Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.06.2016 № 351

Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку

№ 5 від 16.01.2017

№ 75 від 04.08.2017

№ 113 від 15.11.2017

№ 3 від 23.01.2018

№ 26 від 16.03.2018

№ 3 від 23.01.2018

№ 49 від 03.05.2018

№ 67 від 20.06.2018

№ 92 від 10.08.2018

№ 123 від 15.11.2018

№ 146 від 22.12.2018

№ 70 від 16.05.2019

№ 132 від 07.11.2019

№ 147 від 05.12.2019

№ 17 від 11.02.2020

№ 24 від 05.03.2020

№ 150 від 30.11.2020

№ 8 від 26.01.2021

№ 42 від 19.05.2021

№ 57 від 22.06.2021

№ 58 від 22.06.2021

№ 87 від 13.08.2021

№ 118 від 15.11.2021

№ 143 від 17.12.2021

№ 87 від 29.04.2022

№ 95 від 09.05.2022

№ 127 від 17.06.2022

№ 214 від 05.10.2022

№ 252 від 28.12.2022

№ 164 від 16.12.2023

№ 39 від 06.04.2024

№ 52 від 02.05.2024

№ 65 від 07.06.2024

№ 94 від 02.08.2024

№ 187 від 27.12.2024

№ 22 від 23.02.2025

№ 79 від 18.07.2025

№ 91 від 01.08.2025

№ 139 від 15.11.2025

№ 13 від 03.02.2026

№ 48 від 01.05.2026

№ 88 від 07.08.2026}

Відповідно до статей 7, 15 та 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 44 та 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями з урахуванням принципів і рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - Положення про визначення розміру кредитного ризику), що додається.

2. Банкам України:

1) розробити внутрішньобанківські положення згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) станом на 01 вересня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 листопада 2016 року, 01 грудня 2016 року та 01 січня 2017 здійснити розрахунок розміру кредитного ризику в тестовому режимі та у строк до 26 вересня 2016 року, 26 жовтня 2016 року, 28 листопада 2016 року, 26 грудня 2016 року та 26 січня 2017 року відповідно проінформувати Національний банк України за встановленою ним формою;

3) починаючи з 03 січня 2017 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику.

3. Вимоги пунктів 48 та 63 розділу IV Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині підтвердження аудитором фінансової звітності боржників/консолідованої фінансової звітності груп юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, застосовуватимуться банком починаючи з фінансової звітності за 2017 рік.

Рекомендувати банкам застосовувати зазначені вимоги починаючи з фінансової звітності за 2016 рік.

31. Банки застосовують, починаючи з фінансової звітності за 2019 рік, такі вимоги:

1) абзацу третього підпункту 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) абзацу п'ятого підпункту 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині невідповідності річної фінансової звітності боржника/групи юридичних осіб під спільним контролем, до якої належить боржник, вимогам абзацу другого підпункту 1 пункту 48 розділу IV цього Положення.

{Постанову доповнено новим пунктом 31 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 16.05.2019}

4. Банки з метою забезпечення виконання вимог пункту 6 статті 15 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі - Закон про тимчасово окуповані території) мають право упродовж строку тимчасової окупації визначати клас боржників за іпотечними кредитами, наданими особам, які проживають на тимчасово окупованій території, визначеній згідно зі статтею 3 Закону про тимчасово окуповані території, або перемістилися з неї, якщо об'єктом іпотеки є майно (крім нерухомого житлового майна, загальна площа якого перевищує показники, встановлені в статті 266 Податкового кодексу України), розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована, та які на підставі Закону про тимчасово окуповані території звільняються від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, виходячи з інформації, наявної в банку:

на дату набрання чинності Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та внесення змін до деяких законодавчих актів України" - щодо територій, тимчасово окупованих станом на 24 лютого 2022 року;

на дату оцінки кредитного ризику, що передує даті тимчасової окупації, щодо територій, тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року.

{Пункт 4 в редакції Постанови Національного банку № 118 від 15.11.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 214 від 05.10.2022}

5. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2019 року:

{Підпункт 1 пункту 5 виключено на підставі Постанови Національного банку № 146 від 22.12.2018}

{Підпункт 2 пункту 5 виключено на підставі Постанови Національного банку № 146 від 22.12.2018}

3) під час виконання вимоги пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику не застосовувати ознаку боржника/контрагента, визначену в підпункті 3 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику;

4) застосовувати згідно з підпунктом 4 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику значення показника "короткострокових та довгострокових зобов'язань до операційного прибутку (збитку) до відрахування амортизації/операційного прибутку (збитку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на кінець останнього звітного періоду" - більше 7 за кредитами, наданими банком до набрання чинності цією постановою;

5) під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норм підпункту 31 пункту 121 розділу X Положення про визначення розміру кредитного ризику.

{Пункт 5 доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

{Пункт 5 в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

51. Банки під час застосування норм Положення про визначення розміру кредитного ризику визначають кількість днів визнання активу дефолтним починаючи з 03 січня 2017 року.

{Постанову доповнено новим пунктом 51 згідно з Постановою Національного банку № 26 від 16.03.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 52 від 02.05.2024}

52. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2021 року під час визначення класу банку-боржника на підставі оцінки фінансового стану не застосовувати норм підпункту 11 пункту 82 та пункту 85 розділу VI Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині дотримання банком-боржником економічних нормативів (крім нормативів Н7 та Н9), установлених Національним банком.

{Пункт 52 в редакції Постанови Національногог банку № 150 від 30.11.2020}

53. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2022 року:

1) під час визначення класу банку-боржника на підставі оцінки його фінансового стану не застосовувати норм підпункту 11 пункту 82 та пункту 85 розділу VI Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині дотримання банком-боржником економічних нормативів Н7 та Н9, установлених Національним банком.

{Підпункт 2 пункту 53 виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 17.12.2021}

54. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 грудня 2021 року під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитом під інвестиційний проект самостійно обирати порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи з передбачених у розділах IV та IV1 Положення про визначення розміру кредитного ризику.

{Постанову доповнено новим пунктом 54 згідно з Постановою Національного банку № 150 від 30.11.2020; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 42 від 19.05.2021}

55. Банкам України:

1) до 20 вересня 2021 року розробити/доопрацювати внутрішньобанківські положення щодо визначення розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами;

2) станом на 01 листопада, 01 грудня 2021 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами в тестовому режимі та до 30 листопада, 30 грудня 2021 року відповідно поінформувати Національний банк України за встановленою ним формою про результати розрахунку;

3) починаючи з 31 грудня 2021 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами, наданими після 01 жовтня 2021 року, згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику щодо визначення розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами.

{Постанову доповнено новим пунктом 55 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

56. Банки України мають право до 31 грудня 2023 року (включно) під час розрахунку розміру кредитного ризику:

{Абзац перший пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 252 від 28.12.2022}

1) за кредитами під інвестиційний проєкт, наданими до дня набрання чинності цією постановою, застосовувати під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи порядок, передбачений у розділі IV1 Положення про визначення розміру кредитного ризику в редакції, що діяла до дня набрання чинності цією постановою, або порядок, передбачений у розділі IV Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) не застосовувати норму підпункту 152 пункту 5 розділу I Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині неперевищення суми коштів, унесених ініціатором проєкту, за угодами, умовами яких передбачено повернення цих внесків після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом, над сумою внесків, унесених на безповоротній основі.

{Постанову доповнено новим пунктом 56 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

57. Банкам України, які під час запровадження змін до Положення про визначення розміру кредитного ризику, унесених постановою Правління Національного банку України від 26 січня 2021 року № 8 "Про затвердження Змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями", ґрунтуючись на судженні банку, здійснили розформування груп фінансових активів з однорідними характеристиками з їх тимчасовим переведенням на оцінку на індивідуальній основі для подальшого переведення на оцінку за спрощеним підходом, під час прийняття рішення про переведення таких активів на оцінку кредитного ризику за спрощеним підходом дозволити до 01 жовтня 2021 року не застосовувати:

1) ознаку дефолту, визначену в підпункті 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) інформацію про 10 клас боржника - юридичної особи в Кредитному реєстрі Національного банку України внаслідок визнання банком дефолту за ознакою, визначеною в підпункті 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику.

