Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2025, №№ 3-4, ст.5)

{Із змінами, внесеними згідно із Законом

№ 4323-IX від 25.03.2025 - зміни до Митного кодексу не внесені}

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552) такі зміни:

1. У статті 4:

1) у частині першій:

доповнити новим пунктом 11 такого змісту:

"11) авторизований об'єкт - об'єкт, утримувачем якого є підприємство, якому надано таку авторизацію:

на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням";

на застосування транзитного спрощення "статус авторизованого вантажовідправника", "статус авторизованого вантажоодержувача", передбаченого Конвенцією про процедуру спільного транзиту;

на застосування транзитного спрощення "статус авторизованого вантажовідправника МДП", "статус авторизованого вантажоодержувача МДП";

на експлуатацію митного складу;

на експлуатацію складу тимчасового зберігання".

У зв'язку з цим пункт 11 вважати пунктом 12;

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8) декларант - особа, яка подає від власного імені митну декларацію, декларацію тимчасового зберігання, загальну декларацію прибуття, чи особа, від імені якої подається така декларація";

включити пункт 91 такого змісту:

"91) декларація тимчасового зберігання - заява встановленої форми, яка засвідчує факт розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем";

у пункті 17:

у підпункті "б" слово "назву" замінити словами "назву (найменування)";

у підпункті "в" слово "гарантія" замінити словами "гарантійний документ", слово "представлені" - словом "пред'явлені", а слово "назву" - словами "назву (найменування)";

у пункті 191 після слів "механізм взаємодії" доповнити словами "(у тому числі через особистий кабінет)", а слова "їх представників" виключити;

пункт 20 викласти в такій редакції:

"20) митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених цим Кодексом для митних режимів";

у пункті 22 слово "запірно-пломбові" замінити словом "запірно-пломбувальні";

доповнити пунктом 241 такого змісту:

"241) митний представник - особа, яка уповноважена іншою особою на виконання необхідних дій і митних формальностей, визначених законодавством України з питань митної справи, у рамках взаємовідносин такої іншої особи з митними органами";

у пункті 34 слова "їх" і "або інших перевізних" виключити;

доповнити пунктами 342 і 343 такого змісту:

"342) об'єкти підприємства - приміщення, будівлі, споруди, території, резервуари, елеватори, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики (або їх сукупність, якщо такі об'єкти розташовані за однією адресою), газосховища або частина магістральних нафтопроводів, по якій не виконується транспортування нафти та яка призначена для зберігання нафти безпосередньо у трубопроводі, що використовуються у господарській діяльності підприємства;

343) облікові записи - записи (дані), відображені в документах (регістрах) бухгалтерського обліку (в тому числі первинних документах) та/або документах (регістрах) управлінського (в тому числі оперативного) обліку, та/або інших документах, що використовуються для цілей, передбачених законодавством України з питань митної справи, зокрема, для моніторингу, спостереження, перевірки та/або контролю за господарськими операціями (процесами)";

у пункті 35 слова "фізичні особи" замінити словами "фізичні особи, в тому числі фізичні особи - підприємці";

у пункті 38 слово "громадянин-підприємець" замінити словами "фізична особа - підприємець";

пункт 40 виключити;

у пункті 42 слово "автоматизованої" виключити;

пункт 47 викласти в такій редакції:

"47) правовласник - особа, якій відповідно до закону або на підставі правочину належать права на об'єкт права інтелектуальної власності";

доповнити пунктами 471 і 481 такого змісту:

"471) пред'явлення товарів - повідомлення митним органам про прибуття товарів у місце, визначене митними органами, та їх доступність для митного контролю";

"481) продукти переробки - товари, що поміщені під процедуру переробки та які були піддані операціям з переробки";

пункт 51 викласти в такій редакції:

"51) ремонт - операції, що проводяться для усунення недоліків, експлуатаційних дефектів, матеріальних пошкоджень товарів і забезпечення відповідності технічним вимогам, приведення їх у робочий стан, відновлення первісної функції товару, ресурсу або характеристик і не призводять до зміни коду цих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, які, зокрема, включають відновлення та технічне обслуговування товару, але не включають операцію або процес, який:

знищує суттєві характеристики товару чи створює новий товар;

перетворює незавершений товар на готовий товар (тобто товар, над яким завершено виробничий процес, і він готовий до використання);

використовується для покращення чи модернізації технічних характеристик товару";

доповнити пунктом 512 такого змісту:

"512) ризик - ймовірність і наслідки настання події, пов'язаної із ввезенням, вивезенням, транзитом, переміщенням або кінцевим використанням товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також перебуванням іноземних товарів на митній території України, що може:

перешкоджати правильному застосуванню заходів, передбачених законодавством України;

ставити під загрозу фінансові інтереси України;

становити загрозу національній безпеці України, життю і здоров'ю людей, тварин, рослин, довкіллю, інтересам споживачів";

у пункті 52 слова "або уповноваженими ними особами" і "чи інших перевізних" виключити;

у пункті 55 слова "або інших перевізних" виключити;

доповнити пунктом 561 такого змісту:

"561) тимчасове зберігання - зберігання іноземних товарів під митним контролем з моменту пред'явлення їх митному органу до моменту поміщення їх у митний режим";

пункт 63 виключити;

доповнити пунктами 631-634 такого змісту:

"631) управління ризиками - систематичне виявлення ризиків, у тому числі шляхом випадкових перевірок, та вжиття всіх заходів, необхідних для зменшення ймовірності настання ризику;

632) утримувач митного режиму:

особа, яка здійснює декларування від власного імені (у разі, якщо декларування здійснюється самостійно або прямим митним представником), або особа, в інтересах якої здійснюється декларування (у разі, якщо декларування здійснюється непрямим митним представником);

особа, якій передано права та обов'язки щодо митного режиму з дотриманням вимог цього Кодексу;

633) утримувач місця доставки - підприємство, у власності чи користуванні якого перебуває територія місця доставки;

634) утримувач товару - особа, яка є власником товарів, або особа, яка має право володіння чи розпорядження цими товарами, або особа, яка фізично утримує товари (крім митних органів, до яких перейшло право розпорядження на ці товари)";

2) частину другу доповнити абзацом такого змісту:

"Термін "піддон" у цьому Кодексі вживається у значенні, наведеному в Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік)".

2. Статтю 8 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Митний орган приймає рішення, визначені цим Кодексом, а також виконує митні формальності протягом розумного строку (у найкоротший строк, достатній для їх прийняття/виконання), але не пізніше граничних строків, визначених законодавством України з питань митної справи".

