Стаття 6. 1: Цілі
Цілями цієї Глави є сприяння торгівлі, в тому числі шляхом забезпечення того, щоб стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності та їх застосування не створювали зайвих перешкод для торгівлі, а також шляхом підвищення прозорості та сприяння розширенню співробітництва у сфері регулювання та поширення належної регуляторної практики. Сторони підтверджують свої існуючі права та зобов’язання відносно одна одної згідно з Угодою про ТБТ, і з цією метою наступні положення Угоди про ТБТ включені до цієї Угоди та є її частиною, mutatis mutandis: (a) Стаття 2; (b) Стаття 4.1; (c) Стаття 5; (d) Статті 6.1 та 6.3; та (e) Додаток 3, за винятком пункту A.
1. Ця Глава повинна застосовуватись до підготовки, прийняття та застосування технічних регламентів, стандартів та процедур оцінки відповідності, що можуть впливати на торгівлю товарами між Сторонами.
2. Не зважаючи на положення пункту 1, ця Глава не застосовується до: (a) специфікації закупівлі, підготовленої урядовим органом для потреб виробництва чи споживання урядового органу; або (b) санітарного чи фітосанітарного заходу, як визначено у Главі 5 (Санітарні та фітосанітарні заходи) цієї Угоди.
1. Сторони повинні: (a) визначати, чи існує міжнародний стандарт, інструкція або рекомендація у розумінні Статей 2 і 5 та Додатка 3 до Угоди про ТБТ, застосовуючи Рішення Комітету щодо принципів розроблення міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій стосовно Статей 2, 5 та Додатку 3 до Угоди, прийнятого - 1 Комітетом СОТ з питань технічних бар’єрів у торгівлі (“Комітет ТБТ”); (b) використовувати відповідні міжнародні стандарти, інструкції та рекомендації, як передбачено в Статтях 2.4 та 5.4 Угоди про ТБТ як основу для своїх технічних регламентів та процедур оцінки відповідності; (c) заохочувати національні органи стандартизації до співробітництва з відповідними органами стандартизації іншої Сторони у сферах, що становлять взаємний інтерес у контексті міжнародної діяльності зі стандартизації. __________ - 1 G/TBT/l/Rev.13, 13 листопада 2017 р. Додаток 2 до частини І (оригінальне рішення: 1 січня 1995) або будь-яка наступна версія такого документа.
1. Сторони повинні використовувати міжнародні стандарти як основу для розроблення своїх технічних регламентів, окрім випадків, коли такі міжнародні стандарти є неефективними або невідповідними для досягнення законних цілей. Сторона, на запит іншої Сторони, повинна пояснити причину не використання міжнародних стандартів як основи для розроблення своїх технічних регламентів.
2. Відповідно до запиту іншої Сторони, зацікавленої у розробленні аналогічного технічного регламенту, та з метою мінімізації дублювання витрат Сторона, наскільки це практично можливо, повинна надати Стороні, що запитує, будь-яку інформацію, технічні дослідження, оцінку ризиків чи іншу наявну відповідну документацію, на яку ця Сторона посилалася при розробленні технічного регламенту, за винятком конфіденційної інформації.
1. Сторони визнають можливість застосування широкого переліку механізмів для сприяння визнанню та прийняття результатів проведеної оцінки відповідності іншої Сторони. Такі механізми будуть визначені за взаємною згодою Сторін. З цією метою, Сторони повинні, inter alia: (a) обмінюватись інформацією про технічні регламенти, що застосовуються Сторонами, та передбачені ними процедури оцінки відповідності; та (b) розглядати можливість ініціювання переговорів щодо укладення угод про визнання та прийняття на їхніх територіях результатів оцінки відповідності, проведених органами, розташованими на території іншої Сторони, якщо це відповідає інтересам Сторін.
2. Сторони повинні сумлінно розглядати запити іншої Сторони щодо проведення переговорів стосовно укладення угод про взаємне визнання та прийняття результатів оцінки відповідності, проведеної на території іншої Сторони, за необхідності.
3. З метою посилення впевненості у стабільній надійності кожного з результатів оцінки відповідності, до укладення угоди, зазначеної в пункті 2, Сторони можуть проводити консультації та обмінюватися інформацією з таких питань, як технічна компетентність залучених органів з оцінки відповідності.
1. На запит іншої Сторони, Сторона надає, за можливості англійською мовою, короткий опис технічного регламенту або процедури оцінки відповідності, які можуть впливати на торгівлю товарами між Сторонами.
2. Кожна Сторона повинна належним чином розглянути коментарі, отримані від іншої Сторони, якщо запропонований технічний регламент виноситься на обговорення громадськості, та на запит іншої Сторони надати письмову відповідь на коментарі, надані іншою Стороною.
3. Кожна Сторона повинна забезпечити загальний доступ до усіх прийнятих технічних регламентів та процедур оцінки відповідності.
1. Будь-яка інформація чи пояснення, які Сторона надає на запит іншої Сторони відповідно до цієї Глави, повинна надаватись в друкованому або в електронному вигляді протягом розумного строку. Сторона повинна докласти зусиль для надання відповіді на такий запит упродовж 60 днів.
2. Контактні пункти повинні нести відповідальність за сприяння обміну інформацією між Сторонами щодо будь-якого питання, яке регулюється цією Главою. На запит іншої Сторони, Контактний пункт повинен визначити орган чи уповноваженого представника, відповідального за конкретне питання, та надати допомогу (якщо необхідно) з метою полегшення взаємодії зі Стороною, яка надсилає запит.
1. Сторони повинні зміцнювати співробітництво у сферах стандартизації, технічних регламентів, процедур оцінки відповідності з метою поглиблення взаємного розуміння їх відповідних систем та полегшення доступу до їх відповідних ринків.
2. На додаток до пункту 1, Сторони повинні прагнути визначати, розробляти та просувати двосторонні ініціативи щодо співробітництва стосовно стандартів, технічних регламентів, процедур оцінки відповідності, які є прийнятними для окремих питань або секторів, беручи до уваги, inter alia , досвід Сторін у регіональних двосторонніх та багатосторонніх домовленостях чи угодах.
3. Такі ініціативи можуть включати: (a) співробітництво з регуляторних питань, таких як прозорість, просування і впровадження належних регуляторних практик, гармонізацію згідно з міжнародними стандартами, використання акредитації для визначення органів оцінки відповідності, а також використання еквівалентності та оцінки регуляторного впливу; (b) технічну допомогу та співробітництво відповідно до цієї Глави за взаємною домовленістю між Сторонами; та (c) встановлення ефективної взаємодії між відповідними регуляторними органами та між відповідними національними органами стандартизації.
4. Підкомітет з технічних бар’єрів у торгівлі може визначити пріоритетні сектори для співробітництва.
1. Для цілей цієї Глави Контактними пунктами є: (a) для України - Міністерство економіки України, або його правонаступник; та (b) для ОАЕ - Міністерство промисловості та передових технологій та Міністерство економіки ОАЕ, або його правонаступник.
1. Сторони цим засновують Підкомітет з технічних бар’єрів у торгівлі (далі - “Підкомітет з ТБТ”), до складу якого входять представники кожної зі Сторін. Підкомітет з ТБТ може зустрічатися особисто, у форматі телеконференції, відеоконференції або будь-яким іншим способом, узгодженим Сторонами.
2. Функції Підкомітету з ТБТ повинні включати: (a) моніторинг і перегляд імплементації та адміністрування цієї Глави; (b) забезпечення оперативного вжиття відповідних заходів для вирішення будь-яких питань, які Сторона може порушити, пов’язаних з розробленням, прийняттям або застосуванням стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності; (c) на запит іншої Сторони, оперативне сприяння технічним обговоренням з будь-якого питання, що виникає у зв’язку з цією Главою, які не обмежують права та обов’язки Сторін; (d) вжиття будь-яких інших заходів, які, на думку Сторін сприятимуть торгівлі товарами між ними; та (f) створення робочих груп для виконання конкретних завдань, передбачених цією Главою.
3. Підкомітет з ТБТ проводить засідання за взаємною згодою Сторін.