Про передачу в натурі нафтопродуктів

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ АРБІТРАЖНА НАГЛЯДОВА КОЛЕГІЯ

ПОСТАНОВА

15.04.94 Справа N 04-1/ЦА-7/6-НГ-16/23

vd940415 vn04-1/ЦА-7/6-НГ-16/23

( Додатково див. Рішення ВАСУ N 7/6-нг ( v07_6800-94 ) від

25.01.94, Постанову N 02-7/6-ЦА-19/275 ( v_275800-94 ) від 31.08.94, Постанову ( n0001800-94 ) від 24.11.94 та Коментар ( n0003697-95 ) від 01.02.95 )

Арбітражна наглядова колегія розглянула заяву АТ "Лисичанськнафгооргсинтез" про перевірку рішення Вищого арбітражного суду України зі справи 7/6-нг ( v07_6800-94 ) за позовом спільного науково-виробничого підприємства "Магнов" (м. Київ) до АТ "Лисичанськнафтооргсинтез" про передачу в натурі нафтопродуктів на умовах, передбачених договором від 29.10.92 N 35.

Рішенням Вищого арбітражного суду України від 25.01.94 ( v07_6800-94 ) позов задоволено, АТ "Лисичанськнафгооргсинтез" зобов'язане передати спільному науково-виробничому малому підприємству "Магнов" бензину автомобільного - 2325,7 т; авіаційного гасу ТС-1 - 2649,6 т; дизельного палива Л-0,2:0,5 - 5567 т; технологічного палива Э-4 - 51049 т у зв'язку з невиконанням умов договору з переробки нафтопродуктів та виготовлення з них бензину, дизпалива тощо.

АТ "Лисичанськнафгооргсинтез" просить рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.94 ( v07_6800-94 ) у цій справі скасувати, оскільки право на отримання нафтопродуктів позивачем передано АТ "ВАНК" (м. Москва); рознарядки на нафтопродукти не узгоджувалися з Держкомнафтогазом; ліцензія фірми "Магнов" повинна бути анульована; з боку підприємства "Магнов" мала місце уступка вимог.

Розглянувши матеріали справи, арбітражна наглядова колегія врахувала таке:

1. АТ "Лисичанськнафтооргсинтез" не виконало умови договору підряду щодо передачі нафтопродуктів, одержаних від переробки давальницької нафти.

2. Доводи відповідача щодо того, нібито рознарядки на нафтопродукти повинні узгоджуватися з Держкомнафтогазом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки адміністративне втручання відомства у процес розподілу нафтопродуктів, які належать комерційній структурі, є недопустимим згідно з чинним законодавством України.

3. Актом ревізії, складеним КРУ Мінфіну України від 18.09.93, листом Лисичанського нафтопереробного заводу від 21.01.94 N 18-455 дії Держкомнафтогазу визнані неправомірними. Крім того, в згаданому листі заводу зазначено, що відповідач змушений був виконувати розпорядження Держкомнафтогазу, оскільки останній є власником майна заводу.

4. АТ "Лисичанськнафтооргсинтез" не позбавлено права відшкодовувати збитки, завдані відповідачу неправомірними діями Держкомнафтогазу.

5. Відповідачем не представлені документи, що свідчили б про передачу права власності на нафтопродукт від підприємства "Магнов" до АТ "ВАНК".

6. Оскільки позивач не має права залишити за собою основні вимоги за зобов'язанням та передати іншій особі тільки права з реалізації нафтопродуктів (п. 2 додатку N 2 до договору від 15.10.92 N 39), така угода не може розглядатися як уступка вимоги відповідно до ст. 197 ЦК України ( 1540-06 ).

7. Вимога позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння правомірно грунтується на ст. 144 ЦК України ( 1540-06 ) та ст. 50 Закону України "Про власність" ( 697-12 ).

Таким чином, АТ "Лисичанськнафтооргсинтез" безпідставно відмовилось від виконання договірних зобов'язань, завдало позивачеві збитки, не погодило змін до умов договору згідно з п.6.2 угоди від 29.10.92.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 106, 108 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), ПОСТАНОВИЛИ:

рішення Вищого арбітражного суду України у справі від 25.01.94 N 7/6-нг ( v07_6800-94 ) залишити без змін.

Надруковано: "Вісник Вищого Арбітражного Суду України", N 2, 1995 р.