Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ

22.03.2010 N 62

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 р. за N 398/17693

{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства N 2585 ( z1145-25 ) від 04.06.2025 }

Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах

{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 960 ( z1135-11 ) від 07.09.2011 Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 Наказом Міністерства економіки N 2619 ( z0800-23 ) від 27.04.2023 }

Відповідно до статті 33 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та Гірничого Закону України ( 1127-14 ) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки у вугільних шахтах, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.11.2004 N 257 ( z0327-05 ) "Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.03.2005 за N 327/10607.

3. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Степановському Є.С. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновській І.Г. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Румежака О.М.

Голова Комітету С.О.Сторчак

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики О.В.Поволоцький

Перший заступник Міністра вугільної промисловості України Ю.Чередниченко

Перший заступник Міністра охорони здоров'я України, головний державний санітарний лікар України О.М.Біловол

Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.Третьяков

Заступник Міністра праці та соціальної політики України О.Степаненко

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України С.Богданов

Перший заступник Голови Державного Комітету ядерного регулювання України А.Г.Усков

В.о. Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва В.Загородній

Віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України А.Г.Наумовець

В.о. президента Всеукраїнської асоціації роботодавців В.Биковець

Генеральний директор Спілки орендарів і підприємців України Любомир Шкорута

В.о. президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В.Биковець

Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України О.Мірошниченко

Голова Незалежної профспілки гірників України М.Я.Волинець

Заступник голови Профспілки працівників вугільної промисловості України В.Г.Мосендз

Перший заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва України А.В.Беркута

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 22.03.2010 N 62

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 р. за N 398/17693

ПРАВИЛА безпеки у вугільних шахтах

{ У тексті Правил слова "спеціалізована налагоджувальна організація" у всіх відмінках та числах замінено словами "суб'єкт господарювання" у відповідних відмінках, слово "Держгірпромнагляд" в усіх відмінках замінено словами "Держгірпромнагляд України" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 960 ( z1135-11 ) від 07.09.2011 }

{ У тексті Правил слова та цифри "Правил пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 12.10.2004 N 638, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.12.2004 за N 1533/10132 (далі - НАПБ Б.01.009-2004)", "НАПБ Б.01.009-2004" у всіх відмінках замінено словами "відповідно до нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки" згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

I. Загальні положення

1. Правила безпеки у вугільних шахтах (далі - Правила) поширюються на діючі та такі, що будуються, реконструюються, закриваються, та закриті гідрозахисні шахти, підприємства і організації, які виконують роботи на вугільних шахтах (далі - шахти), незалежно від форм власності.

2. Вимоги Правил обов'язкові для всіх працівників, які беруть участь у проектуванні, будівництві та експлуатації шахт, гірничих виробок, будівель, споруд, машин, обладнання, приладів і матеріалів, а також для осіб, робота або навчання яких пов'язані з відвідуванням шахт.

Ці Правила встановлюють порядок безпечного ведення гірничих робіт і використання гірничошахтного, транспортного та електротехнічного обладнання, провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, забезпечення пилогазового режиму, виробничої санітарії та охорони праці.

II. Визначення термінів

1. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні.

2. Базова позначка провідників - ділянка провідників від місця розвантаження підйомної посудини до місця встановлення кінцевого вимикача на копрі, призначеного для вмикання запобіжного гальма під час підіймання посудини на 0,5 м вище рівня верхнього приймального майданчика (нормальне положення при розвантажуванні).

3. Виїмкова дільниця - відособлено провітрювана очисна виробка і прилеглі до неї підготовчі виробки (за послідовного провітрювання - дві очисні виробки з прилеглими до них підготовчими виробками).

4. Головна водовідливна установка - установка, що відкачує приплив води з будь-якого горизонту шахти або безпосередньо на земну поверхню.

5. Головні вентиляторні установки - установки, що обслуговують усю шахту або її частину (крило, блок), а також вентиляторні установки, що забезпечують провітрювання шахт у період їх будівництва після збійки стволів.

6. Головні транспортні виробки - виробки, призначені для обслуговування в транспортному, вентиляційному і в інших відношеннях гірничих робіт в межах шахтного поля, за винятком виробок, що обслуговують виїмкові та прохідницькі дільниці.

7. Дільнична водовідливна установка - установка, що відкачує воду з очисної або підготовчої виробки.

8. Допоміжні вентиляторні установки - установки із терміном служби не більше ніж 3 роки, що обслуговують один очисний вибій з прилеглими до нього підготовчими виробками, і вентиляторні установки, призначені для відособленого провітрювання камер.

9. Еквівалентний рівень непостійного шуму - рівень постійного широкополосного шуму, який має такий самий середньозвуковий тиск, що і даний непостійний шум, протягом визначеного інтервалу часу.

10. Єдина система моніторингу - одна або кілька автономних автоматизованих систем з подібним призначенням, об'єднаних для виконання певних функцій з метою виключення їх дублювання.

{ Розділ II доповнено новим пунктом 10 згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

11. Автоматизована система протиаварійного захисту - комплекс взаємозв'язаних засобів технічного, програмного, інформаційного і організаційного забезпечення для запобігання аварійним ситуаціям. { Розділ II доповнено новим пунктом 11 згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

12. Консервація шахти (суха, мокра) - комплекс робіт та заходів, пов'язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти.

13. Місцеве скупчення метану - скупчення метану в окремих місцях виробок з концентрацією 2% та більше.

14. Мокра консервація - комплекс робіт та заходів, пов'язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти, тимчасове підтоплення гірничих виробок підземними водами до поновлення експлуатації гірничого підприємства.

15. Науково-дослідні роботи - роботи, які виконують спеціалізовані галузеві інститути відповідно до укладених договорів щодо вивчення впливу гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших чинників на процеси видобування вугілля, експлуатацію гірничошахтного обладнання, за результатами яких надаються рекомендації щодо запобігання всім небезпечним та шкідливим факторам.

16. Середнє уповільнення підйомної установки у разі запобіжного (робочого) гальмування - відношення фактичної швидкості у момент спрацювання гальма до часу, що сплинув з цього моменту до повної зупинки підйомної машини.

17. Суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від форм власності, що має дозвіл Держгірпромнагляду України на початок (продовження) робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 ( 1631-2003-п ) "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" (далі - постанова КМУ від 15.10.2003 N 1631).

18. Стаціонарна конвеєрна лінія - конвеєрна лінія, що транспортує гірничу масу по головних транспортних виробках.

19. Суха консервація - комплекс робіт та заходів, пов'язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі, захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти, забезпечують збереження та підтримку гірничих виробок, необхідних для забезпечення життєдіяльності шахти в частині провітрювання, водовідливу, підіймання до поновлення експлуатації гірничого підприємства.

20. Технічно відокремлена шахта - шахта, яка не пов'язана гірничими виробками з іншими шахтами.

21. Технологічна проектна документація - проекти, які встановлюють технологічні процеси щодо виймання вугілля в очисних вибоях, проведення і перекріплення гірничих виробок, транспортування працівників і вантажів та вміщують комплекс заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам.

22. Холостий хід багатомодульного дискового гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту появи зусилля в одному з модулів гальма.

23. Холостий хід гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту стикання гальмівних колодок з гальмівним ободом.

24. Час спрацьовування гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту виникнення гальмівного зусилля, що величиною дорівнює статичному.

25. Шарове скупчення метану - окремий випадок місцевого скупчення метану біля покрівлі виробки з концентрацією, що перевищує середню по перерізу на ділянці довжиною більше ніж 2 м.

26. Шахта - гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.

27. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) та Гірничому Законі України ( 1127-14 ).

III. Позначення, скорочення

1. АВР - автоматичне вмикання резерву

2. АГК - аерогазовий контроль

3. АКМ - автоматичний контроль метану

4. АПВ - автоматичне повторне вмикання

5. БПР - буропідривні роботи

6. БРВ - блок реле витоку

7. ВМ - вибуховий матеріал

8. ВМП - вентилятор місцевого провітрювання

9. ВТБ - вентиляція і техніка безпеки

10. ГДК - граничнодопустима концентрація

11. ГДЯ - газодинамічне явище

12. ДАРС - Державна аварійно-рятувальна служба

13. ДБН - державні будівельні норми

14. ДВГРС - Державна воєнізована гірничорятувальна служба Мінвуглепрому

15. ДГК - допоміжна гірничорятувальна команда

16. Держсанепідемслужба - Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України

17. ДІВ - джерело іонізуючого випромінювання

18. ДСанПіН - державні санітарні правила і норми

19. ДСН - державні санітарні норми

20. ДСП - державні санітарні правила

21. ЕОМ - електронно-обчислювальна машина

22. ЕРС - електрорушійна сила

23. ЗІЗ - засіб індивідуального захисту

24. ЗКЗ - засіб колективного захисту

25. Мінвуглепром - Міністерство вугільної промисловості України

26. НАПБ - нормативний акт з питань пожежної безпеки

27. НДР - науково-дослідні роботи

28. НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці

29. НШВЧ - небезпечні та шкідливі виробничі чинники

30. ПВХ - полівінілхлоридний

31. ПЛА - план ліквідації аварій

32. ППЗ - протипожежний захист

33. ПРТБ - профілактичні роботи з техніки безпеки

34. РВ - рудникове вибухобезпечне - рівень вибухозахисту

35. РН - рудникове нормальне - рівень вибухозахисту

36. РО - рудникове особливо вибухобезпечне - рівень вибухозахисту

37. РП - рудникове підвищеної надійності - рівень вибухозахисту

38. РПП - розподільний підземний пункт

39. СПЖ - струмопровідна жила

40. ТДР - технічно досяжний рівень

41. ТПД - технологічна проектна документація

42. ТУ - технічні умови

43. ЦПП - центральна підземна підстанція

44. ШБУ - шахтобудівельне управління

45. ШГС - шахтна гірничорятувальна станція

IV. Загальні вимоги безпеки

1. Основні положення

1. Вугільна шахта - це гірниче підприємство підвищеної небезпеки, під час виробничої діяльності в підземних виробках якої можуть виникнути НШВЧ, від дії яких працівники мають бути захищені.

2. Проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація вугільних шахт проводяться з дотриманням вимог Законів України "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ), "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ), "Про охорону праці" ( 2694-12 ), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ), "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), Гірничого Закону України ( 1127-14 ), вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів.

{ Пункт 2 глави 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

3. Директор шахти (уповноважена особа) на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою ( z0232-05 ), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці) від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 00.0-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва, розробляє і затверджує відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

Працівники, зайняті на роботах, передбачених затвердженим переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

4. Директор шахти (уповноважена особа) зобов'язаний забезпечити працівників сертифікованими ЗІЗ згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд України) від 24.03.2008 N 53 ( z0446-08 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 00.0-4.01-08).

Технічний нагляд за якістю та безпекою ЗІЗ при надходженні на підприємство, а також їх періодичні випробування проводяться згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 N 761 ( 761-2008-п ) "Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту".

5. Опрацювання і затвердження директором шахти (уповноваженою особою) нормативних актів, що діють на підприємстві, повинні здійснюватися відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 N 132 ( z0020-94 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93).

6. Розробка, перегляд, ознайомлення та забезпечення працівників інструкціями з охорони праці за професіями здійснюються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 00.0-4.15-98).

7. Мінвуглепром та суб'єкти господарювання у вугільній промисловості (далі - суб'єкти господарювання) створюють службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.35-04).

8. На шахті мають функціонувати автоматичні пристрої і системи протиаварійного захисту гірничих виробок, об'єктів, машин, обладнання та робочих місць, а також передбачатися засоби колективного захисту працівників, засоби і способи виявлення та усунення НШВЧ.