3. Частину п'яту статті 11 викласти в такій редакції:

"5. Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом надання або оприлюднення, у тому числі публічне обговорення в засобах масової інформації та суспільстві:

1) знеособленої зведеної інформації для статистичних цілей;

2) знеособленої аналітичної інформації;

3) знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, внесеної декларантом до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, крім інформації, визначеної пунктами 2, 4, підпунктами "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктами 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті;

4) знеособлених текстів рішень за результатами розгляду скарг (крім інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, визначеної пунктами 2, 4, підпунктами "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктами 6, 7 і 9 частини восьмої статті 257 цього Кодексу);

5) знеособленої інформації щодо загальних питань роботи митного органу;

6) знеособленої інформації, яка стосується правопорушень.

Надання та оприлюднення такої інформації здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, на безоплатній основі та у формі відкритих даних в обсягах, що не суперечать міжнародним договорам України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 3 розділу I доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025}

4. Главу 1 доповнити статтею 111 такого змісту:

"Стаття 111. Митний представник

1. Будь-яка особа може призначити митного представника.

2. Представництво може бути прямим або непрямим.

3. У разі прямого представництва митний представник діє в інтересах і від імені особи, яку він представляє (прямий митний представник).

У разі непрямого представництва митний представник діє в інтересах особи, яку він представляє, але від власного імені (непрямий митний представник).

4. Під час виконання своїх повноважень митний представник заявляє про те, що він діє в інтересах особи, яку він представляє, та зобов'язаний надати митним органам документи, що підтверджують його повноваження і визначають вид представництва (пряме чи непряме).

5. Особа, яка не заявляє про те, що вона діє як митний представник, або без належного уповноваження заявляє, що вона діє як митний представник, вважається такою, що діє від власного імені та у власних інтересах.

6. Митні органи мають право вимагати від особи, яка заявляє про те, що вона діє як митний представник, надати документи, що підтверджують надання їй відповідних повноважень.

Митні органи не повинні вимагати від особи, яка діє як митний представник і виконує дії та митні формальності на регулярній основі, щоразу надавати документи, що підтверджують його повноваження, за умови що така особа може надати такі документи на вимогу митних органів.

7. Митний представник має право здійснювати декларування товарів в інтересах іншої особи, за умови наявності авторизації на провадження митної брокерської діяльності.

8. Непрямому митному представнику заборонено:

1) мати інших митних представників;

2) здійснювати декларування у митні режими:

імпорту товарів, на які у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, надаються звільнення від оподаткування митними платежами (податкові пільги) під час їх випуску для вільного обігу;

імпорту (у частині процедури кінцевого використання);

тимчасового ввезення;

безмитної торгівлі;

переробки на митній території;

переробки за межами митної території;

знищення або руйнування;

відмови на користь держави".

5. У статті 12:

1) пункти 3 і 6 частини першої викласти в такій редакції:

"3) митний представник - у значенні, наведеному в цьому Кодексі";

"6) утримувач складу - підприємство, у власності чи користуванні якого перебуває об'єкт, визначений у відповідній авторизації на експлуатацію митного складу, складу тимчасового зберігання або у відповідному дозволі на експлуатацію вільної митної зони";

2) пункт 2 частини третьої викласти в такій редакції:

"2) демонстрація заявником високого рівня контролю своїх операцій і товарних потоків на основі бухгалтерського обліку, системи управління комерційними обліковими записами та, у відповідних випадках, товарно-транспортною документацією, що дають змогу здійснювати належний митний контроль";

3) у частині дев'ятій:

в абзаці четвертому слова "порядок ведення" замінити словами "порядок створення та ведення";

в абзаці шостому слова "уповноваженій ним особі" замінити словами "представнику підприємства".

6. У статті 13:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. Підприємство має право в порядку та на умовах, визначених цим Кодексом, застосовувати такі спрощення:

1) використання загальної гарантії;

2) використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків;

3) використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків;

4) використання звільнення від гарантії;

5) використання пломб спеціального типу;

6) процедура спрощеного декларування;

7) процедура випуску за місцезнаходженням";

2) у частині третій:

в абзаці першому слова "яке отримало" замінити словами "якому надано";

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) пропуск через митний кордон, митний контроль та/або виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину";

3) у частині четвертій:

в абзаці першому слова "яке отримало" замінити словами "якому надано";

підпункт 2 викласти в такій редакції:

"2) пропуск через митний кордон, митний контроль та/або виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення в першочерговому порядку, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем, що регулюють черговість прибуття до державного кордону та/або його перетину";

4) частину шосту викласти в такій редакції:

"6. На застосування кожного окремого спрощення, визначеного пунктами 1-6 частини першої цієї статті, надається окрема авторизація. На застосування спрощення, визначеного пунктом 7 частини першої цієї статті, для кожного об'єкта підприємства надається окрема авторизація".

7. У статті 14:

1) у частині першій:

абзац п'ятий пункту 2 після слова "України" доповнити словами "або задекларованих";

доповнити пунктом 3 такого змісту:

"3) до підприємства не застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції", а також підприємством вжито заходів до недопущення здійснення операцій із товарами та/або підприємствами, до яких застосовані секторальні або персональні санкції відповідно до Закону України "Про санкції";

2) частини другу - п'яту викласти в такій редакції:

"2. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) система обліку підприємства:

а) відповідає основним принципам бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні;

б) забезпечує фіксування у хронологічному порядку всіх господарських операцій, що дає змогу митним органам прослідкувати факт реєстрації господарської операції від її виникнення в первинному документі та до внесення такої операції до відповідних облікових та/або звітних документів, а також перевірити правильність і достовірність облікових записів шляхом вивчення послідовності зафіксованих фактів здійснення господарських операцій;

в) забезпечує можливість виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом і у доречних випадках, зазначення їх місця розташування. Цей підпункт не застосовується для авторизації АЕО-Б;

г) забезпечує фізичний та/або із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій доступ посадових осіб митних органів до первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, а також до комерційних облікових записів та товарно-транспортної документації;

ґ) забезпечує, щоб облікові записи, які підприємство веде для митних цілей, були інтегровані в його бухгалтерський облік або ведення таких записів давало змогу робити перехресні звіряння інформації, що в них міститься, із даними бухгалтерського обліку;

2) організаційно-штатна структура підприємства, впроваджені на ньому процедури щодо прийняття і виконання управлінських рішень відповідають змісту і масштабам його діяльності, забезпечують управління і контроль за операціями з товарами, а також попередження та виявлення несанкціонованих дій і правопорушень;

3) підприємством запроваджено процедури для забезпечення контролю за здійсненням передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

4) підприємством вжито всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню облікових записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку, а також у комерційних облікових записах і товарно-транспортній документації;

5) підприємством запроваджено процедури для забезпечення належного зберігання, попередження втрати та захисту облікових записів, документів та інформації щодо його господарської діяльності;

6) працівників підприємства зобов'язано (посадовими інструкціями, настановами тощо) інформувати митні органи про випадки порушення вимог податкового законодавства та законодавства України з питань митної справи;

7) підприємством вжито всіх необхідних заходів для захисту первинних та інших документів, регістрів бухгалтерського обліку, комерційних облікових записів і товарно-транспортної документації, інформаційно-комунікаційних та інформаційних (автоматизованих) систем від несанкціонованого доступу до них.

3. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 3 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) підприємство не перебуває у процедурі санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також щодо такого підприємства не відкрито провадження у справі про банкрутство;

2) протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства цьому критерію, та попередніх трьох календарних років підприємство не мало податкового боргу із сплати митних платежів, а також не має податкового боргу із сплати інших податків, що не належать до митних платежів, на момент прийняття рішення щодо відповідності підприємства цьому критерію;

3) протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства зазначеному критерію, та попередніх трьох календарних років дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства підтверджують, що фінансовий стан цього підприємства достатній для виконання його зобов'язань з урахуванням виду та обсягу комерційної діяльності, а також відсутність від'ємних чистих активів, крім випадків, якщо такі від'ємні чисті активи можуть бути забезпечені.

У разі якщо підприємство зареєстровано менше трьох років, оцінка виконання умов, передбачених цією частиною, проводиться за період з дати його реєстрації.

4. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 4 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання будь-якої з умов, визначеної пунктом 1 або 3, і дотримання умов, визначених пунктами 2 і 4 цієї частини:

1) підприємство має досвід здійснення діяльності в межах міжнародного ланцюга постачання товарів протягом календарного року, в якому проводиться оцінка відповідності підприємства цьому критерію, та попередніх трьох календарних років;

2) підприємство має працівника, відповідального за митні питання;

3) працівник, відповідальний за митні питання, має досвід практичної роботи за напрямом здійснення митних формальностей не менше трьох років;

4) на працівника, відповідального за митні питання, повинні бути покладені, зокрема, але не виключно, такі обов'язки:

а) взаємодія з митними органами з питань відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації;

б) проведення самостійного контролю за дотриманням підприємством відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації та умовам, визначеним такою авторизацією;

в) невідкладне інформування митних органів про зміни в діяльності підприємства, що мають значення для проведення оцінки відповідності, в тому числі щодо втрати або передання іншій особі права користування відповідним об'єктом підприємства, виникнення подій та/або обставин, що можуть мати вплив на дотримання підприємством відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації, та умов, визначених такою авторизацією.

5. Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 5 частини третьої статті 12 цього Кодексу, у разі дотримання таких умов:

1) конструкція та облаштування об'єктів підприємства, що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності, забезпечують захист від протиправного проникнення до таких об'єктів;

2) підприємством запроваджені та виконуються задокументовані (у вигляді інструкцій, порядків, політик тощо) процедури для:

а) унеможливлення несанкціонованого доступу до об'єктів підприємства, що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності;

б) виявлення та попередження несанкціонованих дій із товарами, транспортними засобами комерційного призначення, що підлягають або підлягатимуть митному контролю;

в) ідентифікації контрагентів, а також включення в договори (контракти) положень щодо забезпечення такими контрагентами безпеки в міжнародному ланцюзі постачання товарів;

г) забезпечення контролю безпечного доступу на об'єкти підприємства, що використовуються підприємством та мають значення для оцінки відповідності, осіб, які надають такому підприємству послуги на договірній основі;

ґ) перевірки ділових якостей та доброчесності кандидатів на посади, пов'язані із безпекою та надійністю підприємства, а також періодичної перевірки ділових та особистих якостей працівників, які обіймають такі посади;

д) регулярного підвищення кваліфікації працівників, відповідальних за безпеку на підприємстві;

3) підприємство має працівника, на якого покладений обов'язок із взаємодії з митними органами з питань безпеки та надійності.

Підприємство відповідає критерію, визначеному пунктом 5 частини третьої статті 12 цього Кодексу, за наявності в нього сертифіката про дотримання стандартів безпеки та надійності, отриманого відповідно до міжнародних договорів України або міжнародних стандартів, у разі якщо умови отримання такого сертифіката еквівалентні умовам, встановленим цією частиною".

8. У статті 192:

1) частину першу викласти в такій редакції:

"1. За заявою підприємства митні органи приймають рішення щодо:

1) авторизації АЕО;

2) авторизації на застосування спрощення (у тому числі транзитного спрощення);

3) реєстрації гаранта;

4) авторизації на провадження виду діяльності, визначеного пунктами 1, 3 чи 5 частини першої статті 404 цього Кодексу;

5) дозволу на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 чи 4 частини першої статті 404 цього Кодексу;

6) авторизації для поміщення товарів у митний режим:

а) імпорту (у частині процедури кінцевого використання);

б) тимчасового ввезення;

в) переробки на митній території;

г) переробки за межами митної території;

7) зобов'язуючої інформації;

8) інші рішення відповідно до законів України.

Положення статей 193-1918 цього Кодексу застосовуються виключно для рішень, визначених пунктами 1-7 цієї частини";

2) у частинах другій і третій цифри "1-6" замінити цифрами "1-7";

3) частину четверту після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Митні органи не приймають рішення, визначені пунктами 8-11 частини третьої цієї статті, щодо авторизацій для поміщення товарів у митний режим, якщо рішення про надання авторизації було прийнято на підставі митної декларації відповідно до статті 731 цього Кодексу".

У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим.

9. Статтю 193 викласти в такій редакції:

"Стаття 193. Митний орган, уповноважений приймати рішення

1. Митними органами, уповноваженими приймати рішення, є:

1) щодо авторизації АЕО - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

2) щодо авторизації на застосування спрощення - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

3) щодо реєстрації гаранта - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

4) щодо авторизації на провадження виду діяльності, визначеного пунктами 1, 3 чи 5 частини першої статті 404 цього Кодексу:

а) на провадження митної брокерської діяльності - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

б) на експлуатацію митного складу та на експлуатацію складу тимчасового зберігання - митниця, у зоні діяльності якої розташовані об'єкти підприємства;

5) щодо дозволу на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 чи 4 частини першої статті 404 цього Кодексу:

а) на експлуатацію магазину безмитної торгівлі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, спільно із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону;

б) на експлуатацію вільної митної зони комерційного або сервісного типу - митниця, у зоні діяльності якої розташована вільна митна зона комерційного або сервісного типу;

6) щодо авторизації для поміщення товарів у митні режими:

а) митниця, у зоні діяльності якої буде розпочато або здійснено повний цикл виробництва, - у разі якщо рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), переробки на митній території приймається на підставі заяви підприємства;

б) митний орган, що здійснює випуск товарів у митний режим, - у разі якщо рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митні режими переробки за межами митної території та тимчасового ввезення приймається на підставі заяви підприємства;

в) митний орган, що здійснює випуск товарів у митний режим, - у разі якщо рішення щодо авторизації приймається на підставі митної декларації;

7) щодо зобов'язуючої інформації - митний орган, визначений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику".

