Про дорожній рух

Тип: Закон

№ 3353-XII

Дата: 30 червня 1993 р.

Статус: Чинний

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про дорожній рух

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 31, ст.338)

{Вводиться в дію Постановою ВР

№ 2953-XII від 28.01.93, ВВР, 1993, № 31, ст.339}

{Додатково див. Постанову ВР

№ 3914-XII від 02.02.94, ВВР, 1994, № 22, ст.146}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 234/94-ВР від 10.11.94, ВВР, 1994, № 46, ст.414

№ 557-XIV від 24.03.99, ВВР, 1999, № 19, ст.173

№ 3033-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, № 26, ст.176

№ 3047-III від 07.02.2002, ВВР, 2002, № 29, ст.194

№ 743-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 29, ст.233

№ 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 6, ст.38

№ 1528-IV від 19.02.2004, ВВР, 2004, № 22, ст.317

№ 1961-IV від 01.07.2004, ВВР, 2005, № 1, ст.1

№ 2249-IV від 16.12.2004, ВВР, 2005, № 5, ст.116

№ 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.184

№ 586-VI від 24.09.2008, ВВР, 2009, № 10-11, ст.137

№ 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160

№ 3163-VI від 17.03.2011, ВВР, 2011, № 38, ст.382

№ 3565-VI від 05.07.2011, ВВР, 2012, № 5, ст.34

№ 4103-VI від 09.12.2011, ВВР, 2012, № 28, ст.309

Кодексом

№ 4495-VI від 13.03.2012, ВВР, 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552

Законами

№ 4555-VI від 20.03.2012, ВВР, 2012, № 41, ст.493

№ 4621-VI від 22.03.2012, ВВР, 2013, № 2, ст.11

№ 5081-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 30, ст.340

№ 5085-VI від 05.07.2012, ВВР, 2013, № 30, ст.342

№ 5316-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 38, ст.502

№ 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682

№ 5502-VI від 20.11.2012, ВВР, 2014, № 8, ст.88

№ 877-VII від 13.03.2014, ВВР, 2014, № 15, ст.326}

{Зміни до Закону див. в Законі № 723-VII від 16.01.2014 (набирає чинності 21.07.2014 - див. розділ II цього Закону) - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.873

№ 1283-VII від 29.05.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.943

№ 1303-VII від 03.06.2014, ВВР, 2014, № 29, ст.945

№ 71-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 7-8, № 9, ст.55

№ 222-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 23, ст.158

№ 596-VIII від 14.07.2015, ВВР, 2015, № 39, ст.372

№ 597-VIII від 14.07.2015, ВВР, 2015, № 35, ст.343

№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44

№ 1993-VIII від 04.04.2017, ВВР, 2017, № 21, ст.243

№ 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 29, ст.315

№ 2234-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.40

№ 2262-VIII від 21.12.2017, ВВР, 2018, № 15, ст.120

№ 2475-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 36, ст.272

№ 2478-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.368

№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371

№ 2612-VIII від 08.11.2018, ВВР, 2018, № 48, ст.380

№ 2754-VIII від 11.07.2019, ВВР, 2019, № 32, ст.125

№ 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295

№ 200-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 50, ст.357

№ 309-IX від 03.12.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.13

№ 1089-IX від 16.12.2020

№ 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197

№ 1201-IX від 04.02.2021

№ 1231-IX від 16.02.2021, ВВР, 2021, № 21, ст.188

№ 1909-IX від 18.11.2021, ВВР, 2023, №№ 12-13, ст.28

№ 2228-IX від 21.04.2022

№ 2438-IX від 19.07.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 2

№ 2573-IX від 06.09.2022, ВВР, 2023, № 26, ст.93

№ 2581-IX від 07.09.2022

№ 2658-IX від 06.10.2022

№ 2765-IX від 16.11.2022, ВВР, 2023, № 53, ст.153

№ 2801-IX від 01.12.2022, ВВР, 2023, № 54, ст.159

№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120

№ 2956-IX від 24.02.2023, ВВР, 2023, № 61, ст.203

№ 3161-IX від 28.06.2023, ВВР, 2023, № 79, ст.279

№ 3164-IX від 28.06.2023, ВВР, 2023, № 79, ст.280

№ 3234-IX від 13.07.2023, ВВР, 2023, № 84, ст.309

№ 3720-IX від 21.05.2024, ВВР, 2024, №№ 37, 38, ст.238

№ 3992-IX від 08.10.2024, ВВР, 2025, № 8, ст.17

№ 4149-IX від 17.12.2024, ВВР, 2025, № 26, ст.80

№ 4574-IX від 21.08.2025

№ 4657-IX від 23.10.2025}

{У тексті Закону слова "дорожньо-транспортна подія" в усіх відмінках і числах замінено словами "дорожньо-транспортна пригода" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}

