Про визнання недійсними наказів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.08.2001

( Постанову скасовано на підставі Постанови Верховного Суду ( n0114700-02 ) від 11.02.2002 )

Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу Державного госпрозрахункового підприємства "Краянпостач" на рішення судової колегії по розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 22.05.2001 у справі за позовом Державного госпрозрахункового підприємства "Краянпостач" до Державного комітету промислової політики України, Фонду державного майна України про визнання недійсними наказів.

Рішенням судової колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 22.05.2001 Державному госпрозрахунковому підприємству "Краянпостач" відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (нині Державний комітет промислової політики України) від 17.12.93 N 743 та наказу від 27.02.2001 N 301/79 Фонду державного майна України та Державного комітету промислової політики України, наказу голови ліквідаційної комісії Державного госпрозрахункового підприємства "Краянпостач" від 02.03.2001 N 1.

Суд мотивував своє рішення тим, що зазначені накази не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, заявник вказує на помилкове застосування судовою колегією норм матеріального права до оцінки спірних наказів. Зокрема, звертається увага на те, що наказ Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.12.93 N 743 "Про реорганізацію державного підприємства "Краянпостач" шляхом приєднання його до Одеського заводу важкого кранобудування "Краян" не був реалізований і вже не може бути реалізований, оскільки підприємство ДГП "Краянпостач" є самостійним суб'єктом господарювання, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію, підприємство не виключено з державного реєстру, його установчі документи не визнані в установленому законом порядку такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Господарська діяльність підприємства здійснюється у повній відповідності до Закону України "Про підприємства в Україні". Підприємство зареєстровано і є платником податків, господарські відносини між ДГП "Краянпостач" та ВАТ "Холдингова компанія "Краян", з якого було свого часу виділено ДГП "Краянпостач", регулюються відповідними договорами.

Наказ N 301/79 від 27.02.2001 Державного комітету промислової політики України та Фонду державного майна України не відповідає вимогам Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) щодо повноважень органів державної влади по управлінню майном.

Наказ голови ліквідаційної комісії ДГП "Краянпостач" від 02.03.2001 за N 1 є нелегітимним, як похідний від незаконного наказу N 301/79 від 27.02.2001.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оспорюване рішення скасуванню з таких підстав.

Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 17.12.93 видано наказ N 743 "Про реорганізацію державного підприємства "Краянпостач" шляхом його приєднання до Одеського заводу важкого кранобудування "Краян".

Передачу майна ДГП "Краянпостач" за цим наказом повинно бути здійснено у місячний термін.

На час видання наказу N 743 підприємство "Краянпостач" мало статус державного госпрозрахункового підприємства, зареєстрованого в органах державної влади як самостійний господарюючий суб'єкт, мало відокремлене майно, тобто відповідало всім вимогам статті 23 ЦК ( 1540-06 ).

У 1997 році підприємство пройшло перереєстрацію в органах державної влади і отримало свідоцтво про державну реєстрацію N 142/97 від 08.05.97.

Між тим, наказом Мінмашпрому України від 22.02.94 N 250 на базі Одеського заводу важкого кранобудування "Краян" згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств" ( 210/93 ) створено відкрите акціонерне товариство "Краян".

Згідно зі статутом товариства його статутний фонд у 115526 млн. крб. поділено на 23110520 простих іменних акцій номінальною вартістю 50000 крб. кожна.

Чинним Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.92 N 8-92 ( 8-92 ) "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" зупинено дію пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 14.02.92 "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності" ( 2116-12 ) в частині повноважень Фонду державного майна України. Згідно з цим Декретом здійснення функцій по управлінню майном, що є у загальнодержавній власності, покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Фонд державного майна України згідно з Тимчасовим положенням, що затверджено Постановою Верховної Ради України від 07.07.92 N 2558-XII ( 2558-12 ), здійснює повноваження щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, які перебувають у державній власності, змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства.

Після створення на базі заводу "Краян" акціонерного товариства, ДГП "Краянпостач" та ВАТ "Краян" набули різної організаційно-правової форми і відносяться до різних видів підприємств (стаття 2 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), відповідно і управління цими підприємствами здійснюється різними органами з відповідними повноваженнями.

Виходячи з наведеного, Фонд державного майна України не мав правових підстав видавати наказ N 301/79 від 27.02.2001 спільно з Державним комітетом промислової політики України, оскільки управління ДГП "Краянпостач" не відноситься до його повноважень.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України.

Наказ N 743 від 17.12.93, який не було виконано до 22.02.94, дати видання наказу про створення на базі заводу "Краян" відкритого акціонерного товариства, не може бути виконано в майбутньому як такий, що втратив чинність.