{Постанову доповнено новим пунктом 57 згідно з Постановою Національного банку № 87 від 13.08.2021}

58.Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норми підпункту 3 пункту 107 розділу X цього Положення.

1) до 31 грудня 2024 року - у частині розроблення внутрішньобанківської процедури страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності;

2) до 31 березня 2025 року - у частині наявності договору страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності від втрати/пошкодження, вигодонабувачем за яким є банк.

{Постанову доповнено новим пунктом 58 згідно з Постановою Національного банку № 143 від 17.12.2021; в редакції Постанови Національного банку № 39 від 06.04.2024}

{Пункт 6 виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

7. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за № 231/20544;

2) постанову Правління Національного банку України від 30 листопада 2012 року № 499 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2122/22434;

3) постанову Правління Національного банку України від 11 березня 2013 року № 82 "Про затвердження Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29 березня 2013 року за № 519/23051;

4) пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 19 червня 2013 року № 237 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 липня 2013 року за № 1175/23707;

5) постанову Правління Національного банку України від 08 жовтня 2013 року № 399 "Про внесення змін до Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2013 року за № 1811/24343;

6) постанову Правління Національного банку України від 19 листопада 2014 року № 727 "Про внесення зміни до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

7) постанову Правління Національного банку України від 20 жовтня 2015 року № 715 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

8) пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27 жовтня 2015 року № 737 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

9) постанову Правління Національного банку України від 26 листопада 2015 року № 830 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

10) постанову Правління Національного банку України від 28 січня 2016 року № 38 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями".

8. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для керівництва та використання в роботі.

9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на в.о. заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

10. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пункту 7 цієї постанови, який набирає чинності з 03 січня 2017 року.

В.о. Голови

Я.В. Смолій

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

30.06.2016 № 351

ПОЛОЖЕННЯ

про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

{У тексті Положення посилання на рядки 2 - 26 додатка 6 замінено відповідно посиланнями на рядки 3 - 27 згідно з Постановою Національного банку № 113 від 15.11.2017}

{У тексті Положення та додатках до нього слово "аудитор" у всіх відмінках та числах замінено словами "суб'єкт аудиторської діяльності" у відповідних відмінках та числах згідно з Постановою Національного банку № 92 від 10.08.2018}

{У тексті Положення посилання на таблиці 7-9 додатка 9 замінено посиланнями відповідно на таблиці 8-10 додатка 9 згідно з Постановою Національного банку № 147 від 05.12.2019}

{У тексті Положення слова “економічні нормативи” у всіх відмінках замінено відповідно словами “пруденційні нормативи” у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку № 164 від 16.12.2023}

I. Загальні положення

1. Це Положення визначає порядок оцінки банками України (далі - банки) розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - кредитний ризик).

2. Це Положення встановлює мінімальні вимоги до банків щодо визначення розміру очікуваних втрат (збитків) за активними банківськими операціями внаслідок реалізації кредитного ризику.

3. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України".

4. Підходи, визначені цим Положенням, ґрунтуються на принципах і рекомендаціях Базельського комітету з банківського нагляду, включаючи застосування компонентів кредитного ризику (EAD - експозиція під ризиком, PD - імовірність дефолту боржника/контрагента, LGD - втрати в разі дефолту).

5. Терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

1) активна банківська операція (далі - актив) - операція, що обліковується банком за активними балансовими або позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - План рахунків). До таких операцій належать усі види кредитних операцій, операції з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, операції з придбання цінних паперів, дебіторська заборгованість, у тому числі дебіторська заборгованість за господарською діяльністю, інші активні банківські операції, уключаючи нараховані за всіма цими операціями доходи;

{Підпункт 1 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

2) аутсорсинг - передавання на договірній основі функції банку щодо перевірок наявності та стану майна на виконання організації будь-якої форми власності за умови, що:

у договорі визначено періодичність, порядок та умови виконання аутсорсером таких перевірок, порядок здійснення банком контролю за належним виконанням аутсорсером цієї функції;

банк затвердив та дотримується внутрішньобанківських процедур щодо передавання аутсорсеру цієї функції, а також щодо контролю за належним виконанням аутсорсером таких перевірок;

банк забезпечив контроль за належною реалізацією аутсорсером таких перевірок на постійній основі;

3) аутсорсер - організація будь-якої форми власності, на виконання якій банк передає функцію щодо перевірки наявності та стану майна, діяльність якої відповідає вимогам законодавства України та вимогам, визначеним банком з урахуванням цього Положення;

4) борг за активом - балансова вартість активу, визначена згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) з бухгалтерського обліку, збільшена на суму сформованого за ним резерву, а також збільшена/зменшена на суму дисконту та/або уцінки/премії.

{Абзац перший підпункту 4 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

Для коштів на вимогу в інших банках та строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, які обліковуються за амортизованою собівартістю, балансова вартість активу, крім зазначених вище коригувань, додатково має бути збільшена на суму пасивного залишку за рахунком з обліку нарахованих доходів;

{Абзац другий підпункту 4 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018; в редакції Постанови Національного банку № 70 від 16.05.2019}

{Підпункт 4 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

5) боржник - сторона в зобов'язанні (юридична особа, включаючи емітента цінних паперів, або фізична особа), яка повинна сплатити борг/виконати вимогу банку згідно з умовами укладеного договору/ зобов'язанням емітента за розміщеними від свого імені цінними паперами;

{Підпункт 5 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 132 від 07.11.2019}

6) бюджетна установа - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також організація, створена ними в установленому порядку, що повністю утримується за рахунок державного чи місцевого бюджету;

7) втрати в разі дефолту (LGD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає рівень втрат (збитків) унаслідок дефолту боржника/контрагента;

8) група пов'язаних контрагентів - боржник - юридична особа та його контрагенти - юридичні особи, що відповідають критеріям, ознакам та іншим вимогам, установленим пунктами 9-13, 17 глави 1 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), щодо визначення такими, що несуть спільний економічний ризик (незалежно від того, чи є такі контрагенти боржника контрагентами банку);

{Підпункт 8 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017; в редакції Постанови Національного банку № 79 від 18.07.2025}

9) група юридичних осіб під спільним контролем - дві або більше юридичні особи, що перебувають під спільним контролем та:

складають консолідовану фінансову звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності або

до яких застосовуються вимоги щодо складання консолідованої фінансової звітності згідно з вимогами законодавства України, або

складають комбіновану фінансову звітність із дотриманням Міжнародних стандартів фінансової звітності, у тому числі з метою забезпечення виконання вимог цього Положення;

{Підпункт 9 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 70 від 16.05.2019}

91) дефолт боржника/контрагента - настання події/наявність ознаки дефолту, що визначені в розділі XVIII цього Положення та/або у внутрішньобанківському положенні (крім ознак, зазначених у пункті 166 розділу XVIII цього Положення, за якими банк на підставі судження довів те, що немає дефолту боржника/контрагента);

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 91 згідно з Постановою Національного банку № 52 від 02.05.2024}

10) дефолтний актив - актив, за яким клас боржника / контрагента з урахуванням вимог цього Положення / внутрішньобанківських положень визначено банком як:

10 - для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом;

5 - для інших боржників;

2 - для контрагентів за короткостроковою фінансовою дебіторською заборгованістю та за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю;

{Підпункт 10 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017; в редакції Постанов Національного банку № 52 від 02.05.2024, № 13 від 03.02.2026}

101) експлуатаційний етап проєкту - етап реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом, який починає діяти після завершення передексплуатаційного етапу проєкту, але не пізніше ніж:

за проєктним фінансуванням - у термін, що настав раніше з двох: 365 календарний день із дати запланованого завершення будівництва відповідно до початкового плану - графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 365 календарний день із дати початку генерації грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи внаслідок реалізації проєкту;

за об'єктним фінансуванням - у термін, що настав раніше з двох: 180 календарний день із запланованої дати початку генерації грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи внаслідок реалізації проєкту відповідно до початкового плану-графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 90 календарний день із дати визнання в бухгалтерському обліку боржника - юридичної особи активу об'єктом основного засобу;

за фінансуванням нерухомого майна, що генерує дохід (крім багатоквартирного житлового будинку), - у термін, що настав раніше з двох: 365 календарний день із дати запланованого завершення будівництва відповідно до початкового плану-графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 180 календарний день із дати визнання в бухгалтерському обліку боржника - юридичної особи активу об'єктом основного засобу / інвестиційною нерухомістю;

