Про деякі питання практики застосування Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності"

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ЛИСТ

N 01-8/585-1 від 18.05.92 м.Київ

vd920518 vn01-8/585-1 Арбітражним судам України

Про деякі питання практики застосування Закону України

"Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності"

З метою однакового застосування при вирішенні господарських спорів Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ) Вищий Арбітражний Суд України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Відповідно до статті 11 Закону Антимонопольний комітет України має право давати підприємцям обов'язкові для виконання розпорядження про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового стану, про примусовий поділ монопольних утворень, припинення неправомірних угод між підприємцями.

Антимонопольному комітету України надане також право давати органам управління обов'язкові для виконання розпорядження про скасування або зміну прийнятих ними неправомірних актів, про припинення порушень і укладених ними угод, що суперечать антимонопольному законодавству.

Антимонопольний комітет України утворює територіальні управління, повноваження яких визначаються цим Комітетом у межах його компетенції (стаття 9 Закону). Отже, Антимонопольний комітет України має право делегувати свої права щодо дачі підприємцям та органам управління обов'язкових для виконання розпоряджень, передбачених абзацами 3 та 4 статті 11 Закону.

2. Розпорядження Антимонопольного комітету України і його територіальних управлінь підлягають виконанню у передбачені цими розпорядженнями строки (стаття 25 Закону).

Якщо підприємець ухиляється від виконання такого розпорядження, Антимонопольний комітет України або його територіальне управління, яке має відповідне повноваження Комітету і статус юридичної особи, має право на загальних підставах звернутися до арбітражного суду з позовом про примусове усунення порушень антимонопольного законодавства.

У зв'язку з цим слід зазначити, що Антимонопольному комітету України або його територіальному управлінню надане право звернення до арбітражного суду з позовами тільки до підприємця, а не до органу управління, який не виконує їх розпорядження про скасування або зміну прийнятих ним неправомірних актів, про припинення порушень і укладених ним угод, що суперечать антимонопольному законодавству (абзац 8 статті 11 Закону).

3. У разі порушення суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою статей 4, 5 і 7 Закону ( 2132-12 ) незаконно одержаний ним прибуток підлягає стягненню до державного бюджету. Відповідно до статей 11 та 21 Закону таке стягнення здійснює арбітражний суд за позовом Антимонопольного комітету України або його територіального управління.

4. У випадках, передбачених статтею 19 Закону, Антимонопольний комітет України або його територіальне управління, якому надані такі повноваження, приймають розпорядження про накладання на підприємців штрафів (абз.7 ст.11 Закону).

З дня одержання такого розпорядження підприємці зобов'язані у 30-денний строк сплатити накладений на них штраф, а у разі відмови від сплати штрафу його стягують у безспірному порядку (стаття 25 Закону). Таким чином, позови про стягнення штрафів, встановлених статтею 19 Закону, не підлягають вирішенню арбітражним судом.

5. Відповідно до статті 24 Закону у випадках незгоди з розпорядженням Антимонопольного комітету України і його територіальних управлінь, підприємці, органи влади і управління та інші заінтересовані особи мають право звернутися до арбітражного суду із заявою про скасування чи зміну повністю або частково розпорядження Антимонопольного комітету України і його територіальних управлінь.

Оскільки цією статтею Закону не зроблено винятку щодо розпорядження про накладання штрафів, встановлених статтею 19 Закону, підприємці мають право звернутися до арбітражного суду із заявою про скасування чи зміну такого розпорядження в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним Кодексом України ( 1798-12 ).

6. Неправомірні розпорядження Антимонопольного комітету України або його територіальних управлінь можуть заподіяти збитки. Такі збитки відшкодовуються за рахунок державного бюджету незалежно від вини конкретних посадових осіб Антимонопольного комітету України і його територіальних управлінь (пункт 3 статті 24 Закону).

Антимонопольним комітетом у судовому порядку також відшкодовуються в повному обсязі збитки, заподіяні розголошенням відомостей, що становлять комерційну таємницю (абз.4 ст.13 Закону).

У випадку відхилення претензії про відшкодування заподіяних збитків, заінтересована особа має право на загальних підставах звернутися до арбітражного суду з відповідним позовом до Антимонопольного комітету України або його територіального управління.

7. Зловживання монопольним становищем та недобросовісна конкуренція (статті 4 та 7 Закону ( 2132-12 ) можуть заподіяти збитки іншим господарюючим суб'єктам. Такі збитки підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб відповідно до норм цивільного законодавства України, тобто Глави 40 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (стаття 22 Закону).

Заступник Голови Вищого Арбітражного Суду України А.Й.Осетинський