719

№ 1474-VI від 05.06.2009, ВВР, 2009, № 44, ст.656 - зміни діють до 1 вересня 2012 року

№ 1559-VI від 17.11.2009, ВВР, 2010, № 1, ст.2

№ 1561-VI від 25.06.2009, ВВР, 2009, № 51, ст.755

№ 1702-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.40

№ 1704-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.41

№ 1708-VI від 05.11.2009, ВВР, 2010, № 5, ст.44

№ 1783-VI від 19.01.2010, ВВР, 2010, № 9, ст.86

№ 1878-VI від 11.02.2010, ВВР, 2010, № 18, ст.141}

{Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2154-VI від 27.04.2010, ВВР, 2010, № 22-23, № 24-25, ст.263 - зміни застосовуються у 2010 році

№ 2182-VI від 13.05.2010, ВВР, 2010, № 31, ст.419

№ 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 34, ст.486

№ 2404-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 40, ст.524

№ 2457-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 48, ст.564

№ 2471-VI від 08.07.2010, ВВР, 2010, № 49, ст.569

№ 2480-VI від 09.07.2010, ВВР, 2011, № 1, ст.1

№ 2518-VI від 09.09.2010, ВВР, 2011, № 4, ст.22}

{Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 22-рп/2010 від 30.11.2010}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 2740-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 18, ст.122

№ 2850-VI від 22.12.2010, ВВР, 2011, № 28, ст.252

№ 2856-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 29, ст.272

№ 2880-VI від 23.12.2010, ВВР, 2011, № 30, ст.275

№ 2949-VI від 14.01.2011, ВВР, 2011, № 32, ст.318

№ 3123-VI від 03.03.2011, ВВР, 2011, № 37, ст.376

№ 3205-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, № 41, ст.413

№ 3521-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 4, ст.16

№ 3523-VI від 16.06.2011, ВВР, 2012, № 4, ст.18

№ 3613-VI від 07.07.2011, ВВР, 2012, № 8, ст.61

№ 3687-VI від 08.07.2011, ВВР, 2012, № 18, ст.157

№ 4174-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.338

№ 4188-VI від 20.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.341

№ 4215-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 31, ст.382

№ 4226-VI від 22.12.2011, ВВР, 2012, № 37, ст.444

№ 4442-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 49, ст.553

№ 4444-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 49, ст.555

№ 4539-VI від 15.03.2012, ВВР, 2012, № 51, ст.573

№ 4709-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 7, ст.65

№ 5003-VI від 21.06.2012, ВВР, 2013, № 19-20, ст.189

№ 5018-VI від 21.06.2012, ВВР, 2013, № 22, ст.212

№ 5059-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 25, ст.251

№ 5070-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.303

№ 5077-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 28, ст.305

№ 5245-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 36, ст.472

№ 5293-VI від 18.09.2012, ВВР, 2013, № 43, ст.616

№ 5394-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 40, ст.534

№ 5395-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 40, ст.535

№ 5406-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 41, ст.551

№ 5462-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 6-7, ст.80

№ 5494-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.3

№ 5496-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 1, ст.4

№ 365-VII від 02.07.2013, ВВР, 2014, № 14, ст.248

№ 366-VII від 02.07.2013, ВВР, 2014, № 17, ст.587

№ 402-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.708

№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712

№ 639-VII від 10.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.770

№ 661-VII від 24.10.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.780

№ 1223-VII від 17.04.2014, ВВР, 2014, № 26, ст.896

№ 1507-VII від 17.06.2014, ВВР, 2014, № 31, ст.1060

№ 1556-VII від 01.07.2014, ВВР, 2014, № 37-38, ст.2004

№ 180-VIII від 11.02.2015, ВВР, 2015, № 16, ст.108

№ 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133

№ 222-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 23, ст.158

№ 388-VIII від 12.05.2015, ВВР, 2015, № 28, ст.249

№ 417-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 29, ст.262

№ 418-VIII від 14.05.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.224

№ 497-VIII від 02.06.2015, ВВР, 2015, № 31, ст.293

№ 767-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.483

№ 818-VIII від 24.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.16

№ 862-VIII від 08.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.26

№ 888-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 3, ст.30

№ 1012-VIII від 18.02.2016, ВВР, 2016, № 16, ст.160

№ 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542

№ 1472-VIII від 14.07.2016, ВВР, 2016, № 34, ст.592

№ 1532-VIII від 20.09.2016, ВВР, 2016, № 44, ст.746

№ 1533-VIII від 20.09.2016, ВВР, 2016, № 44, ст.747

№ 1669-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, № 47, ст.801

№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25

№ 1923-VIII від 14.03.2017, ВВР, 2017, № 17, ст.203

№ 1983-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 25, ст.289

№ 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 29, ст.315

№ 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380

№ 2236-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 5, ст.36

№ 2269-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, № 12, ст.68

№ 2314-VIII від 01.03.2018, ВВР, 2018, № 15, ст.121

№ 2354-VIII від 20.03.2018, ВВР, 2018, № 16, ст.138

№ 2498-VIII від 10.07.2018, ВВР, 2018, № 37, ст.277

№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371

№ 2628-VIII від 23.11.2018, ВВР, 2018, № 49, ст.399

№ 2666-VIII від 20.12.2018, ВВР, 2019, № 7, ст.42

№ 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119

№ 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295

№ 132-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.299

№ 155-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 48, ст.325 - щодо набрання чинності змін див. пункт 1

№ 232-IX від 29.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.379

№ 233-IX від 29.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.380

№ 264-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.6

№ 329-IX від 04.12.2019, ВВР, 2020, № 13, ст.67

№ 340-IX від 05.12.2019, ВВР, 2020, № 12, ст.66

№ 402-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 20, ст.141

№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188

№ 552-IX від 31.03.2020, ВВР, 2020, № 20, ст.142

№ 554-IX від 13.04.2020, ВВР, 2020, № 37, ст.277 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року

