Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах

Тип: Наказ

№ 215

Дата: 22 серпня 2000 р.

Статус: Втратив чинність

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

N 215 від 22.08.2000 Зареєстровано в Міністерстві м. Київ юстиції України 17 жовтня 2000 р. за N 715/4936

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства праці та соціальної політики N 286 ( z0326-05 ) від 16.11.2004 )

Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах

Відповідно до Гірничого закону України ( 1127-14 ) та на виконання Зведеного плану розроблення (перегляду) державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці на 2000 рік НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки у вугільних шахтах, що додаються.

2. Управлінню організації нагляду у вугільній промисловості Держнаглядохоронпраці (Плетньову В. А.):

- ужити заходів щодо вивчення вимог цих Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій, органами виконавчої влади;

- разом з начальниками територіальних управлінь та інспекцій, державними інспекторами Держнаглядохоронпраці забезпечити систематичний контроль за дотриманням вимог цих Правил;

- подати протягом тижня управлінню охорони праці (Мельничук Л.О.) відповідні матеріали для включення Правил до Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці.

3. З уведенням у дію цих Правил вважати такими, що скасовані, Правила безпеки у вугільних шахтах, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 18 січня 1996 року N 7 (ДНАОП 1.1.30-1.01-96).

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника голови Держнаглядохоронпраці Герасимчука Д.А.

Міністр І.Сахань

Затверджено Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 22.08.2000 N 215

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2000 р. за N 715/4936

Правила безпеки у вугільних шахтах

1. Загальні вимоги безпеки

1.1. Основні положення

1.1.1. Правила безпеки у вугільних шахтах (далі - Правила) відповідно до статті 3 Гірничого закону України ( 1127-14 ) визначають норми і правила безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного і електротехнічного обладнання, рудникового транспорту, вимоги до провітрювання і протиаварійного захисту гірничих виробок, дотримування пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці і навколишнього середовища.

1.1.2. Кожна шахта повинна мати проектно-кошторисну, геолого-маркшейдерську, виробничо-технічну, санітарно-гігієнічну і обліково-контрольну документацію, а також ситуаційний план поверхні з позначенням усіх об'єктів і споруд у межах гірничого відводу.

Для всіх видів документації визначаються єдині для галузі строки зберігання з обов'язковим зазначенням їх на титульній сторінці.

1.1.3. На кожній шахті повинні функціонувати система управління охороною праці і нарядна система. Для їх функціонування директор (власник) створює службу охорони праці і відповідний штат посадових осіб.

Положення про систему управління охороною праці, службу охорони праці та нарядну систему розробляються на основі відповідних єдиних галузевих документів і затверджуються директором (власником) шахти.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо директорові шахти і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Асоціації, компанії, корпорації, концерни, комбінати, трести, об'єднання (надалі - об'єднання) вугільної галузі повинні мати у своїх статутах (положеннях) певні обов'язки і повноваження щодо забезпечення безпечних умов праці на підвідомчих підприємствах. Для виконання вищеназваних повноважень в органах управління повинні створюватися служби охорони праці.

1.1.4. На кожній шахті повинна бути організована дільниця вентиляції і техніки безпеки (далі - ВТБ). Чисельність гірничих майстрів ВТБ розраховується за методикою, затвердженою галузевими органами управління.

1.1.5. Нові шахти і ті, що реконструюються, горизонти, блоки і панелі приймає призначена органом управління (у віданні якого перебуває об'єкт, що приймається) комісія за участю представників Державного департаменту з нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці), санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України (далі - Держсанепіднагляд), Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (далі - ДВГРС) і профспілок.

На діючих шахтах приймання до експлуатації виїмкових дільниць, підготовчих виробок загальношахтного призначення та очисних вибоїв (у тому числі й після їх повторного нарізання) проводиться комісією, призначеною директором шахти за участю представників Держнаглядохоронпраці, Держсанепіднагляду, ДВГРС і профспілок.

Приймання-передавання шахт, що закриваються (ліквідуються), проводиться комісією, що призначається наказом Міністерства палива та енергетики України (далі - Мінпаливенерго) (власником).

1.1.6. Календарні плани розвитку гірничих робіт (перспективні, поточні) розробляються, узгоджуються і затверджуються відповідно до Положення про порядок розробки, оформлення, узгодження і затвердження програм розвитку гірничих робіт і втрат вугілля в надрах при видобуванні, затвердженого Мінвуглепромом СРСР 30.12.84. Ведення гірничих робіт на неузгоджених дільницях забороняється.

Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за виконанням проектних рішень при будівництві, експлуатації і ліквідації шахт і об'єктів.

1.1.7. Роботи на шахті повинні виконуватися відповідно до проектів, паспортів, технологічних схем.

Для кожної шахти повинен бути розроблений та затверджений проект будівництва (реконструкції, ліквідації).

Розкриття і підготовка шахтних полів, горизонтів, блоків, панелей, проходка і капітальний ремонт стволів, установлення стаціонарного устаткування здійснюються за проектами, розробленими проектними організаціями, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці, на основі проекту будівництва (реконструкції) шахти і затвердженими власником.

Проекти, у т. ч. проекти підготовки і відпрацювання виїмкових дільниць, перед затвердженням повинні проходити експертизу на відповідність нормативним актам з охорони праці в державних організаціях, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці. Розділи проектів (проекти) з протипожежного захисту шахт і попередження пожеж від самозаймання вугілля повинні проходити експертизу в Науково-дослідному інституті гірничорятувальної справи (далі - НДІГС).

Експлуатація виїмкових дільниць, проведення і капітальний ремонт гірничих виробок повинні здійснюватися за паспортами, складеними відповідно до проектів, установлення механізмів - за схемами, що затверджуються директором або головним інженером шахти. Паспорти виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок складаються відповідно до Інструкції зі складання паспортів виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок (Державний нормативний акт про охорону праці (далі - ДНАОП 1.1.30-5.16-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.

1.1.8. На шахті повинен вестися табельний облік усіх тих, хто спустився в шахту і виїхав (вийшов) з неї. Відповідальність за його організацію покладається на директора шахти, який зобов'язаний встановити порядок виявлення тих, хто своєчасно не виїхав (не вийшов) із шахти, і вжити заходів щодо їх розшуку.

1.1.9. У проектах і паспортах повинен передбачатися розділ "Протиаварійний захист", що містить комплекс заходів щодо попередження загазування та запилення гірничих виробок, екзогенних та ендогенних пожеж, вибухо- та пожежонебезпеки електроустаткування, газодинамічних явищ, аварій на шахтному транспорті і підйомі, завалів і затоплень діючих виробок.

1.1.10. Для шахт, що будуються і реконструюються (горизонтів, блоків, панелей), при проектуванні гірничих робіт повинні забезпечуватися можливість виходу людей при аваріях у безпечне місце за термін дії саморятувальника і ефективне ведення рятувальних робіт.

1.1.11. На кожній шахті повинен функціонувати прямий телефонний і радіозв'язок з підрозділом ДВГРС, який обслуговує шахту.

1.1.12. На кожній шахті повинен бути складений план ліквідації аварій відповідно до Інструкції зі складання планів ліквідації аварій (далі - ДНАОП 1.1.30-5.17-96), затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці 18.01.96 N 7.

Забороняється спускання в шахту працівників, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають тієї частини, яка стосується місця їх роботи і шляхів пересування.

За відсутності затвердженого плану ліквідації аварій, а також у разі скасування ДВГРС свого погодження плану в цілому або його окремих позицій ведення робіт, що відповідають цим позиціям, забороняється.

1.1.13. При виникненні аварії на шахті вводиться в дію план ліквідації аварій. Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії є головний інженер шахти, а до його прибуття на шахту - гірничий диспетчер. Їх розпорядження для всіх осіб і організацій, що беруть участь у ліквідації аварії, обов'язкові до виконання.

