Тип: Наказ
№ 577
Дата: 09 липня 2018 р.
Статус: Чинний
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
09.07.2018 № 577
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 липня 2018 р.
за № 886/32338
Про затвердження Інструкції з автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України
Відповідно до підпунктів 1, 23, 24 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533, та з метою організації автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України, що додається.
2. Управлінню взаємодії з Державною прикордонною службою України МВС (Рябий С.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України Трояна В.А.
Міністр
А.Б. Аваков
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної прикордонної служби України
П. Цигикал
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
09 липня 2018 року № 577
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 липня 2018 р.
за № 886/32338
ІНСТРУКЦІЯ
з автомобільного та бронетанкового забезпечення в Державній прикордонній службі України
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає основні положення щодо автомобільного та бронетанкового забезпечення (далі - АБТЗ) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), обов'язки посадових осіб, засади забезпечення територіальних органів, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувальних органів, навчальних закладів, науково-дослідних установ, підрозділів спеціального призначення та органів забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) автомобільною та бронетанковою технікою (далі - машини) й автомобільним та бронетанковим майном (далі - майно), вимоги до організації експлуатації, ремонту та евакуації машин, внутрішньої служби в парках, технічної підготовки та водіння машин, запобігання дорожньо-транспортним пригодам (далі - ДТП) з машинами, дотримання заходів безпеки, обліку, звітності та контролю, порядку приймання і здавання посади посадовими особами, які відповідають за організацію АБТЗ, а також АБТЗ в умовах застосування сил і засобів для виконання спеціальних заходів.
2. Основними завданнями АБТЗ як у мирний, так і у воєнний час, на час особливого періоду, надзвичайного стану, проведення операцій об'єднаних сил, антитерористичної операції тощо є постачання машин і майна, організація та здійснення всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби, а також проведення основних заходів з ефективного використання машин і майна для забезпечення оперативно-службової діяльності, професійної підготовки, господарської діяльності органів Держприкордонслужби та економних витрат моторесурсів, паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) i спеціальних рідин.
3. АБТЗ як складова технічного забезпечення - комплекс заходів із забезпечення машинами і майном та утримування їх у стані, який забезпечує готовність органів Держприкордонслужби до виконання завдань за призначенням.
Забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном полягає у своєчасному їх витребуванні згідно з нормами (штатами і табелями до них), отриманні, зберіганні й видачі.
4. Готовність машин до виконання завдань за призначенням визначається їх надійністю (ресурсом до чергового середнього чи капітального ремонту), якістю проведених технічного обслуговування і ремонту (далі - ТОіР) тощо, наявністю підготовлених водіїв, механіків-водіїв, трактористів-машиністів (далі - водії), екіпажів, укомплектованістю належними запасними частинами, інструментом і приладдям (далі - ЗІП), заправленням ПММ і спеціальними рідинами, необхідними для виконання завдань за призначенням.
Готовність машин до виконання завдань за призначенням досягається:
чітким дотриманням вимог і правил експлуатації машин відповідно до встановленої нормативно-технічної документації;
своєчасним і якісним проведенням ТОіР машин;
своєчасним і повним забезпеченням органів Держприкордонслужби майном та раціональним його використанням;
створенням та утримуванням у працездатному стані парків та їх елементів;
утримуванням рухомих засобів ТОіР у постійній готовності до використання за призначенням;
високим рівнем технічної, спеціальної й автомобільної підготовки водіїв та інших спеціалістів.
5. Технічний стан машини визначається її справністю і працездатністю.
Справність - стан машини, в якому вона відповідає всім вимогам нормативно-технічної та (або) конструкторської (проектної) документації. Переконуватися у справності машини слід після її виготовлення або ремонту.
Працездатність - технічний стан машини, у якому вона може виконувати всі задані їй функції зі збереженням значень заданих параметрів у необхідних межах. Переконуватися в працездатності машини слід під час профілактики (діагностування) та після транспортування і зберігання.
Основним показником технічного стану машин органів Держприкордонслужби є коефіцієнт технічної готовності (далі - КТГ), який визначається відношенням кількості справних (працездатних) машин до їх кількості за списком. При визначенні КТГ понадштатні машини не враховуються.
6. На АБТЗ органів Держприкордонслужби покладаються:
завчасне забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном згідно з установленими нормами (штатами, табелями до них), їх облік і перерозподіл;
організація технічно правильної експлуатації машин і підтримування їх у постійній готовності для використання за призначенням;
організація своєчасного і якісного ремонту машин, їх евакуації, використання передових методів ремонту машин та підвищення ефективності роботи ремонтних підрозділів, груп, майстерень (далі - ремонтні підрозділи);
керівництво автомобільною підготовкою курсантів Національної академії Держприкордонслужби ім. Богдана Хмельницького а також, технічною (спеціальною) підготовкою водіїв та інших спеціалістів органів Держприкордонслужби;
узагальнення досвіду роботи спеціалістів АБТЗ та розроблення пропозицій щодо її вдосконалення;
контроль за експлуатацією та ремонтом машин і за дотриманням вимог керівних документів.
7. Машини органів Держприкордонслужби належать до транспортних засобів, які призначені для забезпечення оперативно-службової діяльності, професійної підготовки особового складу та господарської діяльності органів Держприкордонслужби.
8. Залежно від призначення, бойових і технічних характеристик машини поділяються на автомобільну і бронетанкову техніку.
9. До автомобільної техніки належать прийняті на озброєння (забезпечення), а також ті, що перебувають на обліку в органах Держприкордонслужби транспортні засоби, що використовуються для перевезення особового складу і вантажів, а також перевезення і використання під час руху чи на місці встановленого на них обладнання, механізмів тощо для виконання спеціальних робочих функцій.
10. До бронетанкової техніки належать: танки, самохідно-артилерійські установки (САУ), бойові машини піхоти (БМП), бойові машини десанту (БМД), бронетранспортери (БТР), бойові розвідувально-дозорні машини (БРДМ), бойові розвідувальні машини (БРМ), бойові броньовані автомобілі (ББА) та мотоцикли, а також їх шасі, що використовуються під монтаж засобів зв'язку й управління, озброєння та спеціальної техніки, технічних засобів охорони кордону та спеціального обладнання, тягачі та інші машини на шасі бронетанкової техніки, машини технічної допомоги, майстерні, ремонтно-евакуаційні машини на бронетанковій базі.
11. До майна належать агрегати машин, вузли, прилади, запасні частини, матеріали, електрообладнання, гусеничні стрічки та траки до них, акумуляторні батареї, автомобільні шини, гумотехнічні вироби, обладнання, інструмент, пристосування і приладдя для експлуатації, ремонту й евакуації машин, навчальне майно для вдосконалення знань і навичок із технічної підготовки (машини-експонати, їх розрізні агрегати, тренажери, макети тощо), двигуни й агрегати автотракторного типу тощо.
12. Кожна машина органу Держприкордонслужби закріплюється за водієм.
Допуск осіб до керування машинами здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами».
13. Експлуатація машин - комплекс заходів, який включає їх використання, технічне обслуговування, зберігання і транспортування.
Експлуатація машин організовується відповідно до річних та місячних планів експлуатації та виходу в ремонт машин, план-графіків ТОіР, завдань начальників (командирів) органів Держприкордонслужби та Адміністрації Держприкордонслужби, річних норм витрат моторесурсів і виділених лімітів на ПММ, міжремонтних строків роботи машин, нормативно-технічних вимог, правил безпеки, Закону України «Про дорожній рух», постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 130 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР).
14. Ремонт - комплекс операцій із відновлення справності, працездатності або відновлення ресурсу машин чи їх складових частин. Ремонт машин полягає в усуненні пошкоджень і несправностей шляхом відновлення встановленого міжремонтного ресурсу й експлуатаційних характеристик машини в цілому шляхом заміни несправних і зношених агрегатів, механізмів, вузлів, пристроїв, деталей тощо або відновлення їх працездатності. Ремонт здійснюється відповідно до інструкцій із ремонту на кожну марку машин.
Ресурс до ремонту (списання) машин у кілометрах (мотогодинах) визначається як різниця між міжремонтним ресурсом (ресурсом до списання) та існуючим пробігом (напрацюванням мотогодин).
15. Евакуація машин полягає у витягуванні несправних, застряглих, перекинутих або затоплених машин із місць виходу з ладу та доставці їх у найближчі укриття, ремонтні підрозділи, до місць розгортання збірних пунктів пошкоджених машин (далі - ЗППМ) або інших місць проведення ремонту.
