Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі

1. Самовільне залишення місця обмеження волі або злісне ухилення від робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання, вчинені особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, - караються позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді обмеження волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду - карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Неповернення до місця відбування покарання особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі та якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду - карається позбавленням волі на строк до трьох років. {Стаття 390 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XVIII Стаття 390 - 1 . Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91 - 1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, - карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк. {Кодекс доповнено статтею 390 - 1 згідно із Законом № 2227-VIII від 06.12.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3342-IX від 23.08.2023 }