У разі неспроможності виконання відповідальним керівником своїх обов'язків з ліквідації аварії (хвороба, некомпетентність та ін.) відповідальний керівник робіт з ліквідації аварії може бути усунений від керівництва ліквідацією аварії лише за письмовим наказом або розпорядженням в оперативному журналі вищого керівника, який зобов'язаний узяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити іншу відповідальну особу.

1.1.14. Усі шахти повинні обслуговуватися підрозділами ДВГРС. Дислокація підрозділів ДВГРС узгоджується з Держнаглядохоронпраці. На кожній шахті повинна бути організована і функціонувати допоміжна гірничорятувальна служба, діяльність якої регламентується Положенням про допоміжні гірничорятувальні служби (шахтна гірничорятувальна станція (далі - ШГС) і допоміжна гірничорятувальна команда (далі - ДГК)), затвердженим Міністерством вугільної промисловості (далі - Мінвуглепром) України 11.03.98.

1.1.15. У місцях, визначених головним інженером шахти, повинні бути знаки безпеки, передбачені вимогами до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті.

1.1.16. Усім, хто спускається в шахту, повинні бути видані справні індивідуально закріплені ізолювальні саморятувальники, кількість яких на кожній шахті повинна відповідати обліковій чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах.

Забороняється працівникам спускання в шахту без закріпленого саморятувальника і перебування в шахті та на робочих місцях без нього.

На шахтах з віддаленими місцями робіт, тривалість виходу з яких при аваріях у безпечне місце більше часу захисної дії саморятувальника, обов'язково мають бути пункти переключення (не більше одного на шляху пересування) або установлені групові пересувні чи стаціонарні засоби саморятування, розміщення яких узгоджується з ДВГРС.

На кожному з маршрутів, якими прямують на вихід з місця аварії до виробок із свіжим струменем повітря, необхідно витратити більше ніж 90 % часу дії саморятувальника.

Перед погодженням з ДВГРС плану ліквідації аварій один раз на шість місяців повинно бути проведене контрольне виведення групи працівників, включених до саморятувальників, під керівництвом командного складу ДВГРС.

Зовнішній вигляд і герметичність саморятувальників, що перебувають у ламповій, перевіряються щомісячно, а саморятувальників, що перебувають у пунктах переключення в шахті, - не рідше одного разу на 6 місяців посадовими особами дільниці ВТБ шахти за участю командного складу ДВГРС.

Усі працівники та посадові особи, які вперше влаштувалися на шахту або переведені на підземні роботи, повинні в спеціальних "димних камерах" пройти практичне тренування в саморятувальниках. Подальші тренування в "димних камерах" повинні здійснюватися не рідше одного разу на 2 роки. Тренування організуються керівниками шахт і проводяться командним складом ДВГРС.

1.1.17. Усі особи під час перебування в шахті повинні мати акумуляторні світильники і бути в справних захисних касках, спецодязі і спецвзутті, що відповідають умовам роботи, а також мати і в разі потреби застосовувати інші відповідні засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ).

Забороняється спускання в шахту, пересування людей у виробках, а також ведення робіт без справного індивідуального акумуляторного світильника і необхідних засобів індивідуального захисту.

Кількість індивідуально закріплених справних акумуляторних світильників у ламповій, включаючи світильники, суміщені з метансигналізаторами, повинна відповідати обліковій чисельності зайнятих на підземних роботах.

1.2. Вимоги до устаткування, матеріалів, технологій і програмних засобів

1.2.1. Серійне виробництво устаткування і виробів, призначених для роботи і використання в шахті, допускається лише за умови відповідності їх параметрів вимогам цих Правил, екологічним і гігієнічним вимогам, що викладені в державних стандартах та інших нормативних документах, після одержання сертифіката або висновку від Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості (далі - МакНДІ), НДІГС або експертно-технічного центру (далі - ЕТЦ) та дозволу Держнаглядохоронпраці.

1.2.2. Гірничі машини, механізми, електроустаткування, прилади, апаратура, засоби захисту і матеріали допускаються до експлуатації Держнаглядохоронпраці і Держсанепіднаглядом за результатами сертифікаційних випробувань у МакНДІ, НДІГС або ЕТЦ на відповідність державним стандартам і нормативним документам.

1.2.3. Допуск устаткування і матеріалів до випробувань, а також до застосування виробів одиничного виробництва і окремих змінених конструкцій устаткування, що випускається серійно, здійснюється органами Держнаглядохоронпраці і Держсанепіднагляду на підставі висновків МакНДІ, НДІГС або ЕТЦ.

1.2.4. Експлуатація і обслуговування машин, гірничошахтного устаткування, приладів і апаратури, а також їх монтаж, демонтаж і зберігання повинні здійснюватися відповідно до посібників (інструкцій) з їх експлуатації та інших експлуатаційних документів підприємств-виробників.

Забороняється змінювати конструкцію машин, обладнання, схем управління і захисту без погодження із підприємством-виробником.

1.2.5. У паспортах, інструкціях та інших експлуатаційних документах на гірничошахтне устаткування, що випускається, повинні зазначатися дані відтворюваних ними шкідливих виробничих чинників і можливих небезпек при роботі.

Параметри шкідливості, які нормуються, повинні витримуватися протягом усього періоду експлуатації устаткування до і після капітального ремонту.

1.2.6. Рухомі частини обладнання, що становлять собою джерела небезпеки, повинні бути огороджені, за винятком частин, огородження яких неможливе через їх функціональне призначення (робочі органи і системи подачі вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики, тягові ланцюги та ін.).

Якщо машини або їх робочі органи, що становлять небезпеку для людей, не можуть бути огороджені (пересувні машини, конвеєри, канатні й монорейкові дороги, штовхачі, маневрові лебідки та ін.), підприємствами-виробниками повинні бути передбачені попереджувальна сигналізація про пуск машини в роботу і засоби зупинки та відмикання від джерел енергії.

Передпусковий попереджувальний сигнал повинен бути звуковим тривалістю не менш як 6 секунд і чутися у всій зоні, небезпечній для людей.

1.2.7. Нові технології (способи) ведення гірничих робіт та запобігання факторам виробничої небезпеки і шкідливості, програмні засоби для розрахунків (проектування) шахтних систем (провітрювання, дегазації, енергопостачання та ін.) допускаються для застосування на шахтах за дозволом Держнаглядохоронпраці.

1.3. Вимоги до персоналу шахти

1.3.1. Працівники, діяльність яких пов'язана з безпекою груп людей (майстри-підривники, електрослюсарі, машиністи людських підйомів, електровозів і гірничих виймальних машин, гірничі диспетчери), повинні пройти професійний відбір при прийнятті на роботу і періодичні перевірки на профпридатність у період трудової діяльності.

Порядок проходження професійного відбору та його періодичність визначаються Мінпаливенерго і Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ).

1.3.2. Керівник служби охорони праці на шахті повинен мати вищу гірничотехнічну освіту, отриману в навчальному закладі 3-го чи 4-го рівня акредитації, і стаж керівної роботи у шахті.

Призначення та звільнення з посади керівників служб охорони праці погоджується з органом Держнаглядохоронпраці.

1.3.3. На посади гірничих диспетчерів шахти призначаються особи, які мають вищу гірничотехнічну освіту і стаж роботи, пов'язаний з керівництвом гірничими роботами в шахті, не менш як 3 роки.

Гірничі диспетчери повинні один раз на тиждень відвідувати підземні роботи, знати всі гірничі виробки і місця ведення гірничих робіт.

1.3.4. Директори і головні інженери, керівники служб охорони праці, головні механіки, головні енергетики, головні технологи, начальники дільниць ВТБ, буропідривних робіт, дегазації, профілактичних робіт з техніки безпеки можуть бути призначені на посаду лише після навчання з охорони праці, безпеки робіт й атестації в МакНДІ, а гірничі диспетчери (особи, які можуть бути призначені відповідальними керівниками робіт з ліквідації аварій), начальники дільниць: очисних, підготовчих, ремонтно-відновлювальних, монтажних, шахтного транспорту - в МакНДІ або навчальних закладах, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці.

Навчання проводиться за програмами, узгодженими з Держнаглядохоронпраці. У програми навчання головних інженерів шахт, гірничих диспетчерів та працівників, які можуть бути призначені відповідальними керівниками робіт з ліквідації аварій, повинні включатися питання з організації і методів ведення робіт з ліквідації аварій в шахтах.

Порядок навчання та атестації визначається Положенням про навчання і атестацію спеціалістів шахт, що призначаються на керівні посади, затвердженим Мінвуглепромом 20.02.97.

1.3.5. Начальниками дільниць ВТБ можуть бути особи, що мають вищу гірничотехнічну освіту, отриману в навчальних закладах 3-го і 4-го рівнів акредитації, і стаж підземної роботи на шахтах не менш як 1 рік. На шахтах III категорії, надкатегорійних і небезпечних за раптовими викидами, начальники дільниць ВТБ повинні мати стаж підземної роботи на газових шахтах не менше ніж 3 роки.

Заступниками начальника дільниці ВТБ на шахтах III категорії і вище призначаються спеціалісти, що мають вищу гірничотехнічну освіту, що закінчили вищі навчальні заклади 3-го і 4-го рівнів акредитації, а на шахтах не вище за II категорію - особи з вищою гірничотехнічною освітою 1-4-го рівнів акредитації.

Помічниками начальника дільниці ВТБ і гірничими майстрами цих дільниць призначаються особи, що мають вищу або середню гірничотехнічну освіту.

Забороняється начальникам дільниць ВТБ, їх заступникам і помічникам, а також гірничим майстрам дільниць ВТБ суміщати інші посади або доручати їм виконання робіт, не передбачених Положенням про дільницю вентиляції та техніки безпеки (ВТБ) шахти, затвердженим Державним комітетом України з вугільної промисловості (далі - Держвуглепром) 21.10.92.

1.3.6. Начальниками видобувних і підготовчих дільниць на пластах, небезпечних за раптовими викидами, а також тих, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, призначаються особи з вищою гірничотехнічною освітою, що закінчили вищі навчальні заклади 3-го і 4-го рівнів акредитації, які мають досвід роботи в таких шахтах не менше ніж 2 роки.

1.3.7. Посадові особи шахт, небезпечних за раптовими викидами, а також тих, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, допускаються до роботи після складення іспитів на знання спеціальних інструкцій з ведення гірничих і підривних робіт у цих умовах.

До роботи в очисних і підготовчих вибоях на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, допускаються працівники, що мають стаж роботи в очисних або підготовчих вибоях шахт, небезпечних за газом, або в гірничих виробках шахт, небезпечних за раптовими викидами, не менш як 1 рік.

1.3.8. Підготовка і перепідготовка працівників проводяться навчальними установами (учбово-курсовими комбінатами, учбово-технічними центрами, професійно-технічними училищами), а підвищення кваліфікації - учбовими пунктами, матеріально-технічна база і програмно-методичне забезпечення яких пройшли експертну оцінку в ЕТЦ і які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці.

Спеціалісти з вищою гірничотехнічною освітою мають право працювати за робітничими професіями після 2-місячного стажування і складання іспитів екстерном кваліфікаційній комісії учбово-курсового комбінату, що має право підготовки працівників відповідних професій. У період стажування входить час роботи за спеціальністю при проходженні виробничої практики.

1.3.9. До підготовки працівників за професіями, пов'язаними з безпекою праці груп людей (майстри-підривники, електрослюсарі, машиністи підйомних машин, машиністи електровозів, машиністи гірничих виймальних машин та ін.), допускаються особи, що мають досвід підземних робіт не менше ніж 1 рік (включаючи виробничу практику при навчанні за попередньою професією або спеціальністю).

Працівники, що стають до роботи на шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, повинні пройти підготовку за спеціальною програмою.

1.3.10. При укладенні трудового договору (контракту) з працівниками за професіями з підвищеною небезпекою праці або тими, що обслуговують об'єкти життєдіяльності шахти, повинно бути обумовлено їх випробування з метою перевірки відповідності працівника тій роботі, що йому доручається; при цьому повинні бути дотримані вимоги діючого законодавства.

1.3.11. Попереднє навчання з охорони праці працівників, що влаштовуються на шахту, студентів і учнів, які направляються на виробничу практику, а також працівників сторонніх підприємств (організацій), що виконують роботи в шахті, включає: вступний інструктаж, первинний інструктаж на робочому місці, спеціальні види навчання, екзамени з охорони праці, стажування.

Зміст, тривалість і порядок попереднього навчання з охорони праці визначається Інструкцією з навчання працівників шахт (далі - ДНАОП 1.1.30-5.15.96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 30.05.95 N 79 ( z0272-95 ) і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст) 01.08.95 за N 272/808.

Мінімальна тривалість навчання в днях наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Навчання з питань охорони праці при влаштуванні на шахту

------------------------------------------------------------------

| |------------------|інших освітніх |що виконують|

| |на |на |закладів |роботи в |

| |------------------------------------------------|

| | кількість днів |

|---------------+------------------------------------------------|

|інструктаж | 3 | 1 | 2 | 2 |

|---------------+---------+--------+----------------+------------|

|навчання | 2 | - | 2 | 2 |

|---------------+---------+--------+----------------+------------|

|робочому місці | 1 | 1 | 1 | 1 |

|---------------+---------+--------+----------------+------------|

|---------------+---------+--------+----------------+------------|

|Стажування | 5* | 2 | Згідно з | - |

------------------------------------------------------------------

____________ * При роботі на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, тривалість стажування не менше ніж 10 змін.

1.3.12. Разове відвідування підземних виробок працівниками шахтної поверхні або особами, що не працюють на шахті, допускається з дозволу директора (головного інженера) шахти в супроводі посадової особи або спеціаліста за умови проведення інструктажу про правила поведінки в шахті і навчання користуванню саморятувальником.

1.3.13. Навчання з охорони праці в період трудової діяльності включає: первинний інструктаж на робочому місці при переведенні на роботу за іншою професією (посадою) або на інші дільниці (цехи, служби), поточні, повторні, позапланові, цільові інструктажі, стажування, періодичну і позачергову перевірку знань з охорони праці.

Зміст, періодичність і порядок навчання з охорони праці в період трудової діяльності визначаються ДНАОП 1.1.30-5.15.96.

1.3.14. Керівники і спеціалісти не рідше одного разу на три роки (від часу останнього навчання) повинні пройти повторне навчання з питань охорони праці і безпеки робіт.

Повторне навчання повинно проводитися в установах і організаціях, що мають дозволи Держнаглядохоронпраці, за програмами, розробленими МакНДІ і погодженими з Держнаглядохоронпраці відповідно до Типового положення про навчання з охорони праці (далі - ДНАОП 0.00-4.12-99), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 N 27 ( z0248-99 ) та зареєстрованого у Мін'юсті 21.04.99 за N 248/3541.

1.3.15. Усі працівники, що обслуговують машини, механізми та електроустановки, зобов'язані мати право керування ними і мати відповідні посвідчення.

1.4. Обов'язки працівників

1.4.1. Працівникові забороняється самовільно виконувати роботи, що не стосуються одержаного наряду (завдання) і його обов'язків, за винятком випадків виникнення загрози аварії, здоров'ю або життю людей.

1.4.2. Забороняється курити та користуватися відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, приміщеннях лампових і сортувалень, на поверхні шахти ближче ніж за 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устів виробок, що виходять на земну поверхню. Заборона користуватися відкритим вогнем не поширюється на ведення вогневих робіт у порядку, передбаченому Інструкцією з ведення вогневих робіт у підземних виробках і надшахтних будівлях (далі - ДНАОП 1.1.30-5.18-96), затвердженою наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.

1.4.3. Забороняється спати, розпивати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також з'являтися і перебувати в нетверезому стані або під дією зазначених речовин у підземних виробках. Забороняється доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби тощо), алкогольні напої, наркотичні або токсичні речовини в підземні виробки.