10. У статті 194:

1) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Митні органи приймають рішення про надання авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації відповідно до статті 731 цього Кодексу. Для цілей застосування цієї глави така митна декларація вважається заявою про надання авторизації".

У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п'ятою;

2) частину третю доповнити абзацом такого змісту:

"Митна декларація, що подається для прийняття митним органом рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим, інші документи або їх копії, що додаються до такої митної декларації, подаються виключно в електронній формі, крім випадку, якщо замість митної декларації використовуються інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи";

3) у частині п'ятій:

у пункті 4 слова "результати застосування процедури кінцевого використання товарів" замінити словами "завершення митного режиму";

пункт 7 викласти в такій редакції:

"7) порядок проведення митними органами оцінки (повторної оцінки) відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації, у тому числі порядок оцінювання відповідності критерію, визначеному пунктом 3 частини третьої статті 12 цього Кодексу, залежно від авторизації, щодо надання якої подано заяву, а також способи забезпечення від'ємних чистих активів";

доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) форму заяви про передачу прав та обов'язків, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим, порядок її подання та розгляду".

11. У статті 195:

1) частини другу - четверту викласти в такій редакції:

"2. Митний орган здійснює попередній розгляд заяви та документів, поданих для прийняття ним рішення, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 192 цього Кодексу, у такі строки:

1) щодо авторизації АЕО - протягом 30 днів;

2) щодо авторизації на застосування спрощення - протягом 15 днів;

3) щодо реєстрації гаранта - протягом 15 днів;

4) щодо авторизації на провадження виду діяльності, визначеного пунктами 1, 3 чи 5 частини першої статті 404 цього Кодексу:

а) на провадження митної брокерської діяльності - протягом п'яти робочих днів;

б) на експлуатацію митного складу та на експлуатацію складу тимчасового зберігання - протягом 10 днів;

5) щодо дозволу на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 чи 4 частини першої статті 404 цього Кодексу, - протягом 10 днів;

6) щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим - протягом 10 днів (якщо рішення приймається на підставі заяви підприємства);

7) щодо зобов'язуючої інформації - протягом 15 днів.

У разі якщо підприємство має діючу авторизацію, для надання якої підтверджено відповідність підприємства всім критеріям та/або умовам, дотримання яких необхідно для надання авторизації, щодо якої подано заяву, митний орган здійснює попередній розгляд заяви та документів протягом п'яти робочих днів.

У разі якщо рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим приймається на підставі митної декларації, митний орган здійснює попередній розгляд заяви та документів протягом 4 годин.

3. Попередній розгляд заяви та документів, поданих для прийняття митним органом рішень, визначених пунктами 3, 7-9, 12 частини третьої статті 192 цього Кодексу, не здійснюється.

4. Перебіг строку, визначеного частиною другою цієї статті, починається з робочого дня, наступного за днем реєстрації заяви митним органом.

У разі прийняття рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, перебіг строку, визначеного частиною другою цієї статті, починається з моменту реєстрації митної декларації в автоматизованій системі митного оформлення";

2) у частині шостій слова "або третьою" виключити;

3) пункт 2 частини сьомої доповнити словами "(крім авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення)".

12. У статті 196:

1) частини першу і другу викласти в такій редакції:

"1. Митний орган здійснює розгляд заяви та документів, поданих для прийняття ним рішення, визначеного пунктом 5 частини третьої статті 192 цього Кодексу, у такі строки:

1) щодо авторизації АЕО - протягом 120 днів;

2) щодо авторизації на застосування спрощення - протягом 120 днів;

3) щодо реєстрації гаранта - протягом 45 днів;

4) щодо авторизації на провадження виду діяльності, визначеного пунктами 1, 3 чи 5 частини першої статті 404 цього Кодексу:

а) на провадження митної брокерської діяльності - протягом 10 робочих днів;

б) на експлуатацію митного складу та на експлуатацію складу тимчасового зберігання - протягом 20 днів;

5) щодо дозволу на провадження виду діяльності, визначеного пунктом 2 чи 4 частини першої статті 404 цього Кодексу, - протягом 20 днів;

6) щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим - протягом 10 днів (якщо рішення приймається на підставі заяви підприємства);

7) щодо зобов'язуючої інформації - протягом 30 днів.

У разі якщо підприємство має діючу авторизацію, необхідною умовою надання якої є відповідність усім критеріям та/або умовам, дотримання яких необхідно для надання авторизації, щодо якої подано заяву, митний орган здійснює розгляд заяви та документів протягом 15 днів.

У разі якщо рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим приймається на підставі митної декларації, митний орган здійснює розгляд заяви та документів протягом одного робочого дня.

2. Митний орган здійснює розгляд заяви та документів, поданих для прийняття ним рішень, визначених пунктами 3, 7-9, 12 частини третьої статті 192 цього Кодексу, протягом 15 днів.

У разі прийняття рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, митний орган здійснює розгляд заяви та документів, поданих для прийняття ним рішень, визначених пунктами 3, 7, 12 частини третьої статті 192 цього Кодексу, протягом одного робочого дня";

2) частину п'яту доповнити абзацом такого змісту:

"У разі прийняття рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, строк прийняття рішення, визначений частиною першою або другою цієї статті, може бути продовжено за заявою підприємства або за рішенням митного органу, але не більш як на один робочий день".

13. У статті 197:

1) у частині першій слова "цим Кодексом" замінити словами "законодавством України з питань митної справи";

2) абзац другий частини п'ятої доповнити реченням такого змісту: "У разі прийняття рішень про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації строк надання документів та інформації становить не більш як 10 днів з дня отримання запиту митного органу".

14. В абзаці одинадцятому частини першої статті 198 слова "(будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо)" замінити словом "підприємства".

15. Частину другу статті 199 викласти в такій редакції:

"2. Для цілей цього Кодексу несприятливими рішеннями є рішення, визначені пунктами 6, 7, 9, 12 і 13 частини третьої статті 192 цього Кодексу, прийняті за ініціативою митного органу, а також рішення, визначене пунктом 2 частини четвертої статті 739 цього Кодексу".

16. У статті 1910:

1) частину першу доповнити пунктом 61 такого змісту:

"61) у разі отримання інформації від Національного банку України щодо позбавлення фінансової установи, яка має статус гаранта, відповідної ліцензії";

2) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. У разі прийняття несприятливих рішень щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим, яку було надано на підставі митної декларації, строк, передбачений частинами шостою, сьомою, десятою статті 199 цього Кодексу, становить не більше 24 години у кожному відповідному випадку".

17. В абзаці восьмому частини четвертої статті 1912 слова "відкриття та" виключити.