16. Підготовка водіїв, спеціалістів із ТОіР машин та особового складу органів Держприкордонслужби є складовою професійної підготовки і включає:
технічну підготовку водіїв для вдосконалення знань та навичок, у тому числі на період проведення зборів, для роботи на транспортних засобах, обладнаних для перевезення особового складу, обладнаних спеціальними звуковими та світловими сигналами, а також для роботи на транспортних засобах нових або інших марок, які належать до транспортних засобів тієї самої категорії;
спеціальну підготовку особового складу ремонтних підрозділів із метою вдосконалення знань, способів, прийомів і правил виконання ремонтних робіт та евакуації машин;
автомобільну підготовку курсантів Національної академії Держприкордонслужби ім. Богдана Хмельницького з метою отримання посвідчень на право керування транспортними засобами.
Технічна, спеціальна та автомобільна підготовка (далі - технічна підготовка) організовується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби та його заступниками згідно з планом професійної підготовки.
Для проведення занять із технічної підготовки в кожному органі Держприкордонслужби обладнується клас безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин. У навчальних закладах додатково обладнуються класи матеріальної частини та відпрацювання нормативів і технічного обслуговування (далі - ТО) машин і автодром.
Для відпрацювання вправ із практичного водіння машин в органах Держприкордонслужби може облаштовуватися автодром.
II. Обов'язки посадових осіб
1. Керівництво АБТЗ здійснюється начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, його заступником з озброєння та техніки (заступником начальника (командира) - начальником інженерно-технічного відділу) (далі - заступник начальника (командира) з озброєння та техніки) та особою, відповідальною за стан автомобільного та бронетанкового забезпечення органу Держприкордонслужби (начальником відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення, начальником автомобільної і бронетанкової служби, начальником служби автомобільного та бронетанкового забезпечення) (далі - начальник служби).
2. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби діє відповідно до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України) та інших нормативно-правових актів, особисто відповідає за стан і збереження машин та майна, підготовку, дисципліну і виховання особового складу.
3. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки підпорядковується начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
4. Начальник служби безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за організацію АБТЗ і, крім того, зобов'язаний:
досконало знати машини, які є на озброєнні в органі Держприкордонслужби, укомплектованість ними, порядок і правила їх експлуатації, ремонту й евакуації;
забезпечувати постійну готовність машин до використання за призначенням;
знати ступінь укомплектованості органу Держприкордонслужби водіями і ступінь та рівень їх підготовленості. Систематично перевіряти їх знання правил експлуатації, ремонту й евакуації машин;
знати і перевіряти наявність і технічний стан машин;
розробляти проекти планів експлуатації та ремонту машин, а також заходи з їх забезпечення;
вести кількісний та якісний облік машин, обліково-звітну документацію з експлуатації та ремонту машин;
оформляти документи на списання (переведення в нижчу категорію якісного стану) машин, виробничого обладнання і майна;
організовувати оформлення та відправку машин у ремонт й отримання їх після ремонту;
планувати і здійснювати заходи з економії витрат моторесурсів машин, ПММ та інших експлуатаційних матеріалів;
своєчасно подавати встановлені звіти і донесення;
забезпечувати завчасну підготовку машин до експлуатації в зимовий і літній періоди експлуатації;
планувати, організовувати і контролювати технічну підготовку особового складу органу Держприкордонслужби й особисто проводити заняття з офіцерами, сержантами і старшинами, а також інструкторсько-методичні й показові заняття з усіма керівниками груп із підготовки водіїв та молодших спеціалістів служби;
керувати роботами зі створення й удосконалення навчально-матеріальної бази, з технічної підготовки та організовувати правильне її використання;
контролювати правильність застосування ПММ, а також своєчасність їх заміни;
знати стан забезпеченості органу Держприкордонслужби майном, своєчасно отримувати його і розподіляти між підрозділами, контролювати зберігання, правильність витрат, вести кількісний, вартісний та якісний облік майна, керувати роботою складу, щомісяця перевіряти правильність витрат запасних частин і матеріалів;
здійснювати своєчасне та повне планування потреби в коштах за напрямом відповідальності;
своєчасно готувати документи на витребування коштів для утримання техніки та контролювати їх витрати;
своєчасно готувати та подавати в установленому порядку на затвердження акти списання техніки, агрегатів і майна, що вислужили встановлений строк експлуатації;
проводити звірку обліку машин та майна з підрозділами та вищим органом забезпечення;
брати участь у розробленні заходів з охорони й захисту машин;
вивчати й узагальнювати досвід АБТЗ і використовувати його в навчанні особового складу.
5. Начальник (командир) підрозділу, в якому є на озброєнні машини, безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) органу Держприкордонслужби за напрямом діяльності, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов'язаний:
знати матеріальну частину, правила використання, зберігання машин свого підрозділу, організовувати правильну їх експлуатацію і ремонт;
щомісяця перевіряти наявність, технічний стан і облік машин підрозділу;
уживати заходів із запобігання ДТП, забезпечувати дотримання заходів безпеки під час роботи з машинами;
знати правила перевезення особового складу, озброєння, спеціальної техніки і майна, своєчасно освоювати з водіями підрозділу нову техніку;
знати наявність і технічний стан машин підрозділу, готувати їх до виходу з парку, забезпечувати своєчасне їх ТОіР;
знати особисті якості водіїв підрозділу і враховувати їх під час призначення для виконання поставлених завдань, проводити інструктажі водіїв перед виходом машин із парку;
постійно вдосконалювати навички водіїв під час водіння й обслуговування машин, виховувати в них високу відповідальність за дотримання ПДР та безпеку руху при перевезенні особового складу і вантажу;
щомісяця проводити аналіз експлуатації машин підрозділу і підбивати підсумки його з особовим складом;
керувати технічною підготовкою особового складу;
вести встановлений облік і звітність щодо АБТЗ.
6. Начальник (командир) ремонтного підрозділу безпосередньо підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за виконання планів з обслуговування та ремонту машин і, крім того, зобов'язаний:
забезпечувати постійну готовність ремонтних засобів і спеціалістів підрозділу до виконання завдань з ТОіР машин;
уживати заходів із доукомплектування підрозділу спеціалістами, дотримуватися трудового законодавства та вимог з охорони праці;
забезпечувати виконання плану та високу якість ТОіР машин, ощадливі витрати запасних частин і матеріалів;
забезпечувати правильну організацію робіт, виконання особовим складом установлених норм виробітку та безперервного вдосконалення технологій виробництва з ТОіР машин;
здійснювати технічне замикання колони органу Держприкордонслужби на марші, а також евакуацію несправних і пошкоджених машин;
знати матеріальну частину машин, що ремонтуються, технологію їх ремонту (обслуговування), ремонтні засоби, їх можливості, порядок і правила використання та збереження;
своєчасно подавати заявки та отримувати ЗІП, матеріали та інше майно, потрібні для ремонту машин, слідкувати за правильним і економним їх витрачанням;
організовувати правильне використання, зберігання та перевірку машин, обладнання, інструменту підрозділу, уживати заходів з їх збереження, обслуговування та ремонту;
вести облік виконаних робіт із ТОіР машин, а також надходжень і витрат запасних частин та матеріалів.
7. Старший технік (технік) підрозділу підпорядковується начальнику (командиру) підрозділу, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за технічну справність машин, їх технічно правильне використання, своєчасне обслуговування, зберігання і ремонт, а також технічну підготовку особового складу і, крім того, зобов'язаний:
досконало знати матеріальну частину машин, що є на озброєнні підрозділу, порядок і правила їх експлуатації, ремонту й евакуації;
знати і доповідати начальнику (командиру) підрозділу про наявність, технічний стан і місцезнаходження машин;
слідкувати за витратами ПММ і моторесурсів, ЗІП та іншого майна;
перевіряти технічний стан, збереження та вкомплектованість усіх машин підрозділу, а також кожної машини при підготовці до зберігання, виходу з парку та під час її обслуговування після повернення з рейсу. Негайно вживати заходів з усунення виявлених недоліків;
керувати підготовкою машин до виходу з парку (гаража) і допускати до використання тільки технічно справні машини, що засвідчувати підписом у дорожньому листі;
уживати заходів щодо своєчасного проведення ТОіР та евакуації машин, запобігання ДТП і продовження строку служби машин. Про причини пошкоджень машин та вжиті заходи негайно доповідати начальнику (командиру) підрозділу;
слідкувати за дотриманням заходів безпеки під час експлуатації, ремонту та евакуації машин;
забезпечувати підтримку порядку в парку (гаражі), на закріпленій за підрозділом території;
слідкувати за виконанням протипожежних заходів у парку (гаражі) і в машинах підрозділу;
своєчасно подавати заявки на майно, організовувати його правильне зберігання та використання;
вести облік роботи машин і звітність щодо технічного майна, контролювати ведення технічної документації щодо машин.
