Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року

( Про приєднання до Договору та застереження до нього див. Закон N 248/94-ВР від 16.11.94 )

Дата підписання: 01.07.1968

Дата приєднання України: 16.11.1994

Дата набрання чинності для України: 05.12.1994

Держави, що укладають цей Договір, поіменовані нижче "Учасниками Договору",

враховуючи спустошливі наслідки, які мала б для всього людства ядерна війна, та необхідність, що випливає з цього, докласти всіх зусиль для запобігання загрозі виникнення такої війни та вжити заходів для безпеки народів,

вважаючи, що розповсюдження ядерної зброї серйозно збільшило б загрозу ядерної війни,

відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, що закликають до укладення угоди про запобігання більш широкому розповсюдженню ядерної зброї,

зобов'язуючись співробітничати з метою сприяння застосуванню гарантій Міжнародного агентства по атомній енергії щодо мирної ядерної діяльності,

висловлюючи свою підтримку зусиллям по дослідженню, вдосконаленню та іншим зусиллям щодо сприяння застосуванню в рамках системи гарантій Міжнародного агентства з атомної енергії принципу ефективних гарантій відносно руху вихідних та спеціальних матеріалів, що розщеплюються шляхом використання приладів та інших технічних засобів у визначених ключових місцях,

підтверджуючи той принцип, що блага мирного застосування ядерної технології, включаючи будь-які технологічні побічні продукти, які можуть бути отримані державами, що володіють ядерною зброєю, від розвитку ядерних вибухових пристроїв, мають бути доступними для мирних цілей усім державам-учасницям Договору, як тим, що володіють, так і таким, що не володіють ядерною зброєю,

будучи впевненими, що для здійснення цього принципу всі Учасники цього Договору мають право брати участь у якомога повному обміні науковою інформацією для подальшого розвитку використання атомної енергії в мирних цілях робити в цей розвиток свій внесок як самостійно, так і у співробітництві з іншими державами,

заявляючи про свій намір якомога швидше досягти припинення гонки ядерних озброєнь і вжити ефективних заходів у напрямі ядерного роззброєння,

наполегливо закликаючи до співробітництва всі держави для досягнення цієї мети,

нагадуючи про рішимість, виявлену Учасниками Договору про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою 1963 року ( 995_376 ) в його преамбулі, у прагненні назавжди досягти припинення всіх випробувальних вибухів ядерної зброї та продовжувати переговори з цією метою,

прагнучи сприяти пом'якшенню міжнародної напруженості та зміцненню довіри між державами з тим, щоб сприяти досягненню припинення виробництва ядерної зброї, знищенню всіх існуючих її запасів і виключенню ядерної зброї та засобів її доставки з національних арсеналів відповідно до договору про загальне і повне роззброєння під суворим і ефективним міжнародним контролем,

нагадуючи, що відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ) держави повинні утримуватися в своїх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави, так і в будь-який інший спосіб, несумісний з цілями Об'єднаних Націй, та що належить сприяти встановленню та підтриманню міжнародного миру та безпеки з найменшим відверненням світових людських сил і економічних ресурсів для справи озброєння,

погодилися про таке:

Стаття I

Кожна з держав-учасниць цього Договору, що володіє ядерною зброєю, зобов'язується не передавати будь-кому ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, а також контроль над такою зброєю чи вибуховими пристроями ні безпосередньо, ні посередньо, рівно як і ніяким чином не допомагати, не заохочувати і не спонукати будь-яку державу, що не володіє ядерною зброєю, до виробництва або придбання у будь-який інший спосіб ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю над такою зброєю чи вибуховими пристроями.

Стаття II

Кожна з держав-учасниць цього Договору, що не володіє ядерною зброєю, зобов'язується не приймати передачі від кого б то не було ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв, а також контролю над такою зброєю або вибуховими пристроями ні безпосередньо, ні посередньо; не виробляти та не придбавати у будь-який інший спосіб ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої, рівно як і не добиватися та не приймати будь-якої допомоги у виробництві ядерної зброї чи інших ядерних вибухових пристроїв.

Стаття III

(1) Кожна з держав-учасниць Договору, що не володіє ядерною зброєю, зобов'язується прийняти гарантії, як вони викладені в угоді, про яку будуть вестися переговори і яку буде укладено з Міжнародним агентством з атомної енергії відповідно до Статуту Міжнародного агентства по атомній енергії ( 995_164 ) та системи гарантій Агентства, виключно з метою перевірки виконання його зобов'язань, прийнятих відповідно до цього Договору, з тим щоб не допустити переключення ядерної енергії з мирного застосування на ядерну зброю чи інші ядерні вибухові пристрої. Процедури гарантій, що вимагаються цією статтею, здійснюються щодо вихідного чи спеціального матеріалу, який розщеплюється, незалежно від того, чи виробляється він, обробляється чи використовується в будь-якій основній ядерній установці або знаходиться за межами будь-якої такої установки. Гарантії, що вимагаються цією статтею, застосовуються до всього вихідного чи спеціального матеріалу, що розщеплюється в усій мирній ядерній діяльності в межах території такої держави, під її юрисдикцією чи такої, що здійснюється під її контролем де б то не було.

