Про схвалення Національної стратегії протидії шахрайству та іншим порушенням для захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу на період до 2028 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026—2028 роках

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 15 липня 2026 р. № 701-р

Київ

Про схвалення Національної стратегії протидії шахрайству та іншим порушенням для захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу на період до 2028 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2026—2028 роках

1. Схвалити Національну стратегію протидії шахрайству та іншим порушенням для захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу на період до 2028 року, що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2026—2028 роках Національної стратегії протидії шахрайству та іншим порушенням для захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу на період до 2028 року, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити:

своєчасне виконання операційного плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, у межах і за рахунок видатків, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством;

подання щокварталу до 20 числа наступного місяця, починаючи з 2026 року, Державній аудиторській службі інформації про стан виконання операційного плану заходів, затвердженого цим розпорядженням.

4. Державній аудиторській службі забезпечити подання щороку до 1 травня, починаючи з 2027 року, Кабінетові Міністрів України звіту про хід реалізації Національної стратегії протидії шахрайству та іншим порушенням для захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу на період до 2028 року та його оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 55

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 15 липня 2026 р. № 701-р

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ

протидії шахрайству та іншим порушенням для захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу на період до 2028 року

Загальна частина

Ця Стратегія визначає принципи, пріоритети та основні напрями державної політики у сфері протидії, виявлення, розслідування та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Цю Стратегію розроблено з метою посилення національної системи протидії, виявлення, розслідування та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, під час використання ресурсів ЄС, а також забезпечення належного обміну інформацією про такі порушення та притягнення винних осіб до відповідальності.

Метою Стратегії є забезпечення захисту фінансових інтересів України та ЄС шляхом розбудови ефективної, прозорої та гармонізованої національної системи протидії, виявлення, розслідування та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, включно з ефективним розслідуванням та притягненням до юридичної відповідальності за правопорушення.

Схвалення цієї Стратегії відповідає зобов'язанням, взятим Україною за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованою Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII “Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони” (далі — Угода про асоціацію), та іншим міжнародним договорам, укладеним між Україною та ЄС, положеннями яких регулюється питання захисту фінансових інтересів.

Частиною першою статті 459 розділу VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію визначено, що сторони здійснюють допомогу згідно з принципами належного фінансового управління та співробітничають у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС, як це визначено в додатку XLIII до зазначеної Угоди. Сторони вживають ефективних заходів з метою запобігання та боротьби із шахрайством, корупцією та іншою нелегальною діяльністю, inter alia шляхом взаємної адміністративної допомоги та спільної правової підтримки у сферах, охоплених Угодою про асоціацію.

Одним із ключових інструментів забезпечення ефективного здійснення заходів із запобігання та протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, є визначення стратегічних цілей та напрямів діяльності, спрямованих на координацію зусиль заінтересованих суб'єктів, управління ризиками та подальшу гармонізацію національного законодавства з правом ЄС.

Вимога щодо боротьби із шахрайством та іншими порушеннями, які впливають на фінансові інтереси ЄС, схвалення на національному рівні стратегії захисту фінансових інтересів України та ЄС зумовлюється положеннями ключових директив та регламентів ЄС, які спрямовані на запобігання шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси ЄС, а саме:

Договору про функціонування Європейського Союзу (Консолідована версія від 30 березня 2010 р.), який встановлює зобов'язання ЄС і держав-членів боротися із шахрайством та вимагає застосування стримувальних і ефективних заходів проти шахрайства, еквівалентного захисту фінансових інтересів ЄС і національних інтересів, тісної співпраці між компетентними органами влади, зокрема Службою координації боротьби із шахрайством (Anti-fraud coordination service) (далі — AFCOS України) і Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), а також щорічного звітування;

Регламенту (ЄС, Євратом) № 883/2013 Європейського Парламенту та Ради від 11 вересня 2013 р. щодо розслідувань, проведених Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), та про скасування Регламенту (ЄС) № 1073/1999 Європейського Парламенту та Ради та Регламенту Ради (Євратом) № 1074/1999 (далі — Регламент (ЄС, Євратом) № 883/2013), який визначає повноваження Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) щодо проведення розслідувань і співпраці з державами-членами;

Директиви (ЄС) 2017/1371 Європейського Парламенту та Ради від 5 липня 2017 р. про боротьбу із шахрайством, що завдає шкоди фінансовим інтересам ЄС, шляхом застосування кримінального права (далі — Директива (ЄС) 2017/1371) що встановлює, зокрема, мінімальні правила щодо визначення порушень і санкцій у сфері захисту фінансових інтересів ЄС;

Регламенту (ЄС, Євратом) 2024/2509 Європейського Парламенту та Ради від 23 вересня 2024 р. про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету ЄС (далі — Регламент (ЄС) 2024/2509), який визначає загальні принципи та механізми управління, виконання та контролю бюджету ЄС, включно із заходами із запобіганню шахрайству;

Регламенту (ЄС) 2018/1727 Європейського Парламенту та Ради від 14 листопада 2018 р. про Агентство ЄС з питань співпраці у сфері кримінального правосуддя (Євроюст) та про заміну і скасування Рішення Ради 2002/187/ЮВС, що визначає завдання, повноваження та організацію діяльності Євроюсту, а також встановлює засади співпраці Євроюсту з Європейською прокуратурою та іншими компетентними органами держав — членів ЄС у сфері протидії тяжким транскордонним злочинам, що впливають на фінансові інтереси ЄС;

Директиви (ЄС) 2019/1937 Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2019 р. про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства ЄС (далі — Директива (ЄС) 2019/1937), яка встановлює мінімальні стандарти щодо безпечних внутрішніх і зовнішніх каналів повідомлення про порушення, а також встановлює гарантії захисту осіб, які повідомляють про такі порушення (викривачів), від переслідування, дискримінації або інших негативних наслідків;

Регламенту (ЄС, Євратом) 2020/2092 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2020 р. про загальний режим умов для захисту бюджету ЄС, який встановлює механізм, спрямований на захист бюджету ЄС у разі порушення принципів верховенства права, які можуть впливати на належне фінансове управління та ефективне використання коштів бюджету ЄС, зокрема у контексті запобігання шахрайству та корупції;

Регламенту (ЄC) 2024/792 Європейського Парламенту та Ради від 29 лютого 2024 р. про запровадження інструменту Ukraine Facility (далі — Регламент (ЄC) 2024/792), який встановлює загальні вимоги до системи управління, контролю, моніторингу та захисту фінансових інтересів ЄС під час використання відповідних коштів, включно із заходами запобігання, виявлення та реагування на шахрайство та інші порушення.

Ця Стратегія враховує рекомендації, запропоновані державам — членам ЄС, висловлені в Стратегії ЄС щодо боротьби з шахрайством, Керівних принципах щодо національних стратегій боротьби з шахрайством від 2016 року, Керівних принципах для розробки національних стратегій боротьби з шахрайством у сфері європейських структурних та інвестиційних фондів від 2014 року, документі щодо кроків, які слід виконати для розроблення національної стратегії боротьби з шахрайством, — пілотний проект для структурних та інвестиційних фондів від 2015 року.

Відповідно до зазначених рекомендацій Стратегія базується на циклі боротьби із шахрайством як структурованому підході, що включає чотири етапи: запобігання, виявлення, розслідування та притягнення до відповідальності, а також усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС. Зазначений цикл покладено в основу європейських антишахрайських стратегій, які повинні відповідати вимогам статті 325 Договору про функціонування Європейського Союзу.

З метою охоплення Стратегією сфер з найвищим рівнем ризику, програм допомоги, коштів фондів та інших ресурсів, що надаються Україні ЄС, проведено оцінку ризиків відповідно до методології оцінки ризиків шахрайства, викладеної у Керівних принципах щодо національних стратегій боротьби з шахрайством від 2016 року та Керівних принципах для розробки національних стратегій боротьби з шахрайством у сфері європейських структурних та інвестиційних фондів від 2014 року.

Під час оцінки застосовано методологічні підходи, що ґрунтуються на концепції “трикутника шахрайства” та передбачають ідентифікацію ризиків, оцінку їх ймовірності та потенційного впливу (низький, середній, високий рівень), а також визначення пріоритетності заходів реагування.

Під час оцінки враховано інформацію про резонансні порушення, задокументовані у 2024 і 2025 роках, результати заходів державного фінансового контролю (аудиту), звіти міжнародних організацій, офіційні повідомлення правоохоронних органів, а також висновки експертів програм міжнародної технічної допомоги та інших заінтересованих сторін.

З огляду на значний обсяг фінансових ресурсів, що надаються Україні в межах інструменту Ukraine Facility, оцінку ризиків здійснено з урахуванням особливостей використання таких коштів, зокрема для здійснення компенсаційних виплат, надання грантів суб'єктам господарювання через банківські установи та виконання програм відновлення.

Ризики шахрайства ідентифіковано із застосуванням інструментів, рекомендованих Керівними принципами щодо національних стратегій боротьби з шахрайством від 2016 року та Керівними принципами для розробки національних стратегій боротьби з шахрайством у сфері європейських структурних та інвестиційних фондів від 2014 року, зокрема аналізу попередніх випадків порушень (розслідування правоохоронних органів, результати ревізій тощо), індикаторів ризику (“червоних прапорців”) та звітів контролюючих органів. До таких індикаторів належать, зокрема, укладення договорів без конкурентних процедур, завищення вартості товарів, робіт чи послуг, відсутність належної конкуренції та незастосування передбачених законодавством або договором заходів реагування до виконавців у разі виявлення порушень.

Ключові ризики пов'язані насамперед із здійсненням публічних закупівель та використанням коштів у межах інструменту Ukraine Facility, зокрема тих, що спрямовуються на відновлення України та реалізуються в умовах окремих обмежень щодо публічності інформації під час дії правового режиму воєнного стану.

Під час ідентифікації ризиків враховано найбільш поширені схеми шахрайства та інших порушень, зокрема розкрадання коштів, завищення вартості договорів, зловживань під час реалізації проектів у сферах із підвищеним корупційним ризиком, зокрема в енергетиці, сфері відновлення та підтримки суб'єктів господарювання.

Оцінка ймовірності ризиків здійснювалася з урахуванням частоти виявлення відповідних порушень у 2024 і 2025 роках, зокрема повторюваних випадків шахрайства під час проведення закупівель. Оцінка впливу враховувала потенційні фінансові втрати, ризики невиконання поставлених завдань і функцій, а також можливий негативний вплив на рівень довіри ЄС до систем управління та контролю в Україні.

Загальний рівень ризику визначався шляхом поєднання оцінок ймовірності та впливу за трирівневою шкалою: низький (1—3 бали), середній (4—6 балів) та високий (7—9 балів).

За результатами пріоритезації ризиків рівень ризику шахрайства щодо використання ресурсів ЄС в Україні оцінено як підвищений, що зумовлено наслідками збройної агресії Російської Федерації проти України, значними обсягами міжнародної фінансової допомоги та наявністю додаткових факторів вразливості в умовах воєнного стану.

Зазначене зумовлює необхідність схвалення Стратегії, спрямованої на мінімізацію ідентифікованих ризиків, посилення спроможності державних інституцій щодо їх запобігання та виявлення, а також подальший розвиток системи захисту фінансових інтересів України та ЄС.

У цій Стратегії терміни “шахрайство”, “фінансові інтереси ЄС”, “ресурси ЄС”, “повідомлення про невідповідність”, “орган реалізації”, “суб'єкт взаємодії”, “суб'єкт реалізації” вживаються у значенні, наведеному в розділі VI “Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством” Угоди про асоціацію та її додатках, постанові Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1110 “Про запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 33, ст. 1149) та інших актах, які встановлюють зобов'язання за міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Опис проблем, які обумовили прийняття Стратегії, і нормативно-правові акти, що діють у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС

Україна як країна-кандидат на членство в ЄС, учасник програм і проектів ЄС та бенефіціар фінансової допомоги ЄС відповідно до взятих на себе міжнародних зобов'язань забезпечує формування та розвиток нормативно-правової та інституційної основи для належного захисту фінансових інтересів України та ЄС. З цією метою держава впроваджує комплексну, дієву та ефективну систему запобігання, виявлення, розслідування та протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають або можуть вплинути на фінансові інтереси України та ЄС.

Така система повинна бути побудована, ґрунтуючись на положеннях acquis ЄС у сфері захисту фінансових інтересів ЄС, застосовуючи відповідні принципи та правові норми.

Захист фінансових інтересів України та ЄС набув для України особливого значення у зв'язку з безпрецедентним обсягом зовнішньої фінансової підтримки, що надається ЄС, зокрема в межах інструментів бюджетної підтримки, програм відновлення, макрофінансової допомоги та Ukraine Facility. Надання та використання таких коштів супроводжується підвищеними вимогами до ефективності системи управління і контролю, запобігання шахрайству, корупції, конфлікту інтересів, подвійного фінансування, нецільового використання коштів та інших порушень, що можуть завдати шкоди фінансовим інтересам України та ЄС.

