Директива Ради 2004/114/ЄС від 13 грудня 2004 року про умови допуску громадян третіх країн з метою навчання, учнівського обміну, неоплачуваного стажування чи волонтерської діяльності

ДИРЕКТИВА РАДИ 2004/114/ЄС

від 13 грудня 2004 року

про умови допуску громадян третіх країн з метою навчання, учнівського обміну, неоплачуваного стажування чи волонтерської діяльності

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Враховуючи Договір про заснування Європейської спільноти та зокрема його пункти (3)(a) та (4) першого підпункту Статті 63,

Враховуючи пропозиції Комісії,

Враховуючи Висновок Європейського парламенту (1),

Враховуючи Висновок Європейського соціально-економічного комітету (2),

Враховуючи Висновок Комітету регіонів (3),

__________

(1) Офіційний вісник C 68 E, 18.3.2004, с. 107

(2) Офіційний вісник C 133, 6.6.2003, с. 29

(3) Офіційний вісник C 244, 10.10.2003, с. 5

Оскільки:

1. Для поступового створення простору свободи, безпеки та справедливості Договір передбачає вживання заходів у галузях надання прихистку, імміграції та захисту прав громадян третіх країн.

2. Договір передбачає, що Рада має вжити заходів з імміграційної політики, які стосуються в'їзду й проживання, а також стандартів, що застосовуються до процедур видачі державами-членами довготермінових віз і дозволів на проживання.

3. На спеціальному засіданні в м. Тампере 15 та 16 жовтня 1999 року Європейська Рада визнала необхідність наближення національного законодавства з умов допуску та проживання громадян третіх країн і звернулася до Ради з проханням терміново прийняти рішення відповідно до пропозицій Комісії.

4. Ця Директива поважає основні права та дотримується принципів, викладених у Хартії Європейського Союзу про основні права.

5. Держави-члени повинні втілити положення цієї Директиви, не допускаючи дискримінації за ознаками статі, раси, кольору шкіри, етнічного чи соціального походження, релігії чи віри, політичних чи інших переконань, приналежності до національної меншини, майнового стану, народження, стану здоров'я, віку чи сексуальної орієнтації.

6. Однією з цілей діяльності Спільноти в галузі освіти є просування Європи в цілому як провідного світового центру в сфері освіти та професійної підготовки. Сприяння мобільності громадян третіх країн в Спільноті з метою навчання є ключовим фактором цієї стратегії. Також її частиною є наближення законодавства держав-членів з питань умов в'їзду та проживання.

7. Міграція в рамках цілей, викладених у цій Директиві, яка за визначенням є тимчасовою та не залежить від ситуації на ринку праці, є формою взаємного збагачення для залучених мігрантів, їхньої країни походження та приймаючої держави-члена, а також сприяє підвищенню рівня культурної обізнаності.

8. Термін «допуск» включає в'їзд та проживання громадян третіх країн у рамках цілей, викладених у цій Директиві.

9. Нові правила Спільноти ґрунтуються на визначеннях термінів «студент», «стажер», «заклад освіти» та «волонтер», які вже використовуються в правовому полі Спільноти, зокрема в різноманітних програмах, які здійснює Спільнота з метою підтримки мобільності відповідних осіб (Socrates, European Voluntary Service, тощо).

10. Тривалість та інші умови підготовчих курсів для студентів, викладені в цій Директиві, мають визначатися державами-членами відповідно до національного законодавства.

11. Громадяни третіх країн, які належать до категорій неоплачуваних стажерів і волонтерів та які, з огляду на вид діяльності чи тип отримуваної компенсації чи винагороди, визнаються робітниками відповідно до положень національного законодавстві, не підпадають під дію цієї Директиви. Допуск громадян третіх країн, які мають намір проводити спеціальні дослідження в галузі медицини, має визначатися державами-членами.

12. Свідченням зарахування студента до закладу вищої освіти може слугувати, окрім іншого, лист чи довідка про його/її зарахування.

13. Під час оцінювання наявності достатніх коштів можуть братися до уваги стипендії.

14. Може бути відмовлено в допуску в у рамках цілей, викладених у цій Директиві, у разі наявності належно обґрунтованих причин. Зокрема, у допуску може бути відмовлено, якщо держава-член, ґрунтуючись на оцінюванні фактів, вважає, що той чи той громадянин третьої країни становить потенційну загрозу громадському порядку чи громадській безпеці. Поняття громадського порядку може включати ув'язнення за вчинення тяжкого злочину. У цьому контексті варто зазначити, що поняття громадського порядку й громадської безпеки також включають випадки, у яких громадянин третьої країни належить чи належав до організації, яка підтримує тероризм, підтримує чи підтримувала таку організацію, має чи мала екстремістські переконання.

15. У разі виникнення сумнівів стосовно підстав подання клопотання про доступ, держави-члени повинні мати змогу вимагати всі необхідні докази для вивчення її обґрунтованості, зокрема, на основі зазначеної навчальної програми заявника з метою боротьби зі зловживаннями процедурами, викладеними в цій Директиві.

16. Необхідно сприяти мобільності студентів, які є громадянами третіх країн і навчаються в декількох державах-членах так само, як і доступу громадян третіх країн, які беруть участь у програмах Спільноти з метою підтримки мобільності всередині та в напрямку Спільноти у рамках цілей, викладених у цій Директиві.

17. Для дозволу початкового в'їзду на свою територію держави-члени повинні мати змогу своєчасно видавати дозвіл на проживання чи візи, якщо дозволи на проживання видаються виключно на їхній території.

18. Для того, аби дозолити студентам, які є громадянами третіх країн, покрити частину вартості навчання, їм має бути надано доступ до ринку праці відповідно до умов, викладених у цій Директиві. Принцип доступу студентів до ринку праці відповідно до умов, викладених у цій Директиві, має бути загальним правилом; утім, виняткових обставин, держави-члени повинні мати можливість брати до уваги ситуацію на своїх ринках праці.

19. Поняття попереднього погодження містить надання дозволів на роботу студентам, які бажають бути залученими до економічної діяльності.

20. Ця Директива не впливає на національне законодавство в галузі часткової занятості.

21. Потрібно передбачити умови для здійснення процедур пришвидшеного доступу з метою навчання або учнівського обміну відповідно до процедур, що застосовуються зареєстрованими організаціями в державах-членах.

22. Всі держави-члени повинні забезпечити доступ громадськості до повного обсягу регулярно оновлюваної інформації, зокрема в мережі Інтернет, стосовно закладів, зазначених у цій Директиві, навчальних програм, на які може бути зараховано громадян третіх країн, а також умов і процедур в'їзду та проживання на їхніх територіях.

23. Ця Директива не повинна жодним чином впливати на застосування Регламенту Ради (ЄС) № 1030/2002 від 13 червня 2002 року, яка визначає єдиний формат дозволів на проживання для громадян третіх країн (4).