З метою недопущення в шахту осіб у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння директор шахти або керівник робіт у разі сумніву зобов'язаний організувати їх перевірку в лікувальних установах. Право і порядок перевірки таких осіб у медичному пункті шахти повинні бути обумовлені в колективному договорі за умови оснащення медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами і відповідного навчання медичного персоналу.

Нетверезий стан і наркотичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, включаючи й показання свідків.

1.4.4. У неробочі дні або при перервах у роботі одну зміну й більше в тупикові виробки дозволяється посилати не менше двох працівників за наявності в них газовизначника безперервної дії. На роботи з ліквідації аварій необхідно посилати досвідчених працівників зі стажем роботи не менше одного року за відповідною професією.

1.4.5. Забороняється видавати наряди (завдання) на роботи в місця, що мають порушення вимог Правил безпеки, крім нарядів на усунення цих порушень, а також давати вказівки, що можуть призвести до порушень цих Правил, перебувати або виконувати роботи в підземних виробках, стан яких являє собою безпосередню небезпеку для людей, за винятком робіт з усунення цих небезпек.

Усунення небезпек виконується в присутності керівника робіт із вжиттям заходів щодо безпеки. Усі такі роботи (виробки) огороджуються відповідними знаками.

1.4.6. Роботи, що виконуються працівниками будь-якої дільниці (служби) у виробках іншої дільниці (служби), а також роботи, що виконуються сторонніми організаціями, узгоджуються з керівником тієї дільниці (служби), на якій вони ведуться, і особою, відповідальною за роботу в дану зміну в цілому на шахті. Про це повинен бути поставлений до відома гірничий диспетчер.

1.4.7. Керівники шахти зобов'язані в різні зміни відвідувати підземні роботи і здійснювати контроль за станом гірничих виробок і безпечного ведення робіт. Вони зобов'язані негайно вжити заходів щодо усунення всіх порушень Правил безпеки, помічених до початку робіт чи під час роботи. Якщо усунення порушень неможливе і вони загрожують життю і здоров'ю людей, роботи припиняються, люди виводяться в безпечне місце, про що повідомляється безпосередньому керівникові й гірничому диспетчерові.

Небезпечні місця (зони) огороджуються знаками заборони чи постами.

1.4.8. Забороняється проводити будь-які роботи без запобіжних поясів у стволах, вугільних ямах, бункерах, над відкритими чи не повністю перекритими виробками, біля провалів, а також на об'єктах шахтної поверхні, де є небезпека падіння людей з висоти. Заборона не поширюється на очисні вибої крутого падіння.

У разі зупинки робіт у шахті перебування в ній осіб, не пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності підприємства або ліквідацією аварії, забороняється. Порядок разових відвідувань шахти визначається керівником підприємства.

1.4.9. На кожній шахті повинна діяти система охорони, що виключає доступ сторонніх осіб до об'єктів життєзабезпечення підприємства, підземних виробок, службових будівель та споруд.

Забороняється без письмового дозволу головного інженера шахти (крім аварійних випадків) зупиняти об'єкти життєзабезпечення шахти (електропідстанції, вентилятори, підйоми, водовідливи, дегазаційні, газовідсмоктувальні, холодильні та калориферні установки, котельні та ін.).

2. Ведення гірничих робіт

2.1. Влаштування виходів з гірничих виробок

2.1.1. На кожній шахті повинно бути не менше двох окремих виходів на поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) людей.

Кожний горизонт шахти повинен також мати не менше двох окремих виходів на вищерозташований (нижчерозташований) горизонт чи поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) людей.

Дві й більше спаровані виробки з одним напрямком вентиляційного струменя, пристосовані до пересування людей, вважаються одним запасним виходом.

На розгалуженнях усіх виробок повинні бути прикріплені вказівні знаки з позначенням виробок і напрямів до виходів на поверхню.

Виробки, що служать запасними виходами на поверхню, повинні бути обладнані для пересування людей і транспортними засобами для їх ремонту і підтримки в справному стані на весь період експлуатації.

2.1.2. При зближеному розташуванні стволів (на одному проммайданчикові) після їх проходки (поглиблення) до проектного горизонту в першу чергу провадяться роботи із збійки стволів між собою, а потім - з обладнання постійного клітьового підйому.

У випадку розкриття нового горизонту одним стволом або підготовки його уклонами в першу чергу проводяться виробки для забезпечення горизонту двома виходами та провітрюванням за рахунок загальношахтної депресії.

При віддаленому (фланговому) розташуванні стволів у першу чергу до проведення виробок, що забезпечують другий вихід, провадяться роботи щодо їх обладнання постійним або тимчасовим клітьовим підйомом (відповідно до проекту) та обладнання водовідливу.

2.1.3. Вертикальні стволи, що служать як виходи на поверхню, повинні бути обладнані підйомними установками (одна з яких повинна бути клітьовою) і драбинними відділеннями. Драбинні відділення в стволах можуть бути відсутні, якщо в них є по дві підйомні установки з незалежним підведенням енергії. Стволи обладнуються так, щоб кожним з них всі люди могли виїхати (вийти) на поверхню.

У вертикальних стволах глибиною до 70 м за наявності драбин в обох стволах в одному з них підйомна установка може бути відсутня.

2.1.4. У похилих виробках, якими передбачено вихід людей, влаштовується вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м і заввишки 1,8 м, в якому споруджуються з кутами нахилу:

від 7 град. до 10 град. - поручні, прикріплені до кріплення;

від 11 град. до 25 град. - трапи з поручнями;

від 26 град. до 30 град. - східці з приступками та поручнями;

від 31 град. до 45 град. - драбини з горизонтальними приступками та поручнями.

У драбинних відділеннях стволів та інших виробок з кутом нахилу від 45 град. до 90 град. драбини встановлюються з нахилом не більш як 80 град. і мають виступати на 1 м над горизонтальними помостами, що міцно закріплюються в кріплення з інтервалом не більше ніж 8 м. Лази в помостах влаштовуються завширшки не менше ніж 0,6 м, а відстань від краю лазу до драбини по нормалі - не менше ніж 0,7 м.

Лази над першою верхньою драбиною обладнуються лядами, що закриваються. Лази в стволах та інших виробках між сусідніми помостами повинні бути зміщені на ширину лазу.

Відстань між кріпленням і драбиною біля її основи повинна бути не менш як 0,6 м. Ширина драбини повинна бути не меншою за 0,4 м, а відстань між приступками - не більшою за 0,4 м.

Якщо двома виходами з підземних виробок служать похилі стволи, то в одному з них влаштовується механізоване перевезення людей і передбачається можливість виходу людей по вільному проходу ствола завширшки не менше ніж 0,7 м і заввишки 1,8 м.

Вимоги цього пункту поширюються також і на інші похилі виробки, обладнані для механізованого перевезення людей в пасажирських вагонетках.

2.1.5. На діючих шахтах при розкритті нового горизонту вертикальним стволом та похилою виробкою або двома похилими виробками другий запасний вихід обладнується відповідно до вимог пункту 2.1.4 цих Правил по одній з цих виробок.

Для виїмкової дільниці влаштовується не менше двох виходів на діючий горизонт або поверхню.

2.1.6. На нижніх та проміжних приймальних майданчиках похилих стволів, уклонів та бремсбергів (крім обладнаних конвеєрами) влаштовуються обхідні виробки.

На пересіченнях похилих стволів, бремсбергів та уклонів з проміжними виробками, якими пересуваються люди, влаштовуються обхідні виробки або містки.

2.1.7. З кожної очисної виробки (крім очисної камери) влаштовується не менше двох виходів: один з них - на вентиляційний, другий - на відкатний (конвеєрний) штрек (виробку).

За наявності виробок, що випереджають лаву, нижній вихід розташовується попереду очисного вибою. На крутих, крутопохилих і похилих пластах, крім розроблюваних стовпами за падінням (агрегатами щитовими (далі - АЩ) та ін.), де вугілля транспортується вздовж очисного вибою на штрек самопливом, обладнується не менше двох виходів на відкатний (конвеєрний) штрек, що не використовуються для спускання вугілля. Один з виходів розташовується попереду очисного вибою. У нижній частині лави розташовується магазинний уступ.

При комбайновому вийманні вугілля в лавах на крутих та крутопохилих пластах без залишення магазинних уступів, на дуже тонких пластах при транспортуванні вугілля по риштаках, а також при роботі за схемою лава - штрек обладнується другий (додатковий) вихід на відкатний (конвеєрний) штрек з боку виробленого простору.

При підході очисних виробок до технічних меж допускається обладнання нижнього виходу через задні печі або гезенки.

За виймальної потужності пласта 1 м і менше кожна з послідовно провітрюваних очисних виробок повинна мати вихід через свої проміжні штреки на хідник, пройдений на всю висоту поверху та облаштований для пересування людей.

При відробці системами з повним закладенням виробленого простору на крутих пластах з кожного очисного вибою влаштовується один вихід на вентиляційний та один вихід на відкатний горизонти, обладнані для пересування людей.

При відробці пластів лавами за спадом (підняттям) на дільницях пластів, де є загроза прориву води (пульпи або глини), з кожної очисної виробки забезпечується вихід на вищерозташований горизонт.

2.1.8. У коротких очисних вибоях, де вугілля добувається гідравлічним або механогідравлічним способом без присутності людей в очисній західці, дозволяється використовувати як другий вихід вентиляційні збійки перерізом не менше ніж 1,5 кв.м або спеціально обладнані свердловини діаметром, не меншим за 850 мм, що проводяться на сусідні виїмкові виробки (штрек або піч). Відстань між збійками або свердловинами повинна бути не більшою за 30 м.

При системі підповерхового відбою другий вихід дозволяється мати на відстані не більше ніж 100 м від місця встановлення гідромонітора.

2.2. Проведення і кріплення гірничих виробок

2.2.1. При зміні гірничо-геологічних і виробничих умов паспорт виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок переглядається в добовий термін. До перегляду паспорта роботи повинні вестись з виконанням додаткових заходів щодо безпеки, зазначених у кінці нарядів дільниці, у наряд-путівках посадових осіб.

До початку робіт керівник дільниці або його заступник (помічник) ознайомлює працівників та посадових осіб дільниці під розписку з паспортом, а також із змінами, що вносяться до нього.

2.2.2. На шахтах підривні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Єдиних правил безпеки при підривних роботах (далі - ДНАОП 0.00-1.17-92), затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду (далі - Держгіртехнагляд) СРСР 25.03.92.

2.2.3. Поперечні перерізи гірничих виробок повинні відповідати типовим перерізам.

Площа поперечного перерізу виробок у просвіті визначається розрахунком за факторами допустимої швидкості повітряного струменя (провітрювання), габаритів состава поїзда й устаткування з урахуванням мінімально допустимих зазорів, величини усадки кріплення після впливу гірничого тиску.

Вимоги до мінімальних площ поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок у просвіті, ширини проходів для людей і величини зазорів між кріпленням, устаткуванням або трубопроводами і кромкою габариту состава поїзда, яка виступає, викладені в табл. 2.1 та 2.2.

Таблиця 2.1 Мінімальні площі поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок

----------------------------------------------------------------------------

| Виробки |Мінімальна площа|Мінімальна висота|

| |поперечного |від підошви |

| |перерізу, кв.м |(головки рейок) |

| | |до кріплення або |

| | |устаткування, м |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

| 1 | 2 | 3 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|1. Головні відкатні і вентиляційні | | |

|виробки, людські хідники для | | |

|механізованого перевезення | 9,0 | 1,9 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|2. Дільничні вентиляційні, проміжні, | | |

|конвеєрні та акумулювальні штреки, | | |

|дільничні бремсберги й уклони | 6,0 | 1,8 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|3. Вентиляційні просіки, печі, | | |

|косовики та інші виробки | 1,5 | 0,7 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|4. Дільничні виробки, що перебувають | | |

|у зоні впливу очисних робіт, людські | | |

|хідники, не призначені для | | |

|механізованого перевезення людей | 4,5 | 1,8 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|5. Головні відкатні та вентиляційні | | |

|виробки, введені в дію до 1987 р.: | | |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|а) закріплені дерев'яним збірним, | | |

|залізобетонним, металевим кріпленням | 4,5 | 1,9 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|б) закріплені кам'яним, монолітним, | | |

|залізобетонним, бетонним, | | |

|гладкостінним збірним залізобетонним | | |

|кріпленням | 4,0 | 1,9 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|в) дільничні вентиляційні проміжні і | | |

|конвеєрні штреки, людські хідники, | | |

|дільничні бремсберги й уклони | 3,7 | 1,8 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|6. Виробки, в яких є контактний | | |

|провід: | | |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|а) дільниці приствольних дворів, | | |

|якими пересуваються люди до місця | | |

|посадки у вагонетки | - | 2,4 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|б) виробки, якими пересуваються люди, | | |

|приствольні двори, майданчики | | |

|посадочні та вантажно-розвантажувальні,| | |

|сполучення з іншими виробками | - | 2,2 |

|---------------------------------------+----------------+-----------------|

|в) виробки, якими здійснюється | | |

|перевезення людей, за наявності | | |

|окремих виробок (відділень) для | | |

|пересування людей | - | 2,0 |

----------------------------------------------------------------------------

Таблиця 2.2 Мінімальні величини проходів для людей і зазорів у гірничих виробках

---------------------------------------------------------------------------------------

| | | |--------------| |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| | | | 0,7 |0,2 |При суцільному|

| | | | 1,0 | - |У місцях посадки |

| | |Між составами | - |0,2 |При двобічній |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| | |Від верхньої | - |0,5 | |

| | |Від натяжних | - |0,6 | |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| | | | 0,85 |0,3 |При швидкості |

| | |Між дном | - |0,4 | |

| | |що | | | |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| | |Між сидінням | |>=0,7 | |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| | |Між кріпленням| - |0,4 | |

| | |Між составом | - |0,4 | |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| | |Між кріпленням| - |0,2- |Відповідно до |

| | | | | | |

| | |Між конвеєром | - |0,4 | |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| | |Між кріпленням| - |0,4 | |

| | |Між конвеєром | - |0,4 | |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

| |над | | | | |

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

|-----------------------+-----------+--------------+-------+------+-------------------|

---------------------------------------------------------------------------------------

Примітки: 1. На двоколійних ділянках виробок усіх приствольних дворів, в одноколійних приствольних виробках клітьових стволів, зданих в експлуатацію у 1987 р. і наступні роки, і в тих, які перебувають у проходці, а також у всіх інших двоколійних виробках у місцях, де проводяться маневрові роботи, зчіплювання і розчіплювання вагонеток або составів поїздів (у тому числі й на розминках), перевантаження обладнання і матеріалів з одного транспортного засобу на інший, біля стаціонарних навантажувальних пунктів продуктивністю 1000 т на добу і більше, біля транзитних перевантажувальних пунктів незалежно від продуктивності, проходи для людей влаштовуються по 0,7 м з обох боків.

2. Ширина проходів для людей і зазори повинні бути витримані за висотою виробки, не меншою за 1,8 м від підошви (тротуару). Проходи по всій довжині виробки повинні влаштовуватися, як правило, з одного боку. Забороняється в двоколійних виробках влаштування проходів між коліями.

2.2.4. Виробки, що служать для перепуску вугілля, породи або закладних матеріалів на відкатний (проміжний) горизонт самопливом, повинні мати два відділення або для цієї мети проводяться дві паралельні виробки, які збиваються між собою через кожні 8-10 м.

Переріз вуглеспускного (породоспускного) відділення визначається його паспортом.

Ходові відділення виробок відділяються від вуглеспускних (породоспускних) міцною суцільною відшивкою з вікнами, що зачиняються, для пропускання кусків вугілля і породи, що застрягають. У разі спускання вугілля (закладного матеріалу, породи) по металевих трубах відшивку ходового відділення можна не робити.

2.2.5. Порожнини, що утворюються за кріпленням, необхідно закладати (забучувати).