{У тексті Закону слова "уповноважений орган Міністерства аграрної політики України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3565-VI від 05.07.2011}

{У тексті Закону слова "центральні органи державної виконавчої влади", "центральні органи державної виконавчої влади України", "підрозділи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України", "Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України", "центральний орган виконавчої влади з питань нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі", "Міністерство охорони здоров'я України" в усіх відмінках та числах замінено відповідно словами "центральні органи виконавчої влади", "відповідні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху", "Міністерство внутрішніх справ України", "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі", "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я" у відповідному відмінку та числі згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

{Зміни в частині заміни слів у тексті Закону див. у підпункті 2 пункту 5 Закону № 5502-VI від 20.11.2012}

{У тексті Закону слова "нормативні акти" в усіх відмінках замінено словами "нормативно-правові акти" у відповідному відмінку, а слова "і стандарти" в усіх відмінках виключено згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

{У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022}

Цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Закону України про дорожній рух

Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).

Стаття 2. Законодавство про дорожній рух

Законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Стаття 3. Державне управління у сфері дорожнього руху

Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

{Частину другу статті 3 виключено на підставі Закону № 901-VIII від 23.12.2015}

{Стаття 3 в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008}

Розділ II

КОМПЕТЕНЦІЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ОРГАНІВ ВЛАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, МІНІСТЕРСТВ, ІНШИХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

{Назва розділу II в редакції Закону № 5459-VI від 16.10.2012}

Стаття 4. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху

До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить:

підготовка проектів законів, нормативно-правових актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України;

{Абзац третій статті 4 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012}

{Абзац четвертий статті 4 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012}

розробка і затвердження державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, вимог екологічної безпеки, а також програм координації використання всіх видів транспорту загального користування (автомобільний, залізничний, повітряний, водний);

фінансування, керівництво і контроль за виконанням державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

координація діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань та місцевого самоврядування у сфері дорожнього руху, а також вимог екологічної безпеки;

контроль за виконанням законодавства про дорожній рух;

визначення єдиного порядку організації дорожнього руху та його безпеки;

встановлення єдиних вимог щодо проектування, будівництва, реконструкції, ремонту, утримання та охорони автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, затвердження програм їх будівництва;

встановлення єдиних вимог щодо конструкції та технічного стану транспортних засобів, що експлуатуються в Україні;

визначення порядку видачі сертифікатів на здійснення діяльності, пов'язаної з виготовленням, ремонтом і експлуатацією транспортних засобів, перевезеннями вантажів і пасажирів, підготовкою водіїв, будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, іншими видами діяльності, що впливають на безпеку руху;

{Абзац дванадцятий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII від 02.03.2015}

визначення порядку здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, проведення їх обов'язкового технічного контролю та визначення обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, визначення переліку обладнання, необхідного для одержання суб'єктами господарювання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України (далі - суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю), а також переліку документів, що подаються для одержання такого права та інші повноваження, визначені цим Законом;

{Статтю 4 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008; в редакції Закону № 3565-VI від 05.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

визначення порядку оформлення і видачі погоджень та дозволів, надання інших послуг, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, а також визначення розміру плати за оформлення і видачу таких погоджень та дозволів, надання відповідних послуг;

{Статтю 4 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}

встановлення правил приймання іспитів із знань Правил дорожнього руху і навичок керування транспортними засобами;

{Статтю 4 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}

встановлення єдиних вимог і затвердження типових навчальних програм для учасників дорожнього руху, формування належної дорожньої культури та організація навчання різних груп населення правил дорожнього руху;

{Статтю 4 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}

визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі;

{Статтю 4 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

затвердження методики визначення економічних втрат у зв'язку із загибеллю або пораненням (травмуванням) людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

{Статтю 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 200-IX від 17.10.2019}

визначення порядку виготовлення та обліку номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, та номерних знаків для разових поїздок;

{Статтю 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2658-IX від 06.10.2022}

Джерелами фінансування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі можуть бути кошти державного та місцевих бюджетів, виділені в порядку та обсягах, передбачених законодавством, кошти приватних інвесторів, у тому числі залучені за моделлю державно-приватного партнерства, залучені кошти, включаючи кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

{Статтю 4 доповнено абзацом згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

Стаття 5. Компетенція органів влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій

{Назва статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

До компетенції органів влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить:

{Абзац перший статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

прийняття нормативно-правових актів з питань дорожнього руху та його безпеки, за винятком тих, що належать до компетенції Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України;

