Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1. Частину сьому статті 371 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3–4, ст. 27) після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Земельні ділянки (землі) під полезахисними лісовими смугами можуть використовуватися для будівництва, обслуговування та експлуатації підземних кабельних ліній електропередачі.".

У зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім.

2. У Законі України "Про альтернативні види палива" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 94 із наступними змінами):

1) преамбулу викласти в такій редакції:

"Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення їхньої частки у валовому кінцевому споживанні енергії для досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства.";

2) у статті 1:

частину першу викласти в такій редакції:

"У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

альтернативні види палива – тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з альтернативних джерел енергії та нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини, у тому числі відновлювані види палива;

база даних Європейського Союзу (Union database) – база даних Європейського Cоюзу для відстеження рідких і газових відновлюваних палив та палив з переробленого вуглецю;

біобутанол – спирт бутиловий, виготовлений з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;

біоводень – водень, що отриманий з біомаси і є одним з видів біогазу;

біогаз – газ, отриманий з біомаси, що використовується як паливо;

біодизельне паливо (біодизель) – моноалкільні естери вищих органічних кислот, отриманих з рослинних олій або тваринних жирів, що використовуються як біопаливо або біокомпонент;

біо-ДME – диметиловий етер (ДМЕ), виготовлений з біомаси, що використовується як компонент палива моторного;

біо-ЕТАЕ – етил-трет-аміловий етер (ЕТАЕ), виготовлений із застосуванням біоетанолу, що використовується як компонент палива моторного;

біо-ETБE – етил-трет-бутиловий етер (ЕТБЕ), виготовлений із застосуванням біоетанолу, що використовується як компонент палива моторного;

біоетанол – спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового-сирцю, отриманого з біомаси, що використовується як біопаливо або біокомпонент;

біокомпонент – біопаливо, що використовується як компонент інших видів палива;

біомаса – невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження, здатна до біологічного розкладу, у вигляді продуктів, відходів та залишків лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури і технологічно пов'язаних з ними галузей промисловості, а також складова промислових або побутових відходів, здатна до біологічного розкладу;

біометан – біогаз, що за своїми фізико-хімічними характеристиками відповідає вимогам нормативно-правових актів до природного газу для подачі до газотранспортної або газорозподільної системи чи для використання як палива моторного;

біометанол – метанол, виготовлений з біомаси, що використовується як компонент палива моторного;

біо-МТБЕ – метил-трет-бутиловий етер (МТБЕ), виготовлений з біометанолу, що використовується як компонент палива моторного;

біопалива – рідкі палива, вироблені з біомаси, призначені для використання у галузі транспорту;

біорідини – рідкі палива, вироблені з біомаси, що використовуються для енергетичних цілей, у тому числі для виробництва електричної енергії, теплопостачання та/або охолодження, крім використання в галузі транспорту;

виробник відновлюваних видів палива – суб'єкт господарювання, що безпосередньо виробляє один або декілька відновлюваних видів палива;

відновлювані види палива – біопалива, біорідини, палива з біомаси та відновлювані палива небіологічного походження;

відновлювані палива небіологічного походження – рідкі та газові палива, енергетичний вміст яких отриманий з відновлюваних джерел енергії, інших ніж біомаса;

гарантія походження біометану (у тому числі скрапленого або стисненого) – документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;

гідроочищена рослинна олія – рослинна олія після термохімічної обробки воднем;

добавки на основі біоетанолу – біокомпоненти палива моторного, отримані шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішування біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних актів та які належать до біопалива;

добровільна схема сертифікації – визнана Європейською Комісією система правил і процедур, що функціонує на добровільних засадах, призначена для оцінки, перевірки та підтвердження відповідності суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері альтернативних видів палива, встановленим критеріям, зокрема критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів;

доказ сталості (Proof of Sustainability) – документ установленого зразка у паперовій або електронній формі, оформлений відповідно до вимог добровільної схеми сертифікації та виданий суб'єктом господарювання для кожної окремої партії альтернативного палива або сировини для його виробництва, що містить унікальний ідентифікаційний номер, інформацію про походження такої партії, її характеристику, є доказом відповідності цієї партії палива або сировини встановленим критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів і використовується для підтвердження простежуваності та відповідності такої партії у ланцюгу постачання;

залишок – речовина, що не є кінцевим продуктом, для виробництва якого призначений виробничий процес, не є основною метою виробничого процесу та виробничий процес не змінений для цілей виробництва такої речовини;

залишки лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури – залишки, отримані у секторах лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства та аквакультури, що не містять залишків з пов'язаних секторів або переробки;

земельні ділянки, вкриті багаторічною трав'яною рослинністю, – земельні ділянки, вкриті лучною, степовою, болотною, кущовою рослинністю та їх комбінаціями, у тому числі на нелісових землях лісогосподарського призначення (пасовища, сіножаті, степи, болота);

критерії сталості та скорочення викидів парникових газів – вимоги, яким відповідають відновлювані види палива;

культури з високим вмістом крохмалю – культури, до яких належать переважно злакові культури, незалежно від того, чи використовується тільки зерно чи вся рослина (наприклад кукурудза на зелений корм), бульби та коренеплоди (картопля, топінамбур, батат, касава, ямс), бульбоцибулинні культури (таро та кокоям);

лігноцелюлозний матеріал – матеріал, що складається з лігніну, целюлози та геміцелюлози, зокрема біомаса, вироблена при використанні лісових ресурсів, деревних енергетичних рослин, а також залишків та відходів лісового господарства та технологічно пов'язаних з ним галузей промисловості;

лісова біомаса – біомаса, вироблена при використанні лісових ресурсів;

незалежний аудит – перевірка точності і достовірності поданої інформації та систем даних, які суб'єкт господарювання використовує для забезпечення відповідності біопалив, біорідин та палив з біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів за добровільною схемою сертифікації;

нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини – сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, у тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребують застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива;

палива з біомаси – тверді та газові (у тому числі у скрапленому та стисненому стані) палива, вироблені з біомаси;

палива з переробленого вуглецю – рідкі та газові палива, вироблені з рідких або твердих відходів невідновлюваного походження, які не придатні для відновлення відходів, або з газу від перероблення відходів, або з відпрацьованого газу невідновлюваного походження, що утворюються як побічний продукт виробничого процесу у промислових установках;

паливо моторне – паливо, отримане з нафтової сировини або в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біокомпонентами, за умови що загальний масовий вміст кисню у бензинах не перевищує 3,7 відсотка, а об'ємний вміст моноалкільних естерів жирних кислот у дизельному паливі не перевищує 7 відсотків;

паливо моторне альтернативне – паливо, отримане в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біокомпонентами, або біопаливо, за умови що загальний масовий вміст кисню у бензинах перевищує 3,7 відсотка, а об'ємний вміст моноалкільних естерів жирних кислот у дизельному паливі перевищує 7 відсотків;

сертифікат відповідності добровільної схеми сертифікації (далі – сертифікат відповідності) – документ установленого зразка у паперовій або електронній формі, виданий акредитованим органом із сертифікації відповідно до добровільної схеми сертифікації, що засвідчує відповідність суб'єкта господарювання, його відокремленого виробничого майданчика та/або пункту збору сировини критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для виробництва, заготівлі, зберігання, транспортування чи торгівлі біопаливом, біорідинами, паливом з біомаси, біогазом, біометаном, відновлюваним паливом небіологічного походження або паливом з переробленого вуглецю;

сертифікат походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) – документ, сформований за допомогою реєстру біометану, який підтверджує, що біометан вироблений з біомаси, та містить інформацію про погашення гарантії походження біометану, а також іншу інформацію, перелік якої визначений Порядком функціонування реєстру біометану;

синтетичні біопалива – синтетичні вуглеводні та суміші синтетичних вуглеводнів, виготовлені з біомаси, у тому числі палива, отримані за процесом Фішера – Тропша;

споживачі альтернативних видів палива – фізичні та юридичні особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні агрегати, установки та машини, що працюють повністю або частково на альтернативних видах палива;

сфера альтернативних видів палива – сфера діяльності, пов'язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням, зберіганням та споживанням альтернативних видів палива;

харчові та кормові культури – культури з високим вмістом крохмалю, цукроносні культури або олійні культури, які вирощуються на землях сільськогосподарського призначення як основна культура, крім залишків, відходів або лігноцелюлозного матеріалу та проміжних культур, зокрема покривних культур чи сидератів, вирощування яких не потребує використання додаткових земельних площ;

чиста рослинна олія – олія, що походить з олійних рослин та отримується шляхом пресування, екстракції або подібних способів, неочищена або рафінована, але без хімічних змін, у випадках, коли її використання є сумісним з типом двигуна та відповідними вимогами у сфері викидів.";

у частині другій слова "у всіх обсягах бензинів автомобільних," замінити словами "у кожному обсязі бензину автомобільного,";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Для цілей цього Закону термін "відходи" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про управління відходами", крім речовин, матеріалів і предметів, навмисно змінених або забруднених з метою відповідності цьому терміну.".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у законах України "Про альтернативні джерела енергії", "Про управління відходами", "Про аквакультуру".";

3) доповнити статтею 11 такого змісту:

"Cтаття 11. Правові засади відносин у сфері альтернативних видів палива

Законодавство України у сфері альтернативних видів палива складається з Конституції України, Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, законів України "Про ринок природного газу", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про оренду землі", "Про альтернативні джерела енергії", "Про управління відходами", "Про аквакультуру", "Про природно-заповідний фонд України", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів", "Про основні засади державної кліматичної політики", цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у зазначеній сфері.

На виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії, зокрема Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел.";

4) абзац дванадцятий статті 2 замінити двома абзацами такого змісту:

"запобігання штучному створенню монополій на ринку альтернативних видів палива, а у разі визнання в установленому законодавством порядку природних монополій – здійснення контролю за їх діяльністю, недопущення зловживань монопольним становищем та обмеження монополізму, якщо необхідність такого обмеження не встановлено законодавством;

сприяння використанню відновлюваної енергії у галузі транспорту з метою досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства, а також функціонуванню систем моніторингу, звітності, верифікації та контролю відповідності відновлюваних видів палива критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.";

5) статтю 71 викласти в такій редакції:

"Стаття 71. Загальні вимоги до адміністрування та державного контролю

З метою оцінки виконання положень, передбачених частиною другою статті 1 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива (далі – адміністратор обліку), відповідно до покладених на нього завдань:

отримує від суб'єкта господарювання, який виробляє та/або реалізує біопаливо (біокомпоненти), що відповідає критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, інформацію про видані ним докази сталості;

отримує від суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або імпорту пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ним пальним, інформацію про фактичний вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) у бензинах моторних та паливі моторному альтернативному, які такий суб'єкт господарювання вводить в обіг;

отримує від центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, а також відповідних суб'єктів господарювання визначені Кабінетом Міністрів України дані для перевірки інформації, наданої суб'єктами господарювання, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку;

створює та веде базу даних:

суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, та інформації щодо фактичних обсягів вмісту біопалива (біокомпонентів) у загальному обсязі бензинів автомобільних, що вводяться в обіг на митній території України цими суб'єктами господарювання, а також відповідності такого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів;

суб'єктів господарювання, які виробляють та/або реалізують біопаливо (біокомпоненти), що відповідають критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, та інформації щодо виданих ними доказів сталості;

здійснює перерахунок об'ємної частки біокомпонентів на їх енергетичний вміст у пальному.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, щороку починаючи з 2028 року, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, надають адміністратору обліку інформацію про бензини автомобільні, які такі суб'єкти господарювання вводять в обіг на митній території України, фактичний вміст біопалива (біокомпонентів) в зазначених обсягах бензинів автомобільних за звітний календарний рік та інформацію про відповідність біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, що формується на підставі копій сертифікатів відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та доказів сталості, які надають виробники/постачальники біопалива (біокомпонентів).

Суб'єкти господарювання, які виробляють та/або реалізують біопаливо (біокомпоненти), що відповідає критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, щороку починаючи з 2027 року, не пізніше 1 липня року, наступного за звітним календарним роком, надають центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, інформацію щодо виданих ними доказів сталості.

Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, а також відповідні суб'єкти господарювання надають центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, визначені Кабінетом Міністрів України дані для перевірки інформації, наданої суб'єктами господарювання, відповідно до порядку адміністрування обліку вмісту біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та відповідності такого біопалива (біокомпонентів) критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, надає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, інформацію щодо виявлених правопорушень, передбачених абзацами сьомим – дев'ятим частини першої статті 13 цього Закону, та штрафів, накладених відповідно до абзацу другого частини першої та пункту 1 частини другої статті 14 цього Закону.

Ринковий нагляд у частині дотримання вимог вмісту нормативно визначеної обов'язкової частки рідкого біопалива (біокомпонентів) суб'єктами господарювання, які здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю пальним, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та державний контроль пального при імпорті, у порядку, визначеному Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", з урахуванням вимог цього Закону.

Моніторинг у частині дотримання вимог вмісту нормативно визначеної обов'язкової частки біопалива (біокомпонентів) у загальному річному обсязі продажу суб'єктами господарювання, які здійснюють виробництво пального та/або імпорт пального та/або оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, відповідно до порядку адміністрування обліку вмісту біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному та паливі моторному альтернативному та відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів такого біопалива (біокомпонентів).";

6) у статті 8:

частини восьму та дев'яту викласти в такій редакції:

"Виробники біомаси, які мають сертифікат відповідності, зобов'язані вести облік такої біомаси у порядку, встановленому добровільними схемами сертифікації, у разі якщо таку біомасу використовують суб'єкти господарювання, які мають сертифікат відповідності, для виготовлення біопалива та біогазу.

Виробники біопалива зобов'язані вести облік виробленого ними біопалива та біокомпонентів у порядку, встановленому добровільною схемою сертифікації, відповідно до якої їх сертифіковано.";

у частині чотирнадцятій слова "критеріям сталості." замінити словами "критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.";

у частині п'ятнадцятій слова "рідкого біопалива (біокомпонентів)," виключити;

частину шістнадцяту виключити;

7) пункт 5 частини другої статті 82 викласти в такій редакції:

"5) сумарний обсяг енергії біометану в енергетичних одиницях (МВт•год), поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані. Гарантія походження біометану, поданого до газотранспортної або газорозподільної системи або виробленого для використання у скрапленому або стисненому стані, формується на обсяг, рівний 1 МВт•год;";

8) статтю 84 викласти в такій редакції:

"Стаття 84. Дотримання суб'єктами господарювання критеріїв сталості та скорочення викидів парникових газів біопалив, біорідин та палив з біомаси

Біопалива, біорідини та палива з біомаси незалежно від місця вирощування сировини для їх виробництва мають відповідати критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для цілей:

розрахунку внеску у досягнення національного цільового показника та цільового показника Енергетичного Співтовариства;

підвищення використання відновлюваних видів палива в галузі транспорту.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та реалізації біопалив, біорідин та палив з біомаси, зобов'язані підтвердити відповідність зазначених видів палива критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів.

Критерії сталості та скорочення викидів парникових газів затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов'язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов'язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок включають, зокрема:

енергетичний вміст палив;

правила розрахунку впливу біопалив, біорідин та порівняних викопних видів палива на викиди парникових газів;

правила розрахунку впливу палив з біомаси та порівняних викопних видів палива на викиди парникових газів;

перелік видів сировини для виробництва біопалива для використання в галузі транспорту;

особливості надання доказів відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів для лісової біомаси;

критерії визначення сировини з високим ризиком зміни цільового призначення земельних ділянок, для якого простежується значне розширення виробничої площі на земельних ділянках з високими вуглецевими запасами, та сертифікації біопалив, біорідин та палив з біомаси з низьким ризиком зміни цільового призначення земельних ділянок.

Порядок визначення земельних ділянок, вкритих багаторічною трав'яною рослинністю, що мають підвищене значення для біологічного різноманіття, та обґрунтування можливого використання таких ділянок для збирання сировини затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Методику визначення частки біопалива та біогазу для використання в галузі транспорту, вироблених з біомаси, переробленої з викопним паливом у загальному процесі, затверджує Кабінет Міністрів України з урахуванням зобов'язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Правила підтвердження відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів та критеріям низького ризику зміни цільового призначення земельних ділянок визначають вимоги до суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у галузі виробництва та реалізації біопалив, біорідин та палив із біомаси, щодо змісту та обсягу інформації, що підтверджує факт відповідності біопалив, біорідин та палив із біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів, вимоги до інформації та перелік підтвердних документів для проведення незалежного аудиту з метою оцінки частоти та методології вибірки та надійності даних.

Інформацію про підтвердження відповідності біопалив, біорідин та палив із біомаси критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів суб'єкт господарювання подає на розгляд незалежному аудитору у строки, визначені добровільною схемою сертифікації. Така інформація містить відомості про заходи, вжиті для захисту ґрунту, води та атмосферного повітря, відновлення деградованих і малопродуктивних земель, уникнення надмірного споживання води в дефіцитних щодо водних ресурсів районах.

Розгляд поданої суб'єктом господарювання інформації здійснює незалежний аудитор шляхом проведення аудиту, за результатами якого орган сертифікації видає сертифікат відповідності. Незалежний аудит проводиться відповідно до правил застосування добровільної схеми сертифікації та рекомендацій Європейської Комісії щодо застосування добровільних схем сертифікації. Правила застосування добровільної схеми сертифікації затверджує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та реалізації біопалива (біокомпонентів), призначеного для використання у галузі транспорту, починаючи з 1 червня 2026 року зобов'язані надавати доказ сталості біопалива (біокомпонентів) щодо кожної окремої партії такого палива.";

9) у статті 14:

в абзаці другому частини першої слова "у всіх обсягах відпуску бензинів автомобільних" замінити словами "у кожному обсязі бензину автомобільного";

абзац перший частини другої викласти в такій редакції:

"Суб'єкти господарювання, які вводять в обіг пальне власного виробництва та/або імпортоване пальне та/або здійснюють оптову торгівлю пальним власного виробництва або імпортованим ними пальним, несуть відповідальність за такі правопорушення:";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Форми постанов про накладення штрафу затверджують відповідні центральні органи виконавчої влади, що мають право розглядати справи про правопорушення, передбачені частинами першою і другою цієї статті.".

У зв'язку з цим частини четверту – вісімнадцяту вважати відповідно частинами п'ятою – дев'ятнадцятою;

у частині тринадцятій слова "матеріалів справи." замінити словами "матеріалів справи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.";

10) пункти 13 та 14 розділу VI "Прикінцеві положення" викласти в такій редакції:

"13. Установити, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про приєднання реєстру біометану, створеного відповідно до статті 81 цього Закону, до бази даних Європейського Союзу та визнання Європейським Союзом гарантій походження біометану, виданих в Україні, експорт біометану, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється виробниками біометану, які підключені до газотранспортної або газорозподільчої системи з використанням автоматичного потокового приладу (автоматичного хроматографа) та вузла обліку газу, за умови надання митному органу у порядку, передбаченому законодавством України з питань митної справи, сертифіката відповідності критеріям сталості та скорочення викидів парникових газів щодо виробника відповідних обсягів біометану, а також доказу сталості щодо відповідних обсягів.

14. Кабінету Міністрів України забезпечити створення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива, реєстру біометану відповідно до статті 81 цього Закону та забезпечити приєднання його до бази даних Європейського Союзу.";

11) у тексті Закону:

слова "рідке біопаливо" в усіх відмінках і числах замінити словом "біопаливо" у відповідному відмінку і числі;

слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності та альтернативних видів палива".

3. У Законі України "Про альтернативні джерела енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155 із наступними змінами):

1) текст статті 1 викласти в такій редакції:

"У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

адміністратор електронної торгової системи – юридична особа, відповідальна за забезпечення функціонування електронної торгової системи, визначена Кабінетом Міністрів України;

альтернативна енергетика – сфера енергетики, що забезпечує вироблення електричної, теплової та механічної енергії з альтернативних джерел енергії;

альтернативні джерела енергії – відновлювані джерела енергії та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів;

аукціон з розподілу квоти підтримки (аукціон) – спосіб визначення суб'єктів господарювання, які набувають право на підтримку у виробництві електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) за механізмом ринкової премії;

аукціонна ціна – ціна 1 кіловат-години електричної енергії, запропонована суб'єктом господарювання, який визначений переможцем аукціону з розподілу квоти підтримки;

валове кінцеве споживання енергії – обсяг енергії, що постачається споживачам для задоволення енергетичних потреб у секторах промисловості, транспорту, домогосподарствам, надання послуг, у тому числі адміністративних послуг, сільського господарства, лісового та рибного господарства, споживання електричної та теплової енергії сектором енергетики для потреб виробництва електричної, теплової енергії, а також втрати електричної та теплової енергії під час її транспортування/передачі та розподілу;

виробництво елементів обладнання об'єкта електроенергетики – діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає виконання достатнього рівня виробничих та технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, при цьому операції, що здійснюються у процесі виробництва, не повинні бути простими складальними операціями згідно з митним законодавством;

відновлювані джерела енергії – відновлювані невикопні джерела енергії, а саме енергія вітру, сонячна (сонячна термальна та сонячна фотоелектрична), геотермальна, осмотична енергія, енергія довкілля, енергія хвиль та припливів та інша морська енергія, гідроенергія, енергія біомаси, газу з біовідходів, звалищного газу, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;