№ 711-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 46, ст.394

№ 1054-IX від 03.12.2020

№ 1089-IX від 16.12.2020

№ 1116-IX від 17.12.2020

№ 1174-IX від 02.02.2021

№ 1259-IX від 19.02.2021, ВВР, 2021, № 21, ст.190 - вводиться в дію з 17.06.2021

№ 1423-IX від 28.04.2021

№ 1444-IX від 18.05.2021, ВВР, 2021, № 30, ст.243

№ 1630-IX від 13.07.2021, ВВР, 2021, № 46, ст.378

№ 1657-IX від 15.07.2021, ВВР, 2021, № 44, ст.354

№ 1710-IX від 07.09.2021, ВВР, 2021, № 49, ст.390

№ 1720-IX від 08.09.2021, ВВР, 2021, № 50, ст.394

№ 1788-IX від 24.09.2021, ВВР, 2021, № 51, ст.423

№ 1875-IX від 16.11.2021, ВВР, 2022, № 7, ст.51

№ 1887-IX від 17.11.2021

№ 1989-IX від 17.12.2021

№ 2079-IX від 17.02.2022, ВВР, 2023, № 16, ст.55

№ 2145-IX від 24.03.2022

№ 2247-IX від 12.05.2022

№ 2321-IX від 20.06.2022

№ 2518-IX від 15.08.2022, ВВР, 2023, №№ 23-24, ст.90

№ 2530-IX від 16.08.2022

№ 2698-IX від 19.10.2022, ВВР, 2023, № 28, ст.97

№ 2805-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 56, ст.162

№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120

№ 2896-IX від 06.02.2023, ВВР, 2023, № 59, ст.183

№ 2952-IX від 24.02.2023, ВВР, 2023, № 61, ст.199

№ 3050-IX від 11.04.2023, ВВР, 2023, № 68, ст.237

№ 3065-IX від 02.05.2023, ВВР, 2023, № 69, ст.244

№ 3137-IX від 30.05.2023, ВВР, 2023, № 77, ст.269

№ 3220-IX від 30.06.2023, ВВР, 2023, № 82, ст.301

№ 3272-IX від 27.07.2023, ВВР, 2023, № 88, ст.324

№ 3285-IX від 28.07.2023, ВВР, 2023, № 88, ст.330

№ 3311-IX від 09.08.2023, ВВР, 2023, № 90, ст.342

№ 3505-IX від 08.12.2023, ВВР, 2024, № 1, ст.2

№ 3563-IX від 06.02.2024, ВВР, 2024, № 12, ст.59

№ 3948-IX від 04.09.2024, ВВР, 2024, № 52, ст.306

№ 3993-IX від 08.10.2024, ВВР, 2025, № 8, ст.18

№ 3994-IX від 08.10.2024, ВВР, 2025, № 9, ст.20

№ 4017-IX від 10.10.2024, ВВР, 2025, №№ 11-14, ст.35

№ 4196-IX від 09.01.2025, ВВР, 2025, №№ 28-29, ст.94

№ 4321-IX від 25.03.2025, ВВР, 2025, № 34, ст.130

№ 4510-IX від 19.06.2025, ВВР, 2025, №№ 43-45, ст.192

№ 4574-IX від 21.08.2025, ВВР, 2025, № 49, ст.216

№ 4625-IX від 08.10.2025, ВВР, 2026, № 2, ст.3

№ 4751-IX від 13.01.2026, ВВР, 2026, №№ 13-14, ст.36

№ 4795-IX від 25.02.2026, ВВР, 2026, № 18, ст.51

№ 4869-IX від 30.04.2026

№ 4921-IX від 30.06.2026

№ 4926-IX від 01.07.2026}

{У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 2850-VI від 22.12.2010}

{У тексті Кодексу слова "адміністративно-територіальне утворення" у всіх відмінках і числах замінено словами "адміністративно-територіальна одиниця" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 3613-VI від 07.07.2011}

{У тексті Кодексу слова "іноземна юридична особа" в усіх відмінках і числах замінено словами "юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави" у відповідному відмінку і числі; слова "іноземні громадяни" в усіх відмінках замінено словом "іноземці" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

{У тексті Кодексу слова "річковий транспорт" в усіх відмінках замінено словами "внутрішній водний транспорт" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020}

{У тексті Кодексу слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

{У тексті Кодексу слово "клопотання", крім статті 160 та пункту 2 розділу Х "Перехідні положення", в усіх відмінках і числах замінено словом "заява" у відповідному відмінку і числі, а слова "заява (клопотання)" в усіх відмінках і числах замінити словом "заява" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 3993-IX від 08.10.2024}

{У тексті Кодексу слова "державно-приватне партнерство", "державний партнер" у всіх відмінках замінено відповідно словами "публічно-приватне партнерство", "публічний партнер" у відповідному відмінку, а слова "Про державно-приватне партнерство" - словами "Про публічно-приватне партнерство" згідно із Законом № 4510-IX від 19.06.2025}

Розділ I

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1

Основні положення

Стаття 1. Земля - основне національне багатство

1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

2. Право власності на землю гарантується.

3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 2. Земельні відносини

1. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

2. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

3. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Стаття 3. Регулювання земельних відносин

1. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

2. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

3. Земельні відносини, що виникають при наданні та використанні земельних ділянок для розміщення об'єктів енергетики, встановлення та дотримання правового режиму земель спеціальних зон об'єктів енергетики, у тому числі на підставі договорів про встановлення земельних сервітутів на таких земельних ділянках, регулюються цим Кодексом, Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів".

{Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021}

Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання

1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 5. Принципи земельного законодавства

Земельне законодавство базується на таких принципах:

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;

ґ) забезпечення гарантій прав на землю;

д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Глава 2

Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин

Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин

До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить:

а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;

б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;

в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;

г) встановлення і зміна меж районів і міст;

ґ) погодження питань, пов'язаних із припиненням права постійного користування особливо цінними землями відповідно до цього Кодексу;

{Пункт "ґ" статті 6 в редакції Законів № 5245-VI від 06.09.2012, № 711-IX від 17.06.2020}

д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Конституції України.

Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин на території республіки належить:

а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;

б) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;

в) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації в межах території Автономної Республіки Крим;

г) затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;

{Пункт "ґ" статті 7 виключено на підставі Закону № 509-VI від 16.09.2008}

д) координація діяльності районних і міських рад у галузі земельних відносин;

{Пункт "д" статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3993-IX від 08.10.2024}

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) координація здійснення контролю за використанням та охороною земель;

{Пункт "ж" статті 7 виключено на підставі Закону № 1923-VIII від 14.03.2017}

{Пункт "з" статті 7 виключено на підставі Закону № 3285-IX від 28.07.2023}

и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі земельних відносин

До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин належить:

{Абзац перший частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області;

{Пункт "а" частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

{Пункт "б" статті 8 виключено на підставі Закону № 509-VI від 16.09.2008}

в) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;

г) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;

ґ) затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;

д) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

е) організація землеустрою;

{Пункт "є" статті 8 виключено на підставі Закону № 1923-VIII від 14.03.2017}

{Пункт "ж" статті 8 виключено на підставі Закону № 3285-IX від 28.07.2023}

з) вирішення земельних спорів;

и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить:

{Абзац перший частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

а) розпорядження землями територіальної громади міста;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування в порядку, передбаченому цим Кодексом;

{Пункт "г" частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб міста;

{Пункт "ґ" частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

д) припинення права користування земельними ділянками комунальної власності у випадках, передбачених цим Кодексом;

{Пункт "д" частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок;

є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;

з) організація землеустрою;

{Пункт "и" частини першої статті 9 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

{Пункт "і" частини першої статті 9 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;

й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок;

{Пункт "к" статті 9 виключено на підставі Закону № 1923-VIII від 14.03.2017}

л) вирішення земельних спорів;

м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів Київської та Севастопольської міських рад належить:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

{Статтю 9 доповнено частиною другою згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

Стаття 10. Повноваження районних рад у галузі земельних відносин

До повноважень районних рад у галузі земельних відносин належить:

{Абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

а) розпорядження землями на праві спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району;

{Пункт "а" частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

{Пункт "б" статті 10 виключено на підставі Закону № 509-VI від 16.09.2008}

{Пункт "в" статті 10 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;

ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів;

{Пункт "д" статті 10 виключено на підставі Закону № 1923-VIII від 14.03.2017}

{Пункт "е" статті 10 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

{Пункт "е1" статті 10 виключено на підставі Закону № 3285-IX від 28.07.2023}

є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 11. Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин

Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин

{Назва статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 888-VIII від 10.12.2015}

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

{Абзац перший частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

{Пункт "а" частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

{Офіційне тлумачення положення пункту "а" статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010}

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

{Офіційне тлумачення положення пункту "б" статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010}

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

{Офіційне тлумачення положення пункту "в" статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010}

г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;

{Пункт "г" частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

{Офіційне тлумачення положення пункту "г" статті 12 див. в Рішенні Конституційного Суду № 10-рп/2010 від 01.04.2010}

ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

{Пункт "ґ" частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

д) організація землеустрою;

{Пункт "е" частини першої статті 12 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

{Пункт "є" частини першої статті 12 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) встановлення та зміна меж сіл, селищ;

{Пункт "ї" частини першої статті 12 в редакції Закону № 3285-IX від 28.07.2023}

ї1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом;

{Частину першу статті 12 доповнено пунктом "ї1" згідно із Законом № 3285-IX від 28.07.2023}

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

{Статтю 12 доповнено частиною другою згідно із Законом № 888-VIII від 10.12.2015; в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

Глава 3

Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин

Стаття 13. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель;

в) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом;

{Пункт "в" частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1559-VI від 17.11.2009}

г) координація проведення земельної реформи;

ґ) розроблення і забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;

д) організація ведення державного земельного кадастру, державного контролю за використанням і охороною земель та здійснення землеустрою;

е) встановлення порядку проведення моніторингу земель;

е1) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;

{Частину першу статті 13 доповнено пунктом "е1" згідно із Законом № 1923-VIII від 14.03.2017}

е2) встановлення та зміна меж сіл, селищ у випадках, передбачених цим Кодексом;

{Частину першу статті 13 доповнено пунктом "е2" згідно із Законом № 3285-IX від 28.07.2023}

є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин належить:

а) участь у розробленні загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

б) участь у формуванні державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;

в) організація моніторингу земель;

г) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

{Стаття 14 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 141. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у галузі земельних відносин належить:

а) участь у реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

б) участь у розробці проектів нормативно-правових актів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів;

в) координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля;

{Пункт "в" частини першої статті 141 в редакції Закону № 2059-VIII від 23.05.2017}

г) внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;

ґ) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель;

д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

{Кодекс доповнено статтею 141 згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 142. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин, належить здійснення державного контролю за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства іноземної держави, вимог законодавства про використання та охорону земель щодо:

консервації деградованих і малопродуктивних земель;

збереження водно-болотних угідь;

виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

додержання правового режиму використання територій водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон;

{Абзац восьмий статті 142 в редакції Закону № 711-IX від 17.06.2020}

вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.