за фінансуванням нерухомого майна, що генерує дохід (багатоквартирний житловий будинок), - день уведення об'єкта в експлуатацію;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 101 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

11) експозиція під ризиком (EAD) - компонент розрахунку розміру кредитного ризику, що відповідає боргу за активом, який перебуває під ризиком дефолту боржника/контрагента;

12) заміна активу - припинення визнання одного активу внаслідок визнання іншого щодо одного й того самого боржника/контрагента;

13) імовірність дефолту (PD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає ймовірність припинення виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань;

131) інтервальний коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу (DebtService Coverage Ratio interval/DSCRi) - показник, який розраховується не рідше ніж один раз на три місяці на підставі даних квартальної фінансової звітності боржника як співвідношення показника "чистий рух коштів від операційної діяльності" і обсягу платежів за зобов'язаннями боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери), що підлягали сплаті у звітному кварталі, включаючи несплачені платежі, що підлягали сплаті в попередніх періодах;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 131 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017; в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

132) коефіцієнт достатності коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи для обслуговування боргу протягом терміну дії кредитного договору (Loan Life Coverage Ratio/LLCR) - показник, який розраховується як співвідношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору і сукупного обсягу боргу боржника - юридичної особи на звітну дату за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери);

{Підпункт 132 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

133) коефіцієнт достатності коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи протягом строку корисного використання (експлуатації) активу/об'єкта для обслуговування боргу за залученими для реалізації проєкту коштами (Project Life Coverage Ratio/PLCR) - показник, який розраховується як співвідношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення строку корисного використання (експлуатації) активу / об'єкта і сукупного обсягу боргу боржника - юридичної особи на звітну дату за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери);

{Підпункт 133 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

14) коефіцієнт кредитної конверсії (CCF) - коефіцієнт, що відображає кількісну ймовірність того, що експозиція під ризиком за фінансовим зобов'язанням, яке обліковується за позабалансовим рахунком Плану рахунків, стане балансовою експозицією;

15) коефіцієнт ліквідності забезпечення - кількісний показник, що характеризує зниження ринкової вартості майна, наданого в забезпечення за кредитною операцією, яка може бути отримана за умови продажу такого майна в строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продано за ціною, що дорівнює ринковій (справедливій) вартості, а також ураховує мінімальний рівень витрат на реалізацію забезпечення, що ґрунтується на нормах законодавства України;

151) коефіцієнт покриття орендної площі (Vacancy rate/VR) - показник, який відображає частку площі, не зайнятої під оренду, у загальній площі нерухомості під оренду та розраховується як співвідношення кількості квадратних метрів не зайнятої під оренду площі та загальної площі об'єкта оренди;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 151 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017; в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

152) коефіцієнт участі ініціатора проєкту у фінансуванні проєкту (фінансовий леверидж) (Debt to Equity Ratio/DER) - показник, який розраховується як співвідношення на звітну дату обсягу зобов'язань боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери, крім коштів, унесених ініціатором проєкту за угодами, умовами яких передбачено повернення цих коштів після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом) і розміру внесків ініціатора проєкту на безповоротній основі / за угодами, умовами яких передбачено повернення цих внесків після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом, у розмірі, що не перевищує суму внесків, унесених ініціатором проєкту на безповоротній основі;

{Підпункт 152 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

153) компанія спеціального призначення (SPE) - юридична особа, власником якої є ініціатор/ініціатори (далі - ініціатор) проєкту, яка відповідає одночасно таким умовам:

{Абзац перший підпункту 153 пункту 5 розділу І із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 22 від 23.02.2025}

здійснює діяльність з метою реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом на території України. Значення питомої ваги доходу від діяльності за проєктом за спеціалізованим кредитом у загальному обсязі чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) [ф. 2 (ф. 2-м, 2-мс) р. 2000 гр. 3] за даними квартальної фінансової звітності за останні 12 місяців поспіль становить 90 і більше відсотків;

має контроль над активом/об'єктом, який споруджується / придбавається / управляється внаслідок реалізації проєкту;

{Підпункт 153 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

16) контрагент банку - будь-яка юридична чи фізична особа, яка має з банком відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру, зокрема трудові;

161) контроль над активом/об'єктом - спроможність керувати використанням активу/об'єкта та отримувати всі вигоди від нього, включаючи спроможність забороняти іншим суб'єктам господарювання керувати використанням активу/об'єкта та отримувати вигоди від нього, згідно з Міжнародним стандартом фінансової звітності (МСФЗ) 15 "Дохід від договорів з клієнтами";

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 161 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

17) кредитна історія боржника/контрагента - сукупність інформації щодо дисципліни виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань, уключаючи інформацію, отриману з Кредитного реєстру Національного банку (далі - Кредитний реєстр);

{Підпункт 17 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 70 від 16.05.2019}

18) кредитна операція - вид активних банківських операцій, пов'язаних із розміщенням залучених банком коштів таким шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов'язань про надання певної суми коштів; надання гарантій, порук, акредитивів, акцептів, авалів; розміщення депозитів; проведення факторингових операцій та операцій фінансового лізингу; видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій зворотного репо; будь-якого продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання щодо сплати процентів та інших зборів за такою сумою (відстрочення платежу); розстрочення платежу за продані банком активи;

181) кредитний рейтинг за міжнародною шкалою - довгостроковий кредитний рейтинг боржника/країни місцезнаходження боржника/цінних паперів, визначений одним із таких рейтингових агентств, як "Standard & Poor's", "Fitch Ratings" та "Moody's Investors Service";

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 181 згідно з Постановою Національного банку № 132 від 07.11.2019}

19) кредитний ризик (CR) - розмір очікуваних втрат (збитків) (EL) за активом унаслідок дефолту боржника/контрагента;

20) кумулятивний коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу (DebtService Coverage Ratio cumulative/DSCRc) - показник, який розраховується як співвідношення майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору, і сукупного обсягу платежів за зобов'язаннями боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери), що підлягатимуть сплаті за цей період часу;

{Підпункт 20 пункту 5 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 5 від 16.01.2017, № 58 від 22.06.2021}

201) майбутній грошовий потік від операційної діяльності боржника - юридичної особи (Future Cash Flow from Operating activities/FCFO) - показник чистого руху коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом згідно з бізнес-планом проєкту, який визначається відповідно до вимог, установлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1, до визначення показника чистого руху коштів від операційної діяльності форми № 3 або № 3-к "Звіту про рух грошових коштів" та теперішня вартість якого визначається із застосуванням первісної ефективної ставки відсотка за спеціалізованим кредитом (для фінансового зобов'язання з плаваючою процентною ставкою - ефективної ставки відсотка, що була розрахована під час останньої зміни номінальної процентної ставки);

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 201 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017; в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

202) об'єктне фінансування - фінансування (кредитування) придбання активу/об'єкта, включаючи морські, повітряні судна, супутники, рухомий склад залізничного транспорту / вагони, парк транспортних засобів, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок управління (використання / передавання в оренду/лізинг третій стороні) таким активом/об'єктом;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 202 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017; в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

203) передексплуатаційний етап проєкту - етап реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом, протягом якого визначення фінансових показників багатофакторної моделі оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи ґрунтується на прогнозному грошовому потоці;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 203 згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017; в редакції Постанови Національного банку № 58 від 22.06.2021}

21) судження банку - задокументоване обґрунтоване рішення управлінського персоналу/колегіального органу банку щодо оцінки кредитного ризику за активною банківською операцією, яке ґрунтується на:

принципах, визначених у пункті 13 розділу II цього Положення;

{Підпункт 21 пункту 5 розділу I доповнено новим абзацом другим згідно з Постановою Національного банку № 132 від 07.11.2019}

відповідності фактичних дій щодо визначення кожного з компонентів оцінки кредитного ризику вимогам цього Положення та внутрішньобанківських положень;

комплексному та об'єктивному аналізі всієї інформації, що впливає на визначення розміру компонентів і факторів (подій, ознак) оцінки кредитного ризику;