__________

(4) Офіційний вісник L 157б 15.6.2002б с. 1.

24. Оскільки мета цієї Директиви, а саме визначення умов допуску громадян третіх країн з метою навчання, учнівського обміну, неоплачуваного стажування чи волонтерської діяльності, не може бути в повному обсязі досягнута державами-членами та може, з огляду на рівень впливу, бути більш успішно досягнута на рівні Спільноти, Спільнота може вжити заходів, відповідно до принципу субсидіарності, викладеному в Статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорціональності, викладеному в зазначеній Статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення такої мети.

25. Відповідно до Статей 1 та 2 Протоколу про позицію Сполученого Королівства та Ірландії, що додається до Договору про Європейський Союз та Договору про заснування Європейської спільноти та, без впливу на Статтю 4 зазначеного Протоколу, ці держави-члени не беруть участь у прийнятті цієї Директиви, на них не накладаються її положення та вони не є суб'єктами її застосування.

26. Відповідно до Статей 1 та 2 Протоколу про позицію Данії, що додається до Договору про Європейський Союз та Договору про заснування Європейської спільноти, Данія не бере участь у прийнятті цієї Директиви, на неї не накладаються її положення та вона не є суб'єктом її застосування,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет

Метою цієї Директиви є визначити:

(a) умови допуску громадян третіх країн на територію держав-членів на період, що перевищує три місяці, з метою навчання, учнівського обміну, неоплачуваного стажування чи волонтерської діяльності;

(b) правила, які стосуються процедур допуску громадян третіх країн на територію держав-членів для вказаних цілей.

Стаття 2

Визначення

У Цілях цієї Директиви:

a) «громадянин третьої країни» означає особу, яка не є громадянином Європейського Союзу відповідно до визначення Статті 17(1) Договору;

b) «студент» означає громадянина третьої країни, прийнятого закладом вищої освіти та допущеного на територію держави-члена з метою реалізації його/її основної діяльності - денної форми навчання, результатом якого стане здобуття вищої освіти, яка відповідним чином визнається державою-членом, включаючи дипломи, сертифікати чи докторські ступені в закладі вищої освіти, що може містити підготовчий курс перед початком такого навчання відповідно до національного законодавства;

c) «учень» означає громадянина третьої країни, допущеного на територію держави-члена для проходження офіційно визнаної програми середньої освіти в контексті програми обміну, яка проводиться організацією, що визнається державою-членом такою, що має право провадити таку діяльність відповідно до національного законодавства чи адміністративної практики;

d) «неоплачуваний стажер» означає громадянина третьої країни, якого допущено на територію держави-члена на період стажування без отримання винагороди відповідно до національного законодавства

e) «заклад» означає державний чи приватний заклад, який визнається приймаючою державою-членом та/або чиї навчальні програми визнаються відповідно до національного законодавства або адміністративної практики в рамках цілей, викладених у цій Директиві;

f) «програма волонтерської діяльності» означає програму дій практичної солідарності, що ґрунтується на програмах держави або Спільноти й орієнтується на досягнення цілей громадського інтересу;

g) «дозвіл на проживання» означає дозвіл, виданий владою держави-члена, який дозволяє громадянину третьої країни легально перебувати на її території відповідно до Статті 1(2)(a) Регламенту (ЄС) № 1030/2002.

Стаття 3

Сфера застосування

1. Ця Директива має застосовуватися до громадян третіх країн, які подають клопотання про допуск на територію держави-члена з освітньою метою.

Держави-члени також можуть застосовувати цю Директиву до громадян третіх країн, які подають клопотання про допуск з метою участі в програмах учнівського обміну, неоплачуваного стажування чи волонтерської діяльності.

2. Ця Директива не застосовується до:

a) громадян третіх країн, які проживають на території держави-члена як особи, яким надано прихисток або в рамках програм додаткового чи тимчасового захисту;

b) громадян третіх країн, чиє видворення було призупинено з фактичних чи юридичних причин;

c) громадян третіх країн, які є членами родини громадян Союзу, які користуються своїм правом на вільне пересування Спільнотою;

d) громадян третіх країн, які користуються правом на постійне проживання в державі-члені відповідно до Директиви Ради 2003/109/ЄС від 25 листопада 2003 року про статус громадян третіх країн, які проживають на довготерміновій основі (5) та користуються своїм правом проживати на території іншої держави-члена з метою освіти чи проходження професійного навчання;

e) громадян третіх країн, які відповідно до національного законодавства конкретної держави-члена вважаються робітникам або самозайнятими особами.

__________

(5) Офіційний вісник L 16, 23.1.2004, с. 44.

Стаття 4

Сприятливі обставини

1. Ця Директива не повинна перешкоджати таким сприятливим обставинам:

a) двостороннім або багатостороннім угодам між Спільнотою, чи Спільнотою та її державами-членами з однією або декількома третіми державами; або

b) двостороннім або багатостороннім угодам між однією, чи декількома державами-членами та однією, чи декількома третіми країнами.

2. Ця Директива не повинна перешкоджати праву держав-членів приймати чи зберігати існуючі положення, які є більш сприятливими стосовно осіб, до яких вона застосовується.

РОЗДІЛ II

УМОВИ ДОПУСКУ

Стаття 5

Принцип

Допуск громадян третіх країн згідно цієї Директиви має підпорядковуватися вимозі перевірки документальних свідчень, що підтверджують його/її відповідність умовам, викладеним у Статті 6 та 7-11 залежно від застосовуваної категорії.

Стаття 6

Загальні умови

1. Громадянин третьої країни, який подає клопотання про допуск у рамках цілей, зазначених у Статтях 7-11, повинен:

a) надати дійсний документ для виїзду за кордон, передбачений національним законодавством. Держави-члени можуть вимагати, аби період дії документу для виїзду за кордон був не коротшим за тривалість запланованого перебування;

b) якщо відповідно до національного законодавства він/вона є неповнолітньою особою - надати дозвіл батьків на заплановане перебування;

c) мати страховий поліс на випадок хвороби та інших ризиків, від яких зазвичай застраховані його співвітчизники в конкретній державі-членкині;

d) не вважатися загрозою громадському порядку, громадській безпеці чи громадському здоров'ю;

e) надати підтвердження про сплату за розгляд клопотання відповідно до Статті 20 у разі, якщо цього вимагає держава-член.

2. Держави-члени мають сприяти процедурі допуску громадян третіх країн, зазначених у Статтях 7-11, які беруть участь у програмах Спільноти, що розвивають мобільність у напрямку або на території Спільноти.