{Кодекс доповнено статтею 142 згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належать:

а) здійснення нормативно-правового забезпечення у сфері земельних відносин;

б) забезпечення проведення земельної реформи;

в) розробка та забезпечення реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель;

{Пункт "г" частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

ґ) забезпечення ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, охорони земель;

{Пункт "ґ" частини першої статті 15 в редакції Законів № 497-VIII від 02.06.2015, № 1423-IX від 28.04.2021}

д) розроблення економічного механізму регулювання земельних відносин;

е) участь у розробленні заходів щодо розвитку ринку земель;

є) міжнародне співробітництво в галузі земельних відносин;

ж) здійснення інших повноважень, визначених законами України.

{Пункт "ж" частини першої статті 15 в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

{Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, № 4444-VI від 23.02.2012; в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}

{Зміни до статті 15 див. в Законах № 5245-VI від 06.09.2012, № 365-VII від 02.07.2013}

Стаття 151. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить:

а) внесення в установленому порядку пропозицій щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин;

б) участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні;

в) організація проведення робіт, пов'язаних із реалізацією земельної реформи;

г) проведення відповідно до законодавства моніторингу земель та охорони земель;

ґ) ведення та адміністрування Державного земельного кадастру;

д) участь у державному регулюванні планування територій;

{Пункт "д" частини першої статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом № 365-VII від 02.07.2013}

е) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом;

{Пункт "е" частини першої статті 151 в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

є) здійснення заходів щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі;

є1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

{Частину першу статті 151 доповнено пунктом "є1" згідно із Законом № 365-VII від 02.07.2013}

є2) участь у формуванні та реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних;

{Частину першу статті 151 доповнено пунктом "є2" згідно із Законом № 554-IX від 13.04.2020 - вводиться в дію з 1 січня 2021 року}

ж) вирішення інших питань, визначених законами України.

{Пункт "ж" частини першої статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1423-IX від 28.04.2021}

{Кодекс доповнено статтею 151 згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

Стаття 152. {Статтю 152 виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021}

Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і республіканських програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою і державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному законом;

{Пункт "ґ" частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1559-VI від 17.11.2009}

д) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;

{Пункт "д" частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022}

д1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів;

{Частину першу статті 16 доповнено пунктом "д1" згідно із Законом № 1923-VIII від 14.03.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3285-IX від 28.07.2023}

е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 17. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом;

{Пункт "ґ" частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1559-VI від 17.11.2009}

д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;

е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;

{Пункт "е" частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022}

є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;

є1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів у порядку, визначеному законом;

{Частину першу статті 17 доповнено пунктом "є1" згідно із Законом № 1923-VIII від 14.03.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3285-IX від 28.07.2023}

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 171. Повноваження державних органів приватизації у галузі земельних відносин

Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

{Кодекс доповнено статтею 171 згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005, № 489-V від 19.12.2006, № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону № 309-VI від 03.06.2008}

Глава 31

Особливості адміністративної процедури у сфері земельних відносин

Стаття 172. Особливості адміністративного провадження адміністративних справ у сфері земельних відносин

1. Подання заяв, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин, до органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб здійснюється лише у письмовій формі шляхом особистого звернення, надсилання поштовим відправленням або подання в електронній формі.

Органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи здійснюють розгляд заяв у порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру", з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин.

2. Оскарження рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у сфері земельних відносин здійснюється лише в судовому порядку, якщо інше не передбачено цим Кодексом, Законом України "Про адміністративну процедуру", іншими нормативно-правовими актами у зазначеній сфері.

