Стаття 9. 1: Цілі
1. Сторони визнають, що антиконкурентна ділова поведінка та транзакції можуть спотворювати належне функціонування ринків та нівелювати переваги лібералізації торгівлі.
2. Сторони прагнуть вжити відповідних заходів для заборони антиконкурентної ділової поведінки та транзакцій, а також задля впровадження політики сприяння конкуренції, Сторони прагнуть до співпраці з питань, що охоплюються цією Главою, з метою забезпечення та збереження переваг цієї Угоди.
3. Сторони погоджуються, що антиконкурентна ділова поведінка та транзакції, визначені їхнім законодавством про конкуренцію, включаючи зловживання монопольним (домінуючим) становищем, є несумісними з цією Угодою, якщо вони можуть вплинути на торгівлю та інвестиції між Сторонами.
1. Кожна Сторона дотримується законодавства про конкуренцію, яке забороняє антиконкурентну ділову поведінку та транзакції та має на меті сприяння економічній ефективності та добробуту споживачів, а також вживає відповідних заходів задля досягнення цієї мети.
2. Кожна Сторона повинна намагатися застосовувати національні закони про захист конкуренції до будь-якої комерційної діяльності на своїй території. Дане положення не перешкоджає Стороні застосовувати свої закони про захист конкуренції до комерційної діяльності за межами своєї території, якщо така діяльність має відповідний зв'язок з її юрисдикцією.
3. Кожна Сторона може зробити виняток щодо застосування своїх законів про захист конкуренції, за умови, що такий виняток є прозорим, передбаченим законодавством та заснованим на законних цілях державної політики.
4. Кожна Сторона має орган, відповідальний за застосування свого законодавства про захист конкуренції ("орган з питань захисту конкуренції").
5. Кожна Сторона забезпечує і підтримує незалежність національного органу з питань захисту конкуренції в частині прийняття рішень або у зв'язку з дотриманням законодавства про захист конкуренції.
6. Кожна Сторона створює належні умови діяльності органу з питань захисту конкуренції з метою забезпечення останнім дотримання та виконання законодавства про захист конкуренції відповідно до цілей, викладених у Статті 9.1, і недопущення дискримінації за ознакою національності.
1. Для цілей цієї Глави "правозастосовна діяльність" означає судове або адміністративне провадження за результатами розслідування заявленого порушення законодавства Сторони про захист конкуренції. - 1
2. Кожна Сторона забезпечує, що до накладення остаточної санкції або засобу правового захисту на особу за порушення законодавства про захист конкуренції, така Сторона надасть відповідній особі в порядку, передбаченому національним законодавством, реальну можливість отримати неконфіденційну інформацію про причини розслідування органом з питань захисту конкуренції, включаючи зазначення конкретних норм законодавства про захист конкуренції, щодо яких заявлено порушення.
3. Кожна Сторона відповідно до свого законодавства надає особі, щодо якої здійснюються правозастосовні заходи, можливість оскаржити їх та отримати розумний доступ до неконфіденційної інформації, необхідної для підготовки адекватного захисту.
4. Кожна Сторона, відповідно до свого законодавства, надає особі, щодо якої здійснюються правозастосовні заходи, реальну можливість бути заслуханою та представити докази, надати пояснення та оскаржити аргументи та докази відповідного провадження.
5. Кожна Сторона, відповідно до свого законодавства, надає особі реальну можливість оскаржити в незалежному і неупередженому судовому або адміністративному органі твердження про те, що ця особа порушила закони про захист конкуренції, включаючи можливість оскарження конкретного аспекту або доказу з мотивів порушення норм матеріального або процесуального права.
6. Кожна Сторона забезпечує, що орган з питань захисту конкуренції надаватиме особі реальну можливість юридичного представництва.
7. Кожна Сторона забезпечує, що її орган з питань захисту конкуренції визнаватиме комунікацію між особою та юридичним представником як таку, що захищена адвокатською таємницею згідно з національним законодавством, якщо особа не відмовиться від такого права, та якщо така комунікація стосується запиту або отримання юридичної консультації.
8. Кожн юридичним представником як таку, що захищена адвокатською таємницею згідно з національним законодавством, якщо особа не відмовиться від такого права, та якщо така комунікація стосується запиту або отримання юридичної консультації.
8. Кожна Сторона докладає зусиль для завершення розслідувань та залежних від неї аспектів правозастосування у розумний строк з урахуванням характеру та складності справи.
9. Кожна Сторона приймає або зберігає правила щодо процедури та доказування, за якими здійснюється правозастосовне провадження, встановлюються санкції та відповідні засоби правового захисту.
10. Згідно зі своїм законодавством, кожна Сторона забезпечує захист конфіденційної інформації, отриманої її органом з питань захисту конкуренції в рамках розслідування.
11. Кожна Сторона забезпечує, якщо це доречно та юридично допустимо, що її орган з питань захисту конкуренції інформуватиме у найкоротші можливі терміни особу, стосовно якої ведеться розслідування, про факт такого розслідування. Ця інформація повинна містити правові підстави для проведення розслідування, а також заявлену неправомірну поведінку або транзакцію, що є предметом розслідування. Визначаючи час для інформування особи про розслідування, конкурентне відомство Сторони може враховувати стан і конкретні потреби розслідування, такі як необхідність збереження розслідування в таємниці або вжиття негайних заходів для мінімізації подальшої шкоди.
12. Кожна Сторона намагається, де це доречно та юридично допустимо, надати особі, яка є предметом розслідування, або особі, яка повідомила про злиття або іншу транзакцію чи дію, реальну можливість для змістовного та своєчасного залучення до розслідування відповідних фактичних, правових, економічних та процесуальних питань, зважаючи на статус та конкретні потреби розслідування.
1. Сторони визнають необхідність забезпечення максимально можливої прозорості їх політик щодо виконання та адвокатування дотримання законодавства про захист конкуренції.
2. Кожна Сторона забезпечує, що її закони з питань конкуренції перебуватимуть у загальному доступі.
3. Ніщо в цій Статті не повинно тлумачитися як таке, що вимагає від Сторони розкрити конфіденційну інформацію, інформацію, що становить адвокатську таємницю або є іншим чином захищеною на підставі законних цілей публічного порядку, включаючи внутрішні процедури органу з питань захисту конкуренції Сторони.
4. На запит однієї Сторони друга Сторона надає запитуючій Стороні публічну інформацію щодо: (a) свого законодавства щодо принципів та практики правозастосування у сфері захисту конкуренції; і (b) винятків зі сфери застосування законодавства про захист конкуренції.
5. Кожна Сторона забезпечує, що остаточне рішення за результатами розслідування, яким встановлено порушення її законодавства про захист конкуренції, міститиме фактичні висновки та належне - 2 обґрунтування, включаючи правовий та, якщо застосовно, економічний аналіз, на якому базується рішення.
6. Кожна Сторона також забезпечує, що остаточне рішення, згадане в пункті 5, а також будь-яке розпорядження про виконання цього рішення підлягатиме опублікуванню, або, якщо публікація не є практично можливою, оприлюднюється у спосіб, що дозволяє зацікавленій особі або іншій Стороні ознайомитися з ним.
7. Кожна Сторона забезпечує, що із рішень або розпоряджень, які опубліковані або оприлюднені, були належним чином у відповідності до законодавства такої Сторони видалені дані, що становлять конфіденційну інформацію, адвокатську таємницю та зважають на будь-які інші застосовні винятки, включаючи необхідність охорони інформації на підставі законних цілей публічного порядку. __________ - 1 Для Канади це не включає випадків взаємно погодженого рішення між органом з питань захисту конкуренції та особою, яка, як стверджується, порушила законодавство про захист конкуренції, як таві законних цілей публічного порядку. __________ - 1 Для Канади це не включає випадків взаємно погодженого рішення між органом з питань захисту конкуренції та особою, яка, як стверджується, порушила законодавство про захист конкуренції, якщо заяви, зроблені органом з питань конкуренції, не оскаржуються. - 2 Це положення не стосується судів присяжних у Канаді.
1. Кожна Сторона повинна мати загальнодоступні правила, політику або вказівки щодо встановлення та обробки конфіденційної інформації, яка надходить у розпорядження органу з питань захисту конкуренції.
2. Орган з питань захисту конкуренції кожної Сторони, наскільки це можливо, обмежує доступ до конфіденційної інформації, що охороняється відповідно до законодавства відповідної Сторони, і, якщо громадськість прагне отримати доступ до конфіденційної інформації, що знаходиться у розпорядженні органу з питань захисту конкуренції, останній, як правило, протидіє такому розкриттю.
1. Сторони визнають, що антиконкурентна ділова поведінка та трансакції все частіше виходять за межі кордонів і що співпраця та координація між Сторонами з метою сприяння ефективному застосуванню законодавства про захист конкуренції є важливим і відповідає суспільним інтересам.
2. Орган з питань конкуренції кожної Сторони докладатиме зусиль для співпраці: (a) у будь-якій сфері конкурентної політики шляхом обміну інформацією про зміни або розроблення конкурентної політики; і (b) з будь-якого питання правозастосування у сфері захисту конкуренції, включаючи обмін інформацією, допомогу у розслідуванні та виконанні рішення, а також стосовно проведення консультацій та координації транскордонних розслідувань.
3. Орган з питань захисту конкуренції Сторони може розглянути перспективу укладення угоди про співпрацю або угоди з органом з питань захисту конкуренції іншої Сторони, яким встановлюватимуться конкретні умови співпраці.
4. Визнаючи, що Сторони можуть отримати переваги від обміну своїм різноманітним досвідом щодо розробки, управління та забезпечення дотримання свого законодавства та політики у сфері конкуренції, Сторони можуть здійснювати діяльність у сфері технічного співробітництва, включаючи: (a) надання консультацій або навчання з будь-якого питання, у тому числі шляхом обміну відповідними службовцями; (b) обміну інформацією та досвідом з питань адвокації конкуренції, включаючи сприяння підвищенню культури конкуренції; і (c) надання допомоги Стороні при впровадженні нового законодавства про захист конкуренції.
5. В межах цієї Статті, Сторони співпрацюють, виходячи з розумно доступних ресурсів та у спосіб, сумісний з національним законодавством, політикою та взаємними інтересами. Інформація, що надається в порядку до цієї Статті, може підлягати додатковому регулюванню, зокрема з точки зору вимог конфіденційності або обмеження щодо цілей, для яких інформація використовуватиметься.
1. З метою сприяння порозумінню між Сторонами або для вирішення конкретного питання, яке виникає відповідно до цієї Глави, на письмовий запит однієї Сторони, інша Сторона вступає в консультації з запитуючою Стороною. У своєму запиті запитуюча Сторона вказує, якщо це доречно, як конкретне питання впливає на торгівлю або інвестиції між Сторонами.
2. Сторона, до якої звернулися, повинна ставитися з розумінням і прихильністю до занепокоєння запитуючої Сторони.
3. Для полегшення обговорення питання, яке є предметом консультацій, кожна Сторона намагається надати іншій Стороні потрібну неконфіденційну інформацію, інформацію, яка не є захищеною іншим чином. Сторона не може вдаватися до вирішення спору відповідно до Глави 28 (Вирішення спорів) з будь-якого питання, що виникає за цією Главою.