2.2.6. Спорудження постійного кріплення, а також прибирання вугілля і породи після підривних робіт у підготовчих виробках проводяться під захистом тимчасового кріплення.

У слабких і нестійких породах (сипких, м'яких, пливунах, схильних до обвалення) виробки проводяться із застосуванням передового кріплення, щитів або іншими спеціальними способами.

Під час проходки спеціальними способами стволів необхідно керуватися, крім цих Правил, Правилами безпеки під час проходки стволів шахт спеціальними способами (далі - НАОП 1.1.30-1.04-64), затвердженими Держгіртехнаглядом СРСР 20.03.64.

Працівники, які проводять оббирання покрівлі, повинні перебувати під закріпленою ділянкою виробки.

2.2.7. Збійка виробок проводиться згідно зі спеціальними заходами, затвердженими головним інженером шахти.

2.2.8. Відставання постійного кріплення від вибоїв підготовчих виробок визначається паспортом, але не повинно бути більше ніж за 3 м.

На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою (крім кам'яного, бетонного, залізобетонного) не повинно перевищувати кроку його установки.

Дозволяється відставання постійного кріплення від вибою на відстань, більшу за крок установки кріплення (або меншу за подвійний крок установки) при міцності порід за шкалою Протод'яконова, більшій за 7.

2.2.9. Під час проведення підготовчих виробок з підриванням бокових порід відставання породного вибою від вугільного має бути не більше ніж 5 м.

Під час проведення виробок по вугіллю широким вибоєм при ширині розкосини понад 5 м необхідно мати з'єднаний зі штреком закріплений косовик, що служить запасним виходом і вентиляційним хідником.

2.2.10. У підготовчих виробках, що проводяться слідом за очисним вибоєм, відставання породного вибою від вугільного вибою лави не повинно перевищувати 5 м, якщо в очисній виробці застосовується індивідуальне кріплення, 8 м - при механізованому кріпленні і 11 м - при вийманні вугілля стругами.

2.2.11. У разі проведення, поглиблення або ремонту похилої виробки люди, що в ній працюють, захищаються від небезпеки падіння зверху вагонеток та інших предметів не менше ніж двома міцними заслонами, конструкції та місця розташування яких затверджуються головним інженером шахти (шахтобудівельного управління).

2.2.12. Заміна гірничопрохідницького устаткування у вибої виробки, що проходиться, допускається з дотриманням таких вимог:

а) у разі розміщення пульта управління машиніста в кабіні або торці гірничопрохідницького устаткування зазор між переміщуваним і нерухомим устаткуванням повинен бути не меншим ніж 0,2 м, а між устаткуванням і кріпленням - не меншим за 0,25 м з обох боків виробки;

б) у разі розміщення пульта управління машиніста з боку гірничопрохідницького устаткування зазор між переміщуваним і нерухомим устаткуванням повинен бути не меншим ніж 0,2 м, а між устаткуванням і кріпленням - не меншим за 0,7 м з боку переміщуваного і за 0,25 м - з боку нерухомого устаткування;

в) під час розминки один із механізмів повинен перебувати в нерухомому стані;

г) при використанні самохідних вагонів зазори до кріплення виробок повинні бути по 0,7 м з обох боків на висоті 1,8 м від підошви.

При проведенні похилих виробок перебування людей нижче від місця роз'їзду гірничопрохідницького устаткування під час маневрування забороняється.

2.2.13. Змонтоване прохідницьке устаткування, включаючи комплекс пересувного прохідницького устаткування, перед початком робіт з проходки (в тому числі і технологічних дільниць) або поглиблення ствола повинно прийматися в експлуатацію комісією, яка призначається генеральним підрядником. Склад комісії визначається за погодженням із зацікавленими організаціями з обов'язковою участю працівників місцевих органів Державного департаменту з нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці).

2.2.14. Забороняється продовження проходки вертикальної виробки після спорудження її устя без попереднього перекриття на нульовій позначці, а також проходка і поглиблення ствола (шурфу) без захисту помостом працівників, що перебувають у вибої, від можливого падіння предметів зверху.

Крім того, вибій поглиблюваного ствола повинен бути ізольований від діючих підйомів робочого горизонту запобіжним пристроєм (помостом або ціликом).

Запобіжні пристрої розраховуються на падіння вантажу, що піднімається (спускається), маса якого приймається згідно з табл. 2.3.

Таблиця 2.3

------------------------------------------------------------------

| Вид підйомного механізму |Розрахункова маса |

| |вантажу, що падає |

|------------------------------------------+---------------------|

|1. Клітьовий, оснащений парашутами і |Сумарна маса вантажу,|

|гальмівними канатами або при |збільшена в 1,5 раза |

|багатоканатній підвісці клітей з | |

|кількістю головних канатів чотири і | |

|більше | |

|------------------------------------------+---------------------|

|2. Скіповий з багатоканатною машиною і |Половина маси |

|кількістю головних канатів чотири і більше|вантажу скіпа |

|------------------------------------------+---------------------|

|3. Решта видів підйомів |Маса навантаженої |

| |підйомної посудини |

------------------------------------------------------------------

Помости в стволі (шурфі) повинні споруджуватися за проектами, затвердженими технічним керівником будівельної організації (шахти), що виконує роботу. Забороняється виймання запобіжного цілика або розбирання помосту в поглиблюваному стволі без проекту, погодженого з головним інженером шахти і затвердженого головним інженером будівельної організації, що виконує роботи.

2.2.15. Під час видачі породи цебрами ствол повинен відкриватися лише в частині, потрібній для пропуску цебер, при цьому ляди повинні відкриватися тільки в момент проходження останніх.

Конструкція ляд повинна виключати падіння у ствол породи чи інших предметів під час розвантаження цебер, отвір для пропускання цебер повинен мати по периметру суцільну огорожу.

Для забезпечення безпечного пропускання цебер і вантажів через отвори помостів, подачі сигналів і спостереження за прийманням, розвантаженням і відправленням цебер у вибої і на помости повинні призначатися відповідальні особи.

У рукоятника-сигналіста поруч з кнопками управління прохідницькими лебідками повинен бути пристрій аварійного відключення прохідницьких лебідок.

2.2.16. Забороняється перебування людей у вибої ствола (шурфа) та виконання інших робіт під час заміни або перепанцирування каната, заміни підйомної посудини, а також навішування і зняття технологічних трубопроводів.

Бетонопроводи повинні бути закріплені додатковим суцільним канатом по всій довжині. Роботи з ліквідації "затору" бетону в трубопроводі повинні виконуватися під керівництвом посадової особи за відсутності людей нижче "затору".

2.2.17. Отвори майданчиків розміщення технологічного обладнання в копрах повинні мати ляди або огорожі заввишки не менше ніж 1600 мм, які в нижній частині повинні бути суцільними на висоту, не меншу за 300 мм.

Нульовий розвантажувальний і підшківний майданчики повинні бути освітлені відповідно до встановлених норм освітленості.

2.2.18. Привибійна частина ствола, що проходиться або поглиблюється, обладнується підвісним або крокуючим помостом. Одноповерхові підвісні помости повинні бути підвішені до каната не менше ніж у чотирьох місцях; дво- або багатоповерхові помости повинні кріпитися до каната так, щоб у разі їх переміщення не порушувалася горизонтальна стійкість і виключалася можливість заклинювання.

2.2.19. У разі переміщення крокуючого помосту по стволу люди у вибої ствола і на помості повинні бути відсутні, за винятком машиніста і двох його помічників, що беруть участь у переміщенні помосту. При цьому машиніст повинен перебувати біля пульта управління, а його помічники - на поверхах з опорними ригелями для візуального контролю положення ригелів і стану лунок у бетонному кріпленні ствола.

