ГЛАВА 4Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальностіЧинний

Стаття 11

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності стаття 11 чинною?

Стаття 11 Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 11 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності України 31 статей: попередня — ст. 10, наступна — ст. 12.

№ 2009/103/ЄСвід 16 вересня 2009 р.Стаття 11 з 31

nreg: 984_029-09 ГЛАВА 4 Стаття 11 Спори У випадку виникнення спору між органом, зазначеним у статті 10(1), та страховиком цивільної відповідальності щодо того, хто саме з них повинен виплатити компенсацію потерпілому, держави-члени повинні вжити належних заходів, щоб одна з цих сторін була визначена відповідальною у першій інстанції за невідкладну виплату компенсації потерпілому. Якщо врешті буде вирішено, що виплатити компенсацію повинна була частково або повністю інша сторона, така інша сторона повинна відшкодувати відповідну суму стороні, яка була фактичним платником.