Чи є Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою стаття 20 чинною?

Стаття 20 Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Які статті йдуть до і після 20 у Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою?

У Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою України 30 статей: попередня — ст. 19, наступна — ст. 21.

ГЛАВА 20Угода про вільну торгівлю між Україною та КанадоюЧинний

Стаття 20. 1: Визначення

від 22 вересня 2023 р.Стаття 20 з 30

Для цілей цієї Глави: транскордонний постачальник фінансових послуг Сторони означає особу Сторони, яка займається постачанням фінансової послуги на території цієї Сторони і яка має наміри постачати чи постачає фінансову послугу шляхом транскордонного постачання такої послуги. транскордонна торгівля фінансовими послугами або транскордонне постачання фінансових послуг означає постачання фінансових послуг: (a) з території однієї Сторони на територію іншої Сторони; (b) на території однієї Сторони особі іншої Сторони, або (c) підданим однієї Сторони на території іншої Сторони, але не включає постачання фінансових послуг на території Сторони інвестицією на цій території; фінансова установа означає фінансового посередника або іншу компанію, яка уповноважена здійснювати діяльність і підпадає під регулювання чи нагляд як фінансова установа відповідно до законодавства Сторони, на території якої вона розташована; фінансова установа іншої Сторони означає фінансову установу, включно з філіями, розташованими на території Сторони, які контролює особа іншої Сторони; фінансова послуга означає послугу фінансового характеру. Фінансові послуги включають всі страхові і пов’язані зі страхуванням послуги страхування і пов’язані зі страхуванням, всі банківські послуги та інші фінансових послуги (за винятком страхування), включаючи опосередковані чи допоміжні до послуг фінансового характеру. Фінансові послуги включають наступні види діяльності: Страхування і пов’язані зі страхуванням послуги: (a) пряме страхування (зокрема спільне страхування): (i) життя; та (ii) інших страхових випадків, ніж страхування життя; (b) перестрахування і ретроцесія; (c) страхове посередництво, як брокерські операції та агентські послуги, і (d) допоміжні страхові послуги, як консультаційні послуги, актуарні послуги, оцінка ризику та виплати за страховими претензіями; Банківські та інші фінансові послуги (за винятком страхування) (e) послуги з прийняття вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, від населення; (f) послу послуги, актуарні послуги, оцінка ризику та виплати за страховими претензіями; Банківські та інші фінансові послуги (за винятком страхування) (e) послуги з прийняття вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, від населення; (f) послуги з кредитування всіх видів, у тому числі споживчий кредит, іпотеку, факторинг і фінансування комерційних трансакцій; (g) фінансовий лізинг; (h) всі платежі і послуги з переказу коштів, зокрема кредитні, розрахункові і дебетові картки, дорожні чеки і банківські тратти; (i) надання гарантій та поручительств; (j) укладання угод від власного імені або від імені клієнтів на біржі, поза нею або будь-яким іншим чином стосовно: (i) інструментів грошового ринку (включаючи чеки, рахунки-фактури, депозитні сертифікати); (ii) обміну валют; (iii) деривативів, включаючи ф’ючерси і опціони; (iv) курсових та відсоткових інструментів, зокрема таких як свопи та угоди щодо форвардної відсоткової ставки; (v) переказних цінних паперів, та (vi) інших оборотних інструментів та фінансових активів, зокрема дорогоцінних металів у зливках; (k) участь у якості агента в емісії всіх типів цінних паперів, зокрема андерайтингу і розміщенні (як приватного, так і публічного) і надання послуг, пов’язаних з емісією; (l) посередницькі послуги на грошовому ринку; (m) управління активами, в тому числі управління грошовими коштами або портфелем цінних паперів; будь-які форми управління колективними інвестиціями; управління пенсійними фондами; послуги зберігача, депозитарія, а також трастові послуги. (n) послуги з клірингу та фінансового управління майном, включаючи цінні папери, деривативи, та інші обігові інструменти; (o) надання і передавання фінансової інформації, обробка фінансових даних і відповідне програмне забезпечення постачальниками інших фінансових послуг, і (p) консультативні, посередницькі та інші допоміжні фінансові послуги для всіх видів діяльності, зазначених у підпунктах від (e) до (o), зокрема послуги з видачі довідок про кредитоспроможність і аналізу кредиту, до нших фінансових послуг, і (p) консультативні, посередницькі та інші допоміжні фінансові послуги для всіх видів діяльності, зазначених у підпунктах від (e) до (o), зокрема послуги з видачі довідок про кредитоспроможність і аналізу кредиту, дослідження та поради з питань інвестицій та портфеля цінних паперів, поради з питань придбання та корпоративної реструктуризації і стратегії; постачальник фінансових послуг Сторони означає особу Сторони, яка залучена до постачання фінансових послуг в межах території вказаної Сторони; інвестиція означає "інвестицію" відповідно до визначення в Статті 17.1 (Визначення), за винятком понять "кредити" і "боргові інструменти", які зазначені в тій статті: (a) кредит чи борговий інструмент, виданий фінансовою установою, - це інвестиція лише в тому випадку, якщо цей інструмент обліковується як регулятивний капітал Стороною, на території якої розташована ця фінансова установа, і (b) кредит чи борговий інструмент у власності фінансової установи, крім кредиту або боргового інструменту, виданого фінансовою установою, зазначеною у підпункті (а), не є інвестицією; Для більшої певності, кредит чи борговий інструмент у власності транскордонного постачальника фінансових послуг, крім кредиту або боргового інструмента, виданого фінансовою установою, є інвестицією для цілей Глави 17 (Інвестиції), якщо такий кредит або борговий інструмент відповідає критеріям для інвестицій, зазначеним у Статті 17.1 (Визначення); інвестор Сторони означає Сторону або особу Сторони, яка має наміри зробити - 1 , робить або зробила інвестицію на території іншої Сторони; Для цілей цього визначення, "особа Сторони", що є підприємством Сторони, означає: (a) підприємство, яке створене або організоване відповідно до законодавства тої Сторони, і яке веде суттєву діяльність на території тої Сторони. Встановлення того, чи підприємство веде суттєву підприємницьку діяльність на території Сторони, вимагає індивідуального підходу і обґрунтованого розгляду, або (b) підприємство, яке створене або орга ттєву діяльність на території тої Сторони. Встановлення того, чи підприємство веде суттєву підприємницьку діяльність на території Сторони, вимагає індивідуального підходу і обґрунтованого розгляду, або (b) підприємство, яке створене або організоване відповідно до законодавства тої Сторони, і яке прямо чи опосередковано належить підданому тої Сторони або підприємству, зазначеного в підпункті (a), чи контролюється ними; нова фінансова послуга означає фінансову послугу, яку не надають на території Сторони, а надають на території іншої Сторони, і яка включає будь-які нові форми надання фінансової послуги або продажу фінансового продукту, який не продається на території першої Сторони; особа Сторони означає "особу Сторони" відповідно до визначення в Статті 1.5 (Визначення термінів загального застосування) і, для більшої певності, не включає філії підприємств третьої сторони; державна установа означає центральний банк або монетарний орган Сторони або фінансову установу, яка належить і контролюється цією Стороною, і саморегулівна організація означає будь-який недержавний орган, включно з будь-якою біржею або ринками цінних паперів або ф’ючерсів, кліринговим агентством або іншою організацією чи асоціацією, яка виконує регуляторні чи наглядові повноваження над постачальниками фінансових послуг або фінансовими установами за мандатом чи на правах, делегованих національним чи субнаціональним органом влади. __________ - 1 Для більшої певності, Сторони розуміють, що інвестор ''має наміри здійснити" інвестицію, коли такий інвестор вжив певних заходів з метою інвестування, зокрема шляхом спрямування ресурсів або капіталу з метою створення бізнесу або подання заявки на отримання дозволів чи ліцензій.