(2) Кожна з держав-учасниць Договору зобов'язується не надавати:

a) вихідного чи спеціального розщеплюваного матеріалу,

b) устаткування чи матеріалу, спеціально призначеного або підготовленого для обробки, використання чи виробництва спеціального матеріалу, що розщеплюється, будь-якій державі, що не володіє ядерною зброєю, для мирних цілей, якщо на цей вихідний чи спеціальний матеріал, що розщеплюється, не поширюються гарантії, які вимагаються цією Статтею.

(3) Гарантії, що вимагаються цією статтею, здійснюються такі, щоб відповідати статті IV цього Договору і уникати створення перешкод для економічного чи технологічного розвитку Учасників Договору чи міжнародного співробітництва у галузі мирної ядерної діяльності, включаючи міжнародний обмін ядерним матеріалом та обладнанням для обробки, використання чи виробництва ядерного матеріалу в мирних цілях відповідно до положень цієї статті та принципу застосування гарантій, викладеним в преамбулі Договору.

(4) Держави-учасниці Договору, що не володіють ядерною зброєю, укладають угоди з Міжнародним агентством по атомній енергії з метою виконання вимог цієї статті або в індивідуальному порядку, або спільно з іншими державами відповідно до Статуту Міжнародного агентства по атомній енергії ( 995_164 ). Переговори про такі угоди починаються протягом 180 днів з часу первісного набуття чинності цим Договором. Для держав, що здають на зберігання свої ратифікаційні грамоти чи документи про приєднання після закінчення періоду в 180 днів, переговори про такі угоди починаються не пізніше дати такої здачі. Такі угоди набувають чинності не пізніше вісімнадцяти місяців з дня початку переговорів.

Стаття IV

(1) Жодне з положень цього Договору не належить тлумачити як таке, що зачіпає невід'ємне право всіх Учасників Договору розвивати дослідження, виробництво та використання ядерної енергії в мирних цілях без дискримінації і відповідно до статей I та II цього Договору.

(2) Всі Учасники Договору зобов'язуються сприяти якомога повнішому обмінові устаткуванням, матеріалами, науковою та технічною інформацією про використання ядерної енергії в мирних цілях та мають право брати участь у такому обміні. Учасники Договору, які здатні робити це, також співпрацюють самостійно або спільно з іншими державами чи міжнародними організаціями, у справі сприяння подальшому розвитку використання ядерної енергії в мирних цілях, особливо на територіях держав-учасниць Договору, що не володіють ядерною зброєю, з належним урахуванням потреб регіонів світу, що розвиваються.

Стаття V

Кожний з Учасників цього Договору зобов'язується вжити відповідних заходів з метою забезпечення того, щоб відповідно до цього Договору, під відповідним міжнародним наглядом і шляхом відповідних міжнародних процедур потенційні блага від будь-якого мирного застосування ядерних вибухів були доступні державам-учасницям цього Договору, які не володіють ядерною зброєю, на недискримінаційній основі, і щоб вартість вибухових пристроїв, що використовуються, для таких Учасників Договору була такою низькою, наскільки це тільки можливо, і не включала витрат на їх дослідження та вдосконалення. Держави-учасниці цього Договору, що не володіють ядерною зброєю, зможуть отримувати такі блага згідно з спеціальною міжнародною угодою чи угодами через відповідний міжнародний орган, в якому належним чином представлені держави, що не володіють ядерною зброєю. Переговори з цього питання почнуться так швидко, наскільки це можливо, після набуття чинності цим Договором.

Держави-учасниці цього Договору, що не володіють ядерною зброєю, які цього побажають, можуть також отримувати такі блага відповідно до двосторонніх угод.

Стаття VI

Кожний Учасник цього Договору зобов'язується в дусі доброї волі вести переговори про ефективні заходи по припиненню гонки ядерних озброєнь у найближчому майбутньому та ядерному роззброєнню, а також про договір про загальне і повне роззброєння під суворим і ефективним міжнародним контролем.

Стаття VII

Жодне положення цього Договору не зачіпає права будь-якої групи держав укладати регіональні договори з метою забезпечення повної відсутності ядерної зброї на їх відповідних територіях.