8. Начальник контрольно-технічного пункту (далі - КТП) підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов'язаний:
досконало знати машини, які є на озброєнні органу Держприкордонслужби, а також технічні вимоги щодо їх перевірки;
перевіряти зовнішній вигляд і технічний стан машин, які виходять у рейс і повертаються в парк, а також стан, зовнішній вигляд водіїв та наявність у них необхідних документів;
щодня доповідати заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки про результати перевірки машин перед виходом у рейс і про несправності (пошкодження) машин, що повернулися в парк;
перевіряти за вказівкою заступника начальника (командира) з озброєння та техніки якість проведеного ТОіР машин, а також порядок їх зберігання;
уживати заходів з укомплектування КТП обладнанням, інструментом і приладами за встановленими нормами, уміло використовувати їх під час перевірки технічного стану машин і постійно утримувати їх у справному стані;
особисто засвідчувати підписом у дорожньому листі справний стан машин, а також вести облік щоденних перевірок машин у книзі огляду (перевірки) машин начальником КТП.
9. Начальник (завідувач) складу автомобільного та бронетанкового майна органу Держприкордонслужби підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів і, крім того, зобов'язаний:
знати номенклатуру матеріальних засобів, які зберігаються на складі, слідкувати за їх комплектністю, наявністю та якісним станом;
виконувати правила приймання, зберігання, видачі та здачі матеріальних засобів, не допускати випадків псування та нестач;
приймати та видавати матеріальні засоби за документами установлених форм;
вести кількісний, вартісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі, за документами установлених форм;
знати норми та правила укладення матеріальних засобів у машини, вагони, контейнери, пакети, на піддони та стелажі;
забезпечувати зберігання тари та її підготовку для повернення в установлений строк на склади чи до тароремонтних організацій;
надавати безпосередньому начальнику та у фінансово-економічний підрозділ (бухгалтерську службу) прибутково-видаткові документи у день їх відпрацювання;
знати технологію обробки та консервації майна, що зберігається, та строки його зберігання;
слідкувати за своєчасним поновленням матеріальних засобів, що зберігаються на складі;
під час проведення на складі вантажно-розвантажувальних робіт керувати ними та суворо дотримуватися правил техніки безпеки при завантажуванні (розвантажуванні) вантажів;
знати табельні вантажно-розвантажувальні засоби та вміти працювати на них;
своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу з-під охорони старанно перевіряти цілісність стін, даху, дверей і вікон, наявність, цілісність замків та пломб (відбитків печаток);
зачиняти склад тільки після перевірки приміщень та прилеглої до складу території пожежним нарядом органу Держприкордонслужби;
підтримувати склад у постійній готовності до швидкого вивезення майна для роботи в польових умовах;
виконувати встановлені правила пожежної безпеки, утримувати в постійній готовності засоби пожежогасіння та робочий інструмент;
щодня у кінці робочого дня прибирати приміщення складу;
не допускати випадків забруднення навколишнього середовища.
10. Діловод підпорядковується заступнику начальника (командира) з озброєння та техніки (начальнику служби), діє відповідно до чинного законодавства, відповідає за ведення кількісного, якісного, номерного та вартісного обліку матеріальних засобів, зберігання документів, контролює правильність оформлення службових записок для складання видаткових документів фінансовоекономічним (бухгалтерською службою) підрозділом, своєчасно готує документи на оприбуткування майна та обліковує його в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі і, крім того, зобов'язаний:
проводити записи щодо руху матеріальних засобів;
вести облік матеріальних засобів та звіряти його з даними бухгалтерського обліку органу Держприкордонслужби та підрозділів (складу автомобільного та бронетанкового майна);
готувати дані для звітності до встановленого строку;
згідно із вказівками безпосереднього начальника готувати документи для оприбуткування, списання, видачі, передачі матеріальних засобів тощо.
11. Водій підпорядковується начальнику (командиру) підрозділу, діє відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів, відповідає за збереження закріпленої за ним машини, її справність і готовність до використання за призначенням і, крім того, зобов'язаний:
знати будову машини, технічні можливості і правила її експлуатації, а також спеціальні агрегати, обладнання, засоби зв'язку тощо, які встановлені (змонтовані) на закріпленій машині;
уміти керувати машиною вдень і вночі, у різних дорожніх умовах, за будь-якої погоди;
утримувати машину в справному стані та в постійній готовності до використання за призначенням;
знати і точно дотримуватися ПДР, команд, сигналів регулювання й управління;
дотримуватися категоричної заборони передавати управління машиною будь-кому, відволікатися (курити, розмовляти по мобільному телефону тощо) під час управління машиною;
знати періодичність і обсяг проведення робіт із ТОіР, міжремонтний ресурс (пробіг) і строк служби (роботи) машини, шин і акумуляторних батарей;
виконувати роботи з ТОіР, а також проводити за потреби спеціальну обробку машини;
знати сорти, норми витрат ПММ та інших експлуатаційних матеріалів закріпленої машини;
знати причини основних експлуатаційних несправностей, уміти їх виявляти та усувати;
перед виходом машини з парку перевіряти її технічний стан і спостерігати за нею під час виконання завдання. Особливу увагу при цьому звертати на справність гальм, кермового управління, світлових пристроїв, зовнішніх світлових приладів, тягово-зчіпного пристрою, склоочисників, правильне встановлення дзеркал заднього виду, чистоту номерних і розпізнавальних знаків;
під час керування машиною мати при собі посвідчення водія, документ, який засвідчує особу водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, оформлений дорожній лист і технічний талон;
знати і дотримуватися норм завантаження машини, норм посадки і перевезення людей, розміщення і кріплення вантажу в кузові машини;
своєчасно, у повній збереженості доставляти вантаж у вказане місце;
уміти користуватися схемою маршруту й орієнтуватися на місцевості;
своєчасно оформляти і здавати дорожні листи;
у польових умовах знаходитися поряд із машиною, не змінювати місце стоянки без дозволу свого начальника (старшого машини), використовувати будь-яку можливість для проведення контрольного огляду, ТО машини й усунення виявлених несправностей. Уважно слідкувати за командами та сигналами, швидко і чітко їх виконувати;
дотримуватися заходів безпеки під час експлуатації, ремонту та евакуації машин.
III. Порядок приймання та передавання посади
1. Загальні положення
1. Приймання та передавання посади здійснюються на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби. При прийманні та передаванні посади від командира підрозділу (роти, начальника відділення тощо) і вище наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби створюється комісія.
Комісія, призначена для приймання та передавання посади, у присутності того, хто приймає, і того, хто передає посаду, проводить інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються призначеною посадовою особою, перевірку господарської діяльності органу Держприкордонслужби за видом забезпечення, складів та інших об'єктів з моменту останньої перевірки і здійснює звірку облікових відомостей із фактичною наявністю матеріальних засобів.
2. Строк для приймання посади командира підрозділу становить не більше п'яти діб, для приймання та передавання посади начальника служби - не більше п'ятнадцяти діб. Строк приймання вираховується з моменту прибуття новопризначеної для прийняття посади особи.
3. Приймання та передавання справ і посад здійснюються на підставі календарного плану, що розробляється тим, хто передає і тим, хто приймає посаду, а також головою комісії.
4. Календарний план включає такі питання:
черговість та строки заслуховування доповідей посадових осіб, підпорядкованих тому, хто передає посаду;
черговість та строки перевірки підрозділів і різних об'єктів господарства;
строк, в який мають бути проведені за книгами і картками обліку всі прибуткові та витратні операції згідно з документами, виписаними на підставі вказівок того, хто передає посаду;
окремі строки складання відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів за видами забезпечення й об'єктами господарства;
кінцевий строк складання відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів та оформлення акта.