затвердження регіональних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про дорожній рух та його безпеку, за діяльністю підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання щодо планування та виконання заходів з безпеки дорожнього руху, вимог екологічної безпеки;

формування фондів для фінансування державних програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;

забезпечення розвитку мережі місцевих автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, їх утримання та охорони;

керівництво діяльністю по організації дорожнього руху;

організація навчання населення Правил дорожнього руху, проведення виховних заходів серед різних соціально-вікових груп населення щодо його безпеки;

організація підготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів і розвиток мережі відповідних навчальних закладів;

організація та здійснення заходів для своєчасного забезпечення потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод екстреною медичною допомогою безпосередньо на місці події та їх транспортування для надання подальшої медичної допомоги до відповідних закладів охорони здоров'я;

{Абзац десятий статті 5 в редакції Закону № 5081-VI від 05.07.2012}

створення умов для виконання бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги встановленого Кабінетом Міністрів України нормативу прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта;

{Абзац статті 5 в редакції Закону № 5081-VI від 05.07.2012}

організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;

керівництво роботою по пропаганді безпеки дорожнього руху, вимог екологічної безпеки;

контроль за справлянням державних і місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів у сфері дорожнього руху;

організація забезпечення індивідуальних власників транспортних засобів платними стоянками та колективними гаражами;

вирішення інших питань дорожнього руху.

Стаття 6. Компетенція міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій

{Назва статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить:

{Абзац перший частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку;

{Абзац другий частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

{Абзац третій частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012}

розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки;

формування міських і районних фондів, у тому числі позабюджетних, для фінансування програм і окремих заходів, спрямованих на розвиток дорожнього руху та його безпеки;

контроль за організацією навчання різних соціально-вікових груп населення Правил дорожнього руху, планування заходів, пов'язаних із профілактикою його безпеки, та контроль за їх виконанням;

контроль за підготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів, забезпеченням розвитку сфери цих послуг;

організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами;

здійснення та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дитячого дорожньо-транспортного травматизму;

проведення роботи по пропаганді безпеки дорожнього руху;

організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів;

встановлення порядку і здійснення заходів щодо забезпечення охорони транспортних засобів на платних стоянках та в колективних гаражах;

прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування;

{Частину першу статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1283-VII від 29.05.2014}

керівництво та контроль за діяльністю підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання за виконанням вимог законодавства, рішень органів державної виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку;

контроль за виявленням дорожньо-транспортних пригод та впровадженням заходів у місцях їх концентрації, на аварійно-небезпечних ділянках вулиць, доріг та залізничних переїздах;

організація системи заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху та контроль за їх реалізацією;

накладання у межах своєї компетенції адміністративних стягнень за порушення законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки;

керівництво роботою по справлянню податків, зборів та інших обов'язкових платежів у сфері дорожнього руху.

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить:

затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів;

впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи;

уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів;

визначення шляхів стимулювання користування електробусами, електричними колісними транспортними засобами та іншими екологічними видами транспорту.

{Абзац п'ятий частини другої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2956-IX від 24.02.2023}

{Статтю 6 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2262-VIII від 21.12.2017}

Органи, визначені частиною першою цієї статті, мають право розглядати і вирішувати інші питання, які відповідно до чинного законодавства належать до їх відання.

{Частина статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

Стаття 7. Компетенція сільських, селищних рад, їх виконавчих органів

{Назва статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

До компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху належить:

{Абзац перший статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

забезпечення виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і його безпеки;

розробка, затвердження та виконання місцевих програм безпеки дорожнього руху;

створення позабюджетних фондів для додаткового фінансування заходів щодо безпеки дорожнього руху;

організація та контроль за діяльністю підприємств з питань дорожнього руху і його безпеки;

сприяння створенню на території відповідного населеного пункту підприємств і організацій для надання платних послуг, пов'язаних з підготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв, технічним обслуговуванням і ремонтом транспортних засобів;

{Абзац шостий статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об'єктами сервісу;

{Статтю 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1283-VII від 29.05.2014}

{Статтю 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2262-VIII від 21.12.2017}

визначення шляхів стимулювання користування електричними колісними транспортними засобами та іншими екологічними видами транспорту;

{Статтю 7 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2262-VIII від 21.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2754-VIII від 11.07.2019, № 2956-IX від 24.02.2023}

сприяння організації та здійсненню медичної допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах та інших заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

проведення серед різних соціально-вікових груп населення профілактичних заходів щодо безпеки дорожнього руху;

навчання населення Правил дорожнього руху;

здійснення заходів щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.