Стаття VIII

(1) Будь-який Учасник цього Договору може запропонувати поправки до цього Договору. Текст будь-якої запропонованої поправки подається урядам-депозитаріям, котрі розсилають його всім Учасникам Договору. Потім, якщо цього вимагатиме одна третина або більше Учасників Договору, уряди-депозитарії скликають конференцію, на яку вони запрошують всіх Учасників Договору для розгляду такої поправки.

(2) Будь-яка поправка до цього Договору має бути затверджена більшістю голосів всіх Учасників Договору, включаючи голоси всіх держав-учасниць цього Договору, які володіють ядерною зброєю, та всіх інших Учасників Договору, що є членами Ради керуючих Міжнародного агентства по атомній енергії на дату розсилки такої поправки. Поправка набуває чинності для кожного Учасника Договору, який здає свою грамоту про ратифікацію поправки, після здачі на зберігання таких ратифікаційних грамот більшістю всіх Учасників Договору, включаючи ратифікаційні грамоти всіх держав-учасниць цього Договору, що володіють ядерною зброєю, і всіх інших Учасників Договору, які є членами Ради керуючих Міжнародного агентства по атомній енергії, на дату розсилки цієї поправки. Надалі вона набуває чинності для будь-якого іншого Учасника Договору після здачі ним на зберігання своєї грамоти про ратифікацію поправки.

(3) Через п'ять років після набуття чинності цим Договором у Женеві (Швейцарія) скликається конференція Учасників Договору для розгляду того, як діє цей Договір, щоб мати впевненість у тому, що цілі, викладені в преамбулі, та положення Договору здійснюються. Через кожні наступні п'ять років більшість Учасників Договору може, шляхом внесення пропозиції з цією метою урядам-депозитаріям, домогтися скликання подальших конференцій з метою розгляду того, як діє Договір.

Стаття IX

(1) Цей Договір є відкритим для підписання всіма державами. Будь-яка держава, яка не підпише Договір до набуття ним чинності, згідно з пунктом (3) даної статті, може приєднатися до нього в будь-який час.

(2) Цей Договір підлягає ратифікації державами, які підписали його. Ратифікаційні грамоти та документи про приєднання здаються на зберігання урядам Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучених Штатів Америки, котрі цим призначаються урядами-депозитаріями.

(3) Цей Договір набуває чинності після його ратифікації державами, уряди яких призначені депозитаріями Договору, і 40 іншими державами, що підписали цей Договір, та здачі ними на зберігання ратифікаційних грамот. Для цілей цього Договору державою, що володіє ядерною зброєю, є держава, яка виготовила і підірвала ядерну зброю чи інший ядерний вибуховий пристрій до 1 січня 1967 року.

(4) Для держав, ратифікаційні грамоти чи документи про приєднання яких будуть здані на зберігання після набуття чинності цим Договором, він набуває чинності в день здачі на зберігання їхніх ратифікаційних грамот чи документів про приєднання.

(5) Уряди-депозитарії безвідкладно повідомляють всі держави, що підписали та приєдналися до цього Договору, про дату кожного підписання, дату здачі на зберігання кожної ратифікаційної грамоти чи документа про приєднання, дату набуття чинності цим Договором, дату отримання будь-яких вимог про скликання конференції, а також про інші повідомлення.

(6) Цей Договір повинен бути зареєстрований урядами-депозитаріями відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ).

Стаття X

(1) Кожний Учасник цього Договору в порядку здійснення свого державного суверенітету має право вийти з Договору, якщо він вирішить, що пов'язані зі змістом цього Договору виняткові обставини поставили під загрозу найвищі інтереси його країни. Про такий вихід він повідомляє за три місяці всіх Учасників Договору і Раду Безпеки Організації Об'єднаних Націй. В такому повідомленні має міститися заява про виняткові обставини, які він розглядає як такі, що поставили під загрозу його найвищі інтереси.

(2) Через двадцять п'ять років після набуття Договором чинності скликається конференція для того, щоб вирішити, чи повинен Договір продовжувати залишатися чинним безстроково чи його дія має бути продовжена на додатковий певний період або періоди часу. Це рішення приймається більшістю Учасників Договору.

Стаття XI

Цей Договір, російський, англійський, французький, іспанський і китайський тексти якого є рівно автентичними, здається на зберігання до архівів урядів-депозитаріїв. Належним чином завірені копії цього Договору перепроваджуються урядами-депозитаріями урядам держав, що підписали Договір та приєдналися до нього.

На посвідчення чого ті, що нижче підписалися, належним чином на те уповноважені, підписали цей Договір.

Вчинено у трьох примірниках, у містах Москві, Вашингтоні і Лондоні липня місяця 1 дня тисяча дев'ятсот шістдесят восьмого року.