власному досвіді банку, що ґрунтується на надійних, безперервних, актуальних, повних та цілісних статистичних даних, період накопичення яких становить щонайменше п'ять останніх років поспіль (для новостворених банків - період від початку діяльності), що передують даті розрахунку кредитного ризику, або за довший період (за наявності) (далі - власний досвід банку). Статистичні дані мають складати раціональний набір первинних даних (уключаючи дані за періоди фаз економічного зростання та кризи), які забезпечують високу репрезентативність, точність прогнозування і не призводять до викривлення підсумкових даних;

{Абзац підпункту 21 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 3 від 23.01.2018, № 70 від 16.05.2019, № 8 від 26.01.2021}

забезпеченні повної, своєчасної та об'єктивної оцінки кредитного ризику з дотриманням принципів, визначених цим Положенням;

22) платоспроможність - здатність боржника/контрагента банку здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань відповідно до умов договорів;

221) проєкт - проєкт, фінансування якого здійснюється за одним із видів спеціалізованого кредитування (кредиту);

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 221 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

222) проєктне фінансування - фінансування (кредитування) / рефінансування спорудження активів/об'єктів, включаючи атомні станції, електростанції, активи/об'єкти промисловості та інфраструктури, що має форму капітального будівництва, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок використання/експлуатації такого активу/об'єкта;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 222 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

23) процедура фінансової реструктуризації - комплекс заходів щодо реструктуризації заборгованості та/або господарської діяльності боржника шляхом проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації або процедури досудової санації, що проводиться з особливостями, установленими законодавством України та/або міжнародною практикою;

24) реструктуризація - зміна істотних умов за попереднім договором з метою пом'якшення вимог до боржника у зв'язку з фінансовими труднощами боржника та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов'язань за активом [зокрема: зміна процентної ставки; часткове прощення боргу; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії] шляхом укладання додаткової угоди з боржником;

241) спеціалізований кредит - вид довгострокового фінансування (кредитування) боржника - юридичної особи за одним із таких напрямів: проєктне фінансування, об'єктне фінансування, фінансування нерухомого майна, що генерує дохід, який відповідає одночасно таким умовам:

наданий боржнику - юридичній особі, який є компанією спеціального призначення (SPE);

фінансування проєкту здійснюється спільно ініціатором і банком/банками - учасниками консорціуму;

банк отримав у заставу корпоративні права боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом (крім об'єктного фінансування) та має першочергове право на набуття їх у власність у разі невиконання боржником зобов'язань за спеціалізованим кредитом (для консорціумного кредитування - кожен із банків - учасників консорціуму ураховує сукупний обсяг корпоративних прав, переданих ініціатором проєкту в заставу за спеціалізованим кредитом банкам - учасникам консорціуму);

{Абзац четвертий підпункту 241 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 79 від 18.07.2025}

банк має першочергове право на:

{Абзац п'ятий підпункту 241 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 79 від 18.07.2025}

отримання грошових потоків / очікуваних грошових потоків боржника - юридичної особи, що генеруються / генеруватимуться внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом (для консорціумного кредитування - кожен із банків - учасників консорціуму ураховує сукупний обсяг грошових потоків / очікуваних грошових потоків боржника - юридичної особи, що генеруються / генеруватимуться внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом, які надходять / надходитимуть на рахунки, відкриті в банках - учасниках консорціуму);

{Абзац шостий підпункту 241 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 79 від 18.07.2025}

набуття у власність активу/об'єкта, що споруджується / придбавається / управляється внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом у разі невиконання / неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором;

банк отримав у заставу майнові права на актив/об'єкт, що споруджується, або актив/об'єкт, що придбавається/управляється внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків - учасників консорціуму в проєкті згідно з умовами договору про консорціумне кредитування);

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 241 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

242) стрес-тестування боржника - юридичної особи (далі - стрес-тестування боржника) - аналіз спроможності боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед банком в умовах стресу;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 242 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

{Підпункт 25 пункту 5 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

26) фінансове зобов'язання - зобов'язання банку, що обліковується за активними рахунками позабалансового обліку. До таких зобов'язань належать зобов'язання з кредитування, гарантії, поручительства, акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам і клієнтам, активи до отримання;

{Підпункт 26 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

27) фінансовий актив - будь-який актив, погашення якого здійснюватиметься з використанням грошей або іншого фінансового інструменту;

271) фінансування нерухомого майна, що генерує дохід, - фінансування (кредитування) спорудження/придбання активів/об'єктів нерухомого майна, включаючи торговельні центри, багатоквартирні житлові будинки, виробничі та складські приміщення, офісні будівлі, готелі, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок продажу, управління (використання / передавання в оренду / лізинг третій стороні) активу/об'єкта;

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 271 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

28) цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності;

281) чистий рух коштів від операційної діяльності - показник, який визначається за формою № 3 або № 3-к "Звіт про рух грошових коштів" (рядок 3195 графи 3) або розраховується непрямим методом як чистий рух коштів від операційної діяльності з використанням даних квартальної фінансової звітності боржника [форми № 1 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" (1-м, 1-мс) та форми № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати"] відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами), та нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань складання фінансової звітності щодо боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України не складають квартальну фінансову звітність за формою № 3 або № 3-к "Звіт про рух грошових коштів", щодо боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України не складають квартальну фінансову звітність за формою № 3 або № 3-к "Звіт про рух грошових коштів";

{Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 281 згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

29) член родини боржника - фізичної особи - чоловік або дружина, батьки, діти боржника, родинний зв'язок якого/яких з боржником підтверджено документами, передбаченими законодавством України.

{Пункт 5 розділу I доповнено новим абзацом п'ятдесят шостим згідно з Постановою Національного банку № 8 від 26.01.2021}

Терміни "майбутній об'єкт нерухомості", "неподільний об'єкт незавершеного будівництва", "подільний об'єкт незавершеного будівництва" уживаються в цьому Положенні в значеннях, визначених у статті 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (далі - Закон про гарантування речових прав).

{Пункт 5 розділу I доповнено новим абзацом сімдесят третім згідно з Постановою Національного банку № 214 від 05.10.2022}

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

6. Банк здійснює оцінку кредитного ризику станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання оборотно-сальдового балансу банку (файл 02X), визначеного нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку, використовуючи при цьому наявну в Кредитному реєстрі інформацію на звітну дату, що передує даті, станом на яку здійснюється оцінка кредитного ризику.

{Абзац перший пункту 6 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 70 від 16.05.2019}

Банки визначають кредитний ризик у валюті, що відповідає валюті активної банківської операції.

{Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

Банки визначають величину кредитного ризику за всіма активними банківськими операціями як сукупний розмір кредитного ризику за цими операціями станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, у гривні (з урахуванням кредитного ризику за активними банківськими операціями в іноземній валюті в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком).

{Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

Банки визначають кредитний ризик за всіма активними банківськими операціями, крім:

{Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 65 від 07.06.2024}

1) активів, які утримуються в торговій книзі та включені банком до розрахунку мінімального розміру ринкового ризику відповідно до вимог Положення про порядок визначення банками України мінімального розміру ринкового ризику, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2021 року № 162 (зі змінами);

{Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 65 від 07.06.2024}

2) активів (їх частини), які включені до вирахувань з капіталу банку відповідно до підпунктів 3-6, 10 пункту 30 глави 7, підпунктів 1, 2 пункту 65 глави 11 розділу II, підпунктів 1, 2 пункту 75 глави 13 розділу III Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 грудня 2023 року № 196 (зі змінами) (далі - Положення № 196).

{Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 65 від 07.06.2024; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 187 від 27.12.2024}

7. Банк за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов'язаннями розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківське положення щодо оцінки активу та розрахунку розміру кредитного ризику за таким активом (далі - внутрішньобанківське положення).

Банк розробляє внутрішньобанківські положення, а також на підставі судження встановлює оптимальні, економічно обґрунтовані значення показників оцінки фінансового стану боржників/контрагентів, визначає події/ознаки дефолту, додатково до тих, що встановлені в розділі XVIII цього Положення, що забезпечують своєчасну та адекватну оцінку розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, особливостей, видів, обсягів та складності здійснюваних операцій.

{Абзац другий пункту 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 06.04.2024}

Методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, є обов'язковими і мінімально необхідними для визначення банком у внутрішньобанківських положеннях.

8. Банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника із паперових та/або електронних документів відповідно до вимог, визначених цим Положенням.