вітрова електростанція – група вітрових електричних установок або окрема вітрова електроустановка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов'язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії шляхом перетворення кінетичної енергії вітру в електричну енергію;

вітрова електроустановка – електрична установка, що перетворює кінетичну енергію вітру в електричну енергію;

гарантія походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, – електронний документ, сформований на основі відомостей з реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, який підтверджує, що визначена кількість електричної енергії вироблена з відновлюваних джерел енергії, підтверджує її екологічну цінність і засвідчує права, пов'язані з позитивним ефектом від виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії;

геотермальна енергія – енергія, накопичена у формі теплової енергії під твердим шаром земної поверхні;

екологічна цінність електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (екологічна цінність), – обсяг викидів парникових газів, який було уникнено за рахунок виробництва 1 МВт•год електричної енергії з відновлюваних джерел енергії;

електронна торгова система – дворівнева інформаційно-комунікаційна система, що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи. Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;

електронний майданчик – апаратно-програмний комплекс, що функціонує в мережі Інтернет, підключений до центральної бази даних та забезпечує замовнику аукціону, особам, які мають намір взяти участь в аукціоні, учасникам можливість користуватися сервісами електронної торгової системи з автоматичним обміном інформацією щодо процесу проведення аукціонів в електронній формі;

енергетичний кооператив – юридична особа, створена відповідно до Закону України "Про кооперацію" або Закону України "Про споживчу кооперацію" для здійснення господарської діяльності з виробництва, заготівлі або транспортування паливно-енергетичних ресурсів та зберігання енергії, надання інших послуг з метою задоволення потреб його членів або територіальної громади, а також з метою отримання прибутку відповідно до законодавства;

енергія, вироблена з альтернативних джерел, – електрична, теплова та механічна енергія, яка виробляється на об'єктах альтернативної енергетики і може виступати товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу;

енергія довкілля – природна теплова енергія та енергія, що накопичується у довкіллі, яка має певні межі та може зберігатися в атмосфері (крім відпрацьованого повітря) або у поверхневих чи стічних водах;

ефективність системи – сукупність показників енергетичної системи як результат вибору енергоефективних рішень, які, зокрема, забезпечують економічно ефективний шлях декарбонізації, додаткову гнучкість системи та ефективне використання ресурсів;

замовник проекту відновлюваної енергетики – фізична або юридична особа або об'єднання таких осіб (включаючи активних споживачів та/або спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії, та/або енергетичні кооперативи), яка має намір впровадити проект відновлюваної енергетики;

"зелений" тариф – спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

зона прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії – певна територія на суходолі, морі чи у внутрішніх водах, визначена особливо придатною для будівництва об'єктів відновлюваної енергетики у порядку, визначеному цим Законом, та затверджена Кабінетом Міністрів України;

інноваційна технологія відновлюваної енергії – технологія виробництва відновлюваної енергії, що покращує, принаймні в один спосіб, співставну найбільш сучасну технологію відновлюваної енергії або що забезпечує придатність до комерційного використання технології відновлюваної енергії, що не є економічно обґрунтованою або використання якої містить очевидні ризики;

компетентна установа – дозвільний орган, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, а також уповноважений територіальний орган та уповноважений центральний орган у значеннях, наведених у Законі України "Про оцінку впливу на довкілля";

мала гідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 1 МВт, але не перевищує 10 МВт;

механізм ринкової премії – схема підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, за якою гарантований покупець виплачує суб'єктам господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, та суб'єктам господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, різницю між розміром "зеленого" тарифу або аукціонної ціни з урахуванням надбавки до нього (неї) та розрахунковою ціною, визначеною у порядку, встановленому Законом України "Про ринок електричної енергії";

механізм самовиробництва – схема підтримки активних споживачів, призначена для власного споживання електричної енергії, за якою відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу відбору ними електричної енергії з електричної мережі з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії;

мікрогідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої не перевищує 200 кВт;

мінігідроелектростанція – електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 200 кВт, але не перевищує 1 МВт;

національний цільовий показник – визначений Національним планом з енергетики та клімату розмір цільової частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у валовому кінцевому споживанні енергії, досягнення якого забезпечується протягом зазначеного періоду відповідно до міжнародних зобов'язань України;

об'єкт відновлюваної енергетики – комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначені для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;

об'єкти альтернативної енергетики – енергогенеруюче та інше обладнання, що виробляє енергію за рахунок використання альтернативних джерел енергії, частка яких становить не менш як 50 відсотків встановленої потужності всіх задіяних на об'єкті джерел енергії;

обіг гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, – вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, та прав, що випливають за цивільно-правовими договорами, за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), а також за операціями з передачі та/або розподілу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, відповідно до законодавства;

обладнання, що виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, – обладнання, що перетворює енергію сонячного випромінювання у теплову або електричну енергію;

обов'язок щодо відновлюваної енергії – схема підтримки, що передбачає зобов'язання виробників енергії забезпечувати виробництво певної частки енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі їх виробництва, постачальників енергії забезпечувати певну частку постачання енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі постачання енергії, споживачів забезпечувати певну частку споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі їх споживання, включно із схемами підтримки, у межах яких такі вимоги можуть бути виконані з використанням гарантій походження;

оператор електронного майданчика – юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з адміністратором електронної торгової системи;

осмотична енергія – енергія, що утворюється з різниці у концентрації солі між двома рідинами, такими як прісна і солона вода;

охолодження – відведення тепла з приміщення або з технологічного процесу для зниження температури чи її підтримання на визначеному рівні;

план (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії – документація, що розроблена для планування території (територій) відповідно до містобудівного законодавства та визначає зони прискореного розвитку відновлюваної енергетики, встановлює умови та обмеження у використанні таких зон (зони), а також визначає принципові рішення щодо їх (її) планування, забудови та використання;

позитивний ефект від виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії – формування частки національно визначеного внеску України до Паризької угоди щодо скорочення обсягів викидів парникових газів;

посібник з процедур – документ, що містить перелік умов та правил, рекомендації для реалізації проекту відновлюваної енергетики;

проект відновлюваної енергетики – комплекс організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових, інженерно-технічних та інших заходів, що передбачають будівництво об'єкта відновлюваної енергетики;

річна квота підтримки суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, – обсяг потужності об'єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), що пропонується у відповідному році до розподілу на аукціоні, за результатами якого суб'єкти господарювання набувають право на підтримку;

скидна теплова енергія та холод – теплова енергія або холод, які невідворотно утворюються як побічний продукт промисловими або енергетичними установками чи у секторі послуг і які у разі невикористання розсіюються у повітрі або воді без доступу до системи централізованого теплопостачання або охолодження, якщо був або буде використаний процес когенерації чи якщо когенерація неможлива;

спільно діючі споживачі відновлюваної енергії власного виробництва – група споживачів відновлюваної енергії власного виробництва, які розташовані в одній будівлі або багатоквартирному будинку та діють спільно відповідно до законодавства;

спільнота у сфері відновлюваних джерел енергії – юридична особа, у тому числі енергетичний кооператив, утворена фізичними особами та/або суб'єктами малого та/або середнього підприємництва незалежно від форми власності, та/або органами місцевого самоврядування, які добровільно об'єдналися на основі членства та відкритої участі для задоволення суспільних, зокрема економічних, екологічних та соціальних, інтересів своїх членів (учасників) та/або місцевих громад, не мають своєю основною метою отримання прибутку та мають право здійснювати виробництво, споживання, продаж, агрегацію та зберігання енергії з відновлюваних джерел енергії;

споживач відновлюваної енергії власного виробництва – споживач, який споживає та виробляє енергію з відновлюваних джерел для власного споживання у власному приміщенні і може зберігати або продавати вироблену енергію з відновлюваних джерел енергії відповідно до вимог законодавства, за умови що для непобутового споживача відновлюваної енергії власного виробництва така діяльність не є його основною господарською або професійною діяльністю;

статистичний трансфер – передача статистичного значення обсягу енергії з відновлюваних джерел енергії (без потреби у фізичній передачі) відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 1099/2008 про енергетичну статистику Україною одній чи декільком державам – сторонам Енергетичного Співтовариства або однією чи декількома державами – сторонами Енергетичного Співтовариства Україні, яке вираховується під час розрахунку частки відновлюваної енергії сторони, що здійснює передачу статистичного значення, та враховується під час розрахунку частки відновлюваної енергії сторони, яка отримує статистичне значення;

сфера альтернативних джерел енергії – галузь діяльності, пов'язана з використанням альтернативних джерел енергії для виробництва, постачання, транспортування, зберігання, передачі та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел;

схема підтримки – передбачений законом інструмент, схема або механізм, що стимулює використання енергії з відновлюваних джерел енергії шляхом зниження її вартості, підвищення ціни її продажу або збільшення обсягу купівлі такої енергії через покладення обов'язку щодо відновлюваної енергії або в інший спосіб, що включає, але не обмежується, інвестиційну допомогу, схеми, передбачені обов'язком щодо відновлюваної енергії, в тому числі з використанням гарантій походження, схеми прямої цінової підтримки, включно із спеціальними тарифами, зокрема "зеленим" тарифом, та виплати фіксованих або змінних ринкових премій, інші послуги, що становлять загальний економічний інтерес, які спрямовані на розвиток відновлюваної енергетики;

тепловий насос – машина, пристрій або установка, що передає енергію довкілля, зокрема повітря, води чи ґрунту, до будівель або для промислового застосування через зміну напрямку природного потоку теплової енергії таким чином, щоб енергія перетікала від нижчої температури до вищої. Зворотні теплові насоси можуть переміщувати енергію від будівлі до довкілля;

технічне переоснащення об'єкта відновлюваної енергетики – комплекс заходів, спрямованих на оновлення існуючого об'єкта відновлюваної енергетики через повну або часткову заміну, модернізацію чи оновлення генеруючого обладнання, систем управління, допоміжного обладнання або інших технічних систем, зокрема для збільшення встановленої потужності, підвищення ефективності та/або продовження строку експлуатації такого об'єкта, що здійснюються з використанням існуючої інфраструктури та не передбачають створення нового об'єкта відновлюваної енергетики;

центральна база даних – сукупність технічних та програмних засобів у складі баз даних та модуля аукціону, що забезпечують можливість проведення аукціону в електронній формі та гарантують рівний доступ до інформації учасникам аукціону в електронній формі;

черга будівництва електричної станції – група електричних установок або окрема установка, устаткування і споруди, розташовані на певній території, які функціонально пов'язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для виробництва електричної енергії, що відповідно до проектної документації на будівництво є частиною об'єкта електроенергетики. Черга будівництва електричної станції може складатися з пускових комплексів.