5. Перед початком приймання посад начальник служби і командир підрозділу повинні бути відрекомендовані особовому складу органу Держприкордонслужби старшим начальником (командиром).
6. Якщо особа, яка передає або приймає посаду, має заперечення за окремими пунктами акта, вона викладає їх у письмовій формі в акті під час його підписання.
7. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби при затвердженні акта про приймання та передавання посади зобов'язаний розглянути викладені заперечення. Для виявлення справжнього стану речей і розбору заперечень призначається службове розслідування.
8. Особа, яка передає справи і посаду, відбуває до нового місця служби після затвердження акта про приймання і передавання справ і посади, а в разі якщо виявлено нестачу,- після прийняття відповідного рішення.
9. Після приймання посади начальник служби і командир підрозділу доповідають начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби у порядку підпорядкованості про прийняття посади рапортом, зразок якого наведений у додатку 1 до цієї Інструкції.
2. Приймання та передавання посади начальника служби
1. Приймання та передавання посади начальника служби здійснюються особисто тим, хто приймає її, у присутності комісії, яка призначається начальником (командиром) органу Держприкордонслужби. Керівництво АБТЗ здійснює особа, яка здає посаду.
2. До початку приймання посади начальник служби органу Держприкордонслужби проводить звірку з відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.
3. Робота складу автобронетанкового майна на час приймання посади, як правило, припиняється (видача майна проводиться тільки з дозволу особи, яка приймає посаду, та голови комісії).
4. У присутності осіб, які здійснюють приймання та передавання посади, комісія проводить:
інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються новопризначеною особою;
перевірку господарської діяльності служби з моменту останньої перевірки (інспекції, аудиту тощо) і звірку облікових даних із фактичною наявністю матеріальних засобів.
5. Голова комісії вимагає в усіх командирів підрозділів органу Держприкордонслужби, у яких є на озброєнні машини, надати рапорти про наявність і технічний стан машин і майна, а також інших матеріальних засобів по службі станом на визначений час.
6. Під час приймання посади начальник служби зобов'язаний:
ознайомитися з органом Держприкордонслужби, розташуванням підрозділів, служб, розпорядком дня та іншими питаннями;
ознайомитися із запасним районом (районом збору, зосередження тощо), отримати пістолет і картку-замінник на нього, зібрати тривожну валізу, засвоїти свої дії при бойовій готовності;
ознайомитися і перевірити за книгами обліку наявність машин органу Держприкордонслужби;
перевірити наявність і технічний стан рухомих засобів обслуговування та ремонту, їх можливості, укомплектованість і справність інструменту та обладнання, укомплектованість майстерень особовим складом;
ознайомитися з автомобільним парком, засвоїти умови утримання, експлуатації і ремонту машин;
перевірити наявність і стан складу зберігання майна, наявність засобів пожежогасіння в ньому, виконання правил зберігання й обліку майна, можливість швидкого завантаження майна по тривозі. Перевірити відповідність майна обліковим даним (вибірково);
перевірити наявність, стан, укомплектованість і можливості навчальних класів;
ознайомитися з результатами останніх перевірок (інспекцій, аудитів тощо) служби;
перевірити використання коштів, які виділялися на потреби по службі;
прийняти документацію начальника служби;
скласти акт приймання-передавання справ і посади в трьох примірниках, затвердити його у начальника (командира) органу Держприкордонслужби і доповісти рапортом про прийняття справ і посади.
7. Приймання та передавання посади начальника служби оформлюються актом, до якого додаються відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів із відображенням надлишків та нестачі, а також поясненнями особи, яка передає посаду, щодо причин їх виникнення. Зразок акта наведений у додатку 2 до цієї Інструкції.
8. Акт і відомості підписують той, хто здає, і той, хто приймає посаду, а також голова та члени комісії. Відомості, крім зазначених осіб, підписують і ті, що прийняли матеріальні засоби на зберігання.
9. Акт затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби. Про прийняття посади начальник служби подає рапорт у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.
10. Результати приймання посади начальником служби оголошуються в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
3. Приймання та передавання посади командира підрозділу
1. Посаду командира підрозділу особа, яка призначена на посаду, приймає особисто та зобов'язана:
1) у розташуванні підрозділу:
заслухати доповіді підлеглих начальників (начальників груп, секцій, відділень, старшини, техніка тощо) про стан справ за напрямами діяльності і забезпеченість матеріальними засобами в присутності особи, яка передає посаду;
виписати з книги обліку наявності та руху матеріальних засобів, книги обліку наявності та руху автомобільної та бронетанкової техніки, інших документів усе майно, що рахується за підрозділом, та заповнити відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів;
перевірити наявність матеріальних засобів, що рахуються за підрозділом, а також закріплених приміщень, території тощо;
прийняти матеріальні засоби, що рахуються за підрозділом, заповнити відповідні графи відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів;
провести опитування особового складу підрозділу з метою виявлення та задоволення скарг і заяв;
уточнити особовий склад підрозділу за списком, його наявність, прізвища та причини відсутності;
провести бесіду з підлеглими начальниками щодо морально-психологічного стану особового складу;
прийняти службові картки, методом опитування звірити, чи всі заохочення та стягнення в них відображені;
2) у службі органу Держприкордонслужби ознайомитися з паспортами автомобільної та бронетанкової техніки, за необхідності зробити виписки з них;
3) у парку органу Держприкордонслужби прийняти машини в присутності закріплених за ними водіїв, при цьому перевірити:
зовнішнім оглядом комплектність машин, наявність і стан їх агрегатів, механізмів, вузлів тощо;
роботу двигунів на всіх режимах (малих, середніх та високих обертах, плавність переходу з великих обертів на малі);
роботу контрольно-вимірювальних та інших приладів;
величину вільного ходу педалей гальм і щеплення;
дію ручних гальм, приладів сигналізації й освітлення;
наявність і стан водійського і шанцевого інструменту (згідно із записами в паспортах (формулярах));
наявність документів у водіїв (посвідчення водія, технічний талон тощо);
стан автомобільних шин і АКБ;
відповідність номера двигуна, марки і року випуску АКБ, номерів автомобільних шин записам у паспортах (формулярах);
наявність, укомплектованість і технічний стан техніки, при цьому звірити номери двигуна, агрегатів тощо із записами в паспортах (формулярах).
2. Приймання-передавання посади оформлюється актом у трьох примірниках. Перший примірник акта разом із рапортом про прийняття посади подається за командою, другий примірник - особі, яка передала посаду, третій зберігається у особи, яка прийняла посаду. Зразок акта приймання та передавання посади наведений у додатку 3 до цієї Інструкції.
3. В акті зазначаються:
особовий склад за списком і в наявності;
стан бойової готовності, професійної підготовки;
морально-психологічний стан особового складу і стан військової дисципліни;
наявність і стан озброєння, автомобільної та бронетанкової техніки й інших матеріальних засобів;
стан житлових і побутових умов та забезпеченість ними військовослужбовців тощо.
4. Акт складається і підписується тим, хто приймає, і тим, хто передає посаду, головою та членами комісії. До акта додаються інвентаризаційні відомості про майно та техніку підрозділу із зазначенням надлишків та нестач, а також пояснення особи, яка передає посаду, щодо причин їх виникнення і недоліків у роботі.
4. Приймання та передавання посади начальника ремонтної майстерні, групи з ремонту машин тощо
1. Особа, яка приймає посаду начальника ремонтної майстерні, групи з ремонту машин тощо (для командира ремонтного підрозділу додатково до пунктів 1-4 глави 3 цього розділу), зобов'язана:
ознайомитися з роботою об'єкта, який приймається, організацією в ньому робочих місць (ділянок, постів), а також умовами зберігання, утримання й обліку матеріальних засобів;
ознайомитися з планами ТОіР, планами робіт й окремими завданнями та їх виконанням, а також умовами праці підпорядкованого особового складу;
перевірити наявність та ступінь забезпеченості виробничим обладнанням, пристроями, парковим обладнанням та інструментом тощо;
перевірити наявність та порядок ведення планувальної та обліково-звітної документації;
прийняти наявні матеріальні засоби в особи, що здає посаду, і порівняти їх із даними обліку;
перевірити дотримання правил пожежної безпеки і наявність належних засобів пожежогасіння та відповідних інструкцій;
скласти відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів із зазначенням наявності, якісного стану, лишків і нестач, яка підписується особою, що приймає, й особою, що передає посаду, а також членами внутрішньої перевірної комісії.