{Статтю 8 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012}

Стаття 9. Компетенція власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів

До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:

розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;

участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;

компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;

забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;

забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;

вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;

передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;

визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;

передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;

проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;

термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;

розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги;

{Абзац шістнадцятий статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 586-VI від 24.09.2008, № 5081-VI від 05.07.2012, № 901-VIII від 23.12.2015}

обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;

проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;

виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства;

{Абзац дев'ятнадцятий статті 9 в редакції Закону № 200-IX від 17.10.2019}

впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;

{Статтю 9 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 200-IX від 17.10.2019}

{Абзац статті 9 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014}

забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;

своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.

Стаття 10. Компетенція власників транспортних засобів

До компетенції власників транспортних засобів належить:

здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів;

{Абзац другий статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3565-VI від 05.07.2011}

розвиток мережі навчальних закладів по підготовці та підвищенню кваліфікації водіїв транспортних засобів;

організація та здійснення заходів щодо медичного забезпечення безпеки дорожнього руху;

організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;

організація та фінансування заходів, пов'язаних із профілактикою дорожньо-транспортного травматизму;

вирішення питань експлуатації транспорту у надзвичайних ситуаціях;

створення за наявності більше п'ятнадцяти одиниць транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті, автотранспортного підприємства з відокремленою територією та комплексом відповідних умов, із введенням посад фахівців з безпеки дорожнього руху, відповідальних за зберігання, технічне обслуговування та експлуатацію транспортних засобів;

{Статтю 10 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}

здійснення обліку осіб, які допускаються до керування транспортним засобом.

{Статтю 10 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 596-VIII від 14.07.2015}

Стаття 11. Участь міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань у забезпеченні безпеки дорожнього руху

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання у межах своєї компетенції забезпечують безпеку дорожнього руху, несуть відповідальність за виконання державних і галузевих програм у сфері дорожнього руху, видають нормативно-правові акти про дорожній рух, що не суперечать законодавству про дорожній рух, сприяють підприємствам, установам та організаціям, що входять до їх складу, у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху.

{Частину другу статті 11 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012}

У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та об'єднаннях, підприємствах та організаціях, що мають транспортні засоби, при чисельності зайнятих експлуатацією транспортних засобів понад 50 чоловік, вводиться посада фахівця з безпеки дорожнього руху, а понад 500 чоловік - створюється служба безпеки дорожнього руху. Положення про цю службу затверджує Кабінет Міністрів України.

Стаття 12. Участь підприємств, установ, організацій у забезпеченні безпеки дорожнього руху, обов'язки посадових осіб у цій сфері

1. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними обов'язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожній рух.

{Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1096-IV від 10.07.2003}

2. Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов'язані:

забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров'я і дотриманням режиму праці та відпочинку;

забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації;

не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

{Абзац четвертий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}

не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає нормативам з безпеки дорожнього руху та вимогам правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов'язкового технічного контролю.

{Абзац п'ятий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3565-VI від 05.07.2011, № 124-IX від 20.09.2019}

3. Посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані:

забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху;

впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів;

позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;

по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження;

у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла;

обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху;

виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки;

своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

4. Особи, які відповідають за експлуатацію під'їзних і грунтових доріг, а також власники транспортних засобів зобов'язані виключати можливість виносу транспортними засобами землі, каміння або інших матеріалів на автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди.

Стаття 13. Участь об'єднань громадян і громадян у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху

Об'єднання громадян і громадяни мають сприяти державним органам у здійсненні заходів щодо безпеки дорожнього руху.

{Частину другу статті 13 виключено на підставі Закону № 586-VI від 24.09.2008}

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об'єднання зобов'язані враховувати пропозиції об'єднань громадян і громадян з питань безпеки дорожнього руху.

Держава забезпечує проведення пільгової податкової політики щодо об'єднань громадян, головною метою яких є проведення заходів з безпеки дорожнього руху.

Розділ III

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Стаття 14. Учасники дорожнього руху

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

{Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 309-IX від 03.12.2019}

Учасники дорожнього руху мають право на:

безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;

вивчення норм і правил дорожнього руху;

своєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою;

{Частину третю статті 14 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5081-VI від 05.07.2012}

отримання від гідрометеорологічних, дорожніх, комунальних та інших організацій, а також відповідних підрозділів Національної поліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України інформації про умови дорожнього руху.