1. Ця Глава застосовується до заходів, які приймає або зберігає Сторона щодо: (a) фінансових установ іншої Сторони; (b) інвесторів іншої Сторони і інвестиції тих інвесторів у фінансових установах на території цієї Сторони, і (c) транскордонної торгівлі фінансовими послугами.

2. Глава 17 (Інвестиції) і Глава 18 (Транскордонна торгівля послугами) застосовується до заходів, описаних в пункті 1 лише тою мірою, якою ті Глави включені в цю Главу. Зокрема: (a) Стаття 17.4 (Право здійснювати регулювання), Стаття 17.5 (Неухилення від дотримання законодавства), Стаття 17.8 (Режим на випадок збройного конфлікту, громадянського протистояння чи природного лиха), Стаття 17.9 (Мінімальний стандарт поводження), Стаття 17.10 (Експропріація), Стаття 17.11 (Переказ коштів), Стаття 17.16 (Відмова у перевагах), Стаття 17.17 (Особливі формальності і вимоги до інформації), Стаття 17.19 (Винятки), і Стаття 18.9 (Відмова у вигодах) включені в цей документ і є невід’ємною частиною цієї Глави. (b) Частини D і E Глави 17 (Інвестиції) включені в цей документ і є невід’ємною частиною цієї Глави - 2 виключно для вирішення претензій стосовно порушення Стороною Статті 17.8 (Режим на випадок збройного конфлікту, громадянського протистояння або природного лиха), Статті 17.10 (Експропріація), Статті 17.11 (Переказ коштів), включені в цю Главу у підпункті (а). - 3 (c) Стаття 18.10 (Платежі та перекази) включена і є невід’ємною частиною цієї Глави з урахуванням вимоги щодо транскордонної торгівлі фінансовими послугами застосовуються зобов’язання відповідно до Статті 20.6.

3. Ця Глава не застосовується до заходів, які приймає або зберігає Сторона щодо: (a) видів діяльності чи послуг, які є складовими державної пенсійної програми або державної системи соціальних виплат, або (b) видів діяльності чи послуг, які здійснюють за рахунок або під гарантію, або з використанням фінансових ресурсів Сторони, включаючи її державні установи, крім умови, що ця Глава застосовується в тому обсязі, в якому Сторона надає дозвіл н b) видів діяльності чи послуг, які здійснюють за рахунок або під гарантію, або з використанням фінансових ресурсів Сторони, включаючи її державні установи, крім умови, що ця Глава застосовується в тому обсязі, в якому Сторона надає дозвіл на виконання будь-яких видів діяльності або послуг, зазначених у підпунктах (a) чи (b), своїм фінансовим установам на конкурентних умовах з державною установою або фінансовою установою.

4. Ця Глава не застосовується до державних закупівель фінансових послуг.

5. Ця Глава не застосовується до субсидій чи грантів щодо транскордонного надання фінансових послуг, включаючи фінансовані урядом кредити, гарантії і страхування. __________ - 2 Для більшої певності, Розділ D Глави 17 (Інвестиції) не застосовується до транскордонної торгівлі фінансовими послугами. - 3 Для більшої певності, якщо інвестор Сторони звертається до арбітражного суду відповідно до Розділу D Глави 17 (Інвестиції): (1) як зазначено у Статті 17.28 (Чинне законодавство та тлумачення) Розділу D (Вирішення спорів), інвестор зобов’язаний надати всі матеріали позовної заяви відповідно до загальних принципів міжнародного права, застосовного до міжнародного арбітражу; (2) відповідно до Статті 17.29 (Попередні заперечення), трибунал розглядає і вирішує попереднє питання щодо оскарження відповідачем того факту, що заявлена позовна вимога є позовною вимогою, яка має бути задоволена на користь інвестора відповідно до цієї Угоди, включно із рішенням проте, що суд не має юрисдикції розглядати справу, або що позов є явно безпідставним з юридичної точки зору; і (3) відповідно до Статті 17.36 (Остаточне рішення), суд приймає рішення щодо витрат на арбітраж.

1. Кожна Сторона повинна надавати інвесторам іншої Сторони не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає за подібних обставин своїм власним інвесторам стосовно створення, придбання, розширення, управління, поведінки, діяльності і продажу чи іншого розпорядження фінансовими установами та інвестиціями у фінансові установи на своїй території.

2. Кожна Сторона повинна надавати фінансовим установам іншої Сторони і інвестиціям інвесторів іншої Сторони у фінансових установах не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає за подібних обставин своїм власним фінансовим установам та інвестиціям своїх інвесторів у фінансових установах стосовно створення, придбання, розширення, управління, поведінки, діяльності і продажу чи іншого розпорядження фінансовими установами та інвестиціями.

3. Режим, який надається Стороною згідно з пунктами 1 і 2, означає, по відношенню до уряду, відмінного від національного уряду, режим, який за подібних обставин надається цим урядом фінансовим установам цієї Сторони, інвесторам цієї Сторони та інвестиціям цих інвесторів у фінансових установах цієї Сторони, частиною якої він є.

4. Для цілей зобов’язань з надання національного режиму в Статті 20.6, Сторона надає транскордонним постачальникам фінансових послуг іншої Сторони не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає за подібних обставин своїм постачальникам фінансових послуг стосовно надання відповідної послуги.

5. Чи режим надається за подібних обставин залежить від сукупності обставин, включно з тим, чи відповідний режим проводить розрізнення між інвесторами у фінансових установах, інвестиціями у фінансових установах, фінансовими установами, фінансовими послугами або постачальниками фінансових послуг на підставі обґрунтованих цілей державної політики.

6. Пункти 1 і 2 забороняють дискримінацію за національною ознакою. Відмінність у режимах, наданих інвестору іншої Сторони у фінансовій установі, або його інвестиціям у фінансовій установі, або фінансовій установі іншої Сторони і своєму інвестору у фінансовій установі, або його інвестиціям у фінансову установу, або своїм фінансовим установам, сама по собі не є дискримінацією за національною ознакою.

1. Кожна Сторона повинна надавати: (a) інвесторам іншої Сторони не менш сприятливий режим, ніж той, що вона надає за подібних обставин інвесторам країни, яка не є Стороною; (b) фінансовим установам іншої Сторони не менш сприятливий режим, ніж той, що вона надає за подібних обставин фінансовим установам країни, яка не є Стороною; (c) інвестиціям інвесторів іншої Сторони у фінансових установах не менш сприятливий режим, ніж той, що вона надає за подібних обставин інвестиціям інвесторів країни, яка не є Стороною, у фінансових установах; та (d) транскордонним постачальникам фінансових послуг іншої Сторони та фінансовим послугам, які вони надають, не менш сприятливий режим, ніж той, що вона надає за подібних обставин транскордонним постачальникам фінансових послуг країни, яка не є Стороною, та фінансовим послугам, які вони надають.

2. Режим, який надається Стороною згідно з пунктом 1 означає, по відношенню до уряду, відмінного від центрального уряду, режим, який за подібних обставин надається цим урядом фінансовим установам країни, що не є Стороною, інвесторам країни, що не є Стороною, та інвестиціям цих інвесторів у фінансових установах країни, що не є Стороною, або фінансовим послугам чи транскордонним постачальникам фінансових послуг, країни, що не є Стороною.