2. Про прийняття і передавання посади начальника ремонтної майстерні, групи з ремонту машин тощо особа, яка приймає посаду, подає рапорт у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.
5. Приймання та передавання посади начальника складу (сховища)
1. Особа, яка приймає справи і посаду начальника складу (сховища) автомобільного та бронетанкового майна у присутності комісії, зобов'язана:
перевірити наявність, якісний стан, організацію зберігання й обліку матеріальних засобів, які знаходяться на складі (у сховищі), і прийняти їх;
перевірити правильність розміщення (укладення) матеріальних засобів при зберіганні й дотриманні заходів захисту їх від псування, а також виконання правил пожежної безпеки та наявність відповідних інструкцій і належних засобів пожежогасіння.
2. До початку приймання та передавання справ і посади начальника складу (сховища) до книги обліку матеріальних засобів записуються всі прибутково-видаткові документи, після чого вони здаються в діловодство служби органу Держприкордонслужби. Діловод служби органу Держприкордонслужби зобов'язаний записати в книгах обліку всі, що надходять зі складу (сховища), прибутково-видаткові документи, звірити лишки за обліковими даними складу (сховища) з лишками за книгами обліку органу Держприкордонслужби.
3. Комісія проводить перевірку наявності всіх матеріальних засобів на складі (у сховищі) і заносить у відомість наявності та якісного стану матеріальних засобів їх фактичну наявність із зазначенням категорійності (якісного стану).
4. Відомість підписується особою, яка приймає, і особою, яка передає посаду, головою та членами комісії.
Про прийняття і передавання посади начальника складу (сховища) особа, яка приймає посаду, подає рапорт (заяву) у порядку підпорядкованості начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби.
IV. Забезпечення машинами і майном
1. Загальні положення
1. Придбання та забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
2. Визначення технічного (якісного) стану автомобільної та бронетанкової техніки і майна за категоріями наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.
Переведення машин і майна в нижчі або вищі категорії зазначається в паспортах (формулярах) машин. Переведення машин і майна з першої категорії в другу здійснюється після відпрацювання ними відповідного моторесурсу (строку служби) без складання акта технічного стану (далі - акт). Переведення машин і майна з другої категорії в іншу здійснюється за актом відповідно до чинного законодавства.
3. Забезпечення машинами і майном у мирний час включає:
обґрунтоване та своєчасне витребування й отримання машин і майна, яких не вистачає до штатної потреби та норм утримання;
зберігання машин і майна на базах (складах), їх облік, розподіл, видачу та транспортування;
збирання придатних для використання агрегатів, вузлів і деталей зі списаних машин, а також заготівлю майна, виготовлення та реставрацію запасних частин, реставрацію зношених шин, а також використання виготовлених і реставрованих запасних частин та автомобільних шин;
планування коштів, які призначені для закупівлі техніки і майна, контроль за їх використанням;
контроль за обліком техніки і майна;
заходи з виявлення надлишкових техніки і майна та їх перерозподіл.
4. Забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення управління озброєння та техніки Департаменту озброєння, технічного забезпечення та зв'язку Адміністрації Держприкордонслужби через відповідні органи Держприкордонслужби, які перебувають на обліку та забезпеченні.
5. Типи машин, загальні тактико-технічні вимоги щодо якісних характеристик, їх розрахункова кількість тощо визначаються технічною експертною комісією Адміністрації Держприкордонслужби.
6. Облік машин і майна та їх списання здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства України.
2. Визначення потреби в машинах та майні
1. Підставою для визначення потреби та витребування машин і майна є:
штатна (табельна) потреба в машинах і майні органів Держприкордонслужби та стан їх укомплектованості;
норми утримання та забезпеченість;
фактичний технічний стан;
плани ремонту;
організаційні заходи відповідно до директив і наказів Адміністрації Держприкордонслужби.
2. Потреба в машинах загального призначення для комплектації озброєнням та спеціальною технікою, а також для виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт визначається відповідними структурними підрозділами Адміністрації Держприкордонслужби.
3. Потреба в закупівлі машин і майна для штатного укомплектування органів Держприкордонслужби узагальнюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби щороку після отримання та аналізу донесень органів Держприкордонслужби.
4. Адміністрація Держприкордонслужби приймає рішення щодо замовлення та включення машин і майна до основних показників державного оборонного замовлення відповідно до типів, встановлених чинним законодавством.
5. Потреба в майні визначається за існуючими коефіцієнтами змінності та нормами витрат для забезпечення таких заходів:
проведення ТО, ПР і СР машин;
доукомплектування органів Держприкордонслужби до норм, установлених штатами і табелями до них;
створення і поповнення встановлених запасів і норм накопичення;
експлуатації і ремонту зразків озброєння і техніки, що мають автомобільні, бронетанкові й тракторні агрегати, вузли та деталі;
проведення технічної (спеціальної) підготовки особового складу;
проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що виконуються в інтересах Держприкордонслужби.
6. З метою забезпечення постійної готовності машин до використання за призначенням, безперервної ритмічної роботи баз (складів) і ремонтних підрозділів у всіх органах Держприкордонслужби створюються запаси майна.
7. Для доукомплектування машинами і майном до штатної потреби органами Держприкордонслужби подаються заявки до відділу автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби.
3. Планування забезпечення машинами і майном
1. У кожному органі Держприкордонслужби складається та затверджується річний план роботи заступника начальника (командира) з озброєння та техніки, в якому передбачено розділ з АБТЗ, де зазначаються заходи із доукомплектування органів Держприкордонслужби машинами і майном та їх перерозподіл між підрозділами.
2. На підставі річного плану роботи заступника начальника (командира) з озброєння та техніки начальник служби органу Держприкордонслужби розробляє місячний план роботи.
3. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном передбачає раціональне їх використання з метою задоволення потреб для забезпечення планів оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності, планів експлуатації та виходу машин у ремонт тощо, а також для створення їх запасів у межах установлених норм.
4. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном здійснюється відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення управління озброєння та техніки Департаменту озброєння, технічного забезпечення та зв'язку Адміністрації Держприкордонслужби на рік.
5. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби машинами визначається порівнянням штатної потреби і фактичної наявності кожного типу машин. Машини 5-ї категорії, які за фактичним технічним станом підлягають списанню, при розрахунку забезпеченості не враховуються.
6. Планування забезпечення органів Держприкордонслужби майном здійснюється в I кварталі поточного року.
На підставі даних Табеля звітності про наявність та потребу в майні органів Держприкордонслужби визначається ступінь їх забезпеченості майном за всією номенклатурою і здійснюються планові річні призначення.
4. Забезпечення машинами і майном та їх перерозподіл
1. Джерелом забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном є:
закупівля за рахунок державних коштів;
благодійна допомога;
отримання відповідно до міжнародної технічної допомоги;
передавання з інших державних органів;
виготовлення і відновлення деталей, вузлів та агрегатів у ремонтних підрозділах;
використання деталей, вузлів та агрегатів, що зняті зі списаних машин;
інші види надходження, що не суперечать чинному законодавству.
У всіх випадках отримання машин і майна, їх облік, зберігання, розподіл та використання здійснюються відповідно до чинного законодавства.
2. Машини, які вивільняються внаслідок організаційних заходів, зміни штатної (табельної) потреби і придатні для подальшого використання, перерозподіляються між органами та підрозділами Держприкордонслужби:
в органі Держприкордонслужби - наказом начальника (командира) Держприкордонслужби;
між органами Держприкордонслужби, які входять до складу регіонального управління, між регіональними управліннями і для частин центрального підпорядкування - наказами (директивами) Адміністрації Держприкордонслужби.
3. Майно, яке вивільняється внаслідок організаційних заходів, зміни штатної (табельної) потреби і придатне для подальшого використання, перерозподіляється відповідно до наказів (директив) Адміністрації Держприкордонслужби.
4. Техніка і майно, які не передбачені штатно-табельною потребою або є надлишковими, підлягають постановці на зберігання (консервацію) до виникнення потреби щодо подальшого їх використання.
