Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Директиви 2002/92/ЄС та Директиви 2011/61/ЄС

02014L0065 - UA - 26.03.2020 - 005.001

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(До Розділу IV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею

Глава 6. Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля)

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2014/65/ЄС

від 15 травня 2014 року

про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Директиви 2002/92/ЄС та Директиви 2011/61/ЄС

(нова редакція)

(Текст стосується ЄЕП)

(OB L 173, 12.06.2014, с. 349)

Зі змінами, внесеними:

Офіційний вісник

№

сторінка

дата

РЕГЛАМЕНТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 909/2014 від 23 липня 2014 року

L 257

1

28.08.2014

ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/97 Текст стосується ЄЕП від 20 січня 2016 року

L 26

19

02.02.2016

ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/1034 Текст стосується ЄЕП від 23 червня 2016 року

L 175

8

30.06.2016

ДИРЕКТИВОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2019/2034 Текст стосується ЄЕП від 27 листопада 2019 року

L 314

64

05.12.2019

РЕГЛАМЕНТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2019/2115 від 27 листопада 2019 року

L 320

1

11.12.2019

Із виправленнями, внесеними:

Виправленням, OB L 188, 13.07.2016, с. 28 (2014/65/ЄС)

Виправленням, OB L 273, 08.10.2016, с. 35 (2014/65/ЄС)

Виправленням, OB L 064, 10.03.2017, с. 116 (2014/65/ЄС)

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2014/65/ЄС

від 15 травня 2014 року

про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Директиви 2002/92/ЄС та Директиви 2011/61/ЄС

(нова редакція)

(Текст стосується ЄЕП)

РОЗДІЛ I

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ

Стаття 1

Сфера застосування

1. Ця Директива застосовується до інвестиційних фірм, операторів ринку, надавачів послуг з повідомлення даних і фірм третіх країн, що надають інвестиційні послуги або здійснюють інвестиційну діяльність шляхом заснування філій на території Союзу.

2. Ця Директива встановлює вимоги щодо таких дій:

(a) авторизація та умови роботи інвестиційних фірм;

(b) надання інвестиційних послуг або здійснення інвестиційної діяльності фірмами третіх країн шляхом заснування філії;

(c) авторизація та діяльність регульованих ринків;

(d) авторизація та діяльність надавачів послуг з повідомлення даних; та

(e) нагляд, співпраця та правозастосування з боку компетентних органів.

3. Указані нижче положення також застосовуються до кредитних установ, авторизованих згідно з Директивою 2013/36/ЄС, при наданні однієї або більше інвестиційних послуг та/або здійсненні інвестиційної діяльності:

(a) стаття 2(2), стаття 9(3) та статті 14 і 16-20,

(b) глава II розділу II, за винятком другого підпараграфа статті 29(2),

(c) глава III розділу II, за винятком статті 34(2) і (3) та статті 35(2)-(6) і (9),

(d) статті 67-75 та статті 80, 85 і 86.

4. Указані нижче положення також застосовуються до інвестиційних фірм і кредитних установ, авторизованих згідно з Директивою 2013/36/ЄС, у разі продажу або надання порад клієнтам щодо структурованих депозитів:

(a) стаття 9(3), стаття 14 та стаття 16(2), (3) і (6);

(b) статті 23-26, стаття 28 та стаття 29, за винятком другого підпараграфа її параграфа 2, а також стаття 30; та

(c) статті 67-75.

5. Стаття 17(1)-(6) також застосовується до членів або учасників регульованих ринків і БТМ, для яких не вимагається авторизація згідно із цією Директивою відповідно до пунктів (a), (e), (i) та (j) статті 2(1).

6. Статті 57 та 58 також застосовуються до осіб, звільнених з-під дії Директиви відповідно до статті 2.

7. Усі багатосторонні системи, що використовують фінансові інструменти, повинні діяти згідно з положеннями розділу II стосовно БТМ або ОТМ або положеннями розділу III стосовно регульованих ринків.

Будь-які інвестиційні фірми, які на організованій, частій, систематичній та істотній основі здійснюють операції за власний рахунок, виконуючи розпорядження клієнтів за межами регульованого ринку, БТМ чи ОТМ, повинні діяти згідно з розділом III Регламенту (ЄС) № 600/2014.

Без обмеження статей 23 та 28 Регламенту (ЄС) № 600/2014, усі операції з фінансовими інструментами, як зазначено у першому та другому підпараграфах, які не здійснюються в багатосторонніх системах або систематичними інтерналізаторами, повинні відповідати релевантним положенням розділу III Регламенту (ЄС) № 600/2014.

Стаття 2

Звільнення

1. Ця Директива не застосовується до:

(a) страхових компаній або суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з перестрахування та ретроцесії, зазначену в Директиві 2009/138/ЄС, у разі здійснення видів діяльності, вказаних у зазначеній Директиві;

(b) осіб, які надають інвестиційні послуги виключно своїм материнським компаніям, своїм дочірнім компаніям або іншим дочірнім компаніям своїх материнських компаній;

(c) осіб, які надають інвестиційні послуги, якщо такі послуги надаються на нерегулярній основі в ході професійної діяльності і цю діяльність регулюють правові або регуляторні норми чи кодекс етики, який регламентує таку професійну діяльність, включно з наданням таких послуг;

(d) осіб, які здійснюють операції за власний рахунок щодо фінансових інструментів, інших ніж товарні деривативи, квоти на викиди або деривативи на них, і не надають будь-які інші інвестиційні послуги або не здійснюють будь-яку іншу інвестиційну діяльність щодо фінансових інструментів, інших ніж товарні деривативи, квоти на викиди або деривативи на них, крім випадків, коли такі особи:

(i) є маркет-мейкерами;

(ii) є членами або учасниками регульованого ринку або БТМ, з одного боку, або мають прямий електронний доступ до торговельного майданчика, з іншого боку, за винятком нефінансових суб'єктів, що здійснюють операції на торговельному майданчику, які в об'єктивно вимірюваний спосіб знижують ризики, прямо пов'язані з комерційною діяльністю або казначейським фінансуванням з боку таких нефінансових суб'єктів або їх груп;

(iii) застосовують високочастотний метод алгоритмічної торгівлі; або

(iv) здійснюють операції за власний рахунок, виконуючи розпорядження клієнтів;

Особи, звільнені з-під дії Директиви відповідно до пунктів (a), (i) або (j), не зобов'язані дотримуватися умов, встановлених у цьому пункті, щоб отримати звільнення.

(e) операторів з обов'язками щодо відповідності згідно з Директивою 2003/87/ЄС, які, здійснюючи операції щодо квот на викиди, не виконують розпорядження клієнтів і не надають жодних інвестиційних послуг або не здійснюють жодної інвестиційної діяльності, крім здійснення операцій за власний рахунок, за умови, що такі особи не застосовують високочастотний метод алгоритмічної торгівлі;

(f) осіб, які надають інвестиційні послуги, що полягають виключно в адмініструванні схем участі працівників;

(g) осіб, які надають інвестиційні послуги, що полягають виключно в адмініструванні схем участі працівників і наданні інвестиційних послуг виключно своїм материнським компаніям, своїм дочірнім компаніям або іншим дочірнім компаніям своїх материнських компаній;

(h) членів ЄСЦБ та інших національних органів, що виконують подібні функції в Союзі, інших органів публічної влади, які відповідають за або втручаються в управління публічним боргом у Союзі, і міжнародних фінансових установ, заснованих двома чи більше державами-членами, метою діяльності яких є мобілізація фінансування та надання фінансової допомоги на користь їхніх членів, у яких існують серйозні фінансові проблеми чи загроза їх виникнення;

(i) компаній колективного інвестування та пенсійних фондів, незалежно від того, чи вони координуються на рівні Союзу, а також депозитаріїв і керівників таких суб'єктів господарювання;

(j) осіб:

(i) що здійснюють операції за власний рахунок, включно з маркет-мейкерами, щодо товарних деривативів, квот на викиди або деривативів на них, за винятком осіб, які здійснюють операції за власний рахунок при виконанні розпоряджень клієнтів; або

(ii) що надають інвестиційні послуги, інші ніж здійснення операцій за власний рахунок, щодо товарних деривативів, квот на викиди або деривативів на них клієнтам або постачальникам у рамках своєї основної діяльності;

за умови, що:

- у кожному із зазначених випадків окремо і в сукупності ця діяльність є додатковою до їхньої основної діяльності, якщо розглядати на рівні групи, і що основна діяльність не передбачає надання інвестиційних послуг у розумінні цієї Директиви або банківських послуг згідно з Директивою 2013/36/ЄС чи виконання функцій маркет-мейкера щодо товарних деривативів;

- такі особи не застосовують високочастотний метод алгоритмічної торгівлі; та

- такі особи щорічно повідомляють відповідному компетентному органу, що вони користуються цим звільненням, і на вимогу повідомляють компетентний орган про підстави, на основі яких вони вважають, що їхня діяльність згідно з пунктами (і) та (ii) є додатковою до їхньої основної діяльності;

(k) осіб, які надають інвестиційні поради в ході здійснення іншої професійної діяльності, що не підпадає під дію цієї Директиви, за умови, що за надання таких порад не стягується окрема плата;

(l) асоціацій, створених датськими та фінськими пенсійними фондами з виключною метою управління активами пенсійних фондів, які є членами таких асоціацій;

(m) брокерів (agenti di cambio), діяльність і функції яких регулюються статтею 201 Законодавчого декрету Італії № 58 від 24 лютого 1998 року;

(n) операторів системи передачі/операторів газотранспортної системи, як означено у статті 2(4) Директиви 2009/72/ЄС або у статті 2(4) Директиви 2009/73/ЄС, при виконанні їхніх завдань згідно із зазначеними директивами, Регламентом (ЄС) № 714/2009, Регламентом (ЄС) № 715/2009 або мережевими кодексами чи настановами, ухваленими відповідно до зазначених регламентів, будь-яких осіб, що діють в якості надавачів послуг від їх імені під час виконання їхнього завдання згідно з такими законодавчими актами, мережевими кодексами або настановами, ухваленими відповідно до зазначених регламентів, і будь-яких операторів або адміністраторів механізму балансування енергії, мережі трубопроводів або системи для підтримання балансу між постачанням і використанням енергії при виконанні таких завдань.

Зазначене звільнення застосовується до осіб, які здійснюють види діяльності, визначені в цьому пункті, тільки якщо вони здійснюють інвестиційну діяльність або надають інвестиційні послуги, пов'язані з товарними деривативами, для здійснення таких видів діяльності. Зазначене звільнення не застосовується до функціонування вторинного ринку, у тому числі майданчика для вторинної торгівлі фінансовими правами на передачу;

(o) центральних депозитаріїв цінних паперів, за винятком випадків, передбачених у статті 73 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 (1).

2. Права, що надаються цією Директивою, не поширюються на надання послуг у якості контрагента за операціями, що здійснюються органами публічної влади стосовно публічного боргу або членами ЄСЦБ, які виконують свої завдання, передбачені ДФЄС та Протоколом № 4 про Статут Європейської системи центральних банків і Європейського Центрального Банку, або які виконують еквівалентні функції згідно з національними положеннями.

3. Комісія повинна ухвалити делеговані акти згідно зі статтею 89, щоб уточнити, для цілей пункту (c) параграфа 1, коли діяльність здійснюється на нерегулярній основі.

4. Європейський орган із цінних паперів і ринків (ESMA) розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити, для цілей пункту (j) параграфа 1, критерії встановлення випадків, коли діяльність повинна вважатися додатковою до основної діяльності на рівні групи.

Зазначені критерії повинні враховувати принаймні такі елементи:

(a) необхідність того, щоб додаткові види діяльності становили меншу частку в обсязі діяльності на рівні групи;

(b) обсяг їхньої торговельної діяльності порівняно із загальним обсягом торговельної діяльності на ринку за таким класом активів.

При визначенні того, наскільки додаткові види діяльності становлять меншу частку в обсязі діяльності на рівні групи, ESMA може визначити, що необхідно враховувати співвідношення капіталу, що використовується для здійснення додаткової діяльності, і капіталу, що використовується для здійснення основної діяльності. Однак зазначений фактор у жодному разі не є достатнім для підтвердження того, що діяльність є додатковою до основної діяльності групи.

