Стаття 7. 1: Компетентні органи, які проводять розслідування

Для цілей застосування положень цієї Глави, компетентними органами розслідування с: (a) для України, Міністерство економіки України або його правонаступник; та (b) для Об’єднаних Арабських Еміратів, Міністерство економіки ОАЕ або його правонаступник.

1. Якщо в результаті зменшення або скасування мита відповідно до цієї Угоди будь-який товар, що походить з однієї Сторони, імпортується на територію іншої Сторони в такій збільшеній кількості в абсолютному або відносному вираженні до вітчизняного виробництва і на таких умовах, що завдають або загрожують завдати серйозної шкоди вітчизняній промисловості, яка здійснює виробництво подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів на території Сторони-імпортера, остання може вжити двосторонніх захисних заходів в обсязі, необхідному для усунення або запобігання шкоді, за умови дотримання положень пунктів 2-7 та Статті 7.3.

2. Двосторонні захисні заходи застосовуються лише за наявності чітких доказів того, що збільшення імпорту завдало або загрожує завдати серйозної шкоди вітчизняній промисловості, яка здійснює виробництво подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів, на підставі розслідування відповідно до процедур, викладених у Статтях 3 та 4.2 (c) Угоди про захисні заходи, з цією метою положення Статей 3 та 4.2 (c) Угоди про захисні заходи включаються до цієї Угоди та є її частиною, mutatis mutandis .

3. Сторона, яка має намір застосувати двосторонній захисний захід згідно з цією Статтею, повинна негайно, і в будь-якому випадку до застосування заходу, повідомити про це іншу Сторону в письмовій формі або за допомогою електронного зв’язку.

4. При проведенні розслідування згідно з пунктом 2, відповідна Сторона повинна дотримуватись вимог Статті 4.2 (a) та (b) Угоди про захисні заходи, і з цією метою Стаття 4.2 (a) та (b) Угоди про захисні заходи включається до цієї Угоди та є її частиною, mutatis mutandis .

5. Сторона повинна негайно повідомити іншу Сторону в письмовій формі про: (a) початок процесу розслідування, зазначеного в пункті 2; (b) виявлення серйозної шкоди або її загрози, що спричинена збільшенням імпорту товару, який походить з іншої Сторони, в результаті зменшення або скасування мита на товар ві a) початок процесу розслідування, зазначеного в пункті 2; (b) виявлення серйозної шкоди або її загрози, що спричинена збільшенням імпорту товару, який походить з іншої Сторони, в результаті зменшення або скасування мита на товар відповідно до цієї Угоди; (c) застосування двостороннього захисного заходу.

6. Якщо Сторона, чий товар є предметом двостороннього захисного розслідування згідно з цією Статтею, протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення, зазначеного в пункті 5 (b), звертається із запитом щодо проведення консультацій, Сторона, що проводить таке розслідування, повинна вступити в консультації з метою пошуку належного та взаємоприйнятного рішення. Якщо Сторони не можуть дійти взаємоприйнятного рішення протягом 30 днів з дати надання повідомлення. Сторона може застосувати відповідні попередні або остаточні заходи.

7. Якщо виконуються умови, викладені в пункті 1, Сторона-імпортер може в обсязі, необхідному для запобігання або усунення серйозної шкоди або її загрози: (a) призупинити подальше зменшення розміру будь-якої ставки мита на товар, передбачене цією Угодою; або (b) збільшити розмір ставки мита на товар до рівня, що не перевищуватиме меншу з таких ставок: (i) ставку мита, що застосовується в режимі найбільшого сприяння (“РНС”) та діє на момент застосування заходу; або (ii) базову ставку мита, передбачену у Додатку 2A (Тарифний графік України) та Додатку 2B (Тарифний графік ОАЕ) відповідно.

1. Двосторонні захисні заходи не повинні застосовуватись в перший рік після набрання чинності цією Угодою.

2. Двосторонній захисний захід повинен застосовуватися лише протягом періоду, який може бути необхідним для запобігання або усунення серйозної шкоди, а також для сприяння процесу адаптації промисловості до умов конкуренції, і він застосовується на період, що не перевищує двох років.