5. Органи Держприкордонслужби забезпечуються машинами і майном відповідно до планів забезпечення та разових заявок. Вихідними даними для витребування машин і майна є:
некомплект машин до штатної потреби з урахуванням тих, що використали встановлені норми, для подальшої експлуатації непридатні і підлягають списанню;
план переозброєння органу Держприкордонслужби на більш сучасні (модернізовані) машини;
зміни в організаційно-штатній структурі;
наявність та технічний стан машин;
плани експлуатації та ремонту машин;
плани ТОіР ремонтних підрозділів;
нормативні дані щодо створення оборотного фонду агрегатів;
нормативні дані щодо створення запасів акумуляторних батарей та автомобільних шин;
норми витрат майна на експлуатацію та ремонт;
штатно-табельна укомплектованість машин майном, яке входить до складу ЗІП;
наявність елементів парку та потреба в їх укомплектуванні парковим обладнанням.
6. Нові зразки машин, що надходять на укомплектування органів Держприкордонслужби, зараховуються в бойову та стройову групи експлуатації, а машини з меншим запасом ходу і більш ранніх років випуску переводяться в транспортну або навчальну групу (навчально-бойову або навчально-стройову).
7. Органам Держприкордонслужби дозволяється придбання майна в порядку та межах виділених коштів згідно з вимогами чинного законодавства. Про закуплене майно надається доповідь до Адміністрації Держприкордонслужби з метою його включення в планове забезпечення з наступним поданням донесення відповідно до Табеля звітності.
8. Під час списання або зняття (демонтажу) змонтованих на автомобільних та бронетанкових базових шасі озброєння та спеціальної техніки органи Держприкордонслужби в місячний строк подають до відділу автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби відомості про кількісний і якісний стан шасі для прийняття рішення щодо подальшого їх використання.
9. Техніка і майно, які стали непридатними для використання за призначенням або втрачені (знищені), списуються з обліку в порядку, встановленому чинним законодавством.
10. Машини, які не можуть бути відремонтовані в межах бюджетних призначень кошторису Держприкордонслужби за напрямом забезпечення або ремонт яких економічно недоцільний, зараховуються в резерв з метою створення резерву ремонтного фонду.
5. Облік машин та майна
1. Машини та майно, що використовуються в Держприкордонслужбі, є державною власністю і підлягають обов'язковому обліку.
Кількісний облік машин і майна ведеться в натуральних показниках і відповідних одиницях виміру. Вартісний облік машин і майна здійснюється в національній валюті України. За якісним (технічним) станом машини і майно обліковуються за категоріями (не більше п'яти), ступенями придатності (придатні, непридатні) або за сортом відповідно до державних стандартів.
2. Обліку підлягають усі машини та майно незалежно від їх призначення, джерел надходження й мети придбання. Облік має бути своєчасним, достовірним і точним. При цьому непорушні запаси машин та майна підлягають обліку окремо від машин та майна поточного забезпечення.
3. Облік машин та майна ведеться з метою:
своєчасного забезпечення посадових осіб достовірними даними про наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан машин та майна, необхідних для планування та забезпечення бойової готовності органів Держприкордонслужби;
установлення належного контролю за умовами зберігання, законністю, доцільністю та ефективністю використання (витрачання) машин та майна;
підготовки вихідних даних для складання бухгалтерської та інших форм звітності, установлених Табелем звітності.
4. Облік машин і майна полягає в оформленні визначеними чинним законодавством документами проведених господарських операцій і відображенні в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну), а також про їх рух, втрату та нестачу.
5. Облік матеріальних засобів організовує начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Організацію та ведення управлінського, оперативного, складського обліку (кількісний, якісний та вартісний) здійснюють посадові особи згідно з функціональними обов'язками за затвердженою номенклатурою матеріальних засобів.
6. Виконання вимог щодо своєчасного, достовірного і точного обліку машин та майна покладається на:
начальника (командира) органу Держприкордонслужби - за стан обліку всіх машин і майна органу Держприкордонслужби та своєчасне надання звітних документів відповідно до Табеля звітності;
заступника начальника (командира) з озброєння та техніки - за стан обліку машин та майна і звітності в підпорядкованих службах;
начальника служби - за стан обліку машин і майна в органі Держприкордонслужби, законне і правильне оформлення операцій, що пов'язані з рухом і зміною якісного (технічного) стану машин і майна, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів, правильне складання і своєчасне надання звітних документів по службі;
командира підрозділу, а також начальника складу, майстерні, відділення, групи та іншого об'єкта військового (корабельного) господарства - за стан обліку машин і майна в підрозділі (на складі, майстерні, відділенні, групі та на іншому об'єкті);
посадову особу, яка безпосередньо веде облік,- за законне і правильне оформлення (згідно з обов'язками) усіх облікових документів, своєчасне ведення записів у книгах (картках) обліку операцій, які пов'язані з рухом і зміною якісного (технічного) стану машин і майна, за підготовку документів для передачі в обчислювальний пункт (центр) і передачу в архів, за збереження облікових документів;
7. Облік машин і майна ведеться в Адміністрації Держприкордонслужби, регіональних управліннях, органах Держприкордонслужби, а також на базах і складах.
8. Органи Держприкордонслужби ведуть облік закріплених за ними машин і майна за первинними документами в кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках. Облік ведеться в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів, зразок якої визначено чинним законодавством.
9. Регіональні управління ведуть оперативний облік машин і майна на підставі донесень підпорядкованих органів Держприкордонслужби.
10. В Адміністрації Держприкордонслужби ведеться документальний облік машин і майна відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення, на який покладається завдання із забезпечення органів Держприкордонслужби машинами і майном відповідно до чинного законодавства.
11. Облік машин і майна в Держприкордонслужбі України здійснюється відповідно до Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225.
12. Усі документи зберігаються відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884.
13. Контроль за веденням обліку машин і майна здійснюється з метою забезпечення його своєчасності, повноти й точності, а також законності та збереженості матеріальних засобів.
Контроль за дотриманням законодавства про облік машин і майна здійснюється посадовими особами органів Держприкордонслужби, регіональних управлінь, Адміністрацією Держприкордонслужби та іншими уповноваженими органами.
14. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби організує проведення планових і позапланових перевірок наявності, стану й обліку машин і майна особисто, через посадових осіб і внутрішні комісії.
15. Контроль ведення обліку машин та майна посадовими особами і внутрішніми комісіями здійснюється і документально оформлюється в порядку, установленому чинним законодавством.
16. Кожна перевірка наявності й стану машин та майна має обов'язково включати звірення облікових даних підрозділів і складу, що перевіряються, з обліковими даними фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) та відображення результатів звірення в актах.
17. Інвентаризація машин та майна в органі Держприкордонслужби проводиться в установлені керівними документами строки, але не рідше одного разу на рік.
18. Начальник служби щомісячно проводить звірку наявності машин і майна з підрозділами і підпорядкованим складом. Усі недоліки щодо ведення облікових документів, виявлені під час звірки, негайно усуваються.
6. Порядок звітності
1. Усі органи Держприкордонслужби в установленому порядку складають та подають звіти (донесення) за формами і в строки, передбачені Табелем звітності.
2. Відділ автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби в разі потреби опрацьовує та надсилає роз'яснення з відпрацювання форм донесень, в якому доводить особливості їх подання.
3. Начальник служби органу Держприкордонслужби раз на рік зобов'язаний проводити звірку даних про наявність та рух машин і майна, про що засвідчується підписами в книзі обліку наявності та руху автомобільної і бронетанкової техніки, обліку паркового устаткування, оборотного фонду агрегатів і створених запасів акумуляторних батарей та автомобільних шин та відомості про результати проведення звірки особами, які її проводили.
Графік прибуття для проведення звірки з відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби доводиться за окремим планом.
7. Особливості виявлення надлишкового і невикористаного майна
1. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи або яке не витрачено впродовж тривалого часу, за своїм технічним станом чи у зв'язку із зняттям з озброєння застарілих марок машин не використовується і не може бути використано в Державній прикордонній службі України, є надлишковим.
2. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи і яке придатне для подальшого використання, підлягає перерозподілу між органами та підрозділами Держприкордонслужби.
3. Майно, запаси якого перевищують установлені нормативи і яке не може бути використаним в органах Держприкордонслужби, реалізується в порядку, установленому чинним законодавством України.
4. Майно, яке непридатне для використання за своїм технічним станом, списується.
5. Про наявність і номенклатуру надлишкового майна органи Держприкордонслужби повідомляють у строки і за формами, зазначеним Табелем звітності.
6. Вилучення машин і майна з оперативного управління органів Держприкордонслужби та їх безоплатне передавання здійснюються в порядку, визначеному чинним законодавством.
7. Відчуження та реалізація техніки і майна здійснюються відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року № 803.
