Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 }

{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2013 ( v007p710-13 ) від 11.07.2013 }

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

{ Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 } { Офіційне тлумачення положення другого речення преамбули див. в Рішенні Конституційного Суду N 7-рп/2013 ( v007p710-13 ) від 11.07.2013 }

Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

( Статтю 2 виключено на підставі Закону N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 3. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 4. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування.

Стаття 5. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ( 3811-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 14, ст.83).

Стаття 6. Кабінету Міністрів України та Національному банку України привести свої рішення у відповідність із цим Законом.

Стаття 7. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР