Про затвердження Правил пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України

МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.10.2004 N 638

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2004 р. за N 1533/10132

Про затвердження Правил пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України

На виконання Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ), пункту 80 Заходів щодо підвищення безпеки праці на вугільних шахтах (додаток 2 до Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2002 року N 939 ( 939-2002-п ), у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року N 186 ( 186-2004-п ) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України (далі - Правила), що додаються, та ввести їх в дію після реєстрації в Міністерстві юстиції України.

2. Затвердити Положення про порядок розслідування підземних пожеж на вугільних шахтах ( z1534-04 ), що додається.

3. Департаменту із надзвичайних ситуацій та охорони праці (Ященко І.О.) у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства вугільної промисловості Української РСР від 4 червня 1970 року N 123 "Про затвердження Правил пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості Української РСР".

5. Департаменту із надзвичайних ситуацій та охорони праці (Ященко І.О.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України направити до Державного департаменту пожежної безпеки МНС України необхідні матеріали для включення Правил до державного реєстру і автоматизованого банку даних інформаційного фонду нормативних актів з питань пожежної безпеки.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Шевцова М.І.

Міністр С.Тулуб

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства палива та енергетики України 12.10.2004 N 638

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2004 р. за N 1533/10132

ПРАВИЛА пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України

1. Загальні положення

1.1. Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України (далі - Правила) розроблено на розвиток НАПБ А.01.001-95 ( z0219-95 ), ДНАОП 1.1.30-1.01-00 ( z0715-00 ), ДНАОП 12.11.-1.01-94, НАОП 1.1.30-1.03-90 і враховують положення Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) від 17 грудня 1993 року і Гірничого закону України ( 1127-14 ) від 6 жовтня 1999 року.

1.2. Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки для діючих, які будуються, реконструюються чи ліквідуються, вугільних підприємств: шахт (надземні та підземні комплекси), розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик.

Вимоги цих Правил спрямовані на забезпечення організаційних, технічних та інших заходів попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливого матеріального збитку та зменшення негативних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж на підприємствах вугільної промисловості України.

1.3. Правила є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами, працівниками вугільної галузі.

1.4. Забезпечення пожежної безпеки вугільних підприємств (далі - підприємств) покладається на їх керівників чи уповноважених керівниками осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

1.5. Фінансування робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель та інших поверхневих об'єктів, розширення та технічне переоснащення підприємств може проводитися лише за наявності позитивних експертних висновків Державного пожежного нагляду МНС України (далі - Держпожежнагляд) як складової частини комплексної державної експертизи.

1.6. Державна експертиза (перевірка) проектно-кошторисної документації з питань пожежної безпеки виконується в порядку, який установлений законодавством.

1.7. Початок роботи нового підприємства, уведення в експлуатацію нових, реконструйованих виробничих та інших поверхневих об'єктів, упровадження нових технологій, передання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда приміщень без дозволу органів Держпожежнагляду заборонені.

Видача дозволу здійснюється у відповідності до вимог НАПБ Б.07.018-01.

1.8. Продукція протипожежного призначення, а також продукція, до якої встановлені вимоги пожежної безпеки, повинна мати сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності.

1.9. Надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення здійснюються відповідно до ліцензійних умов і порядку контролю за їх дотриманням, які затверджуються спільним наказом спеціального уповноваженого органу з питань ліцензування та Державного департаменту пожежної безпеки МНС України.

1.10. Посадові та фізичні особи, які винні в порушенні цих Правил, несуть адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

1.11. Нормативні посилання (додаток 22).

2. Визначення термінів

У цих Правилах використані такі терміни та їх визначення

Таблиця 1

Терміни та визначення

------------------------------------------------------------------

| Термін | Визначення |

|---------------+------------------------------------------------|

|Підприємство |Стаття 1 Гірничого закону України ( 1127-14 ) |

|(промислове) | |

|---------------+------------------------------------------------|

|Підприємство |Стаття 1 Гірничого закону України ( 1127-14 ) |

|гірниче | |

|---------------+------------------------------------------------|

|Шахта вугільна |Стаття 1 Гірничого закону України ( 1127-14 ) |

|---------------+------------------------------------------------|

|Розріз |Гірниче підприємство з видобутку вугілля |

|вугільний |відкритим способом |

|---------------+------------------------------------------------|

|Надземний |Система будівель та споруд з розташованими в них|

|комплекс шахти |устаткованням та комунікаціями на промисловому |

| |майданчику шахти: копри, будівлі, споруди, |

| |підземні вентиляційні, калориферні та |

| |комунікаційні канали |

|---------------+------------------------------------------------|

|Надшахтна |Технологічна секція блоку головного (або |

|споруда |допоміжного) ствола, яка споруджується |

| |безпосередньо над стволом шахти |

|---------------+------------------------------------------------|

|Підземний |Система підземних споруд, у яких здійснюється |

|комплекс шахти |безпосередній видобуток вугілля: стволи |

| |(вертикальні і похилі), розкривальні та |

| |підготовчі виробки, очисні та підготовчі вибої |

| |з розташованими в них устаткованням |

| |та комунікаціями |

|---------------+------------------------------------------------|

|Привибійний |Частина виробленого простору, яка безпосередньо |

|простір |прилягає до вибою та призначена для розміщення |

| |робітників, машин та устатковання для виїмки та |

| |доставки вугілля |

|---------------+------------------------------------------------|

|Протипожежний |Комплекс заходів, які спрямовані на охорону |

|захист |системи поверхневих будівель, споруд рудників та|

| |шахт, підземних виробок, устатковання, для |

| |захисту від пожеж та різного майна, яке |

| |знаходиться в них, а у разі її виникнення |

| |евакуації людей, які перебувають там, ліквідації|

| |загоряння та наслідків. Як правило, складається |

| |з профілактичних заходів щодо попередження |

| |пожеж, обмеження їх розмірів та заходів, |

| |які спрямовані на найшвидшу ліквідацію пожеж, |

| |що виникли |

|---------------+------------------------------------------------|

|Підземна |Пожежа, яка виникла в шахті, а також та пожежа, |

|пожежа |яка виникла на земній поверхні та продукти |

| |горіння якої потрапляють або можуть потрапити |

| |до підземних виробок разом з вентиляційним |

| |струменем |

|---------------+------------------------------------------------|

|Екзогенна |Пожежа, яка виникає від зовнішніх теплових |

|пожежа |імпульсів |

|---------------+------------------------------------------------|

|Ендогенна |Пожежа, яка виникає від самозаймання вугілля або|

|пожежа |іншого горючого матеріалу в результаті окисних |

| |процесів у ньому |

|---------------+------------------------------------------------|

|Розвиток пожежі|Зміна параметрів пожежі в часі від початку її |

| |виникнення до повної ліквідації горіння |

|---------------+------------------------------------------------|

|Ліквідація |Дії, спрямовані на остаточне припинення горіння,|

|пожежі |а також на унеможливлення його повторного |

| |виникнення |

|---------------+------------------------------------------------|

|Локалізація |Дії, спрямовані на запобігання можливості |

|пожежі |подальшого поширення горіння та створення умов |

| |для його успішної ліквідації наявними силами та |

| |засобами |

|---------------+------------------------------------------------|

|Локація |Визначення місця розташування осередку пожежі |

|осередку пожежі|або нагрівання вугілля в ціликах або виробленому|

| |просторі |

|---------------+------------------------------------------------|

|Командний пункт|Пункт на підприємстві, з якого здійснюється |

| |організація та керування роботами з порятунку |

| |людей, ліквідації аварії та її наслідків |

|---------------+------------------------------------------------|

|Оперативний |Комплекс організаційно-технічних заходів щодо |

|план ліквідації|подальшої ліквідації аварій, які складаються та |

|аварії |здійснюються після реалізації заходів плану |

| |ліквідації аварії або коли останні виявилися |

| |неефективними |

|---------------+------------------------------------------------|

|Питоме горюче |Маса всіх горючих речовин та матеріалів, які |

|навантаження |знаходяться у приміщенні або на відкритому |

| |майданчику, віднесена до площі підлоги |

| |приміщення або відкритого майданчика, |

| |яку займають ці матеріали на майданчику |

|---------------+------------------------------------------------|

|Схильність до |Здатність ряду вугіль, інших речовин |

|самозаймання |та матеріалів самозайматися при нагріванні |

| |до порівняно невисоких температур або в |

| |контакті з іншими речовинами, а також |

| |у результаті окиснення, життєдіяльності |

| |мікроорганізмів |

|---------------+------------------------------------------------|

|Суфляр |Спокійне виділення газу з видимих неозброєним |

| |оком тріщин та порожнеч, яке відбувається звично|

| |протягом тривалого часу |

|---------------+------------------------------------------------|

|Раптові викиди |Газодинамічне явище, яке являє собою |

|газу, вугілля |швидкоплинне руйнування масиву порід |

|та породи |та самочинний викид газу, |

| |вугілля, вміщуючих порід у підземну гірничу |

| |виробку з вибою або привибійної зони масиву |

|---------------+------------------------------------------------|

|Небезпека за |Стан гірничих виробок, який оцінюється в аспекті|

|пилом |можливого вибуху вугільного пилу |

------------------------------------------------------------------

3. Позначення та скорочення

АВР - автоматичне включення резерву; АПВ - автоматичне повторне включення; АПК - адміністративно-побутовий комбінат; АУП - автоматичні установки пожежогасіння; ВГРЗ - воєнізований гірничорятувальний загін; ВМ - вибухові матеріали; ВМП - вентилятор місцевого провітрювання; ВТБ - дільниця вентиляції і техніки безпеки; ГПП - головна поверхнева підстанція; ГР - горюча рідина; ДГК - допоміжна гірничорятувальна команда; ДГС - допоміжна гірничорятувальна служба; ДП - Державне підприємство; ДПД - добровільна пожежна дружина; КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика; КЗ - коротке замикання; КРП - комплектний розподільний пристрій; ЛЗР - легкозаймиста рідина; ЛТР - легкозаймисті тверді речовини; ПБЕ - правила будови електроустановок; ПЗВ - пожежозрошувальний водопровід; ПЛА - план ліквідації аварії; ПММ - паливно-мастильні матеріали; ППЗ - проект протипожежного захисту; ППКС - підземна пересувна компресорна станція; ПТЕ - правила технічної експлуатації електроустановок споживачів; РГТІ - районна гірничо-технічна інспекція; РП - розподільний пристрій; РПП - розподільний підземний пункт; УЛТ - установка локалізації та гасіння пожеж; УПС - установка пожежної сигналізації; ЦПП - центральна підземна підстанція; ШБМУ - шахтобудівельномонтажне управління; ШБУ - шахтобудівне управління; ШГС - шахтна гірничорятувальна служба.

4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки підприємств

4.1. Забезпечення пожежної безпеки підприємств повинне бути передбачене на стадії технічного проектування відповідно до чинної нормативної документації.

4.2. Відповідальним за стан протипожежного захисту на підприємстві є його керівник, який своїм наказом призначає посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки підприємства, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устатковання, а також за утримання та експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових інструкціях, статутах підприємств.

4.3. Керівники підприємств (роботодавці), а також орендарі для забезпечення пожежної безпеки підприємств зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, упроваджувати досягнення науки та техніки, позитивний досвід;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти та затверджувати положення, інструкції (додаток 1), інші нормативні акти, які чинні у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх виконанням;

забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог розпоряджень та постанов органів Держпожежнагляду та Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості (далі - ДВГРС);

організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та заходам для їх забезпечення;

періодично не рідше як один раз на квартал перевіряти стан пожежної безпеки об'єкта;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту та зв'язку, пожежну техніку, устатковання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж, використання для цієї мети виробничої автоматики;

учасно інформувати пожежну охорону та гірничорятувальну службу про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також перекриття доріг та проїздів на своїй території;

організовувати вивчення персоналом цих Правил та розроблених на їхній основі інструкцій, проведення протипожежних інструктажів та навчання пожежно-технічному мінімуму згідно з НАПБ Б.02.005-94;

представляти на вимогу посадових осіб Держпожежнагляду та ДВГРС дані та документи про стан пожежної безпеки об'єктів та продукції, а також про пожежі, які сталися, та їх наслідки;

установлювати та постійно контролювати на підприємстві протипожежний режим, порядок проведення вогневих та вогненебезпечних робіт;

уживати (у межах наданих їм прав) відповідні заходи реагування на факти порушень або невиконання посадовими особами та іншими працівниками встановленого на даному підприємстві протипожежного режиму, вимог правил пожежної безпеки та нормативних актів, які чинні у цій сфері;

забезпечити загальному керівництву ліквідацію пожеж та інших аварій;

у кожному випадку пожежі, яка сталася на підприємстві, організовувати роботу комісії з розслідування причин пожежі, розробляти та здійснювати необхідні профілактичні протипожежні заходи;

створювати, за необхідності, відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу (для підприємств вугільної промисловості, розташованих на поверхні).

4.4. Особа, відповідальна за пожежну безпеку, зобов'язана:

знати про пожежну небезпеку технологічного процесу;

забезпечити дотримання всіма працівниками (обслуговуючим персоналом) установлених вимог пожежної безпеки;

забезпечити місця проведення вогневих та вогненебезпечних робіт відповідними засобами пожежогасіння та знаками безпеки;

не допускати ведення тимчасових робіт із застосуванням відкритого вогню без оформлення у встановленому порядку дозволу (наряду-допуску);

не допускати захаращення проходів та підступів до пожежного устатковання, а також евакуаційних виходів та проходів до рятувальних засобів;

забезпечити справне утримання та постійну готовність до дії наявних засобів пожежогасіння, зв'язку і сигналізації, колективних та індивідуальних засобів захисту;

повідомляти негайно у разі виникнення пожежі або аварійної ситуації підрозділи аварійно-рятувальної служби або ДВГРС, одночасно приступати до організації ліквідації пожежі наявними силами та засобами, а також до евакуації людей.

4.5. Працівники підприємств зобов'язані:

знати та дотримуватися вимог цих Правил та розроблених на їхній основі інструкцій щодо пожежної безпеки, а також підтримувати встановлений протипожежний режим;

уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння та знати місце їх розташування;

у разі виявлення пожежі негайно повідомити про неї керівникові об'єкта або гірничому диспетчеру;

приступити до гасіння пожежі наявними на об'єкті засобами.

4.6. Ліквідація пожежі повинна виконуватися згідно з ПЛА, який розробляють на кожному підприємстві відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.17-02.

4.7. Роботи на підприємстві повинні виконуватися відповідно до проектів, паспортів, технологічних схем.

Проекти об'єктів підприємства повинні проходити експертизу на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки в органах Держпожежнагляду, а розділи проектів з протипожежного захисту шахт та попередження пожеж від самозаймання вугілля повинні проходити експертизу в Науково-дослідному інституті гірничорятувальної справи та пожежної безпеки "Респіратор" (далі - НДІГС "Респіратор").

4.8. ППЗ шахти повинен відповідати спеціальним вимогам (додаток 2).

4.9. На кожному підприємстві повинні функціонувати два незалежних види зв'язку відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-1.01-00 ( z0715-00 ).

4.10. У разі виникнення пожежі повинен бути введений у дію ПЛА. Відповідальним керівником робіт є головний інженер шахти (вугільного розрізу), а до його прибуття - змінний гірничий диспетчер. Їхні розпорядження для всіх осіб та організацій, які беруть участь у ліквідації пожежі, обов'язкові для виконання.

4.11. Експлуатація гірничих машин, механізмів, електроустатковання, приладів, апаратури, засобів захисту та матеріалів можлива при наявності дозволу Державного комітету України з нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці) та санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України (далі - Держсанепідслужба).

4.12. На кожному підприємстві (наказом, інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі:

місце куріння, правила користування відкритим вогнем, нагрівальними приладами;

порядок проведення вогневих та вогненебезпечних робіт;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання та допустима кількість сировини та вугілля, що одночасно знаходяться у виробничих приміщеннях та на території (у місцях зберігання);

порядок збирання вугільного пилу та відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення повітропроводів вентиляційних систем від відкладень;

порядок відключення від мережі електроустановок у разі пожежі;

порядок огляду та зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з навчання пожежно-технічному мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення (додаток 3);

порядок організації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного устатковання;

дії працівників у разі виявлення пожежі.

Працівники підприємства повинні бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Виписки з наказу (інструкції) з основними положеннями необхідно вивішувати на видних місцях.

4.13. У будівлях, які мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше п'яти осіб повинні бути розроблені та вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей у разі пожежі (додаток 4).

4.14. При зміненні планування або функціонального призначення будівель (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розкладу підприємства адміністрація зобов'язана забезпечити своєчасне коректування планів евакуації та інструкцій.

4.15. На кожному підприємстві повинен бути встановлений порядок (схема) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників.

У приміщеннях на видних місцях біля телефонів потрібно вивішувати таблички з позначенням номера телефону для виклику пожежної охорони.

4.16. На кожному підприємстві повинна бути розроблена та погоджена з органами Держпожежнагляду загальнооб'єктова інструкція щодо заходів пожежної безпеки.

Ця інструкція повинна вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання та вивішуватися на видних місцях.

4.17. Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, чергових тощо) адміністрацією підприємства повинні бути розроблені інструкції, у яких необхідно визначити: їхні обов'язки з контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території та приміщень, порядок дії під час виявлення пожежі, спрацьовування засобів пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, а також указати, кого з посадових осіб адміністрації необхідно викликати в нічний час у разі пожежі.

4.18. Посадові особи підприємств (керівники та фахівці) до початку виконання своїх обов'язків та періодично (один раз на три роки) повинні проходити навчання та перевірку знань в спеціалізованому учбово-методичному центрі з пожежної безпеки при НДІГС "Респіратор" відповідно до програми, яка затверджена Міністерством палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго) та узгоджена Держнаглядохоронпраці і Державним департаментом пожежної безпеки МНС України.

4.19. Усі працівники під час приймання на роботу та за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання пожежно-технічному мінімуму та перевірки знань працівника встановлюється НАПБ Б.02.005-94.

Навчання пожежно-технічному мінімуму повинне проводитися за спеціальною програмою (додаток 5), яка враховує специфіку підприємства, а також погоджена з Держпожежнаглядом, НДІГС "Респіратор" і затверджена керівником підприємства. Навчання та інструктажі повинні проводити особи, які пройшли навчання та мають посвідчення учбово-методичного центру при НДІГС "Респіратор".

Результати інструктажів повинні бути відображені в журналі реєстрації (додаток 6).

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, перевірку знань, інструктаж з питань пожежної безпеки, заборонений.

4.20. Особи, які прийняті на роботу з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та мати відповідні кваліфікаційні посвідчення (додаток 7).

Працівники, які зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік повинні проходити перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки в учбових центрах з підвищення кваліфікації спеціалістів.

5. Загальні вимоги пожежної безпеки до територій, будівель, приміщень та споруд підприємств

5.1. Утримання територій

5.1.1. Територія підприємства, протипожежні розриви між будівлями, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устатковання повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, обпалого листя, котрі необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені місця.

5.1.2. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів та устатковання повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється використовувати для стоянки транспорту, будівництва тимчасових будівель та споруд тощо.

5.1.3. На дільницях території підприємств, де можливе скупчення горючих газів або парів, проїзд автомашин та іншого транспорту заборонений.

5.1.4. На території підприємства на видних місцях повинні бути встановлені таблички з номером виклику пожежної охорони, знаки, які позначають місця розташування первинних засобів пожежогасіння, схеми руху транспорту, на яких необхідно вказати розташування будівель, вододжерел.

5.1.5. Основні дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде покриття. Влаштовуючи під'їзди для пожежних автомобілів до будівель, споруд та вододжерел на ґрунті, їх слід укріплювати шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення можливості під'їзду в будь-яку пору року.

5.1.6. Рейкові колії, тимчасові траншеї та канави не повинні ускладнювати рух пожежних автомобілів. Для цього в потрібних місцях мають бути обладнані зручні переїзди, завжди вільні для проїзду пожежних автомобілів.

5.1.7. Дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх пожежних сходів, пожежного інвентарю, устатковання та засобів пожежогасіння повинні бути завжди вільними, утримуватися в справному стані, узимку очищатися від снігу.

Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг та проїздів.

5.1.8. Ворота в'їзду на територію підприємства, які відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристрої, які дозволяють відчиняти їх вручну.

5.1.9. Територія підприємства повинна мати зовнішнє освітлення, яке забезпечує швидке знаходження пожежних сходів, протипожежного устатковання, входів до будівель та споруд.

5.2. Утримання будівель, приміщень та споруд шахти

5.2.1. Забороняється курити та користуватися відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, приміщеннях лампових, сортувалень, на поверхні шахти ближче ніж 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устя виробок, які виходять на земну поверхню, а також у не спеціально встановлених місцях.

5.2.2. У будівлях, приміщеннях та спорудах шахти забороняється:

прибирати приміщення та прати одяг із застосуванням бензину, гасу, інших ЛЗР і ГР;

відігрівати замерзлі труби опалення паяльними лампами та іншими способами з застосуванням відкритого вогню;

розкидати та залишати неприбраними промаслені матеріали. Їх необхідно прибирати в металеві ящики, щільно зачиняти кришками, а після закінчення роботи видаляти з приміщення в спеціально відведені місця для утилізації.

5.2.3. Усі будівлі, приміщення та споруди необхідно вчасно очищати від горючого сміття, відходів виробництва та постійно утримувати в чистоті. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами чи інструкціями.

5.3. Утримання евакуаційних шляхів та виходів

5.3.1. Евакуаційні шляхи та виходи повинні утримуватися вільними, не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які знаходяться в шахті та надшахтних будівлях.

Кількість та розміри евакуаційних виходів із шахти, будівель і приміщень, їх конструктивні і планувальні рішення, умови освітлення, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

5.3.2. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється перебування не більше як 50 осіб.

5.3.3. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше як 15 осіб, а також із площадок зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, які ведуть у повітряну зону незадимлювальної сходової клітки).

5.3.4. Сходові клітки, сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути обладнані евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та ДНАОП 0.00-1.32-01 ( v0272203-01 ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлях людей.

Шляхи евакуації, які не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електросвітильниками (у разі наявності людей).

5.3.5. Не допускається:

улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, піднімальні, обертові двері та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші та майданчики, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, устаткованням, різними матеріалами, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;

забивати, заварювати, замикати зсередини на підвісні замки, болтові з'єднання та інші запори, які важко відчиняються, зовнішні евакуаційні двері будівель.

6. Електротехнічне господарство шахти. Підземні гаражі. Компресорні установки і повітропроводи. Зв'язок та сигналізація. Блискавкозахист та заземлення. Шахтне освітлення

6.1. Загальні вимоги

6.1.1. Застосовувані в шахтах електроустатковання (кабелі) та системи електропостачання під час експлуатації повинні забезпечувати електробезпеку працівників шахти, а також вибухо- і пожежобезпеку.

6.1.2. Шахтні електроустановки на поверхні шахт, у тому числі в будівлях та спорудах вугільного та породного комплексів, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 ( v0272203-01 ), ПТЕ, стандартів, будівельних норм та правил.

6.2. Умови застосування електроустатковання

6.2.1. У підземних виробках шахт, небезпечних за газом або пилом, у стволах з вихідним струменем повітря цих шахт та в надшахтних будівлях, які прилягають до цих стволів, а також у стволах зі свіжим струменем повітря та надшахтних будівлях шахт, які прилягають до них, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, якщо не виключене проникнення шахтного повітря в ці будівлі, слід застосовувати електроустатковання, електричні мережі та освітлення відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01 ( v0272203-01 ), а їх експлуатація має відповідати вимогам ПТЕ, ДНАОП 0.00-1.21-98 ( z0093-98 ), ДНАОП 1.1.30-5.27-02.