V. Організація експлуатації машин
1. Загальні положення
1. Автомобільна техніка - транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних функцій.
2. За видами автомобільна техніка поділяється на:
автомобілі - транспортні засоби багатоцільового призначення, колісні тягачі, багатовісні спеціальні колісні шасі й багатовісні важкі колісні тягачі, колісні базові шасі, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, технічних засобів охорони кордону та спеціального обладнання, броньовані автомобілі, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на колісних шасі;
гусеничні машини - гусеничні тягачі, транспортери-тягачі й транспортери, базові шасі гусеничних тягачів, транспортерів-тягачів і транспортерів, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на гусеничних шасі;
трактори - моторизовані транспортні засоби, які обладнані причіпним пристроєм (буксиром) та застосовуються як механічна тяга;
причепи і напівпричепи - одно-, дво- та багатовісні транспортні засоби;
мотовелотехніка - квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери, велосипеди тощо.
3. За типами автомобільна техніка поділяється на:
легкові - автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для забезпечення оперативно-службової (службової) діяльності, перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять із місцем водія включно, а також транспортування дрібного вантажу та техніки;
вантажні - автомобілі, що мають вантажні платформи і за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення вантажів, особового складу, озброєння з розрахунками, буксирування озброєння і техніки, а також самоскиди і сідельні тягачі з вантажними напівпричепами;
автобуси - пасажирські автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять із місцем водія включно. При цьому мікроавтобусом вважається одноповерховий автобус з кількістю місць для сидіння від десяти до сімнадцяти з місцем водія включно;
спеціальні - автомобілі, на яких установлено (змонтовано) озброєння, засоби управління та інше спеціальне обладнання і які мають відповідний тип кузова, а також санітарні автомобілі, штабні машини тощо;
причепи і напівпричепи - транспортні засоби без власного джерела енергії, що пристосовані для буксирування машинами;
трактори - транспортні засоби на колісному та гусеничному ходу;
квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери і велосипеди - допоміжні транспортні засоби, які використовуються в підрозділах охорони державного кордону.
4. За призначенням автомобільна техніка поділяється на:
загального призначення - транспортні засоби, не обладнані спеціальним устаткуванням і призначені для перевезення особового складу або вантажів;
спеціалізованого призначення - транспортні засоби, призначені для перевезення певних категорій особового складу або вантажів і мають спеціальне обладнання;
спеціального призначення - транспортні засоби, призначені для виконання спеціальних робочих функцій.
5. За групами експлуатації автомобільна техніка в мирний час поділяється на бойову, стройову, транспортну і навчальну.
До бойової групи належать транспортні засоби з установленими на них озброєнням, радіолокаційною апаратурою, апаратурою управління і зв'язку, спеціальними технічними засобами, які входять до комплексів озброєння і призначені для буксирування (перевезення з обслугою) артилерійських систем тощо.
До стройової групи належать транспортні засоби, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна, інших матеріальних засобів, для буксирування та обслуговування літальних апаратів, евакуації, обслуговування й ремонту озброєння та техніки, а також машини зі штатним обладнанням і технікою інженерних, дорожніх та інших спеціальних підрозділів.
До транспортної групи належать транспортні засоби, призначені для повсякденного забезпечення оперативно-службової діяльності, господарського, культурно-побутового, медичного та інших видів забезпечення органів Держприкордонслужби.
До навчальної групи належать транспортні засоби, призначені для навчання (удосконалення знань та навичок) особового складу практичному водінню та застосуванню спеціального обладнання, що на них змонтовано (установлено).
6. Бронетанкова техніка призначена для відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України військових і терористичних формувань, припинення збройних провокацій на державному кордоні, проти порушників державного кордону у відповідь на застосування ними сили або в разі якщо припинення порушення чи затримання порушників не може бути здійснено іншими засобами, а також для вирішення оперативно-розшукових та інших завдань.
7. За видами бронетанкова техніка поділяється на:
бойові машини - танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, які призначені для ведення бою;
базові машини - бронетанкова техніка, яка призначена для встановлення (монтажу) засобів зв'язку й управління, бойової та допоміжної техніки ракетно-артилерійського, інженерного, хімічного та інших видів забезпечення;
допоміжні машини - танкові тягачі, крани та інші машини на базі бронетанкової техніки, які призначені для ТОіР, евакуації бойових і базових машин, а також мотоцикли.
8. Бронетанкова техніка за групами експлуатації в мирний час поділяється на бойову, навчально-бойову, стройову, навчально-стройову та транспортну.
До групи бойових належать танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, що використовуються для встановлення (монтажу) озброєння і техніки, засобів зв'язку, управління тощо.
До групи навчально-бойових належать машини, що виділяються з бойової групи для забезпечення професійної підготовки особового складу.
До групи стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв'язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі.
До групи навчально-стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв'язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі та виділяються для професійної підготовки спеціалістів і забезпечення експлуатації бронетанкової техніки.
До групи транспортних належать мотоцикли.
9. Зарахування машин до груп експлуатації проводиться відповідно до штатів та відображається в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
До бойової і стройової груп зараховуються нові, що кращі за технічним станом і мають найбільший ресурс до чергового ремонту машини.
10. Укомплектування органів Держприкордонслужби машинами проводиться відповідно до штатів з урахуванням скорочення їх різномарочності.
11. Перед взяттям машини на баланс наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія, яка зобов'язана перевірити її технічний стан, укомплектованість, наявність та стан документації.
Приймання машини оформлюється актом технічного стану та актом приймання-передавання основних засобів.
12. Кожній машині присвоюється номерний знак і видається технічний талон. Виготовлення, кріплення та нанесення номерних та розпізнавальних знаків і написів на машині проводяться відповідно до чинного законодавства. Використання машини без номерних знаків і технічного талона забороняється.
На кожну машину відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби видається паспорт (формуляр), який зберігається в начальника служби. Порядок видачі та ведення паспорта (формуляра) установлюється організаційно-розпорядчими документами Адміністрації Держприкордонслужби.
13. Машини, які прибули на штатне укомплектування, вводяться в експлуатацію на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, в якому зазначаються тип, марка, штатне призначення, до якого підрозділу і в яку групу експлуатації вона зарахована, рік виготовлення, присвоєний номерний знак, номери шасі (корпусу) та двигуна, установлена річна норма витрат моторесурсів і залишок моторесурсів до кінця року, а також прізвище водія, за яким машина закріплюється. Номер наказу заноситься до паспорта (формуляра).
14. Машина з оформленням акта закріплення (передачі) транспортного засобу закріплюється за водієм, який проставляє підпис в акті та паспорті (формулярі) і з цього часу відповідає за збереження машини, її справність і готовність для використання за призначенням.
Після проведених заходів машина допускається до експлуатації.
15. Нові машини й ті, що пройшли СР або КР, підлягають обкатці на режимах, які визначені відповідними інструкціями заводів-виробників або ремонтних підприємств. Про проведення обкатки робиться запис у паспорті (формулярі) машини.
16. Річні норми витрат моторесурсів, а також встановлення норм напрацювання до ремонту (списання) визначаються відповідно до вимог чинного законодавства, при цьому одиницями виміру й обліку роботи машини є кілометри пробігу і мотогодини роботи двигуна.
2. Використання машин
1. Використання - один з етапів експлуатації машини, упродовж якого вона застосовується за прямим призначенням із дотриманням установлених технічних норм і правил та виконанням вимог безпеки. Машини органу Держприкордонслужби використовуються тільки за штатним призначенням у межах установлених річних норм витрат моторесурсів.
2. Використання полягає в підготовці машини до виїзду, дотриманні встановлених норм і правил під час руху, а також проведенні певних дій після повернення її на місце стоянки.
3. Рішення щодо використання машин у кожному окремому випадку приймає начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Зазначене рішення оформлюється нарядом на щоденне використання машин (для окремо дислокованих підрозділів охорони державного кордону - планом охорони державного кордону та здійснення прикордонного контролю).
4. До використання допускаються тільки справні та підготовлені для роботи машини. Підготовка машин до використання включає:
1) нанесення номерних і розпізнавальних знаків (при введенні в експлуатацію);
2) обкатку нових і відремонтованих машин;
3) установлення додаткового обладнання та виконання спеціальних робіт (під час використання в складних умовах);
4) щоденне або чергове ТО;
5) роботи, які виконуються перед виходом із парку:
водієм - контрольний огляд;
начальником (командиром) підрозділу або старшим техніком (техніком) - перевірка готовності машини до виконання завдань за призначенням;
начальником КТП - контроль технічного стану.