Новостворені та модернізовані автоматизовані системи, що мають функції накопичення інформації, повинні виключати можливість втручання працівників шахти у накопичену інформацію.

На шахтах, небезпечних за метаном, повинна функціонувати єдина система моніторингу у шахтній атмосфері метану (крім шахт I категорії). Спеціально призначені суб'єктом господарювання посадові особи здійснюють контроль за ефективним використанням таких систем на вугільних підприємствах. { Пункт 8 глави 1 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 960 ( z1135-11 ) від 07.09.2011 }

9. На кожній технічно відокремленій шахті має бути створена дільниця, яка організовує і забезпечує провітрювання підземних виробок шахти та здійснює контроль за пилогазовим режимом (далі - ВТБ). Дві або декілька шахт, пов'язаних гірничими виробками, повинні мати єдину дільницю ВТБ і ПЛА.

10. Кожна шахта повинна мати затверджену відповідно до вимог чинного законодавства та цих Правил технічну документацію, а також ситуаційний план поверхні із зазначенням всіх об'єктів і споруд в межах її гірничого відводу. Для всіх видів документації терміни зберігання зазначаються на їх титульному листі.

Геологорозвідувальні, гірничі та будівельні роботи мають проводитися із геолого-маркшейдерським забезпеченням.

11. Проекти на будівництво шахт, розкриття і підготовку горизонтів, блоків, панелей, реконструкцію і ліквідацію шахт розробляються відповідно до вимог Законів України "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ), "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ) та Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 554 ( 554-2011-п ). { Абзац перший пункту 11 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

Інші проекти та технологічна проектна документація, які не вказані в абзаці першому цього пункту, розробляються технічними службами шахт відповідно до вимог чинного законодавства. { Пункт 11 глави 1 розділу IV доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

Під час проектування гірничих робіт на шахтах слід передбачати можливість виходу працівників у разі аварій у безпечне місце за час дії саморятівника та ефективне ведення рятувальних робіт і робіт з ліквідації аварій.

Ведення робіт в небезпечних зонах, а також із усунення НШВЧ і ліквідації наслідків аварій здійснюється за затвердженими головним інженером шахти спеціальними заходами або заходами, передбаченими ТПД.

Проекти на будівництво та реконструкцію шахт; відробки блоків, горизонтів та панелей; виїмкових дільниць; АГК; дегазації; комплексного знепилювання; ППЗ; ремонту вертикальних стволів; встановлення стаціонарного обладнання; ведення гірничих робіт у виробках ліквідованих шахт повинні проходити експертизу згідно з вимогами чинного законодавства.

12. Проекти планів розвитку гірничих робіт в частині їх безпечного ведення, а також зміни до них погоджуються з територіальними органами Держгірпромнагляду України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640 ( 1640-2006-п ) "Про затвердження Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду" (далі - постанова КМУ від 23.11.2006 N 1640). Ведення робіт, не передбачених планами розвитку гірничих робіт, не дозволяється.

Проектна організація зобов'язана здійснювати авторський нагляд за виконанням проектних рішень під час будівництва, експлуатації та ліквідації шахти і її об'єктів.

13. У ТПД виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок має бути визначена система самопорятунку та порятунку підземних працівників під час аварій.

14. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників шахт повинні здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 ( z0231-05 ).

Працівники шахт мають бути ознайомлені з технічною документацією під підпис. Письмові наряди видаються керівникам і виконавцям робіт, які мають відповідну кваліфікацію та до чиїх професійних обов'язків належить цей вид робіт.

15. Під час видачі наряду гірникам на роботи, які раніше вони не виконували або після перерви в роботі більше ніж 30 календарних днів, з ними має бути проведено позаплановий інструктаж під підпис. Інструктаж проводиться згідно з вимогами Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 30.05.95 N 79 ( z0272-95 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.95 за N 272/808 (далі - НПАОП 10.0-5.35-95).

16. Дозволяється протягом робочої зміни вносити уточнення до наряду гірникам з боку керівника робіт або дільниці, про що робиться відповідний запис у наряд-путівку гірничого майстра.

17. У разі виявлення порушень цих Правил та інших нормативних документів особа, яка виявила порушення, зобов'язана припинити роботи, довести до відома керівництво дільниці та гірничого диспетчера.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці директор шахти (уповноважена особа) зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Держгірпромнагляду України відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), він звертається до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Порушення, які можуть призвести до загрози життю та здоров'ю працівників, є грубими порушеннями цих Правил.

18. Нові та реконструйовані шахти, горизонти (блоки, панелі) приймаються в експлуатацію згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 ( 923-2008-п ) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 534).

На діючих шахтах прийом до експлуатації нових об'єктів, виїмкових дільниць, очисних вибоїв (у тому числі після повторної нарізки та тривалої зупинки) і підготовчих виробок здійснюється комісією, призначеною директором шахти, за участю представників Держгірпромнагляду України, санітарно-епідеміологічної та гірничорятувальної служб і профспілок.

Ліквідація шахт повинна здійснюватися згідно з вимогами Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.97 N 939 ( 939-97-п ) (із змінами).

19. На усі види робіт та операцій повинна бути ТПД, яка затверджується директором або головним інженером шахти. У ТПД повинен передбачатися комплекс технічних і санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечує нормальні умови праці та збереження здоров'я працівників шляхом запобігання або обмеження несприятливої дії НШВЧ, зниження ризику розвитку професійної і виробничо обумовленої захворюваності.

20. Обладнання та експлуатація діючих, таких, що закриваються, та гідрозахисних шахт, їх територій і виробничих об'єктів, будівель і споруд, гірничих виробок і робочих місць, організація виробничих процесів і ремонтних робіт, мікроклімат і вентиляція, засоби індивідуального захисту, питне водопостачання, харчування та медико-санітарне обслуговування персоналу, а також охорона підземних виробок і довкілля повинні відповідати вимогам Державних санітарних правил та норм "Підприємства вугільної промисловості" (ДСП 3.1.095-2002), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2002 N 468 ( z0498-03 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.06.2003 за N 498/7819 (далі - ДСП 3.3.1.095-2002). Засоби для надання першої долікарської допомоги повинні бути укомплектовані аптечками (укладками), шинами для іммобілізації переломів та ношами з твердим ложем.

21. У кожному технологічному процесі мають застосовуватися способи і засоби механізації основних і допоміжних робіт, що виключають важку ручну працю.

22. У діючих гірничих виробках температура повітря має відповідати вимогам ДСП 3.3.1.095-2002 ( z0498-03 ). На постійних робочих місцях, де протягом зміни перебувають працівники, максимальна температура повітря не повинна перевищувати +26 град.С, мінімальна - не нижче +16 град.С (крім вертикальних та похилих стволів і приствольних дворів, де допускається мінімальна температура +2 град.С).

23. Для кожної шахти, де температура повітря в гірничих виробках вища, ніж вона визначена для таких умов санітарними нормами, роботодавцем розробляється та затверджується наказ про комплекс заходів щодо боротьби з високими температурами повітря. { Абзац перший пункту 23 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій N 960 ( z1135-11 ) від 07.09.2011 }

Комплекс заходів, який є складовою частиною ТПД виїмкових дільниць та підготовчих виробок у частині щодо боротьби з високими температурами рудникового повітря, повинен затверджуватися технічним керівником або уповноваженою ним особою для діючих виробок - до початку календарного року, а для нових виробок - до початку ведення гірничих робіт. { Абзац другий пункту 23 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

Порядок розробки заходів щодо нормалізації теплового режиму гірничих виробок має відповідати вимогам чинного законодавства.

Контроль за станом теплового режиму гірничих виробок проводиться працівниками дільниці ВТБ.

24. На робочих місцях, де неможливо забезпечити допустимі значення шахтного мікроклімату, тривалість робочого часу повинна відповідати вимогам ДСП 3.3.1.095-2002 ( z0498-03 ).

25. На кожній шахті, в місцях виконання гірничих робіт повинні вживатися заходи щодо знепилювання повітря (зрошування). Якщо вміст пилу в повітрі робочої зони при застосуванні комплексу протипилових заходів, передбачених нормативними документами, перевищує рівні гранично - допустимих концентрацій (далі - ГДК), наведених в таблиці 1 додатка 1 до цих Правил, то працівники, які виконують роботу або перебувають в зоні із запиленою атмосферою, повинні користуватися ЗІЗ органів дихання від пилу.

При цьому слід вести облік пилових навантажень на організм працівників відповідно до вимог чинного законодавства.

26. Рівні шуму на робочих місцях і в робочих зонах не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, наведених в таблиці 2 додатка 1 до цих Правил, відповідно до вимог Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 ( va037282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.037-99).

27. Рівні загальної та локальної вібрації на робочих місцях під час роботи гірничошахтного обладнання не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, наведених в таблиці 3 додатка 1 до цих Правил, відповідно до вимог Санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 ( va039282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.039-99).

28. Контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму та вібрації на працівників шахт здійснюється закладами державної санітарно-епідеміологічної служби відповідно до ДСП 3.3.1.095-2002 ( z0498-03 ).

У ТПД на виконання робіт повинен передбачатися шумовіброзахист працівників.

29. Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань (ДІВ), зокрема з радіоізотопними приладами, мають проводитися за наявності відповідної ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Держатомрегулювання від 02.12.2002 N 125 ( z0978-02 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266, відповідно до вимог Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) ( v0062282-97 ), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 ( v0208282-97 ) (далі - ДГН 6.6.1.-6.5.001-98), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 ( z0552-05, za552-05 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

30. Контроль за радіаційним станом у вугільних шахтах та впровадження заходів щодо його нормалізації здійснюються відповідно до вимог ДГН 6.6.1.-6.5.001-98 ( v0062282-97 ), ДСП 6.177-2005-09-02 ( z0552-05, za552-05 ) та інших чинних нормативно-правових актів.

2. Вимоги до обладнання, матеріалів, технологій і програмних засобів

1. Машини, механізми та устаткування підвищеної небезпеки допускаються до експлуатації на вугільних шахтах за наявності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, одержаного відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1107 ( 1107-2011-п ) (із змінами). { Абзац перший пункту 1 глави 2 розділу IV в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

Усі види гірничошахтного обладнання, технічні пристрої, засоби захисту та матеріали, які експлуатуються в шахті, мають бути укомплектовані експлуатаційними документами згідно з вимогами чинного законодавства.

2. Гірничошахтне обладнання допускається до експлуатації за умови відповідності його вимогам цих Правил, технічним, гігієнічним та екологічним вимогам, викладеним у нормативних документах.

3. Експлуатація та обслуговування машин і гірничошахтного обладнання, приладів і апаратури, а також їх монтаж, демонтаж і збереження здійснюються відповідно до вимог цих Правил та інструкцій (керівництв) з їх експлуатації та відповідно до вимог чинного законодавства.

Зміна конструкції машин, обладнання, схем управління та захисту дозволяється у порядку, визначеному чинним законодавством.

4. Експлуатація гідромуфт допускається за справного захисту, що здійснюється температурними реле або спеціальними каліброваними плавкими запобіжними пробками. Температурні реле мають бути опломбовані.

Гідромуфти повинні бути заправлені негорючими рідинами. Не дозволяється експлуатація машин без захисних кожухів на гідромуфтах.

5. У проектах, інструкціях, керівництвах та інших документах на гірничошахтне обладнання, що випускається, мають бути вказані значення параметрів створюваних ним НШВЧ у разі недотримання правил і норм його експлуатації. При нормальних (штатних) режимах роботи машини та обладнання не повинні становити небезпеку і шкодити працівникам.

Нормовані параметри шкідливості повинні витримуватись протягом усього періоду експлуатації обладнання, у тому числі і після капітального ремонту.

6. Рухомі частини обладнання, що є джерелом небезпеки для працівників, мають бути відгороджені. Загорожі мають поставлятися підприємством-виробником комплектно з технічним пристроєм або передбачатися ТПД.

Під час запуску в роботу обладнання, що має рухомі частини, огородження яких неможливе через їх функціональне призначення (робочі органи вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики), а також запуску в роботу машин, що пересуваються, має включатися попереджувальна сигналізація. Підприємство-виробник зобов'язане обладнати зазначені машини сигналізацією, а також засобами зупинки й відключення їх від джерел енергії.

Передпусковий застережний сигнал має бути звуковим тривалістю не менше 6 с.

7. Інструменти та пристосування, що використовуються для обслуговування технічних пристроїв, повинні відповідати вимогам безпеки, умовам праці, виконуваній роботі і мати інструкцію з їх безпечного застосування.

У разі використання механізованих інструментів і пристосувань необхідно дотримуватися вимог заводу-виробника, зазначених в експлуатаційних документах.

8. Гірничошахтне обладнання, прилади та апаратура повинні обстежуватися і ремонтуватися за графіками, затвердженими головним інженером шахти, і нарядами на виконання робіт з урахуванням вимог заводу-виробника.

Не дозволяється працювати на пошкодженому гірничошахтному обладнанні, а також користуватися несправними приладами, апаратурою, пристосуваннями, інструментами, ЗІЗ та ЗКЗ.

9. Роботи з монтажу, ремонту та налагодження гірничошахтного та електротехнічного обладнання повинні проводитися відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету України по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), суб'єктами господарювання, що мають дозвіл Держгірпромнагляду України відповідно до постанови КМУ від 15.10.2003 N 1631 ( 1631-2003-п ).

Випробування, огляд та експертні обстеження (технічне діагностування) потрібно проводити суб'єктами господарювання, які мають дозвіл Держгірпромнагляду України на виконання цих робіт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 ( 687-2004-п ) "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" (далі - постанова КМУ від 26.05.2004 N 687).

10. На шахті має бути затверджений головним інженером шахти або іншою уповноваженою особою перелік обладнання, ремонт якого виконується із застосуванням нарядів-допусків. Особи, які мають право видачі нарядів-допусків, призначаються наказом по шахті.

11. Доставка, зберігання, видача і облік вибухових речовин і засобів підривання, їх застосування і використання повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

12. Нові технології (способи) ведення гірничих робіт і попередження НШВЧ, програми та методики розрахунків (проектування) систем провітрювання, дегазації, енергопостачання допускаються до застосування в шахтах за згодою Держгірпромнагляду України.

13. Обґрунтування науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт щодо створення нових технологій, систем та засобів захисту повинні розроблятися з урахуванням рекомендацій спеціалізованого галузевого інституту, який виконує дослідження стану охорони праці, причин та наслідків аварійності, виробничого травматизму та профзахворюваності.

{ Пункт 13 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

3. Протиаварійний захист

{ Абзац перший пункту 1 глави 3 розділу IV виключено на підставі Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій N 960 ( z1135-11 ) від 07.09.2011 }

1. ТПД повинна мати розділ "Протиаварійний захист", що містить комплекс заходів щодо запобігання вибухам газу та пилу, відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок, запобігання газодинамічним явищам (далі - ГДЯ), додержання вимог пожежної безпеки, запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню в них небезпечних і шкідливих субстанцій, відвернення руйнувань і катастроф на транспорті, запобігання аваріям і катастрофам у вертикальних стволах і на підйомних комплексах.

Інформація про стан безпеки від усіх автоматизованих систем протиаварійного захисту повинна надходити до відповідного центру для здійснення контролю і моніторингу та вжиття невідкладних заходів реагування у разі виникнення передумов аварійних ситуацій. { Пункт 1 глави 3 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

2. У місцях, визначених головним інженером шахти (уповноваженою особою), розміщуються покажчики, сигнали та знаки аварійної небезпеки, передбачені вимогами чинного законодавства.

3. На шахті має вестися табельний облік усіх осіб, які спустилися до шахти та виїхали з неї. Відповідальність за організацію обліку покладається на директора шахти (уповноважену особу), який зобов'язаний наказом встановити порядок виявлення осіб, що вчасно не виїхали із шахти, та заходи щодо їх пошуку.

4. Всі особи під час спуску і перебування в шахті повинні мати індивідуальні головні акумуляторні світильники, бути в справних захисних касках, спецодязі та спецвзутті, мати при собі та вміти користуватися і застосовувати за необхідності ЗІЗ.

5. Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються підрозділами ДАРС (ДВГРС), дислокація яких визначається за згодою Держгірпромнагляду України. Права та функції ДАРС (ДВГРС) визначаються їх статутом. Керівники гірничорятувальних служб, частин і підрозділів не мають права відмовляти шахтам у ліквідації аварій і порятунку працівників.

На шахті має бути створена та функціонувати шахтна гірничорятувальна станція, а також допоміжна гірничорятувальна команда, діяльність якої регламентується чинним законодавством.

6. Для кожної шахти згідно з чинним законодавством має бути складений ПЛА. ПЛА розробляється кожні 6 місяців головним інженером шахти і командиром гірничорятувального взводу, погоджується з командиром загону ДАРС (ДВГРС) і затверджується технічним керівником гірничого підприємства (шахти).

Всі особи, які опускаються у шахту, мають бути ознайомлені з ПЛА у тій його частині, що стосується їх місця роботи, шляхів пересування та запасних виходів із шахти.

За відсутності затвердженого ПЛА, а також у випадку скасування ДАРС (ДВГРС) узгодження ПЛА у цілому або його окремих позицій ведення робіт у виробках, що відповідають цим позиціям, не дозволяється, крім робіт щодо усунення причин, через які неможливе виконання ПЛА.

Виконання робіт з усунення причин скасування узгодження ПЛА або його окремих позицій має виконуватися за спеціальними заходами, які гарантують безпеку робіт, затвердженими технічним керівником гірничого підприємства (шахти).

Забороняється видача нарядів на роботи в шахті за відсутності членів ДГК у зміні згідно з розстановкою, передбаченою ПЛА.

7. До запровадження в дію ПЛА головний інженер шахти зобов'язаний організувати його вивчення всіма підземними працівниками шахти і ознайомлення їх із запасними виходами та правилами поведінки працівників в аварійних ситуаціях.

8. У випадку виникнення аварії на шахті будь-якої форми власності негайно запроваджується в дію ПЛА. Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії є головний інженер шахти (уповноважена особа), а до його прибуття - гірничий диспетчер. Їх розпорядження для всіх осіб і організацій, які беруть участь у ліквідації аварії, обов'язкові до виконання.

У разі неможливості виконання головним інженером (уповноваженою особою) шахти своїх обов'язків з ліквідації аварії їх виконання покладається лише за письмовим розпорядженням в оперативному журналі вищого технічного керівника, який зобов'язаний узяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити іншу відповідальну особу.

9. Пожежна безпека гірничих виробок, будівель і споруд, гаражів електровозів і зарядних камер, вакуумнасосних і компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, засобів сигналізації і зв'язку, захисту від блискавки та шахтного освітлення, об'єктів наземного комплексу шахт, проведення вогневих і вогненебезпечних робіт на проммайданчиках шахт, в стволах і приствольних дворах шахт повинна відповідати вимогам відповідно до нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

10. Усім, хто опускається в шахту, мають бути видані справні ізолювальні саморятівники. За кожним працівником шахти під особистий підпис у журналі закріплюється саморятівник, кількість яких має відповідати обліковій чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах.

11. На шахтах з віддаленими місцями робіт, тривалість виходу з яких під час аварій у безпечне місце більше часу захисної дії саморятівника, влаштовуються пункти переключення (не більше одного на шляху пересування), встановлюються групові пересувні чи стаціонарні засоби самопорятунку, розташування яких узгоджується з ДАРС (ДВГРС).

На кожному з маршрутів, якими працівники виходять з місця аварії до виробок із свіжим струменем повітря і витрачають більше ніж 90% часу дії саморятівника, один раз на 6 місяців перед погодженням ПЛА з ДАРС (ДВГРС) має бути проведений контрольний вихід групи працівників, включених у саморятівники, під керівництвом командного складу ДАРС (ДВГРС).

12. Зовнішній вигляд і герметичність саморятівників, що знаходяться в ламповій, перевіряються посадовими особами дільниці ВТБ щомісяця, а за участю командного складу ДАРС (ДВГРС) - щокварталу. Саморятівники, що знаходяться в пунктах переключення в шахті, перевіряються посадовими особами дільниці ВТБ за участю командного складу ДАРС (ДВГРС) не рідше одного разу на три місяці. { Абзац перший пункту 12 глави 3 розділу IV в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості N 661 ( z1270-14 ) від 24.09.2014 }

Усі працівники і посадові особи, які тільки влаштувалися на шахту або переведені на підземні роботи, повинні пройти практичне тренування в саморятівниках у спеціальних "димових камерах" тривалістю, що дорівнює терміну дії саморятівника, згідно з вимогами чинного законодавства. Повторні тренування проводяться не рідше одного разу на 2 роки. Дозволяється проведення повторного тренування в навчальних ізолювальних саморятівниках скороченого терміну дії.

При впровадженні на шахті нових типів саморятівників вітчизняного або іноземного виробництва працівники і посадові особи, за якими вони будуть закріплені, повинні пройти практичне тренування у "димових камерах" тривалістю, що дорівнює терміну дії нового саморятівника.

13. Шахти мають бути обладнані системами оповіщення працівників про аварії.

На кожній шахті мають функціонувати два незалежних види електрозв'язку гірничого диспетчера з підрозділом ДАРС (ДВГРС), що обслуговує шахту (кабельний фіксований, рухомий мобільний або радіозв'язок).

14. Головні інженери, гірничі диспетчери шахт всіх форм власності, а також особи, які їх заміщають, зобов'язані перед призначенням на посаду і кожні 3 роки проходити навчання та перевірку знань в учбовому навчально-оперативному центрі ДВГРС за програмою "Підготовка відповідальних керівників робіт з ліквідації аварій на шахтах".

15. Ліквідація затяжної аварії після припинення дії ПЛА здійснюється за оперативним планом, розробленим відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії разом з керівником гірничорятувальних робіт, для чого можуть залучатися фахівці та наукові співробітники.

16. На роботи з ліквідації аварій і їх наслідків необхідно посилати не менше двох робітників з досвідом роботи за відповідною професією не менше одного року. Роботи повинні виконуватися під керівництвом посадової особи, призначеної відповідальним керівником робіт з ліквідації аварій.

17. У випадку припинення робіт особи, не пов'язані із забезпеченням життєдіяльності підприємства або ліквідацією аварії, мають бути виведені з шахти.

18. Про кожен випадок травмування або гострого захворювання потерпілий або очевидець зобов'язані повідомити гірничому диспетчеру і керівнику робіт відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ) (далі - постанова КМУ від 25.08.2004 N 1112).

Гірничий диспетчер зобов'язаний у будь-якому випадку травмування або гострого захворювання працівника викликати реанімаційно-протишокову групу підрозділу ДВГРС для надання потерпілому першої медичної допомоги.

19. Усі нещасні випадки, професійні захворювання та аварії підлягають розслідуванню, реєстрації та обліку відповідно до вимог постанови КМУ від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ).