18. У статті 21:

1) у частині другій слова "в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі" замінити словами "усно, письмово (у паперовій або, за бажанням заінтересованої особи, в електронній формі)";

2) у частині п'ятій слова "наданої в письмовій або електронній формі" замінити словами "наданої письмово (у паперовій або електронній формі)".

19. Статтю 265 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"6. Знеособлений текст рішення за результатами розгляду скарг (крім інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, визначеної пунктами 2, 4, підпунктами "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктами 6, 7 і 9 частини восьмої статті 257 цього Кодексу) оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, протягом трьох робочих днів з дати його прийняття".

У зв'язку з цим частини шосту і сьому вважати відповідно частинами сьомою і восьмою.

20. Частину третю статті 31 доповнити словами "та можуть бути сумісними з аналогічними системами, що використовуються в Європейському Союзі, або мати інтерфейс інтеграційної взаємодії з ними".

21. Частину першу статті 311 викласти в такій редакції:

"1. Особи можуть подавати заяви, звернення, запити, скарги, інші документи, подання яких до митних органів передбачено законодавством, в електронній формі.

Митні органи можуть надсилати особам, установам та організаціям, уповноваженим органам іноземних держав запити, акти, довідки, рішення та інші документи, складання та надсилання яких митними органами передбачено законодавством, в електронній формі".

22. У статті 331:

1) частину першу після слів "з використанням механізму "єдиного вікна" доповнити словами "(у тому числі через особистий кабінет)";

2) в абзаці десятому частини шостої слово "сайті" замінити словом "веб-сайті";

3) частину сьому доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) листування митного органу з декларантом, утримувачем митного режиму, а також іншими особами щодо направлення повідомлень про проведення документальної перевірки, запитів, наказів та інших документів, що стосуються проведення пост-митного контролю відповідно до норм статті 3441 цього Кодексу, та отримання відповідних документів (інформації)";

4) у тексті слова "їх представник" у всіх відмінках і числах та слова "його представником" виключити.

23. У частині восьмій статті 41 слова "або уповноважена ним особа" виключити.

24. У статті 52:

1) у частині першій слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

2) абзаци перший і другий частини другої викласти в такій редакції:

"2. Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний:

1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом";

3) у частині третій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Декларант, який заявляє митну вартість товару, має право";

в абзаці п'ятому слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

в абзаці шостому слова "або уповноваженої ним особи" виключити, а слово "гарантій" замінити словами "забезпечення сплати митних платежів";

4) у частині шостій слова "або уповноваженої ним особи" виключити.

25. У статті 53:

1) в абзаці першому частини третьої слова "або уповноважена ним особа" виключити, а слово "зобов'язані" замінити словом "зобов'язаний";

2) в абзаці першому частини четвертої слова "або уповноважена ним особа" виключити;

3) у частині п'ятій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

4) у частині шостій слова "або уповноважена ним особа" виключити, а слово "ними" замінити словом "ним".

26. У статті 54:

1) у частині третій слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

2) у частині четвертій:

у пункті 1 слова "або уповноваженою ним особою" і "зазначеними особами" виключити;

у пункті 2 слова "або уповноваженій ним особі" виключити, а слово "ними" замінити словом "ним";

у пункті 3 слова "або уповноваженій ним особі" виключити;

у пункті 4:

в абзаці третьому слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

в абзаці четвертому слова "або уповноваженої ним особи" виключити, а слово "гарантій" замінити словами "забезпечення сплати митних платежів";

3) у частині п'ятій:

у пункті 2 слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

після пункту 5 доповнити новим пунктом такого змісту:

"6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності".

У зв'язку з цим пункт 6 вважати пунктом 7;

4) у частинах шостій і сьомій слова "або уповноваженою ним особою" виключити.

27. У статті 55:

1) частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного в частині дев'ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного в частині восьмій цієї статті, декларант не надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, надане забезпечення сплати митних платежів використовується для сплати відповідних митних платежів";

2) у тексті слова "або уповноважена ним особа" у всіх відмінках і числах виключити.

28. У частині сьомій статті 57 слова "або уповноваженої ним особи" виключити.

29. У статті 58 слова "або уповноваженою ним особою", "або уповноваженій ним особі", "чи уповноваженою ним особою" та "або уповноваженої ним особи" виключити.

30. У статті 62:

1) у частині першій слова "або уповноваженої ним особи" виключити;

2) в абзаці другому пункту 1 частини другої слово "поданої" замінити словом "наданої", а слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

3) у частині четвертій слова "або уповноваженої ним особи" виключити.

31. Частину другу статті 63 після слів "до будь-якого рахунка чи інших" доповнити словом "облікових".

{Пункт 31 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025}

32. У частині четвертій статті 64 слова "або уповноваженої ним особи" виключити, а слово "їх" замінити словом "його".

{Пункт 32 розділу I в редакції Закону № 4323-IX від 25.03.2025}

33. У статті 69:

1) у частині третій слова "або уповноважена ним особа зобов'язані" замінити словом "зобов'язаний", а слово "ними" виключити;

2) в абзаці першому частини п'ятої слова "або уповноваженою ним особою" виключити;

3) в абзаці першому частини сьомої слова "або уповноважена ним особа" виключити.

34. У частині третій статті 71 слова "інший митний режим" замінити словами "інший митний режим, та за умови пред'явлення товарів митному органу (крім випадків, коли товари знаходяться за межами митної території України)".

35. Главу 12 доповнити статтями 731-7310 такого змісту:

"Стаття 731. Авторизація для поміщення товарів у митний режим

1. Поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території здійснюється за умови наявності у підприємства відповідної авторизації для поміщення товарів у митний режим.

2. Рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим приймаються митними органами на підставі заяви підприємства або на підставі митної декларації.

У разі прийняття рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі заяви підприємства такі рішення приймаються в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу.

У разі прийняття рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації такі рішення приймаються в порядку, передбаченому главою 3 цього Кодексу, з урахуванням таких особливостей:

1) прийняття митної декларації до митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 1 частини третьої статті 192 цього Кодексу;

2) відмова у прийнятті митної декларації до митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 2 частини третьої статті 192 цього Кодексу;

3) продовження строку митного оформлення є рішенням, визначеним пунктом 3 частини третьої статті 192 цього Кодексу;

4) запит документів та/або інформації є рішенням, визначеним пунктом 4 частини третьої статті 192 цього Кодексу;

5) оформлення митної декларації є рішенням, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 192 цього Кодексу;

6) відмова у митному оформленні є рішенням, визначеним пунктом 6 частини третьої статті 192 цього Кодексу;

7) внесення змін до митної декларації є рішенням, визначеним пунктом 7 частини третьої статті 192 цього Кодексу;

8) визнання митної декларації недійсною є рішенням, визначеним пунктом 12 або 13 частини третьої статті 192 цього Кодексу.