Терміни "адміністратор комерційного обліку", "виробник електричної енергії", "споживач", "гарантований покупець електричної енергії (гарантований покупець)", "учасник ринку", "агрегатор", "електропостачальник", "оператор системи передачі", "оператор ринку", "система передачі електричної енергії", "система розподілу електричної енергії", "активний споживач", "споживач", "пряма лінія", "постачальник універсальних послуг", "побутовий споживач", "малий непобутовий споживач", "приєднання електроустановки" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії". Термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Термін "контроль" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про захист економічної конкуренції". Термін "електронний документ" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг". Терміни "викиди парникових газів", "парникові гази" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів". Терміни "дозвільні органи", "документ дозвільного характеру" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Термін "національно визначений внесок України до Паризької угоди" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про основні засади державної кліматичної політики". Термін "біовідходи" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про управління відходами". Термін "будівництво" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".";

2) статтю 2 доповнити частиною другою такого змісту:

"На виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію acquis communautaire Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії, а саме Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/2001 від 11 грудня 2018 року про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел.";

3) у частині першій статті 3:

в абзаці восьмому слова "альтернативної енергетики." замінити словами "альтернативної енергетики;";

доповнити абзацами дев'ятим – тринадцятим такого змісту:

"встановлення та досягнення національного цільового показника з урахуванням зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства у межах Національного плану з енергетики та клімату для досягнення загальної цільової частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, у валовому кінцевому споживанні енергії Енергетичного Співтовариства;

розвиток Об'єднаної енергетичної системи України із забезпеченням ефективності системи;

забезпечення розвитку інноваційних технологій відновлюваної енергії;

забезпечення потреб енергетики в сучасному вітчизняному обладнанні для відновлюваних джерел енергії;

розвиток розумних мереж для моніторингу балансу попиту та пропозиції на ринку електричної енергії та надання даних у реальному часі.";

4) абзац п'ятий частини другої статті 6 замінити двома новими абзацами такого змісту:

"підтвердження відповідності енергогенеруючих об'єктів об'єктам альтернативної енергетики;

спрощення дозвільних (погоджувальних) процедур для будівництва, приєднання, зокрема до систем передачі або розподілу, та прийняття в експлуатацію об'єкта відновлюваної енергетики.";

5) включити статтю 7 такого змісту:

"Стаття 7. Інформаційне забезпечення діяльності у сфері альтернативних джерел енергії

Кабінет Міністрів України забезпечує відкритий та вільний доступ до інформації про заходи підтримки у сфері відновлюваних джерел енергії через її оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, спільно з іншими центральними органами державної влади та органами місцевого самоврядування (за згодою) розробляють та публікують інформаційні, просвітницькі, профорієнтаційні або навчальні програми для інформування заінтересованих осіб про можливість реалізації їхніх прав як активних споживачів, про переваги та практичне використання, у тому числі технічні та фінансові аспекти, про розвиток та використання енергії з відновлюваних джерел енергії, зокрема шляхом споживання відновлюваної енергії власного виробництва або діяльності у межах спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії.";

6) доповнити статтею 81 такого змісту:

"Стаття 81. Розрахунок валового кінцевого споживання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії

Валове кінцеве споживання енергії з відновлюваних джерел енергії розраховується як сума:

1) валового кінцевого споживання електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

2) валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження;

3) валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у галузі транспорту.

Порядок розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, з урахуванням зобов'язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та має включати, зокрема:

правило нормалізації для обчислення частки електричної енергії, виробленої з гідроенергії та енергії вітру;

методику обчислення частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, що використовується для охолодження;

методику виробництва відновлюваних транспортних палив небіологічного походження;

методику оцінювання скорочення викидів парникових газів з відновлюваних палив небіологічного походження та палив з переробленого вуглецю.

Національний цільовий показник України розраховується відповідно до порядку розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії з урахуванням рішень Енергетичного Співтовариства та враховується під час розроблення Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".

Цільовий показник збільшення частки споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження має становити не менш як 0,8 відсотка сукупного річного обсягу постачання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, для використання у сфері теплопостачання та охолодження, усередненого за період з 2021 року по 2025 рік, та не менш як 1,1 відсотка – за період з 2026 року по 2030 рік, порівняно з часткою споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження у 2020 році.

Обчислення частки енергії, виробленої тепловими насосами для розрахунку валового кінцевого споживання енергії з відновлюваних джерел енергії у сфері теплопостачання та охолодження, здійснюється відповідно до частини другої статті 10 цього Закону.";

7) у статті 9:

у частині першій:

в абзаці третьому слова "альтернативної енергетики." замінити словами "альтернативної енергетики;";

доповнити абзацами четвертим і п'ятим такого змісту:

"застосування схем підтримки, що стимулюють зростання обсягів електричної енергії з відновлюваних джерел енергії на ринку електричної енергії на ринкових засадах, забезпечують уникнення викривлень ринку електричної енергії, враховують можливі витрати на інтеграцію до систем передачі та розподілу, стабільність мережі та спрямовані на забезпечення реагування виробників з відновлюваних джерел енергії на цінові сигнали ринку і зростання їхніх доходів, а також інтеграцію обсягів теплової енергії з відновлюваних джерел енергії та відновлюваних видів палива;

створення умов для участі у схемах підтримки виробників електричної енергії з держав – членів (сторін) Європейського Союзу та/або Енергетичного Співтовариства, а також підтримки виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел енергії у державах – членах (сторонах) Європейського Союзу та/або Енергетичного Співтовариства.";

доповнити частинами п'ятою – десятою такого змісту:

"Схеми підтримки мають застосовуватися у відкритий, прозорий, конкурентний, недискримінаційний та економічно ефективний спосіб.

Схеми підтримки враховують ієрархію управління відходами відповідно до статті 4 Закону України "Про управління відходами". У разі невиконання суб'єктами господарювання, що виробляють енергію з відновлюваних джерел енергії шляхом спалювання відходів, обов'язку щодо роздільного збирання відходів, встановленого Законом України "Про управління відходами", підтримка не надається.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, не рідше одного разу на п'ять років готує звіт з оцінки дієвості схем підтримки, який включає, зокрема, оцінку впливу схем підтримки на різні групи споживачів та обсяги інвестицій, а також потенційний вплив змін схем підтримки. Такий звіт публікується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, а також у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Результати звіту з оцінки дієвості схем підтримки враховуються під час довгострокового планування нових схем підтримки.

Результати звіту з оцінки дієвості схем підтримки враховуються під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату та формування Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".

Особливості стимулювання та сприяння розвитку виробництва електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, для власного споживання враховуються під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату та формування Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".";

8) у статті 91:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 91. Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за "зеленим" тарифом";

частину п'яту викласти в такій редакції:

"Зелений" тариф для приватних домогосподарств встановлюється та діє за умови наявності у межах приватного домогосподарства будівлі (будівель) та споживання електричної енергії приватним домогосподарством, мінімальний рівень якого становить 10 кВт•год за місяць. У разі якщо споживання електричної енергії приватним домогосподарством становить менше 10 кВт•год за місяць, обсяг перевищення відпущеної електричної енергії над спожитою електричною енергією викуповується постачальником універсальних послуг за ціною, що склалася на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді (годині), але не вище за ціну, за якою постачальник універсальних послуг здійснює постачання електроенергії побутовим споживачам.";

частини двадцять сьому і двадцять восьму викласти в такій редакції:

"Для об'єктів електроенергетики, яким встановлено "зелений" тариф, після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту, аварійного ремонту із збільшенням встановленої потужності "зелений" тариф розраховується із застосуванням коефіцієнта "зеленого" тарифу, визначеного статтею 91 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" на дату введення такого об'єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), в експлуатацію після реконструкції, реставрації, капітального ремонту, аварійного ремонту, але не більшим за той, що застосовувався при встановленні "зеленого" тарифу для відповідного об'єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу). Суб'єкт господарювання, який провів аварійний ремонт, передбачений цією частиною, зобов'язаний повідомити про такий аварійний ремонт у десятиденний строк з дня його завершення Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Для об'єктів електроенергетики, у тому числі черг їх будівництва (пускових комплексів), генеруючих установок приватних домогосподарств, споживачів, яким встановлено "зелений" тариф, після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту, аварійного ремонту, технічного переоснащення без збільшення встановленої потужності відповідного об'єкта електроенергетики, генеруючої установки "зелений" тариф встановлюється із застосуванням коефіцієнта "зеленого" тарифу та понижуючого коефіцієнта, що застосовувалися при встановленні "зеленого" тарифу для такого об'єкта електроенергетики, у тому числі черг його будівництва (пускового комплексу), генеруючих установок приватних домогосподарств та споживачів до такої реконструкції, реставрації, капітального ремонту, аварійного ремонту, технічного переоснащення.";

9) у статті 93:

частину першу доповнити другим реченням такого змісту: "Спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії, з урахуванням особливостей їх участі, визначених на відповідному аукціоні, на рівних умовах з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії мають право набути права на підтримку за результатами аукціону.";

у частині шостій:

абзац другий викласти в такій редакції:

"визначені окремі регіони для будівництва об'єктів відновлюваної енергетики з урахуванням зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії;";

абзац десятий замінити двома новими абзацами такого змісту:

"встановлена частка аукціонної ціни на відповідному аукціоні, яка фіксується для переможця аукціону в євро, але не менше 50 відсотків аукціонної ціни;

визначені особливості участі спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії у відповідному аукціоні.";

частину двадцяту викласти в такій редакції:

"У разі якщо учасник аукціону має намір брати участь в аукціоні для набуття права на підтримку щодо двох чи більше об'єктів електроенергетики або черг будівництва (пускових комплексів) об'єктів електроенергетики, такий учасник не може подати більше однієї закритої пропозиції щодо кожного об'єкта або черги будівництва (пускового комплексу). Аукціон вважається таким, що відбувся, якщо на нього подано заявки більше ніж від одного учасника. Учасники аукціону не можуть бути пов'язані між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю.";

доповнити частиною сорок шостою такого змісту:

"Замовник аукціону публікує інформацію про результати попередніх аукціонів, включно з показниками реалізації проектів відновлюваної енергетики, відповідно до порядку проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки. Інформація оприлюднюється у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.";

10) у статті 96:

частини двадцяту і двадцять першу викласти в такій редакції:

"Стимулювання встановлення генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, та/або установок зберігання енергії за механізмом самовиробництва приватними домогосподарствами та юридичними особами, що засновані та діють на основі державної або комунальної власності, органами державної влади, органами місцевого самоврядування додатково здійснюється Кабінетом Міністрів України шляхом впровадження програм державної підтримки.