2.2.20. У разі кріплення ствола тюбінговими кільцями:

а) установлення тюбінгів повинно проводитися з робочого підвісного помосту або безпосередньо з вибою;

б) у разі установлення основних вінців повинен складатися акт огляду та надійності пікетажу;

в) під час укладення тюбінга на місце дозволяється звільняти його від захвату лише після його закріплення не менше ніж двома болтами;

г) установлення сегмента при одному підйомі повинно здійснюватися за допомогою допоміжних лебідок або поліспастів і блоків, укріплених у стволі. Допоміжні лебідки повинні бути установлені на поверхні або на помості, що влаштовується на ділянці ствола, закріпленій постійним кріпленням;

ґ) у разі подачі цементного розчину в затюбінговий простір допустимий тиск його нагнітання повинен бути установлений проектом виконання робіт. Величина незацементованого закріпленого простору не повинна перевищувати однієї західки.

2.2.21. У разі паралельного ведення проходки ствола і зведення постійного кріплення з підвісного помосту останній повинен мати верхній поверх для захисту працюючих на помості від можливого падіння предметів зверху.

Зазор між помостом і споруджуваним кріпленням ствола, опалубкою або щитом-оболонкою, рахуючи від виступних ребер кружал, повинен бути не більшим за 120 мм і під час роботи повинен щільно перекриватися, для чого в конструкції помосту або щита-оболонки повинні бути передбачені спеціальні пристрої.

При суміщеній схемі проходки зазор між помостом і кріпленням ствола повинен бути не більшим за 400 мм, при цьому на всіх поверхах помосту по його периметру повинна бути гратчаста огорожа заввишки не менше ніж 1400 мм. Нижня частина огорожі повинна мати спеціальну металеву обшивку заввишки не менше ніж 300 мм.

Отвори для розтрубів між поверхами помосту повинні бути відшиті металевою сіткою з вічком, не більшим ніж 40 х 40 мм. У нижній частині розтруба, у місцях прилягання сітки до помосту обшивка виконується суцільною огорожею заввишки не менше ніж 300 мм. Висота розтруба над верхнім поверхом помосту повинна бути не меншою за 1600 мм. Для подачі сигналів під час пропускання цебра на вибій у прохідника-помостового повинен бути установлений звуковий сигналізатор.

Прохідницькі помости повинні бути обладнані оглядовими щілинами, що дозволяють прохідникові, відповідальному за пропускання цебер і вантажів через розтруби, бачити становище у вибої та обладнання, розташоване нижче помосту.

2.2.22. Роботи з переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинні виконуватися під керівництвом посадової особи згідно з планом заходів, затвердженим головним інженером шахтобудівельного управління (шахти).

Переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинно виконуватися за сигналами, що подаються за схемою: помост - нульовий майданчик - центральний пульт управління лебідками (лебідкою).

Забороняється експлуатація помостів без розпору.

2.2.23. Величина відставання кріплення або нижньої кромки опалубки від вибою і підірваної гірничої маси встановлюється проектом провадження робіт на проходку або поглиблення ствола.

У слабких і нестійких породах ця відстань не повинна перевищувати 1,0-1,5 м, а в проектах ведення робіт повинні передбачатися додаткові заходи безпеки, спрямовані на попередження обвалення порід.

2.2.24. Армування ствола повинно виконуватися зі спеціальних помостів або інших пристроїв. Проект виконання робіт з одночасного армування ствола і монтажу копра або устаткування в ньому повинен передбачати спеціальне перекриття ствола.

Під час армування ствола забороняється використовувати підвісні люльки як підйомні посудини, а також спускати матеріали й елементи армування під цебрами, що не мають спеціальних підвісних пристроїв заводського виготовлення, випробуваних у встановленому порядку, із зазначенням у паспорті на цебер максимально допустимого навантаження на ці пристрої.

2.2.25. Забороняється підтоплювання ствола, розташованого на гірничому відводі діючої шахти, без погодження з головним інженером шахти, проектною організацією і органом Держнаглядохоронпраці.

2.3. Очисні роботи

2.3.1. Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до паспорта виїмкової дільниці із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам.

Паспорти виїмкових дільниць на пластах з важкокерованими боковими породами та відробки окремих виїмкових дільниць (ціликів) на поверхах, що лежать вище, повинні затверджуватися з урахуванням рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском.

2.3.2. Забороняється ведення експлуатаційних робіт більше ніж у двох суміжних поверхах.

2.3.3. Усе устаткування комплексно-механізованих очисних вибоїв (мехкріплення, конвеєри, виймальні машини та ін.) повинне пройти передпускове налагодження перед прийняттям виїмкової дільниці до експлуатації. Під час експлуатації налагодження належить проводити регулярно в терміни, установлені інструкцією підприємства-виробника.

2.3.4. Ведення очисних робіт до первинної посадки основної покрівлі, первинна посадка основної покрівлі, а також підхід вибою до технічних меж виїмкової дільниці повинні проводитися згідно із заходами, передбаченими паспортом виїмкової дільниці.

Факт первинної посадки основної покрівлі оформляється актом, який затверджується головним інженером шахти.

2.3.5. У випадку зупинення робіт в очисній виробці на час понад добу повинні бути вжиті заходи щодо запобігання обваленню покрівлі в привибійному просторі, загазуванню чи затопленню. Відновлення робіт допускається з дозволу головного інженера шахти після огляду очисної виробки посадовими особами або спеціалістами.

2.3.6. У процесі роботи повинна проводитися перевірка стійкості покрівлі у вибої шляхом огляду й обстукування. У разі наявності ознак небезпеки обвалення покрівлі вибою або сповзання підошви на крутих пластах необхідно вибрати гірничу масу, що відшарувалася, і встановити додаткове кріплення.

2.3.7. Ширина вільного проходу людей в лавах, оснащених механізованими кріпленнями, повинна бути не меншою за 0,7 м, висота - не меншою за 0,5 м. У лавах з індивідуальним кріпленням повинен підтримуватися вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м.

2.3.8. У лавах, обладнаних механізованими комплексами, вузькозахватними комбайнами і струговими установками, вздовж конвеєра повинен бути установлений гучномовний зв'язок з приймально-передавальними пристроями, установленими через кожні 10 м, а також у штреках (хідниках) на їх сполученнях з лавою.

2.3.9. На пластах з кутом падіння 20 град. і вище, а також в умовах можливого сповзання виймальних машин по підошві під впливом власної ваги, робота їх дозволяється тільки із застосуванням запобіжної лебідки з дистанційним умиканням.

При роботі комбайнів, що рухаються по рамі конвеєра, запобіжні лебідки або інші рівноцінні пристрої, допущені до експлуатації Держнаглядохоронпраці, повинні застосовуватися на пластах з кутами падіння 9 град. і вище.

Забороняється перебування людей в лаві нижче комбайна:

а) під час спускання широкозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 20 град.;

б) під час роботи і спускання вузькозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 25 град., за винятком лав, що оснащені механізованим кріпленням, обладнаним огорожею, що перешкоджає потраплянню кусків вугілля чи породи в місце перебування людей.

У разі двокомбайнового виймання пересування комбайнів по одному тяговому ланцюгу дозволяється лише із застосуванням спеціальних пристроїв секціонування, що виключають складання тягових зусиль у ланцюгу. Місця кріплення ланцюга на пристроях секціонування повинні бути чітко позначені, щоб їх було видно машиністам комбайнів. Одночасна робота двох комбайнів з ланцюговою подачею допускається лише на пластах з кутом падіння меншим за 9 град.

2.3.10. Забороняється перебування і переміщення людей під час роботи стругової установки:

а) між стояками першого ряду кріплення і конвеєром або вибоєм лави;

б) на відстані, меншій за 1 м по падінню пласта від спрямовувальних балок або інших пристроїв закріплення приводних головок;

в) у нішах на відстані, меншій за 1,5 м від тягового ланцюга струга або секції конвеєра.

Під час підтягування стругової установки за підняттям пласта забороняється проводити інші роботи в лаві.

2.3.11. Виймання надштрекових ціликів біля вентиляційних штреків одночасно (по одній лінії) з відробкою лав нижчерозташованого поверху допускається лише при кутах падіння пласта до 30 град. і за наявності оконтурювальних штреків (просіків).

2.3.12. Доставка вугілля із очисної виробки до навантажувального пункту за наявності ціликів над штреком на пологих і похилих пластах допускається лише на передні печі або гезенки.