Необхідність прийняття Стратегії зумовлена потребою у формуванні цілісної та узгодженої державної політики у сфері запобігання, виявлення, розслідування та реагування на шахрайство та інші порушення, що впливають на використання коштів ЄС, і національних публічних ресурсів, пов'язаних з їх адмініструванням. Йдеться не лише про реагування на вже вчинені порушення, а і про побудову системи раннього виявлення ризиків, належної координації між державними органами, своєчасного обміну інформацією, посилення аналітичної спроможності та впровадження єдиних підходів до оцінки ризиків і внутрішнього контролю.

Потреба у прийнятті Стратегії також випливає з європейських підходів до захисту фінансових інтересів ЄС. Відповідно до статей 310 та 325 Договору про функціонування Європейського Союзу ЄС держави-члени повинні протидіяти шахрайству та будь-якій іншій незаконній діяльності, що зачіпає фінансові інтереси ЄС, шляхом запровадження ефективних і стримувальних заходів захисту. Стаття 317 Договору про функціонування Європейського Союзу визначає, що Європейська Комісія виконує бюджет на засадах раціонального фінансового управління, а держави, залучені до управління коштами ЄС, повинні співпрацювати з Європейською Комісією для забезпечення законного, ефективного та належного використання таких ресурсів.

У системі ЄС захист фінансових інтересів забезпечується через поєднання превентивного, контрольного, адміністративного та кримінально-правового механізму. Важливими елементами цієї системи є діяльність Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), повноваження якого визначені Регламентом (ЄС) № 883/2013, а також функціонування Європейської прокуратури (EPPO), створеної на підставі статті 86 Договору про функціонування Європейського Союзу та Регламенту Ради (ЄС) № 2017/1939 від 12 жовтня 2017 р. про імплементацію посиленої співпраці стосовно створення Європейської прокуратури (далі — Регламент (ЄС) 2017/1939) для розслідування та кримінального переслідування злочинів, що завдають шкоди фінансовим інтересам ЄС. Хоча Україна не є державою — членом ЄС і не бере участі в цих механізмах як учасник системи ЄС, розвиток національної системи захисту фінансових інтересів повинен враховувати відповідні європейські стандарти, особливо в умовах використання коштів ЄС та набуття Україною статусу держави-кандидата на вступ до ЄС.

Крім того, відповідно до фінансового законодавства ЄС держави, які беруть участь у використанні коштів ЄС, повинні вживати всіх необхідних законодавчих, регуляторних та адміністративних заходів для запобігання, виявлення та виправлення порушень і шахрайства, а також забезпечення ефективного функціонування систем управління і контролю. Для України це означає необхідність подальшого розвитку національної системи захисту фінансових інтересів з урахуванням нових викликів, пов'язаних із залученням і використанням значних обсягів коштів міжнародної допомоги та фінансової підтримки ЄС.

Існує фундаментальний та системний зв'язок між цією Стратегією та виконанням Україною контрольних показників (бенчмарків) у межах кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Кластер 1 відкривається першим і залишається відкритим до завершення переговорного процесу про вступ до ЄС, а тому фактично виконує роль базового індикатора довіри до держави-кандидата з боку інституцій ЄС та держав-членів. У цьому контексті питання захисту фінансових інтересів ЄС безпосередньо пов'язується з оцінкою спроможності України забезпечувати належне управління коштами ЄС, їх прозоре використання, ефективний контроль, а також запобігання корупції, шахрайству та іншим порушенням.

Виконання контрольних показників у сферах судової реформи, боротьби з корупцією, фінансового контролю та функціонування демократичних інституцій становить одну з ключових передумов подальшого просування України в переговорному процесі з ЄС. Захист фінансових інтересів ЄС безпосередньо залежить від спроможності національної антикорупційної та правоохоронної системи забезпечувати виявлення, розслідування та притягнення до відповідальності за порушення, пов'язані з використанням коштів ЄС. Для інституцій ЄС, зокрема Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та Європейської прокуратури (EPPO), важливим показником є не лише формальна наявність відповідних повноважень у національних органів, а і реальна інституційна спроможність системи захисту фінансових інтересів діяти ефективно, скоординовано та відповідно до європейських стандартів.

Окреме значення у цьому контексті має переговорний розділ 32 “Фінансовий контроль”, що входить до кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”. Одним із контрольних показників у межах зазначеного розділу є приведення законодавства України у відповідність із acquis ЄС у сфері боротьби із шахрайством та іншими незаконними діями, що впливають на фінансові інтереси ЄС, забезпечення належного мандата та операційної спроможності національного координаційного органу з питань боротьби із шахрайством, а також впровадження ефективного національного механізму захисту фінансових інтересів ЄС. Саме у цьому контексті Стратегія повинна стати рамковим документом, який визначатиме державну політику, інституційну модель координації та основні напрями розвитку системи протидії, виявлення, розслідування та усунення наслідків незаконних дій, шахрайства, корупції та будь-якої іншої незаконної діяльності, що впливає на фінансові інтереси України та ЄС, включаючи конфлікти інтересів.

Таким чином, прийняття Стратегії є необхідним не лише для вдосконалення внутрішньої системи управління і контролю, а і для виконання Україною зобов'язань у межах євроінтеграційного процесу, формування довіри з боку ЄС до національної системи захисту фінансових інтересів та забезпечення подальшого доступу до фінансових інструментів ЄС. Належний прогрес у створенні ефективної системи захисту фінансових інтересів ЄС є важливою передумовою для сталого залучення та використання фінансової підтримки ЄС, у тому числі в межах інструментів відновлення, бюджетної підтримки та майбутнього доступу до ширшого фінансового механізму ЄС.

Держави — члени ЄС забезпечують створення та функціонування ефективних систем управління та контролю, що відповідають вимогам законодавства ЄС, з метою запобігання, виявлення, розслідування та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, які завдають шкоди фінансовим інтересам ЄС. Такі системи передбачають проведення перевірок уповноваженими органами, оцінку ризиків, моніторинг використання коштів та вжиття заходів реагування на виявлені порушення.

Важливою складовою захисту фінансових інтересів є своєчасне інформування Європейської Комісії про виявлені порушення та випадки підозри у шахрайстві та інших порушеннях відповідно до вимог законодавства ЄС, міжнародних договорів та інших документів, що регулюють співробітництво між Україною та ЄС у сфері управління та контролю за використанням коштів ЄС.

Належне виконання цього обов'язку безпосередньо залежить від спроможності національної системи управління і контролю своєчасно виявляти порушення, фіксувати їх, оцінювати пов'язані ризики та забезпечувати передачу повної і достовірної інформації до уповноважених органів та Європейської Комісії. Саме тому питання повідомлення про порушення нерозривно пов'язане з функціонуванням внутрішнього контролю, побудовою ефективного механізму моніторингу та аналізу ризиків на всіх етапах використання коштів ЄС.

Вимогами законодавства ЄС передбачений обов'язок розпорядників коштів ЄС, суб'єктів реалізації програм і проектів ЄС, органів управління та контролю забезпечити функціонування внутрішнього контролю виконання бюджету ЄС та аналіз ризиків.

Так, у статті 36 Регламенту (ЄС) 2024/2509 закріплено, що відповідно до принципу належного фінансового управління бюджет виконується з дотриманням ефективного та результативного внутрішнього контролю, що відповідає кожному методу виконання, та згідно з відповідними галузевими правилами.

Внутрішній контроль у сфері управління та використання публічних коштів повинен функціонувати на всіх рівнях управління та забезпечувати досягнення цілей ефективності та результативності операцій, достовірності звітності, збереження активів та інформації, а також належного управління ризиками. Важливою складовою такого контролю є своєчасне запобігання, виявлення, усунення та реагування на порушення, зокрема шахрайство, корупцію, конфлікт інтересів і подвійне фінансування. Для цього система внутрішнього контролю повинна спиратися на ризик-орієнтований підхід, належний обмін інформацією між відповідальними органами, а також сучасні цифрові інструменти моніторингу, аналізу даних і виявлення ризикових операцій, у тому числі щодо кінцевих одержувачів та бенефіціарних власників коштів.

Для сприяння оцінці ризиків з метою відбору, присудження, фінансового управління, моніторингу, розслідування, контролю та аудиту, а також для ефективного запобігання, виявлення, виправлення та подальшого вжиття заходів до порушень, включно із шахрайством, корупцією, конфліктом інтересів та подвійним фінансуванням, повинні використовуватися лише ті показники ризику, які є об'єктивними, пропорційними, необхідними для оцінки ризику, а також базуватися на надійних джерелах даних та інформації і розроблятися для використання відповідно до загальних принципів захисту даних, включно з мінімізацією даних та обмеженням зберігання, які застосовуються до обробки персональних даних.

Правові засоби запобігання порушенням та виконанню незаконних розпоряджень органами управління та контролю закріплено в частині третій статті 92 Регламенту (ЄС) 2024/2509.

Також згідно з частиною другою статті 74 Регламенту (ЄС) 2024/2509 уповноважена особа, делегована відповідно до статті 36 та мінімальних стандартів, прийнятих кожною установою ЄС, та з належним урахуванням ризиків, пов'язаних з управлінським середовищем та характером фінансованих дій, повинна запровадити організаційну структуру та системи внутрішнього контролю, що відповідають виконанню її обов'язків.

Відповідно до частини п'ятої статті 74 Регламенту (ЄС) 2024/2509 для запобігання помилкам та правопорушенням до надання дозволу на операції та для зменшення ризиків недосягнення цілей кожна операція підлягає щонайменше контролю ex ante стосовно операційних та фінансових аспектів операції на основі багаторічної стратегії контролю, що враховує ризики.

Вимоги щодо захисту фінансових інтересів ЄС шляхом виявлення ризиків, виключення та накладення фінансових санкцій встановлено статтею 137 Регламенту (ЄС) 2024/2509, яка передбачає, що для захисту фінансових інтересів ЄС Європейська Комісія створює та керує системою раннього виявлення та виключення.

Система раннього виявлення та виключення (EDES) — це механізм, створений Європейською Комісією у 2016 році для захисту фінансових інтересів ЄС та забезпечення належного фінансового управління відповідно до Регламенту (ЄС, Євратом) 2015/1929 Європейського Парламенту та Ради від 28 жовтня 2015 р. про внесення змін до Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету ЄС, який оновлений Регламентом (ЄС) 2024/2509. Основними завданнями Системи раннього виявлення та виключення (EDES) є раннє виявлення ризиків, що загрожують фінансовим інтересам ЄС, шляхом ідентифікації ненадійних економічних операторів (компаній, організацій), виключення таких операторів із процедур закупівель, грантів, премій чи інших форм фінансування з бюджету ЄС, накладення фінансових санкцій (до 10 відсотків вартості контракту) та у серйозних випадках публікації інформації на офіційному веб-сайті Європейської Комісії про порушників для посилення стримуючого ефекту. Джерелами інформації для Системи раннього виявлення та виключення (EDES) є судові рішення, висновки Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейської прокуратури (EPPO), Європейського суду аудиторів (ЕCA), національних органів аудиту та контролю.

З метою забезпечення належного захисту фінансових інтересів ЄС Європейська Комісія у 2014 році розробила Керівництво щодо оцінки ризиків шахрайства та впровадження ефективних і пропорційних заходів протидії йому. Керівництвом рекомендовано використовувати інформаційно-аналітичні інструменти для виявлення ризикових операцій, зокрема систему Arachne, призначену для оцінки ризиків, аналізу даних та підтримки контрольних заходів під час управління коштами ЄС. Крім того, передбачено впровадження заходів з підвищення обізнаності працівників щодо ризиків шахрайства та інших порушень, які можуть завдати шкоди фінансовим інтересам ЄС, а також забезпечення їх систематичного навчання з питань запобігання та протидії таким порушенням.

У Робочому плані реалізації Стратегії протидії шахрайству ЄС в 2023 році було передбачено:

подальший розвиток, просування та розширення використання поточної системи Arachne в Європейській Комісії та державах — членах ЄС, особливо завдяки підвищенню зручності для користувача та дослідженню можливостей взаємодії та синергії з іншими корпоративними ІТ-інструментами, а також національними базами даних;

продовження розроблення єдиної інтегрованої ІТ-системи (корпоративна Arachne) для аналізу даних і оцінки ризиків відповідно до Міжвідомчої угоди та Регламенту (EС) 2021/241 Європейського Парламенту та Ради від 12 лютого 2021 р. про створення Фонду відновлення та стійкості для поширення його використання на всіх учасників держав і всі режими управління. Зазначений Регламент ЄС передбачає інструмент фінансування, аналогічний інструменту Ukraine Facility.

Загальна мета зазначених положень нормативних актів права ЄС (acquis ЄС) та рекомендацій Європейської Комісії полягає в запровадженні культури протидії шахрайству та “нульової толерантності” до нього, економічно ефективного управління ризиками шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси ЄС, та впровадженні ефективних і пропорційних заходів протидії їм, що на практиці означає цілеспрямований і диференційований підхід для кожної програми та ситуації.

Окрема сфера аналізу ризиків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, пов'язана з публічними закупівлями. Проведена оцінка ризиків шахрайства засвідчила, що сфера закупівель є найбільш ризиковою, тому вона вимагає застосування правових засобів запобігання через удосконалення процесів, належну розбудову заходів контролю розпорядниками коштів та запровадження ефективних ІТ-інструментів раннього виявлення порушень тощо.