Програма державної підтримки приватних домогосподарств має передбачати стимулювання встановлення приватними домогосподарствами генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановленою потужністю до 10 кВт разом з установками зберігання енергії у співвідношенні 1 кВт встановленої потужності генеруючої установки до щонайменше 0,5 кВт•год ємності установки зберігання енергії. У разі поширення стимулювання на інші категорії споживачів умовами програм державної підтримки можуть бути визначені співвідношення встановленої потужності генеруючої установки до ємності установки зберігання енергії та інші вимоги до таких генеруючих установок, установок зберігання енергії та додаткового обладнання, що має бути встановлено разом з такими генеруючими установками.";

частину двадцять другу виключити;

в абзаці першому частини двадцять третьої слова "Державна цільова економічна програма стимулювання розвитку малої розподіленої генерації з відновлюваних джерел енергії" замінити словами "Програма державної підтримки";

частину тридцять першу викласти в такій редакції:

"Фінансування програм державної підтримки здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, залучення коштів від міжнародних фінансових та донорських організацій у вигляді кредитів та грантів, випуску "зелених" облігацій, а також інших джерел, не заборонених законодавством.";

11) розділ II доповнити статтями 98–911 такого змісту:

"Стаття 98. Спільнота у сфері відновлюваних джерел енергії

Діяльність спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії ґрунтується на добровільній та відкритій участі їх членів (учасників).

Членство (участь) у спільноті у сфері відновлюваних джерел енергії не призводить до втрати побутовим споживачем або активним споживачем своїх прав та обов'язків.

До спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії застосовуються недискримінаційні, справедливі, пропорційні та прозорі процедури, зокрема щодо ліцензування, встановлення економічно обґрунтованих тарифів.

Основною метою, яка визначається в установчому договорі та/або в статуті або в інших установчих документах спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії, є створення екологічних, економічних та соціальних переваг для спільноти, її членів (учасників) або територій.

Спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії мають право брати участь у ринках у сфері енергетики на недискримінаційних засадах, самостійно або через агрегатора.

Спільноти у сфері відновлюваних джерел енергії забезпечують споживання її членами (учасниками) електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії на власних генеруючих установках, за умови збереження членами (учасниками) спільноти своїх прав та обов'язків як споживачів.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, готує звіт з оцінки перешкод та потенціалу розвитку спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії в Україні та публікує його на своєму офіційному веб-сайті.

Особливості стимулювання та сприяння розвитку спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії враховуються під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату та формування Національного звіту про прогрес у сфері енергетики та клімату відповідно до Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".

Стаття 99. Картографування територій, необхідних для досягнення національного цільового показника та національного внеску до цілей Енергетичного Співтовариства

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, спільно з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин та землеустрою, здійснює у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, скоординоване картографування територій, придатних для розвитку відновлюваної енергетики, з метою визначення доступних земельних ділянок, надр, акваторій (водного простору) водних об'єктів, для встановлення об'єктів відновлюваної енергетики та пов'язаної з ними інфраструктури, установок зберігання енергії, включно з тепловими, які необхідні для досягнення національного цільового показника та національного внеску до цілей Енергетичного Співтовариства. З цією метою використовуються існуючі документи або містобудівна документація. У процесі картографування відповідних територій центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, забезпечує координацію між усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, незалежно від організаційно-правової форми, у тому числі операторами систем передачі та систем розподілу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, оцінює потенціал визначених зон прискореного розвитку відновлюваної енергетики, у тому числі існуючих об'єктів відновлюваної енергетики, на відповідність досягненню цільових показників і загальної запланованої встановленої потужності об'єктів відновлюваної енергетики, визначених у Національному плані з енергетики та клімату на відповідний період.

З метою картографування територій, зазначених у частині першій цієї статті, враховується, зокрема:

доступність енергії з відновлюваних джерел енергії і потенціал для виробництва відновлюваної енергії за допомогою різних типів технологій на поверхні суші, в надрах, акваторіях (водному просторі) водних об'єктів;

прогнозований попит на енергію з урахуванням потенційної гнучкості, управління попитом, очікуваного підвищення ефективності та інтеграції енергетичної системи;

доступність відповідної енергетичної інфраструктури, включаючи системи передачі та розподілу, а також установки зберігання енергії та інші інструменти гнучкості, або потенціал для їх будівництва.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, під час картографування відповідних територій враховує багатофункціональне використання територій, зазначених у частині першій цієї статті. Проекти відновлюваної енергетики мають відповідати вимогам та умовам використання відповідних територій.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, здійснює (за потреби) перегляд та оновлення (за необхідності) територій, зазначених у частині першій цієї статті, зокрема під час перегляду та оновлення Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".

Стаття 910. Зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії

Кабінет Міністрів України встановлює порядок розроблення плану (схеми планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії та з урахуванням територій, визначених відповідно до статті 99 цього Закону, затверджує план (схему планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для одного або кількох видів відновлюваних джерел енергії, або без розподілу за окремими відновлюваними джерелами енергії.

Такий план (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, із залученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури, з урахуванням зобов'язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, визначені у відповідному плані (схемі планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії враховуються під час розроблення планів зонування територій відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

План (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії має визначати доступні земельні ділянки, акваторії (водного простору) водних об'єктів, на яких впровадження об'єктів відновлюваної енергетики, що використовують різні типи відновлюваних джерел енергії, не матиме значного впливу на довкілля, та одночасно:

надавати пріоритет штучним та забудованим поверхням, таким як дахи та фасади будівель, транспортна інфраструктура та прилеглі до неї території, паркувальні майданчики, ферми, звалища, промислові об'єкти, шахти, штучні внутрішні водойми, водосховища, а також, за доцільності, об'єкти очищення міських стічних вод, деградовані і малопродуктивні землі;

виключати природоохоронні території та об'єкти (території та об'єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного заповідання, території та об'єкти екомережі, території Natura 2000, водно-болотні угіддя міжнародного значення, території вище 1000 метрів над рівнем моря, біосферні резервати України в рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), а також інші території, важливі для біологічного різноманіття, визначені за результатами наукових досліджень (місця існування / зростання видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України та додатків до міжнародних договорів України, місця розташування рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, природні середовища існування (оселища), що охороняються відповідно до міжнародних договорів України, території, важливі для птахів, рослин, морських ссавців, основні міграційні шляхи тварин (птахів, кажанів, морських ссавців, ратичних та хижих ссавців, амфібій, риб), у тому числі оформлені у вигляді картосхем), та охоронні зони навколо них, крім штучних і забудованих поверхонь, таких як дахи, паркувальні майданчики або транспортна інфраструктура, розташованих на таких територіях;

використовувати інструменти та набори даних для визначення територій, які виключаються із зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії.

Вимоги до заходів щодо пом'якшення наслідків зміни клімату в зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії затверджуються Кабінетом Міністрів України, застосовуються для проектів відновлюваної енергетики, у тому числі разом із спільно розміщеними установками зберігання енергії, а також приєднання відповідних електроустановок до електричних мереж та мають враховувати особливості конкретної території, види відновлюваних джерел енергії, а також визначений вплив на довкілля і біорізноманіття з урахуванням вимог природоохоронного законодавства України та зобов'язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

План (схема планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" та Директивою 2001/42/ Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку впливу окремих планів та програм на довкілля, а також у разі значного впливу на території Natura 2000 оцінці впливу на природні оселища відповідно до Директиви Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року про охорону природних оселищ та дикої фауни і флори та іншим вимогам природоохоронного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, забезпечує опублікування плану (схеми планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії та його (її) періодичний перегляд (за необхідності), зокрема при перегляді та оновленні Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики". Інформація оприлюднюється у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Стаття 911. Сприяння інтеграції електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, в об'єднану енергетичну систему України

Оператор системи передачі оприлюднює інформацію щодо частки електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а також питомого обсягу викидів парникових газів, пов'язаних з електричною енергією, що постачається в межах кожної зони торгівлі та/або території діяльності відповідного оператора, з максимально можливим рівнем точності за інтервалами, що дорівнюють розрахунковому періоду на ринку електричної енергії, але не перевищують однієї години, та наданням відповідних прогнозів у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Оператори систем розподілу оприлюднюють інформацію щодо частки електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, а також питомого обсягу викидів парникових газів, пов'язаних з електричною енергією, що постачається в межах кожної зони торгівлі та/або території діяльності відповідного оператора, з максимально можливим рівнем точності за інтервалами, що дорівнюють розрахунковому періоду на ринку електричної енергії, але не перевищують однієї години, та наданням, у разі технічної можливості, відповідних прогнозів у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Методика розрахунку питомого обсягу викидів парникових газів, пов'язаних з електричною енергією, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі.

У разі відсутності в операторів систем розподілу доступу до інформації, зазначеної в частині другій цієї статті, такі оператори використовують дані з платформи прозорості Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E).

Інформація та дані, передбачені частинами першою та третьою цієї статті, мають бути доступними у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, що забезпечує сумісність з метою їх використання у недискримінаційний спосіб учасниками ринку електричної енергії, зокрема агрегаторами та споживачами, а також зчитування електронними комунікаційними приладами, такими як інтелектуальні системи обліку, станції зарядки електромобілів, системи теплопостачання та охолодження, системи енергетичного менеджменту будівель тощо.";

12) статтю 10 доповнити частиною третьою такого змісту:

"Вимоги до провадження господарської діяльності, які застосовуються до об'єктів відновлюваної енергетики та пов'язаних з ними систем передачі та розподілу для виробництва електричної енергії, енергії для теплопостачання та охолодження з відновлюваних джерел, до процесу перетворення біомаси на біопаливо, біорідини, паливо з біомаси або іншої енергетичної сировини, включаючи відновлювані палива небіологічного походження, мають бути недискримінаційними, пропорційними та обґрунтованими, а також сприяти впровадженню принципу "Енергоефективність насамперед".";

13) доповнити розділом III1 такого змісту:

"Розділ III1

ПРОЕКТИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

Стаття 141. Суспільний інтерес проектів відновлюваної енергетики

До досягнення кліматичної нейтральності відповідно до Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики" проекти відновлюваної енергетики в частині надання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру щодо будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, за умови здійснення заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі застосування (за можливості) компенсаційних заходів, у кожному окремому випадку відповідно до вимог природоохоронного законодавства України та зобов'язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вважаються такими, що становлять суспільний інтерес і сприяють громадському здоров'ю та безпеці.

