Тип: Ухвала
№ 78-у(II)/2026
Дата: 03 вересня 2026 р.
Статус: Не визначено
УХВАЛА
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309 Кримінального процесуального кодексу України
Київ
3 вересня 2026 року
№ 78-у(II)/2026
Справа № 3-213/2025(423/25)
Другий сенат Конституційного Суду України у такому складі:
Юровська Галина Валентинівна – головуючий,
Водянніков Олександр Юрійович,
Городовенко Віктор Валентинович,
Лемак Василь Васильович,
Первомайський Олег Олексійович,
Різник Сергій Васильович – доповідач,
розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Різника С.В. та дослідивши матеріали справи, Другий сенат Конституційного Суду України
установив:
1. Маліновський Юрій Романович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням (вх. № 18/423 від 10 листопада 2025 року) визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
У статті 309 Кодексу визначено перелік ухвал слідчого судді, що їх може бути оскаржено під час досудового розслідування (частини перша, друга), та встановлено, що „інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді“ (частина третя).
Суб'єкт права на конституційну скаргу просить перевірити на відповідність частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 55 Конституції України статтю 309 Кодексу щодо „заборони оскарження в апеляційному порядку під час досудового розслідування ухвали слідчого судді, якою учаснику кримінального провадження відмовлено у задоволенні вимог його скарги зобов'язати уповноваженого слідчого розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України його клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, надати йому і його представнику можливість ознайомитись з усіма матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні та зробити копії документів, які знаходяться в матеріалах справи“.
2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.
2.1. У провадженні першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі – Слідчий відділ), перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, визначених частиною першою статті 364, частиною першою статті 365, частиною першою статті 366, частиною першою статті 371 Кримінального кодексу України.
Маліновський Ю.Р., який у зазначеному кримінальному провадженні має процесуальний статус заявника, подав слідчому Слідчого відділу клопотання, в якому просив надати йому та його представнику можливість ознайомитися з усіма матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні та зробити копії документів, які містяться в матеріалах справи.
Старший слідчий Слідчого відділу листом повідомив, що Маліновський Ю.Р., маючи процесуальний статус заявника, не має права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Маліновський Ю.Р. звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягала в нерозгляді поданого Маліновським Ю.Р. клопотання в належний спосіб, просив зобов'язати слідчого розглянути клопотання й надати йому та його представнику можливість ознайомитися з усіма матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні та зробити копії документів, які містяться в матеріалах справи.
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ухвалою від 23 квітня 2025 року у задоволенні скарги відмовив. У резолютивній частині цієї ухвали зазначено, що вона оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Водночас Маліновський Ю.Р. оскаржив її в апеляційному порядку.
2.2. Хмельницький апеляційний суд, керуючись приписами статті 309, частини четвертої статті 399 Кодексу, ухвалою від 5 травня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Маліновського Ю.Р., оскільки її подано на судове рішення, яке апеляційному оскарженню не підлягає.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 11 серпня 2025 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Маліновського Ю.Р. на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 5 травня 2025 року на підставі пункту 2 частини другої статті 428 Кодексу, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
3. Другий сенат Конституційного Суду України, розв'язуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з постановленням неодностайно Третьою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України Ухвали від 22 січня 2026 року № 19-3(II)/2026 про відмову у відкритті конституційного провадження в цій справі на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“, ураховує, що „попри те, що згідно зі статтею 309 Кодексу більшість ухвал слідчого судді <…> апеляційному оскарженню не підлягає, ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження щодо таких ухвал підлягають оскарженню в касаційному порядку без виключень (частина шоста статті 399 Кодексу).
Такий підхід законодавця зумовлений не метою забезпечення касаційного перегляду ухвали слідчого судді по суті, він спрямований саме на перевірку законності відмови особі в доступі до апеляційного перегляду. Відповідна потреба може виникнути, зокрема, коли, на думку скаржника, допущено очевидну помилку у визначенні виду процесуального рішення чи правової підстави його постановлення або коли юридичні наслідки відповідної ухвали безпосередньо призводять до порушення таких конституційних прав і свобод особи, ефективний захист яких питомо потребує апеляційного судового контролю“ [абзаци перший, другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15 липня 2026 року № 6-р(II)/2026].
3.1. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів убачається, що Маліновський Ю.Р. обґрунтовував у судах апеляційної та касаційної інстанцій можливість апеляційного оскарження постановленої у його справі ухвали слідчого судді тим, що, на його думку, вона підлягала апеляційному оскарженню відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норми права, оскільки є ухвалою, яка не передбачена приписами Кодексу.
Ураховуючи викладене, а також те, що предметом конституційної скарги Маліновського Ю.Р. є приписи Кодексу, що визначають перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, ухвала колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2025 року є остаточним судовим рішенням у справі суб'єкта права на конституційну скаргу.
Отже, Маліновський Ю.Р. вичерпав всі національні засоби юридичного захисту та дотримав строк подання конституційної скарги, визначений пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України „Про Конституційний Суд України“.
4. Згідно із Законом України „Про Конституційний Суд України“ конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих приписів) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга є прийнятною за умов її відповідності вимогам, визначеним, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
Конституційний Суд України зазначив, що „в пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України особі гарантовано безумовне право на апеляційний перегляд її справи по суті, але не встановлено таких самих за змістом і обсягом гарантій апеляційного оскарження тих процесуальних судових рішень, якими вирішуються окремі питання кримінального провадження“ [абзац перший підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15 липня 2026 року № 6-р(II)/2026].
4.1. Маліновський Ю.Р. твердить, що „положення ст. 309 КПК не можуть бути застосовані для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України за апеляційною скаргою учасника кримінального провадження, який відповідно до положень частин 1, 2 статті 55 КПК України є потерпілим і щодо якого уповноваженими особами (слідчим або прокурором) не виносилася вмотивована постанова про відмову у визнанні потерпілим“, та звертає увагу, що в його справі слідчий, який листом надав відповідь на клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, необґрунтовано твердить про те, що Маліновського Ю.Р. наділено правами (процесуальним статусом) заявника, у зв'язку з чим він не має процесуального права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Другий сенат Конституційного Суду України зазначає, що розв'язання питань, пов'язаних із набуттям процесуального статусу учасника кримінального провадження, не належить до повноважень Конституційного Суду України.
Таким чином, аналіз змісту та вимог конституційної скарги Маліновського Ю.Р. свідчить, що він не обґрунтував тверджень щодо неконституційності статті 309 Кодексу, натомість зацитував численні висновки суду касаційної інстанції щодо застосування приписів статті 309 Кодексу, висловив незгоду з ухвалою слідчого судді та його процесуальним статусом у кримінальному провадженні, визначеним органом досудового розслідування.
Отже, суб'єкт права на конституційну скаргу не дотримав вимог пункту 6 частини другої статті 55 Закону України „Про Конституційний Суд України“, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 8, 55, 147, 1511, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 36, 55, 56, 62, 67, 77, 83, 86 Закону України „Про Конституційний Суд України“, відповідно до § 45, § 54 Регламенту Конституційного Суду України Другий сенат Конституційного Суду України
постановив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Маліновського Юрія Романовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 309 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ДРУГИЙ СЕНАТ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