3. Умови надання авторизації для поміщення товарів у відповідний митний режим визначаються цим Кодексом.

4. У разі надання авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення на підставі митної декларації замість митної декларації можуть використовуватися інші документи, передбачені законодавством України з питань митної справи.

5. Заборонено надання авторизації для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації в разі:

1) передачі прав та обов'язків іншому підприємству відповідно до статті 734 цього Кодексу;

2) використання еквівалентних товарів відповідно до статті 737 цього Кодексу;

3) застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням";

4) застосування спрощення "процедура спрощеного декларування";

5) якщо підприємству було надано три або більше авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації протягом одного місяця або підприємству було надано 20 чи більше авторизацій для поміщення товарів у митний режим на підставі митної декларації протягом одного року;

6) поміщення в митний режим товарів вартістю понад 10000 євро.

Обмеження, встановлені цією частиною, не застосовуються, якщо товари переміщуються через митний кордон України із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А., книжки (карнета) CPD.

6. Після надання авторизації для поміщення товарів у митний режим:

1) підприємство має дотримуватися умов, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим, а також не допускати випадків невідповідності умовам надання такої авторизації;

2) митні органи проводять моніторинг відповідності відповідно до статті 1912 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених статтею 7310 цього Кодексу.

7. Підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, є утримувачем відповідного митного режиму.

Стаття 732. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим

1. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим, що надається на підставі заяви підприємства, встановлюється митним органом у такій авторизації, виходячи з кількості товарів, переліку операцій, які передбачається здійснювати з такими товарами, способу та тривалості їх здійснення, мети ввезення товарів, використання еквівалентних товарів, але не може перевищувати п'яти років з дня набрання чинності рішенням про надання авторизації.

За заявою підприємства строк дії такої авторизації може бути продовжено митним органом, але не більш як на 180 днів.

2. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), переробки на митній території, переробки за межами митної території, що надається на підставі митної декларації, встановлюється митним органом у такій митній декларації та не може перевищувати 180 днів з дня завершення митного оформлення.

3. Строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення, що надається на підставі митної декларації, не може перевищувати трьох років з дня завершення митного оформлення.

Стаття 733. Зберігання документів та ведення облікових записів

1. Підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, має забезпечити зберігання документів та ведення облікових записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим.

2. Облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, мають містити інформацію та відомості, що дозволяють митним органам здійснювати контроль за відповідним митним режимом, зокрема щодо ідентифікації товарів, поміщених у відповідний митний режим, їх митного статусу та їх переміщення.

3. Підприємство має право вести облікові записи в паперовій або електронній формі.

4. Облікові записи підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, з урахуванням виду та характеру господарських операцій мають містити таку інформацію:

1) номер авторизації, на підставі якої товари поміщуються у митний режим;

2) номер митної декларації (декларації тимчасового зберігання) або документа, який відповідно до законодавства її замінює, на підставі якої здійснюється поміщення товарів у митний режим, та відомості про спосіб завершення митного режиму;

3) відомості щодо інших документів, крім митних декларацій, на підставі яких здійснюється поміщення товарів у митний режим та завершення митного режиму;

4) відомості, що дозволяють ідентифікувати товари:

а) ідентифікаційні номери, кількість і вид паковання (упаковки);

б) кількість товарів;

в) звичайний торговельний опис та/або технічний опис товару;

г) ідентифікаційні позначки та/або номер контейнера (за наявності), необхідні для ідентифікації товарів;

5) відомості про місцезнаходження товарів та відомості про переміщення товарів між різними місцями на митній території України;

6) відомості про митний статус товарів (у разі зберігання товарів з різним митним статусом облікові записи повинні забезпечувати можливість виокремлення відомостей про товари з різним митним статусом);

7) відомості про країну походження товарів (у разі якщо така інформація необхідна для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру);

8) відомості про передачу прав та обов'язків, зокрема відомості про підприємства, яким передавалися права та обов'язки в межах авторизації, із зазначенням прав та обов'язків, які передавалися;

9) відомості про здійснення звичайних операцій з товарами та відомості про новий код товарів згідно з УКТ ЗЕД (у разі здійснення звичайних операцій з товарами, які призводять до зміни коду товару згідно з УКТ ЗЕД);

10) відомості про використання еквівалентних товарів, зокрема перелік еквівалентних товарів, які були використані, їх код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, опис, якісні та технічні характеристики;

11) відомості про використання замінних товарів, зокрема перелік замінних товарів, які були використані, їх код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, опис, якісні та технічні характеристики (у разі поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території);

12) обсяг виходу продуктів переробки (у разі поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, переробки за межами митної території);

13) вартість послуг за зберігання та/або здійснення звичайних операцій з товарами;

14) відомості про місцезнаходження бухгалтерської, комерційної та транспортної документації підприємства.

5. Підприємство забезпечує фізичний та/або із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій доступ посадових осіб митних органів до облікових записів підприємства.

6. Підприємство, яке відповідає критерію, визначеному пунктом 2 частини третьої статті 12 цього Кодексу, вважається таким, що відповідає умові зберігання документів та ведення облікових записів, зазначеній у цій статті.

Стаття 734. Передача прав та обов'язків, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим

1. Права та обов'язки, визначені в авторизації для поміщення товарів у митний режим, можуть бути повністю або частково передані іншому підприємству або підприємствам.

2. Підприємство може передати такі права:

1) здійснення операцій з товарами, поміщеними у відповідний митний режим, у тому числі звичайних операцій із товарами, передбачених статтею 736 цього Кодексу, використання товарів за кінцевим (цільовим) призначенням;

2) переміщення товарів відповідно до статті 735 цього Кодексу;

3) завершення митного режиму відповідно до статті 738 цього Кодексу;

4) повернення (вивільнення) забезпечення сплати митних платежів.

3. Разом із передачею прав підприємство може передати такі обов'язки:

1) здійснення операцій з товарами, поміщеними у відповідний митний режим, на умовах, визначених у авторизації;

2) зберігання документів та ведення записів щодо товарів, поміщених у відповідний митний режим відповідно до статті 733 цього Кодексу;

3) подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 739 цього Кодексу;

4) надання забезпечення сплати митних платежів;

5) сплата митних платежів у разі невиконання умов відповідного митного режиму.

4. Передача прав та обов'язків може здійснюватися шляхом:

1) повної або часткової передачі прав та обов'язків іншому підприємству, але без передачі обов'язку щодо подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 738 цього Кодексу;

2) повної передачі всіх прав та обов'язків, включаючи передачу обов'язку щодо подання звіту про завершення митного режиму відповідно до статті 738 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 1 цієї частини, підприємство, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, несе відповідальність за недотримання умов, визначених в авторизації, підприємством, якому передано права та обов'язки за такою авторизацією.