3. Рішення органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, їх посадових осіб, на підставі яких виникають речові права на земельні ділянки, надається дозвіл (згода) на розроблення документації із землеустрою або відмова в його (її) наданні, надається погодження або відмова у погодженні документації із землеустрою, вносяться відомості до Державного земельного кадастру (зміни до таких відомостей), надаються такі відомості (відмова в їх наданні), можуть бути визнані недійсними, протиправними виключно за рішенням суду, крім випадків, коли скасування протиправних рішень в позасудовому порядку передбачено законодавчими актами у сфері земельних відносин, а також Законом України "Про адміністративну процедуру". Визнання нікчемними власних рішень органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування допускається в порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру".

4. Предметна та територіальна компетенція органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, їх посадових осіб визначається виключно цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами у зазначеній сфері. Врегулювання спорів між адміністративними органами щодо компетенції у сфері земельних відносин шляхом погодження прийняття узгодженого рішення зазначеними органами або органами вищого рівня, а також надання адміністративної взаємодопомоги при здійсненні зазначеними органами повноважень у сфері земельних відносин допускається у порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру".

5. У разі якщо вирішення порушених у заяві у сфері земельних відносин питань, зазначених у частині третій цієї статті, не належить до компетенції адміністративного органу, його посадової особи, що її отримав, зазначений орган, посадова особа приймає рішення про відмову в її задоволенні, про що письмово повідомляє заявника. Надсилання заяви за належністю або залишення її без розгляду допускається у порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру".

6. Правомірний адміністративний акт, зазначений у частині третій цієї статті, може бути відкликаний в порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру".

7. Обчислення строків в адміністративних провадженнях у сфері земельних відносин здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", якщо цим Кодексом або іншим нормативно-правовим актом у сфері земельних відносин не встановлено інше. Погодження та прийняття адміністративного акта у сфері земельних відносин в автоматичному режимі здійснюються виключно у випадках, передбачених цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами в зазначеній сфері.

8. У разі якщо відповідно до цього Кодексу документація із землеустрою підлягає погодженню, отримання розробником документації висновку про її погодження у порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковим.

9. Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта у сфері земельних відносин є обов'язковим лише у разі, якщо таким актом:

прийнято рішення про використання земельної ділянки, що перебуває у користуванні на правах оренди, емфітевзису, суперфіцію, для розміщення об'єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності";

розірвано договір оренди земельної ділянки державної, комунальної власності, емфітевзису, суперфіцію щодо такої земельної ділянки, за умови що відповідно до закону або згідно з договором сторона договору, якою є адміністративний орган, має право розірвати договір в односторонньому порядку;

в інших випадках, визначених цим Кодексом, Законом України "Про адміністративну процедуру" та іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин.

10. Адміністративний акт у сфері земельних відносин набирає чинності з моменту його прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом, Законом України "Про адміністративну процедуру" та іншими законодавчими актами у сфері земельних відносин, і має бути доведений до відома тих, кого він стосується.

11. Адміністративний акт у сфері земельних відносин:

що є підставою для виникнення речових прав на земельну ділянку, - не втрачає чинності після державної реєстрації відповідного речового права і продовжує діяти протягом усього часу існування такого права;

яким надається дозвіл (згода) на розроблення документації із землеустрою, надається погодження такої документації, - не втрачає чинності після затвердження відповідної документації і продовжує діяти протягом усього часу реалізації заходів із землеустрою, передбачених такою документацією;

яким вносяться відомості до Державного земельного кадастру про об'єкт такого кадастру, - діє протягом усього часу існування відповідного об'єкта.

12. Подання скарги на адміністративний акт у сфері земельних відносин за клопотанням скаржника в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", не зупиняє дію адміністративного акта, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншим законодавчим актом у зазначеній сфері.

{Розділ I доповнено главою 31 згідно із Законом № 3993-IX від 08.10.2024}

Розділ II

ЗЕМЛІ УКРАЇНИ

Глава 4

Склад та цільове призначення земель України

Стаття 18. Склад земель

1. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.

Стаття 19. Категорії земель

1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

{Пункт "ж" частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020}

2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

3. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

{Статтю 19 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 711-IX від 17.06.2020}

{Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3404-IV від 08.02.2006}