Стаття 142. Дозвільна процедура проектів відновлюваної енергетики

Реалізація проектів відновлюваної енергетики здійснюється на підставі отриманих відповідно до законодавства дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва та введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики, включаючи об'єкти електроенергетики, що використовують енергію з сонячного випромінювання, енергію вітру, геотермальну енергію, гідроенергію, енергію біомаси, біогаз, інші види відновлюваних джерел енергії або їх комбінацію, об'єкти, що мають у складі установку зберігання енергії (електричні та теплові), теплові насоси, обладнання, необхідне для їх приєднання до систем передачі та розподілу електричної енергії та/або інтеграції в системи теплопостачання або охолодження. У випадках, визначених законодавством, такий проект має містити документи дозвільного характеру щодо приєднання електроустановки, оцінки впливу на довкілля та спеціальний дозвіл на користування надрами.

Замовник проекту відновлюваної енергетики до подання заяви на отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва об'єктів відновлюваної енергетики, зобов'язаний оформити право власності чи користування однією чи кількома земельними ділянками, на яких планується розміщення такого об'єкта, та/або у разі його розміщення на будівлі чи споруді – речові права або права користування відповідною будівлею (будівлями) / спорудою (спорудами).

З метою отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики, замовник проекту відновлюваної енергетики подає заяву, документи та матеріали, що додаються до такої заяви, з використанням електронного кабінету користувача через контактні пункти: Єдиний державний вебпортал електронних послуг та/або Єдину державну електронну систему у сфері будівництва при взаємодії з іншими сумісними електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, відповідно до законодавства.

Компетентна установа з дня одержання від замовника проекту відновлюваної енергетики відповідної заяви у строк, встановлений законодавством, але не більше ніж 30 днів для проектів відновлюваної енергетики, розташованих у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, та не більше ніж 45 днів для таких проектів, розташованих поза такими зонами, приймає рішення щодо видачі дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, укладення договору про приєднання електроустановки і видачі технічних умов на приєднання.

Для цілей статей 143–148 цього Закону під загальною тривалістю проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур слід розуміти строк отримання всіх необхідних дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, технічного переоснащення, приєднання та введення в експлуатацію об'єкта відновлюваної енергетики відповідно до законодавства у сфері містобудування, строк здійснення оцінки впливу на довкілля (крім випадків оцінки транскордонного впливу на довкілля) відповідно до законодавства, а також строк отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до законодавства. Початком проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур є день подання заявки до контактного пункту.

До строків видачі дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, необхідних для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики, не включаються:

строки виконання підготовчих та/або будівельних робіт об'єктів відновлюваної енергетики та інфраструктури, необхідної для їх приєднання до електричних мереж, а також необхідної інфраструктури для забезпечення надійності та ефективності енергетичної системи, безпеки постачання;

строки, необхідні для здійснення процедур адміністративного та судового оскарження, розгляду скарг і спорів, зокрема в позасудовому порядку.

У разі якщо заяву на отримання дозволу, погодження або іншого документа дозвільного характеру (крім заяви про приєднання електроустановки відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії") подано з порушенням встановлених законодавством вимог, компетентна установа відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" приймає рішення про залишення такої заяви без руху та встановлює строк, що не може перевищувати 10 календарних днів, для усунення замовником виявлених недоліків.

Отримання дозволів, погоджень та інших документів дозвільного характеру, висновку з оцінки впливу на довкілля, документів для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики здійснюється в електронній формі з використанням електронного кабінету через відповідні контактні пункти.

Інформація щодо проходження дозвільних (погоджувальних) процедур, укладення договору про приєднання електроустановки та видачі технічних умов на приєднання, здійснення оцінки впливу на довкілля відображається з дотриманням вимог законодавства про захист інформації.

Стаття 143. Взаємодія між заінтересованими особами щодо проектів відновлюваної енергетики

Через контактні пункти здійснюється взаємодія між заінтересованими особами, зокрема органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, зокрема щодо:

погодження проектної документації на будівництво об'єктів відновлюваної енергетики;

отримання від заінтересованих осіб інформації, документів і відомостей, вихідних даних, умов та обмежень, документів дозвільного характеру для розроблення та подальшого погодження проектної документації;

отримання дозволу на виконання будівельних робіт та інших документів дозвільного характеру, зокрема на приєднання та введення об'єктів в експлуатацію;

обміну відповідною інформацією, документами та відомостями.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, розробляє, затверджує, оновлює та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті українською та англійською мовами посібник з процедур, який містить, зокрема, перелік умов, правил та процедур, передбачених законодавством у дозвільній та екологічній сферах, сферах містобудування та енергетики тощо, необхідних для реалізації проектів відновлюваної енергетики, включаючи проекти із встановленою потужністю до 1 МВт для споживачів відновлюваної енергії власного виробництва та спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії.

Посібник з процедур оновлюється один раз на два роки або частіше у разі внесення змін до законодавства, що мають істотний вплив на процес реалізації проекту відновлюваної енергетики.

Стаття 144. Проект відновлюваної енергетики у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії

Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики, зазначених у частині першій статті 142, не має перевищувати 12 місяців, а для об'єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики – 24 місяці.

У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) строки, зазначені у частині першій цієї статті, можуть бути продовжені не більш як на шість місяців.

У разі транскордонної оцінки впливу на довкілля загальна тривалість процедури оцінки впливу на довкілля визначається відповідно до статті 14 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для реконструкції та/або технічного переоснащення об'єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, не має перевищувати шести місяців, а для об'єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики – 12 місяців.

У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) або розвитку інфраструктури, необхідної для забезпечення надійності та ефективності енергетичної системи і безпеки постачання, строки, визначені частиною четвертою цієї статті, можуть бути продовжені не більш як на три місяці для реконструкції та/або технічного переоснащення об'єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установку зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, та не більш як на шість місяців для реконструкції та/або технічного переоснащення об'єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики.

Проекти відновлюваної енергетики, зокрема ті, що мають у складі установку зберігання енергії, а також приєднання відповідних електроустановок до електричних мереж у зонах прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії не потребують здійснення оцінки впливу на довкілля, за умови здійснення заходів, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків для довкілля, зокрема заходів щодо пом'якшення та адаптації до зміни клімату, що застосовуються для таких проектів.

Положення частини шостої цієї статті не застосовується до видів планованої діяльності та об'єктів, щодо яких здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а також проектів відновлюваної енергетики, які можуть мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля відповідно до статті 14 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Стаття 145. Проект відновлюваної енергетики поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії

Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для будівництва, приєднання та введення в експлуатацію:

об'єктів відновлюваної енергетики, зазначених у частині першій статті 142, не має перевищувати 24 місяців;

об'єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики не має перевищувати 36 місяців.

У разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору) зазначені строки можуть бути продовжені, але не більш як на шість місяців.

Загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії для реконструкції та/або технічного переоснащення не має перевищувати:

12 місяців – для об'єктів відновлюваної енергетики, зокрема тих, що мають у складі установки зберігання енергії, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт;

24 місяців – для об'єктів відновлюваної енергетики морської (офшорної) вітрової енергетики.

Строк, визначений абзацами другим і третім частини другої цієї статті, може бути продовжений на три місяці у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

Оцінка впливу на довкілля проектів відновлюваної енергетики, розміщених поза зонами прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Стаття 146. Особливості дозвільної процедури у разі технічного переоснащення об'єктів відновлюваної енергетики

У разі якщо технічне переоснащення об'єкта відновлюваної енергетики не призводить до збільшення встановленої потужності більш як на 15 відсотків та не потребує оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати трьох місяців.

У разі якщо об'єкт відновлюваної енергетики розміщений у зоні прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії і його технічне переоснащення не призводить до збільшення встановленої потужності більш як на 15 відсотків та потребує оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства, така оцінка обмежується визначенням потенційного впливу, що виникає внаслідок збільшення встановленої потужності об'єкта відновлюваної енергетики.

У разі якщо технічне переоснащення об'єкта відновлюваної енергетики, який виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, не потребує використання додаткових територій (площ) та здійснено заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків для довкілля, зокрема заходи щодо пом'якшення та адаптації до зміни клімату відповідно до статті 910 цього Закону, оцінка впливу на довкілля не застосовується.

Стаття 147. Особливості дозвільної процедури у разі будівництва об'єктів відновлюваної енергетики, що виробляють енергію з енергії сонячного випромінювання

У разі будівництва об'єкта відновлюваної енергетики, який виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, зокрема такого, що має у складі установки зберігання енергії, включно на будівлях (спорудах), загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати трьох місяців, за умови що такі будівлі (споруди) не належать до об'єктів електроенергетики.

Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо яких законодавством встановлено спеціальні вимоги з метою охорони культурної чи історичної спадщини, забезпечення національної безпеки і оборони або громадської безпеки, загальна тривалість проходження дозвільних (погоджувальних) процедур визначається відповідно до законодавства.

У разі будівництва об'єкта відновлюваної енергетики, який виробляє енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлена потужність якого не перевищує 100 кВт, зокрема для споживачів відновлюваної енергії власного виробництва та спільнот у сфері відновлюваних джерел енергії, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати 30 днів.

Стаття 148. Особливості дозвільної процедури у разі будівництва об'єктів відновлюваної енергетики, які передбачають встановлення теплових насосів

У разі будівництва об'єкта відновлюваної енергетики, який передбачає встановлення теплових насосів, встановлена потужність яких не перевищує 50 МВт, загальна тривалість проходження усіх дозвільних (погоджувальних) процедур не має перевищувати 30 днів, а для теплових насосів, що використовують геотермальну енергію, – 90 днів.

Порядок (методика) приєднання теплових насосів до електричних мереж затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, щодо яких законодавством встановлено спеціальні вимоги з метою охорони культурної чи історичної спадщини, забезпечення національної безпеки і оборони або громадської безпеки, загальна тривалість проходження дозвільних (погоджувальних) процедур визначається відповідно до законодавства.";

14) розділ IV доповнити статтями 16–22 такого змісту:

"Стаття 16. Статистичний трансфер та Платформа Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії

Україна та держава – сторона Енергетичного Співтовариства можуть укласти угоду про статистичний трансфер обсягу енергії з відновлюваних джерел, який передається від України до держави – сторони Енергетичного Співтовариства або від держави – сторони Енергетичного Співтовариства до України. Переданий обсяг енергії з відновлюваних джерел підлягає:

виключенню із кількості енергії з відновлюваних джерел, що враховується стороною, яка здійснює передачу відповідного статистичного значення, під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел;

додаванню до кількості енергії з відновлюваних джерел, що враховується під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел сторони, яка отримує статистичне значення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надає Секретаріату Енергетичного Співтовариства для передачі на Платформу Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії щорічні дані про національний внесок до цілей Енергетичного Співтовариства або критерії, встановлені для моніторингу прогресу в досягненні показників Національного плану з енергетики та клімату на відповідний період, що включають інформацію про обсяг очікуваного недовиконання або перевищення національного внеску Україною, і про ціну, за якою Україна братиме участь у статистичному трансфері надлишкового обсягу енергії з відновлюваних джерел енергії від або до держави – сторони Енергетичного Співтовариства.