6.2.2. Застосування електроустатковання в шахтах, які небезпечні за нафтогазопроявленнями, повинне здійснюватися відповідно до вимог НАОП 1.1.30-5.02-84.

6.3. Електричні проводки

6.3.1. Для передавання або розподілення електричної енергії в підземних виробках повинні застосовуватися кабелі, які відповідають щодо пожежної безпеки вимогам ГСТУ 12.11.402-97, що мають сертифікат відповідності щодо пожежної безпеки, та призначені для шахтних умов.

6.3.2. Кабельні вводи електроустатковання повинні бути надійно ущільнені. Невикористані кабельні вводи повинні мати заглушки, які відповідають рівню вибухозахисту електроустатковання.

6.3.3. Забороняється:

сумісне прокладення з однієї сторони виробки електричних кабелів та вентиляційних труб;

підімкнення декількох жил кабелів до одного затискача, якщо це не передбачено конструкцією затискача.

6.4. Камери для електричних машин та підстанцій

6.4.1. Усі камери, де встановлене електроустатковання з масляним заповненням, слід облаштовувати суцільними пожежними дверима. В інших камерах повинні бути ґратчасті двері із запірним пристроєм. Двері камер, у яких немає постійного обслуговуючого персоналу, повинні бути зачинені. Біля входу камери повинні бути вивішені знаки "Вхід стороннім заборонений", а в камері на видному місці повинні бути прикріплені відповідні попереджувальні плакати.

У камерах, де встановлене електроустатковання з масляним наповненням, повинен улаштовуватися поріг заввишки не менше 100 мм та розміщені автоматичні установки пожежогасіння.

6.4.2. Забороняється:

застосовувати в підземних виробках комутаційні і пускові апарати та силові трансформатори, що містять мінеральну олію або іншу горючу рідину;

споруджувати нові камери для КРУ з масляним заповненням між рівнобіжними виробками.

6.5. Підземні гаражі для дизелевозів та електровозів

6.5.1. Будова та розміщення підземних гаражів для дизелевозів (далі - гаражі) повинні відповідати вимогам ГСТУ 10.1-00185790-2003.

6.5.2. Гаражі слід розміщувати у виробках на відстані не менше 60 м від стволів шахт, електропідстанцій, складу вибухових матеріалів та вентиляційних дверей.

6.5.3. Гаражі повинні мати:

місця паркування всіх дизелевозів;

склад ПММ;

пункт заправки дизелевозів;

майстерню для ремонту дизелевозів;

камеру регулювання дизельних двигунів;

пункт промивання деталей горючими рідинами.

У разі зберігання всього палива в шахті в одній цистерні місткістю не більше 2000 л допускається поєднувати пункт заправки дизелевозів та склад ПММ. Для цього використовується одна загальна камера, яка зачиняється з двох сторін металевими протипожежними дверима та закріплюється залізобетонною затяжкою.

6.5.4. Електроустатковання, яке встановлене в гаражі, повинне мати вибухобезпечне виконання відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-1.01-00 ( z0715-00 ) та ГОСТ 22782.0-81.

6.5.5. Розміщення гаражів слід передбачати у виробках з відокремленим свіжим струменем.

Провітрювання гаражів забезпечує склад повітря, який відповідає вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та ДНАОП 0.03-1.31-85, але не менше ніж 4-кратний обмін повітря впродовж 1 год.

6.5.6. Гаражі з кожної сторони повинні бути обладнані одинарними протипожежними дверима, які забезпечують герметичне зачинення виробок. Підходи до гаражів на відстані не менше 25 м повинні бути закріплені негорючим кріпленням.

6.5.7. Пункт заправки дизелевозів слід розміщувати в окремому приміщенні з бетону та закріплювати залізобетонним кріпленням. У торцевих стінках приміщення мають бути металеві ґратчасті двері, які замикаються, а в боковій стінці - два вікна: одне для заливання дизпалива в бак дизелевозів, друге - для заливання масел.

6.5.8. Пункт заправки дизелевозів повинен бути розрахований на зберігання дизельного палива та мастильних матеріалів, в об'ємі тридобового запасу, але не більше 2000 л в одній цистерні.

6.5.9. Для виключення розтікання пролитого палива в пункті заправлення мають бути обладнані дві зливальні ями в колії рейкового шляху, місткість яких повинна бути не менше місткості для зберігання палива.

6.5.10. Підошва виробки в майстерні для ремонту дизелевозів повинна мати рівну, зручну для очищення поверхню з покриттям, стійким до впливу дизельного палива.

6.5.11. Уздовж гаража має бути прокладений протипожежний трубопровід діаметром не менше 100 мм, приєднаний до системи водопостачання, а також установлені насоси: один - для закачування води до бака для заправлення системи охолоджування електровозів та три - для завдань пожежогасіння. Протипожежний трубопровід повинен мати відводи для приєднання пожежного рукава.

6.5.12. Біля пункту заправлення та майстерень для ремонту дизелевозів повинні бути влаштовані пожежні пости, які мають по п'ять пінних (водних) та порошкових переносних вогнегасників, ящик з 0,4 куб. м піску або інертного пилу, дві лопати, лом, відро, пожежний рукав довжиною не менше 20 м з пожежним стволом.

6.5.13. Гараж повинен бути обладнаний телефонним зв'язком з розміщенням телефонного апарата на відстані не більше 20 м від входу до пункту заправлення дизелевозів у напрямку проти повітряного струменя.

6.5.14. Перед пунктом заправлення дизелевозів до покрівлі повинне бути підвішене світлове табло з написом "Стій! Ведеться заправлення дизелевозів".

6.5.15. Гаражі повинні бути обладнані системою пожежної сигналізації, а перед в'їздом до гаража - звуковою і світловою сигналізацією, яка оповіщує про в'їзд дизелевозів до гаража.

6.5.16. Цистерни з ПММ, усі трубопроводи та апаратура в гаражі повинні бути заземлені відповідно до вимог ГОСТ 22782.0-81.

6.5.17. Перед пунктом заправлення дизелевозів повинні розміщуватися установки автоматичного порошкового або пінного пожежогасіння, розпилювачі яких необхідно розміщувати над кожною цистерною з ПММ.

6.5.18. Контроль вмісту метану в повітрі здійснюється персоналом гаража відповідно до вимог пожежної безпеки у вугільних шахтах, а працівниками дільниці ВТБ не рідше одного разу на добу з занесенням результатів перевірки до журналу або на дошку замірів газів.

6.5.19. Приймання на склад ПММ повинні здійснювати особи, які спеціально призначені для супроводу цих матеріалів у шахту. Персонал гаража повинен знати правила поводження з горючими рідинами.

6.5.20. Доставку ПММ до гаража та зберігання їх у пункті заправлення дизелевозів слід здійснювати в спеціальних герметичних цистернах, які забезпечені запірними клапанами, насосами для перекачування пального та різьбовими пробками (для дизельного палива та масел) або кришками, які щільно закриваються (для густих мастил типу солідолу). Усередині пункти заправлення дизелевозів мають бути оснащені не менше ніж двома порошковими вогнегасниками типу ВП-8 або ВПЗ-9.

6.5.21. На цистернах для зберігання та перевезення ПММ має бути напис "Вогненебезпечно".

6.5.22. Забороняється зливати паливо до водостічної канавки, на підошву та стінки виробок. На місці, де пролита горюча рідина, та на відстані 10 м від нього всі роботи повинні бути повністю припинені, поки не буде зібрана та видалена горюча рідина.

6.5.23. Розлите паливо необхідно видаляти за допомогою піску або інших негорючих матеріалів.

6.5.24. Зберігання обтиральних матеріалів дозволяється тільки в майстернях для ремонту дизелевозів у металевих ящиках з кришками, які щільно закриваються та замикаються. Вміст ящика повинен щотижня вивозитися на поверхню шахти для утилізації.