3. "Режим", про який йдеться в пунктах 1 та 2, не включає процедури вирішення інвестиційних спорів між інвесторами і державами, передбачені в інших міжнародних інвестиційних договорах та інших торговельних угодах.

4. Істотні зобов’язання в інших міжнародних інвестиційних договорах та інших торговельних угодах самі по собі не є "режимом" і тому не можуть спричинити порушення цієї Статті, за відсутності заходів, що були прийняті або збережені Стороною відповідно до таких зобов’язань.

6. Пункт 1 забороняє дискримінацію за національною ознакою. Відмінність у режимах, наданих інвестору іншої Сторони у фінансовій установі, або його інвестиціям у фінансову установу, або фінансовій установі іншої Сторони і своєму інвестору у фінансовій установі, або його інвестиціям у фінансову установу, або своїм фінансовим установам, сама по собі не є дискримінацією за національною ознакою.

1. Сторона не повинна приймати та зберігати стосовно фінансових установ іншої Сторони або інвесторів іншої Сторони, що прагнуть створити такі установи, або в рамках регіону, або на всій території, заходи, які: (a) накладають обмеження на: (i) кількість фінансових установ, незалежно від того, чи це у формі кількісної квоти, монополії, ексклюзивних постачальників послуг або вимог перевірки економічних потреб; (ii) загальну вартість операцій з надання фінансових послуг чи активів у формі кількісної квоти або вимог перевірки економічних потреб; (iii) загальну кількість операцій з надання фінансових послуг чи загальну кількість наданих фінансових послуг, виражених у показниках, що встановлюють цифрові одиниці у формі квот або вимоги підтвердження економічної необхідності - 4 ; (iv) загальну кількість фізичних осіб, які можуть бути зайняті у певному секторі фінансових послуг, або кількість фізичних осіб, яких може найняти фінансова установа і які необхідні і мають безпосереднє відношення до надання певної фінансової послуги у формі кількісних квот або вимоги підтвердження економічної необхідності; або (b) обмежують або вимагають конкретних типів юридичних осіб або спільних підприємств, через які фінансова установа може надавати послугу. __________ - 4 Підпункт (a)(iii) не охоплює заходів страхового покриття Сторони, що обмежують ресурси надання фінансових послуг.

1. Кожна Сторона повинна дозволяти згідно з умовами, що відповідають національному режиму, транскордонним постачальникам фінансових послуг іншої Сторони надавати фінансові послуги, визначені у Додатку 20-A (Транскордонна торгівля).

2. Кожна Сторона повинна дозволяти особам, які перебувають на її території, та її громадянам, де б вони не перебували, купувати фінансові послуги у транскордонних постачальників фінансових послуг іншої Сторони, розташованих на території Сторони, що не є Стороною, яка надає дозвіл. Це зобов’язання не вимагає від Сторони дозволяти таким постачальникам вести господарську діяльність або пропонувати свої послуги на її території. Сторона може визначити поняття "ведення господарської діяльності" та "пропозиція послуг" для цілей цього зобов’язання за умови, що такі визначення не суперечать пункту 1.

3. Без шкоди іншим засобам пруденційного регулювання транскордонної торгівлі фінансовими послугами, Сторона може вимагати реєстрації або авторизації транскордонного постачальника фінансових послуг іншої Сторони та фінансових інструментів. Кожна Сторона повинна дозволяти фінансовій установі іншої Сторони надавати нову фінансову послугу, яку Сторона дозволила б за подібних обставин надавати своїм фінансовим установам без прийняття закону або змінення існуючого законодавства - 6 . Незалежно від змісту Статті 20.5(1)(b), Сторона може визначити інституційну та юридичну форму, в якій нова фінансова послуга може надаватися, і може вимагати авторизації для надання такої послуги. Якщо Сторона вимагає від фінансової установи авторизації для надання нової фінансової послуги, така Сторона вирішує в межах розумного проміжку часу питання такої авторизації і може відмовити у авторизації лише з пруденційних міркувань. __________ - 5 Сторони розуміють, що ніщо в цій Статті не перешкоджає фінансовій установі Сторони звернутися до іншої Сторони із запитом за клопотати про дозвіл на надання фінансової послуги, яка не надається на території будь-якої із Сторін. Такий запит підпадає під дію законодавства Сторони, до якої робиться запит, і, для більшої певності, не підпадає під дію цієї Статті - 6 Для більшої певності, Сторона може прийняти новий нормативно-правовий акт або інший відповідний захід, який дозволятиме надання нової фінансової послуги. Ця Глава не вимагає від Сторони розкривати інформацію, пов’язану з фінансовими справами і рахунками фізичних осіб, які є клієнтами фінансових установ або транскордонних постачальників фінансових послуг.

1. Сторона не повинна вимагати від фінансових установ іншої Сторони залучати фізичних осіб будь-якого конкретного громадянства до складу старшого керівництва або іншого важливого персоналу.

2. Сторона не повинна вимагати, щоб проста більшість ради директорів фінансової установи іншої Сторони складалася із громадян Сторони, осіб, що постійно проживають на території Сторони, або сукупності перших і других.

3. Сторона може вимагати від фінансових установ, що працюють на її території, або підпадають під її юрисдикцію, призначати жінок на посади у вищому керівництві або у раді директорів.

1. Статті 20.3, 20.6 та 20.9 не повинні застосовуватись до: (a) будь-яких існуючих невідповідних заходів, які зберігаються Стороною на: (i) рівні центрального уряду, як визначено такою Стороною в Розділі A свого Графіку до Додатку III; (ii) рівні регіонального уряду, як визначено такою Стороною в Розділі A свого Графіку до Додатку III; або (iii) на рівні інших урядів, ніж центральний та регіональний; (b) продовження або швидкого поновлення будь-якого невідповідного заходу, зазначеного у підпункті (a); або (c) поправки до будь-якого невідповідного заходу, зазначеного у підпункті (a) тією мірою, якою поправка не зменшує відповідність оригінального заходу: (i) безпосередньо перед внесенням поправки, Статті 20.3, Статті 20.4, Статті 20.5 або Статті 20.9; або (ii) на дату набуття чинності Угоди для Сторони, що застосовує невідповідний захід, Статті 20.6 (Транскордонна торгівля).

2. Статті 20.3 - 20.6 і Стаття 20.9 не повинні застосовуватись до будь-якого заходу, який Сторона приймає або зберігає щодо секторів, підсекторів чи видів діяльності, визначених такою Стороною у Розділі B свого Графіку до Додатку III.

3. Невідповідний захід, визначений у Графіку Сторони до Додатку I або II як такий, що не підпадає під дію Статті 17.6 (Національний режим), Статті 17.7 (Режим найбільшого сприяння), Статті 17.13 (Вище керівництво та Ради директорів), Статті 18.3 (Національний режим) або Статті 18.4 (Режим найбільшого сприяння), повинен розглядатись як невідповідний захід, що не підпадає під дію Статті 20.3, Статті 20.4 або Статті 20.9, в залежності від ситуації, у тій мірі, в якій такий захід, сектор, підсектор чи діяльність, зазначені в них, визначені цією Главою.

4. Стаття 20.3 не повинна застосовуватись до будь-якого заходу, який підпадає під винятки або виключення із зобов’язань, які накладені статтею 3 Угоди ТРІПС, якщо винятки або виключення пов’язані з питаннями, що не включеними до Глави 12 (Інтелектуальна власність).