{Абзац частини третьої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 743-IV від 15.05.2003, № 586-VI від 24.09.2008, № 901-VIII від 23.12.2015}

Учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника відповідних підрозділів Національної поліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку чинного законодавства.

{Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 743-IV від 15.05.2003, № 586-VI від 24.09.2008, № 901-VIII від 23.12.2015}

Учасники дорожнього руху зобов'язані:

знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху;

створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам;

виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух;

не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

{Частину п'яту статті 14 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 5081-VI від 05.07.2012}

у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

{Частину п'яту статті 14 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 5081-VI від 05.07.2012}

Поліцейські, працівники військової інспекції безпеки дорожнього руху, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, дорожньо-експлуатаційних служб та бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги при виконанні службових обов'язків можуть відступати від окремих вимог Правил дорожнього руху лише у випадках і при виконанні умов, викладених у них.

{Частина шоста статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 557-XIV від 24.03.99, № 743-IV від 15.05.2003, № 5081-VI від 05.07.2012, № 901-VIII від 23.12.2015}

Стаття 15. Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами

Кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:

мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;

автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку;

автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку;

автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.

Перелік медичних протипоказань (захворювань і вад), за наявності яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

{Частина четверта статті 15 в редакції Закону № 3234-IX від 13.07.2023}

Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами акредитації отримали відповідний сертифікат. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв здійснюються спеціалістами, які відповідають визначеним кваліфікаційним вимогам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік вимог до закладів, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, визначаються Міністерством внутрішніх справ України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах освіти і науки, транспорту та охорони праці.

{Частина п'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5081-VI від 05.07.2012, № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 3234-IX від 13.07.2023}

Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері. Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п'ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері.

Теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України, та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Теоретичний іспит складається особою, яка пройшла відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувала зміст теоретичного модулю типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів. До складання практичного іспиту допускається особа, яка успішно склала теоретичний іспит та пройшла відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі.

{Частина восьма статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 901-VIII від 23.12.2015, № 3234-IX від 13.07.2023}

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

{Частина дев'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3163-VI від 17.03.2011}

Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

{Частина десята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

{Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1528-IV від 19.02.2004; в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008}

Стаття 151. Особливості допуску до керування транспортними засобами здобувачів освіти

Для організації та проходження виробничої практики за професійними кваліфікаціями, що передбачають керування тракторами і сільськогосподарською технікою, заклад освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, видає свідоцтво на керування транспортним засобом відповідної категорії (крім руху на вулично-дорожній мережі) здобувачам професійної, фахової передвищої, вищої освіти, які досягли 16-річного віку, за умови відсутності медичних протипоказань та успішного опанування необхідними знаннями, вміннями та навичками, що засвідчується закладом освіти.

{Закон доповнено статтею 151 згідно із Законом № 4574-IX від 21.08.2025}

Стаття 16. Основні права та обов'язки водія транспортного засобу

Водій має право:

керувати транспортним засобом і перевозити пасажирів або вантажі на дорогах, вулицях та в інших місцях, де рух транспорту не заборонено у встановленому порядку;

довіряти у встановленому порядку право користування і розпорядження приватним транспортним засобом іншій особі, яка має відповідне право на керування;

знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи;

відступати від вимог цього розділу Закону в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян;

на відшкодування витрат у разі надання транспортного засобу поліцейським та працівникам охорони здоров'я у випадках, передбачених цим Законом;

{Абзац шостий частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;

одержувати необхідну допомогу від посадових осіб, організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху.

Водій зобов'язаний:

мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством;

{Абзац другий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 743-IV від 15.05.2003, № 1961-IV від 01.07.2004, № 3370-IV від 19.01.2006, № 3565-VI від 05.07.2011; в редакції Закону № 4621-VI від 22.03.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 222-VIII від 02.03.2015, № 901-VIII від 23.12.2015; в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1201-IX від 04.02.2021}

виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов'язаний:

{Абзац третій частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 743-IV від 15.05.2003, № 901-VIII від 23.12.2015; в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021}

а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху;

{Абзац частини другої статті 16 в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021}

б) тримати руки в полі зору поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і не виходити з транспортного засобу без дозволу;

{Абзац частини другої статті 16 в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021}

на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством;

{Абзац частини другої статті 16 в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021}

вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, осіб з інвалідністю, велосипедистів і людей похилого віку;

{Абзац частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}

не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів;

{Абзац частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}

не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту;

{Частину другу статті 16 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2612-VIII від 08.11.2018}

перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;

своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль;

{Абзац частини другої статті 16 в редакції Закону № 3565-VI від 05.07.2011}

під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;

надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;

{Абзац частини другої статті 16 виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;

вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів;

оплачувати вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу.

{Частину другу статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом № 2262-VIII від 21.12.2017}

Надавати транспортний засіб:

а) поліцейським та працівникам охорони здоров'я для доставки у найближчий медичний заклад осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

{Пункт "а" частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 743-IV від 15.05.2003, № 901-VIII від 23.12.2015}

б) поліцейським, а водії військових транспортних засобів також і посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для виконання непередбачених і невідкладних службових обов'язків по затриманню правопорушників. При цьому водій має право на відшкодування збитків згідно з чинним законодавством.

{Пункт "б" частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами № 743-IV від 15.05.2003, № 901-VIII від 23.12.2015}

{Частину четверту статті 16 виключено на підставі Закону № 586-VI від 24.09.2008}

Стаття 17. Основні права і обов'язки пішохода

Пішохід, тобто особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу (до пішоходів належать також особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода, ведуть велосипед, мопед чи мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску або крісло колісне), має право:

{Абзац перший частини першої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 309-IX від 03.12.2019}

на переважне перетинання проїзної частини по позначених пішохідних переходах;

при відсутності в зоні видимості переходу чи перехрестя переходити дорогу, вулицю, залізничний переїзд під прямим кутом до краю проїзної частини на дільниці, де вона добре проглядається в обидві сторони;

вимагати від державних та місцевих органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху.

Пішохід зобов'язаний:

рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці;

перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності - на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч;

керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється;

не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді;

не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження;

стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом;

не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

Стаття 18. Основні обов'язки та права пасажира

Пасажир, тобто особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним, зобов'язаний:

здійснювати посадку в транспортний засіб лише із спеціального майданчика, а в разі його відсутності - з тротуару чи узбіччя;

здійснювати посадку і висадку лише після повного припинення руху транспортного засобу;

не відволікати увагу водія від керування транспортним засобом;

під час зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського знаходитися на своєму місці до відповідного розпорядження або вимоги поліцейського;

{Частину першу статті 18 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021}

на вимогу поліцейського вийти з транспортного засобу.

{Частину першу статті 18 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021}

Пасажир при користуванні транспортним засобом має право на:

безпечне перевезення себе і багажу;

відшкодування заподіяних збитків;

своєчасну і точну інформацію про умови і порядок руху.

Стаття 19. Основні права і обов'язки велосипедистів і погоничів тварин

Особи, які керують велосипедами без двигунів, мають право:

їздити по спеціальних велосипедних доріжках, а в разі їх відсутності - по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.

Вони зобов'язані:

використовувати технічно справні та належним чином обладнані велосипеди;

не перевозити вантажів, що заважають керуванню;

не перевозити пасажирів, за винятком дітей віком до семи років, на спеціально обладнаному сидінні.

Погоничі тварин зобов'язані:

не залишати тварин на проїзній частині без догляду, не переганяти тварин через залізничні колії та дороги, вулиці поза спеціально відведеними місцями, а також через проїзну частину в темний час доби і в умовах недостатньої видимості.

Візки (сани) повинні бути обладнані світловідбивними пристроями, а в темний час доби - і ліхтарями.

Стаття 191. Основні права і обов'язки осіб, які рухаються в кріслах колісних

Особи, які рухаються в кріслах колісних, мають право:

рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода;

рухатися по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю.

Особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, мають право на переважне перетинання проїзної частини дороги по позначених пішохідних переходах. Під час руху вони повинні виконувати Правила дорожнього руху щодо обов'язків пішоходів.

Особи, які рухаються в кріслах колісних по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів по правій крайній смузі, поворот ліворуч та розворот дозволяються на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Під час руху вони повинні виконувати Правила дорожнього руху щодо обов'язків велосипедистів.

Особи, які рухаються в кріслах колісних, зобов'язані:

використовувати технічно справні та належним чином обладнані крісла колісні;

не перевозити вантажі, що заважають керуванню;

не буксирувати причепи;

не перевозити пасажирів.

Крісла колісні повинні бути обладнані світловідбивними пристроями, а під час руху в темний час доби по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю - зовнішніми світловими приладами.

{Закон доповнено статтею 191 згідно із Законом № 309-IX від 03.12.2019}

Стаття 20. Навчання різних груп населення Правил дорожнього руху

Навчання громадян Правил дорожнього руху здійснюється згідно з типовими навчальними програмами, підготовленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, погодженими з Міністерством внутрішніх справ України і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, та затвердженими Кабінетом Міністрів України.

{Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, забезпечує вивчення Правил дорожнього руху в закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної, фахової передвищої освіти, а також підготовку і перепідготовку педагогічних працівників, діяльність яких пов'язана з навчанням громадян Правил дорожнього руху та підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів.

{Частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 4574-IX від 21.08.2025}

Розвиток у дітей навичок безпечної поведінки на дорозі розпочинається в закладах дошкільної освіти із трирічного віку. У закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої освіти може проводитися навчання учнів Правилам дорожнього руху за програмами підготовки водіїв категорій A1, A, B1, B.

{Частина третя статті 20 в редакції Закону № 4574-IX від 21.08.2025}

Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція, медіа надають допомогу у проведенні профілактичних заходів і в навчанні різних груп населення Правил дорожнього руху.

{Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

{Стаття 20 в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008}

Розділ IV

АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ, ВУЛИЦІ

Стаття 21. Автомобільні дороги, вулиці, їх поділ, користування ними

Автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами.

Автомобільні дороги, вулиці поділяються на: загального користування, відомчі та приватні.

Автомобільні (позаміські) дороги загального користування поділяються на дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги державного значення поділяються на магістральні та інші.

У містах вулиці та дороги поділяються на магістральні вулиці та дороги, дороги та вулиці місцевого значення.

Порядок користування автомобільними дорогами визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22. Основні вимоги щодо проектування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів

Організації та громадяни, які здійснюють розробку типових або індивідуальних проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, зобов'язані передбачати весь комплекс заходів, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, екологічних вимог, з урахуванням специфічних потреб осіб з інвалідністю (у тому числі встановлення автоматизованих систем керування дорожнім рухом із звуковим сигналом).

{Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами № 586-VI від 24.09.2008, № 2581-VIII від 02.10.2018}

Зменшення капітальних витрат за рахунок скорочення заходів, що впливають на безпеку дорожнього руху, забороняється. Проекти на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів підлягають експертизі, погодженню в органах державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм з безпеки дорожнього руху на відповідність вимогам правил, нормативів з безпеки дорожнього руху та оцінці впливу на довкілля, а виявлені відхилення від їх вимог - усуненню.

{Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2059-VIII від 23.05.2017, № 124-IX від 20.09.2019}

Стаття 23. Основні вимоги щодо будівництва, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів

Усі роботи по будівництву, реконструкції і ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів повинні здійснюватись згідно з проектами та вимогами правил, нормативів України з безпеки дорожнього руху.

У разі виникнення умов, за яких неможливо реалізувати окремі проектні рішення, виконавець робіт зобов'язаний повідомити про це проектувальника і замовника з метою розробки додаткових заходів щодо безпеки дорожнього руху.

Приймання завершених будівництвом, реконструкцією і ремонтом робіт на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах проводиться за участю органів державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм з безпеки дорожнього руху після виконання заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

{Частина третя статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

Стаття 24. Основні вимоги до діяльності власників доріг, вулиць та залізничних переїздів

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або органи, уповноважені ними здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мають право вимагати від користувачів дотримання чинних законодавчих і нормативно-правових актів стосовно дорожнього руху, правил ремонту і утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування дорогами і дорожніми спорудами та їх охорони.

Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода або несвоєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою людини, яка перебуває у невідкладному стані сталася з їх вини.

{Частина п'ята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5081-VI від 05.07.2012}

Стаття 25. Обладнання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів об'єктами сервісу

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зобов'язані разом з дорожніми органами здійснювати заходи щодо обладнання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів об'єктами автомобільного сервісу згідно із затвердженими нормативами проектування, планами будівництва і генеральними схемами розміщення таких об'єктів, з дотриманням екологічно безпечних умов, а також організовувати їх роботу з метою максимального задоволення потреб учасників дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди з інтенсивним рухом обладнуються засобами аварійного зв'язку для виклику екстреної медичної допомоги, поліцейських і працівників дорожньо-експлуатаційних організацій.

{Частина перша статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5081-VI від 05.07.2012, № 5459-VI від 16.10.2012, № 901-VIII від 23.12.2015}

Виконавчі органи Київської, Севастопольської та Сімферопольської міських рад, міських рад міст, що є адміністративними центрами областей, забезпечують розміщення, обладнання та функціонування в межах міст майданчиків для паркування, кількість місць для паркування на яких має становити не менш як 10 відсотків кількості населення для міста Києва та не менш як 5 відсотків кількості населення для міст Севастополя, Сімферополя та міст, що є обласними центрами.

{Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1283-VII від 29.05.2014}

Власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування транспортних засобів забезпечують виділення та облаштування в межах таких майданчиків місць для паркування транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох років та мають відповідний розпізнавальний знак на транспортному засобі.

{Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4657-IX від 23.10.2025}

Порядок визначення спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування транспортних засобів із місцями для паркування транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох років та мають відповідний розпізнавальний знак на транспортному засобі, облаштування таких місць для паркування, їх позначення, підтвердження права на паркування відповідного транспортного засобу, а також встановлення (нанесення) відповідного розпізнавального знака на транспортний засіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4657-IX від 23.10.2025}

Кількість місць, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії, які перевозять дітей віком до трьох років та мають відповідний розпізнавальний знак на транспортному засобі, становить не менше 5 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, але не менше одного місця, позначеного відповідним дорожнім знаком або дорожньою розміткою.

{Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4657-IX від 23.10.2025}

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють створенню власниками спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування транспортних засобів окремих місць для паркування транспортних засобів, якими керують вагітні жінки, люди похилого віку та ветерани.

{Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4657-IX від 23.10.2025}

{Частину статті 25 виключено на підставі Закону № 901-VIII від 23.12.2015}

Стаття 26. Обмеження або заборона дорожнього руху при виконанні робіт на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах

При виконанні робіт в смузі відведення автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, якщо це загрожує безпечному чи безперебійному руху транспорту і пішоходів, організації, що відповідають за утримання автомобільної дороги, вулиці та залізничного переїзду, можуть закрити чи обмежити рух на основі погодженого з Національною поліцією ордера, який видається відповідним дорожнім органом, а в містах - службою місцевого державного органу виконавчої влади та місцевого самоврядування. У ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт.

{Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 586-VI від 24.09.2008, № 901-VIII від 23.12.2015}

Порушення цих вимог тягне за собою матеріальну відповідальність організацій, що виконують роботи.

Обмеження або заборона руху без ордера можливі лише у випадках, пов'язаних із стихійними явищами, а також з необхідністю виконання аварійних робіт, про що повідомляється місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і відповідним підрозділам Національної поліції.

{Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законами № 586-VI від 24.09.2008, № 901-VIII від 23.12.2015}

Стаття 261. Обмеження або заборона дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона

Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг дозволяється під час проїзду автомобільним транспортом Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, а також глав іноземних держав, парламентів і урядів, керівників міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом. Супроводження транспортних засобів, у яких пересуваються глави іноземних держав, парламентів і урядів, керівники міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом, здійснюється з урахуванням принципу взаємності.

{Частина перша статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008}

Безпечний та безперешкодний проїзд транспортних засобів з особами, зазначеними в частині першій цієї статті, забезпечується відповідними підрозділами Національної поліції, Управління державної охорони України шляхом запровадження тимчасових обмежень, заборони руху інших учасників дорожнього руху або його регулювання відповідними підрозділами Національної поліції. Супроводження таких транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції з використанням спеціальних автомобілів або мотоциклів з розпізнавальним фарбуванням і написами відповідно до вимог нормативно-правових актів та увімкненими спеціальними світловими і в разі потреби звуковими сигнальними пристроями.

{Частина друга статті 261 в редакції Законів № 586-VI від 24.09.2008, № 901-VIII від 23.12.2015, із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}

Тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг встановлюється не раніше ніж за десять хвилин до та відміняються не пізніше ніж через три хвилини після проїзду осіб, зазначених у частині першій цієї статті.

Під час проїзду автомобільного транспорту з особами, зазначеними в частині першій цієї статті, дозволяється рух автомобілів спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, пожежної охорони, Національної поліції, оперативно-рятувальних та інших аварійних служб, які виконують невідкладні службові завдання.

{Частина четверта статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5081-VI від 05.07.2012, № 901-VIII від 23.12.2015}

Тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг під час проїзду автомобільним транспортом інших осіб, крім зазначених у частині першій цієї статті, забороняється.

Безперешкодний проїзд офіційних делегацій та осіб, щодо яких здійснюється супровід кортежем (ескортом), забезпечується відповідними підрозділами Національної поліції.

{Частина шоста статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законами № 586-VI від 24.09.2008, № 901-VIII від 23.12.2015}

Такий супровід здійснюється за відповідною технологією та в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України і Управлінням державної охорони України.

{Закон доповнено статтею 261 згідно із Законом № 2249-IV від 16.12.2004}

Стаття 27. Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах

Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-комунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і нормативів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.

{Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законами № 596-VIII від 14.07.2015, № 901-VIII від 23.12.2015, № 124-IX від 20.09.2019, № 1089-IX від 16.12.2020}

Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

{Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються.

У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Національної поліції, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.

{Частина четверта статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015}

При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються позачергово.