Закон України від 25 грудня 2015 р. № 922-VIII “Про публічні закупівлі” регламентує, зокрема, алгоритм моніторингу процедури публічних закупівель із застосуванням автоматичних індикаторів ризиків. Наказом Мінфіну від 27 вересня 2024 р. № 476 затверджено методику визначення автоматичних індикаторів ризиків, перелік автоматичних індикаторів ризиків та порядок застосування автоматичних індикаторів ризиків. Розрахунок автоматичних індикаторів ризиків здійснюється ризик-системою за допомогою програмного забезпечення, яке використовує алгоритми розрахунку згідно із заданими параметрами. На сьогодні електронна система закупівель налічує 11 автоматичних індикаторів ризиків.

Водночас обмежений обсяг даних у машинозчитуваному форматі, доступних в електронній системі закупівель, особливо на етапі проведення публічної закупівлі до укладення договору, а також недостатній рівень інтеграції такої системи з державними інформаційно-комунікаційними системами та реєстрами істотно звужують можливості щодо своєчасного виявлення, аналізу та оцінки ризиків шахрайства та інших порушень, що можуть завдати шкоди фінансовим інтересам України та ЄС. Зокрема, значна частина інформації та документів, які подаються учасниками процедур публічних закупівель для підтвердження відповідності встановленим вимогам і самодекларування, надається у вигляді електронних копій оригіналів паперових документів, що унеможливлює їх автоматизоване опрацювання та використання сучасних аналітичних інструментів, включаючи технології штучного інтелекту, для виявлення ознак потенційних порушень.

Застосування проактивних методів виявлення шахрайства, що шкодить фінансовим інтересам ЄС, фінансовими інституціями України та ЄС (Держаудитслужбою, Рахунковою палатою, Аудиторською радою щодо Ukraine Facility) і правоохоронними органами поєднується з використанням системи аналізу повідомлень у медіа та функціонуванням на їх офіційних веб-сайтах електронних інструментів, що забезпечують можливість повідомити про можливі порушення. Повідомити Держаудитслужбі як AFCOS України про виявлені порушення можна як на її офіційному веб-сайті шляхом заповнення електронної форми, гіперпосилання на яку розміщено на головній сторінці Служби, та на офіційних веб-сайтах суб'єктів взаємодії у розумінні положень Порядку реалізації механізму міжвідомчої взаємодії Держаудитслужби як Служби координації боротьби із шахрайством щодо організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1110 “Про затвердження національного механізму координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 33, ст. 1149; 2024 р., № 84, ст. 5067), так і на порталі електронної системи закупівель за посиланням “Інформувати про порушення” у зв'язку з конкретною закупівлею, що було запроваджено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1088 “Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018—2020 роках”.

Отже, збільшення кількості даних у машинозчитуваному форматі в електронній системі закупівель створить передумови для запровадження нових автоматизованих індикаторів ризиків з метою своєчасного запобігання шахрайству та іншим порушенням, що можуть негативно впливати на фінансові інтереси України та ЄС.

Одне з провідних місць у системі запобігання та протидії шахрайству, корупції, конфлікту інтересів та подвійному фінансуванню та іншим порушенням, пов'язаним із використанням ресурсів ЄС, посідає інститут викривачів. Директива (ЄС) 2019/1937 передбачає запровадження безпечних каналів повідомлення про порушення та забезпечення належного захисту осіб, які такі повідомлення подають. Удосконалення механізму роботи з викривачами та захисту осіб, які повідомляють про порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, потребують належної міжінституційної взаємодії та подальшого нормативно-правового врегулювання відповідних процедур на національному рівні.

Україні як державі-кандидату у члени ЄС належить забезпечити створення юридичними особами приватного та державного секторів, передусім в органах, залучених до реалізації угод між Україною та ЄС щодо використання фінансових ресурсів та послуг ЄС, каналів і процедур для внутрішнього та регулярного повідомлення про невідповідності та можливі порушення з метою реагування на такі порушення, що впливають на фінансові інтереси ЄС, мінімальні вимоги до яких окреслено в Директиві (ЄС) 2019/1937. Також Україні належить забезпечити доступ осіб, які здійснюють такі повідомлення, до заходів із підтримки та захисту, що визначені в наведеній Директиві, а також в Директиві (ЄС) 2016/1919 та Директиві 2008/52/ЄС. Крім того, Україні належить запровадити загальні мінімальні стандарти із забезпечення ефективного захисту викривачів у сферах політики, де виявлено потребу у посиленні правозастосування, а також встановити процедури для надання відповідної інформації Європейській Комісії, як це передбачено статтею 27 Директиви (ЄС) 2019/1937.

У Рамковій угоді між Україною та ЄС щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, яка ратифікована Законом України від 6 червня 2024 р. № 3786-IX та набрала чинності для України з 20 червня 2024 р. (далі — Рамкова угода), особи, які повідомляють про можливі випадки незаконних дій, шахрайства, корупції та іншої незаконної діяльності, що впливає на фінансові інтереси ЄС, визначаються як “інформатори ”, а в підпункті “с” пункту 5 статті 7 закріплено зобов'язання України “створити належні механізми захисту інформаторів”. Також у статті 9(3) Рамкової угоди встановлено, що “будь-яка особа або суб'єкт, включно з національними органами, які реалізують кошти ЄС згідно з інструментом Ukraine Facility, зобов'язані невідкладно повідомляти Аудиторській раді, Європейській Комісії та Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) будь-яку інформацію про можливі випадки незаконних дій, шахрайства, корупції та іншої незаконної діяльності, що впливає на фінансові інтереси ЄС, включаючи конфлікти інтересів, а також Європейській прокуратурі (ЕРРО) про будь-яку злочинну поведінку, що впливає на фінансові інтереси ЄС, і яка може підпадати під її компетенцію. З цією метою бажано, щоб вони використовували “єдине вікно”, надане Європейською Комісією. Будь-якій особі, що повідомляє Аудиторській раді, Європейській Комісії, Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) або Європейській прокуратурі (ЕРРО) таку інформацію, повинен бути наданий захист від будь-якої форми помсти згідно із режимом захисту, передбаченим у Директиві (ЄС) 2019/1937 від 23 жовтня 2019 р., у разі потреби, або згідно з еквівалентним режимом захисту відповідно до законодавства України. AFCOS України повинна звітувати перед Європейською Комісією та Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) про виконання зазначеного зобов'язання.

З часу покладання на Держаудитслужбу у 2021 році повноважень здійснювати функції Національного контактного пункту з організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та до створення AFCOS України передано дев'ять повідомлень про невідповідність до Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та разом проведено дві перевірки на місці. В межах обміну інформацією з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) Держаудитслужба як AFCOS України надіслала чотири повідомлення про невідповідність у 2024 році та 25 повідомлень про невідповідність за 2025 рік. Очікується, що кількість повідомлень про невідповідність зростатиме пропорційно освоєнню коштів ЄС, що надаються в межах інструменту Ukraine Facility та програм Interreg. Крім того, AFCOS України щокварталу інформує Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) про всі порушення, виявлені в межах інструменту Ukraine Facility, включно з тими, що були усунуті або перебувають у процесі усунення відповідно до вимог Рамкової угоди. Слід також зазначити, що на сьогодні близько 90 відсотків інформації про можливі ознаки шахрайства та інших порушень у межах інструменту Ukraine Facility надходять саме за результатами діяльності Держаудитслужби.

Водночас ефективність системи захисту фінансових інтересів України та ЄС залежить не лише від інституційної спроможності уповноважених органів виявляти, перевіряти та передавати інформацію про порушення, а і від наявності дієвого механізму раннього повідомлення про можливі факти шахрайства та інших порушень. Одним із таких механізмів є інститут викривачів, який забезпечує надходження інформації про потенційні порушення від працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, а також від інших осіб, яким стали відомі відповідні факти у зв'язку з їх професійною, службовою, господарською чи іншою діяльністю. У цьому контексті належне нормативне-правове врегулювання статусу викривачів, гарантій їх захисту та предмета повідомлень, на які поширюється захист та відповідні гарантії, є одним з ключових елементів формування цілісної системи запобігання та протидії порушенням, що можуть завдавати шкоди фінансовим інтересам України та ЄС.

На сьогодні правовий захист викривачів врегульовано статтями 53—537 Закону України “Про запобігання корупції”, відповідно до яких викривачам надаються такі гарантії, як захист трудових прав, відшкодування витрат, право на безоплатну правову допомогу та винагороду за повідомлення про корупційні злочини. Водночас понятійна складова щодо інформації, яку може повідомляти викривач, охоплює лише відомості про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також інші порушення у межах дії Закону України “Про запобігання корупції”.

Отже, існує потреба в удосконаленні законодавства України з урахуванням вимог Директиви (ЄС) 2019/1937 щодо забезпечення правових гарантій захисту викривачів, які повідомляють про можливі випадки незаконних дій, шахрайства, корупції та інших порушень, що можуть впливати на фінансові інтереси ЄС, зокрема конфлікту інтересів, у тому числі з боку працівників та інших осіб, які сприяють виявленню таких порушень. Також потребує закріплення в законодавстві повноваження компетентного органу щодо запровадження правового механізму захисту викривачів.

З огляду на зазначене потребують посилення заходи із запобігання та виявлення шахрайства та інших порушень у напряму впровадження цифрових інструментів аналізу та оцінки ризиків шахрайства, корупції, конфлікту інтересів та подвійного фінансування, інших порушень, а також запровадження відповідного механізму. Важливим є також підвищення рівня обізнаності всіх учасників системи захисту фінансових інтересів ЄС щодо кращих практик держав — членів ЄС з питань запобігання шахрайству, проведення ex ante (попереднього контролю) та ex post контролю (подальшого контролю за завершений період) для виявлення порушень з подальшим усуненням їх причин і наслідків та визначення механізму захисту викривачів.

Захист фінансових інтересів України та ЄС потребує комплексного підходу та повинен ґрунтуватися на унормованій і скоординованій та добре злагодженій взаємодії між національними компетентними органами, відповідними інституціями ЄС та державами — членами ЄС. Розслідування та притягнення до відповідальності є важливими етапами відповідної діяльності, що мають стримувальний ефект стосовно вчинення правопорушень у майбутньому, забезпечують невідворотність покарання та сприяють зменшенню фінансових втрат.

Додаток XLIII до Угоди про асоціацію передбачає, зокрема, що органи влади України та органи ЄС:

забезпечують розслідування та судовий розгляд справ про підозри або реальні випадки шахрайства, корупції чи будь-яких інших порушень, включно з конфліктом інтересів, згідно з національними процедурами контролю та відповідними процедурами в ЄС. У відповідних випадках Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) може надавати допомогу компетентним органам України у проведенні таких розслідувань;

взаємодіють у негайній передачі будь-якої наявної інформації про підозри або реальні випадки шахрайства, корупції чи будь-яких інших порушень, включно з конфліктом інтересів, пов'язаних з використанням коштів ЄС, а також щодо звітування про заходи, вжиті у зв'язку з такими фактами.

У контексті реалізації Угоди про асоціацію Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) уповноважено проводити перевірки та інспекції на місцях з метою захисту фінансових інтересів ЄС від шахрайства та інших порушень на території України відповідно до Регламенту Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 від 11 листопада 1996 р. про виїзні перевірки та інспектування, які проводить Європейська Комісія для захисту фінансових інтересів ЄС від шахрайства та інших порушень. У разі проведення перевірок на місцях посадові особи Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) у разі потреби враховують норми законодавства України.

Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) готує і проводить перевірки та інспекції на місцях у тісному співробітництві з AFCOS України та іншими компетентними органами України у сфері протидії шахрайству. Органи влади України повинні бути поінформовані про об'єкт, мету та правові підстави для проведення перевірок та інспекцій, щоб вони могли надати необхідне сприяння. З цією метою посадові особи суб'єкта взаємодії можуть брати участь у перевірках та інспекціях на місцях.

Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) уповноважене передавати компетентним органам відповідних держав — членів ЄС інформацію, отриману під час зовнішніх розслідувань, з метою вжиття ними належних заходів відповідно до національного законодавства, а також судовим органам відповідної держави — члена ЄС інформацію, отриману Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) під час внутрішнього розслідування, стосовно фактів, які підпадають під юрисдикцію національного судового органу.

На запит Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) до прийняття рішення щодо відкриття розслідування, а також під час або після розслідування служби координації боротьби з шахрайством надають або координують необхідну допомогу Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) для ефективного виконання своїх завдань.

У Робочому звіті “Україна 2025” Європейської Комісії до Європейського парламенту, Ради, Європейського економічного і соціального комітету та Комітету регіонів (Брюссель, 4 листопада 2025 р. SWD(2025) 759 фінал) зазначається, що національне законодавство частково узгоджене з acquis ЄС щодо захисту фінансових інтересів ЄС, та наголошується, що Україні все ще необхідно повністю узгодити своє національне законодавство з Директивою ЄС про боротьбу з шахрайством, що завдає шкоди фінансовим інтересам ЄС, шляхом застосування кримінального права, а також необхідно прийняти та впровадити до 2027 року Національну стратегію боротьби з шахрайством для захисту фінансових інтересів ЄС. Відповідно до статті 459 Угоди про асоціацію Україна повинна забезпечити приведення національного законодавства у відповідність з положеннями, викладеними в додатку XLIV до зазначеної Угоди, а саме Директиві (ЄС) 2017/1371. Внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України повинно встановити кримінальну відповідальність за незаконні дії з ресурсами ЄС та визначити органи досудового розслідування, відповідальні за розслідування кримінальних правопорушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, та унормувати порядок здійснення кримінального провадження щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру в спеціальному порядку за кримінальні правопорушення, спрямовані проти фінансових інтересів України та ЄС.