Банк використовує для формування кредитної документації (справи) електронні документи, які відповідають вимогам Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про споживче кредитування” та нормативно-правових актів Національного банку, що визначають порядок використання електронного підпису та електронної печатки під час створення, оброблення та зберігання електронних документів у банківській системі України, або створені з використанням державних реєстрів, що є у вільному доступі.

{Абзац другий пункту 8 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 3 від 23.01.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 24 від 05.03.2020, в редакції Постанови Національного банку № 39 від 06.04.2024}

Банк у разі формування кредитної документації (справи) боржника з електронних документів повинен забезпечити виконання вимог законодавства України щодо виготовлення та засвідчення їх копій на папері.

{Пункт 8 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

81. Кредитна документація (справа) боржника має містити дані, які є обов'язковими та мінімально необхідними для належної оцінки кредитного ризику. Перелік документів, які мають міститись у кредитній документації (справі), наведено в додатку 2 до цього Положення.

Банк може розширити перелік даних про боржника, попередньо визначивши їх у внутрішньобанківському положенні.

Банк накопичує та зберігає ці дані в хронологічному порядку.

Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом п'яти робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін.

{Абзац четвертий пункту 81 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 3 від 23.01.2018}

{Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

9. Банк запроваджує ефективні процеси та контроль, що забезпечують своєчасну ідентифікацію та визначення адекватного розміру кредитного ризику за активом, у тому числі спричиненого належністю боржника/контрагента до групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів, опис яких має міститися у внутрішньобанківському положенні та відповідати вимогам цього Положення.

Банк здійснює оцінку характеру відносин між боржником та контрагентом(ами) боржника з метою визначення групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик, відповідно до вимог цього Положення та внутрішньобанківського положення.

{Пункт 9 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 79 від 18.07.2025}

10. Відповідність внутрішньобанківських положень щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику вимогам цього Положення є предметом оцінки Національним банком.

Банк подає внутрішньобанківські положення щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику Національному банку на його запит, а також уповноваженим працівникам Національного банку під час здійснення інспекційної перевірки.

11. Національний банк має право під час здійснення банківського нагляду вимагати від банку приведення розміру кредитного ризику за активом/активами у відповідність до вимог цього Положення.

Національній банк має право прийняти рішення про неефективність та неадекватність систем управління кредитним ризиком у банку, а також застосування до банку адекватних заходів впливу в разі відсутності в банку чи неподання для ознайомлення Національному банку на його запит або уповноваженим працівникам Національного банку під час здійснення інспекційної перевірки внутрішньобанківських положень, кредитної документації (справи) боржника/контрагента, суджень банку.

{Пункт 11 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 3 від 23.01.2018}

12. Банк із метою визначення розміру кредитного ризику за активом ураховує наявну в нього інформацію щодо кредитної історії боржника/контрагента згідно з вимогами цього Положення.

II. Загальні підходи та принципи до визначення кредитного ризику за активами

13. Банк визначає кредитний ризик за активами з дотриманням таких принципів:

1) переваги сутності здійснюваних банком активних операцій над їх формою, який, зокрема, передбачає, що банк:

забезпечує повну та адекватну оцінку кредитного ризику під час здійснення розрахунку розміру кредитного ризику за активом;

{Абзац третій пункту 13 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 26.01.2021}

установлює для боржника/контрагента економічно обґрунтовані періодичність та розмір сплати ним боргу;

2) своєчасності та повноти виявлення кредитного ризику, який, зокрема, передбачає, що під час оцінки кредитного ризику за активом банк ураховує:

наявну інформацію про боржника/контрагента, у тому числі публічну; інформацію щодо зловживань і шахрайства; репутацію боржника/контрагента; якість менеджменту; відносини боржника/контрагента з іншими банками-кредиторами/контрагентами, у тому числі його кредитну історію;

мету проведення боржником кредитної операції та її відповідність профілю його господарської діяльності;

ступінь взаємозв'язку банку з боржником/контрагентом, включаючи наявність розрахункового рахунку в банку, разові відносини тощо;

макро- та мікроекономічні фактори, що впливають на фінансовий стан та/або бізнес-діяльність боржника/контрагента, поточний стан економіки, стан галузі, до якої належить боржник/контрагент, включаючи його спроможність виконувати свої зобов'язання перед банком, іншими банками-кредиторами/контрагентами, залежність діяльності боржника/контрагента від (специфічних) ринків постачання/збуту продукції/послуг, фактори ризику, пов'язані з об'єктом кредитування тощо;

усю наявну інформацію, необхідну для здійснення банком адекватної оцінки кредитного ризику, у тому числі достовірну фінансову звітність боржника/контрагента;

схильність боржника/контрагента до діяльності в нових, високоризикових сферах діяльності тощо;

ступінь впливу групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів на фінансовий стан боржника - юридичної особи;

прогноз макро- та мікроекономічних факторів, ринкових умов, що впливають на майбутні умови діяльності боржника/контрагента та можуть погіршити його здатність виконувати свої зобов'язання перед банком, зокрема, очікувані: підвищення процентних ставок, збільшення рівня безробіття, зміни в правовому, економічному або технологічному середовищі функціонування боржника/контрагента, зниження попиту на товари/послуги боржника/контрагента;

3) адекватності оцінки розміру кредитного ризику, яка, зокрема, передбачає, що банк під час оцінки кредитного ризику за активом ураховує:

надійність та стабільність платоспроможності боржника/контрагента, що, зокрема, підтверджується результатами аналізу його платоспроможності за останні кілька років, надійності та стабільності бізнесу;

зіставлення розміру боргу боржника/контрагента, валюти та строків погашення боргу з обсягами його діяльності, очікуваними грошовими потоками, що ґенеруватимуться такою діяльністю, що, зокрема, підтверджується фінансовою звітністю/доходами боржника/контрагента, відповідними статистичними даними. Якщо валюта боргу відрізняється від валюти очікуваних грошових потоків для погашення боргу банк ураховує ризик перерахунку однієї валюти в іншу;

{Абзац третій підпункту 3 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

позитивний досвід щодо фактичного стану виконання укладених боржником/контрагентом контрактів/угод, спроможність контрагентів боржника/контрагента забезпечувати виконання зобов'язань перед ним тощо;

спрямування боржником отриманих кредитних коштів на цілі, що відповідають виду, обсягу та складності здійснюваної ним господарської діяльності;

готовність акціонерів/власників боржника/контрагента брати на себе відповідальність за виконання боржником/контрагентом зобов'язань перед банком, що, зокрема, підтверджується наявністю достатнього обсягу власного (акціонерного) капіталу боржника/контрагента, наданими акціонерами/власниками боржника/контрагента гарантіями щодо погашення боргу (за потреби) тощо;

4) застосування банком способів (методів) зниження кредитного ризику, що об'єктивно, з дотриманням принципу обережності, забезпечують його мінімізацію. Зокрема, щодо отриманого банком забезпечення є об'єктивні докази існування (наявності); доступності; оцінки ринкової вартості; страхування; контролю банком за належністю стану, схоронністю, вибуттям/заміною забезпечення; можливістю відчуження забезпечення на користь банку;

{Підпункт 4 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

5) урахування власного досвіду банку під час оцінки кредитного ризику шляхом застосування судження управлінського персоналу/колегіального органу банку в частині:

розширення за потреби переліку факторів, передбаченого цим Положенням, що впливають на клас боржника/контрагента та спричиняють його коригування в бік пониження (погіршення);

визначення значень компонентів кредитного ризику (PD та LGD) за активом у межах діапазонів, передбачених цим Положенням, а також складової компонента LGD - обсягу інших надходжень від боржника, крім вартості наданого заставодавцем забезпечення (RC);

визначення значень субфакторів, компонентів субфакторів багатофакторної моделі за спеціалізованим кредитом у межах діапазонів, передбачених цим Положенням;

{Підпункт 5 пункту 13 розділу II доповнено новим абзацом четвертим згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

оцінки впливу на фінансовий стан боржника - юридичної особи ризиків унаслідок його участі в групі юридичних осіб під спільним контролем та/або групі пов'язаних контрагентів;

{Абзац підпункту 5 пункту 13 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

доведення відсутності впливу однієї або більше ознак дефолту, визначених цим Положенням, на дефолт боржника/контрагента;

формування висновків про спроможність боржника/контрагента попри наявні фінансові труднощі обслуговувати борг;

{Абзац підпункту 5 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

розширення за потреби переліку подій та/або ознак дефолту боржника/контрагента, передбачених цим Положенням;

6) достатності та адекватності розроблених банком внутрішніх положень (правил, процедур, контролів), застосування яких забезпечує належну оцінку кредитного ризику за активними банківськими операціями і унеможливлює її викривлення.

