Про визнання договору недійсним

ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 22.06.95 Справа N 45/6-вн

( Додатково див. Постанову ВАСУ N 04-1/ЦА-45/6-вн-5/121 ( v_121800-95 ) від 12.12.95 )

За позовом САСК "Скіф" (м. Київ) до відповідача АБ "АвтоЗАЗбанк", ТОВ "Пінта" Про визнання договору недійсним

Суть спору: позивач - спеціалізована акціонерна страхова компанія "Скіф" (далі - СК) звернулась до суду з позовом до відповідачів: акціонерного банку "АвтоЗАЗбанк" (м. Запоріжжя) (далі - Банк) і Запорізького товариства з обмеженою відповідальністю "Пінта" (далі - ТОВ) про визнання недійсним договору страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту від 23.06.94 N 2-КР як такого, що укладений внаслідок обману.

У судовому засіданні позивач згідно зі ст. 22 АПК України ( 1798-12 ) заявив клопотання про доповнення підстав позову, вимагаючи визнання оспорюваного договору недійсним у зв'язку з його невідповідністю вимогам закону, оскільки особа, що його укладала, не мала на це відповідних повноважень.

Відповідач - Банк позовні вимоги повністю заперечує, вважаючи, що підстав для їх задоволення немає, і посилаючись при цьому на проведену слідчим з особливо важливих справ УВС Запорізької області перевірку, в ході якої не виявлено порушень при укладенні спірного договору (докладніше див. відзив на позов від 04.05.95 N 486 та додаток до нього від 19.06.95 N ІФ-3).

Відповідач - ТОВ повноважних представників у судове засідання не направив, відзив на позов не подав, позовних вимог за суттю і розміром не оспорив.

Розглянувши матеріали справи й заслухавши представників сторін, ВАС України встановив, що на підставі укладеного між СК в особі директора її Запорізького філіалу, ТОВ і Банком договору від 23.06.94 N 2-КР застраховано відповідальність ТОВ за непогашення кредиту і відсотків за користування ним згідно з кредитним договором від 24.06.94 N 274.

Враховуючи те, що виданим відповідно до Положення про Запорізький філіал СК дорученням від 04.01.94 N 23 директор цього філіалу не уповноважений укладати договори страхування відповідальності за непогашення кредиту, а доказів наступного схвалення вказаної угоди СК не подано, згідно зі ст. ст. 48, 62-63 ЦК України ( 1540-06 ) суд визнає оспорюваний договір недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону.

Посилання відповідача - Банку на результати проведеної слідчими органами УВС Запорізької області перевірки як на доказ правомірності оспорюваного договору не може бути взято до уваги, оскільки згідно зі ст.ст. 32-43 АПК України ( 1798-12 ) не потребують доказування факти, що визнані арбітражним судом загальновідомими або встановлені вироком суду з кримінальної справи чи рішенням суду з цивільної справи, які набрали чинності.

Доводи позивача щодо укладення ним спірної угоди внаслідок обману є необгрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що договір страхування укладений тоді, коли забезпечуваного ним зобов'язання ще не існувало, оскільки кредитний договір було укладено пізніше, а його умови представник відповідача відкладальними не вважає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 83, 84 АПК України ( 1798-12 ), суд ВИРІШИВ:

1. Договір страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту від 23.06.94 N 2-КР, укладений між спеціалізованою акціонерною страховою компанією "Скіф", ТОВ "Пінта" та АБ "АвтоЗАЗбанк", визнати недійсним.

2. Витрати зі сплати держмита поділити між сторонами порівну.

3. Стягнути з АБ "АвтоЗАЗбанк" (м. Запоріжжя) на користь спеціалізованої акціонерної страхової компанії "Скіф" 2333333 крб. витрат зі сплати держмита.

Видати наказ.

4. Стягнути з ТОВ "Пінта" (м. Запоріжжя) на користь спеціалізованої АСК "Скіф" 2333333 крб. витрат зі сплати держмита.

Видати наказ.

Надруковано: "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України", N 2, 1996 р.