Участь України у статистичному трансфері не повинна негативно впливати на досягнення національного цільового показника України.

Угода про статистичний трансфер може укладатися щонайменше на один рік. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, інформує Секретаріат Енергетичного Співтовариства про укладення такої угоди або забезпечує її оформлення на Платформі Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії в термін не пізніше 12 місяців після закінчення року, на який вона поширюється. Інформація, що надсилається до Секретаріату Енергетичного Співтовариства, має містити інформацію щодо кількості і ціни енергії з відновлюваних джерел енергії, залученої до статистичного трансферу.

Якщо оформлення трансферу відбувається на Платформі Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, забезпечує оприлюднення інформації про відповідний статистичний трансфер, зокрема про залучені сторони у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Статистичний трансфер вважається виконаним після того, як обидві сторони поінформують Секретаріат Енергетичного Співтовариства про проведення такого статистичного трансферу або після виконання клірингових умов Платформи Європейського Союзу з розвитку відновлюваних джерел енергії.

Дія цієї статті також поширюється на статистичні трансфери, які проводяться з держав – членів Європейського Союзу до України та з України до держав – членів Європейського Союзу.

Порядок проведення статистичних трансферів затверджує Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, з урахуванням зобов'язань України відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони.

Стаття 17. Спільний проект України та держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, та уповноважений орган (органи) однієї або кількох держав – сторін Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу співпрацюють під час реалізації спільних проектів щодо виробництва електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження з відновлюваних джерел. До такої співпраці можуть бути залучені учасники відповідних ринків різних форм власності.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про частку або обсяг електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, що вироблені з відновлюваних джерел енергії на території України, в рамках спільних проектів України та держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу, об'єктом відновлюваної енергетики, введеним в експлуатацію після 25 червня 2009 року, або енергії, виробленої за рахунок збільшення потужності об'єкта відновлюваної енергетики, що відбулося після зазначеної дати, у разі зарахування такої частки або кількості енергії для цілей розрахунку частки відновлюваної енергії іншої держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу.

У листі-повідомленні, що надсилається до Секретаріату Енергетичного Співтовариства відповідно до частини другої цієї статті, необхідно:

описати об'єкт відновлюваної енергетики;

зазначити інформацію про частку або обсяг виробленої об'єктом відновлюваної енергетики електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел, яка має враховуватися іншою державою – стороною Енергетичного Співтовариства або державою – членом Європейського Союзу в розрахунку її частки відновлюваної енергії;

зазначити державу – сторону Енергетичного Співтовариства або державу – члена Європейського Союзу, на користь якої підготовлено таке повідомлення;

визначити період, який обчислюється роками, протягом якого обсяги електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, вироблені об'єктом відновлюваної енергетики з відновлюваних джерел, мають враховуватися іншою державою – стороною Енергетичного Співтовариства або державою – членом Європейського Союзу під час розрахунку її частки відновлюваної енергії.

Строк дії спільного проекту, зазначеного в цій статті, може продовжуватися після 2030 року.

Лист-повідомлення, підготовлений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, відповідно до цієї статті не може бути змінено або відкликано без спільного погодження Кабінету Міністрів України та відповідної держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу.

Стаття 18. Результати спільного проекту України та держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу

Протягом трьох місяців після завершення кожного року, що входить у період, визначений в абзаці п'ятому частини третьої статті 17 цього Закону, та у разі подання повідомлення згідно з частиною другою статті 17 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, формує лист-повідомлення із зазначенням:

1) загального обсягу виробленої об'єктом відновлюваної енергетики у відповідному році електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, який зазначався у повідомленні, підготовленому відповідно до вимог статті 17 цього Закону;

2) обсягу виробленої протягом відповідного року об'єктом відновлюваної енергетики електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, що враховується іншою державою – стороною Енергетичного Співтовариства або державою – членом Європейського Союзу під час розрахунку її частки відновлюваної енергії, відповідно до умов повідомлення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надсилає відповідний лист-повідомлення державі – стороні Енергетичного Співтовариства або державі – члену Європейського Союзу, на користь якої було підготовлено таке повідомлення, та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Обсяги електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел, зазначені у листі-повідомленні згідно з пунктом 2 частини першої цієї статті, вираховуються із обсягів електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел, які враховуються під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел. Такі обсяги враховуються під час розрахунку частки відновлюваної енергії держави – сторони Енергетичного Співтовариства або держави – члена Європейського Союзу, що отримує лист-повідомлення відповідно до частини другої цієї статті.

Стаття 19. Спільний проект України з державою, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства

Україна самостійно або спільно з однією або кількома державами – членами Європейського Союзу та/або державами – сторонами Енергетичного Співтовариства може співпрацювати з однією або кількома державами, що не є державами – членами Європейського Союзу та/або державами – сторонами Енергетичного Співтовариства, під час реалізації спільних проектів з виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел.

Електрична енергія з відновлюваних джерел, вироблена в державі, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, враховується під час визначення частки енергії з відновлюваних джерел в Україні за одночасного виконання таких умов:

1) електрична енергія з відновлюваних джерел споживається в Україні. Зазначена вимога вважається виконаною, якщо:

обсяг електричної енергії, що дорівнює обсягу врахованої електричної енергії, був номінований на гарантованій основі в рамках розподіленої пропускної спроможності міждержавних перетинів усіма відповідальними операторами системи передачі у державі походження електричної енергії, державі призначення та, якщо доцільно, у кожній державі транзиту;

обсяг електричної енергії, що дорівнює обсягу врахованої електричної енергії, був зареєстрований на гарантованій основі у графіку балансування відповідальним оператором системи передачі на стороні міждержавного перетину України, держави – члена Європейського Союзу та/або держави – сторони Енергетичного Співтовариства;

номінована пропускна спроможність та виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел об'єктом електроенергетики, визначеним пунктом 2 цієї частини, відносяться до одного періоду часу;

2) електрична енергія, вироблена об'єктом електроенергетики, який був введений в експлуатацію після 25 червня 2009 року, або за рахунок збільшення встановленої потужності об'єкта електроенергетики, який був модернізований після зазначеної дати, в рамках спільного проекту, визначеного у частині першій цієї статті;

3) для виробленого та експортованого з третьої держави обсягу електричної енергії не надавалася підтримка в рамках схеми підтримки держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, крім інвестиційної допомоги, наданої об'єкту електроенергетики;

4) електрична енергія, вироблена згідно з дотриманням норм міжнародного права в державі, що є підписантом Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або інших міжнародних конвенцій чи договорів у сфері прав людини.

Для цілей частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, може подати до Секретаріату Енергетичного Співтовариства заяву про врахування електричної енергії з відновлюваних джерел, виробленої та спожитої у державі, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, у разі будівництва міждержавного перетину з довгостроковим терміном реалізації між Україною та державою, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, за одночасного виконання таких умов:

1) будівництво міждержавного перетину почалося до 31 грудня 2026 року;

2) міждержавний перетин неможливо ввести в експлуатацію до 31 грудня 2030 року;

3) міждержавний перетин можливо ввести в експлуатацію до 31 грудня 2032 року;

4) після введення в експлуатацію міждержавний перетин використовуватиметься для експорту з держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, до України або до держав – сторін Енергетичного Співтовариства відповідно до частини другої цієї статті;

5) заява стосується спільного проекту, який відповідає критеріям, визначеним пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, в рамках якого використовуватиметься міждержавний перетин після введення в експлуатацію, та має стосуватися обсягу електричної енергії, який не перевищує обсягу, який буде експортований до Енергетичного Співтовариства після введення міждержавного перетину в експлуатацію.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надсилає до Секретаріату Енергетичного Співтовариства повідомлення щодо частки або обсягу електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, виробленої об'єктом електроенергетики на території держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, що враховується під час визначення частки енергії з відновлюваних джерел в Україні та одній або кількох державах – членах Європейського Союзу та/або державах – сторонах Енергетичного Співтовариства, у разі їх залучення в спільному проекті з державою, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства. Якщо зазначена інформація стосується більше ніж однієї держави – сторони Енергетичного Співтовариства, інформація, що надається Секретаріату Енергетичного Співтовариства, має містити розподіл частки або обсягу електричної енергії між державами – сторонами Енергетичного Співтовариства. Зазначені частка або обсяг не мають перевищувати частку або обсяг електричної енергії, фактично експортованої з третьої держави та спожитої на території України та однієї або кількох держав – сторін Енергетичного Співтовариства, що залучені в спільному проекті з державою, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства. Зазначені частка або обсяг мають відповідати обсягу, зазначеному в абзацах другому та третьому пункту 1 частини другої цієї статті, і умовам, визначеним у пункті 1 частини другої цієї статті.

Повідомлення, зазначене у частині четвертій цієї статті, має містити:

1) опис запропонованого об'єкта електроенергетики або ідентифікацію модернізованого об'єкта електроенергетики;

2) інформацію про частку або обсяг електричної енергії, що виробив такий об'єкт електроенергетики, який розглядається як такий, що враховується до національного цільового показника України, а також відповідає вимогам щодо конфіденційності фінансових угод;

3) період, який обчислюється роками, протягом якого електрична енергія має розглядатися як така, що зараховується до національного цільового показника України;

4) письмове підтвердження даних та інформації, що зазначені у пунктах 2 і 3 цієї частини, з боку держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, на території якої буде введено в експлуатацію об'єкт електроенергетики, та інформацію щодо частки або обсягу електричної енергії, виробленої об'єктом електроенергетики для внутрішнього споживання у державі, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства.

Строк дії спільного проекту, зазначеного в цій статті, може продовжуватися після 2030 року.

Повідомлення, підготовлене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, не може бути змінено або відкликано без спільного погодження Кабінету Міністрів України та уповноваженого органу держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, який надав письмове підтвердження відповідно до пункту 4 частини п'ятої цієї статті.

Стаття 20. Результати спільного проекту України та держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства

Протягом 12 місяців після завершення кожного року, що входить у період, визначений пунктом 3 частини п'ятої статті 19 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, готує лист-повідомлення, в якому зазначається:

1) загальний обсяг електричної енергії з відновлюваних джерел, виробленої об'єктом відновлюваної енергетики у відповідному році, що зазначався у повідомленні, підготовленому відповідно до вимог статті 19 цього Закону;

2) обсяг електричної енергії з відновлюваних джерел, виробленої протягом відповідного року об'єктом відновлюваної енергетики, що має враховуватися під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел згідно з умовами повідомлення, підготовленого відповідно до вимог статті 19 цього Закону;

3) підтвердження відповідності вимогам частини другої статті 19 цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, надсилає відповідний лист-повідомлення до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та держави, що не є державою – членом Європейського Союзу та/або державою – стороною Енергетичного Співтовариства, яка надала письмове підтвердження у спільному проекті, згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 19 цього Закону.

