Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі

1. Ухилення засудженого від сплати штрафу або від відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, - карається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт, - карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк.

3. Ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду - карається обмеженням волі на строк до трьох років. {Стаття 389 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1404-VIII від 02.06.2016 , № 1492-VIII від 07.09.2016 , № 3342-IX від 23.08.2023 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XVIII Стаття 389 - 1 . Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості

1. Умисне невиконання засудженим угоди про примирення або про визнання винуватості - карається пробаційним наглядом на строк до трьох років або обмеженням волі на той самий строк. {Кодекс доповнено статтею 389 - 1 згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3342-IX від 23.08.2023 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XVIII Стаття 389 - 2 . Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт - карається позбавленням волі на строк до двох років. Примітка. Під злісним ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт для цілей цієї статті слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 183 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння. Поважними причинами є хвороба та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт. {Кодекс доповнено статтею 389 - 2 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 }