14. Банк визначає кредитний ризик за активом починаючи з дня його визнання в бухгалтерському обліку до дня припинення такого визнання.

15. Банк визначає кредитний ризик за активами, що надані таким боржникам/контрагентам:

1) підприємствам та організаціям (крім банків), які відповідно до вимог законодавства України віднесені до категорії великих, середніх та малих підприємств, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам (далі - юридичні особи);

{Підпункт 1 пункту 15 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 8 від 26.01.2021}

2) органам державної влади та органам місцевого самоврядування (далі - бюджетні установи);

3) фізичним особам, у тому числі фізичним особам - суб'єктам господарювання;

4) банкам.

{Підпункт 5 пункту 15 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 8 від 26.01.2021}

16. Банк визначає кредитний ризик за такими видами активних операцій:

1) кредити, надані юридичним та фізичним особам, бюджетним установам;

{Підпункт 1 пункту 16 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 24 від 05.03.2020; в редакції Постанови Національного банку № 8 від 26.01.2021}

2) кредити та вимоги до банків (включаючи операції зворотного репо, розміщення коштів на кореспондентських рахунках, кошти в розрахунках);

3) фінансова дебіторська заборгованість;

4) дебіторська заборгованість за господарською діяльністю;

5) боргові цінні папери (далі - цінні папери);

{Підпункт 5 пункту 16 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

6) акції та інші фінансові інвестиції (далі - цінні папери);

{Підпункт 6 пункту 16 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

7) похідні фінансові активи.

17. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на індивідуальній, груповій основі або за спрощеним підходом.

{Пункт 17 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 26.01.2021}

18. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику на груповій основі об'єднує фінансові активи в групи з однорідними характеристиками кредитного ризику відповідно до порядку, установленого розділом XI цього Положення.

{Пункт 18 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 5 від 16.01.2017}

19. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за активом відповідно до вимог цього Положення та внутрішньобанківського положення визначає значення кожного з компонентів кредитного ризику (PD, LGD та EAD) залежно від виду боржника/контрагента (юридична особа, фізична особа, бюджетна установа, банк, боржник - емітент цінних паперів), виду активу, виду забезпечення, валюти боргу (національна або іноземна), способу оцінки активу (на індивідуальній, груповій основі або за спрощеним підходом).

{Пункт 19 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 26.01.2021}

20. Банк установлює за кредитом, оцінка якого здійснюється на груповій основі або за спрощеним підходом, значення коефіцієнта ймовірності дефолту (PD) виходячи з класу боржника, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки своєчасності сплати боргу, з урахуванням інших характеристик, визначених у відповідних розділах цього Положення, та скоригованого з урахуванням вимог:

1) щодо визнання дефолту боржника за ознаками, установленими в підпунктах 11-5 пункту 165 розділу XVIII цього Положення;

2) щодо припинення визнання дефолту боржника, установлених у пунктах 167-1673 розділу XVIII цього Положення.

{Пункт 20 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 13 від 03.02.2026}

201. Банк установлює за фінансовою дебіторською заборгованістю, що не перевищує трьох місяців, оцінка якої здійснюється на груповій основі або за спрощеним підходом, значення коефіцієнта PD контрагента виходячи з класу, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки своєчасності сплати боргу та з урахуванням інших характеристик, визначених у відповідних розділах цього Положення.

{Пункт 201 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 13 від 03.02.2026}

21. Банк установлює значення коефіцієнта PD боржника/контрагента:

1) за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю - виходячи з класу контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі кількості календарних днів її визнання в балансі банку;

2) за цінними паперами, зазначеними в пункті 153 розділу XV цього Положення, - виходячи з класу боржника, що є емітентом цінних паперів, визначеного на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою.

{Пункт 21 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 132 від 07.11.2019}

22. Банк установлює за іншими боржниками/контрагентами значення коефіцієнта PD виходячи з класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки його фінансового стану та скоригованого з урахуванням факторів, наведених нижче:

1) належності боржника/контрагента до:

групи юридичних осіб під спільним контролем (не враховується для боржника - фізичної особи, у тому числі який є суб'єктом господарювання, та боржника - бюджетної установи);

групи пов'язаних контрагентів (не враховується для боржника - бюджетної установи);

2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, установлених розділом XVII цього Положення (ураховується для боржників - емітентів цінних паперів у частині, що не суперечить додатковим характеристикам, визначеним у підпункті 5 пункту 22 розділу II цього Положення);

3) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента, установлених розділом XVIII цього Положення та внутрішньобанківським положенням;

{Підпункт 3 пункту 22 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 06.04.2024}

4) своєчасності сплати боргу боржником/контрагентом - кількості календарних днів прострочення погашення боргу (ураховується для боржника/контрагента, в оцінці фінансового стану якого не передбачено врахування цього фактора);

5) додаткових характеристик, визначених у додатку 3 до цього Положення (ураховується для боржників - емітентів цінних паперів);

{Підпункт 6 пункту 22 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

7) інформації з Кредитного реєстру про клас боржника в інших банках (не враховується для банку-боржника), використовуючи, за потреби, таблицю додатка 4 до цього Положення;

{Пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 70 від 16.05.2019}

8) характеристик, визначених у пункті 674 розділу IV1 цього Положення (ураховується для боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом).

{Пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом десятим згідно з Постановою Національного банку № 58 від 22.06.2021}

Банк коригує клас боржника на підставі інформації з Кредитного реєстру тільки за умови, якщо зазначений у Кредитному реєстрі клас боржника був визначений унаслідок коригування на фактори, зазначені в підпунктах 1- 6 пункту 22 та в пункті 23 розділу II цього Положення.

{Пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 70 від 16.05.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 17 від 11.02.2020}

Банк за наявності щодо боржника/контрагента двох або більше факторів, що зумовлюють коригування визначеного на підставі оцінки фінансового стану класу такого боржника/контрагента до різних класів, відносить такого боржника/контрагента до нижчого (гіршого) класу.

{Пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 70 від 16.05.2019}

23. Перелік коригуючих факторів, визначених у пункті 22 розділу II цього Положення, не є вичерпним. Банк, ураховуючи види, обсяг та складність здійснюваних операцій, керуючись судженням банку, має право доповнити перелік факторів та ознак з метою забезпечення своєчасності і повноти виявлення та оцінки кредитного ризику.

Урахування банком таких додаткових факторів не може призводити до підвищення (поліпшення) класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення.

24. Банк визначає клас боржника - юридичної особи та боржника - емітента цінних паперів, що є юридичною особою, за одним із 10 класів.

{Пункт 24 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 8 від 26.01.2021}

25. Банк визначає клас контрагентів за дебіторською заборгованістю, що є фінансовим активом, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, та контрагентів за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю за одним із двох класів.

26. Банк визначає клас інших боржників/контрагентів за одним із 5 класів.

27. Якщо за результатами оцінки визначений банком клас щодо одного боржника за кількома активами відрізняється, то банк визначає клас такого боржника/контрагента за найнижчим (найгіршим) з них і встановлює значення коефіцієнта PD, що відповідає активу з найнижчим (найгіршим) класом, за винятком, якщо:

1) клас боржника/контрагента визначений на підставі вимог пункту 41 розділу III, пункту 103 розділу IX, пункту 140 розділу XIII, пункту 151 розділу XV та пункту 158 розділу XVI цього Положення;

{Підпункт 2 пункту 27 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

3) клас боржника визначений виходячи з оцінки активів на груповій основі, за спрощеним підходом;

{Підпункт 3 пункту 27 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 5 від 16.01.2017, № 8 від 26.01.2021}

4) клас боржника визначений на підставі вимог підпункту 1 пункту 153, абзацу третього пункту 1532 розділу XVI цього Положення.