З огляду на зазначене також потребує врегулювання на законодавчому рівні питання правового статусу Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) в Україні, запровадження правового механізму отримання інформації, що становить банківську таємницю, доступу до інформації, документів тощо — під час перевірок на місці Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Захист фінансових інтересів ЄС є одним із головних питань, що є предметом правового регулювання Регламенту (ЄC) 2024/792 (розділ VI), який містить положення щодо забезпечення здійснення ефективного контролю за впровадженням інструменту Ukraine Facility, та визначає обов'язки, яких повинні дотримуватися Європейська Комісія та Україна. Стаття 33 зазначеного Регламенту деталізує зобов'язання, що вже знайшли своє відображення в Рамковій угоді, яка передбачає підтримку України у 2024—2027 роках загальним обсягом до 50 млрд. євро, а також повинні бути відображені в угодах про фінансування та позику, які включатимуть відповідні заходи для запобігання, виявлення та усунення наслідків шахрайства, корупції, конфлікту інтересів та подвійного фінансування, а також для вжиття судових заходів до повернення коштів, які були незаконно присвоєні, збір відповідних даних про одержувачів коштів за інструментом Ukraine Facility і права, які будуть надані Європейській Комісії, Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) і Європейській прокуратурі (EPPO), в установлених випадках.

Рамкова угода забезпечує дотримання правил щодо співпраці для захисту фінансових інтересів ЄС, встановлені у статті 129 Регламенту (ЄС) 2024/2509.

Відповідно до частини шостої статті 9 та частини шостої статті 11 Рамкової Угоди на додаток до заходів контролю згідно із статтею 7 зазначеної Угоди Європейська Комісія може здійснювати свої права, як передбачено у статті 129 (1) Регламенту (ЄС) 2024/2509, і проводити верифікації, ревізії, перевірки та аудити для цілей виконання Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035) (далі — План України), стосовно наявних заходів та їх ефективної реалізації для запобігання, виявлення, розслідування, усунення наслідків та повідомлення про незаконні дії, шахрайство, корупцію, конфлікт інтересів та подвійне фінансування, а також для ефективного розслідування та притягнення до відповідальності за правопорушення, які впливають на кошти, надані в межах інструменту Ukraine Facility; інформації та підтвердження задовільної реалізації якісних і кількісних заходів у запиті на виплати.

Надсилання оброблених повідомлень про порушення до Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) здійснювалося шляхом надсилання їх на спеціальну електронну адресу AFCOS України відповідно до вимог Адміністративної домовленості про співробітництво між Державною аудиторською службою та Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF). З червня 2025 р. визначено та підключено до системи управління невідповідностями (IMS) національного керівника системи управління невідповідностями (IMS), заступника керівника системи управління невідповідностями (IMS), керівника системи управління невідповідностями (IMS) та шість авторів інформації про невідповідність (IMS), яка відображається у системі управління невідповідностями. Система управління невідповідностями (IMS) розроблена для того, щоб держави — члени ЄС та країни-кандидати могли виконувати своє юридичне зобов'язання — повідомляти Європейській Комісії про невідповідності, пов'язані з витратами.

Після проходження відповідного навчання від Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) для призначених відповідальних працівників AFCOS України подання повідомлень про невідповідності буде здійснюватися через систему управління невідповідностями (IMS). Надалі потребуватиме поширення доступу до системи на суб'єктів взаємодії.

У Рамковій угоді посилено вимоги до архітектури та функціоналу національної системи боротьби із незаконними діями, шахрайством, корупцією, іншою незаконною діяльністю, включно з конфліктами інтересів, що впливають на фінансові інтереси ЄС, а також з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму, уникненням оподаткування, податковим шахрайством та ухиленням від сплати податків протягом усього періоду реалізації інструменту Ukraine Facility (пункт “d” статті 7(5) Рамкової угоди). Реалізація реформ у сфері управління публічними фінансами та боротьби з відмиванням грошей, передбачених Планом України, повинна також бути спрямована на досягнення зазначеної мети (стаття 9 (1) Рамкової угоди).

Прийняття Стратегії є продовженням цілеспрямованих дій, які Україна вже здійснила для забезпечення захисту фінансових інтересів України та ЄС.

З урахуванням зазначеного необхідність удосконалення нормативного підґрунтя та вже запроваджених процесів для функціонування національної системи захисту фінансових інтересів України та ЄС зумовлена рядом системних проблем, які посилюються в умовах воєнного стану в Україні, економічною нестабільністю та потребують комплексного розв'язання з урахуванням євроінтеграційних викликів та значних потоків зовнішньої фінансової допомоги на підтримку України, що зберігають тенденцію до подальшого зростання.

Ключовими викликами, що потребують першочергового розв'язання, є, зокрема:

відсутність нормативного закріплення за будь-яким державним органом повноважень щодо формування та координації державної політики у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС;

недостатня гармонізація національного законодавства з acquis ЄС (Директива (ЄС) 2017/1371, Регламент (ЄС) 2017/1939, Директива (ЄС) 2019/1937 тощо);

мережа державних органів, залучених до захисту фінансових інтересів ЄС (Anti-fraud coordination service Network) (далі — мережа AFCOS України), не охоплює всіх учасників відповідної системи, що призводить до недостатнього рівня координації між ними та відповідної взаємодії;

низький рівень обізнаності у суспільстві щодо процедур, процесів захисту фінансових інтересів України та ЄС, включно з посадовими особами державних органів, які є частиною системи захисту фінансових інтересів України та ЄС;

обмежені можливості щодо оцінки ризиків шахрайства, корупції, конфлікту інтересів та подвійного фінансування та інших порушень у сфері використання ресурсів ЄС через відсутність повноцінних інструментів ідентифікації та управління ризиками, зокрема цифрових платформ (аналогічних Arachne у державах — членах ЄС), а також системного запровадження індикаторів ризику (“червоних прапорців”) для грантів, компенсацій та інших форм фінансової допомоги;

відсутність в Україні системи раннього виявлення та виключення (EDES), яка б забезпечувала виключення недобросовісних економічних операторів із процедур закупівель, грантів, допомог чи інших форм фінансування ЄС, адміністрування накладення фінансових санкцій та оприлюднення інформації про порушників для посилення стримуючого ефекту;

потреба у навчанні суб'єктів взаємодії та набутті ними досвіду роботи з системою управління невідповідностями (IMS), зокрема їх уповноважених працівників, та визначення типових повноважень таких працівників;

посилення ex-ante контролю у сфері закупівель шляхом розширення даних у машинозчитуваному форматі в електронній системі закупівель та запровадження інтеграцій з іншими ІТ-системами, реєстрами контролюючих органів, що дало б змогу запроваджувати алгоритми автоматичних індикаторів ризиків, спрямованих на виявлення ризиків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

збільшення охоплення ex-post аудитом систем управління і контролю, зокрема органами державного фінансового контролю, внутрішніми аудиторами;

низький рівень виявлення випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, під час освоєння ресурсів ЄС;

відсутність угод з Європейською прокуратурою (EPPO), відсутність форм звітності за результатами розслідування правоохоронними органами справ щодо порушень з ресурсами ЄС;

відсутність загальнодоступних та спеціалізованих програм навчання щодо запобігання шахрайству та іншим порушенням з ресурсами ЄС;

низький рівень повернення неправомірно сплачених коштів юридичним та фізичним особам приватного права;

відсутність ефективного механізму застосування санкцій до осіб, які є порушниками у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС.

Правову основу захисту фінансових інтересів України та ЄС становлять нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, а також міжнародні договори, що визначають правові засади функціонування механізмів та інструментів фінансування ЄС, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема:

постанова Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1110 “Про запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 33, ст. 1149);

постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2024 р. № 1268 “Про запровадження системи управління та здійснення контролю за виконанням програм транскордонного, транснаціонального та міжрегіонального співробітництва Interreg та Interreg NEXT” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 102, ст. 6526; 2025 р., № 53, ст. 3689);

постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 106, ст. 6741);

постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 р. № 438 “Про затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)” (Офіційний вісник України, 2026 р., № 34, ст. 2309);

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII;

Рамкова угода між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікована Законом України від 6 червня 2024 р. № 3786-IX;

Угода про фінансування програми URBACT IV CCI 2021TC16FFIR001, ратифікована Законом України від 1 травня 2025 р. № 4413-IX;

Угода про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща — Україна, ратифікована Законом України від 9 травня 2024 р. № 3719-IX;

Угода про фінансування Дунайської регіональної програми (Interreg VI B), ратифікована Законом України від 9 травня 2024 р. № 3718-IX;

Угода про фінансування Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT “Румунія — Україна”, ратифікована Законом України від 9 травня 2024 р. № 3716-IX;

Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна, ратифікована Законом України від 9 травня 2024 р. № 3717-IX;

Угода про фінансування Програми Interreg (Interreg VI-B) NEXT “Басейн Чорного моря”, ратифікована Законом України від 9 травня 2024 р. № 3715-IX;

Угода про фінансування програми Interreg (Interreg VI-C) Interreg Europe 2021-2027, ратифікована Законом України від 17 квітня 2025 р. № 4367-IX;

Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу для співробітництва в галузі оподаткування “Fiscalis”, ратифікована Законом України від 29 червня 2023 р. № 3177-IX;

Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України в “Митниці”, Програмі Союзу для співробітництва в митній сфері, ратифікована Законом України від 29 червня 2023 р. № 3176-IX;

Угода між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, з іншого боку, щодо участі України в програмі Європейського Союзу “Єдиний ринок” (2021—2027), ратифікована Законом України від 29 червня 2023 р. № 3175-IX;

Фінансова угода “Програма відновлення України III” між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікована Законом України від 20 серпня 2024 р. № 3905-IX;

Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС “Громадяни, рівність, права та цінності”, ратифікована Законом України від 9 травня 2024 р. № 3714-IX;

Угода між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у програмі Союзу “Механізм “Сполучення Європи”, ратифікована Законом України від 21 листопада 2023 р. № 3469-IX;

Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС LIFE — Програмі дій з довкілля та клімату, ратифікована Законом України від 20 вересня 2022 р. № 2590-IX;

Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі “Креативна Європа” (2021—2027), ратифікована Законом України від 15 грудня 2021 р. № 1963-IX;

Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу “Цифрова Європа” (2021—2027), ратифікована Законом України від 23 лютого 2023 р. № 2926-IX;

Угода між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у напрямі “Зайнятість та соціальні інновації” (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+), ратифікована Законом України від 26 лютого 2026 р. № 4804-IX.

Аналіз поточного стану справ, тенденцій та обґрунтування необхідності розв'язання виявлених проблем

З метою узгодження підходів до взаємодії з Європейським управлінням з питань боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейською прокуратурою (EPPO), координації органів виконавчої влади щодо виконання Угоди про асоціацію в Україні у 2017 році запроваджено національний механізм координації взаємодії органів державної влади, спрямований на захист фінансових інтересів України та ЄС.

Запровадження такого механізму стало важливим кроком у формуванні системного підходу до протидії порушенням, що впливають на використання коштів ЄС, та забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України у сфері фінансового контролю. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1110 “Про запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу” утворено Міжвідомчу координаційну раду з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, визначено її склад та затверджено положення про її діяльність.

Розроблення зазначеного координаційного механізму забезпечило інституційну основу для міжвідомчої взаємодії у сфері запобігання, виявлення та протидії порушенням, що впливають на використання коштів ЄС в Україні, а також сприяло підвищенню узгодженості дій уповноважених органів.

У 2021 році повноваження на реалізацію функцій Національного контактного пункту з організації взаємодії з Європейським управлінням з питань боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів (ECA) та здійснення організаційного, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, передано від МВС до Держаудитслужби.

У період до вересня 2024 р. Держаудитслужба пройшла шлях від Національного контактного пункту з організації взаємодії з Європейським управлінням з питань боротьби з шахрайством (OLAF), який був обмежений у своїх інструментах і виступав проміжним етапом розвитку взаємодії інституцій, до набуття правового статусу AFCOS України, яка забезпечує міжвідомчу взаємодію з метою боротьби із шахрайством з коштами ЄС, корупцією та будь-якими іншими порушеннями, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

У лютому 2024 р. Європейський Парламент та Рада ЄС прийняли Регламент (ЄC) 2024/792, яким запроваджено інструмент Ukraine Facility для покриття дефіциту фінансування України, забезпечення відновлення, реконструкції та модернізації держави, з одночасною підтримкою зусиль України у сфері реалізації реформ на шляху до вступу до ЄС, зокрема пов'язаних з посиленням механізму протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

У Рамковій угоді передбачено спеціальні вимоги щодо забезпечення механізму захисту фінансових інтересів України та ЄС.