6.5.25. Забороняється використання ломів та інших інструментів з металу, який дає іскру при ударі. Для цього необхідно використовувати дерев'яні, мідні або інші інструменти та пристрої, які унеможливлюють іскроутворення.

6.5.26. Пункти заправлення, в яких зберігається горюча рідина в кількості не більше 10000 л, повинні зачинятися ґратчастими металевими дверима, а понад 10000 л - повинні забезпечуватися цілодобовим чергуванням або охороною.

6.5.27. Забороняється зберігання горючих рідин за межами пунктів заправлення, за винятком палива, що знаходиться в баках дизелевоза. Дизелевози, тимчасово зняті з експлуатації, повинні знаходитися в гаражі зі спорожненими паливними баками.

6.5.28. У гаражі дозволяється включати одночасно тільки один дизелевіз.

6.5.29. Під час заправлення паливом двигун дизелевоза має бути вимкнений.

6.5.30. Гараж має бути освітлений люмінесцентними світильниками відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-1.01-00 ( z0715-00 ) та НАОП 1.1.30-1.05-75 для підземних гаражів.

6.5.31. Персонал гаража щокварталу повинен проходити інструктаж з техніки безпеки обслуговування дизелевозів, а також протипожежні інструктажі.

6.5.32. Дизельні двигуни з навісним устаткованням повинні мати маркування з позначенням рівня вибухозахисту РВ-1В та виду вибухозахисту - С відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01 ( v0272203-01 ). На дизелевозі має бути нанесений чіткий напис: "Допущений до експлуатації в шахтах, небезпечних за газом або пилом".

6.5.33. Для роботи двигунів допускається використання дизельного палива з температурою спалаху не нижче 55 град. С.

6.5.34. Кожен дизелевіз має бути обладнаний стаціонарним протипожежним пристроєм та переносним вогнегасником. У протипожежних пристроях слід використовувати вуглекислий газ.

6.5.35. Вогнегасна суміш повинна подаватися до всмоктувального та випускного колекторів, до паливного бака та до паливного насоса дизелевоза. Подавання вогнегасної суміші одночасно до всіх перерахованих вузлів дизелевоза слід здійснювати централізовано з кабіни машиніста.

6.5.36. Для забезпечення пожежовибухобезпеки всмоктувальні та випускні системи дизелевоза мають бути обладнані полум'ягасильними пристроями.

6.5.37. Полум'ягасильні пристрої мають бути знімними для забезпечення регулярного чищення та надійно захищені від механічних пошкоджень.

6.5.38. Корпуси полум'ягасника, їх вибухозахисні фланці та частини пристрою, які утворюють полум'ягасні зазори або канали, мають бути виготовлені з матеріалу, який не піддається активній корозії та витримує теплові, хімічні та інші дії, що можуть мати місце під час експлуатації.

6.5.39. Вводи для подавання вогнегасної суміші або води до вивідної або всмоктувальної системи, а також штуцер для відбирання проб вихлопних газів повинні мати полум'ягасник у вигляді каналів діаметром не більше 1 мм на довжині не менше 13 мм або діаметром не більше 0,8 мм на довжині не менше 5 мм.

6.5.40. Електровозний гараж повинен складатися з трьох зблокованих між собою камер: зарядної, перетворювальної підстанції та ремонтної майстерні.

6.5.41. Зарядні камери електровозних гаражів повинні мати відокремлене провітрювання струменем свіжого повітря. Вміст водню в зарядних камерах не повинен перевищувати 0,5%.

6.5.42. У зарядних камерах з відокремленим провітрюванням у шахтах, небезпечних за газом або пилом, слід застосовувати електроустатковання з рівнем вибухозахисту не нижче рудникової підвищеної надійності.

6.5.43. Силові кабелі в гаражах повинні бути підвішені на стаціонарних підвісках та мати відповідні трафарети.

6.5.44. Зарядні пристрої повинні мати світлову сигналізацію включення.

6.5.45. Металеві оболонки електроустатковання, кабелі перемінного та постійного струму, зарядні столи та інше електроустатковання в зарядних камерах повинні мати заземлення відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.31-02 із приєднанням до загальношахтної мережі заземлення.

6.5.46. Зарядниками, ремонтними та черговими слюсарями електровозних гаражів можуть бути спеціально навчені особи, які мають документи про проходження відповідного навчання та присвоєння кваліфікації. Перевірка знань персоналу, який обслуговує електровозні гаражі, повинна проводитися не рідше одного разу на рік з наданням посвідчень про складання іспитів.

6.5.47. У шахтах, небезпечних за газом або пилом, забороняється ремонт акумуляторних електровозів, який пов'язаний з розкриттям електроустатковання, за винятком заміни плавких вставок. Ремонт дозволяється робити тільки в гаражі.

6.5.48. В'їзд до тупикових виробок газових шахт дозволяється електровозам тільки у вибухобезпечному виконанні, про що перед підходом до виробки повинен попереджати спеціальний знак.

У виробках зі свіжим струменем повітря на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля або газу та із суфлярними виділеннями, тимчасово допускається застосування електровозів у виконанні рудникової підвищеної надійності за умови підходу їх до очисних вибоїв на відстані не більше 50 м.

6.5.49. Робота електровозів у разі знятих кришок батарейного ящика або їх несправності категорично забороняється.

6.5.50. У разі виявлення підвищеного вмісту водню в батарейному ящику робота електровоза повинна бути негайно заборонена і електровоз без навантаження (порожнім) відправлений у гараж для усунення несправності.

6.5.51. Застосування контактних електровозів у виконанні рудникової нормальної надійності допускається у виробках зі свіжим струменем повітря шахт I та II категорій за газом або небезпечних за пилом.

6.5.52. Забороняється робота контактних електровозів у разі:

несправного електроустатковання, пристроїв та засобів захисту;

невключених або несправних фар;

несправних сигнальних пристроїв;

зношення більш ніж на 2/3 товщини колодок та зношення бандажів більше 10 мм;

несправних або невідрегульованих гальм;

несправних пісочниць або у разі відсутності піску в них.

6.6. Компресорні установки та повітропроводи

6.6.1. Будова, монтаж, налагодження та експлуатація поверхневих та підземних компресорних установок повітропроводів повинні задовольняти вимоги ДНАОП 0.00-1.13-71, якщо вони не суперечать вимогам НАОП 1.1.30-1.05-75.

6.6.2. Проект на розміщення ППКС у шахті повинен мати заходи щодо пожежної безпеки, що пройшли узгодження і експертизу в НДІГС "Респіратор", та затверджуватися головним інженером шахти.

Підземні пересувні компресори повинні мати тепловий захист, який відключає компресор сухого стиснення при температурі стисненого повітря понад 182 град. С, маслозаповнений - при температурі понад 125 град. С.

Маслозаповнені компресори повинні мати захист, який унеможливлює займання масла.

6.6.3. ППКС повинна розташовуватися на горизонтальному майданчику, на свіжому струмені повітря. Місця розміщення ППКС повинні бути закріплені негорючим кріпленням на відстані не менше 10 м з обох боків. Відстань до місць навантаження вугілля повинна бути не менше 30 м. Скати станцій повинні бути загальмовані.

З обох боків станції повинні розташовуватися ящики з піском або інертним пилом місткістю не менше 0,4 куб. м і по п'ять порошкових вогнегасників.

У місцях розташування ППКС силові кабелі, кабелі зв'язку, труби та екрани необхідно прокладати на протилежному боці виробки з захистом від дії пожежі або вибуху (наприклад у вигляді захисного короба).

Телефонний апарат повинен розташовуватися на відстані, яка дає змогу вести розмову під час роботи компресора.

6.6.4. ППКС повинна обслуговуватися спеціально навченою особою відповідно до інструкцій з її експлуатації.

ППКС повинна оглядатися щоденно особою, відповідальною за безпечну її експлуатацію, не рідше одного разу на тиждень - механіком дільниці та не рідше одного разу на квартал - головним механіком шахти (шахтопрохідницького управління). Результати огляду повинні фіксуватися в журналі обліку роботи компресорних установок та повітропроводів.