5. У мирний час забороняється використання машин:
понадштатних і тих, що використали ліміт моторесурсів;
легкових - замість вантажних, спеціальних або автобусів, а також не пов'язаних із забезпеченням оперативно-службової (службової) діяльності;
вантажних, спеціальних й автобусів - замість легкових;
несправних і тих, що не пройшли ТО і не гарантують безпеку руху;
водіями, які не мають відповідних документів на право керування машиною та правильно оформлених дорожніх документів;
для виконання робіт, які спричиняють перевантаження машини;
заправлених ПММ та іншими спеціальними рідинами, які не відповідають нормативно-технічній документації заводу-виробника.
6. Підставою для підготовки машини, виконання завдання, списання та визначення економії (перевитрати) палива, а також обліку виконаної роботи є дорожній лист, який виписується начальником служби на одну добу.
У разі відправлення машин із метою виконання оперативно-службових завдань, навчання та у відрядження - на строк виконання завдання, але не більше 10 діб. При більш тривалому відрядженні старшому машини (начальнику колони) видаються під звіт декілька дорожніх листів, що зареєстровані, підписані відповідними посадовими особами і завірені гербовою печаткою.
7. У разі виїзду машин по тривозі дорожні листи і відомість їх видачі готуються завчасно, зберігаються в оперативного чергового (чергового) частини та видаються старшому, що прямує в парк разом із водіями. При цьому на лицьовій стороні дорожнього листа по діагоналі знизу вгору зліва направо робиться запис червоним кольором «ПО ТРИВОЗІ».
8. Для перевірки правильності оформлення, обробки і зберігання дорожніх листів та корінців, достовірності перенесення даних до книги обліку роботи машин, витрат ПММ призначається комісія за участю в ній представника фінансового підрозділу.
Результати роботи комісії відображаються в акті перевірки, після чого дорожні листи та корінці до них передаються до фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) на зберігання. Строки і порядок передачі, а також умови зберігання визначаються начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.
9. Дорожній лист - первинний документ, який є основою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Строк зберігання дорожніх листів визначається Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884, і становить три роки за умови завершення перевірки державними податковими організаціями з питань дотримання податкового законодавства (ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності).
10. Начальник служби щомісяця перевіряє правильність оформлення дорожніх листів, проводить аналіз, складає звіт про витрачання моторесурсів, звіряє дані в книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ, після чого дані про витрачання моторесурсів заносить у паспорт автомобіля (формуляр).
Дані про роботу машин до місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин заносять за попередній тиждень.
11. В окремо дислокованих підрозділах правильність оформлення дорожніх листів, аналіз використання машин, складення звіту про витрачання моторесурсів, звіряння даних у книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ здійснює старший технік (технік) підрозділу.
12. Підсумки експлуатації машин відображаються на зворотній стороні місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин та доводяться до начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
Крім того, підсумки експлуатації машин відображаються в наказах начальника (командира) органу Держприкордонслужби щокварталу, у регіональних управліннях - один раз на півріччя.
13. Дані про витрачання моторесурсів подаються відповідно до Табеля звітності та містять типи, марки машин і їх кількість, кількість запланованих моторесурсів у кілометрах на рік, на місяць, кількість перевитрачених та зекономлених моторесурсів, причини перевитрат, а також заходи, що вживаються для недопущення перевитрат моторесурсів.
14. Порядок використання машин визначено в Інструкції про порядок використання автомобільної та бронетанкової техніки в Державній прикордонній службі України в мирний час, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 липня 2017 року № 595, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2017 року за № 970/30838.
3. Технічне обслуговування
1. ТО - комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності машини під час її використання за призначенням, зберігання й транспортування відповідно до строків та обсягів, визначених заводами-виробниками відповідно до інструкцій із обслуговування на кожну марку машин та інших керівних документів згідно з чинним законодавством.
Заплановані ТОіР машин на наступний місяць відображаються в плані-графіку технічного обслуговування і ремонту машин, зразок якого наведено в додатку 5 до цієї Інструкції. План-графік складається начальником пункту технічного обслуговування і ремонту (далі - ПТОР) (ремонтної майстерні, групи тощо) під керівництвом начальника служби та затверджується заступником начальника (командира) з озброєння та техніки.
2. В Адміністрації Держприкордонслужби прийнято планово-попереджувальну систему ТО, якою передбачено обов'язкове виконання із заданою періодичністю встановленого комплексу робіт і яка включає такі види:
1) для машин повсякденного використання:
контрольний огляд (далі - КО) - проводиться перед виходом із парку та під час тривалих зупинок (на привалах), перед та після подолання водних перешкод;
щоденне технічне обслуговування (далі - ЩТО) - проводиться щодня після закінчення роботи машини;
технічне обслуговування № 1 (далі - ТО-1) - проводиться відповідно до інструкцій заводів-виробників та інших керівних документів;
технічне обслуговування № 2 (далі - ТО-2) - проводиться відповідно до інструкцій заводіввиробників та інших керівних документів;
сезонне технічне обслуговування (далі - СО) - проводиться двічі на рік разом із черговим ТО1 або ТО-2 під час підготовки машин до літнього або зимового періодів експлуатації;
2) для машин з обмеженою витратою моторесурсів, крім зазначених у підпункті 1 пункту 2 цієї глави, регламентоване технічне обслуговування (далі - РТО) проводиться після 6-10 років експлуатації.
РТО - вид обслуговування, що передбачено в нормативно-технічній або експлуатаційній документації, виконується з періодичністю та в обсягах, установлених у ній незалежно від технічного стану машини на момент початку обслуговування.
РТО включає перевірку стану машин, заміну або ремонт деталей із пониженою надійністю, заміну фільтрів, гумотехнічних виробів, окремих деталей, паливних і водяних трубопроводів, сальників, прокладок, електропроводки тощо;
3) для машин, які знаходяться на зберіганні:
контрольно-технічний огляд (далі - КТО) - проводиться в паркові й парко-господарські дні в часи догляду за машинами;
технічне обслуговування № 1 під час зберігання (далі - ТО-1з) - проводиться після одного року зберігання;
технічне обслуговування № 2 під час зберігання (далі - ТО-2з) - проводиться після двох років зберігання;
РТО - проводиться після 6-10 років зберігання.
ТО під час зберігання машин полягає в перевірці стану, очищенні машин від пилу й опадів, перевірці і відновленні захисних покриттів, герметичних заклейок та проведенні інших робіт, які передбачені керівними документами відповідно до чинного законодавства України.
3. У Держприкордонслужбі для машин повсякденного використання встановлено таку періодичність робіт із ТО:
автомобілі легкові, автобуси: ТО-1 - 3000-4000 км; ТО-2 - 12000-6000 км;
автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, причепи і напівпричепи: ТО-1 - 2000-3000 км; ТО-2 - 8000-12000 км;
бронетанкова та інша спеціальна техніка на колісному ходу: ТО-1 - 1500-2000 км; ТО-2 - 6000-8000 км;
бронетанкова та інша спеціальна техніка на гусеничному ходу: ТО-1 - 1000-1500 км; ТО-2 - 4000-6000 км;
трактори: ТО-1 - 80-100 м/г; ТО-2 - 300-350 м/г.
Якщо зазначена в цьому пункті періодичність обслуговування відрізняється від періодичності, визначеної документацією заводу-виробника, слід керуватися документацією заводу-виробника.
4. ТО машин включає заправку, очищення, миття (промивання), перевірку (технічне діагностування), підтягування кріплень, регулювання агрегатів, складальних одиниць, механізмів і приладів, змащувальні роботи тощо.
5. Під час підготовки машин для експлуатації в зимовий час додатково до чергового ТО проводяться:
перевірка і підготовка до роботи засобів підігріву двигуна, обігріву кабіни і кузова, установка засобів утеплення;
підключення до системи охолодження і перевірка роботи передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;
заправлення системи охолодження двигуна рідинами, які не замерзають за низької температури (якщо система була заправлена водою);
видалення конденсату з трубопроводів і каналів системи регулювання тиску повітря в шинах та системи пневматичного приводу гальм.
6. Під час підготовки машин для експлуатації в літній період додатково до чергового ТО проводяться: