Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах

Тип: Постанова

№ 64

Дата: 11 червня 2018 р.

Статус: Чинний

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.06.2018 № 64

Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку

№ 126 від 26.11.2018

№ 165 від 29.12.2018

№ 74 від 05.06.2019

№ 46 від 03.04.2020

№ 172 від 29.12.2020

№ 9 від 26.01.2021

№ 136 від 06.12.2021

№ 40 від 30.03.2023

№ 164 від 16.12.2023

№ 39 від 06.04.2024

№ 52 від 02.05.2024

№ 152 від 20.12.2024

№ 9 від 22.01.2026

№ 64 від 12.06.2026

№ 70 від 30.06.2026

№ 94 від 18.08.2026}

Відповідно до статей 7, 15 та 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 44 та 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою вдосконалення в банках України системи управління ризиками з урахуванням принципів і рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах (далі - Положення), що додається.

2. Банкам України/відповідальним особам банківських груп розробити/доопрацювати та запровадити внутрішньобанківські/внутрішньогрупові документи з питань управління ризиками, виконати заходи із запровадження вимог Положення в терміни, установлені в графіку, що додається.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

21. Банкам України / відповідальним особам банківських груп розробити / доопрацювати паспорти продуктів за продуктами, що були запроваджені банками до 27 січня 2026 року та щодо яких не прийнято рішення про їх закриття (припинення), з урахуванням вимог пунктів 761, 762 глави 11 розділу I Положення:

1) за продуктами, до яких зміни з 01 вересня 2026 року до 30 серпня 2027 року не вносяться, – до 31 серпня 2027 року;

2) за продуктами, до яких зміни з 01 вересня 2026 року до 30 серпня 2027 року вносяться, – під час унесення таких змін.

{Постанову доповнено новим пунктом 21 згідно з Постановою Національного банку № 94 від 18.08.2026}

22. Вимога пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 22 січня 2026 року № 9 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” щодо необхідності розроблення, доопрацювання та запровадження банками України / відповідальними особами банківських груп внутрішньобанківських / внутрішньогрупових документів, не застосовується до паспортів продуктів за продуктами, що були запроваджені банками до 27 січня 2026 року.

{Постанову доповнено новим пунктом 22 згідно з Постановою Національного банку № 94 від 18.08.2026}

3. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Голова

Я.В. Смолій

Додаток

до постанови Правління

Національного банку України

11.06.2018 № 64

ГРАФІК

виконання банками України та банківськими групами заходів із запровадження вимог Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах

№ з/п

Захід

Термін виконання банком

Термін виконання банківською групою

I. Перший етап - запровадження організаційних заходів

1. Приведення організаційної структури системи управління ризиками у відповідність до вимог Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах (далі - Положення) та затвердження змін до бюджету банку (за потреби), уключаючи:

1) створення комітету ради банку з управління ризиками (у разі прийняття такого рішення радою банку)

До 30 березня 2019 року

До 30 квітня 2019 року

2) створення підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс)

До 30 березня 2019 року

До 30 квітня 2019 року

3) забезпечення достатньої чисельності персоналу належної кваліфікації

До 30 березня 2019 року

До 30 квітня 2019 року

4) визначення функцій, обов'язків, повноважень та відповідальності осіб, залучених до системи управління ризиками

До 30 березня 2019 року

До 30 квітня 2019 року

5) визначення механізмів та відповідальних осіб за належне забезпечення співпраці між підрозділами банку на всіх організаційних рівнях із застосуванням моделі трьох ліній захисту

До 30 березня 2019 року

До 30 квітня 2019 року

2. Надання банком та відповідальною особою банківської групи Національному банку України інформації про виконання першого етапу запровадження Положення

До 15 квітня 2019 року

До 15 травня 2019 року

II. Другий етап - запровадження культури ризиків

1. Розроблення/доопрацювання, затвердження та впровадження культури управління ризиками, уключаючи:

1) кодекс поведінки (етики)

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

2) політику запобігання конфліктам інтересів

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

3) порядок здійснення операцій із пов'язаними з банком особами

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

4) механізм конфіденційного повідомлення про неприйнятну поведінку в банку (whistleblowing policy mechanism)

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

5) програму навчання та підвищення кваліфікації працівників банку з питань управління ризиками

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

2. Надання банком та відповідальною особою банківської групи Національному банку України інформації про виконання другого етапу запровадження Положення

До 15 квітня 2019 року

До 15 липня 2019 року

III. Третій етап - запровадження стратегій, політики, методик і процедур

1. Розроблення/доопрацювання, затвердження та запровадження внутрішньобанківських/внутрішньогрупових документів щодо управління ризиками, уключаючи:

1) стратегію управління ризиками; політику та процедури запровадження нових продуктів і значних змін у діяльності банку; процедури ескалації порушень лімітів ризиків; порядок, форми, наповнення та періодичність надання звітів суб'єктам системи управління ризиками

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

щодо кредитного ризику:

2) політику управління кредитним ризиком

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

3) методики, методи, обов'язкові інструменти

До 30 жовтня 2019 року

До 30 січня 2020 року

4) процеси, інформаційні системи та звітування

До 30 жовтня 2019 року

До 30 січня 2020 року

щодо ризику ліквідності:

5) політику управління ризиком ліквідності, план фінансування в кризових ситуаціях

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

6) методики, методи, обов'язкові інструменти

До 30 вересня 2019 року

До 30 грудня 2019 року

7) процеси, інформаційні системи та звітування

До 30 листопада 2019 року

До 28 лютого 2020 року

щодо процентного ризику банківської книги:

8) політику управління процентним ризиком банківської книги

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

9) методики, методи, обов'язкові інструменти

До 30 вересня 2019 року

До 30 грудня 2019 року

10) процеси, інформаційні системи та звітування

До 30 листопада 2019 року

До 28 лютого 2020 року

щодо ринкових ризиків:

11) політику управління ринковим ризиком

До 30 березня 2019 року

До 30 червня 2019 року

12) методики, методи, обов'язкові інструменти

До 30 вересня 2019 року

До 30 грудня 2019 року

13) процеси, інформаційні системи та звітування

До 30 листопада 2019 року

До 28 лютого 2020 року

щодо операційного ризику:

14) політику управління операційним ризиком, план забезпечення безперервної діяльності

До 30 жовтня 2019 року

До 30 січня 2020 року

15) методики, методи, обов'язкові інструменти

До 30 жовтня 2019 року

До 30 січня 2020 року

16) процеси, інформаційні системи та звітування

До 30 листопада 2019 року

До 28 лютого 2020 року

щодо комплаєнс-ризику:

17) політику управління комплаєнс-ризиком

До 30 жовтня 2019 року

До 30 січня 2020 року

18) методики, методи, обов'язкові інструменти

До 30 жовтня 2019 року

До 30 січня 2020 року

19) процеси, інформаційні системи та звітування

До 30 листопада 2019 року

До 28 лютого 2020 року

щодо інших суттєвих ризиків:

20) методику виявлення суттєвих ризиків

До 30 жовтня 2019 року

До 30 січня 2020 року

21) політику управління іншими суттєвими ризиками

До 30 жовтня 2019 року

До 30 січня 2020 року

22) методики, методи, обов'язкові інструменти

До 30 листопада 2019 року

До 28 лютого 2020 року

23) процеси, інформаційні системи та звітування

До 30 листопада 2019 року

До 28 лютого 2020 року

2. Надання банком та відповідальною особою банківської групи Національному банку України інформації про виконання третього етапу запровадження Положення

До 15 грудня 2019 року

До 15 березня 2020 року

IV. Четвертий етап - запровадження декларації схильності до ризиків та інших вимог Положення

1. Розроблення, затвердження та запровадження декларації схильності до ризиків

До 30 січня 2020 року

До 31 серпня 2020 року

2. Розроблення/доопрацювання та затвердження радою банку інших внутрішньобанківських/внутрішньогрупових документів щодо управління ризиками та запровадження інших вимог Положення

До 30 січня 2020 року

До 31 серпня 2020 року

3. Надання банком та відповідальною особою банківської групи Національному банку України інформації про виконання четвертого етапу запровадження Положення

До 15 лютого 2020 року

До 15 вересня 2020 року

{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 126 від 26.11.2018, № 74 від 05.06.2019, № 46 від 03.04.2020, № 172 від 29.12.2020}

Директор Департаменту

методології

Н.В. Іваненко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

11.06.2018 № 64

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах

{У тексті Положення слова “ринкових ризиків”, “ринковими ризиками” замінено відповідно словами “ринкового ризику”, “ринковим ризиком” згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

{У тексті Положення посилання на додатки 7-10 замінено посиланнями відповідно на додатки 8-11 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

I. Загальні положення

1. Основні положення та терміни

1. Це Положення розроблено відповідно до вимог Закону України "Про Національний банк України", Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з урахуванням принципів і рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду щодо корпоративного управління та управління ризиками в банках і банківських групах.

2. Це Положення визначає основні цілі та принципи управління ризиками, які виникають за всіма напрямами діяльності банку та банківської групи на всіх організаційних рівнях, і встановлює мінімальні вимоги щодо організації в банку та банківській групі комплексної, адекватної та ефективної системи управління ризиками.

3. Терміни, що використовуються в цьому Положенні, вживаються в таких значеннях:

1) агрегування даних щодо ризиків - виявлення, збір та оброблення даних про ризики, ураховуючи вимоги щодо складання звітності про ризики, що дає змогу оцінити діяльність банку з урахуванням ризик-апетиту. Агрегування даних щодо ризиків уключає також класифікацію, сегментацію, об'єднання чи розбивку даних про ризики;

11) активна банківська операція - термін застосовується в значенні, визначеному в Положенні про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 року № 351 (зі змінами) (далі - Положення № 351);

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 11 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

2) аутсорсер - організація будь-якої форми власності, фізична особа-підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, обрана банком для виконання на умовах аутсорсингу окремих робіт/функцій (далі - функції) банку;

{Підпункт 2 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

3) аутсорсинг - передавання функцій банку на виконання аутсорсеру на договірній та регулярній основі з метою оптимізації витрат і процесів у банку;

{Підпункт 3 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

4) банківська книга - активи та зобов'язання банку (як балансові, так і позабалансові), які не включені до торгової книги;

41) бізнес-модель управління фінансовими активами - бізнес-модель, яку банк використовує для управління фінансовими активами з метою генерування грошових потоків, визначена згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 лютого 2018 року № 14 (зі змінами);

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 41 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

5) бізнес-процес - сукупність взаємопов'язаних або взаємодіючих видів діяльності, спрямованих на створення певного продукту або послуги;

51) верифікація вартості майна - перевірка достовірності ринкової (справедливої) вартості майна, визначеної оцінювачем під час здійснення ним оцінки майна;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 51 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

52) внутрішньогруповий TPSP-постачальник (англійською мовою intragroup TPSP - intragroup Third-Party Service Provider) - постачальник, який є учасником банківської групи згідно зі статтею 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та надає послуги іншим учасникам цієї банківської групи;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 52 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020; в редакції Постанови Національного банку № 70 від 30.06.2026}

53) головний ризик-менеджер (CRO) - головна посадова особа банку, відповідальна за управління ризиками;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 53 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020; в редакції Постанови Національного банку № 70 від 30.06.2026}

54) головний комплаєнс-менеджер (CCO) - головна посадова особа банку, відповідальна за здійснення контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

{Підпункт 54 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 70 від 30.06.2026}

6) декларація схильності до ризиків (RAS - Risk Appetite Statement) - внутрішньобанківський/внутрішньогруповий документ, який визначає сукупну величину ризик-апетиту, види ризиків, які банк прийматиме або уникатиме з метою досягнення його бізнес-цілей, та рівень ризик-апетиту щодо кожного з них (індивідуальний рівень);

{Підпункт 6 пункту 3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

7) диверсифікація - обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем шляхом пошуку та поєднання портфелів, які за однакових умов приводять до різних не обов'язково прямо протилежних результатів. Диверсифікація є методом пом'якшення ризику, який застосовується як щодо активних, так і пасивних операцій;

71) договір з TPSP-постачальником - укладений в письмовій формі договір між банком / учасником банківської групи та TPSP-постачальником про надання банку / учаснику банківської групи однієї або кількох послуг, а саме:

включає договір з аутсорсером, договір з надання послуг внутрішньогруповим TPSP-постачальником, договір про надання послуг з підтримки діяльності банку / учасника банківської групи та договір про виконання функцій технологічного оператора платіжних послуг відповідно до Закону України “Про платіжні послуги”;

не включає:

операцій з надання банківських послуг / фінансових послуг / платіжних послуг / здійснення іншої діяльності, що здійснюється банком / учасником банківської групи на підставі ліцензії / дозволу, наданого органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг;

операцій, які здійснюються між банками, іншими учасниками ринку фінансових послуг, банками / учасниками банківської групи з їх працівниками, банками / учасниками банківської групи за дорученням їх клієнтів або контрагентів, включаючи страхування, надання / отримання послуг інфраструктури фінансового ринку, зокрема клірингові послуги, послуги розрахунків, послуги центрального депозитарію цінних паперів;

договори між TPSP-постачальником і будь-якою стороною в ланцюгу постачання (n-ю стороною для банку / учасника банківської групи);

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 71 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

8) допустимий рівень ризику (Risk Capacity) - максимальна величина ризику, яку банк у змозі прийняти за всіма видами ризиків з огляду на рівень його капіталу та ліквідності, здатність адекватно та ефективно управляти ризиками, а також з урахуванням регуляторних обмежень, установлених законодавством України;

{Підпункт 8 пункту 3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

81) достатність внутрішнього капіталу - термін застосовується в значенні, визначеному в Положенні про організацію процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках України та банківських групах, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2021 року № 161 (зі змінами) (далі - Положення № 161);

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 81 згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

82) достатність внутрішньої ліквідності - термін застосовується в значенні, визначеному в Положенні про організацію процесу оцінки достатності внутрішньої ліквідності в банках України та банківських групах, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 19 липня 2024 року № 88 (зі змінами) (далі - Положення № 88);

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 82 згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

9) дохідність до погашення (YTM - Yield to Maturity) - сукупна величина дохідності у відсотках річних, яку банк отримає в разі набуття у власність облігації або іншого боргового інструменту на дату оцінки за поточною ринковою (справедливою) вартістю за умови утримання такого інструменту до погашення;

10) дюрація - середньозважений строк до отримання грошових потоків за облігацією або іншими фінансовими інструментами з фіксованим прибутком;

11) економічна вартість капіталу (EVE - Economic Value of Equity) - теперішня вартість чистих майбутніх грошових потоків за фінансовими інструментами банківської книги;

12) інформаційна система щодо управління ризиками - сукупність технічних засобів, методів і процедур, що забезпечують реєстрацію, зберігання, оброблення, моніторинг і своєчасне формування достовірної інформації для звітування (інформування), аналізу та прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо управління ризиками;

121) інфраструктура фінансового ринку - багатостороння система взаємодії учасників фінансового ринку, організаторів торгівлі, центрального депозитарію цінних паперів, платіжних, клірингових, розрахункових і депозитарних установ, а також інформаційних та технологічних систем, діяльність яких спрямована на забезпечення функціонування фінансового ринку шляхом укладання договорів, обліку, виконання розрахунків за фінансовими операціями та фінансовими інструментами;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 121 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

122) карта взаємозв'язків і взаємозалежностей між TPSP-постачальниками - внутрішньобанківський / внутрішньогруповий документ, що містить інформацію про ділові відносини між TPSP-постачальниками, спільних власників TPSP-постачальників, ключові n-і сторони TPSP-постачальників та іншу інформацію, що свідчить про наявність / відсутність взаємозв'язків і взаємозалежностей між TPSP-постачальниками;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 122 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

13) кіберризик - уживається в значенні, визначеному в Положенні про здійснення контролю за дотриманням банками вимог законодавства з питань інформаційної безпеки, кіберзахисту та електронних довірчих послуг, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 16 січня 2021 року № 4;

{Підпункт 13 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 172 від 29.12.2020, № 40 від 30.03.2023}

131) ключова n-на сторона - n-на сторона в ланцюгу постачання, яка має опосередкований вплив на підтримання / надання критичної послуги TPSP-постачальником банку / учаснику банківської групи;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 131 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

14) комплаєнс-ризик - імовірність виникнення збитків/санкцій, додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства, нормативно-правових актів, ринкових стандартів, правил добросовісної конкуренції, правил корпоративної етики, виникнення конфлікту інтересів, а також внутрішньобанківських/внутрішньогрупових документів банку;

{Підпункт 14 пункту 3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

15) кредит - термін застосовується в значенні "кредитна операція", визначеному в Положенні № 351;

{Підпункт 15 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

16) кредитний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок невиконання боржником/контрагентом узятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору. Кредитний ризик виникає за всіма активними банківськими операціями, за винятком боргових цінних паперів та інших фінансових інструментів у торговій книзі банку;

{Підпункт 16 пункту 3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

161) критична послуга - послуга, що надається банку / учаснику банківської групи одним критичним TPSP-постачальником або кількома TPSP-постачальниками, які не є критичними та мають спільного кінцевого бенефіціарного власника або керівником яких є одна й та сама фізична особа, відмова або збій / переривання у наданні якої/яких може мати суттєвий вплив на його бізнес-модель, здатність забезпечувати безперервну діяльність, виконувати критичні функції, дотримуватися вимог законодавства України;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 161 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

162) критична функція - вид діяльності / процес / персонал / допоміжні активи, включаючи технології, інформацію та обладнання, необхідні для виконання такої функції банком / учасником банківської групи, порушення / зупинення / припинення яких матиме суттєвий негативний вплив на фінансовий стан, безперервність діяльності, дотримання банком / учасником банківської групи вимог законодавства України, та/або може загрожувати фінансовій стабільності, та/або мати суттєвий негативний вплив на економіку або на окремі галузеві / регіональні сегменти економіки України через розмір або частку банку / учасника банківської групи на ринку / у регіоні, складність / унікальність / обсяги здійснюваних ним операцій, ступінь фінансових взаємозв'язків, включаючи транскордонну діяльність банку / учасника банківської групи;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 162 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

163) критичний договір з TPSP-постачальником - договір, на підставі якого критичний TPSP-постачальник надає одну чи більше критичних послуг банку / учаснику банківської групи;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 163 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

164) критичний TPSP-постачальник - TPSP-постачальник, який надає банку / учаснику банківської групи критичну послугу;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 164 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

17) культура управління ризиками - дотримання визначених банком принципів, правил, норм банку, спрямованих на проінформованість усіх працівників банку щодо прийняття ризиків та управління ризиками;

171) ланцюг постачання - сукупність суб'єктів господарювання, включаючи TPSP-постачальника, що здійснюють діяльність з надання послуг, постачання матеріальних / нематеріальних активів, інших ресурсів, діяльність яких прямо чи опосередковано використовуються TPSP-постачальником для надання послуг банку / учаснику банківської групи;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 171 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

18) ліміт ризику - обмеження, установлені банком для контролю величини ризиків, на які наражається банк протягом своєї діяльності;

181) модельний ризик (складова операційного ризику) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок прийняття некоректних рішень через некоректність результатів моделей, спричинених помилками в їх розробці, впровадженні та/або використанні;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 181 згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

19) модифікована дюрація - показник, що відображає вплив зміни дохідності до погашення на вартість облігації або іншого фінансового інструменту з фіксованим прибутком;

20) необтяжені активи - активи банку, щодо яких немає юридичних, регуляторних або операційних перешкод для надання їх як застави для залучення фінансування або продажу іншій стороні;

{Підпункт 20 пункту 3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

201) необхідна внутрішня ліквідність за економічною перспективою (економічна ліквідність) - термін застосовується в значенні, визначеному в Положенні № 88;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 201 згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

202) необхідний внутрішній капітал за економічною перспективою (економічний капітал) - термін застосовується в значенні, визначеному в Положенні № 161;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 202 згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

21) непрацюючі активи - активи банку, визначені як непрацюючі згідно з вимогами Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2019 року № 97 (зі змінами) (далі - Положення № 97);

{Підпункт 21 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 172 від 29.12.2020, № 52 від 02.05.2024}

22) операційний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок недоліків або помилок в організації внутрішніх процесів, навмисних або ненавмисних дій працівників банку або інших осіб, збоїв у роботі систем банку або внаслідок впливу зовнішніх факторів. Операційний ризик уключає юридичний ризик, модельний ризик, ризик інформаційної безпеки, ризик інформаційно-комунікаційних технологій, однак має виключати ризик репутації та стратегічний ризик;

{Підпункт 22 пункту 3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 40 від 30.03.2023, № 9 від 22.01.2026}

23) опуклість (convexity) - показник, що характеризує чутливість дюрації облігації або іншого фінансового інструменту з фіксованим прибутком до зміни дохідності до погашення та уточнює вплив процентних ставок на поточну вартість облігації або іншого інструменту з фіксованим прибутком;

24) передавання ризику - передавання банком своєї відповідальності за ризик іншим особам за винагороду зі збереженням наявного рівня ризику;

25) передрозрахунковий ризик (Pre-Settlement Risk) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок дефолту контрагента за договором до початку виконання своїх зобов'язань будь-якою зі сторін договору;

26) підрозділ з управління ризиками - підрозділ, очолюваний головним ризик-менеджером, або підрозділ(и), очолюваний(і) керівником(ами) підрозділу(ів) та підпорядкований(і) головному ризик-менеджеру, який(які) забезпечує(ють) виконання функцій з управління ризиками, визначених законодавством України та цим Положенням;

{Підпункт 26 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

27) підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) - підрозділ, очолюваний головним комплаєнс-менеджером, або підрозділ(и), очолюваний(і) керівником(ами) підрозділу(ів) та підпорядкований(і) головному комплаєнс-менеджеру, який(які) забезпечує(ють) виконання функцій з управління комплаєнс-ризиком, визначених законодавством України та цим Положенням;

{Підпункт 27 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

28) пом'якшення ризиків - комплекс заходів, спрямованих на зменшення ймовірності виникнення ризику та/або зменшення впливу ризику на результати діяльності банку;

29) прийняття ризиків - утримання ризиків на рівні, що перебуває в межах визначеної банком схильності до ризиків (ризик-апетиту) та не створює загрози для інтересів вкладників, інших кредиторів, власників банку та фінансової стійкості банку;

291) проблемні активи - термін застосовується в значенні, визначеному в Положенні № 97;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено підпунктом 291 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020, в редакції Постанови Національного банку № 52 від 02.05.2024}

292) продукт / сервіс (далі - продукт) - пропозиція (оферта) банку щодо надання банківських послуг / фінансових послуг / платіжних послуг / здійснення іншої діяльності, що надається банком згідно зі статтею 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яка:

пропонується / реалізується банком для задоволення потреб клієнтів (невизначеного / визначеного кола осіб);

розроблена / створена банком самостійно або за участю третьої сторони;

створює в результаті реалізації доходи / витрати банку;

ідентифікується за сукупністю визначених банком ознак;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено підпунктом 292 згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

30) профіль ризику - результат виявлення та оцінки рівня всіх ризиків, притаманних діяльності банку, на певну дату до врахування заходів для мінімізації ризиків, а також з урахуванням таких заходів, у розрізі кожного з видів ризику та в агрегованому вигляді;

{Підпункт 30 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 136 від 06.12.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

31) процентний ризик банківської книги - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок впливу несприятливих змін процентних ставок на банківську книгу. Процентний ризик банківської книги впливає на економічну вартість капіталу банку та чистий процентний дохід банку;

32) ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання доходів, або невиконання стороною договірних зобов'язань унаслідок впливу негативних внутрішніх та зовнішніх факторів;

33) ризик-апетит (схильність до ризику) - сукупна величина за всіма видами ризиків та окремо за кожним із ризиків, визначених наперед та в межах допустимого рівня ризику, щодо яких банк прийняв рішення про доцільність/необхідність їх утримання з метою досягнення його стратегічних цілей та виконання бізнес-плану;

331) ризик інформаційної безпеки (складова операційного ризику) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок порушення конфіденційності, цілісності, доступності даних в інформаційних системах банку, недоліків або помилок в організації внутрішніх процесів або настання зовнішніх подій, уключаючи кібератаки або неадекватну фізичну безпеку. Ризик інформаційної безпеки включає кіберризик;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 331 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

332) ризик інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ризик ІСТ) (складова операційного ризику) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок несправності або невідповідності інформаційно-комунікаційних технологій бізнес-потребам банку, що може призвести до порушення їх сталого функціонування, або недоліків в організації управління такими технологіями;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 332 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

333) ризик концентрації послуг - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання доходів унаслідок залежності банку / учасника банківської групи / банківської групи (у випадках, коли це релевантно) від однієї або кількох послуг, що надаються одним критичним TPSP-постачальником або кількома TPSP-постачальниками, які не є критичними (прямо або опосередковано через співпрацю з однією і тією самою n-ю стороною), збій / переривання у наданні яких можуть мати негативний вплив на виконання банком / учасником банківської групи критичних функцій;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 333 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

34) ризик країни - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання доходів унаслідок впливу на діяльність боржника-контрагента несприятливих умов в економічній, соціальній, політичній сферах іншої країни;

{Підпункт 34 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

35) ризик ліквідності - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок неспроможності банку забезпечувати фінансування зростання активів та/або виконання своїх зобов'язань у належні строки;

351) ризик продукту - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок реалізації продукту;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 351 згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

36) ризик репутації - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок несприятливого сприйняття іміджу банку клієнтами, контрагентами, акціонерами, наглядовими та контролюючими органами;

37) ризик розрахунків (Settlement Risk) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок невиконання контрагентом своїх зобов'язань після того, як банк виконав свою частину зобов'язань;

371) ризик третіх сторін (складова операційного ризику) - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок неналежного надання послуг TPSP-постачальником (включаючи аутсорсинг) та/або n-ю стороною;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 371 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

38) ринковий ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок несприятливого впливу факторів ринкового ризику (курсів іноземних валют, процентних ставок та/або інших факторів) на вартість/ціну інструментів;

{Підпункт 38 пункту 3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

381) сервіси ІСТ - сервіси, що надаються через системи інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІСТ) внутрішнім або зовнішнім користувачам, включаючи введення даних, зберігання даних, послуги з обробки даних та звітності, а також моніторинг та сервіси з підтримки бізнесу та прийняття рішень;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 381 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

39) система управління ризиками - сукупність належним чином задокументованих і затверджених політики, методик і процедур управління ризиками, які визначають порядок дій, спрямованих на здійснення систематичного процесу виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом'якшення всіх видів ризиків на всіх організаційних рівнях;

40) стратегічний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок неправильних управлінських рішень та неадекватного реагування на зміни в бізнес-середовищі;

41) стрес-сценарій - модель можливого розвитку подій (обставин) унаслідок впливу різних факторів ризиків, виникнення яких може завдати шкоди фінансовому стану та/або ліквідності банку;

42) стрес-тестування - метод вимірювання ризику, що дає змогу оцінити потенційні несприятливі результати впливу ризиків як величину збитків, що можуть стати наслідком шокових змін різних факторів ризиків (курсів іноземних валют, процентних ставок та/або інших факторів), які відповідають виключним (екстремальним), але ймовірним подіям;

421) товар - біржовий товар у значенні, визначеному в Законі України “Про товарні біржі”, та дорогоцінні метали;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 421 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

422) толерантність до збоїв - максимальний рівень наслідків від збоїв, який банк / учасник банківської групи в змозі прийняти під час своєї діяльності без втрати здатності забезпечувати безперервну діяльність, діяльність без порушення вимог законодавства України, без створення загрози фінансовій стійкості, інтересам клієнтів, вкладників та інших кредиторів унаслідок настання будь-якого типу подій операційного ризику в разі реалізації екстремальних, однак реалістичних сценаріїв;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 422 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

43) торгова книга - інструменти, які утримуються з метою торгівлі або хеджування ризиків інструментів торгової книги та обліковуються на торгових рахунках;

{Підпункт 43 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023}

431) торгові рахунки - визначені банком у бухгалтерському обліку аналітичні рахунки, за якими обліковуються виключно інструменти, що утримуються в торговій книзі та управляються трейдинг-деск;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 431 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

44) трансфертний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок того, що у банку або його боржників/контрагентів, які є нерезидентами, немає можливості отримання іноземної валюти за кордоном та/або перерахування її в Україну;

{Підпункт 44 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

441) трейдер - працівник банку, уповноважений на здійснення від імені та за рахунок банку діяльності з управління інструментами, що утримуються в торговій книзі;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 441 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

442) трейдинг-деск (trading desk) - трейдер(и), який(і) є працівником(ами) банку, або бізнес-підрозділ банку, представлений трейдерами, який(і) управляє(ють) інструментами, що утримуються в торговій книзі. Управляти інструментами, що утримуються в торговій книзі, може виключно трейдинг-деск. Трейдинг-деск не управляє ні прямо, ні опосередковано інструментами, що утримуються в банківській книзі. Трейдинг-деск має право виконувати операції за дорученням клієнтів/інших підрозділів банку;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 442 згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

443) угода про рівень сервісу / обслуговування (англійською мовою SLA - Service Level Agreement) - договір / умови договору з TPSP-постачальником, що визначає / визначають рівень якості, доступності та ефективності послуг / обслуговування, їх характеристики, які банк / учасник банківської групи очікує отримати від TPSP-постачальника, включаючи вимоги до строків та обсягів надання послуг / обслуговування, контрольні показники якості, які щонайменше мають включати допустимі середній час між збоями, середній час ремонту, середній час відновлення надання послуг / обслуговування, оперативність вирішення проблем за першим викликом та час виконання робіт / усунення проблем, а також відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 443 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

45) уникнення ризику - відмова від здійснення певних операцій або припинення ділових відносин, які наражають банк на ризик;

{Підпункт 45 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

451) уповноважена особа Національного банку - член Правління Національного банку України, який здійснює загальне керівництво та контролює діяльність структурного підрозділу Національного банку України, до функцій якого належить здійснення безвиїзного банківського нагляду (далі - підрозділ банківського нагляду), відповідно до розподілу функціональних обов'язків між Головою Національного банку України, його першим заступником та заступниками Голови Національного банку України або керівник підрозділу банківського нагляду;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 451 згідно з Постановою Національного банку № 152 від 20.12.2024}

46) хеджування - метод пом'якшення ризику, який полягає у визначенні об'єкта хеджування та підборі до нього адекватного інструменту хеджування. Суть хеджування полягає в компенсації збитків від об'єкта хеджування за рахунок прибутку від інструменту хеджування, які виникають за одних і тих самих умов чи подій. За наявності хеджування банк позбавляється як ризику, так і можливості отримання додаткового прибутку (за винятком хеджування за допомогою опціонів): якщо умови чи події будуть сприятливими з точки зору об'єкта хеджування, то будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструменту хеджування;

47) чистий процентний дохід (NII - Net Interest Income) - різниця між сумою процентних доходів та сумою процентних втрат за активами і зобов'язаннями банківської книги;

48) шокова величина/шокова зміна - гіпотетична величина зміни фактора зовнішнього оточення (рівня процентної ставки, значення валютного курсу), яка використовується в стрес-тестуванні. Шокова величина/шокова зміна має відповідати двом критеріям: бути суттєвою та ймовірною;

49) юридичний ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок неочікуваного застосування норм законодавства через можливість їх неоднозначного тлумачення або унаслідок визнання недійсними умов договору у зв'язку з їх невідповідністю вимогам законодавства України.

{Підпункт 49 пункту 3 глави 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

50) n-на сторона - постачальник послуг, який є частиною ланцюга постачання TPSP-постачальника, включаючи, але не обмежуючись особами, на яких покладено виконання послуг TPSP-постачальника (субпідрядниками);

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 50 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

51) TPSP-постачальник (англійською мовою TPSP - Third-Party Service Provider) - юридична або фізична особа, яка є суб'єктом господарювання, включаючи внутрішньогрупового TPSP-постачальника, що надає послуги безпосередньо банку / учаснику банківської групи;

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим підпунктом 51 згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

Термін “кінцевий бенефіціарний власник” уживається в цьому Положенні в значенні, визначеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

{Пункт 3 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом дев'яносто сьомим згідно з Постановою Національного банку № 70 від 30.06.2026}

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк).

4. Банк/банківська група (далі - банк) у своїх внутрішньобанківських/внутрішньогрупових документах (далі - внутрішньобанківські документи) мають право встановлювати більш поглиблений підхід до побудови та функціонування системи управління ризиками, адекватний особливостям його діяльності, характеру і обсягам банківських та інших фінансових послуг, дотримуючись мінімальних вимог, визначених у цьому Положенні, та враховуючи рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду щодо управління ризиками.

{Пункт 4 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

5. Банк створює систему управління ризиками, адекватну його розміру, бізнес-моделі, масштабу діяльності, видам, складності операцій банку, яка забезпечує:

1) виявлення, вимірювання (оцінку) усіх ризиків, притаманних діяльності банку;

2) ідентифікацію, моніторинг, звітування, контроль, пом'якшення всіх суттєвих ризиків банку;

3) визначення банком:

величини необхідного внутрішнього капіталу за економічною перспективою (економічного капіталу);

обсягу необхідної внутрішньої ліквідності за економічною перспективою (економічної ліквідності).

Банк фінансової інклюзії створює систему управління ризиками з урахуванням вимог, обмежень та заборон, установлених для банку фінансової інклюзії Законом України “Про банки і банківську діяльність”, іншими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

{Пункт 5 глави 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 64 від 12.06.2026}

{Пункт 5 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020; в редакції Постанови Національного банку № 9 від 22.01.2026}

6. Органи управління відповідальної особи банківської групи несуть відповідальність за ефективність системи управління ризиками в банківській групі.

7. Ефективність, комплексність та адекватність створеної банком системи управління ризиками є предметом оцінки уповноваженими працівниками Національного банку, які здійснюють банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду (далі - уповноважені працівники Національного банку), щодо:

1) відповідності затверджених радою банку стратегії управління ризиками та декларації схильності до ризиків банку його бізнес-моделі та ризикам, які банк спроможний утримувати для досягнення бізнес-цілей;

2) відповідності профілю ризику банку затвердженому радою банку рівню ризик-апетиту;

3) повноти та ефективності впровадження внутрішньобанківських документів;

4) створення та дотримання високої культури управління ризиками, уключаючи забезпечення обізнаності та залучення членів ради банку та членів правління банку, а також інших працівників банку до управління ризиками [періодичності засідань ради банку, інших колегіальних органів за участю головного ризик-менеджера/працівників підрозділу з управління ризиками, головного комплаєнс-менеджера/працівників підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс), документування таких засідань], навчання працівників банку з питань управління ризиками;

{Підпункт 4 пункту 7 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

5) відповідності внутрішньобанківських документів щодо управління ризиками вимогам цього Положення;

6) наявності у головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера належного статусу та відповідної кваліфікації для виконання покладених на них функцій;

{Підпункт 6 пункту 7 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

7) виконання банком інших вимог, установлених цим Положенням.

8. Оцінка ефективності, комплексності та адекватності, створеної банком системи управління ризиками здійснюється уповноваженими працівниками Національного банку шляхом: аналізу діяльності банку, внутрішньобанківських документів, результатів самооцінювання з боку банку; перевірки процесів, операцій, інструментів з управління ризиками; проведення інтерв'ю з керівниками банку та іншими працівниками банку; оцінки взаємодії ради банку і частоти проведення зустрічей із головним ризик-менеджером та головним комплаєнс-менеджером.

{Пункт 8 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

9. Наявність фактів недотримання вимог щодо впровадження й функціонування ефективної системи управління ризиками, порушень норм цього Положення є підставою для негативних висновків щодо організації системи управління ризиками банку, а також застосування до банку/відповідальної особи банківської групи заходів впливу в порядку, установленому Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 159/21902 (зі змінами) (далі - Положення № 346).

{Пункт 9 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

2. Система управління ризиками банку

10. Банк створює комплексну, адекватну та ефективну систему управління ризиками, яка відповідає таким принципам:

{Абзац перший пункту 10 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

1) ефективність - забезпечення об'єктивної оцінки розміру ризиків банку та повноти заходів щодо управління ризиками з оптимальним використанням фінансових ресурсів, персоналу та інформаційних систем щодо управління ризиками банку;

2) своєчасність - забезпечення своєчасного (на ранній стадії) виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом'якшення всіх видів ризиків на всіх організаційних рівнях;

3) структурованість - чіткий розподіл функцій, обов'язків і повноважень з управління ризиками між усіма структурними підрозділами та працівниками банку, та їх відповідальності згідно з таким розподілом;

4) розмежування обов'язків (відокремлення функції контролю від здійснення операцій банку) - уникнення ситуації, за якої одна й та сама особа здійснює операції банку та виконує функції контролю;

5) усебічність та комплексність - охоплення всіх видів діяльності банку на всіх організаційних рівнях та в усіх його структурних підрозділах, оцінка взаємного впливу ризиків;

6) пропорційність - відповідність системи управління ризиками бізнес-моделі банку, його системній важливості, а також рівню складності операцій, що здійснюються банком;

7) незалежність - свобода від обставин, що становлять загрозу для неупередженого виконання головним ризик-менеджером, головним комплаєнс-менеджером, підрозділом з управління ризиками та підрозділом контролю за дотриманням норм (комплаєнс) своїх функцій;

{Підпункт 7 пункту 10 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

8) конфіденційність - обмеження доступу до інформації, яка має бути захищеною від несанкціонованого ознайомлення;

9) прозорість - оприлюднення банком інформації щодо системи управління ризиками та профілю ризику.

11. Банк здійснює комплексну оцінку щонайменше таких суттєвих видів ризиків:

1) кредитного ризику;

2) ризику ліквідності;

3) процентного ризику банківської книги;

4) ринкового ризику;

5) операційного ризику;

6) комплаєнс-ризику;

7) інших суттєвих видів ризиків, на які банк наражається під час своєї діяльності.

Банк самостійно встановлює фактори, показники та поріг суттєвості інших видів ризиків на підставі обґрунтованих висновків та визначає порядок виявлення таких ризиків у методиці виявлення суттєвих ризиків.

12. Банк оцінює ризики за інструментами, що містяться як в торговій, так і в банківській книгах. Перелік видів ризиків, які банк має оцінювати залежно від книги, у якій міститься інструмент, наведений у карті ризиків торгової та банківської книг (додаток 1).

{Пункт 12 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 40 від 30.03.2023}

13. Банк створює систему управління ризиками, яка щонайменше охоплює види ризиків, наведені в пункті 11 глави 2 розділу I цього Положення.

14. Банк під час оцінки всіх видів ризиків ураховує ризик концентрації.

Банк розглядає ризик концентрації як концентрацію своїх активів та зобов'язань у розрізі:

1) одного боржника/контрагента та групи пов'язаних контрагентів;

2) бізнес-ліній і продуктів;

3) видів економічної діяльності (галузевої концентрації) та географічних регіонів;

4) пов'язаних із контрагентами осіб, чиї фінансові результати залежать від одного виду діяльності чи основного продукту;

5) класів боржників/контрагентів, що визначаються відповідно до вимог Положення № 351;

6) видів забезпечення виконання боржниками та контрагентами своїх зобов'язань;

7) видів валют.

Банк має право розглядати ризик концентрації в інших розрізах додатково до встановлених у пункті 14 глави 2 розділу I цього Положення.

15. Банк створює систему управління ризиками, яка забезпечує аналіз ризиків на постійній основі з метою прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо пом'якшення ризиків та зменшення пов'язаних із ними втрат (збитків).

{Пункт 15 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

16. Банк організовує систему управління ризиками, яка ґрунтується на розподілі обов'язків між підрозділами банку із застосуванням моделі трьох ліній захисту:

1) перша лінія - на рівні бізнес-підрозділів банку, включаючи трейдинг-деск, та підрозділів підтримки діяльності банку. Ці підрозділи приймають ризики та несуть відповідальність за них, здійснюють поточне управління ризиками і подають звіти щодо поточного управління такими ризиками;

{Підпункт 1 пункту 16 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 172 від 29.12.2020, № 40 від 30.03.2023}

2) друга лінія - на рівні підрозділу з управління ризиками та підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

3) третя лінія - на рівні підрозділу внутрішнього аудиту щодо перевірки та оцінки ефективності функціонування системи управління ризиками, включаючи функції, передані банком на аутсорсинг.

{Підпункт 3 пункту 16 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

17. Система управління ризиками банку щонайменше має передбачати:

1) організаційну структуру, яка чітко визначає обов'язки, повноваження та відповідальність осіб щодо управління ризиками;

2) культуру управління ризиками та кодекс поведінки (етики);

3) внутрішньобанківські документи з питань управління ризиками;

4) інформаційну систему щодо управління ризиками та звітування;

5) інструменти для ефективного управління ризиками.

18. Відповідальна особа банківської групи забезпечує функціонування комплексної, адекватної та ефективної системи управління ризиками в банківській групі, що передбачає:

1) наявність внутрішньогрупових документів щодо управління ризиками, включаючи чіткий розподіл функцій, обов'язків та повноважень з управління ризиками в банківській групі;

2) забезпечення інтегрованого процесу виявлення, оцінки всіх ризиків, притаманних діяльності учасників банківської групи, ідентифікації, моніторингу, звітування, контролю, пом'якшення всіх суттєвих видів ризиків учасників банківській групи з урахуванням вимог, установлених відповідними державними органами, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, щодо управління ризиками в таких учасниках банківської групи на індивідуальній основі.

{Підпункт 2 пункту 18 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 9 від 22.01.2026}

{Пункт 18 глави 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 172 від 29.12.2020}

181. Відповідальна особа банківської групи має право організовувати систему управління ризиками в банківській групі без урахування учасників банківської групи, звітність яких вона має право не враховувати під час складання консолідованої звітності банківської групи/субконсолідованої звітності підгрупи банківської групи згідно з вимогами Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 20 червня 2012 року № 254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1178/21490 (зі змінами).

{Главу 2 розділу I доповнено новим пунктом 181 згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020; в редакції Постанови Національного банку № 40 від 30.03.2023}

19. Банк оприлюднює інформацію щодо управління ризиками відповідно до вимог Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 жовтня 2011 року № 373, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2011 року за № 1288/20026 (зі змінами).

3. Організаційна структура системи управління ризиками

20. Банк створює організаційну структуру системи управління ризиками, яка забезпечує чіткий розподіл функцій, обов'язків і повноважень з управління ризиками між усіма суб'єктами системи управління ризиками, а також між працівниками банку, та передбачає їх відповідальність згідно з таким розподілом.

Банк під час визначення організаційної структури системи управління ризиками враховує необхідність забезпечення взаємозаміни працівників з метою уникнення негативного впливу на ефективність функціонування системи управління ризиками в разі тимчасової відсутності працівника або його звільнення.

21. Банк забезпечує наявність належної кількості кваліфікованих і досвідчених працівників виходячи з потреб організаційної структури системи управління ризиками, напрямів діяльності (бізнес-ліній) та профілю ризику банку.

Банк не має права передавати функції щодо управління ризиками банку на аутсорсинг, крім випадків, передбачених цим Положенням.

{Абзац другий пункту 21 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 172 від 29.12.2020}

22. Банк визначає функції, обов'язки, повноваження та відповідальність осіб у посадових інструкціях, у яких мають передбачатися функціональні обов'язки кожного працівника банку щодо участі в управлінні ризиками, що включають забезпечення належного звітування щодо управління ризиками.

23. Банк визначає механізми та відповідальних осіб за належне забезпечення обміном інформацією між окремими структурними підрозділами банку для ефективної взаємодії (співпраці) на всіх організаційних рівнях.

24. Суб'єктами системи управління ризиками банку є:

1) рада банку;

2) комітет ради банку з управління ризиками (за наявності);