5. Стаття 20.4 не повинна застосовуватись до будь-якого заход ки або виключення із зобов’язань, які накладені статтею 3 Угоди ТРІПС, якщо винятки або виключення пов’язані з питаннями, що не включеними до Глави 12 (Інтелектуальна власність).

5. Стаття 20.4 не повинна застосовуватись до будь-якого заходу, який підпадає під дію Статті 5 Угоди ТРІПС, або є виключенням з або відхиленням від зобов'язань, які накладені: статтею 4 Угоди ТРІПС.

1. Незважаючи на положення цієї Глави та Угоди, окрім Глави 2 (Національний режим і доступ до ринку), Глави 3 (Правила та процедури визначення походження), Глави 4 (Сприяння торгівлі), Глави 5 (Торговельні заходи), Глави 6 (Санітарні та фітосанітарні заходи), Глави 7 (Технічні бар’єри в торгівлі), Стороні не забороняється приймати або зберігати пруденційні вимоги - 7,8 , в тому числі захист інвесторів, вкладників, власників полісів або осіб, стосовно яких фінансова установа чи транскордонний постачальник фінансових послуг має фідуціарний обов’язок, або для забезпечення цілісності та стабільності фінансової системи. Якщо ці заходи суперечать положенням цієї Угоди, до яких застосовується такий виняток, вони не використовуються як засоби ухилення від виконання Стороною зобов’язань або обов’язків за цими положеннями. __________ - 7 Сторони розуміють, що термін "пруденційні вимоги" включає підтримку безпеки, стійкості, цілісності або фінансової відповідальності окремих фінансових установ або транскордонних постачальників фінансових послуг, а також безпеки та фінансової і операційної цілісності платіжних та клірингових систем. - 8 Для більшої певності, якщо визначено, що захід, який оскаржується відповідно до Розділу D Глави 17 (Інвестиції), приймався або зберігався Стороною з пруденційних міркувань згідно з процедурами Статті 20.24, суд встановлює, що захід не суперечить обов’язкам Сторони Угоди і, відповідно, не присуджує відшкодування збитків.

2. Жодне положення цієї Глави, Глави 17 (Інвестиції), Глави 18 (Транскордонна торгівля послугами), Глави 19 (Розробка та адміністрування заходів), Глави 22 (Телекомунікації), включаючи зокрема Статтю 22.22 (Зв’язок з іншими главами) або Глави 8 (Цифрова торгівля), не застосовується до недискримінаційних заходів загального застосування, які вживаються будь-якою державною установою з метою реалізації монетарної і пов’язаних кредитної або валютної політик. Цей пункт не впливає на обов’язки Сторони за Статтею 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) ів загального застосування, які вживаються будь-якою державною установою з метою реалізації монетарної і пов’язаних кредитної або валютної політик. Цей пункт не впливає на обов’язки Сторони за Статтею 17.12 (Вимоги до результатів діяльності) стосовно заходів, передбачених Главою 17 (Інвестиції), за Статтею 17.11 (Переказ коштів) або Статтею 18.10 (Платежі та перекази).

3. Незважаючи на Статтю 17.11 (Переказ коштів) та Статтю 18.10 (Платежі та перекази), які включено в цю Главу, Сторона може припинити або обмежити перекази фінансовою установою або транскордонним постачальником фінансових послуг афілійованій особі або особі, пов’язаній із такою установою або постачальником, або на користь таких осіб, шляхом рівноправного, недискримінаційного та добросовісного застосування заходів із підтримки безпеки, стійкості, цілісності або фінансової відповідальності окремих фінансових установ або транскордонних постачальників фінансових послуг. Цей пункт не порушує будь-яке інше положення цієї Угоди, яке дозволяє Стороні обмежувати перекази.

4. Для більшої певності, жодне з положень цієї Глави не буде трактуватися як таке, що може завадити Стороні вживати чи реалізовувати заходи, необхідні для забезпечення відповідності законам або нормативно-правовим актам, які не суперечать цій Главі, зокрема таким, що стосуються запобігання шахрайським практикам, або подолання наслідків невиконання зобов’язань за договорами про надання фінансових послуг, за умови, що такі заходи не застосовуються у спосіб, який би вважався засобом довільної або невиправданої дискримінації між Сторонами чи між Сторонами і країнами, що не є Сторонами, де переважають подібні умови, або прихованим обмеженням інвестицій у фінансові установи або транскордонної торгівлі фінансовими послугами, як передбачено цією Главою.

1. Сторона може визнавати пруденційні заходи іншої Сторони або країни, що не є Стороною, у застосуванні заходів, передбачених цією Главою. Таке визнання може: (a) бути надане автономно; (b) бути досягнуте шляхом гармонізації чи інших заходів; або (c) ґрунтуватися на угоді або домовленості із іншою Стороною або країною, що не є Стороною.

2. Сторона, яка визнає пруденційні заходи згідно з пунктом 1, повинна забезпечити іншій Стороні належну можливість продемонструвати, що існують обставини, які передбачають чи могли б передбачати аналогічне регулювання, нагляд, застосування регулювання, та, за необхідності, процедури обміну інформацією між відповідними сторонами.

3. Якщо Сторона визнає пруденційні заходи згідно з підпунктом 1(c) і обставини, визначені пунктом 2, існують, така Сторона надає адекватну можливість іншій Стороні провести переговори про приєднання до такої угоди чи домовленості або провести переговори щодо подібної угоди або домовленості.

4. Для більшої певності, жодне з положень Статті 20.4 не вимагає від Сторони визнання пруденційних заходів будь-якої іншої Сторони.

1. Глава 19 (Розробка та адміністрування заходів), Глава 26 (Належна регуляторна практика), та пункти 2, 3, 4 Статті 15.2 (Публікація) не застосовуються до заходу, передбаченого цією Главою.

2. Сторони визнають, що прозорі нормативні акти та політики, які регламентують діяльність фінансових установ та транскордонних постачальників фінансових послуг, відіграють важливу роль і сприяють їхній здатності отримувати доступ до ринків одна одної і працювати на них. Кожна Сторона зобов’язується підтримувати регуляторну прозорість фінансових послуг.

3. Кожна Сторона повинна забезпечити реалізацію усіх заходів загального застосування, на які поширюється ця Глава, в обґрунтований, об’єктивний та неупереджений спосіб.

4. Кожна Сторона повинна, наскільки це можливо з практичної точки зору: (a) заздалегідь публікувати будь-який нормативний акт, який вона пропонує прийняти, та його мету; а також (b) надавати зацікавленим особам чи іншим Сторонам належну можливість надати коментарі щодо запропонованого нормативного акту.

5. На момент ухвалення остаточної версії нормативного акту Сторонам, наскільки це можливо з практичної точки зору, слід надавати письмові відповіді на суттєві коментарі від зацікавлених осіб стосовно запропонованого нормативного акту - 9 .

6. Наскільки це можливо з практичної точки зору, кожній Стороні слід передбачити розумні строки між публікацією остаточної версії нормативного акту загального застосування та датою набуття ним чинності.

7. Кожна сторона повинна забезпечити оперативну публікацію правил загального застосування, які прийняла чи зберегла саморегулівна організація іншої Сторони, або надання доступу до них у спосіб, який дозволить зацікавленим особам з ними ознайомитися.