4. Вимоги до шахтного персоналу

1. Професійний добір, а також попередній та періодичні медичні огляди працівників шахт організовуються директором шахти (уповноваженою особою) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

Працевлаштування працівника, який за станом здоров'я не може продовжувати роботу за професією, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Керівниками (директорами), головними інженерами, головними фахівцями шахт та інших гірничих підприємств усіх форм власності призначаються особи відповідно до вимог чинного законодавства.

3. Начальниками (заступниками, помічниками начальників) дільниць, механіками дільниць, керівниками служб, начальниками змін, гірничими диспетчерами, гірничими майстрами гірничих підприємств усіх форм власності призначаються особи відповідно до вимог чинного законодавства.

Начальникам дільниць ВТБ, їх заступникам, помічникам і гірничим майстрам цих дільниць не дозволяється доручати роботи за сумісництвом або виконання робіт, не передбачених їх посадовими інструкціями.

4. Гірничі диспетчери (начальники змін) зобов'язані відповідно до встановленого нормативу відвідувати підземні роботи, знати всі гірничі виробки і місця ведення робіт.

5. На шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, і таких, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, на посади начальників очисних і підготовчих дільниць призначаються особи, які мають стаж керівництва гірничими роботами в таких шахтах не менше одного року.

6. Директори та головні інженери, їх заступники, начальники змін та інженери з охорони праці, головні технологи, геологи та маркшейдери, начальники дільниць ВТБ, ПРТБ, БПР, дегазації, а також видобувних і підготовчих дільниць шахт, небезпечних за раптовими викидами, і шахт, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, допускаються до роботи після навчання у головному галузевому навчальному центрі та здачі іспитів на знання відповідних інструкцій та правил ведення гірничих і підривних робіт.

7. Керівники та спеціалісти гірничих підприємств усіх форм власності проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 00.0-4.12-05 ( z0231-05 ) і НПАОП 00.0-8.24-05 ( z0232-05 ).

8. Працівники, які стають до роботи на шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, повинні пройти навчання з безпеки робіт на пластах, схильних до ГДЯ.

9. До роботи в очисних і підготовчих вибоях на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, допускаються гірники, що мають стаж роботи у вугільних шахтах не менше ніж один рік.

10. Усі працівники, які обслуговують машини, механізми або електроустановки, повинні мати спеціальні посвідчення (свідоцтва) на право обслуговування та управління ними, що видаються їм після навчання в навчально-курсових комбінатах, які мають ліцензію на надання освітніх послуг Міністерства освіти і науки України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 N 1019 ( 1019-2007-п ) "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг". Машиністами підйомних машин і майстрами-підривниками можуть призначатися особи віком не менше ніж 22 роки.

11. Не допускається видавати наряди (завдання) на роботи в місця, що мають порушення вимог Правил, крім нарядів на усунення цих порушень, а також давати доручення, виконання яких може призвести до порушень Правил, перебувати або виконувати роботи в підземних виробках, стан яких є безпосередньо небезпечний для працівників, за винятком робіт з усунення цих небезпек.

Усунення небезпек виконується в присутності керівника робіт із вжиттям заходів щодо безпеки. Усі такі роботи (виробки) огороджуються відповідними знаками.

12. У неробочі дні або при перервах у роботі на одну зміну і більше у тупикові виробки дозволяється посилати не менше двох досвідчених працівників за наявності в них приладу газового контролю безперервної дії.

13. Разове відвідування підземних виробок працівниками шахтної поверхні або особами, які не працюють на шахті, здійснюється за рішенням директора (головного інженера) шахти або заступника директора з охорони праці в супроводі посадової особи або фахівця шахти за умови проведення інструктажу щодо правил поведінки в шахті та навчання користування саморятівником. Порядок разових відвідувань шахти визначається наказом директора шахти (уповноваженої особи).

5. Обов'язки працівників щодо дотримання вимог з охорони праці

1. Працівник шахти зобов'язаний:

виконувати тільки роботи, що належать до отриманого завдання і його обов'язків, за винятком випадків виникнення загрози аварії, здоров'ю або життю працівників;

виконувати першочергові перед іншими роботи з усунення виявлених або наявних порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

знати і виконувати вимоги технічних документів (ТПД, паспортів, інструкцій) і нормативних актів з охорони праці, що стосуються його професії;

дотримуватися вимог цих Правил, трудового (колективного) договору (угоди);

знати і виконувати вимоги керівництв (інструкцій) з експлуатації машин, обладнання та виробів у межах своєї професії (посади) на робочому місці, що обслуговуються ним;

знати ПЛА щодо свого робочого місця, сигнали аварійного оповіщення, правила поведінки під час аварій, запасні виходи, місця розташування засобів протиаварійного захисту і самопорятунку та вміти ними користуватися;

проходити медогляд, навчання, інструктажі та перевірку знань правил, норм і інструкцій з охорони праці;

вживати заходів щодо усунення небезпечних виробничих ситуацій;

повідомляти про помічені чи виявлені небезпеки безпосередньому керівнику робіт або гірничому диспетчеру;

знати прийоми надання першої допомоги згідно з програмою навчання та вміти надавати її потерпілим під час нещасних випадків;

співпрацювати з керівництвом шахти у забезпеченні та організації безпечних і здорових умов праці.

2. Не допускаються куріння і користування відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, приміщеннях лампових і сортувалень, на поверхні шахти ближче ніж 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устя виробок, що виходять на земну поверхню. Заборона користуватися відкритим вогнем не поширюється на ведення вогневих робіт у порядку, передбаченому вимогами відповідно до нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

3. На території шахти та у гірничих виробках не дозволяється спати, розпивати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також з'являтися та перебувати в нетверезому стані або під дією зазначених речовин.

4. Не допускається доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби), алкогольні напої, наркотичні або токсичні речовини в підземні виробки.

З метою недопущення в шахту осіб у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння керівник шахти або керівник робіт у разі сумніву зобов'язаний організувати їх перевірку в лікувальних установах. Перевірка таких осіб у шахтному медичному пункті проводиться за наявності підстав, передбачених у колективному договорі, та за умови оснащення медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами і наявності навченого медичного персоналу.

Нетверезий стан і наркотичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів.

5. Не допускається перебувати або проводити роботи в підземних виробках, стан яких становить небезпеку для працівників, за винятком робіт щодо усунення цих небезпек. Усунення небезпек виконується в присутності керівника робіт із застосуванням заходів безпеки. Місця виконання цих робіт у виробках шахти відгороджуються відповідними знаками чи сигналами.

6. Роботи, виконувані працівниками будь-якої дільниці (служби) у виробках іншої дільниці (служби), а також роботи, виконувані сторонніми організаціями, повинні погоджуватися з керівником тієї дільниці (служби), де вони ведуться, затверджуватися особою, відповідальною за роботу шахти в дану зміну. Організація безпечного ведення робіт має бути визначена в першому випадку наказом по шахті, у другому - у спільному наказі керівників підприємств.

7. Працівники шахти повинні бути ознайомлені під підпис і пересуватися до постійного місця роботи за маршрутом, встановленим начальником дільниці (служби), до тимчасового робочого місця - разом з керівником робіт.

8. Інструменти з гострими кромками і лезами працівники шахти зобов'язані переносити в захисних чохлах або спеціальних сумках.

9. Працівники шахти перед початком роботи зобов'язані перевірити свої робочі місця та привести їх у безпечний стан, упевнитися в нормальному стані провітрювання та безпеці газової обстановки, відсутності пилових відкладень, справності запобіжних пристроїв, кабельної мережі, загорожі та сигналізації.

10. Прийом і здача зміни повинні супроводжуватися перевіркою справності технічних пристроїв, наявності та стану загорож, захисних блокувань, сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів, заземлення, засобів пожежогасіння, працездатності систем знепилювання повітря, освітлення та вентиляції. Виявлені несправності мають бути усунуті до початку роботи.

11. Під час роботи працівник зобов'язаний стежити за безпечним станом місця роботи, дотриманням пилогазового режиму, справністю обладнання, що обслуговується, пристосувань, засобів захисту та контролю. У разі виявлення ознак небезпеки він повинен негайно припинити роботу, попередити працівників поруч і вийти в безпечне місце, повідомивши про це змінному керівнику робіт або гірничому диспетчеру.

У випадку несправності машин і обладнання працівник зобов'язаний вжити заходів щодо їх усунення. Якщо усунути несправність самотужки неможливо, він повинен повідомити про неї змінного керівника робіт або гірничого диспетчера.

12. Робота над відкритими чи не цілком перекритими виробками, у вертикальних стволах, вугільних ямах, бункерах, біля провалів, а також на об'єктах шахтної поверхні, де є небезпека падіння працівників з висоти, має вестися із запобіжними поясами. Заборона не поширюється на очисні вибої крутого падіння.

13. Після закінчення зміни (за відсутності перерви між змінами) працівники зобов'язані передати свої робочі місця, обладнання та пристосування в безпечному стані працівникам, що прибули на зміну. За наявності перерви між змінами вони зобов'язані здати свої робочі місця змінному гірничому майстру (бригадиру, ланковому), який повинен повідомити про їх стан керівнику дільниці.

14. Не допускається перебування працівників шахти в підземних виробках більше двох робочих змін на добу, а також проведення страйків у особливо небезпечних підземних умовах згідно з вимогами Гірничого Закону України ( 1127-14 ).

15. Керівники шахти і дільниць (служб) зобов'язані систематично в різні зміни відвідувати підземні роботи та здійснювати контроль за станом гірничих виробок, безпечним веденням робіт і негайно вживати заходів щодо усунення порушень Правил. Якщо усунення порушень без застосування спеціальних заходів неможливе або існує загроза життю та здоров'ю працівників, роботи мають бути припинені, працівники виведені в безпечне місце. Про це повідомляється керівнику зміни і гірничому диспетчеру, які повинні запровадити дії щодо усунення НШВЧ, передаварійних (аварійних) ситуацій із застосуванням спеціальних, затверджених головним інженером шахти, заходів, що гарантують безпеку працівників. Небезпечні місця (зони) відгороджуються заборонними знаками.

16. Начальник дільниці або його заступник (помічник) зобов'язаний відвідувати кожне робоче місце на дільниці не менше одного разу на добу, а змінні керівники робіт (гірничі майстри) дільниці - не менше двох разів на зміну. Вони зобов'язані вживати заходів щодо усунення помічених порушень, а у разі загрози життю та здоров'ю працівників - зупиняти ведення робіт.

17. На кожній шахті повинна діяти система охорони, що виключає доступ сторонніх осіб на об'єкти її життєзабезпечення, у підземні виробки, службові будівлі та споруди. Зупинка об'єктів життєзабезпечення шахти (електропідстанції, вентиляторів, підйомів, водовідливів, дегазаційних, газовідсмоктувальних, холодильних і калориферних установок, котельних) дозволяється за письмовим розпорядженням головного інженера шахти (крім аварійних випадків).

Про всі інциденти і порушення має бути повідомлено гірничому диспетчерові та керівникові шахти.

V. Безпека гірничих робіт

1. Загальні вимоги

1. Ведення гірничих робіт на вугільних шахтах дозволяється здійснювати способами, що відповідають вимогам промислової безпеки і не заборонені до застосування на вугільних шахтах Гірничим Законом України ( 1127-14 ), цими Правилами та іншими галузевими нормативними документами.

2. Обладнання та матеріали, застосовувані для кріплення підземних гірничих виробок, повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Повторне використання металевого кріплення допускається після його випробування організацією, що має дозвіл на проведення експертного обстеження Держгірпромнагляду України відповідно до постанови КМУ від 26.05.2004 N 687 ( 687-2004-п ).