Заперечення відповідача щодо того, що майно позивача було йому передано за відповідним актом і ввійшло до складу акціонерного товариства, є неспроможними і не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються передусім тим, що підприємство "Краянпостач" є на сьогодні діючим підприємством, не виключеним з державної реєстрації.

Більше того, підприємство "Краянпостач" після зміни у 1994 році заводом "Краян" організаційно-правового статусу перереєстровано у 1997 році в органах державної влади як повноцінний господарюючий суб'єкт і отримало свідоцтво про державну реєстрацію N 142197 від 08.04.97.

Наведене підтверджується і договорами про господарську діяльність, що укладені сторонами і містяться в матеріалах справи, а також ухвалою Одеського арбітражного суду від 14.06.99 у справі N 17-2/1007 про визнання ДГП "Краянпостач" кредитором з майновими вимогами на суму 121443399 грн. у справі про банкрутство ВАТ ХК "Краян".

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ), майно, що належить до державної власності і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, тобто підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать Закону та цілям його діяльності.

У разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію чи ліквідацію державного підприємства, трудовий колектив підприємства відповідно до пункту 2 статті 37 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) вправі вимагати передачі підприємства в оренду або перетворення його на інше підприємство, засноване на колективній власності.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) повноваження трудового колективу підприємства визначаються як вказаним Законом, так і статутом підприємства.

Рішення соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства ДГП "Краянпостач", зазначено у пункті 6.5 Статуту цього підприємства, виробляються і приймаються його органом управління за участю трудового колективу.

Враховуючи наведені положення стосовно права трудового колективу у випадку реорганізації чи ліквідації підприємства, виданню Мінмашпромом України наказу N 743 від 17.12.93 мало передувати відповідне з'ясування Міністерством ставлення трудового колективу ДГП "Краянпостач" до запропонованої реорганізації та бажання колективу скористатися правом, передбаченим пунктом 2 статті 37 Закону України "Про власність" ( 697-12 ).

Наказ N 743 від 17.12.93 не містить відомостей про те, що колектив підприємства ДГП "Краянпостач" відмовився від свого права, а тому міністерством здійснюється, як зазначено в наказі, "вдосконалення структури управління ВО "Краян" шляхом приєднання до нього ДГП "Краянпостач".

За таких обставин наказ N 743 від 17.12.93 не відповідає вимогам закону, а тому визнається недійсним.

При цьому судова колегія, зважаючи на клопотання позивача, вважає можливим відповідно до статті 80 ЦК ( 1540-06 ), статті 53 ГПК ( 1798-12 ) відновити ДГП "Краянпостач" пропущений процесуальний строк для оскарження наказу N 743 від 17.12.93, що виданий з порушенням закону.

Наказ N 301/79 по суті передбачає ліквідацію підприємства "Краянпостач" та повноваження ліквідаційної комісії, в той час як наказ N 743 від 17.12.93, на підставі якого видано наказ N 301/79 від 27.02.2001, передбачав реорганізацію ДГП "Краянпостач" шляхом його приєднання до заводу "Краян", на той час державного підприємства.

Ліквідація державного підприємства може бути здійснена за умов та в порядку, передбаченому статтею 35 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ).

Отже, наказ N 301/79 від 27.02.2001 не відповідає вимогам Закону ( 887-12 ) не тільки тому, що виданий Фондом держмайна України з перевищенням своїх повноважень, а і як такий, що суперечить наведеній нормі Закону.

Наказ передбачає передачу майна державного підприємства акціонерному товариству.

У даному випадку дії Державного комітету промислової політики України, що управляє державним майном, не відповідають вимогам статті 27 Закону України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) та статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Недійсним є і наказ голови ліквідаційної комісії ДГП "Краянпостач" N 1 від 02.03.2001, як похідний від наказу N 301/79 від 27.02.2001, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, рішення судової колегії Вищого арбітражного суду України від 22.05.2001 є помилковим, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 111-9, 111-10 ГПК ( 1798-12 ), судова колегія ПОСТАНОВИЛА:

1. Відновити Державному госпрозрахунковому підприємству "Краянпостач" пропущений процесуальний строк.

2. Касаційну скаргу Державного госпрозрахункового підприємства "Краянпостач" задовольнити.

3. Рішення судової колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 22.05.2001 скасувати, позов задовольнити. Визнати недійсними накази: Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України N 743 від 17.12.93, Фонду Державного майна України та Державного комітету промислової політики України за N 301/79 від 27.02.2001, наказ голови ліквідаційної комісії N 1 від 02.03.2001.