3. Цей період може бути продовжено додатково на один рік, якщо компетентний орган Сторони-імпортера встановить, відповідно до процедур, викладених у Статті 7.2, що захисний захід продовжує бути необхідним для запобігання або усунення серйозної шкоди та для сприяння процесу адаптації промисловості до умов конкуренції, і що існують докази того, що відбувається процес адаптації промисловості до умов конкуренції, при цьому, загальний період застосування захисного заходу, включаючи початковий період та будь-яке його продовження, не повинен перевищувати трьох років. Сторона, що продовжує застосовувати відповідний захід понад два роки, повинна поступово лібералізувати його через річні інтервали протягом періоду застосування заходу.

4. Жодна Сторона не повинна застосовувати двосторонній захисний захід більше, ніж один раз до одного і того ж товару.

5. Після припинення застосування двостороннього захисного заходу, ставка мита повинна бути встановлена на рівні, який був би чинним у разі, якби такий захід не був застосований.

6. Механізм двосторонніх захисних заходів припиняє свою дію через п’ять років з дати скасування або зменшення ставок мит, передбачених тарифними графіками Сторін, що містяться у Додатку 2A (Тарифний графік України) та Додатку 2B (Тарифний графік ОАЕ), якщо Спільний комітет не прийме рішення зберегти можливість застосування двосторонніх захисних заходів між Сторонами протягом періоду, який буде визначений рішенням Спільного комітету.

7. Документи, які подаються компетентним органом розслідув комітет не прийме рішення зберегти можливість застосування двосторонніх захисних заходів між Сторонами протягом періоду, який буде визначений рішенням Спільного комітету.

7. Документи, які подаються компетентним органом розслідування однієї Сторони до компетентного органу розслідування іншої Сторони, можуть бути викладені англійською мовою.

1. За критичних обставин, якщо затримка із введенням двостороннього захисного заходу відповідно до Статті 7.2 завдала би шкоди, яку важко було би усунути, Сторона може вжити попередній двосторонній захисний захід відповідно до попереднього висновку про наявність чітких доказів того, що збільшення імпорту завдало або загрожує завдати серйозної шкоди вітчизняній промисловості.

2. Сторона, яка має намір застосувати попередній двосторонній захисний захід, повинна негайно повідомити про це іншу Сторону. Таке повідомлення повинно містити всю необхідну інформацію, включаючи попередні докази наявності серйозної шкоди або її загрози, спричиненої збільшення імпорту, точний опис відповідного товару та запропонованого заходу, а також пропоновану дату початку застосування та очікувану тривалість такого заходу.

3. Будь-який попередній двосторонній захисний захід має бути припинений не пізніше ніж через 200 днів. Період застосування будь-якого такого попереднього двостороннього захисного заходу зараховується як частина строку дії двостороннього захисного заходу, зазначеного в Статті 7.3.2, включно з будь-яким його продовженням. Будь-які підвищення тарифів повинні бути негайно відшкодовані, якщо розслідування, описане в Статті 7.2.2, не призведе до висновку, що умови Статті 7.2.1 було дотримано.

1. Не пізніше ніж через 30 днів після застосування двостороннього захисного заходу Сторона повинна надати можливість іншій Стороні провести з нею консультації щодо належної компенсації стосовно лібералізації торгівлі у формі поступок, які мають рівнозначний вплив на торгівлю або є рівноцінними очікуваній вартості додаткових мит внаслідок застосування двостороннього захисного заходу. Сторона, що застосовує захід, надає таку компенсацію за взаємним погодженням Сторін.

2. Якщо Сторони не можуть домовитися про компенсацію протягом 30 днів з дати початку консультацій, Сторона, з якої походить товар, до якого застосовується захід, може призупинити надання поступок щодо товару, який походить зі Сторони, яка його застосовує, та які мають вплив на торгівлю по суті рівнозначний двосторонньому захисному заходу. Сторона, яка користується правом призупинення, може призупинити застосування поступок лише на мінімальний період, необхідний для досягнення по суті рівнозначного ефекту.

3. Сторона, до товару якої застосовується двосторонній захисний захід, повинна письмово повідомити Сторону, яка застосовує двосторонній захисний захід, принаймні за 30 днів до дати призупинення поступок відповідно до пункту 2.

4. Право на призупинення, зазначене в пункті 2, не застосовується протягом перших 24 місяців дії двостороннього захисного заходу, за умови, що двосторонній захисний захід відповідає положенням цієї Глави та його було застосовано в результаті збільшення імпорту в абсолютному вираженні.