Обмеження зміщень порід у виробці повинно здійснюватись підсиленням кріплення, зміцненням масиву, в тому числі анкерами, охороною штучними полосами за технологіями і конструкціями, визначеними чинним законодавством.

3. Усі гірничі машини, механізми, електрообладнання, прилади, апаратура, споруди і пристрої на шахтах повинні встановлюватися, споруджуватися та експлуатуватися відповідно до вимог цих Правил та інших нормативних документів, що вказуються в керівництвах з експлуатації і технічних умовах на вироби.

4. Проектування гірничих робіт на шахтах повинно здійснюватися відповідно до вимог Гірничого Закону України ( 1127-14 ), Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), цих Правил та інших галузевих нормативних документів із включенням заходів щодо попередження НШВЧ і гарантування безпеки праці. Ведення гірничих робіт на діючих шахтах повинно здійснюватися відповідно до розробленої та затвердженої ТПД.

2. Влаштування виходів з гірничих виробок

1. На кожній шахті повинно бути не менше двох окремих і безпечних виходів з гірничих виробок на поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) працівників.

Кожен горизонт шахти повинен мати не менше двох окремих виходів на вищерозташований (нижчерозташований) горизонт або поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) працівників.

Дві та більше спарені виробки з одним напрямком руху вентиляційного струменя, пристосовані для пересування працівників, вважаються одним запасним виходом.

На розгалуженнях усіх виробок повинні бути прикріплені вказівні знаки з найменуванням виробок, покажчиком напрямку і довжини шляху виходу на поверхню.

Виробки, що служать запасними виходами на поверхню, повинні бути обладнані для пішого пересування працівників і транспортних засобів для їх ремонту та утримуватися в справному стані весь період експлуатації.

Стан виходів повинен контролюватися службою ВТБ не рідше 1 разу на добу. Результати огляду заносяться в наряд-путівку гірничого майстра ВТБ, а у разі незадовільного стану запасного виходу - у спеціальну книгу, що знаходиться на дільниці ВТБ. План з нанесеними системами запасних виходів та шляхів виходу гірників при нормальному та реверсованому режимах провітрювання повинен вивішуватися у кутку безпеки нарядної дільниці та зручному місці в підземних виробках. Будь-які змінення до ПЛА вносяться протягом доби.

2. У випадку зближеного розташування стволів (на одному проммайданчику) після їх проходження (поглиблення) до проектного горизонту в першу чергу проводиться збійка стволів між собою, а потім - обладнання постійного клітьового підйому.

У разі розкриття нового горизонту одним стволом або підготовки його уклонами в першу чергу проводяться виробки, що забезпечують горизонт двома виходами і провітрюванням за рахунок загальношахтної депресії.

При віддаленому (фланговому) розташуванні стволів у першу чергу до проведення виробок, що забезпечують другий вихід, виконуються роботи щодо обладнання пройденого ствола постійним або тимчасовим клітьовим підйомом (відповідно до проекту) і водовідливом.

3. Вертикальні стволи, що служать виходами на поверхню, повинні бути обладнані підйомними установками (одна з яких повинна бути клітьовою) і сходовими відділеннями. Сходові відділення в стволах можуть бути відсутні, якщо в них є дві підйомні установки з незалежним підведенням енергії. Стволи обладнуються так, щоб по кожному з них усі працівники могли виїхати (вийти) на поверхню.

У вертикальних стволах глибиною до 50 м за наявності сходів в обох стволах в одному з них підйомна установка може бути відсутня.

4. У похилих виробках, якими передбачений вихід працівників, має бути вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м і висотою 1,8 м, у якому споруджуються з кутами нахилу виробок:

від 7 град. до 10 град. - поручні, прикріплені до кріплення;

від 11 град. до 25 град. - трапи з поручнями;

від 26 град. до 30 град. - східці з приступками та поручнями;

від 31 град. до 45 град. - драбини з горизонтальними приступками та поручнями.

У драбинних відділеннях стволів та інших виробок з кутом нахилу від 45 град. до 90 град. драбини повинні встановлюватися з нахилом не більше ніж 80 град. і виступати на 1 м над горизонтальними помостами. Помости мають засвердлюватися в кріплення стволів за проектом. Відстань між помостами має бути не більшою ніж 8 м. Лази в помостах влаштовуються завширшки не менше ніж 0,6 м. Відстань від краю лазу до драбини за нормаллю - не менше ніж 0,7 м.

Лази над першими верхніми драбинами повинні закриватися лядами. Лази в стволах та інших виробках між сусідніми помостами повинні бути зміщені стосовно один одного на ширину лазу.

Відстань між кріпленням і драбиною біля її основи повинна бути не меншою за 0,6 м. Ширина драбини має бути не менша за 0,4 м, а відстань між приступками - не більша за 0,4 м.

Якщо виходами з підземних виробок служать два похилі стволи, то в одному з них обладнується механізоване перевезення працівників, а також передбачається можливість виходу працівників вільним проходом ствола завширшки не менше ніж 0,7 м і висотою 1,8 м з необхідним оснащенням для безпечного пересування працівників.

Вимоги даного пункту поширюються також і на інші похилі виробки, обладнані для механізованого перевезення працівників у пасажирських вагонетках.

5. На діючих шахтах під час розкриття нового горизонту вертикальним стволом і похилою виробкою або двома похилими виробками другий запасний вихід обладнується в одній з цих виробок відповідно до вимог пункту 4 глави 2 цього розділу.

Для виїмкової дільниці влаштовуються не менше двох виходів на діючий горизонт або поверхню.

6. На нижніх і проміжних приймальних майданчиках похилих стволів, уклонів і бремсбергів (крім обладнаних конвеєрами) влаштовуються обхідні виробки.

На пересіченнях похилих стволів, бремсбергів і уклонів із проміжними виробками, якими пересуваються працівники, повинні обладнуватися обхідні виробки або перехідні містки.

7. З кожної очисної виробки (крім очисної камери) влаштовується не менше двох виходів: один з них - на вентиляційний, другий - на відкотний (конвеєрний) штрек (виробку).

За наявності виробок, що випереджають лаву, нижній вихід розташовується попереду очисного вибою. З очисних вибоїв на крутих, крутопохилих і похилих пластах, крім тих, що відпрацьовуються стовпами за падінням щитовими агрегатами, в яких вугілля транспортується вздовж очисного вибою на штрек самопливом, повинно бути не менше двох виходів на відкотний (конвеєрний) штрек, які не використовуються для опускання вугілля. Один з виходів розташовується попереду очисного вибою. У нижній частині лави розташовується магазинний уступ.

У випадку комбайнової виїмки вугілля в лавах на крутих і крутопохилих пластах без залишення магазинних уступів, на дуже тонких пластах при транспортуванні вугілля рештаками, а також при роботі за схемою лава - штрек обладнується другий (додатковий) вихід на відкотний (конвеєрний) штрек з боку виробленого простору.

У разі підходу очисних виробок до технічних меж дозволяється влаштування нижнього виходу через задні печі або гезенки з посиленим кріпленням.

Якщо товщина пласта, що виймається, 1 м і менше, то кожна з послідовно провітрюваних очисних виробок повинна мати вихід через свої проміжні штреки на хідник, пройдений на всю висоту поверху і обладнаний для пересування працівників.

У разі відробки системами з повним закладенням виробленого простору на крутих пластах з кожного очисного вибою влаштовується один вихід на вентиляційний та один вихід на відкотний горизонт.

За відробки пластів лавами за падінням (повстанням) на ділянках пластів, де існує загроза прориву води (пульпи чи глини), з кожної очисної виробки повинен бути забезпечений вихід на вищерозташований горизонт.

8. У коротких очисних вибоях, у яких вугілля добувається гідравлічним або механогідравлічним способом без постійної присутності працівників у вибої, дозволяється використовувати як другий вихід вентиляційні збійки перерізом не менше ніж 1,5 кв.м або спеціально обладнані свердловини діаметром не менше ніж 850 мм, які проводяться на сусідні виїмкові виробки (штрек або піч). Відстань між збійками або свердловинами повинна бути не більше ніж 30 м.

У разі застосування системи підповерхового відпрацьовування другий вихід дозволяється мати на відстані не більше ніж 100 м від місця встановлення гідромонітора.

3. Проведення та кріплення гірничих виробок

1. Проведені гірничі виробки повинні бути закріплені та утримуватися весь термін експлуатації відповідно до вимог ТПД.

У разі змін гірничо-геологічних і виробничих умов ТПД виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок повинна бути переглянута протягом доби.

Не дозволяється ведення гірничих робіт без затвердженого проекту, а також з відступами від нього.

У міцних монолітних породах (f > 10 за шкалою проф. Протод'яконова) виробки, що знаходяться поза зоною впливу очисних робіт, за винятком їх сполучень, за рекомендаціями спеціалізованого галузевого інституту на підставі проведених НДР можуть проводитися та експлуатуватися без кріплення. Дозволяється експлуатація без кріплення вуглеспускних і вентиляційних свердловин, пробурених у міцному стійкому вугіллі (f > 1,5 за шкалою проф. Протод'яконова).

Під час кріплення виробки анкерами не дозволяється підвішування до анкерів кріплення кабелів, трубопроводів та іншого оснащення. Обов'язковим є застосування датчиків контролю стану масиву.

2. Відставання постійного кріплення від вибою підготовчої виробки визначається ТПД, але не може бути більшим ніж 3 м, при цьому повинно бути встановлене тимчасове кріплення.

На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою (крім кам'яного, бетонного чи залізобетонного) не повинне перевищувати крок його встановлення.

При міцності порід (f > 7 за шкалою проф. Протод'яконова) дозволяється збільшення відставання постійного кріплення від вибою на відстань не більше ніж подвійний крок установлення кріплення.

3. У випадку проведення підготовчих виробок з підриванням бокових пород відставання породного вибою від вугільного не повинно перевищувати 5 м.

При проведенні підготовчих виробок по вугіллю широким вибоєм і ширині розкосини понад 5 м необхідно мати з'єднаний зі штреком закріплений косовик, що має бути запасним виходом і вентиляційним хідником.

У разі проведення підготовчих виробок слідом за очисним вибоєм відставання породного вибою від вугільного вибою лави не повинне перевищувати 5 м в очисній виробці з індивідуальним кріпленням, 8 м - при механізованому кріпленні та 11 м - при вийманні вугілля стругами.

4. Під час проведення підготовчих виробок по завалу або ведення прохідницьких робіт у слабких (сипучих) породах для запобігання висипанню породи ТПД має передбачатися застосування випереджального забивного кріплення або інші види спеціального кріплення.

5. Не дозволяються експлуатація рамного металевого податливого кріплення, у тому числі аркового, без міжрамних стяжок, скоб у замкових з'єднаннях і затягування покрівлі та боків виробки.

6. У разі проведення, поглиблення або ремонту похилої виробки працівники, які працюють у ній, повинні бути захищені від небезпеки падіння вагонеток (скіпів) та інших предметів не менше ніж двома міцними заслонами (бар'єрами). Конструкція бар'єрів і місця їх розташування у виробці затверджуються головним інженером шахти, шахтобудівельного управління.

7. Заміна (пересування у виробці) гірничопрохідницького обладнання у вибої виробки, яке передбачене технологією ведення робіт, дозволяється з дотриманням таких вимог:

а) у випадку розміщення пульта управління в кабіні машиніста або в торці гірничопрохідницького обладнання зазор між переміщуваним і нерухомим обладнанням повинен бути не менше ніж 0,2 м, а між обладнанням і кріпленням - не менше ніж 0,25 м з обох боків виробки;

б) у випадку розміщення пульта управління з боку гірничопрохідницького обладнання зазор між рухомим і нерухомим обладнанням повинен бути не менше ніж 0,2 м, а між обладнанням і кріпленням не менше ніж 0,7 м на висоті 1,8 м від підошви з боку рухомого обладнання і 0,25 м - з боку нерухомого обладнання;

в) під час розминовки один з механізмів повинен бути нерухомим;

г) при використанні самохідних вагонів зазори до кріплення виробок повинні бути 0,7 м з обох боків на висоті 1,8 м від підошви.