8. Кожна Сторона повинна зберігати або запроваджувати належні механізми реагування на запити зацікавлених осіб стосовно заходів загального застосування, передбачених цією Главою. __________ - 9 Для більшої впевненості Сторони можуть колективно відповісти на ці коментарі на офіційному урядовому веб-с ні механізми реагування на запити зацікавлених осіб стосовно заходів загального застосування, передбачених цією Главою. __________ - 9 Для більшої впевненості Сторони можуть колективно відповісти на ці коментарі на офіційному урядовому веб-сайті.

1. Якщо Сторона вимагає авторизації для надання фінансових послуг, вона повинна забезпечити, щоб її фінансові регуляторні органи: (a) наскільки це можливо з практичної точки зору, дозволяли заявнику подавати заявку у будь-який час упродовж року - 10 ; (b) встановлювали розумні строки подання заявки, якщо визначені строки такого подання існують; (c) надавали постачальникам послуг та особам, що прагнуть надавати послуги, інформацію, необхідну для дотримання вимог та процедур отримання, збереження, зміни та поновлення такої авторизації; (d) наскільки це можливо з практичної точки зору, повідомляли орієнтовний час опрацювання заявки; (e) надавали на запит заявника та без невиправданої затримки інформацію про статус заявки; (f) наскільки це можливо з практичної точки зору та без невиправданої затримки, приймали рішення щодо повноти заявки та її готовності для подальшого опрацювання згідно з законодавством Сторони; (g) прагнули приймати заявки в електронному форматі; (h) приймали замість оригіналів документів копії, завірені відповідно до національного законодавства та нормативних актів Сторони, якщо фінансовий регуляторний орган не вимагає оригінали документів з метою захисту цілісності процесу авторизації; (i) якщо заявка вважається готовою до опрацювання згідно з законодавством Сторони - 11 в розумні строки після подання заявки, забезпечували, щоб: (i) опрацювання заявки було завершено; та (ii) заявнику було повідомлено про рішення щодо заявки, наскільки це можливо здійснити у письмовій формі - 12 ; (j) якщо заявка вважається не готовою до опрацювання згідно з законодавством Сторони, в розумні строки, наскільки це можливо з практичної точки зору: (i) заявник був повідомлений про те, що заявка не готова до опрацювання, (ii) на запит заявника було визначено додаткову інформацію, необхідну для підготовки заявки до опрацювання, із поясненням, чому заявка вважається не готовою до опрацювання, а також (iii) заявнику надавалася можливість - 13 подати додаткову інформацію, необхідну а було визначено додаткову інформацію, необхідну для підготовки заявки до опрацювання, із поясненням, чому заявка вважається не готовою до опрацювання, а також (iii) заявнику надавалася можливість - 13 подати додаткову інформацію, необхідну для підготовки заявки до опрацювання; однак, якщо нічого із вищезазначеного неможливо здійснити з практичної точки зору, і заявка відхиляється через неготовність до опрацювання, забезпечили, щоб заявник був поінформований у розумні строки; та (k) якщо заявка відхиляється, наскільки це можливо з практичної точки зору, або за їхньою власною ініціативою, або на запит заявника, інформували заявника про причини відмови та, якщо застосовуються, процедури повторного подання заявки; не слід перешкоджати заявнику в повторному поданні заявки - 14 виключно на підставі відхилення попередньої заявки. (l) після надання авторизації, забезпечити невідкладне набуття ним чинності відповідно до чинних умов - 15 .

2. Кожна Сторона повинна забезпечити, що її фінансові регуляторні органи в частині стягнення плати за авторизацію - 16 надають заявнику перелік тарифів або інформації про розрахунок розміру плати, і не використовують тарифи як засіб ухилення Стороною від обов’язків або зобов’язань, передбачених цією Главою.

3. Якщо Сторона приймає або зберігає заходи щодо вимог та процедур авторизації для надання фінансових послуг, вона повинна забезпечити, щоб: (a) фінансовий регуляторний орган приймав та виконував свої рішення незалежно від будь-яких постачальників послуг, для яких потрібна авторизація - 17 . (b) такі заходи ґрунтувались на об’єктивних та прозорих критеріях - 18 ; (с) процедури були неупередженими, а також, щоб процедури давали заявнику можливість продемонструвати відповідність вимогам, якщо такі вимоги існують; (d) процедури самі по собі необґрунтовано не перешкоджали виконанню вимог; та (е) такі заходи не дискримінували фізичних осіб за ознакою статі - 19 . __________ - 10 Від фінансових регуляторних органів не вимагається починати розгляд з ють; (d) процедури самі по собі необґрунтовано не перешкоджали виконанню вимог; та (е) такі заходи не дискримінували фізичних осіб за ознакою статі - 19 . __________ - 10 Від фінансових регуляторних органів не вимагається починати розгляд заявок у позаробочий час чи у неробочі дні. - 11 Фінансові регуляторні органи можуть вимагати подання усієї інформації у певному форматі, для того, аби вона вважалася "готовою до опрацювання". - 12 "Письмова форма" може включати електронний формат. - 13 Для більшої певності, забезпечення такої можливості не вимагає продовження строків компетентними органами. - 14 Фінансові регуляторні органи можуть вимагати перегляду змісту такої заявки. - 15 Фінансові регуляторні органи не несуть відповідальності за затримку через причини поза межами їхньої компетенції. - 16 Плата за авторизацію не включає плату за користування природними ресурсами, проведення аукціонів, тендерів та інші недискримінаційні засоби надання пільгових умов, або обов'язкові внески за надання універсальних послуг. - 17 Це положення не встановлює певну адміністративну рамку; воно стосується процесу прийняття і адміністрування рішень. - 18 Такі критерії можуть включати, серед іншого, компетентність та здатність надавати послугу, зокрема у такий спосіб, який відповідає регуляторним вимогам Сторони. Фінансові регуляторні органи можуть оцінювати вагу кожного окремого критерію. - 19 Для більшої ясності, законна диференціація та ухвалення спеціальних заходів, спрямованих на пришвидшення досягнення фактичної ґендерної рівності, не вважається дискримінацією для цілей цього положення. Якщо Сторона для надання фінансової послуги на своїй території або на свою територію з-поза її меж вимагає членства, участі або приєднання до саморегулівної організації від фінансової установи або транскордонного постачальника фінансових послуг іншої Сторони, вона повинна забезпечити виконання саморегулівною організацією зобов’язань, передбачених цією Главою. Згідно з положеннями та умовами, що забезпечують національний режим, кожна Сторона повинна надавати фінансовим установам іншої Сторони, заснованим на її території, доступ до платіжних і клірингових систем, що знаходяться в управлінні державних установ, а також до офіційних механізмів фінансування та рефінансування, доступних під час здійснення звичайної діяльності. Ця Стаття не призначена для надання доступу до кредитів кредитора останньої інстанції Сторони. Сторони визнають важливість підтримки та розвитку регулятивних процедур для прискорення надання страхових послуг ліцензованими постачальниками. Ці процедури можуть включати: надання дозволу на впровадження продуктів, якщо ці продукти не відхилено в розумні строки; відсутність вимоги схвалення продукту або авторизації страхових ліній для страхування, крім страхування, що продається фізичним особам, та обов’язкового страхування; або ненакладення обмеження на кількість або частоту впровадження продуктів. Якщо Сторона зберігає регулятивні процедури схвалення продуктів, ця Сторона повинна докладати зусиль для збереження або вдосконалення цих процедур.

1. Сторони визнають, що виконання функцій бек-офісу фінансової установи на її території головним офісом або афілійованою особою фінансової установи, або непов’язаним постачальником послуг, як на її території, так і за її межами, важливе для ефективного управління та ефективної роботи цієї фінансової установи. Хоча Сторона може вимагати від фінансових установ забезпечення відповідності будь-яким вимогам національного законодавства, що застосовуються до цих функцій, вони визнають важливість уникнення встановлення довільних вимог щодо виконання цих функцій.