6.6.5. Як прокладний матеріал для фланцевих з'єднань повітропроводів повинні застосовуватися пароніт, азбест та інші матеріали з температурою тління не нижче 350 град. С.

Ушкоджені дільниці повітропроводів необхідно заміняти цілими або використовувати металеві штуцери та хомути для їх ремонту.

6.6.6. Забороняється вмикання та робота ППКС при:

частці метану в місці її розташування на свіжому струмені понад 0,5%;

відсутності або несправності теплового захисту;

несправності регулятора продуктивності, запобіжних клапанів, манометрів та термометрів;

витіканні та зниженні рівня масла в баку;

зворотному обертанні гвинтів компресора.

6.7. Захист кабелів, електродвигунів та трансформаторів

6.7.1. У підземних мережах напругою понад 1200 В повинен здійснюватися захист ліній, трансформаторів (пересувних підстанцій) та електродвигунів від струмів короткого замикання та витоків (замикань) на землю.

Вимога захисту від витоків струму не поширюється на іскробезпечні системи.

6.7.2. Для електродвигунів повинен передбачатися також захист від струмів перевантаження та нульовий захист.

6.7.3. Допускається з'єднання та ремонт (відновлення) гнучких та броньованих кабелів у шахті за допомогою пастоподібних та липких стрічкових та інших полімерних ізоляційних матеріалів за методиками, які погоджені з Державним Макіївським науково-дослідним інститутом з безпеки робіт у гірничій промисловості (далі - МакНДІ) та НДІГС "Респіратор" (з пожежної безпеки).

6.8. Електропостачання дільниці та керування машинами

6.8.1. Експлуатація гідромуфт на забійних машинах та механізмах допускається тільки при справному захисті, який здійснюється температурними реле або спеціальними каліброваними плавкими запобіжними пробками. Температурні реле повинні бути опломбовані.

У гідромуфтах повинні застосовуватися негорючі рідини. Забороняється експлуатація машин без кожухів на гідромуфтах.

6.9. Зв'язок та сигналізація

6.9.1. Кожне підприємство повинне бути обладнане такими видами зв'язку та сигналізації:

системою телефонного зв'язку;

системою аварійного сповіщення;

місцевими системами оперативної та попереджувальної сигналізації на технологічних дільницях (підйомі, транспорті, очисних вибоях тощо).

6.9.2. Система загальношахтного аварійного гучномовного сповіщення повинна забезпечувати:

сповіщення про аварії людей, які перебувають під землею;

приймання на поверхні повідомлення про аварії, яке передається із шахти;

ведення переговорів та передавання з автоматичним записом на магнітофон указівок, які пов'язані з ліквідацією аварії.

У всіх телефонних апаратах загальношахтної телефонної мережі повинна бути передбачена можливість передавання повідомлення про аварії шляхом набору відповідного номера, який легко запам'ятовується. Ці номери повинні бути написані на табличках біля кожного телефонного апарата.

Крім спеціальної апаратури аварійного оповіщення та зв'язку, для передавання повідомлення про аварії повинні використовуватися засоби місцевого технологічного зв'язку.

6.9.3. Апаратура аварійного зв'язку та оповіщення повинна бути встановлена:

у виробках шахт - відповідно до ПЛА;

на поверхні - у кабінетах диспетчера та головного інженера шахти.

6.9.4. Пристрої зв'язку з мережним живленням повинні забезпечуватися автономним резервним джерелом, яке забезпечує роботу протягом не менше трьох годин.

6.10. Блискавкозахист та заземлення

6.10.1. Для забезпечення безпеки людей, збереження споруд та устатковання від руйнувань, пожеж та вибухів, які можливі від дії блискавки, на підприємствах повинні бути розроблені заходи відповідно до вимог РД 34.21.122-87.

6.10.2. Відповідальність за справність блискавкозахисних пристроїв покладається на особу, яка відповідальна за електрогосподарство підприємства.

Відповідальна особа повинна організовувати та забезпечувати правильну експлуатацію та справність пристрою захисту, його лабораторну перевірку, скласти інструкцію з експлуатації цих пристроїв, вчасно перевіряти та ремонтувати їх.

6.10.3. Огляд блискавкозахисних пристроїв необхідно проводити не рідше одного разу на рік, як правило, перед початком блискавконебезпечного періоду, вимірюючи при цьому опір пристроїв, що заземлюють.

Перевірку опору пристроїв, що заземлюють, необхідно виконувати також після кожного їх ремонту або ремонту заземлюючого устатковання.

6.10.4. На всіх підприємствах повинні бути заземлені металеві частини електротехнічних пристроїв, які не перебувають під напругою, але які можуть опинитися під напругою у разі ушкодження ізоляції, а також трубопроводи, сигнальні троси, які розташовані у виробках та у яких є електричні установки та проводки.

У шахтах, які небезпечні за газом та пилом, для захисту від накопичення статичної електрики повинні бути заземлені одиночні металеві повітропроводи та пневматичні вентилятори.

Вимоги цього пункту не поширюються на металеве кріплення, неструмопровідні рейки, оболонки відсмоктувальних кабелів, електровозної контактної відкатки, а також на металеві пристрої для підвіски кабелю.

6.10.5. У підземних виробках шахт повинна влаштовуватися загальна мережа заземлення, до якої приєднуються всі об'єкти, які підлягають заземленню.

Заземлення повинне виконуватися та контролюватися відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.31-02.

6.10.6. Кожна кабельна муфта з металевим корпусом, крім з'єднувачів напруги на гнучких кабелях, які живлять пересувні машини, повинна мати місцеве заземлення та з'єднуватися з загальною мережею заземлення шахти.

Допускається для мереж стаціонарного освітлення влаштовувати місцеве заземлення не для кожної муфти або світильника, а через кожні 100 м кабельної мережі.

Для апаратури та кабельних муфт телефонного зв'язку на дільниці мережі з кабелями без броні допускається місцеве заземлення без приєднання до загальної мережі заземлення.

При відкатці контактними електровозами заземлення електроустановок постійного струму, які знаходяться безпосередньо біля рейок, повинне здійснюватися шляхом приєднання заземлювальної конструкції до рейок, які використовуються як зворотний провід контактної мережі.

6.10.7. Загальний перехідний опір мережі заземлення, вимірюваний біля будь-яких заземлювачів, не повинен перевищувати 2 Ом.

Результати огляду та вимірювання заземлень повинні заноситися до журналу.

6.11. Шахтне освітлення

6.11.1. На проммайданчику підприємств освітленню підлягають усі місця проведення робіт, приймальні майданчики біля ствола, сходи, проходи для людей, приміщення електромеханічних установок, автотранспортні, залізничні та інші шляхи, у тому числі - на породні відвали.

6.11.2. У будівлях підіймальної машини, головної вентиляційної установки, компресорної, машинних відділеннях холодильних установок та калориферного устатковання, надшахтних будівлях стволів, будівлях лебідок породних відвалів та канатних доріг, дегазаційних установок, котелень, будівлях вугільних бункерів, в АПК повинне бути передбачене аварійне освітлення від незалежного джерела живлення відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.32-01 ( v0272203-01 ).

У всіх перелічених будівлях, крім будівель підіймальних машин, для аварійного освітлення допускається застосування шахтарських ламп.

6.12. Контроль та налагодження електроустатковання

6.12.1. Електроустатковання дозволяється відчиняти та ремонтувати тільки особам, які мають відповідну кваліфікацію та право на проведення таких робіт.

6.12.2. Роботи з монтажу, налагодження, випробувань, ремонту, ревізії та демонтажу діючих електроустановок повинні виконуватися відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.32-02.

7. Технічні засоби протипожежного захисту

7.1. Загальні вимоги

7.1.1. Усі підприємства повинні бути забезпечені пожежною технікою, інвентарем та спорядженням, а також первинними і стаціонарними засобами пожежогасіння, які мають відповідати вимогам стандартів або технічних умов та утримуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83, ГОСТ 12.4.026-76, бути в справному стані і постійній готовності до використання.

7.1.2. Відповідальність за збереження та працездатність засобів пожежогасіння покладається на керівника підприємства або призначену наказом відповідальну особу з числа технічного персоналу підприємства.

