Стаття 10. 19: Співробітництво

Частина A: Загальні положення Для цілей цієї Глави: митний збір включає будь-яке мито або збір, яке стягується з товару або у зв’язку з імпортом товару, а також будь-який додатковий податок або збір, який стягується у зв’язку з таким імпортом, однак не включає: (a) зборів, еквівалентних внутрішньому податку, який накладається відповідно до положень пункту 2 Статті III ГАТТ 1994; (b) плату або інші збори у зв’язку з імпортом, що відповідають вартості наданих послуг; або (c) антидемпінгове чи компенсаційне мито. цифрова автентифікація означає процес або дію з перевірки особи сторони електронної комунікації або транзакції та підтвердження цілісності електронного повідомлення; цифровий чи електронний підпис означає дані в цифровій чи електронній формі, які містяться в цифровому чи електронному документі, додаються до нього або логічно або криптографічно пов’язані з ним, та які можуть використовуватися для ідентифікації або перевірки підписанта цифрового чи електронного документа та вказують на схвалення підписантом інформації, яка міститься в цифровому чи електронному документі; цифровий продукт означає комп’ютерну програму, текст, відео, зображення, звукозапис або інший продукт, закодований у цифровому вигляді, виготовлений для комерційного продажу чи розповсюдження та який може передаватися в електронному вигляді; - 1, 2 електронна передача або передана електронним способом означає передачу, здійснену за допомогою будь-яких електромагнітних засобів, у тому числі за допомогою фотонних засобів; захід означає будь-який захід Сторони у формі закону, нормативно-правового акта, правила, процедури, рішення, адміністративної дії чи у будь-якій інший формі; відкриті дані означає неконфіденційні відомості, включаючи дані, до яких надано публічний доступ на рівні центральної влади; персональні дані означає будь-які відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; документи з адміністрування торгівлі означає форми, видані або контрольовані Сто блічний доступ на рівні центральної влади; персональні дані означає будь-які відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; документи з адміністрування торгівлі означає форми, видані або контрольовані Стороною, які повинні заповнюватись імпортером або експортером або для нього щодо імпорту чи експорту товарів; та небажане комерційне електронне повідомлення означає електронне повідомлення, яке надсилається в комерційних цілях без згоди одержувача або незважаючи на явну відмову одержувача, через постачальника послуг із доступу до мережі Інтернет, або, в обсязі, передбаченому законами та нормативно-правовими актами кожної зі Сторін, у формі іншої телекомунікаційної послуги. __________ - 1 Для більшої визначеності, цифровий продукт не включає цифрового представлення фінансових інструментів, у т.ч. грошей. 2 Визначення цифрового продукту не слід тлумачити як відображення поглядів Сторони щодо класифікації торгівлі цифровими продуктами з використанням електронної передачі даних як торгівлю послугами чи торгівлю товарами.

1. Сторони визнають економічне зростання та можливості, які надає цифрова торгівля, важливість усунення бар’єрів для її використання та розвитку, важливість механізмів, які сприяють зміцненню довіри споживачів до цифрової торгівлі, та застосування Угоди СОТ до заходів, які впливають на цифрову торгівлю.

2. Сторони прагнуть створити умови для подальшого розвитку цифрової торгівлі, включаючи електронну комерцію та цифрову трансформацію світової економіки, шляхом зміцнення свої двосторонніх відносин з цих питань.

1. Ця Глава повинна застосовуватися до заходів, прийнятих або збережених Стороною, які впливають на торгівлю з використанням електронних засобів.

2. Ця Глава не повинна застосовуватися до: (a) державних закупівель; (b) інформації, яка зберігається або обробляється Стороною або від її імені, або заходів, пов’язаних з такою інформацією, включаючи її збирання.

3. Для більшої впевненості, Сторони підтверджують, що заходи, які впливають на надання послуг, які надаються або виконуються в електронному вигляді, підпадають під регулювання відповідними положеннями Глави 9 (Торгівля послугами) та Додатків до неї, включаючи будь-які винятки чи обмеження, викладені в цій Угоді, які застосовуються до таких положень.

1. Жодна Сторона не повинна встановлювати мита на цифрову або електронну передачу даних, включаючи зміст, що передається в електронному вигляді, між особою однієї Сторони та особою іншої Сторони.

2. Для більшої впевненості, пункт 1 не перешкоджає Стороні встановлювати внутрішні податки, збори чи інші платежі до змісту, який передається цифровим або електронним способом, за умови, що такі податки, збори чи платежі стягуються у спосіб, що відповідає цій Угоді.

1. Сторони не повинні надавати одним цифровим продуктам режим менш сприятливий, ніж іншим подібним цифровим продуктам: (a) на підставі того, що: (i) цифрові продукти, яким надається менш сприятливий режим, створюються, виробляються, публікуються, зберігаються, передаються, надаються на контрактній основі, вводяться в експлуатацію або вперше надаються на комерційних умовах на території іншої Сторони; або (ii) автор, виконавець, виробник, розробник або розповсюджувач таких цифрових продуктів є особою іншої Сторони; або (b) іншим чином забезпечується захист інших подібних цифрових продуктів, які створюються, виробляються, публікуються, зберігаються, передаються, надаються на контрактній основі, вводяться в експлуатацію або вперше надаються на комерційних умовах на своїй території.

2. Сторона не повинна надавати менш сприятливий режим цифровим продуктам: (a) створеним, виробленим, оприлюдненим, тим, які зберігаються, передаються, надаються на контрактній основі, вводяться в експлуатацію або вперше пропонуються на комерційних умовах на території іншої Сторони, ніж той, що надається подібним продуктам, створеним, виробленим, оприлюдненим, тим, які зберігаються, передаються, надаються на контрактній основі, вводяться в експлуатацію або вперше пропонуються на комерційних умовах на території держави, яка не є Стороною; або (b) чий автор, виконавець, виробник, розробник або розповсюджувач є особою іншої Сторони, ніж той, що надається подібним цифровим продуктам автора, виконавця, виробника, розробника або розповсюджувача, який є особою держави, яка не є Стороною.

3. Пункти 1 та 2 цієї Статті підпадають під дію відповідних винятків, обмежень або застережень, викладених у цій Угоді або Додатках до неї, якщо такі є.

4. Ця Стаття не застосовується до заходів щодо електронної передачі серій тексту, відео, зображень, звукових записів та інших продуктів, за графіком, передбаченим постачальником їх вмісту дл Угоді або Додатках до неї, якщо такі є.

4. Ця Стаття не застосовується до заходів щодо електронної передачі серій тексту, відео, зображень, звукових записів та інших продуктів, за графіком, передбаченим постачальником їх вмісту для звукового та/або візуального сприйняття, та щодо яких споживач вмісту не має вибору стосовно визначення розкладу.

1. Кожна Сторона повинна підтримувати правову рамку, яка регулює питання електронних транзакцій, у відповідності з принципами Типового Закону ЮНСІТРАЛ про електронну торгівлю (1996) або Конвенції ООН про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах , учиненої в м. Нью-Йорку 23 листопада 2005 року.

2. Кожна Сторона повинна прагнути: (a) уникати будь-якого непотрібного регуляторного навантаження на електронні транзакції; та (b) сприяти участі заінтересованих осіб у розробці національної законодавчої рамки з питань електронних транзакцій, зокрема щодо торговельної документації.

1. За винятком обставин, передбачених національним законодавством, Сторона не повинна заперечувати юридичну чинність підпису виключно на підставі того, що підпис має цифрову або електронну форму.

2. Жодна зі Сторін не повинна приймати або зберігати заходи щодо цифрової автентифікації та цифрових підписів, які б: (a) забороняли сторонам електронної транзакції взаємно визначати відповідні методи цифрової автентифікації або цифрових підписів для конкретної транзакції; та (b) перешкоджали сторонам електронної транзакції мати можливість довести судовим чи адміністративним органам, що конкретна транзакція відповідає законодавчим вимогам щодо цифрової автентифікації.

3. Незважаючи на положення пункту 2, Сторона може визначати вимогу для певних категорій транзакцій щодо відповідності методу цифрової автентифікації певним стандартам ефективності або бути сертифікованим органом, акредитованим відповідно до законодавства.

4. Сторони повинні заохочувати використання інтероперабельних засобів цифрової автентифікації. Кожна Сторона повинна, де та наскільки це можливо: (a) оприлюднювати документи з адміністрування торгівлі та надавати до них публічний доступ у цифровій або електронній формі; та (b) приймати заповнені електронні версії документів з адміністрування торгівлі як юридичного еквівалента паперових документів, крім випадків, коли: (i) на Сторону поширюється дія національних або міжнародних правових вимог щодо протилежного; або (ii) це призведе до зниження ефективності процесу адміністрування торгівлі.

1. Сторони визнають важливість прийняття та збереження прозорих та ефективних заходів для захисту споживачів від шахрайських, оманливих та нечесних комерційних практик в рамках цифрової торгівлі.

2. Кожна Сторона повинна приймати або зберігати закони про захист прав споживачів з метою заборони шахрайської, оманливої та нечесної комерційної діяльності, яка завдає або може завдати шкоди споживачам, залученим до цифрової торгівлі. - 3 __________ - 3 Для більшої визначеності, Сторона може дотримуватись зобов’язань, що містяться в цьому пункті, шляхом прийняття або збереження таких заходів, як закони загального застосування, або закони та нормативно-правові акти з питань захисту споживачів, або секторальні чи спеціальні закони чи нормативно-правові акти з питань захисту споживачів.

1. Сторони визнають економічні та соціальні переваги захисту персональних даних осіб, які здійснюють або беруть участь у електронних транзакціях, та вплив такого захисту на підвищення довіри споживачів до цифрової торгівлі.

2. З огляду на зазначене, кожна Сторона повинна приймати або зберігати правову рамку, яка забезпечує захист персональних даних користувачів цифрової торгівлі. - 4 Під час розробки будь-якої правової рамки з питань захисту персональних даних кожна Сторона повинна прагнути брати до уваги принципи та рекомендації відповідних міжнародних організацій. __________ - 4 Для більшої визначеності, Сторона може дотримуватись зобов'язань, що містяться в цьому пункті, шляхом прийняття або збереження таких заходів, як всеохоплюючих законів про конфіденційність, захист персональної інформації або персональних даних, секторальних законів щодо конфіденційності; або законів, що передбачають забезпечення виконання підприємствами добровільних зобов'язань з питань конфіденційності. З метою підтримки розвитку та зростання цифрової торгівлі кожна Сторона визнає, що споживачі на її території повинні мати можливість: (a) доступу та використання сервісів та застосунків на власний розсуд, якщо це не заборонено законодавством Сторони з міркувань суспільної моралі, державного порядку чи громадської безпеки; (b) запускати сервіси та застосунки на власний розсуд у відповідності із законодавством Сторони, в тому числі з огляду на правозастосовчу та регуляторну діяльність; та (c) під’єднувати обрані ними пристрої до мережі Інтернет за умови, що такі пристрої не завдають шкоди мережі та іншим чином не заборонені законодавством Сторони з міркувань суспільної моралі, державного порядку чи громадської безпеки.

1. Кожна Сторона повинна прагнути приймати або зберігати заходи щодо небажаних комерційних електронних повідомлень, які: (a) вимагають від постачальника небажаних комерційних електронних повідомлень сприяти реалізації одержувачем можливості запобігати подальшому отриманню таких повідомлень; (b) вимагають надання згоди одержувачів, відповідно до положень законів та нормативно-правових актів кожної Сторони, на отримання комерційних електронних повідомлень; або (c) іншим чином передбачають мінімізацію небажаних комерційних електронних повідомлень.

2. Кожна Сторона повинна прагнути до розробки засобів регресу щодо постачальників небажаних комерційних електронних повідомлень які не відповідають заходам, прийнятим або збереженим відповідно до пункту 1.

3. Сторони повинні прагнути співпрацювати у випадках, що становлять взаємний інтерес з питань регулювання небажаних комерційних електронних повідомлень. Визнаючи важливість вільного потоку інформації у сприянні торгівлі, та визнаючи важливість захисту персональних даних, Сторони повинні прагнути утримуватись від встановлення або збереження невиправданих бар’єрів для електронних інформаційних потоків через кордони.

1. Сторони визнають, що спрощення публічного доступу та використання відкритих даних сприяють стимулюванню економічних та соціальних вигод, конкурентоспроможності, підвищенню продуктивності та інноваціям. У тій мірі, в якій Сторона вирішує надати доступ до відкритих даних, вона повинна прагнути: (a) забезпечити, щоби інформація була належно анонімізованою, містила описові метадані та мала машиночитаний та відкритий формат, що дозволяє громадськості вільно здійснювати пошук, отримання, використання, повторне використання та розповсюдження відповідної інформації; та (b) наскільки це практично можливо, забезпечити доступ до інформації у машиночитаному форматі з надійними, простими у використанні та вільно доступними Інтерфейсами прикладного програмування (далі - “APIs”), а також регулярні оновленні інформації.

2. Сторони повинні прагнути співпрацювати з питань визначення способів, за допомогою яких кожна Сторона може розширити доступ до відкритих даних та їх використання з метою створення можливостей для та сприяння підприємницькій діяльності та досліджень.

1. Сторони визнають, що технології можуть сприяти більш ефективній та гнучкій діяльності уряду, підвищенню якості та надійності державних послуг, та дозволити урядам більш ефективно задовольняти потреби своїх громадян та інших заінтересованих сторін.

2. З цією метою Сторони повинні прагнути розробляти та впроваджувати стратегії цифрової трансформації відповідної державної діяльності та послуг, які можуть включати: (a) впровадження відкритих та інклюзивних державних процесів, зосереджених на доступності, прозорості та підзвітності у спосіб, який дозволить подолати цифровий розрив; (b) сприяння міжгалузевій та міжурядовій координації та співпраці з питань цифрового порядку денного; (c) формування державних процесів, послуг і політик з урахуванням цифрової інклюзивності; (d) забезпечення єдиної цифрової платформи та спільних цифрових спроможностей надання державних послуг; (e) використання новітніх технологій для нарощення потенціалу з метою запобігання стихійним лихам та кризам, сприяння підвищенню ефективності запобіжних заходів реагування; (f) підвищення суспільної цінності державних даних шляхом їх використання при плануванні, здійсненні та моніторингу державної політики, а також шляхом прийняття правил та етичних принципів щодо надійного та безпечного використання даних; (g) залучення та надання громадськості доступу до державних даних та процесів розробки політики (включаючи алгоритми); та (h) заохочення ініціатив щодо підвищення рівня цифрових можливостей та навичок населення та державних службовців.

3. Визнаючи, що Сторони можуть отримувати переваги від обміну досвідом щодо ініціатив цифрового урядування, Сторони повинні прагнути співпрацювати з питань цифрової трансформації держави та державних послуг, така співпраця може включати: (a) обмін інформацією та досвідом з питань стратегій та політик цифрового урядування; (b) обмін кращим досвідом у сфері цифрового урядування та надання державних послуг; та (c) надання державних послуг, така співпраця може включати: (a) обмін інформацією та досвідом з питань стратегій та політик цифрового урядування; (b) обмін кращим досвідом у сфері цифрового урядування та надання державних послуг; та (c) надання консультацій або підготовка кадрів, у тому числі шляхом програм обміну посадовими особами, з метою надання іншій Стороні допомоги в нарощенні потенціалу у сфері цифрового урядування.

1. Сторони визнають важливе значення цифрового та електронного виставлення рахунків для підвищення ефективності, точності та надійності комерційних угод. Кожна Сторона також визнає переваги забезпечення інтероперабельності систем, які використовуються для складання цифрових та електронних рахунків на її території, із системами, що використовуються на території іншої Сторони.

2. Кожна Сторона повинна забезпечити, що застосування заходів, пов’язаних із цифровим та електронним виставленням рахунків на її території, сприяє транскордонній інтероперабельності між цифровими та електронними системами виставлення рахунків Сторін. З цією метою кожна Сторона повинна прагнути впроваджувати національні заходи щодо цифрового та електронного виставлення рахунків ґрунтуються на відповідних міжнародних правових рамках.

3. Сторони визнають економічне значення сприяння глобальному впровадженню цифрових та електронних систем виставлення рахунків, у тому числі інтероперабельних міжнародних правових рамок. З цією метою, Сторони повинні намагатись: (a) сприяти, заохочувати, підтримувати або полегшувати впровадження підприємствами цифрового та електронного виставлення рахунків; (b) сприяти наявності політики, інфраструктури та процесів, що забезпечують цифрове та електронне виставлення рахунків; (c) сприяти підвищенню обізнаності та нарощенню потенціалу у сфері цифрового та електронного виставлення рахунків; та (d) обмінюватись передовим досвідом та сприяти впровадженню інтероперабельних міжнародних цифрових та електронних систем виставлення рахунків.

1. Визнаючи швидке зростання обсягу цифрових та електронних платежів, зокрема платежів, що здійснюються небанківськими, нефінансовими установами та підприємствами у сфері фінансових технологій, Сторони повинні підтримувати розвиток ефективних, безпечних та надійних транскордонних цифрових та електронних платежів шляхом: (a) сприяння впровадженню та використанню міжнародно прийнятих стандартів у сфері цифрових та електронних платежів; (b) сприяння інтероперабельності та взаємопов’язаності інфраструктури цифрових та електронних платежів; та (c) заохочення інновацій та конкуренції у сфері цифрових та електронних платіжних послуг.

2. З цією метою кожна Сторона повинна прагнути: (a) оприлюднювати свої закони та нормативно-правові акти загального застосування у сфері цифрових та електронних платежів, зокрема тих, що стосуються схвалення регуляторними органами, ліцензійних вимог, процедур та технічних стандартів; (b) своєчасно приймати рішення про схвалення регуляторних чи ліцензійних документів щодо цифрових та електронних платежів; (c) не допускати довільної чи невиправданої дискримінації між фінансовими установами та нефінансовими установами з питань доступу до послуг та інфраструктури, необхідних для функціонування цифрових та електронних платіжних систем; (d) приймати або використовувати міжнародні стандарти для електронного обміну даними між фінансовими установами та постачальниками послуг з метою забезпечення більшої інтероперабельності цифрових та електронних платіжних систем; (e) сприяти використанню відкритих платформ та архітектури, таких як інструменти та протоколи, які надаються з використанням APIs, заохочувати постачальників платіжних послуг за можливості використовувати для своїх продуктів та послуг безпечні та надійні АРІ, до яких мають доступ треті особи, а також сприяти підвищенню інтероперабельності, інновацій та конкуренції у сфері електронних платежів; та (f) сприяти інноваціям та конкуренції, ля своїх продуктів та послуг безпечні та надійні АРІ, до яких мають доступ треті особи, а також сприяти підвищенню інтероперабельності, інновацій та конкуренції у сфері електронних платежів; та (f) сприяти інноваціям та конкуренції, а також своєчасному впровадженню нових фінансових і електронних платіжних продуктів та послуг, зокрема, шляхом впровадження регуляторних та секторальних платформ (“пісочниць”). Визнаючи, що співробітництво Сторін щодо цифрової ідентичності фізичних осіб та підприємств сприятиме комунікації та подальшому зростанню цифрової торгівлі, визнаючи, що кожна Сторона може використовувати різні правові та технологічні підходи до цифрової ідентичності, Сторони повинні намагатись впроваджувати механізми спрямовані на сприяння сумісності між їх відповідними режимами цифрової ідентичності. Відповідні зусилля можуть включати: (a) розроблення відповідних рамок і загальних стандартів для сприяння технічній інтероперабельності між процесами впровадження кожною Стороною цифрової ідентичності; (b) розробку співставного захисту цифрової ідентичності згідно з правовими рамками кожної Сторони, або визнання їх юридичної сили, незалежно від того, здійснюється це в односторонньому порядку чи за домовленістю; (c) підтримку розробки міжнародних принципів щодо режимів цифрової ідентичності; (d) обмін знаннями та компетенціями щодо передового досвіду з питань політики та правил цифрової ідентичності, технічного впровадження та стандартів безпеки, а також заохочення використання цифрової ідентичності.

1. Визнаючи важливість цифрової торгівлі для своїх колективних економік, Сторони повинні намагатись підтримувати діалог з регуляторних питань у сфері цифрової торгівлі з метою обміну інформацією та досвідом, зокрема щодо відповідних законів, нормативно-правових актів, їх імплементації, а також передовий досвід з питань цифрової торгівлі, зокрема щодо: (a) захисту споживачів в мережі Інтернет; (b) захисту персональних даних; (c) протидії відмиванню грошей та дотримання санкційних вимог у цифровій торгівлі; (d) небажаних комерційних електронних повідомлень; (e) автентифікації; (f) питань інтелектуальної власності у цифровій торгівлі; (g) викликів для малих та середніх підприємств у сфері цифрової торгівлі; та (h) цифрового урядування.

2. Сторони поділяють бачення щодо необхідності сприяння безпечності цифрової торгівлі та визнають, що загрози кібербезпеці підривають довіру до цифрової торгівлі. Відповідно, Сторони визнають важливе значення: (a) нарощення потенціалу своїх державних установ, відповідальних за реагування на інциденти комп’ютерної безпеки; (b) використання існуючих механізмів співробітництва з метою визначення та протидії зловмисному проникненню або розповсюдженню шкідливого коду, який чинить вплив на електронні мережі Сторін; та (c) сприяння розвитку професійних державних та приватних спеціалістів у сфері кібербезпеки, включаючи можливі ініціативи з питань взаємного визнання кваліфікацій.