Запровадження в Україні інституційного механізму AFCOS України є результатом імплементації вимог ЄС щодо забезпечення ефективної співпраці та обміну інформацією з Європейським управлінням з питань боротьби з шахрайством (OLAF). Вимога щодо створення національних служб координації боротьби із шахрайством у державах — членах ЄС була закріплена як елемент системи захисту фінансових інтересів ЄС та є обов'язковою складовою acquis ЄС, а також поширюється на країни-кандидати в рамках процесу європейської інтеграції.

У контексті виконання зобов'язань України за Угодою про асоціацію, а також Рамковою угодою передбачено створення та функціонування національної служби координації боротьби із шахрайством для забезпечення незалежної та ефективної взаємодії з Європейським управлінням з питань боротьби з шахрайством (OLAF), включаючи обмін оперативною інформацією та координацію заходів із запобігання і протидії порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2024 р. № 1031 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 і від 25 жовтня 2017 р. № 1110” (Офіційний вісник, 2024 р., № 84, ст. 5067) уповноважено Держаудитслужбу здійснювати функції Служби координації боротьби із шахрайством з питань виконання розділу VI Угоди про асоціацію та додатків до неї, вимог статей 8, 9 Рамкової Угоди і організовувати взаємодію з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1110 “Про запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади з метою захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу” затверджено Порядок реалізації механізму міжвідомчої взаємодії Державної аудиторської служби як Служби координації боротьби із шахрайством щодо організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF).

Зазначеним Порядком визначено організаційні та процедурні засади взаємодії уповноважених органів у межах національного механізму захисту фінансових інтересів України та ЄС, зокрема щодо обміну інформацією про можливі або встановлені факти порушень, включаючи шахрайство, корупцію та інші дії, що можуть впливати на фінансові інтереси ЄС, а також про випадки невідповідності у процесі реалізації програм і проектів, що фінансуються або співфінансуються ЄС.

Діяльність AFCOS України відповідає вимогам до функціонування, які передбачені в Регламенті (ЄС, Євратом) № 883/2013, із змінами, що внесені Регламентом (ЄС, Євратом) 2020/2223 Європейського Парламенту та Ради від 23 грудня 2020 р. про внесення змін до Регламенту (ЄС, Євратом) № 883/2013 щодо співпраці з Європейською прокуратурою та ефективності розслідувань Європейського управління з боротьби з шахрайством (OLAF).

Отже, протягом останніх років зроблено значні кроки щодо запровадження та розбудови системи захисту фінансових інтересів України та ЄС на національному рівні, зокрема шляхом прийняття законів та підзаконних нормативно-правових актів, що запровадили механізми та процеси протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, а саме:

зміцнено міжінституційну співпрацю шляхом посилення провідної ролі Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

закріплено відповідні повноваження Мінфіну у рамках виконання програм бюджетної підтримки, зокрема секторальної, що впроваджуються в Україні згідно з міжнародними договорами з ЄС про фінансування зазначених програм, а також залучення на безоплатній та безповоротній основі коштів у межах інших програм і проектів зовнішньої фінансової допомоги та залучення кредитних коштів ЄС, захисту фінансових інтересів України та ЄС;

удосконалено систему управління коштами ЄС та іншою міжнародною фінансовою допомогою, що надаються Україні, зокрема шляхом посилення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту, а також впровадження механізму управління та контролю на рівні Національного координатора в межах інструменту Ukraine Facility;

надано повноваження Держаудитслужбі на виконання в Україні функцій AFCOS України та забезпечено її функціонування, зокрема інформування Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) у випадках, передбачених законодавством, та співпраця з ним для виконання повноважень на території України за його запитом;

розміщено на офіційному веб-сайті Держаудитслужби форму повідомлення про порушення з коштами ЄС для подання інформації про ознаки/факти шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

призначено уповноважених працівників суб'єктів взаємодії, на яких покладено функції із забезпечення співпраці з AFCOS України та які здійснюють передачу повідомлень про невідповідність;

посилено повноваження Рахункової палати із здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері використання коштів ЄС, зокрема: щодо використання коштів, отриманих до державного та/або місцевих бюджетів від іноземних держав, ЄС, іноземних фінансових установ, міжнародних організацій, донорських установ у вигляді кредитів (позик), грантів, допомоги; здійснення публічних закупівель; виконання державних цільових програм, інвестиційних проектів, державного замовлення, надання державної допомоги суб'єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету; стану внутрішнього контролю розпорядників бюджетних коштів; інших операцій, пов'язаних із надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням;

визначено основні завдання БЕБ, зокрема: виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних; оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення; забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування національної економіки; збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому; виявлення та розслідування правопорушень, пов'язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;

встановлено в рамках реалізації інструменту Ukraine Facility відповідні повноваження Національного координатора (Мінекономіки) та органу аудиту (Мінфін) та закріплено чіткі вимоги щодо систем управління та контролю, зокрема щодо запобігання чотирьом ризикам (шахрайство, корупція, конфлікт інтересів та подвійне фінансування) на рівні відповідальних органів, що здійснюють реформи та інвестиції на виконання Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244;

укладено адміністративні домовленості про співробітництво між Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та Держаудитслужбою, Офісом Генерального прокурора, Національним антикорупційним бюро, якими встановлені рамки співпраці між відповідними органами державної влади України відповідно до їх повноважень з метою захисту інтересів ЄС шляхом боротьби з шахрайством, корупцією та будь-якою іншою незаконною діяльністю.

Незважаючи на зазначене, потребує законодавчого врегулювання формування державної політики боротьби з шахрайством та іншими порушеннями щодо коштів ЄС для забезпечення сталої державної політики, ефективність якої повинна належним чином оцінюватися, зокрема європейськими партнерами. Необхідність структурованого підходу до формування державної політики у сфері протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси ЄС, обумовлена Угодою про асоціацію, іншими зобов'язаннями України, що випливають із міжнародних договорів з ЄС, та узгоджується з ініціативами щодо захисту фінансових інтересів ЄС, започаткованими на рівні ЄС. Водночас потребує розширення коло суб'єктів взаємодії, встановлення форм звітування та унормування процесів залучення суб'єктів взаємодії до адміністративних розслідувань Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) у разі запиту такої інституції.

Також завдяки проведеному аналізу попередніх випадків порушень (розслідування правоохоронних органів, результати ревізій тощо), індикаторів ризику (“червоних прапорців”) та звітів контролюючих органів було виявлено ряд ризиків, які стримують розвиток національної системи захисту фінансових інтересів України та ЄС, яка повинна забезпечувати ефективний захист відповідно до вимог та рекомендацій ЄС.

Міжнародне співробітництво між компетентними органами держав — членів ЄС з питань боротьби з шахрайством з митними платежами та іншими порушеннями митних правил базується на положеннях Митного кодексу ЄС, затвердженого Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 952/2013 від 9 жовтня 2013 року.

1 жовтня 2022 р. Україна стала повноправним членом Конвенції про процедуру спільного транзиту, вчиненої 20 травня 1987 р. та яка набрала чинності для України, відповідно до Закону України від 30 серпня 2022 р. № 2555-IX “Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту” та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, вчиненої 20 травня 1987 р. та яка набрала чинності для України, відповідно до Закону України від 30 серпня 2022 р. № 2554-IX “Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами”, і розпочала міжнародне застосування Нової комп'ютеризованої транзитної системи.

У 2023 році Україна приєдналася до Програми ЄС “Митниця”, що надає можливість користуватися усіма перевагами співробітництва щодо удосконалення IT-систем, обміну інформацією та кращими практиками між працівниками митних органів країн-учасниць. З метою наближення митного законодавства до права ЄС прийнято Закон України від 22 серпня 2024 р. № 3926-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу”, яким внесено ряд змін стосовно визначення видів порушень митних правил, що стало підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та встановлення розміру адміністративних стягнень, а також внесені зміни, якими криміналізовано контрабанду товарів та контрабанду підакцизних товарів. Зазначені зміни та їх ефективне практичне застосування потребують посилення міжнародного співробітництва за допомогою технічних засобів електронних комунікацій, запровадження доступу до стандартизованих ІТ-систем Митного союзу ЄС.

Окремим напрямом протидії порушенням для захисту фінансових інтересів України та ЄС є боротьба з податковими правопорушеннями. У державах — членах ЄС адміністративне співробітництво у сфері прямого оподаткування здійснюється на основі Директиви Ради 2011/16/ЄС від 15 лютого 2011 р. про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування та про скасування Директиви 77/799/ЄC. Зазначений акт забезпечує системний обмін податковою інформацією, координацію дій компетентних органів та використання спільних цифрових інструментів для виявлення і протидії податковим правопорушенням.

Протидія шахрайству з податком на додану вартість є спільною відповідальністю інституцій ЄС та держав — членів ЄС і ґрунтується на механізмах адміністративної співпраці та обміну інформацією. Важливу роль у цьому процесі відіграє мережа Eurofisc, створена відповідно до статті 33 Регламенту Ради (ЄС) № 904/2010 від 7 жовтня 2010 р. про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість, яка забезпечує оперативний обмін інформацією про транскордонні схеми шахрайства з податком на додану вартість та координацію спільних заходів реагування.

Україна бере участь у Програмі ЄС “Fiscalis”, що сприяє розвитку співробітництва у сфері оподаткування, посиленню інституційної спроможності податкових органів та впровадженню сучасних інформаційно-комунікаційних рішень. Участь у програмі створює передумови для поступової інтеграції до європейських підходів адміністрування податків, зокрема у частині обміну інформацією, управління податковими ризиками та розвитку цифрової інфраструктури.

У Регламенті Ради (ЄС) № 904/2010 від 7 жовтня 2010 р. про адміністративну співпрацю та боротьбу з шахрайством у сфері податку на додану вартість наголошується, що обов'язковою умовою успішної співпраці є електронне пересилання і зберігання інформації щодо правильного нарахування податку та контролю за податком на додану вартість. Співробітництво України з ЄС у сфері оподаткування є предметом регулювання глави 4 розділу V “Економічне та галузеве співробітництво” Угоди про асоціацію, відповідно до статті 351 якої сторони також посилюють і зміцнюють співробітництво, спрямоване на вдосконалення і розвиток податкової системи та податкових органів України, зокрема посилення потужностей збору і контролю, з окремим наголосом на процедурах відшкодування податку на додану вартість для уникнення накопичення заборгованості, забезпечення ефективного збору податків і посилення боротьби з податковим шахрайством, а також ухиленням від сплати податків. Отже, з метою протидії податковому шахрайству з податком на додану вартість податковим та митним органам України належить налагодити співробітництво та обмін досвідом у боротьбі з податковим шахрайством.

Розвиток діяльності Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, та реалізація положень розділу VI Угоди про асоціацію передбачають необхідність вивчення європейського досвіду, найкращих практик країн — членів ЄС, аналіз законодавства ЄС та української законодавчої бази з метою розроблення концепцій функціонування AFCOS України та системного захисту фінансових інтересів України та ЄС.

Важливим напрямом взаємодії з іншими державами — членами ЄС є обмін досвідом з вирішення питань щодо функціонування мережі AFCOS України, комунікацій між її членами, проведення не лише оперативних засідань, а і зустрічей з обговорення актуальних питань оновлення та застосування законодавства щодо протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, захисту прав викривачів.

Співробітництво повинно розвиватися як між компетентними органами України та держав — членів ЄС у сфері протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС під час використання ресурсів ЄС, так і з спеціально створеними незалежними органами цих держав із захисту викривачів.

Розвитку мережі AFCOS України та підвищенню ефективності діяльності з протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, можуть сприяти заходи з обміну кращим досвідом, спільні навчання, участь представників України в спільних щорічних зустрічах Мережі комунікаторів Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OAFCN), що спрямовані на зміцнення спільних зусиль і вдосконалення комунікаційних стратегій у боротьбі з шахрайством, яке зачіпає фінансові інтереси України та ЄС. Мережа об'єднує спеціалістів із зв'язку від оперативних партнерів Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) у державах-членах (тобто від органів митниці, правоохоронних органів, служб координації боротьби із шахрайством держав-членів та прокуратури). Вона відіграє ключову роль в інформуванні громадськості про загрозу шахрайства та інших порушень в усіх державах — членах ЄС, а також про спільні зусилля національних та європейських органів влади для боротьби з ними. Це ключова платформа для підвищення обізнаності та охоплення різних аудиторій щодо проблем шахрайства. Цілями Мережі комунікаторів Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OAFCN) є запобігання шахрайству шляхом постійного діалогу, посиленої співпраці та спільних комунікаційних ініціатив, які об'єднують комунікаторів з усіх європейських органів, що займаються питаннями боротьби з шахрайством.

Обов'язки України у сфері інформування та відкритості даних щодо реалізації програм і проектів ЄС випливають із положень статей 62 та 158 Регламенту (ЄС) 2024/2509. Серед вимог — незалежний зовнішній аудит, доступ громадськості до інформації на рівні, передбаченому правом ЄС, та відповідне щорічне фактичне оприлюднення результатів освоєння бенефіціарами коштів.