У разі проведення похилих виробок перебування працівників нижче місця розминовки гірничопрохідницького обладнання під час маневрування не дозволяється.

8. Підривні роботи з виїмки вугілля і породи на шахтах повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства.

9. Поперечні перерізи гірничих виробок повинні відповідати типовим перерізам.

Площа поперечного перерізу горизонтальних і похилих гірничих виробок у світлі визначається розрахунком за факторами припустимої швидкості повітряного струменя (провітрювання), габаритів рухомого состава та обладнання з урахуванням мінімально припустимих зазорів, величини усадки кріплення після впливу гірничого тиску.

Вимоги до мінімальних розмірів поперечних перерізів виробок у світлі, ширини проходів для працівників і величини зазорів між кріпленням, обладнанням або трубопроводами і найбільш виступаючою кромкою габариту рухомого составу наведені в таблицях 1 і 2 додатка 2 до цих Правил.

10. Виробки, що служать для перепуску вугілля, породи або закладних матеріалів на відкотний (проміжний) горизонт самопливом, повинні мати два відділення - ходове й вантажне. Ходові відділення виробок відокремлюються від вантажних міцною суцільною відшивкою із влаштуванням через кожні 5-6 м вікон, що щільно закриваються, для ліквідації застряглої гірничої маси. Перерізи ходового вантажного відділення визначаються ТПД. Для цієї мети також можуть використовуватися дві паралельні виробки, які збиваються між собою через кожні 5-6 м.

Дозволяється не обладнувати виробки (довжиною менше ніж 6 м) для перепуску гірничої маси на відкотний горизонт ходовими відділеннями.

У разі спускання вугілля, гірничої маси, породи, закладного матеріалу металевими трубами відшивка ходового відділення не потрібна.

Не дозволяється ліквідація заторів (розбучування) застряглої гірничої маси за допомогою підривних робіт, канатів, маневрових лебідок і води. Метод ліквідації заторів застряглої гірничої маси має передбачатися ТПД.

11. У випадку проходження та перекріплення гірничих виробок не дозволяється залишати порожнечі за кріпленням. У разі наявності або утворення порожнеч вони мають бути закладені (забучені) породою, затампоновані або заповнені негорючими матеріалами.

12. Простір між вибоєм і постійним кріпленням має бути закріплений тимчасовим кріпленням. Заміна тимчасового кріплення на постійне кріплення виконується відповідно до ТПД. Виймання вугілля відбійними молотками, зведення постійного кріплення, а також збирання вугілля та породи після підривних робіт у підготовчих виробках виконуються під захистом тимчасового кріплення. Конструкція тимчасового кріплення визначається ТПД і повинна гарантувати безпеку ведення робіт.

Дозволяється не застосовувати тимчасове кріплення за тюбінгового постійного кріплення та виїмки гірничої маси на величину заходки, що дорівнює кроку постійного кріплення, за умови обов'язкового затягування покрівлі виробки біля вибою.

Не дозволяється робити виїмку вугілля чи породи в підготовчих виробках без забезпечення їх змінним запасом кріпильних матеріалів. Місце розташування кріпильних матеріалів визначається ТПД.

Працівники, які здійснюють оббирання покрівлі, повинні перебувати під закріпленою ділянкою виробки.

13. Не дозволяється робити збійку виробок без спеціальних заходів, затверджених головним інженером шахти.

14. Змонтоване прохідницьке обладнання, включаючи комплекс пересувного прохідницького обладнання, перед початком робіт із проходження або поглиблення вертикального ствола повинне прийматися в експлуатацію комісією, яку призначає генеральний підрядник. Склад комісії визначається за узгодженням із зацікавленими організаціями за обов'язковою участю представників замовника, підрядника і територіальних органів Держгірпромнагляду України.

15. Не дозволяються продовження проходження вертикальної виробки після спорудження її устя без попереднього перекриття на нульовій відмітці, а також проходження й поглиблення ствола (шурфу) без захисту помостом працівників, які перебувають у вибої, від можливого падіння предметів зверху.

Крім того, вибій ствола, що поглиблюється, має бути ізольований від діючих підйомів робочого горизонту запобіжним пристроєм (помостом або ціликом).

Міцність запобіжних пристроїв розраховується з урахуванням маси падаючого (такого, що піднімається або опускається) вантажу, наведеної в таблиці 3 додатка 2 до цих Правил.

Помости в стволі (шурфі) повинні споруджуватися за ТПД.

Не дозволяється виїмка запобіжного цілика або розбирання помосту в стволі, що поглиблюється, за відсутності ТПД, погодженої з головним інженером шахти і затвердженої головним інженером шахтобудівельного управління, що виконує роботу.

16. У разі видачі породи з вибою ствола баддями ляди, що закривають проріз для пропускання бадей, варто відкривати тільки в момент їх проходження.

Конструкція ляд повинна перешкоджати падінню в ствол породи або інших предметів під час розвантаження бадей. Проріз для пропуску бадей повинен мати по периметру суцільне огородження.

Для забезпечення безпечного пропуску бадей і вантажів через прорізи помостів, подачі сигналів і спостереження за прийомом, розвантаженням і відправленням бадей у вибої і на помості повинні призначатися відповідальні особи.

У рукоятника-сигнальника поруч із кнопками управління прохідницькими лебідками має бути пристрій для аварійного відключення прохідницьких лебідок.

17. Не дозволяється перебування працівників у вибої ствола (шурфу), виконання інших робіт під час заміни або перепанцирування каната, заміни підйомної посудини, навішування та зняття технологічних трубопроводів.

Бетонопроводи повинні бути закріплені додатковим цільним канатом по всій довжині. Роботи з ліквідації "затору" бетону в трубопроводі необхідно виконувати під керівництвом керівника робіт за відсутності працівників нижче "затору".

18. Прорізи майданчиків з технологічним обладнанням в копрах повинні мати ляди або огородження висотою не менше ніж 1600 мм, а нижня частина має бути висотою не менше ніж 300 мм із суцільного металевого листа.

Нульові розвантажувальні та підшківні майданчики мають бути освітлені згідно з вимогами чинного законодавства.

19. Привибійна частина ствола, що проходиться або поглиблюється, обладнується підвісним або крокуючим помостом.

Одноповерхові підвісні помости мають бути підвішені до каната не менше ніж у чотирьох місцях. Дво- або багатоповерхові помости необхідно кріпити до каната так, щоб у випадку їх переміщення не порушувалася горизонтальна стійкість і унеможливлювалося заклинювання.

20. У випадку переміщення крокуючого помосту стволом не дозволяється присутність працівників у вибої ствола і на помості, за винятком машиніста і двох його помічників, які беруть участь у переміщенні помосту. При цьому машиніст повинен перебувати біля пульта керування, а його помічники - на поверхах з опорними ригелями для візуального контролю за положенням ригелів і станом лунок у бетонному кріпленні ствола.

21. У випадку кріплення ствола тюбінговими кільцями:

а) встановлення тюбінгів повинне виконуватися з робочого підвісного помосту або безпосередньо з вибою;

б) у випадку встановлення основних вінців повинен складатися акт огляду і надійності пікетажу;

в) під час укладання тюбінга на місце дозволяється звільняти його від захвату тільки після закріплення не менше ніж двома болтами;

г) встановлення сегмента при одному підйомі повинно здійснюватися за допомогою допоміжних лебідок або поліспастів і блоків, укріплених у стволі. Допоміжні лебідки повинні бути встановлені на поверхні або на помості, влаштованому на ділянці ствола, закріпленій постійним кріпленням;

ґ) у випадку нагнітання цементного розчину в закріпний (затюбінговий) простір допустимий тиск повинен встановлюватися проектом виконання робіт. Величина незацементованого закріпного простору не повинна перевищувати однієї західки.

22. У разі паралельного ведення робіт з проведення ствола та зведення постійного кріплення з підвісного помосту останній повинен мати верхній поверх для захисту працівників на помості від можливого падіння предметів зверху.

Зазор між помостом і кріпленням ствола, що споруджується, опалубкою або щитом-оболонкою, рахуючи від виступаючих ребер кружал, має бути не більше ніж 120 мм і під час роботи щільно перекриватися, для чого в конструкції помосту або щита-оболонки необхідно передбачати спеціальні пристрої.

При застосуванні суміщеної схеми проходження зазор між помостом і кріпленням ствола має бути не більше ніж 400 мм, при цьому на всіх поверхах помосту його периметр має бути обладнаний їратчастим огородженням висотою не менше ніж 1400 мм. Нижня частина огородження повинна мати суцільну металеву обшивку висотою не менше ніж 300 мм.

Прорізи для розтрубів між поверхами помосту повинні бути відшиті металевою сіткою з вічком не більше ніж 40x40 мм. У нижній частині розтруба у місцях примикання сітки до помосту відшивка виконується суцільною огорожею висотою не менше ніж 300 мм. Висота розтруба над верхнім поверхом помосту повинна бути не менше ніж 1600 мм.

Для подання сигналів під час пропускання бадді на вибій у прохідника-помостового має бути встановлений звуковий сигналізатор.

Прохідницькі помости мають бути обладнані оглядовими щілинами, що дозволяють прохіднику-помостовому бачити становище у вибої. Не дозволяється експлуатація помостів без розпору.

23. Роботи з безпечного переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинні виконуватися відповідно до проекту виробництва робіт під керівництвом змінного керівника робіт за сигналами, які подають за схемою: поміст - нульовий майданчик - центральний пульт керування лебідками (лебідкою).

Під час виконання зазначених робіт не дозволяється:

а) одночасно подавати сигнали на підйомну машину і лебідки;

б) вести інші роботи у вибої ствола і на помостах;

в) переміщати підвісне прохідницьке обладнання у випадку його перекосу;

г) перебувати працівникам на опалубці під час переміщення та напускання канатів.

24. Поновлення робіт з проходження або поглиблення ствола після переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів дозволяється за таких умов:

а) помости мають бути відцентровані по баддях і розклинені;

б) на покажчику глибини і на реборді барабана підйомної машини повинні бути нанесені позначки про нове положення помосту;

в) повинна бути перевірена надійність кріплення труб і кабелів у стволі;

г) мають бути дотримані зазори, встановлені цими Правилами;

ґ) усі лебідки повинні бути загальмовані, їх запобіжні храпові зупинники поставлені в робоче положення, електроживлення та стиснене повітря відключені, будівлі лебідок закриті на замок.

25. При проведенні робіт з проходження та поглиблення ствола мають застосовуватися вантажозахватні пристрої (стропи, траверси, серги), виготовлені на спеціалізованих підприємствах відповідно до технічних умов (далі - ТУ), випробувані та промарковані.

Під час опускання та підіймання довгомірних або негабаритних вантажів (трубопроводів, сегментів, обладнання), підвішених до каната, не дозволяється робота інших підйомних машин і прохідницьких лебідок.

При відкритих лядах не дозволяється навантаження матеріалів у баддю, підвішену на канаті, і підвішування вантажів до каната.

Не дозволяється доручати одній особі виконання операцій з пропуску бадей і вантажів через розтруби помосту та приймання бадей з вантажем на помості.