Стаття 7

Спеціальні умови для студентів

1. Окрім загальних умов, викладених у Статті 6, громадянин третьої країни, який подає клопотання про допуск з метою навчання, повинен:

a) бути прийнятим закладом вищої освіти для проходження навчальної програми;

b) надати підтвердження, якого вимагає держава-член, що протягом його/її перебування він/вона матиме достатні ресурси, необхідні для покриття його/її витрат на життєзабезпечення, навчання й повернення. Держави-члени мають опублікувати мінімальні місячні кошти, необхідні для зазначених цілей, без упередженості впродовж індивідуального розгляду кожного конкретного випадку;

c) надати підтвердження достатнього рівня володіння мовою викладання відповідної навчальної програми у випадку, якщо цього вимагає держава-член;

d) надати підтвердження про сплату платежів, передбачених закладом, у випадку, якщо цього вимагає держава-член.

2. Студенти, які в результаті зарахування до закладу автоматично отримують право на страховий поліс на випадок хвороби та інших ризиків, від яких зазвичай застраховані їхні співвітчизники в конкретній державі-члені, вважаються такими, що відповідають вимозі Статті 6(1)(c).

Стаття 8

Мобільність студентів

1. Не порушуючи положення Статей 12(2), 16 та 18(2), громадянин третьої країни, якого вже було допущено як студента та який подає клопотання про продовження частини вже розпочатого навчання на території іншої держави-члена, має бути допущений такою державою-членом протягом часу, який не заважатиме проходженню відповідного навчання, але в той же час залишаючи компетентним органам достатній час для розгляду клопотання якщо він/вона:

a) відповідає вимогам, викладеним у Статтях 6 та 7 стосовно такої держави-члена; та

b) разом зі своїм клопотанням про допуск надав/ла відповідну академічну довідку та повне документальне підтвердження того, що курс, який він/вона бажає пройти, насправді доповнює вже пройдений; та

c) бере участь у програмі Спільноти або двосторонній програмі обміну, або був/ла допущений на територію держави-члена в якості студента на термін не менше двох років.

2. Вимоги, викладені в абзаці 1(c), не повинні застосовуватися у випадку, якщо студент у рамках своєї навчальної програми має відвідувати частину курсу в закладі на території іншої держави-члена.

3. Компетентні органи першої держави-члена повинні, на запит компетентних органів другої держави-члена, надати відповідну інформацію стосовно перебування студента на території першої держави-члена.

Стаття 9

Спеціальні умови для учнів

1. Відповідно до Статті 3, громадянин третьої країни, який подає клопотання про допуск за програмою учнівського обміну, окрім загальних положень, викладених у Статті 6, повинен:

a) бути не молодшим та не старшим за вік, визначений відповідною державою-членом;

b) надати підтвердження зарахування до закладу середньої освіти;

c) надати підтвердження участі у визнаній програмі учнівського обміну, яка здійснюється організацією, що визнається державою-членом такою, що має право провадити таку діяльність відповідно до національного законодавства чи адміністративної практики;

d) надати підтвердження того, що організація, що займається учнівським обміном, бере на себе відповідальність за нього/неї на період його/її перебування на території відповідної держави-члена, зокрема в питаннях, які стосуються коштів на життєзабезпечення, навчання, медичний догляд та повернення;

e) протягом часу перебування проживати в родині, яка відповідає вимогам, визначеним відповідною державою-членом й обраною відповідно до правил програми учнівського обміну, у якій він/вона бере участь.

2. Держави-члени можуть обмежувати допуск учнів, які беруть участь у програмі обміну, громадянами тих третіх країн, які пропонують аналогічні можливості для їхніх громадян.

Стаття 10

Спеціальні умови для неоплачуваних стажерів

Як зазначено в Статті 3, громадянин третьої країни, який подає клопотання про допуск у якості неоплачуваного стажера, окрім загальних положень, викладених у Статті 6, повинен:

a) підписати договір про стажування, який, якщо це необхідно, затверджується відповідним органом держави-члена відповідно до її законодавства або адміністративної практики для безоплатного стажування в державному або приватному закладі чи закладі професійної освіти, який визнається державою-членом відповідно до її законодавства або адміністративної практики;

b) надати запитувані державою-членом підтвердження, що він/вона упродовж перебування матиме достатні ресурси для покриття витрат на власне життєзабезпечення, стажування й повернення. Держави-члени мають опублікувати мінімальні місячні ресурси, необхідні для зазначених цілей, без упередженості впродовж індивідуального розгляду кожного конкретного випадку;

c) здобути базову мовну підготовку для отримання рівня знань, необхідного для стажування, якщо цього вимагає держава-член.

Стаття 11

Спеціальні умови для волонтерів

Як зазначено в Статті 3, громадянин третьої країни, який подає клопотання про допуск за програмою волонтерської діяльності окрім загальних положень, викладених у Статті 6, повинен:

a) бути не молодшим та не старшим за вік, визначений відповідною державою-членом;

b) укласти договір із організацією, яка у відповідній державі-члені займається програмою волонтерської діяльності, у якій він/вона бере участь, надавши перелік завдань, умови, відповідно до яких здійснюється нагляд за виконанням таких завдань, робочі години, доступні кошти на покриття витрат, пов'язаних із переміщенням, життєзабезпеченням, проживанням і кишенькові гроші на період його/її перебування та, якщо це передбачено, підготовку, яку він/вона пройде для виконання своєї діяльності;

c) надати підтвердження, що організація, яка відповідає за програму волонтерської діяльності, в якій він/вона бере участь, придбала поліс цивільного страхування та бере повну відповідальність за нього/неї на період його/її перебування, зокрема в питаннях, які стосуються коштів на життєзабезпечення, медичний догляд та повернення;

d) та, в разі, якщо приймаюча держава-член цього окремо вимагає, отримати базові знання з мови, історії, соціальних та політичних структур такої держави-члена.

РОЗДІЛ III

ДОЗВОЛИ НА ПРОЖИВАННЯ

Стаття 12

Дозвіл на проживання для студентів

1. Дозвіл на проживання видається студентам на термін не менше одного року та може бути поновлений, якщо його власник відповідає умовам Статей 6 та 7. У випадку, коли тривалість навчального курсу становить менше одного року, дозвіл видається на період тривалості курсу.

2. Не порушуючи положень Статті 16, у поновленні дозволу на проживання може бути відмовлено або дозвіл може бути відкликано, якщо його власник:

a) не дотримується обмежень на доступ до економічної діяльності, встановлених Статтею 17;

b) не досягає необхідного прогресу в навчанні відповідно до національного законодавстві або адміністративної практики.

Стаття 13

Дозвіл на проживання для учнів

Дозвіл на проживання для учнів шкіл видається на термін не більше одного року.