5. Зобов’язання Сторони, яка застосовує захід, надати компенсацію згідно з пунктом 1, та право іншої Сторони призупинити поступки згідно з пунктом 2, припиняються на дату припинення дії двостороннього захисного заходу.

1. Кожна Сторона зберігає свої права та обов’язки відповідно до Статті XIX ГАТТ 1994 та Угоди про захисні заходи.

2. Жодна Сторона не може одночасно застосовувати щодо одного і того ж товару: (a) двосторонній захисний захід; та (b) захід відповідно до Статті XIX ГАТТ 1994 та Угоди про захисні заходи.

3. На запит іншої Сторони та/або за умови, що вона має суттєвий інтерес, Сторона, яка має намір застосувати захисний захід, повинна негайно надати письмове повідомлення з усією відповідною інформацією щодо початку захисного розслідування, включаючи попередні та остаточні висновки, а також надати іншій Стороні можливість для проведення консультацій.

4. Для цілей цієї Статті, вважається, що Сторона має суттєвий інтерес у разі, якщо вона входить у п’ятірку найбільших за обсягами постачальників імпортованої продукції (в абсолютному вираженні) протягом останнього річного періоду, який передує порушенню розслідування.

5. Сторона, яка застосовує захисний захід, виключає іншу Сторону допоки її частка в імпорті відповідного товару в Стороні-імпортері не перевищує трьох відсотків від загального імпорту відповідного товару.

6. Жодна Сторона не може вдаватися до процедур вирішення спорів, передбачених Главою 15 (Вирішення спорів), стосовно цієї Статті.

1. За винятком випадків, передбачених цією Статтею, кожна Сторона зберігає свої права та обов’язки відповідно до Статті VI ГАТТ 1994, Антидемпінгової угоди та Угоди про субсидії та компенсаційні заходи.

2. Сторони погоджуються, що антидемпінгові та компенсаційні заходи повинні застосовуватися у повній відповідності зі Статтею VI ГАТТ 1994, Антидемпінговою угодою та Угодою про субсидії та компенсаційні заходи і повинні ґрунтуватися на справедливій та прозорій системі. З цією метою, якомога швидше як тільки це стане практично можливим після будь-якого вжиття попередніх заходів і до прийняття остаточного рішення, Сторони повинні забезпечувати повне та змістовне розкриття інформації щодо всіх істотних фактів і висновків, які формують основу для рішення про застосування остаточних заходів без шкоди Статті 6.5 Антидемпінгової угоди або Статті 12.4 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи. Розкриття інформації повинно бути здійснене в письмовій формі і дозволяти заінтересованим сторонам надавати коментарі щонайменше протягом 10 днів.

3. Заінтересованим сторонам повинно надаватись право висловлювати свої міркування під час антидемпінгових та антисубсидиційних розслідувань відповідно до положень національного законодавства кожної Сторони.

4. До вжиття остаточних заходів, Сторона-експортер протягом 10 днів з моменту отримання документу про розкриття інформації, як визначено у пункті 2, може вимагати проведення консультацій з метою пошуку прийнятного для Сторін рішення. Якщо Сторони не можуть досягти взаємоприйнятного рішення протягом 25 днів з дати направлення документу про розкриття інформації, Сторона-імпортер може застосувати відповідні остаточні заходи.

5. Якщо Сторона приймає рішення про застосування попереднього чи остаточного антидемпінгового або компенсаційного мита, розмір ставки такого мита не повинен перевищувати маржу демпінгу або загальну суму нелегітимної субсидії, але він повинен бути меншим за м шення про застосування попереднього чи остаточного антидемпінгового або компенсаційного мита, розмір ставки такого мита не повинен перевищувати маржу демпінгу або загальну суму нелегітимної субсидії, але він повинен бути меншим за маржу, якщо такий менший розмір ставки мита відповідає внутрішньому законодавству Сторони і є достатнім для усунення шкоди, яка завдається вітчизняній промисловості.

6. Сторона, чиї товари є предметом антидемпінгових або компенсаційних заходів, що вживаються іншою Стороною, має право вимагати проведення консультацій з метою обговорення впливу цих заходів на двосторонню торгівлю.

7. Жодна Сторона не може вдаватися до процедур вирішення спорів, передбачених Главою 15 (Вирішення спорів), стосовно цієї Статті. Сторони намагатимуться заохочувати співробітництво у сфері застосування інструментів торговельного захисту між відповідними органами, до сфер відповідальності яких належать питання застосування інструментів торговельного захисту.