26. Величина відставання кріплення або нижньої кромки опалубки ствола від вибою та висадженої гірничої маси встановлюється проектом виробництва робіт на проходження або поглиблення ствола.

У слабких і нестійких породах ця відстань не повинна перевищувати 1,5 м, а в проектах виконання робіт мають передбачатися додаткові заходи безпеки, спрямовані на запобігання обваленню порід.

27. Армування ствола повинне виконуватися зі спеціальних помостів чи інших пристроїв. Проект виробництва робіт з одночасного армування ствола і монтажу копра або обладнання в ньому повинен передбачати спеціальне перекриття ствола.

Під час армування ствола не дозволяється використовувати підвісні люльки як підйомні посудини, а також опускати матеріали та елементи армування під баддями, що не мають спеціальних підвісних пристроїв заводського виготовлення, випробуваних у встановленому порядку, із вказівкою в паспорті на баддю максимально допустимого навантаження на ці пристрої.

Забороняється без запобіжних поясів виконувати роботи з армування стволів і переміщення підвісних помостів.

28. Під час проходження стволів спеціальними способами, крім вимог цих Правил, необхідно керуватися вимогами чинного законодавства.

29. Не дозволяється підтоплення ствола, розташованого на гірничому відводі діючої шахти, без узгодження з головним інженером шахти, проектною організацією та за згодою з територіальним органом Держгірпромнагляду України.

4. Ведення очисних робіт

1. Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до ТПД виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання НШВЧ.

ТПД виїмкових дільниць на пластах із важкообвалюваними бічними породами та відробки окремих виїмкових дільниць (ціликів), що розташовані на вищих поверхах (етажах), необхідно затверджувати на шахті з урахуванням рекомендацій галузевої постійно діючої комісії з управління гірничим тиском, яка утворюється суб'єктом господарювання.

На діючих шахтах не рідше одного разу на місяць фахівцями, призначеними наказом керівника (уповноваженої особи), повинна організовуватися перевірка відповідності ТПД виїмкових дільниць, проведення та кріплення підготовчих виробок фактичним гірничо-геологічним умовам з відміткою результатів перевірки.

2. Не дозволяється ведення експлуатаційних робіт більше ніж на двох суміжних поверхах (етажах) одночасно.

{ Пункт 3 глави 4 розділу V виключено на підставі Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій N 960 ( z1135-11 ) від 07.09.2011 }

3. Все обладнання очисних вибоїв (мехкріплення, конвеєри, виїмкові машини) повинне пройти передпускове налагодження перед прийманням виїмкової дільниці в експлуатацію. Під час експлуатації налагодження необхідно проводити регулярно в строки, встановлені інструкцією по експлуатації заводу-виробника.

4. Ведення очисних робіт до первинної посадки основної покрівлі, первинна посадка основної покрівлі, а також підхід вибою до технічних меж виїмкової дільниці передбачають цілодобовий контроль за станом покрівлі та щозмінне обстеження головними спеціалістами або начальниками зміни з реєстрацією в спеціальному журналі згідно із заходами, передбаченими ТПД виїмкової дільниці. Факт первинної посадки основної покрівлі оформлюється актом, який затверджується головним інженером шахти.

5. У випадку зупинки робіт в очисній виробці на час понад добу необхідно вжити заходів щодо запобігання обваленню покрівлі, її загазуванню чи затопленню. Поновлення робіт дозволяється з письмового дозволу головного інженера шахти після огляду очисної виробки керівниками дільниці.

6. У процесі роботи повинна проводитися перевірка стійкості покрівлі та вибою шляхом огляду та обстукування. За наявності ознак небезпеки обвалення покрівлі вибою чи сповзання підошви на крутих пластах необхідно оббирати гірничу масу, що відшарувалася, і встановлювати додаткове кріплення.

7. Ширина проходу для працівників в очисних виробках незалежно від виду застосовуваного кріплення має бути не менше ніж 0,7 м, висота - не менше ніж 0,5 м.

8. У лавах, обладнаних механізованими комплексами, вузькозахватними комбайнами і струговими установками, вздовж конвеєра повинен бути встановлений гучномовний зв'язок із приймально-передавальними пристроями, встановленими через кожні 10 м, а також у штреках (хідниках), на їх сполученнях з лавою. Експлуатація вибійного обладнання при несправній попереджувальній (звуковій) сигналізації не дозволяється.

9. Під час роботи комбайнів, що переміщаються на рамі конвеєра на пластах з кутами падіння 9 град. і більше, повинні застосовуватися запобіжні лебідки або за згодою з територіальним органом Держгірпромнагляду України інші рівноцінні пристрої.

На пластах з кутом падіння 20 град. та більше, а також в умовах можливого ковзання виймальних машин підошвою під впливом власної ваги робота їх дозволяється тільки із застосуванням запобіжної лебідки з дистанційним керуванням.

Не дозволяється перебування працівників у лаві нижче комбайна:

а) під час роботи і опускання вузькозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 25 град., за винятком лав, оснащених механізованим кріпленням та обладнаних огорожею, що перешкоджає влученню грудок вугілля і породи в місця перебування працівників.

б) під час опускання широкозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 18 град.

При двокомбайновому вийманні пересування комбайнів по одному тяговому ланцюгу дозволяється тільки із застосуванням спеціальних секціонуючих пристроїв, що унеможливлюють складання тягових зусиль ланцюга. Місця кріплення ланцюгів на секціонуючих пристроях мають бути чітко позначені і видимі машиністами комбайнів. Одночасна робота двох комбайнів з ланцюговою подачею дозволяється тільки на пластах з кутом падіння менше ніж 9 град.

10. Не дозволяються перебування і переміщення працівників під час роботи стругової установки:

а) між стояками першого ряду кріплення та конвеєром, за винятком стругових комплексів, де вільний прохід не менше ніж 0,7 м;

б) між конвеєром і вибоєм лави;

в) на відстані менше ніж 1 м за падінням пласта від спрямовуючих балок або інших пристроїв закріплення приводних головок;

г) у нішах на відстані менше ніж 1,5 м від тягового ланцюга струга або секції конвеєра.

Під час підтягування стругової установки за підняттям пласта не дозволяється проводити інші роботи в лаві.

11. Виймання надштрекових ціликів біля вентиляційних штреків одночасно (по одній лінії) з відпрацьовуванням лав нижче розташованого поверху дозволяється тільки при кутах падіння пласта до 30 град. і за наявності штреків, що оконтурюють (просіків).

12. Доставляння вугілля з очисної виробки до навантажувального пункту за наявності ціликів над штреком на пологих і похилих пластах дозволяється тільки на передні печі або гезенки.

У разі наближення очисних виробок до технічних меж і охоронних ціликів допускається доставка вугілля з лави до навантажувального пункту на задні печі або гезенки відповідно до заходів щодо безпеки гірничих робіт, затверджених головним інженером шахти.

13. У випадку відпрацьовування пластів з кутами падіння понад 25 град. лавами за простяганням уступами або прямолінійними вибоями обов'язкове застосування біля вибою запобіжних помостів. При транспортуванні вугілля самопливом мають бути влаштовані гасителі швидкості, а в місцях вигинів лави - захисні огороджувальні пристрої.

Не дозволяється робити виймання вугілля в уступі відбійним молотком у напрямку знизу нагору, а також працювати в уступах без рятівних ніш у кутках уступів.

14. Вуглеспускні і породоспускні скати (гезенки, печі) повинні бути забезпечені засобами для їх розбучування, передбаченими ТПД, яка затверджується директором або головним інженером шахти, а також містить заходи з безпечного ведення цих робіт.

15. У лавах на пластах з кутом падіння понад 18 град. не дозволяється доставка лісоматеріалів конвеєрами, не обладнаними спеціальними пристроями для утримання лісоматеріалів.

16. Кріплення та керування покрівлею в очисних вибоях мають здійснюватися відповідно до ТПД та вимог чинного законодавства. Кріплення приводних і натяжних станцій скребкових конвеєрів передбачається ТПД.

17. В очисних виробках повинно застосовуватися однотипне механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам залягання пластів.

Постійне індивідуальне кріплення повинне складатися з однотипних стояків з однаковими характеристиками щодо несучої здатності.

Тип, конструкція і параметри кріплення очисного вибою визначаються ТПД виїмкової дільниці.

18. У разі застосування в очисній виробці дерев'яного кріплення поблизу вибою має розміщуватися незнижуваний змінний запас кріпильних матеріалів.

При застосуванні кріплення очисного вибою індивідуальним металевим кріпленням поблизу вибою повинен розміщуватися незнижуваний змінний запас цього кріплення в кількості не менше ніж 5% від кількості, встановленої відповідно до ТПД.

19. При вийманні вугілля вузькозахватними комбайнами і стругами індивідуальне металеве кріплення має застосовуватися з консольними металевими верхняками. Дозволяється застосовувати інші види кріплення, що забезпечують надійну підтримку покрівлі в привибійному просторі, особливо за комбайном у місці вигину конвеєра без заходу працівників до вибою за конвеєр.

У лавах, закріплених металевим кріпленням, крім гідравлічних стояків, дозволяється застосування дерев'яних верхняків, а дерев'яних стояків - як контрольних.

20. Сполучення очисних виробок з відкотними (конвеєрними) і вентиляційними штреками (бремсбергами, уклонами, хідниками) повинні бути закріплені спеціальним пересувним кріпленням. Спеціальні види кріплення цих сполучень вносяться до ТПД.

21. У комплексно-механізованих лавах дозволяється застосування індивідуального металевого кріплення на кінцевих ділянках, а також дерев'яного кріплення - у місцях викладення бутових смуг і геологічних порушень.

Застосування дерев'яного кріплення в лавах з індивідуальним металевим кріпленням дозволяється: на кінцевих ділянках і в місцях геологічних порушень, у місцях викладення бутових смуг або зведення інших споруд для підтримки сполучень очисних вибоїв з примикаючими виробками.

22. Заходи, що гарантують безпеку робіт під час посадки покрівлі в очисній виробці, мають вноситися до ТПД.

Пересування секцій механізованого кріплення на пластах з кутом падіння понад 35 град. дозволяється здійснювати у напрямку знизу угору, а в лавах з індивідуальним кріпленням при куті нахилу пласта більше ніж 15 град. вибивку кріплення в лаві під час посадки покрівлі дозволяється виконувати в напрямку знизу нагору.

Не дозволяється ведення інших робіт під час посадки покрівлі в лаві на похилих, крутопохилих і крутих пластах нижче місця пересування посадочного кріплення.

23. Гірники очисного вибою, що виконують роботи з посадки покрівлі в лавах з індивідуальним кріпленням, повинні перебувати в закріплених місцях. В органному кріпленні повинні бути вікна шириною не менше ніж 0,7 м на відстані не більше ніж 5 м одне від одного.

У лавах, закріплених дерев'яним кріпленням, на пластах з кутом падіння до 18 град. дозволяється одночасно з посадкою покрівлі ведення інших робіт (крім підривних робіт і роботи механізмів, що створюють шум) за умови перебування працівників на відстані не менше ніж 30 м від ділянки, наміченої до посадки. У разі посадки покрівлі окремими ділянками, а не одночасно по всій довжині лави, вибивка кріплення та посадка покрівлі мають проводитися послідовно в одному напрямку. Порядок посадки покрівлі окремими ділянками або по всій лаві та заходи щодо безпечного ведення цих робіт визначаються в кожному окремому випадку ТПД виїмкової дільниці.

У випадку застосування індивідуального металевого вибійного і органного кріплення на пластах з кутом падіння до 25 град. одночасно з посадкою дозволяється виконання й інших робіт в лаві на відстані від місця посадки, визначеній ТПД, але не меншій за 20 м.