Стаття 14

Дозвіл на проживання для неоплачуваних стажерів

Термін дії дозволу на проживання, виданого неоплачуваному стажерові, має збігатися з періодом стажування або має видаватися на термін не більше одного року. У виняткових випадках він може бути поновлений лише один раз тільки на час, необхідний для здобуття професійної кваліфікації, яка визнається державою-членом відповідно до її законодавства або адміністративної практики за умови, якщо власник відповідає умовам, викладеним у Статтях 6 та 10.

Стаття 15

Дозвіл на проживання для волонтерів

Дозвіл на проживання для волонтерів видається на термін не більше одного року. У виняткових випадках, якщо тривалість програми становить більше одного року, термін дії дозволу на проживання може збігатися з цим періодом.

Стаття 16

Відкликання або непоновлення дозволу на проживання

1. Держави-члени можуть відкликати або відмовити в поновленні дозволу на проживання, виданого відповідно до положень цієї Директиви в разі, якщо його було отримано нечесним шляхом, або в разі, коли власник не відповідав чи більше не відповідає умовам в'їзду, викладеним у Статті 6 та відповідних положеннях Статей 7-11.

2. Держави-члени можуть відкликати або відмовити в поновленні дозволу на проживання, ґрунтуючись на положеннях громадського порядку, громадської безпеки або громадського здоров'я.

РОЗДІЛ IV

ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ДО ВІДПОВІДНИХ ГРОМАДЯН ТРЕТІХ КРАЇН

Стаття 17

Економічна діяльність студентів

1. У вільний від навчання час та відповідно до правил і умов, які застосовуються стосовно відповідної діяльності в приймаючій державі-члені студенти повинні мати право на працевлаштування та можуть мати право провадити самозайняту економічну діяльність. Може враховуватися ситуація на ринку праці приймаючої держави-члена.

За необхідності держави-члени повинні видавати студентам та/або роботодавцям попередній дозвіл відповідно до національного законодавства.

2. Кожна держава-член повинна визначити максимальну кількість годин на тиждень або днів чи місяців на рік, які виділяються для провадження такої діяльності, що повинно становити не менше 10 годин на тиждень, або еквівалентну кількість днів чи місяців чи рік.

3. Доступ до економічної діяльності протягом першого року проживання може обмежуватися приймаючою державою-членом.

4. Держави-члени можуть вимагати від студентів звітувати заздалегідь, або в іншому порядку, органу влади, визначеному державою-членом, про своє залучення до економічної діяльності. Від їхніх роботодавців також може вимагатися звітування заздалегідь, або в іншому порядку.

РОЗДІЛ V

ПРОЦЕДУРИ ТА ПРОЗОРІСТЬ

Стаття 18

Процедурні гарантії та прозорість

1. Рішення щодо клопотання про отримання або поновлення дозволу на проживання повинно бути прийнято, а заявника поінформовано протягом часу, який не створюватиме перешкод для проходження відповідного навчання, водночас залишаючи компетентним органам достатньо часу для розгляду клопотання.

2. Якщо інформація, надана на додаток до клопотання, неповна, розгляд клопотання може бути призупинено, а компетентні органи повинні поінформувати заявника про необхідну додаткову інформацію.

3. Рішення стосовно відмови у видачі дозволу на проживання повинно бути донесено до громадянина третьої країни, який подавав клопотання, згідно процедур сповіщення, передбачених відповідним національним законодавством. У такому сповіщенні повинні бути зазначені можливі дії для виправлення ситуації й часовий проміжок для вчинення таких дій.

4. У випадку, якщо в клопотанні відмовлено або дозвіл на проживання, виданий відповідно до цієї Директиви відкликано, відповідна особа повинна мати право на оскарження в судовому порядку в компетентних органах відповідної держави-члена.

Стаття 19

Прискорена процедура видачі дозволів на проживання або віз для студентів та учнів

Допускається укладання угоди про запровадження прискореної процедури допуску, яка дозволяє видачу дозволів на проживання або віз на ім'я відповідного громадянина третьої країни між органом влади держави-члена, до компетенції якого належать питання в'їзду та проживання студентів, або учнів, які є громадянами третіх країн, та закладом вищої освіти чи організацією, яка займається програмами учнівського обміну та визнається державою-членом такою, що має право провадити таку діяльність відповідно до національного законодавства чи адміністративної практики.

Стаття 20

Оплата послуг

Держави-члени можуть вимагати від заявників оплатити послуги розгляду клопотань відповідно до цієї Директиви.

РОЗДІЛ VI

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 21

Звітування

Періодично, а вперше - до 12 січня 2010 року Комісія повинна звітувати перед Європейським Парламентом та Радою про застосування цієї Директиви в державах-членах та за потреби пропонувати зміни.

Стаття 22

Транспозиція

Держави-члени повинні ввести в дію закони, розпорядження та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви до 12 січня 2007 року. Про це вони мають поінформувати Комісію.

Коли держави-члени вживатимуть зазначені заходи, вони повинні посилатися на цю Директиву або повинні містити таке посилання під час офіційного опублікування. Спосіб, у який буде здійснено посилання, має бути визначено державами-членами.

Стаття 23

Перехідні положення

У якості відступу від положень, викладених у Розділі III, та упродовж не більше двох років від дати, зазначеної в Статті 22, держави-члени не зобов'язані видавати дозволи, передбачені цією Директивою, у формі дозволів на проживання.

Стаття 24

Часові обмеження

Не порушуючи другий підпункт Статті 4(2) Директиви 2003/109/ЄС, держави-члени не зобов'язуються враховувати час, упродовж якого студент, учень за обміном, неоплачуваний стажер або волонтер проживали в такій якості на їхній території з метою надання таким громадянам третіх країн інших прав відповідно до національного законодавства.

Стаття 25

Набування чинності

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після дня публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 26

Адресати

Цю Директиву адресовано державам-членам відповідно до Договору про заснування Європейської спільноти.

Вчинено в м. Брюсселі 13 грудня 2004 року.

За Раду

Президент

Б.Р. БОТ

(B.R. BOT)

{Переклад українською мовою здійснено фахівцями Національної академії педагогічних наук України}

*---*

Директива Совета 2004/114/ЕС об условиях допуска граждан третьих стран в целях образования, обмена учащимися, неоплачиваемой профессиональной подготовки или волонтерской деятельности

13 декабря 2004 года

Публикуемая Директива, изданная в контексте иммиграционной политики ЕС (пп. 3 - 4 ст. 63 Договора об учреждении Европейского сообщества 1957 г., посвящена так называемой "неэкономической миграции" в Европейский Союз. Ее объектами выступают иностранцы ("граждане третьих стран"), приезжающие на срок более 3 месяцев в иных целях, нежели трудоустройство или осуществление самостоятельной экономической деятельности. Это:

1) "студенты" (франц.: etudiant; нем.: Student) - иностранцы, приезжающие в целях получения образования в высших учебных заведениях государств-членов Европейского Союза;

2) "учащиеся" (франц.: eleve; нем.: Schuler) - ученики школ или иных учреждений среднего образования, приезжающие по программам обмена с аналогичными учреждениями государств - членов Европейского Союза;

3) "неоплачиваемые стажеры" (франц.: stagiaire non remunere; нем.: unbezahlter Ausbildender) - иностранцы, которые на безвозмездной основе проходят профессиональную подготовку на предприятиях или в учреждениях профессионального обучения на территории Европейского Союза;

4) "волонтеры" (франц.: volontaire; нем.: Freiwillige) - иностранцы, приезжающие в целях бесплатного выполнения работ общественно-полезного и, в частности, гуманитарного характера в рамках официально одобренных "программ волонтерской деятельности" (франц.: programme de volontariat; нем.: Freiwilligendienst).