У пункті 32 Плану дій Європейської Комісії щодо стратегії боротьби із шахрайством на 2023 рік закріплено завдання “Захищати та розширювати можливості журналістів-розслідувачів як важливого джерела інформації про підозри в шахрайстві, зокрема, забезпечуючи наявність відповідного законодавства ЄС, у тому числі щодо стратегічних судових справ проти участі громадськості — форми корпоративного залякування, спрямованого на те, щоб залякати і змусити замовкнути опонентів, які не мають ресурсів, щоб захистити себе від заможних компаній) та свободи медіа (Європейський Акт про свободу медіа), і що компетентні органи держав мають вживати відповідних заходів для реалізації на практиці Рекомендації Європейської Комісії щодо стратегічних судових справ проти участі громадськості та щодо безпеки журналістів, одночасно фінансуючи проєкти на підтримку журналістських розслідувань”.

Отже, важливим є створення комунікаційної мережі у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС для проведення інформаційних кампаній та обміну кращими практиками.

Інституції ЄС застосували та рекомендували використовувати державам-кандидатам на членство в ЄС концепцію внутрішнього контролю діяльності у сфері державного управління. Ця діяльність була пов'язана з потребою встановлення критеріїв ефективності, результативності, законності управління та бюджетування завдань.

Важливе значення для України як держави-кандидата має той факт, що уповноважені органи державної влади здійснюють управління, витрачання та контроль за витрачанням значних коштів ЄС. Генеральний директорат з питань бюджету Європейської Комісії розробив універсальну концепцію системи внутрішнього контролю, відому як державний внутрішній фінансовий контроль, яка рекомендована для впровадження всім країнам-кандидатам до ЄС.

Концепція інтегрує управлінську відповідальність, внутрішній контроль та внутрішній аудит. Її мета — гарантувати, що публічні ресурси використовуються економно, прозоро, ефективно, результативно та з дотриманням вимог законодавства.

Положення Плану України, зокрема в частині реформи 5 “Удосконалення систем аудиту та фінансового контролю”, передбачають вдосконалення систем аудиту та фінансового контролю.

Відповідно до частини першої статті 9 Рамкової угоди Україна повинна забезпечити, щоб відповідальні установи (органи реалізації) вдосконалили внутрішні процедури для запобігання та/або розслідування випадків шахрайства, корупції, відмивання грошей, фінансування тероризму, уникнення оподаткування, податкового шахрайства або ухилення від сплати податків, а також іншої незаконної діяльності, що зачіпає фінансові інтереси ЄС. Додаток С до неї визначає основні вимоги до української системи управління та контролю.

Розвиток системи концепції системи внутрішнього контролю відповідно до міжнародних стандартів і кращих практик щодо внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах передбачено Угодою про асоціацію та є однією з важливих умов вступу України до ЄС. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 р. № 677 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. № 1001 і від 12 грудня 2018 р. № 1062” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 58, ст. 3427) внесено зміни, які спрямовані на ефективне управління та недопущення у діяльності відхилень, корупційних правопорушень, шахрайства або зловживань службовим становищем, забезпечення управлінської відповідальності та підзвітності керівника та працівників установи, яка ґрунтується на вимогах законодавства і стосується всієї діяльності установи.

Наведеними змінами визначено, що відхиленням є порушення або недотримання вимог законодавства, документів щодо порядку діяльності установи внаслідок дії, бездіяльності її посадових осіб, осіб, які перебувають у відносинах з установою (правових, договірних тощо), що призводить або може призвести до втрат бюджету через неотримання чи зменшення обсягу надходжень, збільшення суми видатків бюджету. Реагування на відхилення — запобігання, виявлення, інформування керівника установи про відхилення, їх усунення та усунення причин і умов, що сприяли їх виникненню.

Наказом Мінфіну від 20 серпня 2025 р. № 420 затверджено Методичні рекомендації щодо функціонування внутрішнього контролю у розпорядників бюджетних коштів, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління, з метою посилення управлінської відповідальності та підзвітності керівників за управління і розвиток установ, які є розпорядниками бюджетних коштів, розвиток практики управління ризиками та інтегрування в ключові управлінські процедури та процеси, реагування на відхилення, складення звітності з внутрішнього контролю тощо. Зазначені норми стосуються розпорядників бюджетних коштів усіх рівнів, зокрема як державного, так і місцевих бюджетів.

Залишається потреба в уточненні порядку надання інформації про виявлені невідповідності та порушення, які впливають на фінансові інтереси ЄС, уповноваженому працівнику, на якого покладено функцію щодо забезпечення співпраці із AFCOS України, шляхом визначення у відповідних нормативних актах щодо питань функціонування національної системи захисту фінансових інтересів України та ЄС.

Із запровадженням механізму міжвідомчої взаємодії Держаудитслужби як AFCOS України щодо організації взаємодії з Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) із суб'єктами взаємодії, до числа яких входять і правоохоронні органи, через уповноважених працівників, на яких покладено функцію із забезпечення співпраці з AFCOS України, перед Україною постають завдання з належного оприлюднення інформації про протидію шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, відповідно до вимог права ЄС, та стан діяльності Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Ефективне виявлення і запобігання шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, вимагає кращої обізнаності громадськості про участь України в програмах (проєктах) ЄС, доступні канали для повідомлень про невідповідності (порушення), гарантії захисту викривачів, про реагування на виявлені факти, річні звіти про стан протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Важливо забезпечити належний зв'язок між компетентними органами влади України як у сфері управління коштами ЄС, так і у сфері боротьби із шахрайством та іншими порушеннями, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, і суб'єктами приватного сектору, неурядовими організаціями та громадянським суспільством загалом.

Вимоги щодо додержання принципу публічності використання коштів ЄС закріплено, зокрема, в статтях 12 та 16 Рамкової угоди, відповідно до якої Україна повинна забезпечити визнання походження коштів ЄС, публічність “у ході просування заходів та їх результатів, шляхом надання послідовної, дієвої та пропорційної цільової інформації для різних типів аудиторії, у тому числі для медіа та громадськості”. Такі заходи із забезпечення публічності, комунікацій, оприлюднення та поширення інформації повинні здійснюватися в доступному форматі та відповідати Вимогам щодо комунікації та забезпечення публічності зовнішніх дій ЄС, викладеним і опублікованим Європейською Комісією, у редакції, чинній на момент виконання заходів.

У стратегічній перспективі протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, необхідно досягти подальшого прогресу в розбудові адміністративного потенціалу та використанні нових інструментів виявлення таких порушень. Важливим завданням є вдосконалення внутрішніх процедур запобігання шахрайству, зокрема у сфері закупівель та надання грантів, а також посилення механізму запобігання, виявлення, реагування на ризики шахрайства. Окрему увагу слід приділити удосконаленню методик виявлення шахрайських практик та формуванню сталої культури запобігання шахрайству в діяльності органів державної влади та інших залучених інституцій.

Стратегія боротьби з шахрайством Європейської Комісії закликає її служби до подальшого розвитку співпраці з ключовими партнерами, такими як Європейське управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), продовжуючи базуватися на встановлених практиках обміну та обміну інформацією, зокрема з державами — членами та кандидатами.

Згідно з рекомендаціями Європейського суду аудиторів (ECA) державам-членам та кандидатам належить зробити оцінку ризиків шахрайства та інших порушень більш надійною та об'єктивною, зокрема шляхом залучення відповідних зовнішніх учасників до процесу.

Для того, щоб мати можливість вживати адекватних заходів протидії шахрайству та іншим порушенням, органи, пов'язані з управлінням і контролем коштів ЄС, повинні бути достатньо проактивними та використовувати сучасні інструменти аналітики даних для виявлення шахрайства.

Суб'єкти взаємодії потребують подальшого підвищення обізнаності щодо змін у праві ЄС, міжнародних зобов'язань України, а також кращих практик протидії шахрайству, напрацьованих у державах — членах ЄС та для держав — кандидатів. Особливу увагу слід приділяти ознайомленню з керівними документами та рекомендаціями, розробленими інституціями ЄС для посилення спроможності систем управління та контролю.

Зокрема, Європейською Комісією підготовлено інформаційні матеріали щодо типових схем шахрайства та відповідних індикаторів ризику, які можуть виникати у сфері здійснення структурних заходів. Зазначені матеріали спрямовані на підвищення рівня поінформованості держав — членів ЄС з метою посилення ефективності систем управління та контролю, а також удосконалення механізму запобігання і виявлення шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси ЄС та України. Також Європейською Комісією підготовлено ряд інших аналітичних документів і рекомендацій Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейського суду аудиторів (ECA) та Європейської прокуратури (EPPO), спрямованих на вдосконалення відповідних адміністративних практик.

З метою посилення захисту фінансових інтересів України та ЄС, наближення законодавства України і механізму протидії шахрайству та іншим порушенням до стандартів ЄС Україна приєдналася до Програми ЄС щодо боротьби із шахрайством, яка розрахована на період з 2021 по 2027 рік. Програма передбачає надання підтримки у формі технічного оснащення, придбання програмного забезпечення, а також підвищення кваліфікації працівників органів фінансових розслідувань держав — учасниць. У межах виконання програми для держав-членів щороку організовується здійснення навчальних заходів та тренінгів, що спрямовані на обмін досвідом у сфері протидії шахрайству, впровадження кращих практик, удосконалення превентивного механізму тощо. На національному рівні доцільно забезпечити розвиток системи спеціальної підготовки та підвищення кваліфікації з питань протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, для працівників державних органів, залучених до виконання програм і проектів ЄС або виконання відповідних функцій у зазначеній сфері.

Незважаючи на викладене, інтенсивне оновлення законодавства, зокрема з метою наближення до права ЄС, висока плинність кадрів, зумовлена збройною агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, скорочення персоналу, пов'язане з необхідністю оптимізації адміністративних витрат, а також динамічність економічного середовища зумовлюють виникнення потреби у безперервному професійному навчанні персоналу та залученні нових фахівців з відповідними компетенціями. Зазначені фахівці повинні володіти глибокими знаннями щодо функціонування ЄС та права ЄС, бути здатними до швидкої адаптації до нових умов, а також мати належну мотивацію до набуття та практичного застосування знань у сфері протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Відповідно виникає потреба у посиленні адміністративної спроможності шляхом організації теоретичного та практичного навчання, обміну досвідом, а також проведення ознайомчих візитів до інституцій ЄС та компетентних органів інших держав — членів ЄС, у яких вже є усталена практика функціонування AFCOS України, її мережі, зокрема уповноважених підрозділів і посадових осіб з питань протидії шахрайству та іншим порушенням, а також уповноважених працівників суб'єктів взаємодії.

Висока професійна компетентність та експертні знання є важливою передумовою ефективності діяльності компетентних органів у сфері виявлення, розслідування, усунення наслідків та реагування на факти шахрайства та інші порушення, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Також існує потреба у посиленні співпраці між органами, уповноваженими на протидію шахрайству та іншим порушенням, і закладами вищої освіти щодо розроблення та виконання програм підвищення кваліфікації працівників відповідних державних органів з питань протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС. Такі програми повинні охоплювати питання запобігання, виявлення, розслідування, усунення наслідків та реагування на такі факти, а також аналіз судової практики у зазначеній сфері.

Крім того, поряд із навчанням працівників спеціалізованих органів доцільним є регулярне проведення тематичних навчальних заходів для суб'єктів реалізації програм і проектів ЄС, а також посадових осіб органів, відповідальних за управління та здійснення контролю за використанням коштів ЄС.

Отже, розв'язання зазначених завдань потребує визначення стратегічних цілей, а також чіткого формування завдань і заходів на кожному етапі циклу протидії шахрайству.

Принципи реалізації Стратегії

Принципами реалізації Стратегії є:

нульова толерантність до шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

ризик-орієнтований підхід як основа запобігання шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, із використанням сучасних інструментів цифровізації;

міжвідомча та міжнародна координація дій, спрямованих на протидію, виявлення, розслідування та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

прозорість процесів та звітування;

підвищення кваліфікації та обізнаності всіх учасників системи циклу запобігання, виявлення, розслідування та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, а також адаптація до нових викликів;

співпраця між державними органами та громадянським суспільством, громадськими об'єднаннями для впровадження найкращих практик та методів захисту фінансових інтересів України та ЄС.

Стратегічні цілі та показники їх досягнення, завдання, спрямовані на досягнення поставлених цілей, етапи їх виконання, очікувані результати

Стратегічна ціль 1. Створення інтегрованої та ефективної національної системи протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі 1, є:

формування державної політики та удосконалення процесів механізму протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

наближення законодавства України до актів права ЄС (acquis ЄС) в частині захисту фінансових інтересів України та ЄС;

подальша розбудова інституційної спроможності AFCOS України, підвищення ефективності функціонування мережі протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, розв'язання практичних проблем, які виникають внаслідок виникнення таких порушень;

стандартизація та уніфікація процесів національної системи запобігання, виявлення, розслідування та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС під час використання ресурсів ЄС, а також забезпечення належного обміну інформацією про такі порушення та притягнення винних осіб до відповідальності.