7.1.3. Наявність, технічний стан, готовність до дії пожежної техніки, а також засобів індивідуального захисту перевіряє начальник аварійного формування за участю представників відповідних служб (служба головного механіка, енергетика тощо) не рідше одного разу на місяць. Результати цих перевірок повинні бути повідомлені керівникові підприємства (або особі, яка заміщує його).

7.1.4. Номенклатуру виробів пожежної техніки, її кількість для кожного конкретного об'єкта підприємства необхідно встановлювати з урахуванням забезпечення рівня пожежної безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91, а також у залежності від:

особливостей розвитку можливої пожежі на даному об'єкті;

норм витрати на пожежогасіння вогнегасних речовин;

часу прибуття пожежних та рятувальних підрозділів на об'єкт.

7.1.5. Вироби пожежної техніки, якими оснащене підприємство, за виконанням повинні відповідати:

електричній іскробезпеці за ГОСТ 12.1.018-93;

кліматичному районуванню підприємства та категорії розміщення пожежної техніки за ГОСТ 15150-69;

агресивності навколишнього середовища;

значенням параметрів зовнішніх вібраційних впливів.

7.1.6. До розміщення на підприємстві допускають пожежну техніку, на яку є нормативно-технічна документація.

7.1.7. Пожежна техніка повинна застосовуватися тільки для гасіння пожежі відповідного класу (додаток 8). Використання пожежної техніки для господарських потреб або для виконання виробничих завдань заборонено.

7.1.8 Уведені в експлуатацію вироби пожежної техніки повинні мати облікові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на підприємстві системою нумерації.

7.1.9. Пожежна техніка, яка була використана на заняттях і тренувальних навчаннях, повинна бути в найкоротший термін знову приведена в готовність до дії, а яка вийшла з ладу і прийшла в непридатність, - списана за актом.

7.1.10. Дверцята пожежних шаф, пристрої ручного пуску вогнегасників та установок пожежогасіння повинні бути опломбовані.

7.1.11. На підприємстві повинні бути вивішені плани території за ГОСТ 12.1.114-82 з позначенням місць розташування пожежної техніки.

Для визначення місцезнаходження пожежної техніки повинні застосовуватися відповідні вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76 з розташуванням їх на видимому місці на висоті 2-2,5 м від підлоги усередині та поза приміщеннями.

7.1.12. Пожежна техніка повинна розміщуватися з урахуванням зручності її обслуговування, спостереження, використання, а також за можливості найкраще бачити її з різних місць захищувального простору. Підходи до місця розміщення пожежної техніки повинні бути завжди вільними.

7.1.13. Для локалізації пожежі гірничі виробки повинні бути обладнані пожежними дверима (лядами) відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.34-02 і протипожежних норм будівельного проектування.

7.1.14. Гірничі виробки в залежності від їх призначення кріпляться матеріалами, горючість та ступінь вогнестійкості яких повинні бути не нижче вимог ДНАОП 1.1.30-5.34-02.

Пустоти за негорючим кріпленням повинні закладатися негорючими або важкогорючими матеріалами.

7.2. Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння

7.2.1. Будівлі, приміщення та споруди підприємств повинні обладнуватися установками пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98, правил, стандартів, відомчих та інших нормативних документів (ВНТП 26-82, ВНТП 27-82), які не суперечать цим Правилам (додаток 9).

7.2.2. Усі установки повинні знаходитися в справному стані та утримуватися відповідно до вимог НАПБ Б.01.004-2000 у постійній готовності. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно з записом у книзі (додаток 10). Технічне обслуговування установок здійснюється спеціально навченими людьми з числа персоналу підприємства в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Організація, яка здійснює технічне обслуговування установок, повинна мати ліцензію на право виконання цих робіт та несе відповідальність за якість технічного обслуговування.

7.2.3. На період проведення робіт з технічного обслуговування або планово-попереджувального ремонту, для яких передбачається відключення установок, керівник підприємства зобов'язаний ужити необхідних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки приміщень та технічного устатковання.

7.2.4. Стан шлейфів пожежної сигналізації, ліній керування та зв'язку повинен постійно контролюватися в режимі "Готовність" та підлягає періодичним випробуванням у режимах "Тривога" та "Установка спрацювала" відповідно до плану-графіка.

7.2.5. Диспетчерські пункти, операторні технологічних цехів та станцій пожежогасіння повинні бути обладнані телефонним зв'язком та забезпечені схемами пожежної сигналізації або установками пожежогасіння з позначенням захищуваних приміщень чи технологічного устатковання, а також інструкціями щодо керування установками (системами) пожежогасіння та про дії з оповіщення про аварії та (або) пожежі, які відповідають вимогам ДНАОП 1.1.30-4.02-80.

7.2.6. В установках водяного та пінного пожежогасіння, на вузлах керування ними необхідно вивішувати функціональні схеми обв'язки, на табличках указувати типи та кількість зрошувачів у секції, а засувки та крани нумерувати у відповідності зі схемою обв'язки. Функціональні схеми обв'язки повинні вивішуватися також у насосних АУП.

7.2.7. На підприємстві необхідно вести експлуатаційну документацію, що відповідає вимогам ДНАОП 1.1.30-5.34-02, у якій потрібно реєструвати:

утримання, терміни та виконавців (юридичних та фізичних осіб) проведення технічного обслуговування та планово-попереджувального ремонту;

дату та обставини санкціонованих та помилкових спрацьовувань УПС та АУП, дату виходу з ладу автоматичних засобів та час усунення недоліків;

дату та результати контрольних перевірок та періодичних випробувань УПС та АУП.

На об'єкті також повинні бути:

проектна документація та монтажні креслення на установку;

акт приймання та здавання установки в експлуатацію;

паспорти на устатковання та прилади;

настанова з експлуатації установки;

посадові інструкції.

7.2.8. На підприємстві наказом або розпорядженням керівника повинні бути призначені:

особа, яка відповідальна за технічне обслуговування УПС та АУП;

оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС та АУП (оперативний персонал - для щоденного контролю, черговий персонал - для цілодобового). Функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщуватися.

7.2.9. Особа, відповідальна за експлуатацію установки, зобов'язана забезпечити:

виконання вимог правил утримання УПС та АУП;

утримання УПС та АУП у працездатному стані шляхом своєчасного проведення технічного обслуговування та планово-попереджувального ремонту;

навчання оперативного (чергового) персоналу, а також інструктаж осіб, які працюють у захищуваних приміщеннях;

наявність необхідної експлуатаційної документації та контроль за систематичним її веденням;

інформування керівника об'єкта про усі випадки відмовлень та спрацьовування установок;

своєчасне пред'явлення рекламацій: заводам-виробникам - при постачанні некомплектних або неякісних приладів та устатковання; монтажним організаціям - при виявленні неякісного монтажу або відступів від проектної документації, не узгоджених з розробником проекту або наглядовими органами; спеціальним обслуговуючим організаціям - за неякісне або несвоєчасне технічне обслуговування та ремонт установок.

7.2.10. Оперативний (черговий) персонал повинен знати:

назви та місцезнаходження приміщень, які захищаються;

порядок виклику пожежної охорони при одержанні сигналу тривоги та взаємодії з підрозділами аварійно-рятувальної служби під час ліквідації пожежі та її наслідків;

порядок визначення працездатності установки в період експлуатації;

порядок ведення експлуатаційної документації.

Гірничий диспетчер шахти після одержання сигналу про пожежу повинен викликати головного інженера шахти. До його прибуття гірничий диспетчер виконує обов'язки відповідального керівника робіт з ліквідації пожежі.

7.2.11. Апаратура УПС повинна бути встановлена в місцях, які недоступні для сторонніх осіб, та опломбована.

7.2.12. Пожежні сповіщувачі на об'єктах необхідно встановлювати в місцях, які відповідають вимогам ГОСТ 12.4.009-83 та технічній документації заводів-виробників. Сповіщувачі повинні бути захищені від механічних ушкоджень та несанкціонованих спрацьовувань. Заходи захисту не повинні впливати на їх працездатність.