В отношении всех указанных категорий лиц Директива предусматривает единообразные (гармонизированные) условия их въезда и пребывания в ЕС, включая правила выдачи и продления видов на жительство.

Предусмотренные условия, однако, в полной мере распространяются лишь на иностранных студентов, которым Директива также предоставила ограниченные возможности по учебе в разных государствах-членах (ст. 8 "Мобильность студентов") и по осуществлению экономической деятельности (ст. 17 "Осуществляемая студентами экономическая деятельность").

В отношении других вышеупомянутых категорий граждан третьих стран правила Директивы носят факультативный характер. Государства-члены вправе применять их к приезжающим из-за пределов ЕС иностранным учащимся, стажерам и волонтерам, но не обязаны делать это (см. абзац второй параграфа 1 ст. 3 "Сфера применения").

С учетом особенностей реализации иммиграционной политики ЕС публикуемая Директива не имеет обязательной силы для Дании, Великобритании и Ирландии (см. пп. 25 - 26 преамбулы). Все остальные государства-члены должны привести свое внутреннее право в соответствии с ее положениями до 12 января 2007 г. (ст. 22 "Трансформация").

Кроме настоящей Директивы вопросы неэкономической миграции в Европейский Союз регулирует "Директива 2005/71/ЕС Совета от 12 октября 2005 г. об особой процедуре допуска граждан третьих стран в целях научных исследований".

СОВЕТ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА,

Руководствуясь Договором об учреждении Европейского сообщества и, в частности, подпунктом "a" пункта 3 и пунктом 4 первого абзаца его статьи 63,

На основании предложения Комиссии,

С учетом заключения Европейского парламента,

С учетом заключения Европейского экономического и социального комитета,

С учетом заключения Комитета регионов,

Принимая во внимание нижеследующее:

(1) В целях поступательного создания пространства свободы, безопасности и правосудия Договор предусматривает принятие мер по вопросам убежища, иммиграции и защиты прав граждан третьих стран.

(2) Договор предусматривает, что Совет принимает меры, относящиеся к иммиграционной политике, в области условий въезда и пребывания, а также нормы, касающиеся процедур выдачи государствами-членами долгосрочных виз и видов на жительство.

(3) На своем специальном заседании в Тампере 15 и 16 октября 1999 г. Европейский совет подчеркнул необходимость сближения национальных законодательств об условиях допуска и пребывания граждан третьих стран и с этой целью обратился с призывом к Совету оперативно принять решения на основании предложений Комиссии.

(4) Настоящая Директива соблюдает основные права и следует принципам, которые признаны Хартией Европейского Союза об основных правах.

(5) Государства-члены должны претворять в жизнь положения настоящей Директивы без дискриминации по признакам пола, расы, цвета кожи, этнического или социального происхождения, генетических черт, языка, религии или убеждений, политических или любых иных взглядов, принадлежности к национальному меньшинству, имущественного положения, рождения, инвалидности, возраста или сексуальной ориентации.

(6) Одной из задач Сообщества в образовательной сфере является продвижение Европы в целом как всемирного передового центра по образованию и профессиональному обучению. Содействие мобильности граждан третьих стран в Сообщество в целях образования служит ключевым элементом этой стратегии. Ее составной частью выступает сближение национальных законодательств государств-членов по вопросам условий въезда и пребывания.

(7) Миграция в целях, предусмотренных в настоящей Директиве, имеющая, в принципе, временный характер и не зависящая от состояния рынка труда в принимающем государстве-члене, представляет собой вклад в общее благосостояние лиц, которые ею пользуются, их государства происхождения и принимающего государства-члена, и, одновременно с этим, способствует улучшению взаимопонимания между культурами.

(8) Термин "допуск" охватывает въезд и пребывание граждан третьих стран в целях, определенных настоящей Директивой.

(9) Новые правила Сообщества основаны на определениях понятий студента, стажера, образовательного учреждения и волонтерской деятельности, которые уже используются в праве Сообщества, в частности, в различных программах Сообщества по содействию мобильности заинтересованных лиц (Сократ, Европейская волонтерская служба для молодых людей и т. д.).

(10) Срок и другие условия, подлежащие применению к подготовительным программам, которые проходят подпадающие под действие настоящей Директивы студенты, должны определяться государствами-членами в соответствии со своим национальным законодательством.

(11) Граждане третьих стран, относящиеся к категории неоплачиваемых стажеров или к категории волонтеров, которые вследствие своей деятельности либо получаемого ими вида компенсации или вознаграждения признаются в качестве работников согласно национальному законодательству, не подпадают под действие настоящей Директивы. Допуск граждан третьих стран, которые намереваются получать образование по медицинским специальностям, должен определяться государствами-членами.

(12) Доказательства приема студента в учреждение высшего образования способны включать в себя в числе прочих возможностей письмо или справку, подтверждающие его зачисление.

(13) Для оценки наличия достаточных ресурсов могут учитываться стипендии.

(14) В допуске в целях, определенных настоящей Директивой, может быть отказано по надлежащим образом обоснованным мотивам. В частности, в допуске может быть отказано, если государство-член на основании оценки фактов считает, что заинтересованный гражданин третьей страны представляет потенциальную угрозу общественному порядку или общественной безопасности. Понятие общественного порядка может охватывать судимость за совершение тяжкого преступления. В этой связи следует отметить, что понятия общественного порядка и общественной безопасности также охватывают случаи, когда гражданин третьей страны принадлежит или принадлежал к ассоциации, поддерживающей терроризм, поддерживает или поддерживал такого рода ассоциацию либо имеет или имел экстремистские намерения.

(15) В случае сомнения относительно мотивов поданного ходатайства о допуске государства-члены должны иметь возможность требовать предоставления любых доказательств, необходимых для оценки его последовательности, в частности, на основании характера образования, которое намеревается получать ходатайствующее лицо, во избежание любого неправомерного или обманного использования процедуры, установленной настоящей Директивой.