Діяльність, зазначена в цьому параграфі, повинна розглядатися на рівні групи.

До елементів, зазначених у другому та третьому підпараграфах, не належать:

(a) внутрішньогрупові операції, як зазначено у статті 3 Регламенту (ЄС) № 648/2012, що здійснюються для цілей підтримання ліквідності або управління ризиками на рівні групи;

(b) операції щодо деривативів, які в об'єктивно вимірюваний спосіб знижують ризики, прямо пов'язані з комерційною діяльністю або казначейським фінансуванням;

(c) операції щодо товарних деривативів і квот на викиди, які здійснюються з метою виконання обов'язків із забезпечення ліквідності на торговельному майданчику, коли виконання таких обов'язків вимагається регуляторними органами, згідно з правом Союзу або національними законами, підзаконними нормативно-правовими актами та адміністративними положеннями, або торговельними майданчиками.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 3

Додаткові звільнення

1. Держави-члени можуть вирішити не застосовувати цю Директиву до будь-яких осіб, для яких вони є державою-членом розташування головного офісу, за умови, що діяльність таких осіб авторизується та регулюється на національному рівні і такі особи:

(a) не мають дозволу зберігати кошти або цінні папери клієнтів і у зв'язку з цим ніколи не можуть допускати дебетове сальдо за розрахунками зі своїми клієнтами;

(b) не мають дозволу надавати будь-які інвестиційні послуги, за винятком прийому та передачі розпоряджень щодо обігових цінних паперів і паїв компаній колективного інвестування та/або надання інвестиційних порад щодо таких фінансових інструментів; та

(c) у ході надання таких послуг можуть передавати розпорядження виключно:

(i) інвестиційним фірмам, авторизованим згідно із цією Директивою;

(ii) кредитним установам, авторизованим згідно з Директивою 2013/36/ЄС;

(iii) філіям інвестиційних фірм або кредитних установ, що авторизовані у третій країні, які підпадають під дію і дотримуються пруденційних правил, що їх компетентні органи вважають щонайменше настільки ж суворими, як і ті, що встановлені в цій Директиві, Регламенті (ЄС) № 575/2013 або Директиві 2013/36/ЄС;

(iv) компаніям колективного інвестування, що мають авторизацію, згідно з правом держави-члена, реалізувати свої паї громадськості, а також керівникам таких компаній; або

(v) інвестиційним компаніям з фіксованим капіталом, як означено у статті 17(7) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/30/ЄС (2), цінні папери яких допущені до торгів або ними торгують на регульованому ринку в державі-члені; або

(d) надають інвестиційні послуги виключно щодо товарів, квот на викиди та/або деривативів на них виключно з метою хеджування комерційних ризиків своїх клієнтів, які є виключно місцевими електроенергетичними підприємствами, як означено у статті 2(35) Директиви 2009/72/ЄС, та/або газовими підприємствами, як означено у статті 2(1) Директиви 2009/73/ЄС, за умови, що такі клієнти сукупно володіють 100% капіталу або прав голосу таких осіб, здійснюють спільний контроль і звільнені з-під дії Директиви згідно з пунктом (j) статті 2(1) цієї Директиви, якщо вони самостійно надають такі інвестиційні послуги; або

(e) надають інвестиційні послуги виключно щодо квот на викиди та/або деривативів на них виключно з метою хеджування комерційних ризиків своїх клієнтів, якщо такі клієнти є виключно операторами, як означено в пункті (f) статті 3 Директиви 2003/87/ЄС, і за умови, що такі клієнти сукупно володіють 100% капіталу або прав голосу таких осіб, здійснюють спільний контроль і звільнені з-під дії Директиви згідно з пунктом (j) статті 2(1) цієї Директиви, якщо вони самостійно надають такі інвестиційні послуги.

2. Режими держав-членів повинні передбачати для осіб, зазначених у параграфі 1, вимоги, які принаймні аналогічні таким вимогам згідно із цією Директивою:

(a) умови та процедури авторизації та постійного нагляду, як встановлено у статті 5(1) і (3), статтях 7-10, 21, 22 і 23 та у відповідних делегованих актах, ухвалених Комісією згідно зі статтею 89;

(b) зобов'язання щодо ведення бізнесу, як встановлено у статті 24(1), (3), (4), (5), (7) і (10), статті 25(2), (5) і (6) та - якщо згідно з національним режимом таким особам дозволено призначати пов'язаних агентів - статті 29, а також у відповідних імплементаційних інструментах;

(c) організаційні вимоги, як встановлено у першому, шостому та сьомому підпараграфах статті 16(3) та у статті 16(6) і (7), а також у відповідних делегованих актах, ухвалених Комісією згідно зі статтею 89.

Держави-члени повинні вимагати, щоб особи, звільнені з-під дії цієї Директиви відповідно до параграфа 1 цієї статті, були учасниками схеми компенсації інвесторам, визнаної відповідно до Директиви 97/9/ЄС. Держави-члени можуть дозволяти інвестиційним фірмам не бути учасниками таких схем за умови, що вони мають страхування професійної відповідальності, що, з урахуванням розміру, профілю ризиків і правового статусу осіб, звільнених з-під дії Директиви згідно з параграфом 1 цієї Директиви, забезпечує їхнім клієнтам еквівалентний захист.

Як відступ від другого підпараграфа цього параграфа, держави-члени, у яких до 02 липня 2014 року вже були такі закони, підзаконні нормативно-правові акти або адміністративні положення, можуть, до 03 липня 2019 року, вимагати, щоб у випадках, коли особи, звільнені з-під дії цієї Директиви відповідно до параграфа 1 цієї статті, надають інвестиційні послуги з прийому та передачі розпоряджень та/або надання інвестиційних порад щодо паїв компаній колективного інвестування та діють у якості посередника у відносинах з управлінською компанією, як означено в Директиві 2009/65/ЄС, вони несли солідарну відповідальність з управлінською компанією за будь-яку шкоду, завдану клієнту у зв'язку з такими послугами.

3. Особи, звільнені з-під дії цієї Директиви відповідно до параграфа 1, не повинні користуватися свободою надавати послуги, здійснювати діяльність або засновувати філії, як передбачено у статтях 34 і 35, відповідно.

4. Держави-члени повинні повідомити Комісію та ESMA про реалізацію опції згідно із цією статтею та повинні забезпечити, щоб у кожній авторизації, наданій згідно з параграфом 1, зазначалося, що вона надана відповідно до цієї статті.

5. Держави-члени повинні передати ESMA текст положень національного права, які є аналогічними вимогам цієї Директиви, визначеним у параграфі 2.

Стаття 4

Терміни та означення

1. Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) «інвестиційна фірма» означає будь-яку юридичну особу, постійний рід занять або діяльність якої полягає в наданні одного або більше видів інвестиційних послуг третім особам та/або здійсненні одного або більше видів інвестиційної діяльності на професійній основі.

Держави-члени можуть включати в означення інвестиційних фірм суб'єктів господарювання, що не є юридичними особами, за умови, що:

(a) їхній правовий статус забезпечує рівень захисту інтересів третіх осіб, еквівалентний рівню захисту, що забезпечується юридичними особами; та

(b) вони підлягають еквівалентному пруденційному нагляду, що відповідає їхній організаційно-правовій формі.

Однак, коли фізична особа надає послуги, пов'язані зі зберіганням коштів або обігових цінних паперів третіх осіб, така особа може вважатися інвестиційною фірмою для цілей цієї Директиви та Регламенту (ЄС) № 600/2014, тільки якщо, без шкоди для інших вимог, установлених у цій Директиві, у Регламенті (ЄС) № 600/2014 та у Директиві 2013/36/ЄС, ця особа відповідає таким умовам:

(a) майнові права третіх осіб на інструменти та кошти повинні бути захищені, особливо на випадок неплатоспроможності фірми або її власників, арешту, утримання або будь-якої іншої дії з боку кредиторів фірми або її власників;

(b) фірма повинна підпадати під дію правил, розроблених для контролю платоспроможності фірми та її власників;

(c) річну звітність фірми повинні перевіряти одна або кілька осіб, уповноважених здійснювати аудит звітності згідно з національним правом;

(d) якщо у фірми лише один власник, ця особа повинна вжити заходів для захисту інвесторів у разі припинення діяльності фірми внаслідок смерті або недієздатності власника чи іншої подібної події;

(2) «інвестиційні послуги та інвестиційна діяльність» означає будь-які послуги та види діяльності, передбачені в секції A додатка I, щодо будь-яких інструментів, передбачених у секції C додатка I.

Комісія ухвалює делеговані акти згідно із заходами, передбаченими статтею 89, що визначають:

(a) деривативні контракти, зазначені в секції C.6 додатка I, які мають характеристики оптових енергетичних продуктів і повинні бути виконані у вигляді фізичного постачення, а також енергетичні деривативні контракти, передбачені в секції C.6;

(b) деривативні контракти, зазначені в секції C.7 додатка I, які мають характеристики інших деривативних фінансових інструментів;

(c) деривативні контракти, зазначені в секції C.10 додатка I, які мають характеристики інших деривативних фінансових інструментів, беручи до уваги, між іншим, чи торгівля ними здійснюється на регульованому ринку, БТМ або ОТМ;

(3) «додаткові послуги» означає будь-які послуги, передбачені в секції B додатка I;

(4) «інвестиційна порада» означає надання персональних рекомендацій клієнту за його запитом або за ініціативою інвестиційної фірми стосовно однієї або кількох операцій з фінансовими інструментами;

(5) «виконання розпоряджень від імені клієнтів» означає здійснення дій з укладення договорів купівлі-продажу одного або більше фінансових інструментів від імені клієнтів і включає укладення договорів продажу фінансових інструментів, випущених інвестиційною фірмою або кредитною установою, на момент їх випуску;

(6) «здійснення операцій за власний рахунок» означає торгівлю за рахунок власного капіталу, що має наслідком здійснення операцій щодо одного або більше фінансових інструментів;

(7) «маркет-мейкер» означає особу, що є постійним учасником фінансових ринків і готова здійснювати операції за власний рахунок шляхом купівлі-продажу фінансових інструментів за рахунок власного капіталу та за цінами, встановленими такою особою;

(8) «управління портфелем» означає управління портфелями згідно з розпорядженнями клієнтів залежно від індивідуальних уподобань кожного клієнта, коли до таких портфелів входять один або більше фінансових інструментів;

(9) «клієнт» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, якій інвестиційна фірма надає інвестиційні або додаткові послуги;

(10) «професійний клієнт» означає клієнта, що відповідає критеріям, встановленим у додатку II;

(11) «непрофесійний клієнт» означає клієнта, що не є професійним клієнтом;

(12) «ринок зростання МСП» означає БТМ, зареєстрований як ринок зростання МСП відповідно до статті 33;

(13) «малі та середні підприємства» для цілей цієї Директиви означає компанії, середнє значення ринкової капіталізації яких було меншим за 200000000 євро за котируваннями на кінець року протягом попередніх трьох календарних років;

(14) «лімітне розпорядження» означає розпорядження купити або продати фінансовий інструмент за ціною, не нижчою, ніж визначена гранична ціна, і у визначеному обсязі;

(15) «фінансовий інструмент» означає інструменти, визначені в секції C додатка I;

(16) «енергетичні деривативні контракти за секцією С6» означає опціони, ф'ючерси, свопи та будь-які інші деривативні контракти, згадані в секції C.6 додатка I, які стосуються вугілля або нафти, торгівля якими здійснюється на ОТМ і які повинні бути виконані у вигляді фізичного постачення;

(17) «інструменти грошового ринку» означає класи інструментів, операції щодо яких зазвичай здійснюють на грошовому ринку, як-от казначейські векселі, депозитні сертифікати та комерційні папери, за винятком платіжних інструментів;

(18) «оператор ринку» означає особу або осіб, які здійснюють управління та/або керують роботою регульованого ринку і самі можуть бути регульованим ринком;

(19) «багатостороння система» означає будь-яку систему або механізм, що уможливлює взаємодію третіх сторін щодо купівлі-продажу фінансових інструментів у системі;

(20) «систематичний інтерналізатор» означає інвестиційну фірму, яка на організованій, частій, систематичній та істотній основі здійснює операції за власний рахунок, виконуючи розпорядження клієнтів за межами регульованого ринку, БТМ чи ОТМ без організації багатосторонньої системи.

Частота і систематичність вимірюються за кількістю торговельних операцій поза організованим ринком щодо фінансових інструментів, здійснених інвестиційною фірмою за власний рахунок у рамках виконання розпоряджень клієнтів. Істотність вимірюється за співвідношенням обсягу торгівлі поза організованим ринком, що здійснюється інвестиційною фірмою, і загального обсягу торгівлі інвестиційної фірми конкретним фінансовим інструментом або за співвідношенням обсягу позабіржової торгівлі, що здійснюється інвестиційною фірмою, і загального обсягу торгівлі конкретним фінансовим інструментом у Союзі. Означення терміну «систематичний інтерналізатор» застосовується тільки в разі перевищення встановлених меж частоти, систематичності та істотності або коли інвестиційна фірма вибирає роботу в режимі систематичного інтерналізатора;

(21) «регульований ринок» означає багатосторонню систему, що нею керує та/або управляє оператор ринку, яка реалізує або забезпечує взаємодію третіх сторін щодо купівлі-продажу фінансових інструментів - у системі та згідно з її недискреційними правилами - у спосіб, що веде до укладення контрактів щодо фінансових інструментів, допущених до торгів згідно з її правилами та/або в її системах, і яка уповноважена та функціонує на регулярній основі та відповідно до розділу III цієї Директиви;

(22) «багатосторонній торговельний майданчик», або «БТМ», означає багатосторонню систему, якою керує інвестиційна фірма або оператор ринку і яка забезпечує взаємодію третіх сторін щодо купівлі-продажу фінансових інструментів - у системі та згідно з її недискреційними правилами - у спосіб, що веде до укладення контрактів відповідно до розділу II цієї Директиви;

(23) «організований торговельний майданчик», або «ОТМ», означає багатосторонню систему, що не є регульованим ринком або БТМ, яка забезпечує взаємодію третіх сторін щодо купівлі-продажу облігацій, структурованих фінансових продуктів, квот на викиди або деривативів у системі у спосіб, що веде до укладення контрактів відповідно до розділу II цієї Директиви;

(24) «торговельний майданчик» означає регульований ринок, БТМ або ОТМ;

(25) «ліквідний ринок» означає ринок фінансового інструмента чи класу фінансових інструментів, на якому постійно присутні покупці та продавці, що готові та бажають здійснювати операції, і який оцінюють відповідно до вказаних нижче критеріїв з урахуванням особливих ринкових структур відповідного фінансового інструмента або відповідного класу фінансових інструментів:

(a) середня частота та розмір операцій за різних ринкових умов з урахуванням характеру та життєвого циклу продуктів у межах класу фінансових інструментів;

(b) кількість і тип учасників ринку, включно зі співвідношенням кількості учасників і кількості інструментів, якими торгують, за конкретним продуктом;

(c) середній розмір спредів, за наявності;

(26) «компетентний орган» означає орган, призначений кожною державою-членом згідно зі статтею 67, якщо інше не передбачене в цій Директиві;

(27) «кредитна установа» означає кредитну установу, як означено в пункті (1) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(28) «управлінська компанія UCITS» означає управлінську компанію, як означено в пункті (b) статті 2(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/65/ЄС (3);

(29) «пов'язаний агент» означає фізичну або юридичну особу, яка, під повну та безумовну відповідальність лише однієї інвестиційної фірми, від імені якої вона діє, просуває інвестиційні та/або додаткові послуги серед клієнтів або потенційних клієнтів, отримує та передає доручення або розпорядження клієнтів щодо інвестиційних послуг або фінансових інструментів чи надає поради клієнтам або потенційним клієнтам щодо таких фінансових інструментів або послуг;

(30) «філія» означає місце ведення діяльності, крім головного офісу, яке є частиною інвестиційної фірми, не є юридичною особою та надає інвестиційні послуги та/або здійснює інвестиційну діяльність, а також може надавати додаткові послуги, на надання яких авторизована інвестиційна фірма; усі місця ведення діяльності, створені в одній державі-члені інвестиційною фірмою, головний офіс якої розташований в іншій державі-члені, вважаються однією філією;

(31) «істотна участь» означає пряме чи опосередковане володіння, яке складає 10 або більше відсотків капіталу або прав голосу інвестиційної фірми, як визначено у статтях 9 і 10 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/109/ЄС (4), з урахуванням умов їх консолідації, встановлених у статті 12(4) і (5) зазначеної Директиви, або яке уможливлює здійснення значного впливу на управління інвестиційною фірмою, у якій існує таке володіння;

(32) «материнська компанія» означає материнську компанію у розумінні статей 2(9) і 22 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС (5);

(33) «дочірня компанія» означає дочірню компанію у розумінні статей 2(10) і 22 Директиви 2013/34/ЄС, включно з будь-якою дочірньою компанією дочірньої компанії кінцевої материнської компанії;

(34) «група» означає групу, як означено у статті 2(11) Директиви 2013/34/ЄС;

(35) «тісні зв'язки» означає ситуацію, у якій дві або більше фізичних чи юридичних осіб пов'язані в будь-який із зазначених нижче способів:

(a) участь у формі володіння, прямого чи шляхом контролю, 20 чи більше відсотками прав голосу або капіталу суб'єкта господарювання;

(b) «контроль», що означає відносини між материнською і дочірньою компаніями у всіх випадках, зазначених у статті 22(1) і (2) Директиви 2013/34/ЄС, або подібні відносини між будь-якою фізичною чи юридичною особою та суб'єктом господарювання, при цьому будь-яка дочірня компанія дочірньої компанії також вважається дочірньою компанією материнської компанії, яка очолює ці суб'єкти господарювання;

(c) постійний зв'язок їх обох або їх усіх з однією особою на основі відносин контролю;

(36) «орган управління» означає орган чи органи інвестиційної фірми, оператора ринку або надавача послуг з повідомлення даних, які призначені відповідно до національного права, уповноважені визначати стратегію, цілі та загальний напрям діяльності суб'єкта, здійснюють контроль та моніторинг процесу вироблення й ухвалення управлінських рішень та до складу яких входять особи, що фактично управляють діяльністю суб'єкта;

Якщо ця Директива посилається на орган управління і, відповідно до національного права, управлінські та наглядові функції органу управління покладаються на різні органи або різних членів одного органу, держава-член повинна визначити, які органи або члени органу управління є відповідальними відповідно до свого національного права, крім випадків, коли цією Директивою визначене інше.

(37) «вище керівництво» означає фізичних осіб, які здійснюють виконавчі функції в інвестиційній фірмі, операторі ринку або надавачі послуг з повідомлення даних і є відповідальними та підзвітними перед органом управління за щоденне управління суб'єктом, у тому числі за реалізацію політики розповсюдження послуг і продуктів серед клієнтів фірмою та її персоналом;

(38) «торгівля зі зведенням принципалів» означає операцію, у рамках якої організатор виступає посередником між покупцем і продавцем за операцією, але при цьому він не несе ринковий ризик протягом усього процесу виконання операції, обидві сторони виконують операцію одночасно, а сама операція здійснюється за ціною, яка не приносить організатору прибуток або збиток, за винятком попередньо визначеної комісії, плати або збору за здійснення операції;

(39) «алгоритмічна торгівля» означає торгівлю фінансовими інструментами, у рамках якої комп'ютерний алгоритм визначає індивідуальні параметри розпоряджень, як-от необхідність ініціювання розпорядження, час, ціну або обсяг розпорядження чи порядок управління розпорядженням після його подання, з обмеженим втручанням людини або без нього, і яка не включає систему, що використовується виключно з метою маршрутизації розпоряджень на один або більше торговельних майданчиків, опрацювання розпоряджень без визначення будь-яких торговельних параметрів, підтвердження розпоряджень або опрацювання результатів торгів після виконання операцій;

(40) «високочастотний метод алгоритмічної торгівлі» означає метод алгоритмічної торгівлі, який має такі характеристики:

(a) інфраструктура, призначена для мінімізації мережевих та інших типів затримок, включно з одним із таких способів алгоритмічного вводу розпоряджень: колокація, проксіміті-хостинг і високошвидкісний прямий електронний доступ;

(b) системне визначення початку ініціювання, генерування, маршрутизації або виконання розпоряджень без втручання людини для індивідуальних торговельних операцій або розпоряджень; та

(c) висока внутрішньодобова швидкість передачі повідомлень у формі розпоряджень, котирувань або скасувань;

(41) «прямий електронний доступ» означає механізм, у рамках якого член, учасник або клієнт торговельного майданчика дозволяє особі використовувати свій торговельний код для електронної передачі розпоряджень щодо фінансового інструмента безпосередньо на торговельний майданчик і який включає схеми, що передбачають використання особою інфраструктури такого члена, учасника або клієнта чи системи комутації, наданої таким членом, учасником або клієнтом, для передачі розпоряджень (прямий доступ до ринку), а також схеми, у рамках яких особа не використовує таку інфраструктуру (спонсорований доступ);

(42) «практика перехресних продажів» означає пропонування інвестиційних послуг разом з іншою послугою або продуктом у рамках пакета або як умову одного договору або пакета;

(43) «структурований депозит» означає депозит, як означено в пункті (3) статті 2(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/49/ЄС (6), що повністю виплачується після завершення строку дії на умовах виплати відсотків або премії чи перебуває під ризиком, що визначається за формулою з урахуванням таких факторів:

(a) індексу або комбінації індексів, за винятком депозитів зі змінною ставкою, дохід від яких прямо прив'язаний до індексу відсоткової ставки, як-от Euribor або Libor;

(b) фінансового інструмента або комбінації фінансових інструментів;

(c) товару або комбінації товарів чи інших матеріальних або нематеріальних активів, визначених індивідуальними ознаками; або

(d) курсу іноземної валюти або комбінації курсів іноземної валюти;

(44) «обігові цінні папери» означає класи цінних паперів, які перебувають в обігу на ринку капіталу, за винятком платіжних інструментів, зокрема:

(a) акції компаній та інші цінні папери, еквівалентні акціям компаній, партнерств або інших суб'єктів, а також депозитарні розписки щодо акцій;

(b) облігації або інші форми сек'юритизованого боргу, включно з борговими розписками щодо таких цінних паперів;

(c) будь-які інші цінні папери, які дають право на придбання або продаж будь-яких таких обігових цінних паперів або призводять до розрахунків у грошовій формі, що визначаються з прив'язкою до обігових цінних паперів, відсоткових ставок або доходу, товарів або інших індексів чи величин;

(45) «депозитарні розписки» означає цінні папери, які перебувають в обігу на ринку капіталу і які засвідчують право власності на цінні папери іноземного емітента та можуть допускатися до торгів на регульованому ринку або торгівля якими може здійснюватися незалежно від цінних паперів іноземного емітента;

(46) «біржовий інвестиційний фонд» означає фонд, принаймні одним паєм або класом акцій якого торгують протягом дня на принаймні одному торговельному майданчику з принаймні одним маркет-мейкером, який вживає заходів, щоб забезпечити, що ціна його паїв або акцій на торговельному майданчику істотно не відрізняється від чистої вартості його активів і, якщо застосовно, від орієнтовної чистої вартості його активів;

(47) «сертифікати» означає сертифікати, як означено у статті 2(1)(27) Регламенту (ЄС) № 600/2014;

(48) «структуровані фінансові продукти» означає структуровані фінансові продукти, як означено у статті 2(1)(28) Регламенту (ЄС) № 600/2014;

(49) «деривативи» означає деривативи, як означено у статті 2(1)(29) Регламенту (ЄС) № 600/2014;

(50) «товарні деривативи» означає товарні деривативи, як означено у статті 2(1)(30) Регламенту (ЄС) № 600/2014;

(51) «центральний контрагент» означає центрального контрагента, як означено у статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 648/2012;

(52) «затверджений механізм публікації» означає особу, яка уповноважена, згідно з цією Директивою, надавати послугу з публікації торгових звітів від імені інвестиційних фірм відповідно до статей 20 та 21 Регламенту (ЄС) № 600/2014;