24. У лавах із плавною посадкою покрівлі або частковою закладкою виробленого простору бутовий штрек має бути закріплений тимчасовим кріпленням протягом не менше ніж 3 м від його вибою і мати закріплений вихід у робочий простір лави. Перед підривкою породи в бутових штреках у робочому просторі лави по лінії відриву породи повинно бути встановлене оконтурююче органне кріплення.

У бутових штреках з верхнім підриванням і бурінням шпурів з боку вибою на похилих, крутопохилих і крутих пластах з утворенням бутових смуг самопідбучуванням кріплення може не застосовуватися.

25. При слабких, нестійких бічних породах у лавах для забезпечення безпеки робіт повинні здійснюватися затягування покрівлі, а на крутих пластах - покрівлі та підошви, а також повне затягування нависаючого масиву вугілля з встановленням додаткових стояків кріплення.

Під час розробки пластів стелеуступними вибоями обов'язкове кріплення вибою із затяжкою ніжок уступів.

26. Кріплення, вибите під час підривних робіт, зарубки й відбою вугілля, перенесення обладнання, а також таке, що вийшло з ладу через деформацію, витоки робочої рідини або втрати деталей, що забезпечують безпеку його обслуговування, має бути відновлене або замінене.

27. Видалення дерев'яного кріплення під час посадки покрівлі в лавах повинне здійснюватися дистанційно механізованим або буропідривним способом.

28. У випадку затримки обвалення покрівлі більше за встановлений ТПД крок посадки необхідно застосовувати штучне обвалення. При цьому не дозволяється виконувати роботи в лаві з видобутку вугілля до обвалення покрівлі.

Роботи з підготовки до штучного обвалення покрівлі проводяться за заходами, затвердженими головним інженером шахти (уповноваженою особою).

Роботи з первинної посадки у лаві з важкообвалюваною покрівлею проводяться відповідно до рекомендацій постійно діючої комісії з керування гірським тиском, яка створюється відповідно до вимог чинного законодавства. Не суміщуються очисні і посадочні роботи в лавах із важкообвалюваною покрівлею довжиною до 100 м, закріплених індивідуальним кріпленням.

29. Доробка ціликових запасів вугілля повинна виконуватися згідно з ТПД.

5. Додаткові вимоги безпеки до розробки пластів, схильних до газодинамічних явищ

1. Віднесення пластів до категорій небезпеки за ГДЯ, їх перелік і порядок відпрацювання, розкриття гірничими виробками, ведення підготовчих і очисних робіт, застосування способів прогнозу і запобігання ГДЯ, а також заходів щодо забезпечення безпеки працівників повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Проекти будівництва і реконструкції шахт, підготовки нових горизонтів, на яких вугільні пласти або породи, схильні до ГДЯ, мають містити спеціальний розділ, який передбачає технічні та технологічні рішення, спрямовані на створення умов для безпечного і ефективного ведення гірничих робіт на таких пластах.

3. Для кожного пласта, схильного до ГДЯ, який відпрацьовується в межах шахтного поля, щороку має бути складений комплекс заходів щодо боротьби з цими явищами, на основі якого розробляється ТПД на розкриття пластів і проведення та кріплення підготовчих виробок і ведення очисних робіт.

Комплекс заходів і ТПД в частині боротьби з ГДЯ розробляються з урахуванням рекомендацій спеціалізованого галузевого інституту відповідно до проведених НДР та затверджуються головним інженером шахти (або іншою уповноваженою особою) для діючих виробок до початку календарного року, а для нових виробок - до початку ведення гірничих робіт.

4. У випадку розкриття та підготовки шахтних полів з пластами, схильними до ГДЯ, повинно максимально використовуватися випереджальне відпрацьовування захисних пластів.

Незахищені пласти повинні розроблятися із застосуванням способів прогнозу та запобігання ГДЯ або буропідривних робіт у режимі струсного підривання.

5. Закладення польових виробок необхідно робити на відстані не меншій ніж 5 м по нормалі від пластів, схильних до ГДЯ.

Якщо польова виробка проводиться буропідривним способом, то за наближення її до пласта на відстань не менше ніж 3 м по нормалі повинен уводитись режим струсного підривання.

6. На незахищених пластах, схильних до ГДЯ, підготовчі виробки з кутами нахилу понад 10 град. повинні проводиться в напрямку зверху донизу.

В аварійних випадках дозволяється проведення виробок з кутами нахилу понад 10 град. у напрямку знизу угору відбійними молотками із застосуванням способів запобігання ГДЯ з контролем їх ефективності і заходів щодо забезпечення безпеки працівників.

На захищених пластах або ділянках (зонах) похилі виробки можуть проводитися знизу нагору за умови дотримання вимог безпеки для газових шахт.

7. Виймання вугілля в очисних вибоях на пологих і похилих пластах, небезпечних за ГДЯ, має здійснюватися вузькозахватними самозарубними комбайнами за однобічною або двобічною схемою або струговими установками.

У небезпечних зонах, встановлених прогнозом, а також на особливо небезпечних щодо ГДЯ пластах або ділянках виймання вугілля вузькозахватними комбайнами слід виконувати за однобічною схемою.

На крутих пластах, небезпечних за ГДЯ, виймання вугілля в очисних вибоях повинно проводитися щитовими агрегатами в лавах за падінням, а в лавах за простяганням - комбайнами з дистанційним керуванням або відбійними молотками в стелеуступних (підошвоуступних) вибоях в безпечних за прогнозом зонах.

8. Величина випередження очисного вибою вибоєм підготовчої виробки встановлюється залежно від гірничо-геологічних та гірничотехнічних умов відпрацювання вугільних пластів відповідно до вимог чинного законодавства.

9. Для виконання локальних способів запобігання ГДЯ і проведення струсного підривання виділяється спеціальний час, термін та тривалість якого вказується в ТПД.

10. Управління покрівлею в очисних вибоях на пластах, небезпечних за ГДЯ, має робитися повним обваленням або повним закладанням виробленого простору. Застосування інших способів управління покрівлею дозволяється з урахуванням рекомендацій спеціалізованого галузевого інституту відповідно до проведених НДР.

11. За появи ознак, що передують ГДЯ, усі працівники мають бути негайно виведені з виробок у безпечне місце, а електроенергія відключена. Поновлення робіт може відбутися за письмовим допуском головного інженера або уповноваженої особи після оцінки небезпеки виникнення цих явищ і застосування заходів щодо запобігання їм.

6. Утримання, ремонт і погашення виробок

1. Технічний стан горизонтальних і похилих діючих виробок має перевірятися (для виробок із анкерним кріпленням - із записами у журнал встановленого зразка) посадовими особами дільниць, у веденні яких вони знаходяться: гірничими майстрами дільниць - щозмінно, начальниками дільниць або їх заступниками (помічниками) - щодобово, гірничими майстрами ВТБ - під час контролю стану рудникової атмосфери.

Усі діючі виробки протягом всього строку експлуатації мають утримуватися в справному стані, чистоті та відповідати вимогам цих Правил.

Щорічно маркшейдерська служба станом на 1 число наступного року повинна проводити облікові та вимірювальні роботи щодо визначення загальної довжини гірничих виробок, у тому числі із незадовільним станом, за перерізом, зазорами, висотою, та виробок з локомотивною відкаткою за профілем рейкових колій. Результати вимірювальних робіт повинні бути розглянуті комісією під головуванням головного інженера. На шахті повинна розроблятися програма скорочення гірничих виробок із незадовільним станом.

2. Керівники дільниць гірничих робіт і гірники зобов'язані вживати негайних заходів щодо відновлення відсутнього, вибитого або порушеного кріплення, а у виробках, що експлуатуються без кріплення або закріплених анкерним кріпленням, - після видалення відшарованих з боків і покрівлі шматків породи і вугілля.

Кріплення і армування вертикальних, похилих (понад 45 град.) стволів і свердловин, обладнаних підйомними установками, повинні оглядатися: щодобово- спеціально призначеними особами, щотижня - механіком підйому, щомісяця - головним механіком і щокварталу - головним інженером шахти.

Кріплення похилих (до 45 град.) стволів щозмінно оглядається гірничими майстрами, щодобово - начальниками дільниць або їх заступниками (помічниками), у веденні яких знаходяться виробки, щокварталу - головним інженером шахти. Результати огляду і вжиті заходи щодо усунення порушень заносяться перевіряльниками у Книгу огляду стволів шахт згідно з додатком 3 до цих Правил.

У період будівництва (реконструкції, поглиблення) шахти кріплення і армування стволів під час їх проходження, поглиблення та експлуатації мають бути оглянуті головним інженером шахтопрохідницької організації не рідше одного разу на місяць. Крім того, армування повинне бути оглянуте головним механіком не рідше двох разів на місяць, а механіком підйому - не рідше одного разу на тиждень.

У проектах будівництва стволів шахт повинно бути передбачено спостереження за станом кріплення в процесі будівництва за допомогою контрольно-вимірювальних приладів. Спостереження за станом кріплення покладається на маркшейдерську службу суб'єкта господарювання, що здійснює будівництво.

У вертикальних стволах у терміни, які встановлені головним інженером шахти, але не рідше одного разу на два роки, повинні проводитися виміри зазорів і профільна зйомка армування ствола. З результатами вимірів повинен бути ознайомлений головний інженер і за його резолюцією копія матеріалів повинна передаватись головному механіку.

3. Перекріплення виробок повинно виконуватися за ТПД, затвердженою директором або головним інженером шахти з попереднім ознайомленням гірничих майстрів і працівників під підпис перед початком робіт. Перекріплення сполучень штреків із квершлагами, бремсбергами, уклонами, камерами, хідниками мають робитися в присутності змінного керівника робіт на дільниці.

Під час перекріплення та ремонтних робіт у горизонтальних виробках з локомотивною відкаткою мають бути виставлені світлові сигнали та попереджувальні знаки "Ремонтні роботи" на відстані довжини гальмівного шляху, але не менше ніж 80 м в обидва боки від місця роботи. Не дозволяється знімати сигнали і знаки, що відгороджують місце перекріплення виробок і ремонтних робіт, до повного їх закінчення та перевірки стану колій.

У випадку перекріплення виробки з метою збільшення її поперечного перерізу або у разі замінення кріплення, що стало непридатним, не дозволяється одночасно видаляти більше двох рам (арок). Рами (арки), що знаходяться спереду та позаду тих, що видаляють, повинні бути тимчасово посилені розпірками або стояками та розшиті не менше ніж по п'ять рам в обидва боки.

4. Роботи з ліквідації завалів в очисних і підготовчих виробках (незалежно від розміру завалу по довжині виробки) мають виконуватись за спеціальними заходами, затвердженими головним інженером шахти. Місця завалів наносяться на плани гірничих виробок.

Під час розбирання завалів з порожнечами в покрівлі прибирання породи та відновлення кріплення слід вести під запобіжним помостом, конструкція якого визначається ТПД. Кріплення виробки від останньої рами перед завалом має бути посилене на відстань, не меншу за шестиразову величину відстані від центра верхняка на непорушеній ділянці виробки до купола вивалу породи в завалі.

У разі суцільного завалу виробок до робіт щодо їх відновлення допускаються не менше двох досвідчених кріпильників, що мають досвід роботи на відновленні виробок не менше двох років. Роботи виконуються в присутності посадових осіб дільниці або шахти.

Під час розбирання завалів і відновлення старих виробок у першочерговому порядку забезпечується провітрювання місця робіт і ведення постійного контролю за газом метаном та діоксидом вуглецю.