У разі підходу очисних виробок до технічних меж і охоронних ціликів може проводитися доставка вугілля з лави до навантажувального пункту на задні печі або гезенки відповідно до заходів, затверджених головним інженером шахти.

2.3.13. У разі відробки за простяганням пластів з кутами падіння понад 25 град. обов'язкове застосування біля вибою запобіжних помостів. У разі транспортування вугілля самопливом повинні бути встановлені гасники швидкості, а в місцях вигинів лави - огороджувальні пристрої.

Забороняється проводити виймання вугілля в уступі відбійним молотком у напрямку знизу вверх, а також працювати в уступах без рятувальних ніш у кутках уступів.

2.3.14. Вугле- і породоспускні скати (гезенки, печі) повинні бути забезпечені засобами для їх розбучування. Перепуск застряглого вугілля в гезенках, свердловинах, печах і скатах самопливом дозволяється проводити згідно зі спеціальними заходами.

2.3.15. У лавах на пластах з кутом падіння понад 18 град. забороняється доставка лісоматеріалів конвеєрами, не обладнаними спеціальними пристроями для утримування лісоматеріалів.

2.3.16. В очисних виробках повинно застосовуватися механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам.

Постійне індивідуальне кріплення повинно складатися з однотипних стояків з однаковими характеристиками за несучою здатністю.

Тип, конструкція й параметри кріплення очисного вибою визначаються паспортом виїмкової дільниці.

2.3.17. У разі застосування в очисній виробці дерев'яного кріплення повинен бути незнижуваний змінний запас кріпильних матеріалів, що розміщується поблизу вибою.

У разі застосування в очисному вибої індивідуального металевого кріплення необхідно мати запас цього кріплення, не менший за 5 %.

2.3.18. Під час виймання вугілля вузькозахватними комбайнами і стругами індивідуальне металеве кріплення повинно застосовуватися з консольними металевими верхняками. Допускається застосування інших видів кріплення, що забезпечують надійне підтримання покрівлі в привибійному просторі, особливо за комбайном у місці вигину конвеєра.

У лавах, закріплених металевим кріпленням, дозволяється застосування дерев'яних верхняків, а дерев'яних стояків - як контрольних.

2.3.19. Сполучення очисних виробок з відкатними (конвеєрними) та вентиляційними штреками (бремсбергами, уклонами, хідниками та ін.) повинні бути закріплені механізованим пересувним кріпленням. Застосування іншого виду кріплення допускається у разі неможливості застосування механізованого пересувного кріплення. Конструкція спеціальних видів кріплення сполучень помічається в паспорті виїмкової дільниці.

2.3.20. У комплексно-механізованих лавах допускається застосування індивідуального металевого кріплення на кінцевих ділянках, а також дерев'яного в місцях викладення бутових смуг і в місцях геологічних порушень.

Застосування дерев'яного кріплення в лавах з індивідуальним металевим кріпленням допускається в місцях геологічних порушень і на кінцевих ділянках у місцях викладення бутових смуг або зведення інших споруд для підтримання сполучень очисних вибоїв з виробками, що прилягають.

2.3.21. Заходи, що забезпечують безпеку робіт, пов'язаних з посадкою покрівлі, повинні включатися в паспорт.

Пересування секцій механізованого кріплення на пластах з кутом падіння понад 35 град. дозволяється проводити в напрямку знизу вверх.

При куті падіння пласта понад 15 град. проводити вибивання кріплення під час посадки покрівлі в лаві дозволяється в напрямку знизу вверх.

Забороняється ведення інших робіт нижче місця пересування посадочного кріплення у разі посадки покрівлі на похилих, крутопохилих та крутих пластах.

2.3.22. У лавах з індивідуальним кріпленням працівники, зайняті на посадці покрівлі, повинні перебувати в закріплених місцях. В органному кріпленні повинні залишатися вікна завширшки не менше ніж 0,7 м на відстані не більше ніж 5 м одне від одного.

У лавах, закріплених дерев'яним кріпленням, на пластах з кутом падіння, не вищим за 15 град., одночасно з посадкою покрівлі допускається ведення інших робіт (крім підривання і роботи механізмів, що створюють шум) за умови перебування людей на відстані не менш як 30 м від ділянки, наміченої до посадки. У разі посадки покрівлі не одночасно по всій довжині лави, а окремими ділянками, кількість їх повинна бути мінімальною. Вибивання кріплення і посадка повинні проводитися послідовно в одному напрямку. Порядок посадки покрівлі окремими ділянками або по всій лаві і заходи щодо безпечного ведення робіт визначаються в кожному окремому випадку паспортом виїмкової дільниці.

При застосуванні індивідуального металевого привибійного і різального кріплення на пластах з кутом падіння до 25 град. одночасно з посадкою допускається ведення й інших робіт у лаві на відстані від місця посадки, що визначається паспортом.

2.3.23. Бутовий штрек повинен бути закріплений тимчасовим кріпленням на відстані не менше ніж 3 м від його вибою.

Кожний бутовий штрек повинен мати закріплений вихід у робочий простір лави. Перед підриванням породи в бутових штреках у робочому просторі лави по лінії відриву породи повинно бути пробите оконтурювальне органне кріплення.

У бутових штреках з верхнім підриванням і бурінням шпурів з боку вибою на похилих, крутопохилих і крутих пластах, де проведення бутових смуг здійснюється самопідбучуванням, кріплення може не проводитися.

2.3.24. При слабких, нестійких бокових породах для забезпечення безпеки робіт повинна застосовуватися затяжка покрівлі, а на крутих пластах - і підошви.

У разі розробки пластів стелеуступним вибоєм обов'язкове кріплення із затяжкою ніжок уступів.

2.3.25. Кріплення, вибите під час підривних робіт, зарубки і відбою вугілля, перенесення устаткування, а також те, що вийшло з ладу через деформацію, витікання робочої рідини чи втрату деталей, які забезпечують безпеку його обслуговування, повинне бути відновлене або замінене.

2.3.26. Видалення дерев'яного кріплення під час посадки покрівлі в лавах повинно проводитися механізованим або підривним способом.

2.3.27. У разі затримки обвалення покрівлі понад установлений паспортом крок посадки необхідно застосовувати штучне обвалення. У цих випадках забороняється вести роботи в лаві з видобутку вугілля до обвалення покрівлі.

Роботи щодо підготовки до штучного обвалення покрівлі провадяться відповідно до заходів, розроблених відповідно до рекомендацій постійно діючої комісії з управління гірничим тиском і головним інженером шахти.

Забороняється провадити одночасно очисні та посадочні роботи в лавах довжиною до 100 м з індивідуальним кріпленням і важкокерованою покрівлею.

2.3.28. Дільничні станції напірного гідротранспорту необхідно розташовувати в спеціальних камерах, а при строках служби до одного року - в нішах. Станція повинна складатися з камери вуглесосів, приймального зумпфа корисною місткістю, не меншою за 10-хвилинну продуктивність вуглесосів, аварійного пульпозбірника.

2.3.29. Технологічні трубопроводи гідрошахт повинні споруджуватися і експлуатуватися відповідно до Інструкції з проектування, монтажу, випробування та експлуатації технологічних трубопроводів гідрошахт України, затвердженої Мінвуглепромом УРСР 19.11.84.

2.3.30. У приміщенні насосних і камері вуглесосних установок повинен бути телефон у шумоізольованій кабіні з виведеним сигнальним пристроєм, зв'язаний безпосередньо із загальношахтною телефонною станцією або гірничим диспетчером.

2.3.31. Перед початком роботи гідромонітора із сфери дії його струменя люди повинні бути виведені в безпечну зону. При автоматичному управлінні гідромонітором на підступах до сфери дії його струменя повинні вивішуватися знаки "Вхід заборонено. Працює гідромонітор".

2.3.32. При гідравлічному і механо-гідравлічному відбиванні вугілля в кожному діючому очисному вибої на управлінні монітором повинні працювати не менше двох працівників.