(53) «надавач зведених даних (надавач послуг із розповсюдження в режимі безперервного оновлення консолідованої інформації)» означає особу, яка уповноважена, згідно з цією Директивою, надавати послугу з отримання торгових звітів щодо фінансових інструментів, визначених у статтях 6, 7, 10, 12, 13, 20 і 21 Регламенту (ЄС) № 600/2014, на регульованих ринках, БТМ, ОТМ і від затвердженого механізму публікації та їх консолідації у безперервний електронний прямий потік даних із зазначенням ціни та обсягу за фінансовим інструментом;

(54) «затверджений механізм звітування» означає особу, яка уповноважена, згідно з цією Директивою, надавати послугу зі звітування про операції компетентним органам або ESMA від імені інвестиційних фірм;

(55) «держава-член розташування головного офісу (рідна держава-член)» означає:

(a) у випадку інвестиційних фірм:

(i) якщо інвестиційна фірма є фізичною особою, державу-члена, у якій розташований її головний офіс;

(ii) якщо інвестиційна фірма є юридичною особою, державу-члена, у якій розташований її зареєстрований офіс;

(iii) якщо інвестиційна фірма, відповідно до національного права, не має зареєстрованого офісу, державу-члена, у якій розташований її головний офіс;

(b) у випадку регульованого ринку, державу-члена, у якій зареєстрований регульований ринок, або, якщо згідно з правом такої держави-члена, він не має зареєстрованого офісу, державу-члена, у якій розташований головний офіс регульованого ринку;

(c) у випадку затвердженого механізму публікації, надавача зведених даних або затвердженого механізму звітування:

(i) якщо затверджений механізм публікації, надавач зведених даних або затверджений механізм звітування є фізичною особою, державу-члена, у якій розташований його головний офіс;

(ii) якщо затверджений механізм публікації, надавач зведених даних або затверджений механізм звітування є юридичною особою, державу-члена, у якій розташований його зареєстрований офіс;

(iii) якщо затверджений механізм публікації, надавач зведених даних або затверджений механізм звітування, відповідно до національного права, не має зареєстрованого офісу, державу-члена, у якій розташований його головний офіс;

(56) «держава-член ведення діяльності» означає державу-члена, іншу ніж держава-член розташування головного офісу, у якій інвестиційна фірма має філію або надає інвестиційні послуги та/або здійснює інвестиційну діяльність, або державу-члена, у якій регульований ринок надає відповідні механізми для спрощення доступу до торгівлі в його системі для віддалених членів або учасників, заснованих у такій державі-члені;

(57) «фірма третьої країни» означає фірму, яка була б кредитною установою, що надає інвестиційні послуги або здійснює інвестиційну діяльність, або інвестиційною фірмою, якби її головний або зареєстрований офіс був розташований на території Союзу;

(58) «оптовий енергетичний продукт» означає оптові енергетичні продукти, як означено в пункті (4) статті 2 Регламенту (ЄС) № 1227/2011;

(59) «деривативи на сільськогосподарську продукцію» означає деривативні контракти, що стосуються продуктів, визначених у статті 1 та частинах I-XX і XXIV/1 додатка I до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 (7);

(60) «суверенний емітент» означає будь-якого із зазначених нижче суб'єктів, що випускає боргові інструменти:

(i) Союз;

(ii) державу-члена, у тому числі урядовий департамент, агентство або суб'єкта спеціального призначення такої держави-члена;

(iii) у випадку федеративної держави-члена, суб'єкта федерації;

(iv) суб'єкта спеціального призначення кількох держав-членів;

(v) міжнародну фінансову установу, засновану двома чи більше державами-членами, метою діяльності якої є мобілізація фінансування та надання фінансової допомоги на користь її членів, у яких існують серйозні фінансові проблеми чи загроза їх виникнення; або

(vi) Європейський інвестиційний банк;

(61) «суверенний борг» означає борговий інструмент, випущений суверенним емітентом;

(62) «довговічний носій» означає будь-який інструмент, що:

(a) дає змогу клієнту зберігати інформацію, адресовану особисто такому клієнту, у спосіб, що уможливлює її подальше використання, і протягом періоду часу, що відповідає характеру такої інформації; та

(b) уможливлює відтворення інформації, що зберігається, без змін;

(63) «надавач послуг з повідомлення даних» означає затверджений механізм публікації, надавача зведених даних або затверджений механізм звітування;

(64) «центральний депозитарій цінних паперів», або «CSD», означає центрального депозитарія цінних паперів, як означено в пункті (1) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 909/2014.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 89 для визначення додаткових технічних елементів термінів та означень, встановлених у параграфі 1, щоб адаптувати їх до ринкових змін, технологічного розвитку та досвіду, пов'язаного з поведінкою, забороненою згідно з Регламентом (ЄС) № 596/2014, і щоб забезпечити однакове застосування цієї Директиви.

РОЗДІЛ II

АВТОРИЗАЦІЯ ТА УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ФІРМ

ГЛАВА I

Умови та процедури авторизації

Стаття 5

Вимога щодо авторизації

1. Кожна держава-член повинна вимагати, щоб надання інвестиційних послуг та/або здійснення інвестиційної діяльності як постійного роду занять або діяльності на професійній основі підлягало попередній авторизації згідно із цією главою. Така авторизація повинна надаватися компетентним органом держави-члена розташування головного офісу, призначеним відповідно до статті 67.

2. Як відступ від параграфа 1, держави-члени повинні авторизувати будь-якого оператора ринку на управління БТМ або ОТМ на умовах попередньої перевірки його відповідності цій главі.

3. Держави-члени повинні реєструвати всі інвестиційні фірми. Такий реєстр повинен перебувати в загальному доступі та містити інформацію про послуги або діяльність, на надання/здійснення яких авторизована інвестиційна фірма. Він підлягає регулярному оновленню. Про кожну авторизацію необхідно повідомляти ESMA.

ESMA повинен створити перелік всіх інвестиційних фірм у Союзі. Такий перелік повинен містити інформацію про послуги або діяльність, на надання/здійснення яких авторизована кожна інвестиційна фірма, і підлягає регулярному оновленню. ESMA повинен опублікувати та оновлювати такий перелік на своєму вебсайті.

Якщо компетентний орган відкликав авторизацію згідно з пунктами (b), (c) і (d) статті 8, інформацію про таке відкликання необхідно публікувати в переліку протягом п'яти років.

4. Кожна держава-член повинна вимагати, щоб:

(a) будь-яка інвестиційна фірма, що є юридичною особою, мала головний офіс у тій самій державі-члені, що й її зареєстрований офіс;

(b) будь-яка інвестиційна фірма, що не є юридичною особою, або будь-яка інвестиційна фірма, що є юридичною особою, але, згідно з її національним правом, не має зареєстрованого офісу, мала головний офіс у державі-члені, на території якої вона фактично здійснює свою діяльність.

Стаття 6

Сфера дії авторизації

1. Держава-член розташування головного офісу повинна забезпечити, щоб в авторизації були зазначені інвестиційні послуги або види інвестиційної діяльності, на надання/здійснення яких авторизована інвестиційна фірма. Авторизація може охоплювати одну або більше додаткових послуг, визначених у секції B додатка I. Авторизація в жодному разі не повинна бути надана тільки на надання додаткових послуг.

2. Інвестиційна фірма, що має намір отримати авторизацію для розширення своєї діяльності на інші інвестиційні послуги, види інвестиційної діяльності чи додаткові послуги, не передбачені в момент початкової авторизації, повинна подати заяву про розширення авторизації.

3. Авторизація діє на всій території Союзу та дозволяє інвестиційній фірмі надавати послуги або здійснювати види діяльності, на надання/здійснення яких вона була авторизована, на території Союзу шляхом реалізації права на підприємницьку діяльність, у тому числі через філію, або шляхом реалізації свободи надавати послуги.

Стаття 7

Процедури задоволення та відхилення заяв про надання авторизації

1. Компетентний орган не повинен надавати авторизацію, якщо і доки він не буде повністю переконаний у відповідності заявника всім вимогам, які передбачені в положеннях, ухвалених відповідно до цієї Директиви.

2. Інвестиційна фірма повинна надати всю інформацію, включно з програмою діяльності, у якій, між іншим, визначені передбачені види діяльності та організаційна структура, які необхідні, щоб компетентний орган переконався, що на момент початкової авторизації інвестиційна фірма вжила всіх заходів для виконання своїх зобов'язань згідно із цією главою.

3. Заявника повідомляють про надання або відмову в наданні авторизації протягом шести місяців після подання повної заяви.

4. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) інформацію, яка повинна бути надана компетентному органу згідно з параграфом 2 цієї статті, включно з програмою діяльності;

(b) вимоги, що застосовуються до управління інвестиційною фірмою відповідно до статті 9(6), а також інформацію для повідомлень відповідно до статті 9(5);

(c) вимоги, що застосовуються до акціонерів і учасників з істотною участю, а також перешкоди, які можуть заважати ефективному виконанню наглядових функцій компетентного органу відповідно до статті 10(1) і (2).

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

5. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити стандартні форми, шаблони та процедури повідомлення або надання інформації, передбаченої в параграфі 2 цієї статті та у статті 9(5).

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 03 січня 2016 року.

Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 8

Відкликання авторизації

Компетентний орган може відкликати авторизацію, видану інвестиційній фірмі, якщо така інвестиційна фірма:

(a) не користується авторизацією упродовж 12 місяців, прямо відмовляється від авторизації або не надавала інвестиційні послуги чи не здійснювала інвестиційної діяльності упродовж останніх шести місяців, якщо тільки відповідна держава-член не передбачила припинення дії авторизації в таких випадках;

(b) отримала авторизацію шляхом надання неправдивих заяв або використання інших неналежних засобів;

(c) більше не виконує умови, згідно з якими було надано авторизацію, як-от дотримання умов, визначених у Регламенті (ЄС) № 575/2013;

(d) серйозно або систематично порушувала положення, ухвалені відповідно до цієї Директиви або Регламенту (ЄС) № 600/2014, що регулюють умови діяльності інвестиційних фірм;

(e) підпадає під будь-який із випадків, коли національним правом щодо питань, які не підпадають під сферу застосування цієї Директиви, передбачене відкликання.

Про кожне відкликання авторизації необхідно повідомляти ESMA.

Стаття 9

Орган управління

1. Компетентні органи, які надають авторизацію згідно зі статтею 5, повинні забезпечити, щоб інвестиційні фірми та їх органи управління відповідали статті 88 і статті 91 Директиви 2013/36/ЄС.

ESMA та EBA повинні спільно ухвалити настанови щодо елементів, передбачених у статті 91(12) Директиви 2013/36/ЄС.

2. При наданні авторизації згідно зі статтею 5 компетентні органи можуть дозволити членам органу управління обіймати ще одну посаду невиконавчого директора на додачу до посад, дозволених відповідно до статті 91(3) Директиви 2013/36/ЄС. Компетентні органи повинні регулярно повідомляти ESMA про такі авторизації.

EBA та ESMA повинні координувати збір інформації стосовно інвестиційних фірм, передбаченої в першому підпараграфі цього параграфа та у статті 91(6) Директиви 2013/36/ЄС.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб орган управління інвестиційної фірми визначав, контролював та відповідав за впровадження механізмів управління, які забезпечують ефективне та розумне управління інвестиційною фірмою, у тому числі розподіл обов'язків в інвестиційній фірмі та запобігання конфліктам інтересів, у спосіб, що забезпечує цілісність ринку та захист інтересів клієнтів.

Без обмеження вимог, встановлених у статті 88(1) Директиви 2013/36/ЄС, такі механізми повинні також гарантувати, що орган управління визначає, затверджує та контролює:

(a) організацію фірми для надання інвестиційних послуг або здійснення інвестиційної діяльності та надання додаткових послуг, включно з навичками, уміннями та експертними знаннями, необхідними для персоналу, ресурсами, процедурами та механізмами для надання послуг і здійснення діяльності, з урахуванням характеру, масштабу та складності її діяльності, а також усіх вимог, яким повинна відповідати фірма;

(b) політику щодо пропонованих або надаваних/здійснюваних послуг, діяльності, продуктів і операцій з урахуванням ступеня стійкості фірми до ризиків, а також характеристик і потреб клієнтів фірми, для яких їх будуть пропонувати або надавати/здійснювати, включно з проведенням належного стрес-тестування у відповідних випадках;

(c) політику винагороди для осіб, що беруть участь у наданні послуг клієнтам, спрямовану на стимулювання відповідального ведення бізнесу, справедливого ставлення до клієнтів, а також уникнення конфліктів інтересів у відносинах із клієнтами.