(16) Должны быть облегчены мобильность студентов, являющихся гражданами третьих стран, которые получают свое образование в нескольких государствах-членах, а равно допуск граждан третьих стран, участвующих в программах Сообщества по содействию мобильности внутри или в направлении Сообщества в целях, предусмотренных настоящей Директивой.

(17) Для предоставления разрешения на первый въезд в пределы своей территории государства-члены должны быть в состоянии своевременно выдавать вид на жительство либо - в случае, если они выдают виды на жительство только на своей территории, - визу.

(18) Для содействия студентам, являющимся гражданами третьих стран, в оплате части расходов по их образованию, следует предоставить им доступ на рынок труда на условиях, изложенных в настоящей Директиве. Принцип доступа студентов на рынок труда на условиях, изложенных в настоящей Директиве, должен выступать общим правилом; тем не менее, в исключительных случаях государства-члены должны иметь возможность учитывать ситуацию на своем национальном рынке труда.

(19) Понятие предварительного разрешения включает выдачу разрешения на работу студентам, которые желают осуществлять экономическую деятельность.

(20) Настоящая Директива не затрагивает национальное законодательство в сфере работы на условиях неполного рабочего времени.

(21) Должны быть предусмотрены положения об ускоренных процедурах допуска в целях образования или в рамках программ по обмену учащимися, которые реализуются организациями, признанными в государствах-членах.

(22) Необходимо, чтобы каждое государство-член обеспечивало предоставление в распоряжение широкой общественности, в частности, в Интернете всей информации, являющейся как можно более полной и регулярно обновляемой, об учреждениях, предусмотренных в настоящей Директиве, об образовательных циклах, к которым могут допускаться граждане третьих стран, а также об условиях и процедурах въезда и пребывания на его территории в этих целях.

(23) Настоящая Директива ни в коем случае не должна затрагивать применения Регламента (ЕС) № 1030/2002 Совета от 13 июня 2002 г. об установлении единообразного формата вида на жительство для граждан третьих стран.

(24) Поскольку цель настоящей Директивы, а именно, определение условий допуска граждан третьих стран в целях образования, обмена учащимися, неоплачиваемой профессиональной подготовки или волонтерской деятельности, не способна быть достигнута в достаточной степени государствами-членами и может быть лучше достигнута на уровне Сообщества ввиду ее масштабов или ее последствий, Сообщество вправе принять меры в соответствии с принципом субсидиарности, как он изложен в статье 5 Договора. В соответствии с принципом пропорциональности, как он изложен в упомянутой статье, настоящая Директива не выходит за рамки того, что необходимо для достижения указанной цели.

(25) Соединенное Королевство и Ирландия в соответствии со статьями 1 и 2 Протокола "О позиции Соединенного Королевства и Ирландии", приложенного к Договору о Европейском Союзе и к Договору об учреждении Европейского сообщества, и без ущерба статье 4 упомянутого Протокола не участвуют в принятии настоящей Директивы, не связаны ею и не подчиняются ее действию.

(26) Дания в соответствии со статьями 1 и 2 Протокола "О позиции Дании", приложенного к Договору о Европейском Союзе и к Договору об учреждении Европейского сообщества, не участвует в принятии настоящей Директивы, не связана ею и не подчиняется ее действию,

ПРИНЯЛ НАСТОЯЩУЮ ДИРЕКТИВУ:

ГЛАВА I

ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Статья 1

Предмет

Настоящая Директива ставит целью определить:

a) условия допуска граждан третьих стран на территорию государств-членов на срок более трех месяцев в целях образования, обмена учащимися, неоплачиваемой профессиональной подготовки или волонтерской деятельности;

b) правила в отношении процедур допуска в этих целях граждан третьих стран на территорию государств-членов.

Статья 2

Определения

В целях настоящей Директивы:

a) под "гражданином третьей страны" понимается любое лицо, которое не является гражданином Европейского Союза в значении параграфа 1 статьи 17 Договора;

b) под "студентом" понимается гражданин третьей страны, принятый в учреждение высшего образования и допущенный на территорию государства-члена для прохождения в качестве основной деятельности образовательного цикла по очной форме обучения, который ведет к получению свидетельства о высшем образовании, признаваемого данным государством-членом, включая дипломы, сертификаты или докторские степени, получаемые в учреждении высшего образования; образовательный цикл может охватывать программу подготовки к этому виду образования в соответствии с национальным законодательством государства-члена;

c) под "учащимся" понимается гражданин третьей страны, допущенный на территорию государства-члена для прохождения официально признаваемых курсов среднего образования в рамках программы по обмену, которая реализуется организацией, признанной с этой целью данным государством-членом согласно его национальному законодательству или административной практике;

d) под "неоплачиваемым стажером" понимается гражданин третьей страны, допущенный на территорию государства-члена на период неоплачиваемой профессиональной подготовки в соответствии с его национальным законодательством;

e) под "учреждением" понимается публичное или частное учреждение, признанное принимающим государством-членом, и/или чьи образовательные программы признаются согласно его национальному законодательству или административной практике данного государства-члена в целях, предусмотренных настоящей Директивой;

f) под "программой волонтерской деятельности" понимается программа деятельности по оказанию практической солидарности, которая проводится в рамках национальной программы или программы Сообщества и преследует цели общего интереса;

g) под "видом на жительство" понимается любое разрешение, выданное органами государства-члена и дающее право гражданину третьей страны законно находиться на территории упомянутого государства-члена в соответствии с пунктом "а" параграфа 2 статьи 1 Регламента (ЕС) № 1030/2002.

Статья 3

Сфера применения

1. Настоящая Директива применяется к гражданам третьих стран, которые ходатайствуют о своем допуске на территорию любого государства-члена в целях образования.

Государства-члены могут также принять решение о применении настоящей Директивы к гражданам третьих стран, которые ходатайствуют о своем допуске в целях обмена учащимися, неоплачиваемой профессиональной подготовки или волонтерской деятельности.

2. Настоящая Директива не применяется:

a) к гражданам третьих стран, которые находятся в государстве-члене в качестве лиц, ходатайствующих о предоставлении убежища, либо в рамках режимов дополнительной или временной защиты;

b) к гражданам третьих стран, выдворение которых было приостановлено по фактическим или юридическим мотивам;

c) к гражданам третьих стран, являющимся членами семьи граждан Союза, которые осуществили свое право на свободное передвижение внутри Сообщества;

d) к гражданам третьих стран, которые пользуются статусом долгосрочного резидента в государстве-члене на основании Директивы 2003/109/ЕС Совета от 25 ноября 2003 г. о статусе граждан третьих стран, проживающих на долгосрочной основе, и осуществляют свое право проживать в другом государстве-члене с целью получения там образования или профессионального обучения;

e) к гражданам третьих стран, которые согласно законодательству соответствующего государства-члена признаются в качестве наемного работника или в качестве лиц, занимающихся самостоятельной деятельностью.