7.2.13. Не допускається встановлювати замість несправних сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф сигналізації у разі відсутності сповіщувача в місці його розміщення.

7.2.14. У разі ремонту ручного пожежного сповіщувача поруч повинна бути вивішена табличка з відповідним написом.

7.2.15. При введенні в експлуатацію УПС кількість шлейфів приймально-контрольного приладу та станції повинна забезпечувати захист необхідної кількості зон (приміщень) об'єкта та мати не менше 10% запасу резервних (незадіяних) шлейфів.

7.2.16. Клемні коробки приладів повинні бути зачинені захисними кришками та опломбовані, а корпуси приладів - заземлені.

7.2.17. Місце підключення приладів УПС до абонентської телефонної лінії повинне бути обмежене для доступу сторонніх осіб.

7.2.18. Приміщення з встановленими в ньому приймально-контрольними приладами та станціями повинне бути сухим та добре вентильованим, а також обладнане аварійним освітленням, мати достатній рівень природного та штучного освітлення.

7.2.19. Електроживлення УПС і АУП повинне здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79.

При використанні джерела резервного живлення акумуляторної батареї її місткість повинна забезпечувати роботу систем сигналізації протягом однієї доби в черговому режимі та не менше трьох годин у режимі "Тривога".

7.2.20. Приймально-контрольні прилади та станції УПС необхідно розміщувати в приміщеннях з цілодобовим чергуванням персоналу. В обґрунтованих випадках допускається розміщення приймально-контрольних приладів у приміщеннях без чергового персоналу за умови забезпечення передання повідомлень про пожежу (несправності) на пожежний пост або в інше приміщення з постійним цілодобовим перебуванням людей та контролю каналів зв'язку.

7.2.21. АУП повинні відповідати вимогам НАПБ Б.07.005-86, НАПБ В.01.016-80/140, НАПБ В.01.015-80/140, ГСТУ 29.2.04675545.004-2001.

Унесення будь-яких змін у конструкцію установки, перекомпонування захищуваних приміщень та інші перебудови допускається робити за узгодженням із проектною організацією та інформуванням про це органи Державного пожежного нагляду.

7.2.22. Переведення установок з автоматичного пуску на ручний не допускається, за винятком випадків, які передбачені у ГСТУ 29.2.04675545.004-2001.

Пристрої ручного пуску АУП повинні бути захищені від несанкціонованого приведення в дію, механічних ушкоджень та встановлюватися поза можливою зоною горіння в доступному місці. Для визначення їх місцезнаходження повинні застосовуватися вказівні знаки, які розташовані як усередині, так і поза приміщенням.

7.2.23. Елементи та вузли АУП повинні бути пофарбовані відповідно до вимог ДНАОП 1.1.30-5.34-02, ГОСТ 12.4.026-76.

7.2.24. Зрошувачі та насадки повинні постійно утримуватися в чистоті, при проведенні ремонтних робіт бути захищеними від попадання на них фарби, побілки тощо. У місцях, де є небезпека механічного ушкодження, їх необхідно захищати надійними огородженнями, які не впливають на поширення тепла (для спринклерних зрошувачів) та не змінюють схеми зрошення. Не допускається встановлювати замість зрошувачів, які спрацювали та які несправні, пробки та заглушки.

7.2.25. Вузли керування систем водяного і пінного пожежогасіння повинні бути розміщені в приміщеннях з мінімальною температурою повітря протягом року не менше плюс 4 град. С.

7.2.26. Приміщення, у яких розміщені вузли керування, станції пожежогасіння, повинні мати телефонний зв'язок з диспетчерським пунктом (пожежним постом), аварійне освітлення та бути постійно зачинені на замок та опломбовані.

Ключі від приміщень повинні знаходитися в обслуговуючого та оперативного (чергового) персоналу. Біля входу до приміщення повинна висіти табличка (табло) з написом "Станція (вузол керування) пожежогасіння".

7.2.27. Підлягають дозарядженню (перезарядженню) посудини та балони установок пожежогасіння, маса вогнегасної речовини або тиск середовища в яких знизилися до значень, які встановлені експлуатаційною документацією, на 10% і більше.

АУП необхідно захищати від попадання на них прямих сонячних променів та безпосередньої теплової дії опалювальних або нагрівальних приладів.

7.2.28. Приміщення, що захищаються АУП, повинні бути обладнані дверима, які самозачиняються.

7.2.29. АУП, які мають електричну частину та призначені для захисту приміщень з перебуванням у них людей, повинні мати:

звукову та світлову сигналізацію, яка сповіщає про подавання в ці приміщення вогнегасної речовини;

пристрої переключення автоматичного пуску на ручний з подаванням відповідного сигналу до приміщення чергового персоналу;

пристрої затримки випускання вогнегасної речовини до захищуваних приміщень.

Усередині захищуваного приміщення повинен подаватися світловий сигнал у вигляді написів на світлових табло "Газ - покинь приміщення!", "Піна - покинь приміщення!" тощо та звуковий сигнал сповіщення. Біля входу до захищуваних приміщень повинен установлюватися світловий сигнал "Газ - не заходити!" ("Піна - не заходити!"), а в приміщенні чергового персоналу - відповідний сигнал з інформацією про подавання вогнегасної речовини.

7.2.30. Заборонено:

використовувати трубопроводи АУП для підвішування або кріплення будь-якого устатковання;

приєднувати виробниче устатковання та санітарні прилади до живильних трубопроводів АУП;

установлювати запірну арматуру та фланцеві з'єднання на живильних та розподільних трубопроводах.

7.3. Протипожежне водопостачання шахти

7.3.1. Джерела протипожежного водопостачання та пожежні резервуари

7.3.1.1. Система протипожежного водопостачання шахти, розведення пожежного трубопроводу на поверхні та у шахті, витрата води на гасіння пожежі, водорозбірні споруди та насосні станції повинні відповідати вимогам будівельних норм, ДНАОП 1.1.30-5.34-02 та цих Правил (додаток 11). Витрата води на гасіння пожежі розраховується за умови однієї пожежі в шахті.

7.3.1.2. На проммайданчиках усіх шахт повинен улаштовуватися постійно наповнений водою утеплений пожежний резервуар, місткість якого визначається з розрахунку подання води на підземне пожежогасіння протягом трьох годин, але повинна бути не менше 250 куб. м.

На гідрошахтах, як резервуари для зберігання пожежного запасу води, можуть бути використані резервуари технічної води, які сполучені із шахтним водопроводом.

Живлення резервуарів водою повинне здійснюватися не менше ніж із двох незалежних джерел, дебіт кожного з яких повинен дорівнювати половині розрахункової годинної витрати та становити не менше 0,011 куб. м/с (40 куб. м/год).

Дозволяється, за узгодженням з органами санітарного нагляду, використовувати як одне з незалежних джерел шахтну воду за умови очищення її до норм, які встановлені СП N 4043-85.

Для протипожежного захисту значно віддалених від проммайданчика стволів, закріплених дерев'яним кріпленням, подавання води до яких спеціальним пожежним трубопроводом (з витратою води, достатньою для гасіння пожежі в стволах) економічно недоцільне, повинен бути влаштований пожежний резервуар місткістю не менше 100 куб. м. Для стволів, які знаходяться в стані проходження, до моменту його початку влаштовують тимчасовий резервуар такої ж місткості. Резервуар повинен бути розташований на відстані не більше 50 м від устя ствола, заповнення резервуара може здійснюватися від однієї лінії підвідного трубопроводу або водою, яка надходить в цистернах. Для заповнення резервуара може використовуватися освітлена технічна вода.

На споруджуваних шахтах до моменту закінчення проходження стволів повинні бути введені в дію капітальні поверхневі резервуари.

7.3.1.3. Поповнення використаного в аварійних обставинах пожежного запасу води в резервуарах повинне здійснюватися в міру її витрати, але не менше встановленого СНиП 2.04.02-84 (п. 2.25). Забороняється використовувати пожежний запас води на потреби, які не пов'язані з пожежогасінням.