Орган управління повинен здійснювати моніторинг і періодичне оцінювання належності та реалізації стратегічних цілей фірми у сфері надання інвестиційних послуг, додаткових послуг і здійснення інвестиційної діяльності, дієвості механізмів управління інвестиційної фірми та належності політик щодо надання послуг клієнтам і вживати належних заходів для усунення будь-яких недоліків.

Члени органу управління повинні мати належний доступ до інформації та документації, які необхідні для контролю та моніторингу вироблення й ухвалення управлінських рішень.

4. Компетентний орган відмовляє в наданні авторизації, якщо він не переконаний, що члени органу управління інвестиційної фірми мають достатньо добру репутацію, володіють достатніми знаннями, навичками та досвідом і присвячують достатньо часу виконанню своїх функцій в інвестиційній фірмі, або за наявності об'єктивних і явних підстав вважати, що орган управління фірми може становити загрозу для ефективного, надійного та розумного управління нею, належного врахування інтересів її клієнтів та для цілісності ринку.

5. Держави-члени повинні вимагати від інвестиційної фірми повідомляти компетентний орган про всіх членів її органу управління та про будь-які зміни у його складі разом з усією інформацією, необхідною для оцінювання відповідності фірми параграфам 1, 2 і 3.

6. Держав-члени повинні вимагати, щоб принаймні дві особи, що відповідають вимогам, встановленим у параграфі 1, фактично керували діяльністю інвестиційної фірми, що є заявником.

Як відступ від першого підпараграфа, держави-члени можуть надавати авторизацію інвестиційним фірмам, що є фізичними особами, або інвестиційним фірмам, що є юридичними особами, якими одноосібно управляє фізична особа згідно з їхніми установчими правилами та національними законами. Однак держави-члени повинні вимагати:

(a) наявності альтернативних механізмів, які забезпечують надійне та розумне управління такими інвестиційними фірмами і належне врахування інтересів клієнтів та цілісності ринку;

(b) щоб фізичні особи мали достатньо добру репутацію, володіли достатніми знаннями, навичками та досвідом і присвячували достатньо часу виконанню своїх обов'язків.

Стаття 10

Акціонери та учасники з істотною участю

1. Компетентні органи не повинні надавати інвестиційній фірмі авторизацію на надання інвестиційних послуг або здійснення інвестиційної діяльності, доки їм не нададуть інформацію про акціонерів або учасників, незалежно від того, чи вони є прямими чи непрямими, фізичними чи юридичними особами, що мають істотну участь, і про розмір такої участі.

Компетентні органи відмовляють у наданні авторизації, якщо, з огляду на потребу забезпечити надійне та розумне управління інвестиційною фірмою, вони не переконалися у придатності акціонерів або учасників, які мають істотну участь.

За наявності тісних зв'язків між інвестиційною фірмою та іншими фізичними або юридичними особами, компетентні органи повинні надавати авторизацію тільки за умови, що такі зв'язки не перешкоджають ефективному виконанню наглядових функцій компетентних органів.

2. Компетентний орган відмовляє в наданні авторизації, якщо закони, підзаконні нормативно-правові акти або адміністративні положення третьої країни, які регулюють діяльність однієї або більше фізичних чи юридичних осіб, з якими суб'єкт господарювання має тісні зв'язки, або труднощі, пов'язані із забезпеченням їх виконання, перешкоджають ефективному виконанню його наглядових функцій.

3. Держави-члени повинні вимагати, щоб у випадках, коли вплив осіб, зазначених у першому підпараграфі параграфа 1, може негативно позначитися на надійному та розумному управлінні інвестиційною фірмою, компетентний орган вжив належних заходів для усунення такої ситуації.

Такими заходами можуть бути клопотання про видачу судових наказів, накладення санкцій на директорів чи осіб, відповідальних за управління, або тимчасове зупинення реалізації прав голосу, передбачених акціями/частками, якими володіють відповідні акціонери або учасники.

Стаття 11

Повідомлення про запропоноване набуття

1. Держави-члени повинні вимагати, щоб будь-яка фізична або юридична особа чи такі особи, що діють спільно (далі - запропонований набувач), які ухвалили рішення набути, прямо чи опосередковано, істотну участь в інвестиційній фірмі або збільшити, прямо чи опосередковано, таку істотну участь в інвестиційній фірмі, у результаті чого частка належних їм прав голосу або капіталу досягне або перевищить 20%, 30% або 50% чи інвестиційна фірма стане їх дочірньою компанією (далі - запропоноване набуття), спочатку повідомили в письмовій формі компетентні органи про інвестиційну фірму, у якій вони мають намір набути або збільшити істотну участь, із зазначенням розміру відповідної частки участі та релевантної інформації, як вказано у статті 13(4).

Держави-члени повинні вимагати, щоб будь-яка фізична або юридична особа, яка ухвалила рішення відчужити, прямо або опосередковано, істотну участь в інвестиційній фірмі, спочатку повідомила про це в письмовій формі компетентні органи із зазначенням розміру відповідної частки участі. Така особа також повинна повідомити компетентним органам, якщо вона ухвалила рішення зменшити свою істотну участь так, що частка належних їй прав голосу або капіталу стане меншою за 20%, 30% або 50% або інвестиційна фірма перестане бути її дочірньою компанією.

Держави-члени не зобов'язані застосовувати порогове значення в розмірі 30%, якщо, згідно з пунктом (a) статті 9(3) Директиви 2004/109/ЄС, вони застосовують порогове значення в одну третину.

При визначенні того, чи виконані критерії для істотної участі, зазначені у статті 10 та в цій статті, держави-члени не повинні враховувати права голосу або акції/частки, якими інвестиційні фірми або кредитні установи можуть володіти в результаті надання послуг з андеррайтингу фінансових інструментів та/або розміщення фінансових інструментів на підставі твердого зобов'язання, передбаченого в пункті 6 секції A додатка I, за умови, що такі права, з одного боку, не реалізують або іншим чином не використовують для втручання в управління емітентом і, з іншого боку, відчужують протягом одного року після набуття.

2. Відповідні компетентні органи повинні співпрацювати один з одним в повній консультації при проведенні оцінювання, передбаченого у статті 13(1) (далі - оцінювання), якщо запропонований набувач є однією з таких осіб:

(a) кредитна установа, компанія зі страхування життя, страхова компанія, перестрахова компанія, інвестиційна фірма або управлінська компанія UCITS, авторизована в іншій державі-члені або в секторі, іншому, ніж той, у якому пропонується набуття;

(b) материнська компанія кредитної установи, компанії зі страхування життя, страхової компанії, перестрахової компанії, інвестиційної фірми або управлінської компанії UCITS, авторизованої в іншій державі-члені або в секторі, іншому, ніж той, у якому пропонується набуття; або

(c) фізична або юридична особа, яка контролює кредитну установу, компанію зі страхування життя, страхову компанію, перестрахову компанію, інвестиційну фірму або управлінську компанію UCITS, авторизовану в іншій державі-члені або в секторі, іншому, ніж той, у якому пропонується набуття.

Компетентні органи повинні без невиправданої затримки надавати один одному будь-яку інформацію, яка є істотною або релевантною для оцінювання. З цією метою компетентні органи повинні повідомляти один одному за запитом всю релевантну інформацію та повинні повідомляти з власної ініціативи всю істотну інформацію. У рішенні компетентного органу, що авторизував інвестиційну фірму, у якій пропонується набуття, повинні зазначатися будь-які думки або зауваження, висловлені компетентним органом, відповідальним за запропонованого набувача.

3. Держави-члени повинні вимагати, щоб, якщо інвестиційній фірмі стає відомо про будь-яке набуття або відчуження часток участі в її капіталі, що призводить до того, що частки участі стають більшими або меншими за будь-яке з порогових значень, зазначених у першому підпараграфі параграфа 1, така інвестиційна фірма невідкладно повідомила про це компетентний орган.

Принаймні один раз на рік інвестиційні фірми також повинні повідомляти компетентному органу імена акціонерів і учасників, які мають істотну участь, і розмір відповідних часток участі, наприклад, згідно з інформацією, отриманою на річних загальних зборах акціонерів і учасників або в результаті дотримання нормативно-правових актів, застосовних до компаній, обігові цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку.

4. Держави-члени повинні вимагати, щоб компетентні органи вживали заходів, подібних до тих, що зазначені у статті 10(3), стосовно осіб, які не виконали обов'язок щодо надання попередньої інформації стосовно набуття або збільшення істотної участі. У разі набуття частки участі, незважаючи на заперечення з боку компетентних органів, держави-члени повинні, незалежно від будь-яких інших санкцій, які можуть бути ухвалені, передбачити тимчасове зупинення реалізації відповідних прав голосу, визнання недійсними відданих голосів або можливість їх анулювання.

Стаття 12

Період оцінювання

1. Компетентні органи повинні невідкладно, але в будь-якому разі не пізніше двох робочих днів із моменту отримання повідомлення, що вимагається згідно з першим підпараграфом статті 11(1), а також після можливого подальшого отримання інформації, зазначеної в параграфі 2 цієї статті, підтвердити запропонованому набувачу їх отримання в письмовій формі.

Компетентним органам надається не більше шестидесяти робочих днів із дати письмового підтвердження отримання повідомлення та всіх документів, які держава-член вимагає додавати до повідомлення на підставі переліку, зазначеного у статті 13(4), (далі - період оцінювання) для проведення оцінювання.

Компетентні органи повинні повідомити запропонованому набувачу дату закінчення періоду оцінювання в момент підтвердження отримання.

2. Компетентні органи можуть протягом періоду оцінювання, за необхідності, але не пізніше, ніж на 50-й робочий день періоду оцінювання, запитувати будь-яку додаткову інформацію, необхідну для завершення оцінювання. Такий запит повинен бути поданий у письмові формі із зазначенням необхідної додаткової інформації.

Період оцінювання тимчасово зупиняють на період між датою подання компетентними органами запиту на отримання інформації та отриманням відповіді на такий запит від запропонованого набувача. Строк такого тимчасового зупинення не повинен перевищувати 20 робочих днів. Усі подальші запити компетентних органів про доповнення або уточнення інформації подаються ними на їх розсуд, проте вони не повинні призводити до тимчасового зупинення періоду оцінювання.

3. Компетентні органи можуть продовжити строк тимчасового зупинення, зазначений у другому підпараграфі параграфа 2, до 30 робочих днів, якщо запропонований набувач є однією з таких осіб:

(a) фізична чи юридична особа, яка розташована або діяльність якої регулюється за межами Союзу;

(b) фізична чи юридична особа, яка не підлягає нагляду згідно із цією Директивою або директивами 2009/65/ЄС, 2009/138/ЄС чи 2013/36/ЄС.

4. Якщо компетентні органи після завершення оцінювання ухвалять рішення оскаржити запропоноване набуття, вони повинні, протягом двох робочих днів, але в межах періоду оцінювання, повідомити про це запропонованому набувачу в письмовій формі із зазначенням причин ухвалення такого рішення. Згідно з національним правом, відповідна інформація про причини ухвалення рішення може бути оприлюднена за запитом запропонованого набувача. Це не перешкоджає державі-члену надати компетентному органу дозвіл на розкриття такої інформації за відсутності запиту з боку запропонованого набувача.

5. Якщо компетентні органи не подадуть письмове заперечення проти запропонованого набуття протягом періоду оцінювання, воно вважається схваленим.

6. Компетентні органи можуть встановити максимальний строк здійснення запропонованого набуття та продовжувати його у відповідних випадках.

7. Держави-члени не повинні встановлювати суворіші вимоги щодо повідомлення компетентних органів про пряме або непряме набуття прав голосу або капіталу, ніж вимоги, визначені в цій Директиві.

8. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення вичерпного переліку інформації, зазначеної у статті 13(4), яку запропоновані набувачі повинні вказувати у своєму повідомленні, без обмеження параграфа 2 цієї статті.

ESMA повинен подати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 01 січня 2014 року.

Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

9. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити стандартні форми, шаблони та процедури, що стосуються умов процесу консультацій між відповідними компетентними органами, як зазначено у статті 11(2).

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 01 січня 2014 року.

Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 13

Оцінювання

1. При оцінюванні повідомлення, передбаченого у статті 11(1), та інформації, зазначеної у статті 12(2), компетентні органи, з метою забезпечення надійного та розумного управління інвестиційною фірмою, у якій пропонується набуття, та беручи до уваги ймовірний вплив запропонованого набувача на інвестиційну фірму, оцінюють придатність запропонованого набувача та фінансову стійкість запропонованого набуття згідно з такими критеріями:

(a) репутація запропонованого набувача;

(b) репутація та досвід будь-якої особи, що керуватиме діяльністю інвестиційної фірми у результаті запропонованого набуття;

(c) фінансова стійкість запропонованого набувача, зокрема, з урахуванням виду діяльності, що ведеться та передбачається в інвестиційній фірмі, у якій пропонується набуття;

(d) здатність інвестиційної фірми відповідати та підтримувати відповідність пруденційним вимогам згідно з цією Директивою та, якщо застосовно, згідно з іншими директивами, зокрема директивами 2002/87/ЄС та 2013/36/ЄС, у тому числі, придатність структури групи, частиною якої вона стане, для здійснення ефективного нагляду, ефективного обміну інформацією між компетентними органами та визначення розподілу обов'язків між компетентними органами;

(e) наявність обґрунтованих підстав вважати, що у зв'язку із запропонованим набуттям здійснюється або планується спроба відмивання грошей або фінансування тероризму у розумінні статті 1 Директиви 2005/60/ЄС або що запропоноване набуття може підвищити ризик таких дій.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 89, які коригують критерії, визначені в першому підпараграфі цього параграфа.

2. Компетентні органи можуть заперечувати проти запропонованого набуття, тільки якщо для цього існують обґрунтовані підстави з урахуванням критеріїв, визначених у параграфі 1, або якщо інформація, надана запропонованим набувачем, є неповною.

3. Держави-члени не повинні встановлювати будь-які попередні умови стосовно рівня участі, яку необхідно набути, або дозволяти їхнім компетентним органам перевіряти запропоноване набуття з точки зору економічних потреб ринку.

4. Держави-члени повинні оприлюднити перелік із зазначенням інформації, яка є необхідною для оцінювання і яка повинна бути надана компетентним органам у момент подання повідомлення, зазначеного у статті 11(1). Інформація, що вимагається, повинна бути пропорційною і адаптованою до характеристик запропонованого набувача та запропонованого набуття. Держави-члени не повинні вимагати інформацію, яка не є релевантною для пруденційного оцінювання.

5. Незважаючи на статтю 12(1), (2) і (3), якщо компетентний орган повідомлено про дві або більше пропозицій щодо набуття або збільшення істотної участі в одній інвестиційній фірмі, він повинен розглянути кандидатури запропонованих набувачів на недискримінаційній основі.

Стаття 14

Участь у схемі компенсації авторизованим інвесторам

Компетентний орган повинен перевірити, чи будь-який суб'єкт, що бажає отримати авторизацію як інвестиційна фірма, на момент авторизації дотримується своїх зобов'язань згідно з Директивою 97/9/ЄС.

Обов'язок, встановлений у першому параграфі, повинен бути виконаний стосовно структурованих депозитів, якщо структурований депозит виданий кредитною установою, яка є учасником схеми гарантування депозитів, визнаної згідно з Директивою 2014/49/ЄС.

Стаття 15

Достатність початкового капіталу

Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи надавали авторизацію, тільки якщо інвестиційна фірма має достатній початковий капітал згідно з вимогами Регламенту (ЄС) № 575/2013 з урахуванням характеру відповідної інвестиційної послуги або діяльності.

Стаття 16

Організаційні вимоги

1. Держава-член розташування головного офісу повинна вимагати, щоб інвестиційні фірми відповідали організаційним вимогам, встановленим у параграфах 2-10 цієї статті та у статті 17.

2. Інвестиційна фірма повинна встановити належні політики та процедури, які є достатніми для забезпечення відповідності фірми, у тому числі її керівників, працівників і пов'язаних агентів, своїм зобов'язанням відповідно до цієї Директиви, а також належні правила, які регулюють особисті операції таких осіб.

3. Інвестиційна фірма повинна підтримувати та застосовувати дієві організаційні й адміністративні механізми для вжиття всіх можливих заходів, розроблених з метою запобігання негативному впливу конфліктів інтересів, як означено у статті 23, на її клієнтів.

Інвестиційна фірма, яка створює фінансові інструменти для продажу клієнтам, повинна підтримувати, застосовувати та переглядати процес затвердження кожного фінансового інструмента та істотних змін наявних фінансових інструментів до їх реалізації або розповсюдження серед клієнтів.

Процес затвердження продукту повинен визначати цільовий ринок кінцевих клієнтів у рамках відповідної категорії клієнтів для кожного фінансового інструмента та забезпечувати оцінювання всіх відповідних ризиків для такого визначеного цільового ринку і придатність передбаченої стратегії розповсюдження для визначеного цільового ринку.

Інвестиційна фірма також повинна регулярно переглядати фінансові інструменти, які вона пропонує або реалізує, беручи до уваги будь-яку подію, що може суттєво вплинути на потенційний ризик для визначеного цільового ринку, щоб оцінити принаймні, чи продукт продовжує відповідати потребам визначеного цільового ринку та чи передбачена стратегія розповсюдження залишається належною.

Інвестиційна фірма, яка створює фінансові інструменти, повинна надати будь-якому розповсюджувачу всю відповідну інформацію про фінансовий інструмент і процес затвердження продукту, у тому числі про визначений цільовий ринок фінансового інструмента.

Якщо інвестиційна фірма пропонує або рекомендує фінансові інструменти, які вона не створює, вона повинна мати належні механізми для отримання інформації, зазначеної у п'ятому підпараграфі, і розуміння характеристик та визначеного цільового ринку кожного фінансового інструмента.

Політики, процеси та механізми, зазначені у цьому параграфі, не повинні обмежувати всі інші вимоги згідно із цією Директивою та Регламентом (ЄС) № 600/2014, у тому числі ті, що стосуються розкриття, придатності або доречності, виявлення конфліктів інтересів і управління ними, а також методів стимулювання.

4. Інвестиційна фірма повинна вживати розумних заходів, щоб забезпечити безперервність і регулярність надання інвестиційних послуг і здійснення інвестиційної діяльності. З цією метою інвестиційна фірма повинна використовувати належні та пропорційні системи, ресурси та процедури.

5. У разі використання послуг третіх осіб для виконання операційних функцій, які мають критично важливе значення для забезпечення безперервного та задовільного обслуговування клієнтів, а також безперервного та задовільного здійснення інвестиційної діяльності, інвестиційна фірма повинна забезпечити вжиття розумних заходів для уникнення невиправданого додаткового операційного ризику. Аутсорсинг важливих операційних функцій не повинен бути організований таким чином, щоб істотно знижувати якість внутрішнього контролю та здатність суб'єкта, що здійснює нагляд, здійснювати моніторинг дотримання фірмою своїх зобов'язань.

Інвестиційна фірма повинна мати надійні адміністративні та бухгалтерські процедури, механізми внутрішнього контролю, дієві процедури оцінювання ризиків і ефективні механізми контролю та захисту для систем оброблення інформації.

Без обмеження здатності компетентних органів вимагати надання доступу до комунікацій згідно із цією Директивою та Регламентом (ЄС) № 600/2014, інвестиційна фірма повинна мати надійні механізми захисту, щоб гарантувати безпеку й автентифікацію засобів передачі інформації, мінімізувати ризик пошкодження даних і несанкціонованого доступу, а також щоб запобігти витоку інформації та на постійній основі забезпечувати конфіденційність даних.

6. Інвестиційна фірма повинна забезпечити ведення записів щодо всіх своїх послуг, діяльності та операцій, які мають бути достатніми, щоб надати компетентним органам можливість виконувати їхні завдання з нагляду та вживати заходи із забезпечення виконання відповідно до цієї Директиви, Регламенту (ЄС) № 600/2014, Директиви 2014/57/ЄС та Регламенту (ЄС) № 596/2014 і, зокрема, щоб підтвердити, що інвестиційна фірма виконала всі свої зобов'язання, у тому числі щодо клієнтів або потенційних клієнтів та цілісності ринку.

7. До таких записів належать записи телефонних розмов або електронних комунікацій, що стосуються принаймні операцій, проведених під час здійснення операцій за власний рахунок, і надання послуг, пов'язаних із розпорядженнями клієнтів, які стосуються прийому, передачі та виконання розпоряджень клієнтів.

До таких телефонних розмов або електронних комунікацій також належать телефонні розмови або електронні комунікації, що здійснюються з наміром проведення операцій під час здійснення операцій за власний рахунок або надання послуг, пов'язаних із розпорядженнями клієнтів, які стосуються прийому, передачі та виконання розпоряджень клієнтів, навіть якщо такі розмови або комунікації не призводять до здійснення таких операцій або надання послуг, пов'язаних із розпорядженнями клієнтів.

З цією метою інвестиційна фірма повинна вжити всіх можливих заходів для записування відповідних телефонних розмов і електронних комунікацій, що їх здійснюють, надсилають чи отримують з використанням обладнання, яке надане інвестиційною фірмою працівнику чи підряднику або використання якого працівником чи підрядником схвалене або дозволене інвестиційною фірмою.

Інвестиційна фірма повинна повідомляти новим або наявним клієнтам, що телефонні комунікації або розмови між інвестиційною фірмою та її клієнтами, які призводять або можуть призвести до здійснення операцій, будуть записуватися.

Таке повідомлення може бути зроблене один раз перед наданням інвестиційних послуг новим і наявним клієнтам.

Інвестиційна фірма не повинна надавати по телефону інвестиційні послуги та здійснювати інвестиційну діяльність для клієнтів, яких заздалегідь не попередили про записування їхніх телефонних комунікацій або розмов, якщо такі інвестиційні послуги та інвестиційна діяльність стосуються прийому, передачі або виконання розпоряджень клієнтів.

Клієнти можуть надавати розпорядження через інші канали, однак такі комунікації повинні здійснюватися з використанням довговічного носія, як-от за допомогою листів, факсових повідомлень, повідомлень електронної пошти або документування розпоряджень клієнтів, наданих під час зустрічей. Зокрема, зміст відповідних особистих розмов із клієнтом може бути зафіксований у вигляді письмового протоколу або записів. Такі розпорядження повинні вважатися еквівалентними розпорядженням, отриманим по телефону.

Інвестиційна фірма повинна вжити всіх можливих заходів, щоб не допустити здійснення, надсилання або отримання працівником або підрядником відповідних телефонних розмов і електронних комунікацій із використанням особистого обладнання, з якого інвестиційна фірма не може зробити запис або копію.

Записи, зроблені згідно із цим параграфом, за запитом повинні бути надані відповідному клієнту та повинні зберігатися протягом п'яти років та, якщо цього вимагає компетентний орган, до семи років.

8. Інвестиційна фірма повинна, у разі володіння фінансовими інструментами, які належать клієнтам, вжити належних заходів, щоб захистити право власності клієнтів, особливо на випадок неплатоспроможності інвестиційної фірми, і щоб запобігти використання фінансових інструментів клієнта за власний рахунок, крім випадків явної згоди клієнта.

9. Інвестиційна фірма повинна, у разі володіння коштами, які належать клієнтам, вжити належних заходів, щоб захистити права клієнтів і, за винятком кредитних установ, запобігти використанню коштів клієнтів за власний рахунок.

10. Інвестиційна фірма не повинна укладати угоди про фінансове забезпечення у формі передачі права власності з непрофесійними клієнтами з метою забезпечення або покриття поточних або майбутніх, фактичних або умовних і потенційних зобов'язань клієнтів.