Під час розрахунку частки енергії з відновлюваних джерел в Україні враховуються обсяги електричної енергії з відновлюваних джерел, лист-повідомлення про які було підготовлено та надіслано відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті.

Стаття 21. Спільні схеми підтримки

Україна та одна або кілька держав – сторін Енергетичного Співтовариства або держав – членів Європейського Союзу можуть на добровільній основі ухвалити рішення щодо об'єднання або часткової координації схем підтримки. У такому разі визначений обсяг енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії на території однієї з держав – сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема України, або держав – членів Європейського Союзу може зараховуватися під час розрахунку національного цільового показника іншої держави – сторони Енергетичного Співтовариства, зокрема України, або держави – члена Європейського Союзу, за умови що такі держави, які беруть участь у спільних схемах підтримки:

1) здійснюють статистичний трансфер відповідно до статті 16 цього Закону;

2) встановлюють погоджений між державами – сторонами Енергетичного Співтовариства, зокрема Україною, або державами – членами Європейського Союзу, які беруть участь у спільних схемах підтримки, порядок розподілу енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про встановлений відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті порядок розподілу не пізніше трьох місяців після завершення першого року, у якому визначений порядок розподілу набрав чинності.

Протягом трьох місяців після завершення кожного року центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері відновлюваних джерел енергії, має надсилати до Секретаріату Енергетичного Співтовариства лист-повідомлення, в якому зазначається обсяг електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження з відновлюваних джерел енергії, виробленої протягом року, відповідно до порядку розподілу, визначеного пунктом 2 частини першої цієї статті.

Для цілей розрахунку національного цільового показника обсяг електричної енергії, теплової енергії або енергії для потреб охолодження, з відновлюваних джерел енергії, зазначений у листі-повідомленні до Секретаріату Енергетичного Співтовариства, має бути розподілений між державами – сторонами Енергетичного Співтовариства, зокрема Україною, або державами – членами Європейського Союзу відповідно до порядку розподілу, визначеного пунктом 2 частини першої цієї статті.

Стаття 22. Збільшення потужності

Для цілей частини другої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 19 цього Закону обсяги енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, за рахунок збільшення потужності відповідної установки, вважаються виробленими окремою установкою, що була введена в експлуатацію з дати збільшення потужності, та визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.".

4. У Законі України "Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 6:

в абзаці дев'ятнадцятому слова "теплової енергії." замінити словами "теплової енергії;";

доповнити новим абзацом такого змісту:

"стимулювання розвитку систем ефективного централізованого теплопостачання, зберігання теплової та/або електричної енергії з можливостями реагування попиту з метою досягнення національного цільового показника згідно з оцінкою, що проводиться та враховується під час розроблення Національного плану з енергетики та клімату відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади державної кліматичної політики".";

2) у частині другій статті 25:

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"дотримуватися порядків (правил) організації обліку та звітності за видами ліцензованої діяльності;";

доповнити новими абзацами такого змісту:

"надавати споживачам інформацію про енергоефективність та частку альтернативних джерел енергії у системах централізованого теплопостачання, зокрема шляхом її оприлюднення на своїх офіційних веб-сайтах, у річних рахунках або на запит споживача;

брати участь спільно з операторами систем розподілу електричної енергії в оцінці потенціалу систем централізованого теплопостачання з метою підвищення їх ефективності у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.".

5. У частині шостій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) слова "охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у частині додержання вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у паливі моторному і паливі моторному альтернативному та/або його відповідності критеріям сталості," виключити.

6. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):

1) частину другу статті 1 доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

"Терміни "зона прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії", "проект відновлюваної енергетики", "об'єкт відновлюваної енергетики", "план (схема планування) зони (зон) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про альтернативні джерела енергії".";

2) пункт 5 частини першої статті 2 викласти в такій редакції:

"5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів, у тому числі захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення, а також зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії;";

3) частину першу статті 3 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Проектування та реалізація проектів відновлюваної енергетики здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про альтернативні джерела енергії".";

4) у статті 12:

частину першу після слів "чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій" доповнити словами ", а також планування зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії";

частину третю доповнити абзацом другим такого змісту:

"Плани (схеми планування) зони (зон) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії".";

частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту:

"Склад, зміст, порядок розроблення плану (схеми планування) зон (зони) прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії визначаються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про альтернативні джерела енергії".";

5) частину четверту статті 16 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Містобудівна документація на місцевому рівні містить розділ про зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії відповідно до законодавства.";

6) у статті 161:

абзац сьомий частини третьої після слів "із затвердженням відповідних генеральних планів)" доповнити словами ", у тому числі зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії";

частину восьму після абзацу сімнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії;".

У зв'язку з цим абзаци вісімнадцятий – тридцять перший вважати відповідно абзацами дев'ятнадцятим – тридцять другим;

частину десяту після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії (за наявності);".

У зв'язку з цим абзаци тринадцятий – двадцять сьомий вважати відповідно абзацами чотирнадцятим – двадцять восьмим;

7) у статті 18:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

"План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, земель сільськогосподарського призначення і лісів, а також будівництва об'єктів відновлюваної енергетики та підлягає стратегічній екологічній оцінці.";

у частині третій:

у пункті 8 слова "відповідно до Повітряного кодексу України." замінити словами "відповідно до Повітряного кодексу України;";

доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) відображення зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії".".

7. У Законі України "Про ринок природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 27, ст. 234):

1) частину другу статті 32 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Договір транспортування природного газу є публічним.";

2) частину другу статті 46 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Договір зберігання (закачування, відбору) природного газу є публічним.".

8. В абзаці першому пункту 15 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами) цифри "2027" замінити цифрами "2028".

9. У пункті 11 частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 51, ст. 833 із наступними змінами) слова "(тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі)" замінити словами "(виключно тимчасові максимальні цінові межі)".

10. У Законі України "Про ринок електричної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27–28, ст. 312 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1:

доповнити пунктом 1071 такого змісту:

"1071) однорангова торгівля електричною енергією з відновлюваних джерел енергії (peer-to-peer trading) – купівля-продаж електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, на підставі договору, який визначає умови здійснення купівлі-продажу та розрахунків за таку електричну енергію, що може здійснюватися безпосередньо між споживачами відновлюваної енергії власного виробництва та іншими учасниками ринку електричної енергії або опосередковано через сертифікованого стороннього учасника ринку, такого як агрегатор;";

абзац другий пункту 172 викласти в такій редакції:

"тип електроустановки, що приєднується (електроустановка, призначена для виробництва електричної енергії, електроустановка, призначена для споживання електричної енергії, установка зберігання енергії);";

2) абзац третій частини п'ятнадцятої статті 21 викласти в такій редакції:

"складову плати за приєднання потужності (враховуючи потужність відбору та/або відпуску, що створюється), яка визначається як добуток величини додатково замовленої до приєднання потужності відбору та/або відпуску та ставки плати за нестандартне приєднання потужності. Для установки зберігання енергії така складова визначається як добуток більшої з величин додатково замовленої до приєднання потужності відбору або відпуску та ставки плати за нестандартне приєднання потужності, встановленої для установок зберігання енергії. Під час розрахунку ставки плати за нестандартне приєднання потужності для установок зберігання енергії враховується двонапрямний характер їхньої роботи і не допускається подвійне врахування вартості одних і тих самих технічних заходів оператора системи, пов'язаних із забезпеченням відбору і відпуску електричної енергії установкою зберігання енергії через одну точку приєднання;";

3) у статті 46:

пункт 4 частини першої викласти в такій редакції:

"4) здійснює планування розвитку системи розподілу з урахуванням заходів з енергоефективності, управління попитом, можливостей використання розподіленої генерації та установок зберігання енергії та з урахуванням зон прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії;";

у частині третій:

у пункті 17 слова "електричної енергії." замінити словами "електричної енергії;";

доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту:

"18) проводити, не менше як один раз на чотири роки, разом з теплогенеруючими, теплотранспортуючими і теплопостачальними організаціями оцінку потенціалу систем централізованого теплопостачання, розміщених на території провадження діяльності оператора системи розподілу, надавати послуги з балансування та інші послуги на ринку електричної енергії, у тому числі управління попитом і зберігання енергії з відновлюваних джерел енергії, та оцінку ефективності використання визначеного потенціалу на підставі методології витрат і вигід;

19) враховувати результати оцінки, визначеної пунктом 18 цієї частини, під час здійснення планування щодо залучення інвестицій та розвитку мережевої інфраструктури на території провадження своєї діяльності.";

4) у частині другій статті 50 слова "а також екологічні нормативи." замінити словами "а також екологічні нормативи та зони прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії.";

5) у статті 581:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 581. Активний споживач, споживач відновлюваної енергії власного виробництва та спільно діючі споживачі відновлюваної енергії власного виробництва";

доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"11. Споживач відновлюваної енергії власного виробництва та спільно діючі споживачі відновлюваної енергії власного виробництва мають права та обов'язки, визначені статтею 58 цього Закону та цією статтею, крім абзаців третього – шостого частини першої цієї статті.

Споживач відновлюваної енергії власного виробництва та спільно діючі споживачі відновлюваної енергії власного виробництва мають право самостійно або через агрегатора здійснювати продаж надлишку відпущеної електричної енергії згідно з укладеним договором купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, що є невід'ємним додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу, або укладеним договором з гарантованим покупцем чи постачальником універсальних послуг про продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, або укладеним договором (угодою) про однорангову торгівлю електричною енергією з відновлюваних джерел енергії (peer-to-peer trading).

Однорангова торгівля електричною енергією з відновлюваних джерел енергії здійснюється у порядку, визначеному Регулятором.

Право на здійснення однорангової торгівлі електричною енергією з відновлюваних джерел енергії не обмежує права та обов'язки кінцевих споживачів, виробників, постачальників або агрегаторів.

Установка споживача відновлюваної енергії власного виробництва може перебувати у власності або в управлінні третьої особи, за умови що третя особа діє в інтересах та за дорученням споживача відновлюваної енергії власного виробництва. Така третя особа не вважається споживачем відновлюваної енергії власного виробництва.";

6) в абзаці сьомому пункту 9 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" слова "(тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі)" замінити словами "(виключно тимчасові максимальні цінові межі)".

11. Пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 33, ст. 359) викласти в такій редакції:

"5) забезпечення термомодернізації будівель, стимулювання використання відновлюваних джерел енергії у будівлях з метою досягнення національного цільового показника, визначеного Національним планом з енергетики та клімату;".