2. Для більшої певності, ніщо в пункті 1 не перешкоджає Стороні вимагати від фінансової установи на її території збереження певних функцій. Сторони прагнуть підтримувати розвиток ефективних, безпечних і захищених транскордонних електронних платежів, сприяючи розробці та прийняттю міжнародно визнаних стандартів, підтримуючи операційну сумісність та взаємозв’язок платіжних інфраструктур, а також заохочуючи корисні інновації та конкуренцію в платіжній екосистемі. Сторона не повинна перешкоджати фінансовій установі або транскордонному постачальнику фінансових послуг Сторони передавати інформацію, зокрема персональну інформацію, на територію Сторони та з неї за допомогою електронних або інших засобів, якщо ця діяльність спрямована на ведення бізнесу в межах дії ліцензії, авторизації або реєстрації такої фінансової установи або транскордонного постачальника фінансових послуг іншої сторони. Ніщо в цій Статті не обмежує право Сторони приймати або зберігати заходи, спрямовані на захист персональних даних, приватності та конфіденційності особистих записів і рахунків, за умови, що такі заходи не використовуються для обходу цієї Статті.

1. Цим Сторони створюють Комітет з фінансових послуг. Головним представником кожної Сторони є посадова особа органу Сторони, відповідального за фінансові послуги, що зазначений у Додатку 20-B (Органи, відповідальні за фінансові послуги).

2. Комітет з фінансових послуг повинен: (a) здійснювати контроль за виконанням цієї Глави та її подальшим доопрацюванням; (b) розглядати питання щодо фінансових послуг, передані йому на розгляд Стороною; і (c) брати участь у процедурах вирішення спорів відповідно до Статті 20.24.

3. Комітет з фінансових послуг повинен збиратись, коли Сторони вирішують оцінити виконання цієї Угоди стосовно фінансових послуг. Комітет з фінансових послуг повинен інформувати Комісію про результати будь-яких зборів.

4. Комітет з фінансових послуг повинен докладати зусиль для заохочення жінок до участі у виконанні функцій Комітету, наприклад, намагаючись встановити ґендерний баланс серед своїх членів.

1. Сторона може вимагати в письмовій формі проведення консультацій з іншою Стороною з будь-якого питання, що виникає за цією Угодою та впливає на фінансові послуги. Інша Сторона повинна прихильно ставитись до запиту на проведення консультацій. Сторони, які проводять консультації, повинні повідомляти про результати своїх консультацій Комітету з фінансових послуг.

2. Консультації, згідно з цією статтею, включатимуть посадових осіб органів, зазначених у Додатку 20-B (Органи в сфері фінансових послуг).

3. Для більшої певності, ніщо в цій Статті не повинне тлумачитися як вимога до Сторони відступити від свого законодавства щодо обміну інформацією між фінансовими регуляторами або вимоги договорів чи домовленості між фінансовими органами Сторін, або вимоги від регуляторного органу вчинити будь-які дії, які можуть бути втручанням в конкретні регулятивні, наглядові, адміністративні чи правозастосовчі питання.

1. Глава 28 (Вирішення спорів) повинна застосовуватись зі змінами, внесеними цією статтею, до вирішення спорів, що виникають відповідно до цієї Глави.

2. Для спорів, що виникають відповідно до цієї Глави, або спору, у якому Сторона посилається на Статтю 20.11, під час відбору членів комісії для створення комісії з вирішення спору згідно зі Статтею 28.7 (Створення комісії з вирішення спору), кожна Сторона спору повинна обрати членів комісії з вирішення спору таким чином, щоб: (a) голова володів знаннями або досвідом у галузі законодавства або процесуального права, що пов’язані з фінансовими послугами, такими як регулювання фінансових установ, і відповідав кваліфікаційним вимогам, викладеним у Статті 28.9 (Кваліфікаційні вимоги до членів комісії з вирішення спору); і (b) кожен з інших членів комісії з вирішення спору: (i) володів знаннями або досвідом у галузі законодавства або процесуального права, що пов’язані з фінансовими послугами, такими як регулювання фінансових установ, і відповідав кваліфікаційним вимогам, викладеним у підпунктах 1(b) - 1(f) Статті 28.9 (Кваліфікаційні вимоги до членів комісії з вирішення спору); і (ii) відповідав кваліфікаційним вимогам, як зазначено у Статті 28.9 (Кваліфікаційні вимоги до членів комісії з вирішення спору);.

3. Сторона може вимагати створення комісія з вирішення спору відповідно до Статті 20.24.(3) для розгляду питання про те, чи є Стаття 20.11 дійсним захистом проти позову і, якщо так, то в якій мірі, без необхідності запитувати консультації згідно зі Статтею 28.5 (Консультації). Комісія з вирішення спору повинна докладати зусиль, аби надати свій початковий звіт відповідно до Статті 28.11 (Звіти комісії з вирішення спору) протягом 120 днів після призначення останнього члена комісії з вирішення спору.

4. Якщо Сторона прагне призупинити надання вигод у секторі фінансових послуг, комісія з вирішення спору, яка збирається повторно для прийняття рішення стосовно запропонованого призупинення вигод відповідно до Статті 28.13 (Невиконання остаточного звіту, призупинення вигід), за необхідності повинна звернутися до експертів з фінансових послуг.

5. Стаття 28.13 (Невиконання остаточного звіту, призупинення вигід) не береться до уваги, якщо комісія з вирішення спору вирішує, що захід Сторони не відповідає цій Угоді, і цей захід впливає: (a) лише на сектор, що не є сектором фінансових послуг; тоді Сторона, що подає скаргу, не може призупиняти надання вигід у секторі фінансових послуг; або (b) на сектор фінансових послуг та інший сектор; тоді Сторона, що подає скаргу, не може призупиняти надання вигід у секторі фінансових послуг, що має вплив, який перевищує вплив заходу у секторі фінансових послуг Сторони, що подає скаргу.

1. Якщо спір відповідно до Розділу D Глави 17 (Інвестиції) передбачає захід, зазначений у Статті 20.2 (Сфера застосування), арбітри повинні обиратись відповідно до Статті 17.26 (Арбітри) зі змінами, як зазначено у цій Статті, таким чином, щоб: (a) головуючий арбітр володів знаннями та досвідом у галузі законодавства або практиці, що пов’язані з фінансовими послугами, такими як регулювання фінансових установ, і відповідав кваліфікаційним вимогам, викладеним у Статті 17.26 (Арбітри); і (b) кожен з інших арбітрів Суду: (i) відповідав кваліфікаційним вимогам, як зазначено у Статті 17.26 (Арбітри); або (ii) володів знаннями та досвідом у галузі законодавства або практиці, що пов’язані з фінансовими послугами, такими як регулювання фінансових установ, і відповідав кваліфікаційним вимогам згідно із пунктами 3 та 6 Статті 17.26 (Арбітри).

2. Якщо спір відповідно до Розділу E Глави 17 (інвестиції) передбачає захід, зазначений у Статті 20.2, арбітр повинен володіти знаннями та досвідом у галузі законодавства або практиці, що пов’язані з фінансовими послугами, такими як регулювання фінансових установ.