11. У випадку філій інвестиційних фірм, компетентний орган держави-члена, на території якої розташована філія, повинен, без обмеження можливості компетентного органу держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми мати прямий доступ до таких записів, забезпечити виконання обов'язку, встановленого в параграфах 6 і 7, стосовно операцій, здійснених філією.

Держави-члени можуть, за виняткових обставин, встановити вимоги до інвестиційних фірм щодо забезпечення збереженості активів клієнтів додатково до положень, визначених у параграфах 8, 9 і 10, і відповідних делегованих актів, як вказано в параграфі 12. Такі вимоги повинні бути об'єктивно обґрунтованими та пропорційними, щоб у випадках, коли інвестиційні фірми забезпечують збереженість активів та коштів клієнтів, усувати конкретні ризики для захисту інвесторів або цілісності ринку, які мають виняткове значення в умовах структури ринку такої держави-члена.

Держави-члени повинні без невиправданої затримки повідомити Комісію про будь-яку вимогу, яку вони мають намір встановити відповідно до цього параграфа, принаймні за два місяці до дати, коли така вимога повинна набрати чинності. Повідомлення повинне містити обґрунтування такої вимоги. Будь-які такі додаткові вимоги не повинні обмежувати або будь-яким іншим чином негативно впливати на права інвестиційних фірм відповідно до статей 34 і 35.

Комісія повинна, протягом двох місяців після повідомлення, зазначеного у третьому підпараграфі, надати висновок щодо пропорційності та обґрунтованості додаткових вимог.

Держава-член можуть зберегти додаткові вимоги за умови, що вони були повідомлені Комісії відповідно до статті 4 Директиви 2006/73/ЄС до 02 липня 2014 року і що виконано умови, встановлені в зазначеній статті.

Комісія повинна повідомити державам-членам і оприлюднити на своєму вебсайті додаткові вимоги, встановлені відповідно до цього параграфа.

12. Комісії надані повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 89, щоб визначити конкретні організаційні вимоги, встановлені в параграфах 2-10 цієї статті, для інвестиційних фірм і філій фірм третіх країн, які мають авторизацію відповідно до статті 41 на надання різних видів інвестиційних послуг та/або здійснення різних видів інвестиційної діяльності і додаткових послуг чи їх комбінацій.

Стаття 17

Алгоритмічна торгівля

1. Інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю, повинна мати дієві системи та механізми контролю ризиків, які придатні для її діяльності, щоб забезпечити, що її торгові системи є стійкими та мають достатню спроможність, забезпечують дотримання відповідних порогових значень і лімітів торгівлі та не допускають надсилання помилкових розпоряджень або здійснення системами будь-яких інших дій, що можуть призвести до порушень у роботі ринку або сприяти їх виникненню. Така фірма також повинна мати дієві системи та механізми контролю ризиків, щоб гарантувати, що торгові системи неможливо використовувати для будь-яких цілей, що суперечать Регламенту (ЄС) № 596/2014 або правилам торговельного майданчика, з яким вона з'єднана. Інвестиційна фірма повинна мати дієві механізми забезпечення безперервної роботи для усунення будь-якого порушення роботи її торгових систем і повинна забезпечити повне тестування та моніторинг її систем, щоб гарантувати їх відповідність вимогам, встановленим у цьому параграфі.

2. Інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю в державі-члені, повинна повідомити про це компетентні органи держави-члена розташування її головного офісу та торговельного майданчика, на якому інвестиційна фірма здійснює алгоритмічну торгівлю як член або учасник торговельного майданчика.

Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми може вимагати від інвестиційної фірми регулярного або спеціального надання опису характеру її стратегій алгоритмічної торгівлі, інформації про параметри або ліміти торгівлі, яких дотримується система, її основні механізми забезпечення відповідності та контролю ризиків для забезпечення виконання умов, встановлених у параграфі 1, а також інформацію про тестування її систем. Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми може в будь-який час вимагати від інвестиційної фірми надання додаткової інформації про її алгоритмічну торгівлю та системи, які використовуються для такої торгівлі.

Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми повинен, за запитом компетентного органу торговельного майданчика, на якому інвестиційна фірма здійснює алгоритмічну торгівлю як член або учасник торговельного майданчика, і без невиправданої затримки надавати інформацію, зазначену у другому підпараграфі, яку він отримує від інвестиційної фірми, що здійснює алгоритмічну торгівлю.

Інвестиційна фірма повинна забезпечити ведення записів з питань, зазначених у цьому параграфі, і достатність таких записів, щоб надати компетентному органу можливість здійснювати моніторинг відповідності вимогам цієї Директиви.

Інвестиційна фірма, що використовує високочастотний метод алгоритмічної торгівлі, повинна зберігати в затвердженій формі точні та послідовні в часі записи про всі розміщені нею розпорядження, у тому числі про скасування розпоряджень, виконані розпорядження та котирування на торговельних майданчиках, і повинна надавати їх компетентному органу на його вимогу.

3. Інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю для реалізації стратегії вирівнювання ринку, повинна, з урахуванням ліквідності, обсягу та характеру конкретного ринку і характеристик інструментів, якими здійснюється торгівля:

(a) безперервно здійснювати таке вирівнювання ринку упродовж визначеної частки годин торгівлі на торговельному майданчику, крім виняткових обставин, у результаті чого на регулярній та передбачуваній основі забезпечується ліквідність на торговельному майданчику;

(b) укласти зобов'язальний письмовий договір із торговельним майданчиком, у якому повинні принаймні вказуватися зобов'язання інвестиційної фірми відповідно до пункту (a); та

(c) мати дієві системи та механізми контролю, щоб забезпечити постійне виконання нею зобов'язань за договором, зазначеним у пункті (b).

4. Для цілей цієї статті та статті 48 цієї Директиви інвестиційна фірма, що здійснює алгоритмічну торгівлю, вважається такою, що реалізує стратегію вирівнювання ринку, якщо її стратегія як члена або учасника одного або більше торговельних майданчиків при здійсненні операцій за власний рахунок передбачає розміщення твердих, одночасних двосторонніх котирувань порівнянного розміру та за конкурентними цінами стосовно одного або більше фінансових інструментів на одному торговельному майданчику або на різних торговельних майданчиках, у результаті чого на регулярній і частій основі забезпечується ліквідність усього ринку.

5. Інвестиційна фірма, що надає прямий електронний доступ до торговельного майданчика, повинна мати дієві системи та механізми контролю, що забезпечують належне оцінювання та перевірку придатності клієнтів, які користуються цією послугою, запобігання перевищення клієнтами, які користуються цією послугою, відповідних попередньо встановлених торговельних і кредитних порогових значень, належний моніторинг торгівлі клієнтів, які користуються цією послугою, а також те, що належні механізми контролю ризиків запобігають торгівлі, що може створити ризики для самої інвестиційної фірми, призвести до порушень роботи ринку чи сприяти їх виникненню або суперечити Регламенту (ЄС) № 596/2014 чи правилам торговельного майданчика. Прямий електронний доступ без таких механізмів контролю заборонений.

Інвестиційна фірма, що надає прямий електронний доступ, несе відповідальність за забезпечення дотримання клієнтами, які користуються такою послугою, вимог цієї Директиви та правил торговельного майданчика. Інвестиційна фірма повинна здійснювати моніторинг операцій, щоб виявляти порушення таких правил, неналежні умови торгівлі або поведінку, яка може містити ознаки зловживання на ринку та підлягає повідомленню компетентному органу. Інвестиційна фірма повинна забезпечити наявність зобов'язального письмового договору між інвестиційною фірмою та клієнтом щодо основних прав та обов'язків, пов'язаних із наданням цієї послуги, а також що за договором за інвестиційною фірмою зберігається відповідальність згідно із цією Директивою.

Інвестиційна фірма, що надає прямий електронний доступ до торговельного майданчика, повинна повідомити про це компетентні органи держави-члена розташування її головного офісу та торговельного майданчика, на якому інвестиційна фірма надає прямий електронний доступ.

Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми може вимагати від інвестиційної фірми регулярного або спеціального надання опису систем і механізмів контролю, зазначених у першому підпараграфі, а також докази їх застосування.

Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу інвестиційної фірми повинен, за запитом компетентного органу торговельного майданчика, до якого інвестиційна фірма надає прямий електронний доступ, надавати, без невиправданої затримки, інформацію, зазначену в четвертому підпараграфі, яку він отримує від інвестиційної фірми.

Інвестиційна фірма повинна забезпечити ведення записів із питань, зазначених у цьому параграфі, і достатність таких записів, щоб надати відповідному компетентному органу можливість здійснювати моніторинг відповідності вимогам цієї Директиви.

6. Інвестиційна фірма, що діє як загальний учасник клірингу для інших осіб, повинна мати дієві системи та механізми контролю, щоб забезпечити застосування клірингових послуг лише до осіб, які є придатними та відповідають чітким критеріям, і встановлення належних вимог для таких осіб з метою зниження ризиків для інвестиційної фірми та ринку. Інвестиційна фірма повинна забезпечити наявність зобов'язального письмового договору між інвестиційною фірмою та особою щодо основних прав та обов'язків, пов'язаних із наданням цієї послуги.

7. ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) детальні організаційні вимоги, встановлені в параграфах 1-6, що мають встановлюватися для інвестиційних фірм, які надають різні інвестиційні послуги і додаткові послуги та/або здійснюють різні види інвестиційної діяльності чи їх комбінації, при цьому у специфікаціях щодо організаційних вимог, встановлених у параграфі 5, повинні бути визначені конкретні вимоги щодо прямого доступу до ринку та спонсорованого доступу таким чином, щоб забезпечити, що механізми контролю, які застосовуються до спонсорованого доступу, принаймні еквівалентні механізмам контролю, які застосовуються до прямого доступу до ринку;

(b) обставини, за яких інвестиційна фірма зобов'язана укласти договір про вирівнювання ринку, зазначений у пункті (b) параграфа 3, а також зміст таких договорів, у тому числі частку годин торгівлі на торговельному майданчику, встановлену в параграфі 3;

(c) ситуації, що вважаються винятковими обставинами, зазначеними в параграфі 3, у тому числі обставини надзвичайної волатильності, політичні та макроекономічні питання, системні та операційні питання, а також обставини, що перешкоджають здатності інвестиційної фірми підтримувати розумні практики управління ризиками, як встановлено в параграфі 1;

(d) зміст і формат затвердженої форми, зазначеної у п'ятому підпараграфі параграфа 2, а також строк, протягом якого такі записи повинні зберігатися інвестиційною фірмою.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 03 липня 2015 року.

Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 18

Процес торгівлі та завершення операцій на БТМ та ОТМ

1. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, на додачу до дотримання організаційних вимог, встановлених у статті 16, встановили прозорі правила та процедури справедливої та належної торгівлі, а також об'єктивні критерії ефективного виконання розпоряджень. Вони повинні мати механізми для розумного управління технічною експлуатацією об'єкта, включно зі встановленням дієвих механізмів на випадок надзвичайних ситуацій для подолання ризиків порушення роботи систем.

2. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, встановили прозорі правила щодо критеріїв визначення фінансових інструментів, якими можна торгувати в їхніх системах.

Держави-члени повинні вимагати, щоб, якщо застосовно, інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, надавали або забезпечували доступ до достатнього обсягу загальнодоступної інформації, щоб їхні користувачі мали змогу зробити інвестиційні висновки, враховуючи характер користувачів і типи інструментів, якими здійснюється торгівля.

3. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, встановили, опублікували, підтримували та виконували прозорі та недискримінаційні правила, які регулюють доступ до їхнього об'єкта на основі об'єктивних критеріїв.

4. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, мали механізми для чіткого визначення та управління потенційними негативними наслідками для роботи БТМ чи ОТМ або для членів чи учасників і користувачів будь-якого конфлікту інтересів між інтересами БТМ, ОТМ, їх власників або інвестиційної фірми чи оператора ринку, що керує роботою БТМ чи ОТМ, і надійним функціонуванням БТМ чи ОТМ.

5. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, дотримувалися статей 48 і 49 та мали всі необхідні для цього системи, процедури та механізми.

6. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, чітко інформували своїх членів або учасників про їхні відповідні обов'язки щодо проведення розрахунків за операціями, здійсненими на такому об'єкті. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, вжили необхідні заходи для сприяння ефективному проведенню розрахунків за операціями, здійсненими в системах такого БТМ чи ОТМ.

7. Держави-члени повинні вимагати, щоб БТМ і ОТМ мали принаймні трьох дійсно активних членів або користувачів, кожен з яких має можливість взаємодіяти з усіма іншими членами або користувачами в ході ціноутворення.

8. Якщо обіговим цінним папером, допущеним до торгів на регульованому ринку, також торгують на БТМ чи ОТМ без згоди емітента, на емітента не покладаються жодні обов'язки щодо початкового, регулярного або спеціального розкриття фінансової інформації у відношенні такого БТМ чи ОТМ.

9. Держави-члени повинні вимагати, щоб будь-яка інвестиційна фірма та оператор ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, негайно виконували будь-які розпорядження компетентного органу відповідно до статті 69(2) щодо тимчасового зупинення торгів фінансовим інструментом або зняття фінансового інструмента з торгів.

10. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ чи ОТМ, надавали компетентному органу детальний опис функціонування БТМ чи ОТМ, у тому числі, без обмеження статті 20(1), (4) та (5), про будь-які зв'язки з регульованим ринком, БТМ, ОТМ або систематичним інтерналізатором, що перебуває у власності тієї самої інвестиційної фірми або оператора ринку, чи участь у них, а також перелік їх членів, учасників та/або користувачів. Компетентні органи повинні надавати таку інформацію ESMA на його вимогу. Про будь-яку авторизацію інвестиційної фірми або оператора ринку як БТМ чи ОТМ необхідно повідомляти ESMA. ESMA повинен створити перелік всіх БТМ і ОТМ у Союзі. Перелік повинен містити інформацію про послуги, які надає БТМ чи ОТМ, з унікальними кодами, які використовуються для ідентифікації БТМ і ОТМ у звітах згідно зі статтями 6, 10 та 26 Регламенту (ЄС) № 600/2014. Він підлягає регулярному оновленню. ESMA повинен опублікувати та оновлювати такий перелік на своєму вебсайті.

11. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення процедур і формату опису та повідомлення, зазначених у параграфі 10.

ESMA повинен подати Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 03 січня 2016 року.

Комісії надані повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 19

Спеціальні вимоги для БТМ

1. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ, на додачу до дотримання вимог, встановлених у статтях 16 і 18, встановили та виконували недискреційні правила виконання розпоряджень у системі.

2. Держави-члени повинні вимагати, щоб зазначені у статті 18(3) правила, які регулюють доступ до БТМ, відповідали умовам, встановленим у статті 53(3).

3. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми та оператори ринку, які керують роботою БТМ, вжили заходів:

(a) щоб мати належні ресурси для управління ризиками, на які він наражається, впровадити належні механізми і системи для виявлення усіх суттєвих ризиків для його діяльності та впровадити ефективні заходи для пом'якшення таких ризиків;

(b) щоб мати належні механізми для сприяння ефективному та своєчасному завершенню операцій, здійснених у його системах; та

(c) щоб мати, на момент авторизації та на постійній основі, достатні фінансові ресурси для забезпечення його належного функціонування з урахуванням характеру та обсягу операцій, здійснених на ринку, а також обсягу та ступеня ризиків, на які він наражається.

4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб статті 24, 25, стаття 27(1), (2) і (4)-(10) та стаття 28 не застосовувалися до операцій, здійснених згідно з правилами, які регулюють БТМ, між його членами або учасниками чи між БТМ та його членами або учасниками стосовно використання БТМ. Однак члени або учасники БТМ повинні дотримуватися зобов'язань, передбачених у статтях 24, 25, 27 і 28, по відношенню до їхніх клієнтів у випадках, коли, діючи від імені клієнтів, вони виконують їхні розпорядження через системи БТМ.

5. Держави-члени не повинні дозволяти інвестиційним фірмам або операторам ринку, які керують роботою БТМ, виконувати розпорядження клієнтів за рахунок власного капіталу або здійснювати торгівлю зі зведенням принципалів.

Стаття 20

Спеціальні вимоги для ОТМ

1. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційна фірма та оператор ринку, які керують роботою ОТМ, впровадили заходи, які запобігають виконанню розпоряджень клієнтів на ОТМ за рахунок власного капіталу інвестиційної фірми, оператора ринку, що керує роботою ОТМ, або будь-кого суб'єкта, який є частиною тієї самої групи або юридичної особи, що й інвестиційна фірма чи оператор ринку.

2. Держави-члени повинні дозволяти інвестиційній фірмі чи оператору ринку, що керує роботою ОТМ, здійснювати торгівлю зі зведенням принципалів стосовно облігацій, структурованих фінансових продуктів, квот на викиди та певних деривативів, тільки якщо клієнт дав згоду на здійснення такого процесу.

Інвестиційна фірма чи оператор ринку, що керує роботою ОТМ, не повинні використовувати торгівлю зі зведенням принципалів для виконання на ОТМ розпоряджень клієнтів щодо деривативів, які належать до класу деривативів, що був оголошений таким, що підлягає обов'язку щодо клірингу відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) № 648/2012.

Інвестиційна фірма чи оператор ринку, що керує роботою ОТМ, повинні вжити заходів для забезпечення відповідності означенню торгівлі зі зведенням принципалів у пункті (38) статті 4(1).

3. Держави-члени повинні дозволяти інвестиційній фірмі чи оператору ринку, що керує роботою ОТМ, здійснювати операції за власний рахунок, інші ніж торгівля зі зведенням принципалів, тільки стосовно суверенних боргових інструментів, для яких не існує ліквідного ринку.

4. Держави-члени не повинні дозволяти виконання функцій ОТМ і систематичного інтерналізатора в межах однієї юридичної особи. ОТМ не повинен бути зв'язаний із систематичним інтерналізатором у спосіб, що уможливлює взаємодію між розпорядженнями на ОТМ та розпорядженнями або котируваннями в межах систематичного інтерналізатора. ОТМ не повинен бути зв'язаний з іншим ОТМ у спосіб, що уможливлює взаємодію між розпорядженнями на різних ОТМ.

5. Держави-члени не повинні перешкоджати інвестиційній фірмі чи оператору ринку, що керує роботою ОТМ, залучати іншу інвестиційну фірму для незалежного здійснення операцій із вирівнювання ринку на такому ОТМ.

Для цілей цієї статті інвестиційна фірма не вважається такою, що незалежно здійснює операції з вирівнювання ринку на ОТМ, якщо вона має тісні зв'язки з інвестиційною фірмою чи оператором ринку, що керує роботою ОТМ.

6. Держави-члени повинні вимагати, щоб виконання розпоряджень на ОТМ здійснювалося на дискреційній основі.

Інвестиційна фірма чи оператор ринку, що керує роботою ОТМ, повинні діяти на дискреційній основі тільки за наявності будь-якої або обох із таких обставин:

(a) у разі ухвалення рішення про розміщення або відкликання розпорядження на ОТМ, роботою якого вони керують;

(b) у разі ухвалення рішення не зіставляти конкретне розпорядження клієнта з іншими розпорядженнями, наявними в системі в певний момент часу, за умови, що це відповідає конкретним вказівкам, отриманим від клієнта, і їхнім зобов'язаннями відповідно до статті 27.

Для системи, яка зіставляє розпорядження клієнтів, інвестиційна фірма або оператор ринку, що керує роботою ОТМ, може ухвалити рішення, чи, коли і скільки з двох або більше розпоряджень вони бажають зіставляти в системі. Згідно з параграфами 1, 2, 4 і 5 та без обмеження параграфа 3, що стосується системи, яка організовує операції з непайовими фінансовими інструментами, інвестиційна фірма або оператор ринку, що керує роботою ОТМ, може сприяти проведенню переговорів між клієнтами, щоб об'єднати два або більше потенційно сумісні торговельні інтереси в операцію.

Такий обов'язок не обмежує статті 18 та 27.

7. Компетентний орган може вимагати у випадках, коли інвестиційна фірма чи оператор ринку подають заяву на отримання авторизації на керування роботою ОТМ або в інший момент часу, надання детального пояснення, чому система не відповідає критеріям для регульованого ринку, БТМ або систематичного інтерналізатора і не може виконувати відповідні функції, детального опису того, як реалізуватимуться дискреційні повноваження, зокрема, коли можна відкликати розпорядження на ОТМ, а також коли і як два або більше розпоряджень клієнтів зіставлятимуться на ОТМ. Крім того, інвестиційна фірма чи оператор ринку, що керує роботою ОТМ, повинні надати компетентному органу інформацію з поясненням використання торгівлі зі зведенням принципалів. Компетентний орган повинен проводити моніторинг здійснення інвестиційною фірмою чи оператором ринку торгівлі зі зведенням принципалів, щоб переконатися, що вона продовжує відповідати означенню такої торгівлі і що здійснення ними торгівлі зі зведенням принципалів не призводить до конфліктів інтересів між інвестиційною фірмою чи оператором ринку та їхніми клієнтами.

8. Держави-члени повинні забезпечити, щоб статті 24, 25, 27 і 28 застосовувалися до операцій, що здійснюються на ОТМ.

ГЛАВА II

Умови роботи інвестиційних фірм

Секція 1

Загальні положення

Стаття 21

Регулярний перегляд умов початкової авторизації

1. Держави-члени повинні вимагати, щоб інвестиційна фірма, авторизована на їхній території, у будь-який час відповідала умовам початкової авторизації, встановленим у главі I.

2. Держави-члени повинні вимагати, щоб компетентні органи встановили належні методи моніторингу дотримання інвестиційними фірмами їхнього обов'язку відповідно до параграфа 1. Вони повинні вимагати, щоб інвестиційні фірми повідомляли компетентні органи про будь-які суттєві зміни умов початкової авторизації.

ESMA може розробити настанови щодо методів моніторингу, зазначених у цьому параграфі.

Стаття 22

Загальний обов'язок щодо здійснення постійного нагляду

Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи здійснювали моніторинг діяльності інвестиційних фірм, щоб оцінити відповідність умовам діяльності, передбаченим у цій Директиві. Держави-члени повинні забезпечити наявність належних заходів, щоб надати компетентним органам можливість отримувати інформацію, необхідну для оцінювання дотримання інвестиційними фірмами відповідних зобов'язань.

Стаття 23

Конфлікти інтересів

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб інвестиційні фірми вживали всіх належних заходів для виявлення, запобігання або управління конфліктами інтересів між ними, у тому числі їхніми керівниками, працівниками і пов'язаними агентами, або між будь-якою особою, прямо або непрямо пов'язаною з ними відносинами контролю, і їхніми клієнтами або між клієнтами, які виникають у ході надання будь-яких інвестиційних і додаткових послуг чи їх комбінації, включно з конфліктами інтересів, які виникають у результаті отримання заохочень від третіх осіб або власної винагороди інвестиційної фірми, а також з інших структур стимулювання.

2. Якщо організаційні або адміністративні механізми, створені інвестиційною фірмою відповідно до статті 16(3) з метою запобігання негативному впливу конфліктів інтересів на інтереси її клієнтів, не є достатніми, щоб із достатньою впевненістю забезпечити запобігання ризикам завдання шкоди інтересам клієнтів, інвестиційна фірма повинна чітко повідомити клієнта про загальний характер та/або джерела конфліктів інтересів і заходи, вжиті для пом'якшення таких ризиків, перш ніж здійснювати операції від його/її імені.

3. Повідомлення, зазначене в параграфі 2, повинне:

(a) бути надане на довговічному носії; та

(b) містити достатньо детальну інформацію, з урахуванням характеру клієнта, щоб дати такому клієнту можливість ухвалити поінформоване рішення щодо послуги, у зв'язку з якою виникає конфлікт інтересів.

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 89 з метою:

(a) визначення заходів, вжиття яких можна обґрунтовано очікувати від інвестиційних фірм з метою виявлення конфліктів інтересів, запобігання їм, управління ними та повідомлення про них при наданні різних інвестиційних і додаткових послуг та їх комбінацій;