Статья 4

Более благоприятные положения

1. Настоящая Директива не наносит ущерба более благоприятным положениям:

a) двусторонних или многосторонних соглашений, заключенных между Сообществом или Сообществом и его государствами-членами, с одной стороны, и одной или несколькими третьими странами, с другой стороны; или

b) двусторонних или многосторонних соглашений, заключенных между одним или несколькими государствами-членами и одной или несколькими третьими странами.

2. Настоящая Директива не наносит ущерба праву государств-членов принимать или оставлять в силе более благоприятные положения для лиц, к которым она подлежит применению.

ГЛАВА II

УСЛОВИЯ ДОПУСКА

Статья 5

Принцип

Допуск гражданина третьей страны на основании настоящей Директивы подчиняется условию о проверке его личного дела, из которого должно вытекать, что ходатайствующее лицо отвечает условиям, закрепленным статьей 6, и - в зависимости от категории, к которой он принадлежит, - условиям, закрепленным в статьях 7 - 11.

Статья 6

Общие условия

1. Гражданин третьей страны, ходатайствующий о своем допуске в целях, закрепленных в статьях 7 - 11, должен:

a) представить действительный документ на поездку в соответствии с национальным законодательством. Государства-члены могут требовать, чтобы срок действия документа на поездку охватывал, как минимум, предполагаемый срок пребывания;

b) в случае, если согласно национальному законодательству принимающего государства-члена он является несовершеннолетним, - представить разрешение родителей на намеченное пребывание;

c) располагать медицинской страховкой, охватывающей все риски, в отношении которых обычно страхуются граждане соответствующего государства-члена в этом последнем;

d) не рассматриваться в качестве угрозы общественному порядку, общественной безопасности или общественному здоровью;

e) если государство-член обращается с подобным требованием, - предъявить доказательство оплаты сборов, взимаемых за рассмотрение ходатайства на основании статьи 20 настоящей Директивы.

2. Государства-члены облегчают процедуру допуска для указанных в статьях 7 - 11 граждан третьих стран, которые участвуют в программах Сообщества по содействию мобильности в направлении или внутри Сообщества.

Статья 7

Специальные условия, подлежащие применению к студентам

1. Помимо общих условий, предусмотренных в статье 6, гражданин третьей страны, ходатайствующий о своем допуске в целях образования, должен:

a) быть принятым в учреждение высшего образования для прохождения там образовательного цикла;

b) предъявить требуемое государством-членом доказательство того, что во время своего пребывания он будет располагать достаточными ресурсами для покрытия своих расходов на существование, образование и возвращение. Государства-члены обнародуют минимальный размер ежемесячных ресурсов, требуемый в целях настоящего положения, без ущерба индивидуальной проверке каждого случая;

c) если государство-член обращается с подобным требованием, - предъявить доказательство того, что он располагает достаточным знанием языка образовательной программы, которую будет проходить;

d) если государство-член обращается с подобным требованием, - предъявить доказательство оплаты вступительных сборов, взимаемых учреждением.

2. Когда студенты в результате своего зачисления в учреждение автоматически получают право на медицинскую страховку, охватывающую все риски, в отношении которых обычно страхуются граждане соответствующего государства-члена, они считаются отвечающими условию, предусмотренному в пункте "с" параграфа 1 статьи 6.

Статья 8

Мобильность студентов

1. Без ущерба параграфу 2 статьи 12, статье 16 и параграфу 2 статьи 18, когда гражданин третьей страны уже допущен в качестве студента и ходатайствует о получении части начатого им образования или о дополнении этого образования смежным образовательным циклом в другом государстве-члене, он допускается этим последним в течение срока, не препятствующего проведению соответствующего образования, в то же время, предоставляя компетентным органам достаточное время на рассмотрение ходатайства, если данный гражданин третьей страны:

a) отвечает условиям, изложенным в статьях 6 и 7, применительно к этому государству-члену; и

b) направил вместе со своим ходатайством о допуске личное дело, подробно характеризующее всю его прошлую учебу в высших учебных заведениях и предоставляющее обоснование того, что намеченный им для прохождения образовательный цикл, действительно, дополняет уже пройденный им цикл; и

c) участвует в программе Сообщества или двусторонней программе по обмену, либо был допущен в государство-член в качестве студента на период не менее двух лет.

2. Предусмотренные в пункте "c" параграфа 1 условия не применяются, когда в рамках своего образовательного цикла студент обязан пройти часть своих курсов в учреждении, расположенном в другом государстве-члене.

3. Компетентные органы первого государства-члена по запросу компетентных органов второго государства-члена предоставляют полезные сведения о пребывании студента, являющегося гражданином третьей страны, на территории первого государства-члена.

Статья 9

Специальные условия, подлежащие применению к учащимся

1. При соблюдении статьи 3 гражданин третьей страны, который ходатайствует о своем участии в программе по обмену учащимися, должен помимо общих условий, предусмотренных в статье 6:

a) иметь минимальный возраст и не превышать максимального возраста, которые установлены соответствующим государством-членом;

b) предъявить доказательство того, что он был зачислен в учреждение среднего образования;

c) предъявить доказательство своего участия в официально признаваемой программе по обмену учащимися, которая реализуется организацией, признанной с этой целью соответствующим государством-членом согласно его национальному законодательству или административной практике;

d) предъявить доказательство того, что организация по обмену учащимися выступает гарантом заинтересованного лица на всем протяжении срока его нахождения на территории соответствующего государства-члена, в частности, гарантом его расходов на существование, образование, здравоохранение и возвращение;

e) быть принятым на всем протяжении срока его пребывания семьей, отвечающей условиям, установленным соответствующим государством-членом, и отобранной согласно правилам программы по обмену учащимися, в которой он участвует.

2. Государства-члены могут ограничивать допуск учащихся, принимающих участие в какой-либо программе по обмену, гражданами из тех третьих стран, которые предоставляют аналогичную возможность их собственным гражданам.

Статья 10

Специальные условия, подлежащие применению к неоплачиваемым стажерам

При соблюдении статьи 3 гражданин третьей страны, который ходатайствует о своем допуске в качестве неоплачиваемого стажера, должен помимо общих условий, предусмотренных в статье 6:

a) подписать договор о профессиональной подготовке, утвержденный, когда уместно, компетентным органом соответствующего государства-члена согласно его национальному законодательству или административной практике, на предмет неоплачиваемой стажировки на предприятии публичного или частного сектора либо в публичном или частном учреждении профессионального обучения, признанном государством-членом согласно его национальному законодательству или административной практике;

b) по требованию государства-члена предъявить доказательство того, что во время своего пребывания он будет располагать достаточными ресурсами для покрытия своих расходов на существование, образование и возвращение. Государства-члены обнародуют минимальный размер ежемесячных ресурсов, требуемый в целях настоящего положения, без ущерба индивидуальной проверке каждого случая;

c) если государство-член обращается с подобным требованием, - пройти базовую языковую подготовку таким образом, чтобы обладать знаниями, необходимыми для проведения стажировки.