5. Передача прав та обов'язків підприємства, якому надано авторизацію для поміщення товарів у митний режим, іншому підприємству здійснюється за заявою про передачу прав та обов'язків, яка подається до митного органу, який прийняв рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.

6. Заява про передачу прав та обов'язків подається до митного органу разом із заявою про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим або окремо після надання такої авторизації.

7. У разі якщо заява про передачу прав та обов'язків подається разом із заявою про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим, її розгляд здійснюється митним органом у межах строків, встановлених для прийняття рішення про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.

У разі подання заяви про передачу прав та обов'язків після отримання авторизації для поміщення товарів у митний режим її розгляд здійснюється митним органом у строк не більше 30 днів з дати отримання такої заяви.

8. Під час розгляду заяви про передачу прав та обов'язків відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті митний орган проводить перевірку відповідності підприємства, якому передаються права та обов'язки, умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим, необхідним для реалізації відповідних прав або виконання відповідних обов'язків.

Під час розгляду заяви про передачу прав та обов'язків відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті митний орган проводить оцінку відповідності підприємства, якому передаються права та обов'язки, умовам надання авторизації для поміщення товарів у митний режим.

9. За результатом розгляду заяви митний орган приймає рішення про надання згоди на передачу прав та обов'язків або про відмову у наданні згоди на передачу прав та обов'язків.

10. У разі прийняття митним органом рішення про надання згоди на передачу прав та обов'язків відповідно до пункту 1 частини четвертої цієї статті в авторизації для поміщення товарів у митний режим зазначається перелік підприємств, яким передаються права та обов'язки, із зазначенням відповідних прав та обов'язків, які передаються, а також інші умови передачі таких прав та обов'язків.

У разі прийняття митним органом рішення про надання згоди на передачу прав та обов'язків відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті підприємство, яке передає права та обов'язки, зобов'язано подати звіт про завершення митного режиму (щодо товарів, з якими були здійснені операції із товарами) станом на дату, визначену митним органом як дата передачі прав та обов'язків іншому підприємству. Митні органи проводять моніторинг відповідності підприємства, якому передано права та обов'язки, з дати передачі прав та обов'язків, визначеної митним органом. Підприємство, якому передано права та обов'язки відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті, вважається утримувачем митного режиму з дати, визначеної митним органом як дата передачі прав та обов'язків.

11. У разі передачі прав та обов'язків отримання підприємством, якому передаються права та обов'язки, нової авторизації для поміщення товарів у митний режим не вимагається. Подання нової митної декларації щодо таких товарів здійснюється у разі застосування забезпечення сплати митних платежів, а також у разі повної передачі прав та обов'язків на товари, поміщені в митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування.

Стаття 735. Переміщення товарів митною територією України без поміщення товарів у митний режим транзиту

1. З дозволу митного органу підприємство має право переміщувати товари, поміщені у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, з одного місця в інше місце на митній території України.

2. Переміщення товарів, поміщених у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, може здійснюватися між різними місцями на митній території України без застосування до них митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів підприємства відповідно до статті 733 цього Кодексу.

3. Переміщення товарів, поміщених у митний режим тимчасового вивезення або переробки за межами митної території, може здійснюватися від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до пункту пропуску через державний кордон України.

4. Переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, може здійснюватися без застосування до них митних формальностей, крім тих, що стосуються зберігання документів та ведення облікових записів підприємства відповідно до статті 733 цього Кодексу, в таких випадках:

1) переміщення товарів між різними місцями зберігання товарів, які зазначені в одній авторизації;

2) переміщення товарів від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до місць зберігання таких товарів;

3) переміщення товарів від місць зберігання таких товарів до пункту пропуску через державний кордон України чи до будь-якого митного органу, зазначеного в авторизації.

Строк переміщення товарів, поміщених у митний режим митного складу, не може перевищувати 30 днів з дня вивезення товарів з митного складу.

За заявою декларанта митні органи можуть продовжити строк, зазначений в абзаці п'ятому частини четвертої цієї статті, але не більш як на 30 днів.

5. Переміщення товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони або безмитної торгівлі, може здійснюватися у межах вільної митної зони або в межах магазину безмитної торгівлі.

6. Переміщення товарів, поміщених у митний режим знищення або руйнування, відмови на користь держави, може здійснюватися від митного органу, який здійснив випуск товарів у митний режим, до місця виконання операцій із знищення або руйнування товарів або до складу митного органу.

Стаття 736. Звичайні операції з товарами

1. З товарами, поміщеними у митний режим митного складу, переробки на митній території, переробки за межами митної території, вільної митної зони, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, можуть проводитися звичайні операції для збереження таких товарів, покращення їх зовнішнього вигляду чи товарної якості або підготовки до розповсюдження чи продажу.

2. У разі якщо інше не передбачено цією статтею, звичайні операції з товарами не повинні вести до зміни коду товарів, з якими проводяться такі операції, згідно з УКТ ЗЕД.

3. Заборонено здійснення звичайних операцій з товарами у разі, якщо такі операції призводять до зміни коду таких товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або зміни їх країни походження, внаслідок чого до таких товарів не застосовуватимуться мито, акцизний податок, податок на додану вартість або застосовуватимуться менші ставки мита, акцизного податку або податку на додану вартість у разі їх випуску у вільний обіг на митній території України.

4. Звичайні операції з товарами включають такі операції:

1) навантаження, вивантаження, перевантаження, переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення, провітрювання, сушіння (у тому числі зі створенням потоку тепла), чищення, видалення пилу, усунення пошкодження упаковки, простий ремонт пошкоджень, що виникли під час транспортування або зберігання, нанесення або видалення захисного покриття для транспортування;

2) збірка, складання, монтаж товарів, що транспортувалися в розібраному стані;

3) інвентаризація, взяття проб та зразків, сортування, розкладання, просіювання, механічна фільтрація та зважування;

4) усунення пошкоджених або забруднених компонентів;

5) консервація шляхом пастеризації, стерилізації, опромінення або додавання консервантів;

6) боротьба із шкідниками, обробка від паразитів;

7) захист від корозії;

8) обробка шляхом підвищення температури, без подальшої обробки або процесу дистиляції чи шляхом зниження температури, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД;

9) електростатична обробка, вирівнювання або прасування текстильних виробів;

10) обробка, що складається з видалення плодоніжок та/або кісточок з фруктів, розрізання та подрібнення сушених фруктів або овочів, регідратація, дегідратація фруктів, навіть якщо це призводить до зміни коду згідно з УКТ ЗЕД;

11) знесолення, чистка та вичинка шкур;