Показники досягнення стратегічної цілі 1:

прийнято закони України, якими імплементуються положення з acquis ЄС (Регламентом (ЄС) 2024/2509, Директивою (ЄС) 2017/1371, Регламентом (ЄС) 2017/1939 тощо);

підготовлено та схвалено Міжвідомчою координаційною радою пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС;

підготовлено та надано до Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, аналітичну довідку із наданням пропозицій щодо внесення змін до законодавства;

підготовлено щорічний звіт про стан отриманих Службою координації боротьби із шахрайством та переданих до Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) повідомлень про невідповідність за попередній рік;

підготовлено та узгоджено внесок України до щорічного звіту Європейської Комісії про захист фінансових інтересів ЄС, який передано Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству, а також Європейській Комісії для включення до загального звіту ЄС;

оптимізовано діяльність Служби координації боротьби з шахрайством, здійснено заходи щодо укомплектування штату, затверджено наказом Держаудитслужби оновлене положення про Службу координації боротьби з шахрайством.

Стратегічна ціль 2. Ефективне запобігання шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, побудоване на оцінці ризиків.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі 2, є:

підвищення ефективності діяльності органів державної влади з аналізу ризиків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, з метою недопущення невідповідностей та виявлення шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема координація, обмін інформацією;

покращення заходів щодо запобігання шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема шляхом цифровізації, використання ІТ-інструментів для боротьби з шахрайством та інструментів аналізу даних, а також сприяння використанню інших проактивних методів їх виявлення.

Показники досягнення стратегічної цілі 2:

проведено аналіз ризиків шахрайства та інших порушень та внесено зміни до відповідних актів у межах інструменту Ukraine Facility;

передано щорічні звіти про стан організації та функціонування внутрішнього контролю органу аудиту та Держаудитслужбі для проведення аналізу;

переглянуто та удосконалено автоматичні ризик-індикатори в електронній системі закупівель, запроваджено “червоні прапорці” для не менш як 90 відсотків грантів.

Стратегічна ціль 3. Ефективне виявлення випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі 3, є:

оптимізація діяльності органами реалізації та суб'єктами взаємодії щодо повідомлення про шахрайство та інші порушення, що впливає на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема на регіональному та місцевому рівні, шляхом запровадження загальних правил і методичних вказівок щодо виявлення шахрайства та інших порушень, що впливає на фінансові інтереси України та ЄС, а також удосконалення процедури звітування, включаючи розроблення блок-схем для подання, обробки та передачі повідомлень про підозри у вчиненні відповідних порушень;

ефективне адміністративне та кримінальне провадження за випадками шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, та застосування інших заходів впливу;

удосконалення систем внутрішнього контролю та аудиту, підвищення ефективності діяльності зовнішніх аудиторів з метою виявлення випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема шляхом впровадження тестів (процедур) виявлення шахрайства;

посилення співпраці між суб'єктами взаємодії, AFCOS України, а також із суб'єктами приватного сектору, неурядовими організаціями та медіа, спрямоване на підвищення рівня обізнаності з питань протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема щодо їх виявлення та належного повідомлення;

розширення оперативної співпраці з Європейською Комісією, Аудиторською радою Ukraine Facility, Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейською прокуратурою (EPPO), Європейським судом аудиторів (ECA) з метою підвищення ефективності виявлення випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

удосконалення механізму роботи з викривачами та захисту осіб, які повідомляють про шахрайство та інші порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

проведення інформаційних кампаній, організація проведення публічних форумів, прес-конференцій, семінарів тощо, призначених для широкої громадськості, з питань, що стосуються протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

оприлюднення AFCOS України узагальненого річного звіту про стан протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Показники досягнення стратегічної цілі 3:

прийнято наказ Держаудитслужби щодо удосконалення процесу повідомлення про шахрайство та інші порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема на регіональному та місцевому рівні;

прийнято наказ Держаудитслужби щодо супроводження проведення адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF);

надіслано Кабінетові Міністрів України аналітичну довідку за результатами опрацювання пропозицій;

прийнято наказ Держаудитслужби щодо удосконалення методології тестів щодо застосування заходів контролю за ризиками шахрайства та інших порушень у межах інструменту Ukraine Facility;

проведено зустрічі та прийнято рішення, спрямовані на усунення проблем функціонування системи запобігання, виявлення, повідомлення та усунення наслідків можливих випадків шахрайства та інших злочинів, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

проведено інформаційну кампанію, зокрема публічні форуми, прес-конференції, семінари тощо відповідно до плану комунікацій;

оприлюднено річний звіт на веб-сайті Держаудитслужби.

Стратегічна ціль 4. Взаємодія між AFCOS України, правоохоронними органами, органами судової та державної влади для розслідування та притягнення до відповідальності за шахрайство та інші порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі 4, є:

посилення міжінституційного співробітництва з метою підвищення ефективності розслідування випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, забезпечення застосування санкцій та відшкодування завданих збитків;

посилення співпраці органів державної влади щодо усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, застосування заходів впливу та притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Показники досягнення стратегічної цілі 4:

проведено не менш як дві координаційні зустрічі щодо підвищення ефективності розслідування;

підготовлено та надано аналітичну довідку до Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Стратегічна ціль 5. Посилення інституційної спроможності національних органів та інституцій для ефективного усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС (включно із звітуванням про виявлені випадки та поверненням неправомірно сплачених коштів).

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі 5, є:

підготовка пропозицій щодо можливих варіантів удосконалення процедур розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

запровадження та розвиток електронного звітування з використанням системи управління невідповідностями (IMS);

підвищення рівня професійної підготовки та забезпечення кадрової спроможності та стабільності у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС;

налагодження співпраці та обміну інформацією з компетентними органами держав — членів ЄС щодо захисту фінансових інтересів України та ЄС.

Показники досягнення стратегічної цілі 5:

проведено зустрічі для обміну досвідом та сформовано перелік пропозицій щодо можливих варіантів удосконалення процедур розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що можуть бути адаптовані для впровадження на національному рівні;

підготовлено та надіслано аналітичну довідку Кабінетові Міністрів України щодо правових засад функціонування Системи раннього виявлення та виключення (EDES) з пропозиціями для запровадження Системи раннього виявлення та виключення (EDES) на національному рівні;

створено перелік органів, які здійснюють управління або контроль коштів ЄС та можуть виявляти порушення/невідповідності та шахрайство, що оприлюднено на офіційному веб-сайті Держаудитслужби та надіслано Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF);

результати кримінальних розслідувань щодо шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, вносяться в систему управління невідповідностями (IMS);

надано результати аналізу та оцінки використання даних системи управління невідповідностями (IMS) на національному рівні для посилення запобігання та проактивного виявлення порушень/невідповідностей та шахрайства до Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС;

створено мережу навчання з питань боротьби з шахрайством;

розроблено річний план та здійснюється моніторинг його виконання та проведено не менш як одну навчальну сесію для суб'єктів взаємодії;

не менше 150 осіб пройшли навчання з питань боротьби з шахрайством;

проведено не менше двох зустрічей щороку з компетентними органами держав — членів ЄС щодо захисту фінансових інтересів України та ЄС.

Очікувані результати реалізації Стратегії за етапами циклу протидії шахрайству:

запобігання — підвищено обізнаність громадськості щодо дій органів державної влади із захисту фінансових інтересів України та ЄС, усі установи, залучені до захисту фінансових інтересів, працюють разом для досягнення результату, що сприяє усуненню ризиків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, нормативно-правові акти містять правові норми, спрямовані на запобігання виникненню ризиків шахрайства з ресурсами ЄС;

виявлення — працівники відповідальних органів, які управляють та використовують ресурси ЄС, мають доступ до ефективних інструментів виявлення шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, та забезпечують швидкий і належний обмін інформацією з компетентними органами;

розслідування та притягнення до відповідальності — забезпечено оптимізацію діяльності AFCOS України та розроблено пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності слідчої діяльності правоохоронних органів;

усунення — забезпечено оптимізацію процедур стягнення, коригувальних заходів (стягнень) та повернення неправомірно сплачених коштів.

Реалізація Стратегії здійснюється на підставі операційного плану заходів з її реалізації, який включає заходи за кожною стратегічною ціллю. Досягнення кожної стратегічної цілі Стратегії оцінюється через обсяг здійснених заходів та досягнення очікуваних індикаторів виконання. Операційний план заходів з реалізації Стратегії може бути змінено за результатами щорічної оцінки результатів реалізації Стратегії.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових та інших ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії

Фінансове, матеріально-технічне і кадрове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, затверджених на відповідний рік, а також коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяги фінансування завдань з реалізації Стратегії визначатимуться на основі пропозицій центральних органів виконавчої влади, що є державними замовниками відповідних державних програм, з урахуванням бюджетних призначень головних розпорядників бюджетних коштів за бюджетними програмами, визначеними в Державному бюджеті України на відповідний рік, та уточнюватимуться щороку відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік та Бюджетної декларації з урахуванням наявних бюджетних можливостей.

Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування

Організаційне забезпечення та моніторинг реалізації Стратегії здійснюється Держаудитслужбою за участю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Стратегія реалізується шляхом виконання операційного плану заходів, який містить заходи, спрямовані на досягнення стратегічних цілей.

Держаудитслужба аналізує та узагальнює інформацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади про стан виконання операційного плану заходів, яка подається щокварталу до 20 числа наступного місяця, починаючи з 2026 року, за результатами опрацювання зазначеної інформації готує узагальнений звіт про хід реалізації Стратегії, який подає щороку до 1 квітня на розгляд Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, починаючи з 2027 року, надсилає Кабінетові Міністрів України після схвалення нею та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті.

Під час підготовки щороку узагальненого звіту Держаудитслужбою проводиться оцінка досягнення цілей Стратегії, за результатами якої формуються пропозиції щодо подальшого здійснення заходів за відповідними стратегічними цілями, зокрема щодо внесення змін до цієї Стратегії.

У разі несвоєчасного виконання операційного плану заходів відповідальні за виконання міністерства, інші центральні органи виконавчої влади повідомляють Держаудитслужбі про підстави та причини несвоєчасного виконання та/або нездійснення відповідних заходів. У разі потреби зазначені суб'єкти подають Держаудитслужбі пропозиції щодо внесення змін до Стратегії та/або операційного плану заходів.

До підготовки щорічного звіту про хід реалізації Стратегії можуть бути залучені, зокрема, громадські об'єднання та наукові установи.

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 15 липня 2026 р. № 701-р

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН

заходів з реалізації 2026—2028 роках Національної стратегії протидії шахрайству та іншим порушенням для захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу на період до 2028 року

Найменування завдання

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Індикатор виконання

Стратегічна ціль 1. Створення інтегрованої та ефективної національної системи протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

1. Формування державної політики та удосконалення процесів механізму протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

1) розроблення та супроводження Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи захисту фінансових інтересів України та Європейського Союзу”

Мінфін

Держаудитслужба

до прийняття Закону України

прийняття Закону Верховною Радою України

2) розроблення та супроводження Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України за незаконні дії з коштами або активами бюджетів Європейського Союзу”

БЕБ

до прийняття Закону України

прийняття Закону Верховною Радою України

3) проведення засідань Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС (далі — Міжвідомча координаційна рада), щодо обговорення та розроблення проектів актів з питань, що стосуються протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС

Держаудитслужба

2026—2028 роки

підготовлено та схвалено Міжвідомчою координаційною радою пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання у сфері захисту фінансових інтересів України та ЄС

2. Наближення законодавства України до актів права ЄС (acquis ЄС) в частині захисту фінансових інтересів України та ЄС

проведення аналізу правових засад механізму запобігання шахрайству, боротьби з ним та іншими порушеннями, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, з метою вдосконалення зазначеного механізму відповідно до цілей захисту фінансових інтересів України та ЄС

Держаудитслужба

2026 рік

підготовлено та надано до Міжвідомчої координаційної ради аналітичний звіт з пропозиціями щодо шляхів та заходів реагування та/або усунення виявлених ризиків та порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС

3. Подальша розбудова інституційної спроможності Служби координації боротьби із шахрайством (далі — AFCOS України), підвищення ефективності функціонування мережі протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, розв'язання практичних проблем, які постають внаслідок виникнення таких порушень

1) забезпечення інституційного розвитку AFCOS України, зокрема шляхом удосконалення організації її діяльності

Держаудитслужба

IV квартал 2026 р.

оптимізовано діяльність Служби координації боротьби з шахрайством, здійснено заходи щодо укомплектування штату, затверджено наказом Держаудитслужби оновлене положення про Службу координації боротьби з шахрайством

2) проведення аналізу практичних проблем, пов'язаних із застосуванням Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють питання кримінальної відповідальності за шахрайство та інші порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, і формування пропозицій щодо їх розв'язання шляхом розроблення проектів відповідних актів, внесення змін до них

БЕБ

Держаудитслужба

II квартал 2027 р.

підготовлено та надано до Міжвідомчої координаційної ради аналітичну довідку із наданням пропозицій щодо внесення змін до законодавства

4. Стандартизація та уніфікація процесів національної системи запобігання, виявлення, розслідування та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, під час використання ресурсів ЄС, а також забезпечення належного обміну інформацією про такі порушення та притягнення винних осіб до відповідальності

1) опрацювання та проведення аналізу повідомлень про невідповідність отриманих Службою координації боротьби із шахрайством в межах міжвідомчої взаємодії в установленому законодавством порядку

Держаудитслужба

до 1 квітня 2027 р.