3. Якщо інвестор Сторони подає позов до арбітражного суду відповідно до Розділу D Глави 17 (Інвестиції), а відповідач заявляє про захист згідно зі статтею 20.11, відповідач повинен, не пізніше дати, призначеної судом для подання відповідачем його основного подання по суті, наприклад, контрмеморандуму, подати у письмовій формі до органів, відповідальних за фінансові послуги Сторони позивача, як зазначено в Додатку 20-B (Органи, відповідальні за фінансові послуги), запит на спільне визначення фінансовими органами Сторін питання про те, чи є Стаття 20.11 дійсним захистом позову і, якщо так, то в якій мірі. Відповідач повинен надати арбітражному суду, якщо він призначений, копію свого запиту. Арбітражний суд може приступити до розгляду позову лише згідно з умовами, зазначеними у пунктах 5, 6 та 7.

4. Стосовно спільного рішення фінансових органів Сторін, з ен надати арбітражному суду, якщо він призначений, копію свого запиту. Арбітражний суд може приступити до розгляду позову лише згідно з умовами, зазначеними у пунктах 5, 6 та 7.

4. Стосовно спільного рішення фінансових органів Сторін, зазначених у пункті 3: (a) фінансові органи Сторін повинні мати 60 днів з дати отримання запиту для обміну висновками; (b) фінансові органи Сторін повинні мати 60 днів з дати обміну висновками, як зазначено у підпункті (a), для винесення спільного рішення. (c) якщо спільне рішення прийняте відповідно до підпункту (b), фінансові органи будь-якої Сторони повинні передати своє рішення сторонам спору та арбітражного суду, якщо він призначений; і (d) Якщо фінансові органи Сторін не прийняли спільного рішення відповідно до підпункту (b), будь-яка зі Сторін може протягом 130 днів з дня отримання запиту на спільне рішення вимагати створення комісії з вирішення спору згідно з Главою 28 (Вирішення спорів), щоб вирішити, чи є зазначений пункт дійсним захистом проти позову і в якій мірі. Арбітражна комісія повинна передати своє рішення сторонам спору та арбітражного суду, якщо він призначений.

5. Якщо у спільному рішенні, зазначеному в підпункті 4(b), або у рішенні арбітражної комісії, зазначеному в підпункті 4(d), встановлюється, що зазначений пункт є дійсним захистом щодо усіх частин позову, вважається, що інвестор відкликав свій позов і припинив провадження, без права подання повторного позову щодо того ж питання. Арбітражний суд, якщо він призначений, повинен зазначити про припинення провадження у наказі, після чого повноваження арбітражного суду припиняються.

6. Якщо у спільному рішенні, зазначеному в підпункті 4(b), або у рішенні арбітражної комісії, зазначеному в підпункті 4(d), встановлюється, що зазначений пункт є дійсним захистом лише стосовно частини позову, вважається, що інвестор відкликав частину свого позову і припинив провадження стосовно цієї частини, без права подання повторного позову щодо того ж пит становлюється, що зазначений пункт є дійсним захистом лише стосовно частини позову, вважається, що інвестор відкликав частину свого позову і припинив провадження стосовно цієї частини, без права подання повторного позову щодо того ж питання. Арбітражний суд зазначає припинення провадження стосовно цієї частини позову у наказі та не продовжує провадження стосовно тієї частини позову, для якої заявлений пункт вважається дійсним захистом.

7. Якщо фінансові органи Сторін не приймають спільного рішення згідно з підпунктом 4(b) і не було подано жодного запиту про створення арбітражної комісії відповідно до підпункту 4(d), арбітражний суд може вирішити це питання за умови, що: (a) крім до сторін спору, Сторона інвестора може подати заяви до арбітражного суду в усній або письмовій формі щодо питання про те, чи зазначений пункт є дійсним захистом проти позову і, якщо так, то в якій мірі, до того, як арбітражний суд вирішить це питання. Якщо вона не зробить такого подання, для цілей арбітражного суду передбачається, що Сторона інвестора займає позицію щодо застосування зазначеного пункту, яка не суперечить позиції Сторони-відповідача; і (b) суд не повинен робити висновків щодо застосування зазначеного пункту, спираючись на той факт, що органи не прийняли спільного рішення, як описано в підпункті 4(b).

8. Для цілей цієї Статті визначення зазначених нижче термінів, викладених у Статті 17.1 (Визначення), включені з відповідними змінами: "позивач", "сторони спору", "сторона спору", "Сторона, що не є стороною спору" та "відповідач". Додаток 20-A Транскордонна торгівля Україна Страхування і послуги, пов'язані зі страхуванням:

1. Стаття 20.6 (Транскордонна торгівля) застосовується до транскордонного постачання або торгівлі фінансовими послугами транскордонного, як визначено в підпункті (a), яким наведено визначення "транскордонне постачання фінансових послуг" Статті 20.1 (Визначення), стосовно: (a) страхування ризиків, що пов’язані з: (i) морським судноп фінансовими послугами транскордонного, як визначено в підпункті (a), яким наведено визначення "транскордонне постачання фінансових послуг" Статті 20.1 (Визначення), стосовно: (a) страхування ризиків, що пов’язані з: (i) морським судноплавством та комерційною авіацією, запуском космічних об’єктів (включаючи супутники) та фрахтом; при цьому, таке страхування покриває будь-що з наступного: вантажі в транзиті, транспортні засоби, що перевозять товари, а також відповідальність, що виникає з такої діяльності; та (ii) міжнародних транзитних перевезень товарів; (b) перестрахування та ретроцесії; (c) допоміжних послуг страхування, як описано в підпункті (d) визначення "фінансові послуги" Статті 20.1 (Визначення); і (d) страхового посередництва, яке здійснюється через залучення посередників, а саме страхових агентів та брокерів, як це зазначено в підпункті (c) визначення "фінансова послуга" Статті 20.1 (Визначення), щодо страхування ризиків, пов'язаних з послугами, переліченими у підпунктах (a) та (b) цього пункту. Банківські та інші фінансові послуги (крім страхування)

2. Стаття 20.6 (Транскордонна торгівля) застосовується до транскордонного постачання або торгівлі фінансовими послугами транскордонного, як визначено в підпункті (a), яким наведено визначення "транскордонне постачання фінансових послуг" Статті 20.1 (Визначення), щодо: (a) надання та передачі фінансової інформації, а також опрацювання фінансових даних, як зазначено в підпункті (o) визначення "фінансової послуги" Статті 20.1 (Визначення); та (b) консалтингових та інших допоміжних фінансових послуг, а також послуги з видачі кредитних довідок та проведення аналізу, за винятком посередництва, що стосується банківських та інших фінансових послуг, як зазначено в підпункті (p) визначення "фінансових послуг" Статті 20.1 (Визначення). (c) послуг електронних платежів для проведення операцій із платіжними картками, що підпадають під пункт (h) визначення "фінансових послуг" Статті 20.1 (Визнач чено в підпункті (p) визначення "фінансових послуг" Статті 20.1 (Визначення). (c) послуг електронних платежів для проведення операцій із платіжними картками, що підпадають під пункт (h) визначення "фінансових послуг" Статті 20.1 (Визначення), а також у підкатегорію 71593 Основної класифікації продуктів ООН, за версією 2.1, включно лише з: (i) обробкою фінансових трансакцій, а саме перевірка фінансових балансів, авторизація трансакцій, інформування банків (або емітентів кредитних карток) про окремі трансакції та надання щоденних підсумків та інструкцій щодо чистої фінансової позиції відповідних установ для авторизованих операцій, а також (ii) тими послугами, які надаються на основі B2B (від бізнесу до бізнесу) та використовують власні мережі для обробки платіжних операцій, але не враховуючи переказ коштів на або з рахунків сторін операції - 20 . Операції з управління портфелем.