{Пункт 27 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 150 від 30.11.2020}

28. Банк із метою визначення класу боржника/контрагента, щодо якого є два або більше активів виходячи з найнижчого (найгіршого), користується таблицею, зазначеною в додатку 4 до цього Положення.

29. Банк установлює значення коефіцієнтів PD, виходячи з визначеного класу боржника/контрагента, ґрунтуючись на судженні банку.

Установлені банком значення коефіцієнтів РD не можуть бути нижчими (кращими) значень коефіцієнтів PD, ніж середні значення діапазонів, визначені цим Положенням для відповідних класів боржника/контрагента (крім боржника за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України/інших країн, органами місцевого самоврядування України/інших країн, що мають кредитний рейтинг за міжнародною шкалою).

{Абзац другий пункту 29 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 17 від 11.02.2020}

Банк має право застосовувати нижчі (кращі) значення коефіцієнтів PD, ніж середні значення діапазонів, визначені цим Положенням для відповідних класів боржника/контрагента, у разі одночасного виконання таких умов:

значення коефіцієнтів РD ґрунтуються на власному досвіді банку щонайменше за п'ять років;

внутрішнє положення/внутрішні положення щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику за такими активами погоджене/погоджені Національним банком.

Банк має право застосовувати значення коефіцієнтів PD за наданими фінансовими зобов'язаннями, що є безвідкличними, нижчі (кращі), ніж середні значення діапазонів, що визначені цим Положенням для відповідних класів боржників за наданими фінансовими зобов'язаннями, ґрунтуючись на значеннях коефіцієнтів PD для відповідних груп кредитів боржників та залежно від виду боржника (боржник - юридична особа, боржник - фізична особа, банк-боржник, боржник - бюджетна установа), визначених у внутрішньому положенні/внутрішніх положеннях банку щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику за такими активами, погодженому/погоджених Національним банком.

{Пункт 29 розділу II доповнено новим абзацом шостим згідно з Постановою Національного банку № 48 від 01.05.2026}

Установлені банком значення коефіцієнтів PD для боржників за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України/інших країн, органами місцевого самоврядування України/інших країн, що мають кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, не можуть бути меншими, ніж нижчі (кращі) граничні значення діапазонів PD для відповідних класів таких боржників, передбачених цим Положенням.

{Пункт 29 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 17 від 11.02.2020}

Порядок погодження внутрішнього положення/внутрішніх положень банку встановлюється Національним банком окремим розпорядчим актом.

{Пункт 29 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 26 від 16.03.2018, № 3 від 23.01.2018, № 67 від 20.06.2018}

30. Банк, який здійснює банківську діяльність більше трьох років, установлює значення коефіцієнтів LGD, виходячи з виду застави та рівня покриття боргу заставою, ґрунтуючись на судженні банку. Установлені банком значення коефіцієнтів LGD не можуть бути меншими, ніж нижчі (кращі) граничні значення діапазонів, передбачених цим Положенням.

Банк, який є новоствореним та здійснює банківську діяльність менше трьох років, установлює значення коефіцієнтів LGD, виходячи з виду застави та рівня покриття боргу заставою, ґрунтуючись на судженні банку, але установлені банком значення коефіцієнтів LGD не можуть бути нижчими (кращими), ніж середні значення діапазонів, передбачених цим Положенням.

{Пункт 30 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 3 від 23.01.2018}

31. Банк установлює значення коефіцієнтів PD та LGD, що відповідають вищим (гіршим) граничним значенням діапазону, передбаченим цим Положенням для відповідного класу боржника/контрагента та виду забезпечення:

1) якщо немає власного досвіду банку - для банку, який здійснює банківську діяльність більше трьох років;

2) у разі нездійснення/неналежного накопичення власного досвіду банку - для банку, який є новоствореним та здійснює банківську діяльність менше трьох років.

32. Банк визначає розмір експозиції під ризиком (EAD), виходячи з суми боргу за активом, визначеної відповідно до вимог підпункту 4 пункту 5 розділу I цього Положення.

{Абзац перший пункту 32 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

Банк визначає EAD за наданим фінансовим зобов'язанням як суму боргу, визначену згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу I цього Положення, зменшену на суму отриманої банком винагороди (без урахування амортизації) і зважену після цього на коефіцієнт кредитної конверсії (CCF) згідно з додатком 5 до цього Положення.

{Абзац другий пункту 32 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 132 від 07.11.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 39 від 06.04.2024}

Банк визначає EAD за наданими фінансовими зобов'язаннями для цілей застосування підпункту 1 пункту 1321 розділу XI1 цього Положення як загальну суму боргу, визначену згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу I цього Положення, зменшену на суму отриманої банком винагороди (без урахування амортизації) без зваження на коефіцієнт кредитної конверсії (CCF).

{Пункт 32 розділу II доповнено новим абзацом третім згідно з Постановою Національного банку № 13 від 03.02.2026}

33. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на індивідуальній основі за такою формулою:

,

(далі - формула 1),

{Абзац перший пункту 33 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 132 від 07.11.2019}

яка ґрунтується на такій формулі: CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд,

де CRінд - розмір кредитного ризику за активом на індивідуальній основі;

PDінд - коефіцієнт імовірності дефолту боржника/контрагента за активом, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;

LGDінд = 1 - RRінд,

де RRінд - коефіцієнт, що відображає рівень повернення боргу за активом за рахунок реалізації забезпечення та інших надходжень,

,

EADінд - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки;

CVi - вартість i-го виду забезпечення, що береться до розрахунку кредитного ризику (у разі наявності кількох видів забезпечення за одним активом). Якщо забезпечення немає або не відповідає переліку, критеріям та принципам прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення, то до розрахунку береться значення CV, що дорівнює "0";

ki - коефіцієнт ліквідності i-го виду забезпечення, що визначається банком згідно з додатком 6 до цього Положення. Банк на підставі сформованого судження щодо обсягу витрат на реалізацію забезпечення застосовує нижче (менше) значення коефіцієнта ліквідності забезпечення;

RC - інші надходження, розраховані на основі статистичних даних банку за дефолтними активами, включаючи страхові виплати (страхове відшкодування); сплату за фінансовою порукою; надходження від реалізації майна боржника/майнового поручителя, крім майна, уключеного до розрахунку значення CV; обсяг грошових надходжень боржника від операційної діяльності.

{Абзац пункту 33 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 5 від 16.01.2017, № 70 від 16.05.2019, № 39 від 06.04.2024, № 52 від 02.05.2024}

Розмір RC, що включається до розрахунку розміру кредитного ризику, визначається на підставі судження банку, але не може перевищувати п'яти відсотків від суми боргу, що не покрита вартістю забезпечення (з урахуванням коригування на коефіцієнт ліквідності).

331. Банк за активами на індивідуальній основі, якщо забезпеченням за ними є одночасно застава/забезпечення, що належить до переліку, визначеного в додатку 6 до цього Положення, та гарантійний інструмент, що належить до переліку, визначеного в рядках 1, 2, 29, 30, 31, 34, 35, 40 додатка 6 до цього Положення, наданий на портфельній основі (далі – гарантійний інструмент на портфельній основі), та який передбачає повернення банком надавачу такого гарантійного інструменту отриманих банком виплат за рахунок перерозподілу коштів від звернення стягнення на майно, що є заставою/забезпеченням за таким активом, здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за такою формулою:

(далі – формула 2),

де CRпг інд – розмір кредитного ризику за активом;

CVпг – вартість гарантійного інструменту на портфельній основі, яка враховується банком відповідно до умов договору щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі;

CVскор – скоригована вартість застави/забезпечення за активом відповідно до формули, визначеної в пункті 351 розділу II цього Положення.

{Розділ II доповнено новим пунктом 331 згідно з Постановою Національного банку № 88 від 07.08.2026}

34. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику на індивідуальній основі за активами, боржниками за якими є емітенти цінних паперів, визначені в пункті 153 розділу XVI цього Положення, та/або юридичні особи, у яких держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів прямо та/або опосередковано є власником 51 і більше відсотків статутного капіталу та одночасно має право вирішального впливу на господарську діяльність боржника, застосовуючи формулу 1 або таку формулу:

CRінд = PDінд Ч LGDінд Ч EADінд

(далі – формула 3),

де CRінд - розмір кредитного ризику за активом на індивідуальній основі;

{Абзац другий пункту 34 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 88 від 07.08.2026}

PDінд - коефіцієнт імовірності дефолту боржника, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;

LGDінд = 0,60 - 1,0 - для визначених у пункті 34 розділу II цього Положення боржників, які є емітентами цінних паперів;

LGDінд = 0,45 - для визначених у пункті 34 розділу II цього Положення інших боржників;

EADінд - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки.

Банк обирає формулу 1 або 2, або формулу 3 для розрахунку розміру кредитного ризику за активами визначених боржників, ґрунтуючись на сформованому банком судженні.

{Абзац сьомий пункту 34 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 88 від 07.08.2026}

{Пункт 34 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 132 від 07.11.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 150 від 30.11.2020}

35. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на груповій основі за такою формулою:

,

(далі - формула 4),

{Абзац пункту 35 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 132 від 07.11.2019, № 88 від 07.08.2026}

де CRгруп - розмір кредитного ризику за групою фінансових активів;

n - загальна кількість кредитів у групі фінансових активів;

m - порядковий номер кредиту в групі фінансових активів;

EAD - експозиція під ризиком на дату оцінки;

PDгруп - коефіцієнт імовірності дефолту боржників/контрагентів, включених до групи фінансових активів, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;

LGDгруп - коефіцієнт, що відповідає рівню збитків за групою фінансових активів у разі дефолту, визначений згідно з вимогами цього Положення.

351. Банк визначає скориговану вартість застави CVскор за такою формулою:

(далі – формула 5),

де CVз – вартість застави/забезпечення за активом (без урахування гарантійного інструменту на портфельній основі), що береться банком до розрахунку кредитного ризику;

GL – рівень покриття, що застосовується банком за гарантійним інструментом на портфельній основі відповідно до умов договору щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі;

Sспг – сума, що має бути сплачена надавачем гарантійного інструменту, відповідно до умов договору щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі.

{Розділ II доповнено новим пунктом 351 згідно з Постановою Національного банку № 8 від 26.01.2021; в редакції Постанови Національного банку № 88 від 07.08.2026}

352. Банк застосовує вимоги пункту 351 розділу II цього Положення (без застосування коефіцієнта ліквідності k) під час визначення рівня покриття боргу за активними операціями, розрахунок розміру кредитного ризику за якими здійснюється на груповій основі або за спрощеним підходом, забезпеченням за якими є одночасно застава/забезпечення, що належить до переліку, визначеного в додатку 6 до цього Положення, та гарантійний інструмент на портфельній основі, умовами якого передбачене повернення банком надавачу гарантійного інструменту отриманих банком виплат за рахунок перерозподілу коштів від звернення стягнення на майно, що є заставою/забезпеченням за такими активними операціями.

{Пункт 352 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 88 від 07.08.2026}

353. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за спрощеним підходом за активами боржника - юридичної особи, боржника - фізичної особи за такою формулою:

СRспрощ = PDспрощ х LGDспрощ х EAD

(далі - формула 6),

де СRспрощ - розмір кредитного ризику за активом за спрощеним підходом;

PDспрощ - коефіцієнт імовірності дефолту боржників/контрагентів, визначений банком згідно з вимогами розділу XI1 цього Положення;

LGDспрощ - коефіцієнт, що відповідає рівню збитків за активом у разі дефолту, визначений згідно з вимогами розділу XI1 цього Положення;

EAD - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки.

{Пункт 353 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 88 від 07.08.2026}

36. Банк визначає своєчасність погашення боржником/контрагентом боргу (крім погашення боргу за кредитами овердрафт/кредитними картками) виходячи з кількості календарних днів прострочення погашення боргу, що є на дату оцінки активу та розміру простроченої заборгованості за активом, з урахуванням такого:

1) першим днем прострочення погашення боргу є наступний робочий день за днем, коли не відбулося його погашення в термін, передбачений договором;

2) кількість днів прострочення боргу визначається, якщо розмір простроченої заборгованості за активом перевищує 500 грн для боржників - фізичних осіб/1000 грн для боржників - юридичних осіб, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату визначення розміру кредитного ризику.

Борг, за яким немає підстав для початку відліку кількості днів прострочення погашення боргу, вважається таким, за яким кількість днів прострочення боргу дорівнює “0”.

{Пункт 36 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 13 від 03.02.2026}

361. Банк визначає кількість календарних днів прострочення погашення боргу за кредитами овердрафт/кредитними картками з дня, наступного за днем, коли не відбулося внесення/перерахування боржником/контрагентом коштів (не за рахунок кредитних коштів банку) в обсязі, не меншому, ніж сума нарахованих доходів, що визнана банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку, у термін, що настав раніше з двох:

1) граничний термін погашення обов'язкового регулярного платежу, установлений умовами договору;

2) 30 календарний день від дня нарахування доходів.

{Пункт 361 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 13 від 03.02.2026}

362. Банк визначає кількість календарних днів прострочення погашення боргу за кредитом овердрафт/кредитною карткою боржника – фізичної особи, який виник/збільшився внаслідок повного (остаточного)/часткового погашення боргу за іншим активом, з дня, наступного за днем, коли не відбулося внесення/перерахування боржником/контрагентом коштів (не за рахунок кредитних коштів банку), в обсязі, не меншому, ніж визнана банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку сукупна сума нарахованих доходів за іншим активом [на дату повного (остаточного)/часткового погашення], погашення яких відбулося за рахунок кредиту овердрафт/кредитної картки, та нарахованих доходів за кредитом овердрафт/кредитною карткою в термін, що настав раніше з двох:

1) граничний термін погашення обов'язкового регулярного платежу за кредитом овердрафт/кредитною карткою згідно з умовами договору;

2) 30 календарний день від дня здійснення платежу з метою повного (остаточного)/часткового погашення боргу за кредитом боржника – фізичної особи за рахунок кредиту овердрафт/кредитної картки.

Першим днем початку відліку календарних днів прострочення погашення боргу за таким кредитом овердрафт/кредитною карткою є день, наступний за днем, що настав раніше з двох, зазначених у підпунктах 1 та 2 пункту 362 розділу II цього Положення.

{Пункт 362 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 13 від 03.02.2026, № 88 від 07.08.2026}

363. Банк визначає першим днем прострочення погашення боргу за кредитом боржника – фізичної особи, часткове погашення якого відбулося за рахунок кредиту овердрафт/кредитної картки, день, що настав раніше з двох:

1) наступний робочий день за днем, коли не відбулося погашення боргу у термін, передбачений договором за кредитом, часткове погашення якого відбулося за рахунок кредиту овердрафт/кредитної картки;

2) перший день початку відліку календарних днів прострочення погашення боргу за кредитом овердрафт/кредитною карткою згідно з пунктом 362 розділу II цього Положення.

{Пункт 363 розділу II в редакції Постанов Національного банку № 13 від 03.02.2026, № 88 від 07.08.2026}

364. Банк під час застосування вимог пунктів 36-363 розділу II цього Положення, якщо кількість календарних днів прострочення за основною сумою боргу та за нарахованими доходами є різними, визначає кількість календарних днів прострочення погашення боргу виходячи з більшої кількості календарних днів прострочення.

{Пункт 364 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 13 від 03.02.2026; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 88 від 07.08.2026}

37. Банк із метою визначення кредитного ризику за активами використовує кредитні рейтинги за міжнародною шкалою у порядку, визначеному цим Положенням, залежно від виду боржника.

{Пункт 37 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 132 від 07.11.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 17 від 11.02.2020}

38. Банк під час визначення кредитного ризику використовує кредитні рейтинги за міжнародною шкалою таким чином. За наявності одночасно:

1) рейтингу боржника та рейтингу цінних паперів - ураховує нижчий (гірший) рівень рейтингу;

2) рейтингу країни місцезнаходження боржника та рейтингу боржника - ураховує нижчий (гірший) рівень рейтингу;

3) двох різних рейтингів боржника - ураховує рейтинг того рейтингового агентства (компанії), рівень якого є нижчим (гіршим);

4) трьох різних рейтингів боржника - ураховує рейтинг того рейтингового агентства (компанії), рівень якого є нижчим (гіршим) із двох найвищих.

{Пункт 38 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 132 від 07.11.2019}

{Пункт 39 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 52 від 02.05.2024}

III. Загальні вимоги до визначення кредитного ризику за кредитами на індивідуальній основі