підготовлено щорічний звіт про стан отриманих Службою координації боротьби із шахрайством та переданих до Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) повідомлень про невідповідність за попередній рік

2) розроблення внеску України до щорічного звіту Європейської Комісії про захист фінансових інтересів ЄС

Держаудитслужба

2026—2028 роки

підготовлено та узгоджено внесок України до щорічного звіту Європейської Комісії про захист фінансових інтересів ЄС, передано Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), а також Європейській Комісії для включення до загального звіту ЄС

Стратегічна ціль 2. Ефективне запобігання (Prevention) шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, побудоване на оцінці ризиків

5. Підвищення ефективності діяльності органів державної влади з аналізу ризиків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, з метою недопущення невідповідностей та виявлення шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема координація, обмін інформацією

1) підвищення ефективності діяльності з аналізу ризиків шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема здійснення обміну досвідом щодо управління ризиками

Держаудитслужба

Мінфін

внутрішні аудитори відповідальних органів у межах інструменту Ukraine Facility (за згодою)

2026—2027 роки

проведено аналіз ризиків шахрайства та інших порушень та внесено зміни до відповідних актів у межах інструменту Ukraine Facility

2) передача щорічних звітів про стан організації та функціонування внутрішнього контролю органу аудиту та Держаудитслужбі для системи ризик-орієнтованого відбору у межах інструменту Ukraine Facility (за запитом)

Мінфін

Держаудитслужба

відповідальні органи у межах інструменту Ukraine Facility

2026—2028 роки

передано щорічні звіти про стан організації та функціонування внутрішнього контролю органу аудиту та Держаудитслужбі для проведення аналізу

6. Покращення заходів щодо запобігання шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема шляхом цифровізації, використання ІТ-інструментів для боротьби з шахрайством та інструментів аналізу даних, а також сприяння використанню інших проактивних методів їх виявлення

1) підтримка функціонування електронного “єдиного вікна”, телефонних “гарячих ліній” та інших каналів повідомлення про шахрайство та інші порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

Держаудитслужба

2026—2028 роки

забезпечено функціонування електронного “єдиного вікна” (опрацювання повідомлень про невідповідність і звітування Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та удосконалення (за потреби) форми подання повідомлень на офіційному веб-сайті AFCOS України (Держаудитслужби)

2) проведення консультацій з компетентними органами ЄС щодо застосування інструментів системи Arachne на національному рівні та прийняття рішень щодо розроблення технічного завдання на його впровадження

Держаудитслужба

II квартал 2027 р.

проведено консультації з компетентними органами ЄС та розроблено концептуальну записку щодо застосування інструментів системи Arachne в Україні, представлено її на засіданні Міжвідомчої координаційної ради з аналізом результатів консультацій та пропонованими варіантами рішень щодо впровадження системи Arachne в України

3) проведення аналізу взаємосумісності системи Arachne з іншими ІТ-інструментами та сферою електронної комунікації, запроваджено нові автоматичні індикатори ризиків, які використовує Держаудитслужба для проведення моніторингу закупівель, та розроблено ризик-індикатори для контролю грантів

Держаудитслужба

державне підприємство “Прозорро” (за згодою)

Мінфін

Мінекономіки

IV квартал 2027 р.

переглянуто та удосконалено автоматичні ризик-індикатори в електронній системі закупівель

запроваджено “червоні прапорці” для не менш як 90 відсотків грантів

Стратегічна ціль 3. Ефективне виявлення (Detection) випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

7. Оптимізація діяльності органами реалізації та суб'єктами взаємодії щодо повідомлення про шахрайство та інші порушення, що впливає на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема на регіональному та місцевому рівні, шляхом запровадження загальних правил і методичних вказівок щодо виявлення шахрайства та інших порушень, що впливає на фінансові інтереси України та ЄС, а також удосконалення процедури звітування, включаючи розроблення блок-схем для подання, обробки та передачі повідомлень про підозри у вчиненні відповідних порушень

розроблення та подання акта щодо удосконалення процесу повідомлення про шахрайство та інші порушення, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема на регіональному та місцевому рівні, розроблення та запровадження загальних правил і методичних вказівок щодо виявлення шахрайства та інших злочинів, а також удосконалення процедури звітування, включаючи розроблення блок-схеми для подання, обробки та передачі повідомлень про підозри у вчиненні відповідних порушень

Держаудитслужба

IV квартал 2026 р.

прийнято наказ Держаудитслужби

8. Ефективне адміністративне та кримінальне провадження за випадками шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, та застосування інших заходів впливу

регламентовано процедури щодо супроводження проведення адміністративних розслідувань (перевірок на місцях та інспектувань) Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF)

Держаудитслужба

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

БЕБ

IV квартал 2026 р.

прийнято наказ Держаудитслужби

9. Удосконалення систем внутрішнього контролю та аудиту, підвищення ефективності діяльності зовнішніх аудиторів з метою виявлення випадків шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема шляхом впровадження тестів (процедур) виявлення шахрайства

1) проведення комплексного аналізу можливості внесення змін до нормативно-правових актів щодо запобігання та виявлення порушень, що виникають у межах інструменту Ukraine Facility, а також проведення перевірки дотримання законодавства під час його реалізації

Держаудитслужба

Мінекономіки

Мінфін

відповідальні органи у межах інструменту Ukraine Facility

експерти (за згодою)

IV квартал 2026 р.

надіслано Кабінетові Міністрів України аналітичну довідку за результатами опрацювання пропозицій

2) удосконалення методології тестів щодо здійснення заходів контролю за ризиками шахрайства та інших порушень у межах інструменту Ukraine Facility

Держаудитслужба

Мінфін

IV квартал 2026 р.

прийнято наказ Держаудитслужби

10. Посилення співпраці між суб'єктами взаємодії, AFCOS України, а також із суб'єктами приватного сектору, неурядовими організаціями та медіа, спрямоване на підвищення рівня обізнаності з питань протидії шахрайству та іншим порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС, зокрема щодо їх виявлення та належного повідомлення

розроблення та поширення інформаційних матеріалів щодо способів виявлення та повідомлення про шахрайство та інші порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

Держаудитслужба

громадські об'єднання (за згодою)

2026—2028 роки

розроблено та поширено інформаційні матеріали

11. Розширення оперативної співпраці з Європейською Комісією, Аудиторською радою Ukraine Facility, Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейською прокуратурою (EPPO), Європейським судом аудиторів (ECA) з метою підвищення ефективності виявлення випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

1) проведення зустрічей з питань розв'язання проблем функціонування системи запобігання, виявлення, повідомлення та усунення наслідків можливих випадків шахрайства та інших злочинів, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

Держаудитслужба

Мінекономіки

Мінфін

щокварталу протягом 2026—2027 років

проведено зустрічі та прийнято рішення, спрямовані на усунення проблем функціонування системи запобігання, виявлення, повідомлення та усунення наслідків можливих випадків шахрайства та інших злочинів, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

2) проведення робочих зустрічей та налагодження співпраці з Європейською прокуратурою (EPPO) (за згодою) з метою підвищення ефективності виявлення випадків шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Держаудитслужба

IV квартал

2026 р.

укладено угоду про співробітництво з Європейською прокуратурою (EPPO) з метою підвищення ефективності виявлення випадків шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС

3) налагодження співпраці з Європейським судом аудиторів (ECA) (за згодою) з метою підвищення ефективності виявлення випадків шахрайства та інших порушень, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС

Держаудитслужба

IV квартал 2026 р.

укладено угоду про співробітництво з Європейським судом аудиторів (ECA) з метою підвищення ефективності виявлення випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

12. Удосконалення механізму роботи з викривачами та захисту осіб, які повідомляють про шахрайство та інші порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

проведення аналізу нормативно-правових актів та розроблення пропозицій щодо їх удосконалення з метою удосконалення механізму роботи з викривачами та забезпечення належного захисту таких осіб

Держаудитслужба

Національне агентство з питань запобігання корупції

Мінекономіки

IV квартал 2027 р.

розроблено та подано пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення механізму роботи з викривачами та їх захисту

13. Проведення інформаційних кампаній, організація публічних форумів, прес-конференцій, семінарів тощо, призначених для широкої громадськості, з питань, що стосуються протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

1) налагодження комунікаційних зв'язків з метою інформування громадськості про загрозу шахрайства та інших порушень в усіх державах — членах ЄС, а також про спільні зусилля національних та європейських органів влади для боротьби з ними

Держаудитслужба

громадські об'єднання (за згодою)

2026 рік

надіслано звернення Служби боротьби з шахрайством з коштами ЄС щодо приєднання до спільних заходів в рамках діяльності комунікаційної мережі

2) розроблення та схвалення щорічного плану комунікацій Служби координації боротьби із шахрайством

IV квартал 2026 р.

прийнято наказ Держаудитслужби про схвалення плану комунікацій Служби координації боротьби із шахрайством

3) організація та проведення заходів в межах щорічного плану комунікацій Служби координації боротьби із шахрайством

2027 рік

проведено інформаційну кампанію, зокрема публічні форуми, прес-конференції, семінари тощо, відповідно до плану комунікацій

14. Оприлюднення AFCOS України узагальненого річного звіту про стан протидії шахрайству та іншим порушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

збір інформації та підготовка узагальненого річного звіту

AFCOS України (Держаудитслужба)

щороку до 1 квітня року, що настає за звітним

оприлюднено річний звіт на веб-сайті AFCOS України (Держаудитслужби)

Стратегічна ціль 4. Взаємодія між AFCOS України, правоохоронними органами, органами судової та державної влади для розслідування (Investigation) та притягнення до відповідальності (Prosecution) за шахрайство та інші порушення, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

15.Посилення міжінституційного співробітництва з метою підвищення ефективності розслідування випадків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, забезпечення застосування санкцій та відшкодування завданих збитків

здійснення заходів для посилення співпраці між AFCOS України, органами досудового розслідування та іншими заінтересованими органами шляхом проведення міжвідомчих зустрічей, обміну інформацією та передовим досвідом з метою підвищення ефективності протидії шахрайству та іншим кримінальним правопорушенням, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

Держаудитслужба

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

СБУ (за згодою)

Державне бюро розслідувань (за згодою)

Національне антикорупційне бюро (за згодою)

БЕБ

Національна поліція

АРМА

2027 рік

проведено не менше як дві координаційні зустрічі щодо підвищення ефективності розслідування

16. Посилення співпраці органів державної влади щодо усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, застосування заходів впливу та притягнення винних осіб до юридичної відповідальності

1) проведення аналізу та надання пропозицій щодо оптимізації діяльності стосовно повідомлення про шахрайство та інших кримінальних правопорушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, до кримінальних органів

БЕБ

Держаудитслужба

СБУ (за згодою)

Державне бюро розслідувань (за згодою)

Національне антикорупційне бюро (за згодою)

IV квартал 2026 р.

підготовлено та надано до Міжвідомчої координаційної ради аналітичну довідку

2) запроваджено/оновлено форми звітності в межах розслідувань кримінальних правопорушень, що впливають на фінансові інтереси ЄС

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

AFCOS України (Держаудитслужба)

протягом року після набрання чинності Законом України “ Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України за незаконні дії з коштами або активами бюджетів Європейського Союзу”

запроваджено нові або оновлено наявні форми звітності

Стратегічна ціль 5. Посилення інституційної спроможності національних органів та інституцій для ефективного усунення (Correction) наслідків шахрайства, та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС (включно із звітуванням про виявлені випадки та поверненням неправомірно сплачених коштів)

17. Підготовка пропозицій щодо можливих варіантів удосконалення процедур розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС

1) проведення зустрічей з компетентними органами ЄС стосовно обміну досвідом з країнами ЄС щодо процедур розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності і усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що впливають на фінансові інтереси України та ЄС, включно із запровадженням Cистеми раннього виявлення та виключення (EDES), процедур повернення неправомірно сплачених коштів та застосування санкцій до виявлених порушників

БЕБ

Мінекономіки

Мінфін

Держаудитслужба

2026—2027 роки

сформовано перелік пропозицій щодо можливих варіантів удосконалення процедур розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності та усунення наслідків шахрайства та інших порушень, що можуть бути адаптовані для впровадження на національному рівні

2) проведення аналізу правових засад функціонування Системи раннього виявлення та виключення (EDES) та розроблення пропозицій щодо запровадження Системи раннього виявлення та виключення (EDES) на національному рівні, зокрема щодо застосування у межах інструменту Ukraine Facility

II квартал 2027 р.

підготовлено та надіслано аналітичну довідку Кабінетові Міністрів України

18. Запровадження та розвиток електронного звітування з використанням системи управління невідповідностями (IMS)

1) ведення обліку органів, які здійснюють управління або контроль коштів ЄС та можуть виявляти порушення/невідповідності та шахрайство, що підлягають звітності в системі управління невідповідностями (IMS)

Держаудитслужба

III квартал 2026 р.

створено перелік, оприлюднено на офіційному веб-сайті Держаудитслужби та надіслано Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF)