Стаття 10. 1: Визначення

Для цілей цієї Глави: Угода означає Угоду про офіційно підтримувані експортні кредити , розроблену в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), або зобов’язання правонаступника, розроблене в або за рамками ОЕСР, та яке було прийняте щонайменше 12-ма первинними членами СОТ, які були Учасниками Угоди станом на 1 січня 1979 року; комерційна діяльність означає діяльність, що здійснюється підприємством з метою отримання прибутку, та спрямована на виготовлення товарів чи надання послуг, які можуть бути реалізовані споживачеві на відповідному ринку у кількості та за цінами, встановленими самим підприємством. Діяльність, що здійснюється підприємством, яке функціонує на неприбутковій основі або на основі відшкодування витрат, не є діяльністю, що здійснюється з метою отримання прибутку. Заходи загального застосування до відповідного ринку не повинні тлумачитися як регулювання Стороною рішень підприємства щодо ціноутворення, виробництва або постачання; встановити означає рішення Сторони створити, назвати або дозволити монополію, або розширити сферу дії монополії таким чином, щоб вона охоплювала додаткові товари чи послуги; встановлена монополія означає приватну монополію, яка встановлена після набрання чинності цією Угодою, або державну монополію, яку Сторона встановлює або встановила. державна монополія означає монополію, що є власністю або контролюється через наявність частки у ній національним урядом Сторони або будь-якою іншою державною монополією; виходячи з комерційних міркувань означає "відповідно до звичайної ділової практики ведення бізнесу підприємством приватної форми власності у відповідній сфері діяльності чи промисловості"; незалежний пенсійний фонд означає підприємство, що є власністю або контролюється через наявність частки у ньому Сторони, яке: (a) займається виключно наступними видами діяльності: (i) адміністрування або забезпечення пенсійного фонду, виходу на пенсію, соціального забезпечення, страхування по інвалідності, у разі смерті, надання доп сть частки у ньому Сторони, яке: (a) займається виключно наступними видами діяльності: (i) адміністрування або забезпечення пенсійного фонду, виходу на пенсію, соціального забезпечення, страхування по інвалідності, у разі смерті, надання допомоги працівникам, або будь-яке поєднання цих видів забезпечення виключно на користь фізичних осіб, які є платниками внесків до такого фонду, та їхніх бенефіціарів; або (ii) нвестування активів цих фондів; (b) має фідуціарний обов'язок перед фізичними особами, зазначеними в підпункті (а)(i); та (c) не підлягає інвестиційному спрямуванню з боку уряду Сторони. Інвестиційне спрямування з боку уряду Сторони не включає загальне керівництво щодо управління ризиками та розподілу активів, яке не суперечить звичайній інвестиційній практиці та не продиктовано виключно присутністю державних службовців у раді директорів або інвестиційній групі підприємства; ринок означає географічний або комерційних ринок для товарів чи послуг; монополія означає юридичну особу, визначену Стороною, у тому числі консорціум або урядову установу, яка на будь-якому відповідному ринку на території Сторони є єдиним продавцем або покупцем товарів чи послуг, але не включає юридичну особу, якій було надано ексклюзивне право інтелектуальної власності, виключно на підставі надання такого права; суверенний фонд добробуту означає підприємство, що є власністю або контролюється через наявність частки у ньому Сторони, яке: (a) функціонує виключно як інвестиційний фонд спеціального призначення або механізм для управління активами, інвестування або пов’язаної з цим діяльності з використанням фінансових активів Сторони. Сторони розуміють, що слово "механізм" у цьому документі є альтернативою слову "фонд" та дозволяє гнучке тлумачення юридичного механізму, за допомогою якого активи можуть бути інвестовані; та (b) є членом Міжнародного форуму суверенних фондів або підтримує Загальноприйняті принципи та практики ("Принципи Сантьяго"), оприлюднені Міжнародною робочою групою суверенних фондів у ж за допомогою якого активи можуть бути інвестовані; та (b) є членом Міжнародного форуму суверенних фондів або підтримує Загальноприйняті принципи та практики ("Принципи Сантьяго"), оприлюднені Міжнародною робочою групою суверенних фондів у жовтні 2008 року, або інші принципи та практики, які можуть бути узгоджені Сторонами. і включає будь-які компанії спеціального призначення, створені виключно для діяльності, описаної в підпункті (a), та які повністю належать підприємству, або які повністю належать Стороні, але управляються підприємством; та державне підприємство, що здійснює комерційну діяльність означає підприємство, яке в основному здійснює комерційну діяльність і в якому Сторона: (a) безпосередньо володіє більш ніж 50 відсотками статутного капіталу; (b) контролює через наявність частки у власності більш ніж 50 відсотків прав голосу; або (с) має право призначати більшість членів ради директорів або будь-якого іншого рівнозначного органу управління.

1. Ця Глава застосовується до діяльності державних підприємств, що здійснюють комерційну діяльність, державних підприємств або встановлених монополій Сторони, яка впливає на торгівлю або інвестиції між Сторонами в межах зони вільної торгівлі.

2. Ця Глава не застосовується до: (a) регуляторної або наглядової діяльності, або фінансової і пов'язаної з нею кредитної політики та політики щодо обмінного курсу центрального банку або фінансового органу Сторони; (b) регуляторної або наглядової діяльності фінансового регуляторного органу Сторони, включаючи недержавний орган, такий як біржа або ринок цінних паперів чи ф'ючерсів, клірингова установа, або інша організація чи асоціація, яка здійснює регуляторні або наглядові повноваження щодо постачальників фінансових послуг; або (c) діяльності, що здійснюється Стороною або одним з її державних підприємств або її державних підприємств, що здійснюють комерційну діяльність, з метою врегулювання питань пов’язаних з неплатоспроможністю або банкрутством фінансової установи або неплатоспроможністю чи банкрутством будь-якого іншого підприємства, основним видом діяльності якого є надання фінансових послуг.

3. Ця Глава не застосовується до суверенного фонду добробуту Сторони.

4. Ця Глава не застосовується до: (a) незалежного пенсійного фонду Сторони; або (b) підприємства, що належить або контролюється незалежним пенсійним фондом Сторони.

5. Дія цієї Глави не поширюється на державні закупівлі.

6. Статті 10.3, 10.4 та Стаття 10.6 не поширюється на послугу, що надається при виконанні функцій держави. Для цілей цього пункту термін "послуга, що надається при виконанні функцій держави" має таке ж значення, як і в ГАТС, включаючи значення, наведене в Додатку з фінансових послуг, залежно від контекста.

7. Статті 10.3 та 10.4 не застосовуються до державного підприємства, що здійснює комерційну діяльність або встановленої монополії Сторони в рамках здійснення купівлі та продажу товарів або послуг відповідно до: (a) будь-якого існуючого невідповідного зах та 10.4 не застосовуються до державного підприємства, що здійснює комерційну діяльність або встановленої монополії Сторони в рамках здійснення купівлі та продажу товарів або послуг відповідно до: (a) будь-якого існуючого невідповідного заходу, який Сторона застосовує, подовжує, поновлює або змінює відповідно до Статті 17.18(1) (Невідповідні заходи), Статті 18.7(1) (Застереження) або Статті 20.10(1) (Невідповідні заходи), як зазначено в її Графіку до Додатка I або в Розділі А її Графіку до Додатка III; або (b) будь-якого невідповідного заходу, який Сторона приймає або зберігає стосовно секторів, підсекторів або видів діяльності відповідно до Статті 17.18(2) (Невідповідні заходи), Статті 18.7(2) (Застереження) або Статті 20.10(2) (Невідповідні заходи), як зазначено в її Графіку до Додатка II або в Розділі В її Графіку до Додатка III.

1. Ця Глава не перешкоджає Стороні підтримувати або встановлювати монополію.

2. Кожна Сторона оперативно повідомляє іншу Сторону або публікує на офіційному вебсайті інформацію про встановлення монополії або розширення сфери дії існуючої монополії та умови її встановлення.

3. Кожна Сторона забезпечує, щоб приватна монополія, яку вона встановлює, або державна монополія, яку вона підтримує або встановлює: (a) діяла у спосіб, що відповідає зобов’язанням Сторони за цією Угодою, у всіх випадках, коли така монополія здійснює регуляторні, адміністративні або інші функції держави, які Сторона делегувала їй у зв’язку з монопольними товарами чи послугами, зокрема повноваження щодо видачі ліцензій на імпорт або експорт, надання дозволів на здійснення комерційних операцій або встановлення квот, зборів або інших платежів; (b) діяла, виходячи виключно з комерційних міркувань, при здійсненні купівлі або продажу монопольних товарів чи послуг на відповідному ринку, зокрема стосовно цін, якості, наявності, відповідності вимогам ринку, транспортування та інших умов придбання чи продажу, окрім випадків, коли вимагається дотримання умов встановлення монополії, що не суперечать підпунктам (c), (d) або (e); (c) при придбанні нею монопольного товару або послуги: (i) надавала товару або послузі, що постачається підприємством іншої Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той, що надається подібному товару або подібній послузі, що постачається підприємствами своєї Сторони або будь-якої держави, що не є Стороною; та (ii) надавала товару або послузі, що постачається підприємством, яке є охопленою інвестицію на території відповідної Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той, що надається подібному товару або послузі, які постачаються підприємствами на відповідному ринку на території такої Сторони, та які є інвестиціями інвесторів Сторони або будь-якої держави, що не є Стороною; та (d) при продажу монопольного товару або послуги: (i) надавала підприємству іншої Сторони режим не менш сприятливий, ні му ринку на території такої Сторони, та які є інвестиціями інвесторів Сторони або будь-якої держави, що не є Стороною; та (d) при продажу монопольного товару або послуги: (i) надавала підприємству іншої Сторони режим не менш сприятливий, ніж той, який вона надає підприємствам своєї Сторони або будь-якої держави, що не є Стороною; та (ii) надавала підприємству, що є охопленою інвестицію на території відповідної Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той, що надається підприємствам на відповідному ринку на території такої Сторони, та які є інвестиціями інвесторів такої Сторони або будь-якої держави, що не є Стороною; та (e) не використовувала своє монопольне становище для здійснення, прямо чи опосередковано, у тому числі через свої операції з материнською компанією, дочірніми компаніями або іншими суб'єктами господарювання, якими володіє Сторона або встановлений монополіст, антиконкурентних дій на немонополізованому ринку на своїй території, які негативно впливають на торгівлю або інвестиції між Сторонами.

4. Пункти 3(c) та 3(d) не перешкоджають встановленій монополії здійснювати: (a) купівлю або продаж товарів чи послуг на різних умовах, у тому числі тих, що стосуються ціни; або (b) відмовлятись від купівлі або продажу товарів чи послуг, за умови, що таке диференційоване ставлення або відмова здійснюється виходячи з комерційних міркувань. Для більшої визначеності, пункт 4 не дозволяє встановленій монополії порушувати національне законодавство Сторони.

1. Ця Угода не перешкоджає будь-якій Стороні підтримувати або створювати державні підприємства або державні підприємства, що здійснюють комерційну діяльність.

2. Кожна Сторона забезпечує, щоб державне підприємство або державне підприємство, що здійснює комерційну діяльність, діяло у спосіб, що відповідає зобов’язанням Сторони, у всіх випадках, коли таке підприємство здійснює будь-які регуляторні, адміністративні або інші функції держави, делеговані йому відповідною Стороною, зокрема, повноваження щодо примусового відчуження, видачі ліцензій, надання дозволів на здійснення комерційних операцій або встановлення квот, зборів або інших платежів.

3. Кожна Сторона забезпечує, щоб кожне її державне підприємство, що здійснює комерційну діяльність, при здійсненні комерційної діяльності з продажу товару або послуги надавало підприємству, яке є охопленою інвестицію на території Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той, що надається на відповідному ринку на території Сторони підприємствам, які є інвестиціями інвесторів цієї Сторони.

4. Пункт 3 не перешкоджає державному підприємству, що здійснює комерційну діяльність, здійснювати (a) продаж товарів або послуг на різних умовах, у тому числі тих, що стосуються ціни; або (b) відмовлятись від продажу товарів чи послуг, за умови, що таке диференційоване ставлення або відмова здійснюється виходячи з комерційних міркувань. Для більшої визначеності, пункт 4 не дозволяє державному підприємству, що здійснює комерційну діяльність, порушувати національне законодавство Сторони.

1. Кожна Сторона надає своїм судам юрисдикцію щодо цивільних позовів проти підприємства, яке перебуває у власності або контролюється через частку власності іноземним урядом, на підставі здійснення таким підприємством комерційній діяльності на її території. Цей пункт не перешкоджає Стороні надавати своїм судам юрисдикцію щодо позовів до підприємств, які перебувають у власності або контролюються через частку власності іноземним урядом, крім тих позовів, про які йдеться в цьому пункті. Ця Стаття також не вимагає від Сторони визнавати юрисдикцію щодо таких позовів, якщо вона не визнає юрисдикцію над аналогічними позовами щодо підприємств, які не перебувають у власності або під контролем через частку власності іноземного уряду.

2. Кожна Сторона забезпечує, щоб будь-який адміністративний орган, який створюється або утримується національним урядом Сторони з метою регулювання діяльності державних підприємств, що здійснюють комерційну діяльність, здійснював свої регуляторні дискреційні повноваження неупереджено щодо підприємств, які він регулює, включаючи підприємства, які не є державними підприємствами, що здійснюють комерційну діяльність. Неупередженість, з якою адміністративний орган здійснює свої регуляторні дискреційні повноваження, оцінюється шляхом вивчення моделі або практики такого адміністративного органу.

1. На письмовий запит Сторони інша Сторона надає в розумні строки в письмовій формі наступну інформацію стосовно державного підприємства, що здійснює комерційну діяльність, або державної монополії, за умови, що запит включає пояснення того, яким чином діяльність відповідної особи може вплинути на торгівлю або інвестиції між Сторонами: (a) відсоток акцій, якими Сторона, її державні підприємства, що здійснюють комерційну діяльність, або встановлені монополії сукупно володіють, та відсоток голосів, які вони сукупно мають, у юридичній особі; (b) опис будь-яких акцій або прав голосу чи інших прав, якими володіє Сторона, її державні підприємства, що здійснюють комерційну діяльність, або встановлені монополії, якщо такі акції або права відрізняються від прав, що надаються звичайними акціями юридичної особи; (c) державні звання будь-якого державного службовця, який є посадовою особою або членом ради директорів юридичної особи; (d) річний дохід та загальна вартість активів юридичної особи за останній трирічний період, за який інформація є доступною; (e) будь-які винятки та імунітети, якими користується юридична особа відповідно до законодавства Сторони; та (f) будь-яка додаткова інформація щодо юридичної особи, яка є загальнодоступною, включаючи річні фінансові звіти та результати аудиту третіх сторін, і яка запитується в письмовій формі.

2. Коли Сторона надає письмову інформацію відповідно до запиту згідно з цією статтею та інформує Сторону, яка запитує, про те, що вона вважає таку інформацію конфіденційною, Сторона, яка запитує, зобов’язується не розголошувати таку інформацію без попередньої згоди Сторони, яка надає інформацію.

1. Сторони, у разі необхідності та з урахуванням наявних ресурсів, беруть участь у взаємно узгоджених заходах щодо технічного співробітництва, включаючи: (a) обмін інформацією щодо досвіду Сторін у вдосконаленні корпоративного управління та діяльності їхніх державних підприємств, що здійснюють комерційну діяльність; (b) обмін найкращими практиками щодо політичних підходів для забезпечення рівних умов для державних підприємств, що здійснюють комерційну діяльність та приватних підприємств, включаючи політику, пов'язану з конкуренційним нейтралітетом; (c) організацію міжнародних семінарів, практикумів або будь-якого іншого відповідного майданчику для обміну технічною інформацією та досвідом, пов'язаними з управлінням та діяльністю державних підприємств, що здійснюють комерційну діяльність. Кожна Сторона визначає Контактний пункт з питань державних підприємств, що здійснюють комерційну діяльність та встановлених монополій і повідомляє іншу Сторону для сприяння зв'язку між Сторонами з будь-якого питання, що охоплюється цією Главою.

1. Статті 10.3 та 10.4 не: (a) перешкоджають прийняттю або збереженню Стороною заходів, спрямованих на тимчасове реагування на національну або глобальну економічну надзвичайну ситуацію; або (b) стосуються державного підприємства, що здійснює комерційну діяльність, щодо якого Сторона вжила або застосувала тимчасові заходи у відповідь на національну або глобальну економічну надзвичайну ситуацію, на період дії такої надзвичайної ситуації.

2. Стаття 10.4(3) не застосовується до надання фінансових послуг державним підприємством, що здійснює комерційну діяльність, відповідно до повноважень, наданих державою, якщо таке надання фінансових послуг: (a) підтримує експорт або імпорт, за умови, що ці послуги: (i) не призначені для заміщення комерційного фінансування; або (ii) пропонуються на умовах, не більш сприятливих, ніж ті, які можна було б отримати щодо аналогічних фінансових послуг на комерційному ринку. За обставин, якщо на комерційному ринку не пропонуються аналогічні фінансові послуги: (A) для цілей пунктів 2(a)(ii) та 2(b)(ii) державне підприємство, що здійснює комерційну діяльність, може покладатися, за необхідності, на наявні докази для встановлення еталонних умов, на яких такі послуги пропонувалися б на комерційному ринку; та (B) для цілей пунктів 2(a)(i) та 2(b)(i) постачання фінансових послуг вважається таким, що не має на меті заміщення комерційного фінансування; (b) підтримує приватні інвестиції за межами території Сторони, за умови, що ці послуги: (i) не призначені для заміщення комерційного фінансування, або (ii) пропонуються на умовах, не більш сприятливих, ніж ті, що можуть бути отримані щодо аналогічних фінансових послуг на комерційному ринку; або (c) пропонується на умовах, що відповідають Угоді, та підпадають під сферу дії Угоди.

3. Статті 10.3, 10.4, 10.6 та 10.8 не застосовуються до державного підприємства, що здійснює комерційну діяльність, або встановленої монополії, якщо в будь-якому з трьох попередніх послідовних фінансових років дохід, отриманий від комерційної ді Статті 10.3, 10.4, 10.6 та 10.8 не застосовуються до державного підприємства, що здійснює комерційну діяльність, або встановленої монополії, якщо в будь-якому з трьох попередніх послідовних фінансових років дохід, отриманий від комерційної діяльності державного підприємства, що здійснює комерційну діяльність, або встановленої монополії, був меншим за порогову вартість, яка розраховується відповідно до Додатку 10-А (Розрахунок порогової вартості).

4. Якщо Сторона посилається на виняток передбачений пунктом 3 під час консультацій відповідно до Статті 28.5 (Консультації), Сторони повинні обмінятися та обговорити наявні докази щодо доходу державного підприємства, що здійснює комерційну діяльність, або встановленої монополії, отриманого від комерційної діяльності протягом трьох попередніх послідовних фінансових років, з метою вирішення протягом консультацій будь-яких розбіжностей щодо застосування цього винятку. Додаток 10-А Розрахунок порогової вартості

1. З дати набрання чинності цією Угодою, порогова вартість, зазначена у Статті 10.9(3) становить 200 мільйонів Спеціальних прав запозичення (СПЗ).

2. Розмір порогової вартості коригується кожні три роки, при цьому кожне коригування набирає чинності з 1 січня. Перше коригування повинно відбутися 1 січня після набрання чинності цією Угодою відповідно до формули, викладеної в цьому Додатку.

3. Граничний рівень коригується з урахуванням зміни загального рівня цін з використанням зведеного показника інфляції в СПЗ, який розраховується як зважена сума кумулятивних відсоткових змін дефляторів валового внутрішнього продукту (ВВП) у валютах, що входять до складу СПЗ, за трирічний період, що закінчується 30 червня року, який передує року, коли коригування набуває чинності, та за такою формулою: де: T 0 = порогове значення в базовому періоді; T i = нове (скориговане) порогове значення; W i SDR = відповідні (фіксовані) ваги кожної валюти, i - у СПЗ (станом на 30 червня року, що передує введенню в дію коригування); та П i SDR = кумулятивна відсоткова ове значення в базовому періоді; T i = нове (скориговане) порогове значення; W i SDR = відповідні (фіксовані) ваги кожної валюти, i - у СПЗ (станом на 30 червня року, що передує введенню в дію коригування); та П i SDR = кумулятивна відсоткова зміна дефлятора ВВП кожної валюти, i - у СПЗ за трирічний період, що закінчується 30 червня року, який передує набранню чинності коригуванням.

4. Кожна Сторона перераховує порогову вартість у національну валюту, де коефіцієнти перерахунку є середніми місячними значеннями національної валюти відповідної Сторони у СПЗ за трирічний період до 30 червня року, що передує року, якщо порогова вартість набуває чинності. Кожна Сторона повідомляє іншу Сторону про порогову вартість, яка застосовується, у відповідних національних валютах.

5. Для цілей цієї Глави всі дані беруться з бази даних Міжнародного валютного фонду із розділу даних щодо міжнародної фінансової статистики.

6. Сторони проводять консультації, якщо суттєва зміна курсу національної валюти щодо СПЗ створить істотну проблему для застосування цієї Глави.