3. Стаття 20.6 (Транскордонна торгівля) застосовується до транскордонного постачання або торгівлі фінансовими послугами транскордонного, як визначено в підпункті (a), яким наведено визначення "транскордонне постачання фінансових послуг" у Статті 20.1 (Визначення), стосовно наведених нижче послуг, якщо вони надаються схемі колективного інвестування, розташованій на території України: (a) інвестиційні консультації, та (b) операції з управління портфелем, за винятком: (i) довірчих послуг, та (ii) послуг зберігача та послуг з виконання, які не пов'язані з управлінням схемою колективного інвестування.

4. Для забезпечення цілей пункту 3, в Україні термін "схема колективного інвестування" означає інститути спільного інвестування, які функціонують відповідно до законодавства про інститути спільного інвестування. Канада 21 Страхування та послуги, пов'язані зі страхуванням

1. Стаття 20.6 (Транскордонна торгівля) застосовується до транскордонного постачання або торгівлі фінансовими послугами, як визначено в підпункті (а), яким наведено визначення "транскордонне постачання фінансових послуг" згідно зі Статтею 20.1 (Визначення), стосовно: (a) страхування ризиків, пов'язаних з: (i) морським судноплавством та комерційною авіацією, запуском космічних об’єктів (включаючи супутники) та фрахтом; при цьому, таке страхування покриває будь-що з наступного: вантажі в транзиті, транспортні засоби, що перевозять товари, а також відповідальність, що виникає з такої діяльності; і (ii) товарів у міжнародному транзиті; (b) перестрахування та ретроцесію; (c) допоміжних послуг страхування в розуміння визначення, наданого в підпункті (d) "фінансова послуга" згідно зі Статтею 20.1 (Визначення); та (d) страхове посередництво, яке здійснюється через залучення посередників, а саме страхових агентів та брокерів, як визначено у підпункті (c) "фінансової послуги" Статті 20.1 (Визначення), щодо страхування ризиків, пов'язаних з послугами, переліченими у підпунктах (a) та (b) цього пункту. Банківські та інші фінансові послуги (крім страхування)

2. Стаття 20.6 (Транскордонна торгівля) застосовується до транскордонного постачання або торгівлі фінансовими послугами, як визначено в підпункті (a) "транскордонне постачання фінансових послуг" Статті 20.1 (Визначення), стосовно: (a) надання та передачі фінансової інформації та обробки фінансових даних відповідно до підпункту (o) - визначення "фінансова послуга" - Статті 20.1 (Визначення); та (b) консультаційних та інших допоміжних фінансових послуг, а також послуг з видачі кредитних довідок та проведення аналізу, за винятком посередництва, що стосується банківських та інших фінансових послуг, як зазначено в підпункті (p) - визначення "фінансова послуга" - Статті 20.1 (Визначення); та (c) послуг електронних платежів для операцій з платіжними картками, що підпадають ництва, що стосується банківських та інших фінансових послуг, як зазначено в підпункті (p) - визначення "фінансова послуга" - Статті 20.1 (Визначення); та (c) послуг електронних платежів для операцій з платіжними картками, що підпадають під дію підпункту (h) визначення "фінансові послуги" Статті 20.1 (Визначення) та в межах підкатегорії 71593 Класифікації основних продуктів - модельної класифікації OOH (СРС), Версія 2.1, включаючи лише: (i) обробку фінансових операцій, таких як перевірка фінансового балансу, авторизація операцій, повідомлення банків (або емітентів кредитних карток) про окремі операції та надання щоденних підсумків та інструкцій щодо чистого фінансового стану відповідних установ для здійснення авторизованих операцій; та (ii) тими послугами, які надаються на основі B2B (від бізнесу до бізнесу) та використовують власні мережі для обробки платіжних операцій, але не враховуючи переказ коштів на рахунки і з рахунків операторів - 22 . Послуги з управління портфелем

3. Стаття 20.6 (Транскордонна торгівля) застосовується до транскордонного постачання або торгівлі фінансовими послугами, як визначено в підпункті (a) визначення "транскордонного постачання фінансових послуг" Статті 20.1 (Визначення), стосовно наступних послуг, якщо вони надаються в рамках схеми колективних інвестицій в Канаді: (a) інвестиційні консультації; та (b) послуги з управління портфелем, за винятком: (i) довірчих послуг, та (ii) послуг зберігача та послуг з виконання, які не пов'язані з управлінням схемою колективного інвестування.

4. Для цілей пункту 3 схема колективного інвестування в Канаді означає "інвестиційний фонд” - 23 в розуміння відповідного Закону про цінні папери. Ніщо в цьому підпункті не перешкоджає Сторонам вживати або продовжувати вживати заходів для захисту персональних даних, особистого життя та конфіденційності індивідуальних записів і рахунків, за умови, що такі заходи не використовуються для уникнення зобов'язань або обов'язків, передбаче ти або продовжувати вживати заходів для захисту персональних даних, особистого життя та конфіденційності індивідуальних записів і рахунків, за умови, що такі заходи не використовуються для уникнення зобов'язань або обов'язків, передбачених цим підпунктом. Для більшої визначеності, ніщо в цьому підпункті не перешкоджає Сторонам вживати або продовжувати вживати заходів, які регулюють стягнення плати, зокрема у формі міжбанківської комісії або комісії за зміну постачальника, або заходів, які встановлюють відповідну плату. __________ - 20 Ніщо в цій Статті не обмежує право Сторони вживати або підгримувати заходи, спрямовані на захист персональних даних, недоторканності особистого життя та збереження конфіденційності особистих записів і рахунків, за умови, що такі заходи не використовуються для обходу цієї Статті. Для забезпечення прозорості, зазначимо, що ніщо в цьому підпункті не перешкоджає Стороні вживати або підгримувати заходи, які регулюють стягнення плати, зокрема у формі міжбанківської комісії або комісії за зміну постачальника, або заходів, які встановлюють відповідну плату. - 21 Для більшої впевненості, відповідно до вимог Канади транскордонний постачальник фінансових послуг повинен мати місцевого агента та вести облікову документацію в Канаді. - 22 Ніщо в цьому підпункті не перешкоджає Сторонам вживати або продовжувати вживати заходів для захисту персональних даних, особистого життя та конфіденційності індивідуальних записів і рахунків, за умови, що такі заходи не використовуються для уникнення зобов'язань або обов'язків, передбачених цим підпунктом. Для більшої визначеності, ніщо в цьому підпункті не перешкоджає Сторонам вживати або продовжувати вживати заходів, які регулюють стягнення плати, зокрема у формі міжбанківської комісії або комісії за зміну постачальника, або заходів, які встановлюють відповідну плату. - 23 Згідно з законодавством Канади, фінансова установа, створена на території іншої Сторони, може надавати послуги зб ма у формі міжбанківської комісії або комісії за зміну постачальника, або заходів, які встановлюють відповідну плату. - 23 Згідно з законодавством Канади, фінансова установа, створена на території іншої Сторони, може надавати послуги зберігача схемі колективного інвестування, розташованій в Канаді, лише якщо відповідна фінансова установа має власний капітал, еквівалентний щонайменше 100 мільйонам доларів США. Додаток 20-B Органи, відповідальні за фінансові послуги Органи, відповідальні за фінансові послуги Органами кожної Сторони, відповідальними за фінансові послуги, є: (a) для Канади - Міністерство фінансів Канади; (b) для України - Національний банк України.