12) додавання товарів або додавання чи заміна комплектуючих, якщо таке додавання чи заміна є обмеженими, призначене для забезпечення відповідності технічним стандартам і не змінює характер та/або не покращує характеристики товарів, з якими проводяться такі операції, навіть якщо це призводить до зміни коду доданих або замінних товарів згідно з УКТ ЗЕД;

13) розбавлення або концентрування рідин без подальшої обробки або дистиляції, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД;

14) змішування між собою товарів одного виду, але різної якості, з метою отримання постійної якості або якості, яка вимагається замовником, без зміни характеру товару;

15) поділ або розрізання за розміром товарів, якщо виконуються лише прості операції з поділу (розрізання);

16) пакування, розпакування, зміна упаковки, декантування, просте переміщення в контейнери або іншу тару, навіть якщо це призводить до зміни коду цих товарів згідно з УКТ ЗЕД, маркування, наклеювання, видалення та зміна позначень, пломб, етикеток, цінників або інших подібних розпізнавальних знаків;

17) випробування, налагодження, регулювання та приведення в робочий стан машин, апаратів і транспортних засобів, зокрема з метою контролю за дотриманням технічних стандартів, якщо це стосується лише простих операцій;

18) притуплення відбивної здатності (матування) трубної арматури з метою підготовки товарів до певних ринків;

19) будь-які інші звичайні операції з товарами, крім вищезазначених, призначені для їх збереження, покращення зовнішнього вигляду чи товарної якості або підготовки до розповсюдження чи продажу, за умови що такі операції не змінюють характер та/або не покращують характеристики товарів, з якими проводяться такі операції.

5. Про намір здійснення звичайних операцій з товарами підприємство зазначає у заяві про надання авторизації або заявляє про такий намір після отримання такої авторизації шляхом внесення змін до неї.

6. Звичайні операції з товарами, передбачені пунктами 1 (у частині простого ремонту пошкоджень, що виникли під час транспортування або зберігання), 5, 8, 10-14, 16 (у частині декантування) частини четвертої цієї статті, здійснюються за умови надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі якщо таке забезпечення не надавалося під час поміщення товарів у відповідний митний режим, вносяться зміни до митної декларації, за якою оформлено товари, з якими будуть проводитися звичайні операції.

7. З підакцизними товарами дозволяється здійснення звичайних операцій з товарами, визначених пунктами 1-4, 6, 7 частини четвертої цієї статті.

{Абзац сто двадцять четвертий пункту 35 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025}

Стаття 737. Еквівалентні товари

1. Під еквівалентними товарами розуміються товари, які:

1) використовуються замість товарів, що поміщуються у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, митного складу, вільної митної зони, у випадках та на умовах, передбачених цим Кодексом; та

2) є ідентичними за описовими, якісними та технічними характеристиками з товарами та класифікуються за однією товарною підкатегорією згідно з УКТ ЗЕД.

2. У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, які будуть поміщені у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, митного складу, вільної митної зони, еквівалентні товари набувають статусу іноземних, а іноземні товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу українських товарів після завершення митного оформлення іноземних товарів, які замінюються еквівалентними товарами.

У разі використання еквівалентних українських товарів замість іноземних товарів, поміщених у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, митного складу, вільної митної зони, еквівалентні товари набувають статусу іноземних, а іноземні товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу українських товарів після завершення митного оформлення еквівалентних товарів.

У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, які будуть поміщені у митний режим переробки за межами митної території, еквівалентні товари набувають статусу українських, а українські товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу іноземних товарів після завершення митного оформлення українських товарів, які замінюються еквівалентними.

У разі використання еквівалентних іноземних товарів замість українських товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, еквівалентні товари набувають статусу українських, а українські товари, які замінюються еквівалентними товарами, набувають статусу іноземних товарів після завершення митного оформлення еквівалентних товарів.

3. Про намір використання еквівалентних товарів підприємство зазначає у заяві про надання авторизації для поміщення товарів у митний режим або заявляє про такий намір після отримання авторизації шляхом внесення змін до неї.

4. Заборонено використовувати еквівалентні товари:

1) які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, щодо яких застосовуються особливі види мита в разі їх випуску у вільний обіг на митній території України;

2) які є генетично модифікованими організмами або продукцією, виробленою із застосуванням генетично модифікованих організмів;

3) для заміни органічної продукції на неорганічну продукцію та/або для заміни неорганічної продукції на органічну продукцію, що поміщується в митні режими переробки на митній території, переробки за межами митної території, митного складу;

4) в інших випадках, встановлених цим Кодексом для відповідного митного режиму.

Стаття 738. Завершення та припинення митних режимів транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території

1. Митні режими тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території завершуються у таких випадках:

1) вивезення (реекспорту) товарів та/або продуктів їх переробки за межі митної території України;

2) випуску у вільний обіг товарів та/або продуктів переробки товарів, що ввозилися в митному режимі переробки на митній території;

3) поміщення товарів та/або продуктів їх переробки в інший митний режим, що допускається цим Кодексом;

4) у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті.

2. Митні режими тимчасового вивезення, переробки за межами митної території завершуються у разі:

1) ввезення (реімпорту) товарів на митну територію України;

2) ввезення (імпорту) продуктів переробки;

3) експорту товарів та/або продуктів їх переробки, що вивозилися в режимі переробки за межами митної території;

4) поміщення товарів та/або продуктів їх переробки в інший митний режим, що допускається цим Кодексом;

5) у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті.

3. Митний режим транзиту завершується з моменту встановлення митним органом належного виконання всіх визначених законодавством України з питань митної справи умов поміщення товарів у митний режим транзиту та вимог до переміщення товарів у цьому режимі на підставі порівняння даних митного органу відправлення з даними, наявними в митному органі призначення після пред'явлення товарів.

4. У разі встановлення обставин або виникнення подій, що можуть свідчити про невиконання умов митних режимів, визначених частинами першою - третьою цієї статті, або митних формальностей, необхідних для завершення митного режиму, митні органи вживають заходів, передбачених цим Кодексом.

5. Особливості завершення митних режимів, визначених частинами першою - третьою цієї статті, встановлюються цим Кодексом та іншим законодавством України з питань митної справи.

{Абзац сто п'ятдесят третій пункту 35 розділу I із змінами, внесеними згідно із Законом № 4323-IX від 25.03.2025}

6. Митні режими транзиту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, переробки за межами митної території припиняються митним органом у таких випадках:

1) конфіскації товарів;

2) повної втрати товарів, транспортних засобів комерційного призначення внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту такої аварії або дії обставин непереборної сили в порядку, визначеному відповідно до частини третьої статті 192 цього Кодексу;

3) примусового відчуження або вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до законів України "Про правовий режим воєнного стану" і "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

4) реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", та після надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску таких товарів у вільний обіг на митній території України;

5) реалізації товарів відповідно до частини шостої статті 243 цього Кодексу;

6) з інших підстав, передбачених цим Кодексом.