Статья 11

Специальные условия, подлежащие применению к волонтерам

При соблюдении статьи 3 гражданин третьей страны, который ходатайствует о своем участии в программе волонтерской деятельности, должен помимо общих условий, предусмотренных в статье 6:

a) иметь минимальный возраст и не превышать максимального возраста, которые установлены соответствующим государством-членом;

b) представить договор с организацией, ответственной в соответствующем государстве-члене за программу волонтерской деятельности, в которой он участвует; в этом договоре четко указываются: его задачи, условия руководства деятельностью, которые будут применяться к нему при их осуществлении; его режим рабочего времени; имеющиеся ресурсы для покрытия его расходов на поездку, существование, размещение и его карманных расходов на всем протяжении срока пребывания, а также, когда уместно, обучение, которое будет ему предоставлено для оказания помощи в выполнении его задач;

c) предъявить доказательство того, что организация, ответственная за программу волонтерской деятельности, в которой он участвует, застраховала его гражданскую ответственность и в полной мере выступает гарантом заинтересованного лица на всем протяжении срока его пребывания, в частности, гарантом его расходов на существование, здравоохранение и возвращение; и

d) если принимающее государство-член прямо обращается с подобным требованием, - пройти ознакомление с основами языка, истории, политических и социальных структур данного государства-члена.

ГЛАВА III

ВИДЫ НА ЖИТЕЛЬСТВО

Статья 12

Вид на жительство, выдаваемый студентам

1. Студенту выдается вид на жительство на срок не менее одного года, подлежащий возобновлению в случае, если его обладатель продолжает соответствовать условиям, предусмотренным в статьях 6 и 7. Если длительность образовательного цикла составляет менее одного года, то вид на жительство охватывает период образования.

2. Без ущерба статье 16 вид на жительство может не возобновляться или изыматься, если его обладатель:

a) не соблюдает ограничения, наложенные на доступ к экономической деятельности согласно статье 17;

b) недостаточно прогрессирует в своем образовании согласно национальному законодательству или административной практике.

Статья 13

Вид на жительство, выдаваемый учащимся

Вид на жительство учащимся выдается только на срок не более одного года.

Статья 14

Вид на жительство, выдаваемый неоплачиваемым стажерам

Срок действия вида на жительство, выдаваемого неоплачиваемым стажерам, охватывает длительность стажировки и не может превышать одного года. В исключительных случаях он может возобновляться один-единственный раз и только на срок, необходимый для получения профессиональной квалификации, признаваемой государством-членом согласно его национальному законодательству или административной практике, - при условии, что обладатель вида на жительство продолжает соответствовать условиям, предусмотренным в статьях 6 и 10.

Статья 15

Вид на жительство, выдаваемый волонтерам

Вид на жительство волонтерам выдается только на срок не более одного года. В исключительных случаях, если длительность конкретной программы превышает один год, срок действия вида на жительство может корреспондировать соответствующему периоду.

Статья 16

Изъятие или невозобновление вида на жительство

1. Государства-члены могут изымать или отказываться возобновлять вид на жительство, выданный на основании настоящей Директивы, когда он был получен обманным путем, либо если становится очевидным, что его обладатель не отвечает или перестал отвечать условиям въезда и пребывания, закрепленным статьей 6, и - в зависимости от категории, к которой он принадлежит, - закрепленным в статьях 7 - 11.

2. Государства-члены могут изымать или отказываться возобновлять вид на жительство по соображениям общественного порядка, общественной безопасности или общественного здоровья.

ГЛАВА IV

РЕЖИМ ЗАИНТЕРЕСОВАННЫХ ГРАЖДАН ТРЕТЬИХ СТРАН

Статья 17

Осуществляемая студентами экономическая деятельность

1. За рамками времени, отводимого на образование, и при соблюдении правил и условий, подлежащих применению к соответствующей деятельности в принимающем государстве-члене, студенты вправе становиться наемными работниками и могут быть управомочены заниматься самостоятельной экономической деятельностью. Допускается учет ситуации на рынке труда в соответствующем государстве-члене.

Когда уместно, государства-члены выдают студентам и/или работодателям предварительное разрешение согласно своему национальному законодательству.

2. Каждое государство-член устанавливает максимально допустимое количество часов работы в неделю либо максимально допустимое количество дней или месяцев работы в год; это количество не может составлять менее десяти часов в неделю или эквивалентной величины в днях или месяцах в год.

3. Принимающее государство-член может ограничивать доступ к экономической деятельности в течение первого года пребывания.

4. Государства-члены могут требовать, чтобы студент предварительно или в ином порядке декларировал осуществление им экономической деятельности органу, назначенному соответствующим государством-членом. Обязанность декларирования в предварительном или ином порядке может быть также возложена на его работодателя.

ГЛАВА V

ПРОЦЕДУРА И ПРОЗРАЧНОСТЬ

Статья 18

Процессуальные гарантии и прозрачность

1. Любое решение по ходатайству о получении или возобновлении вида на жительство принимается и сообщается ходатайствующего лицу в течение срока, который не препятствует проведению соответствующего образования, оставляя при этом компетентным органам достаточное время на рассмотрение ходатайства.

2. Если сведения, представленные в обоснование ходатайства, являются недостаточными, то рассмотрение ходатайства может быть приостановлено, а компетентные органы информируют ходатайствующее лицо о дополнительных сведениях, в которых они нуждаются.

3. Любое решение, отклоняющее ходатайство о выдаче вида на жительство, сообщается заинтересованному гражданину третьей страны согласно процедурам уведомления, предусмотренным применимым национальным законодательством. В уведомлении указываются имеющиеся у заинтересованного лица способы обжалования, а также срок, в течение которого он может возбудить дело.

4. В случае отклонения ходатайства или изъятия вида на жительство, выданного согласно настоящей Директиве, заинтересованное лицо вправе осуществлять обжалование в судебном порядке в органах соответствующего государства-члена.

Статья 19

Ускоренная процедура выдачи видов на жительство или виз студентам и учащимся

Соглашение об установлении ускоренной процедуры допуска, позволяющей выдавать виды на жительство или визы на имя заинтересованного гражданина третьей страны, может быть заключено между, с одной стороны, органом государства-члена, компетентным в отношении въезда и пребывания студентов или учащихся, являющихся гражданами третьих стран, и, с другой стороны, учреждением высшего образования или организацией, реализующей программы по обмену учащимися, признанной с этой целью соответствующим государством-членом согласно его национальному законодательству или административной практике.

Статья 20

Сборы

Государства-члены могут требовать от ходатайствующих лиц уплаты сборов за рассмотрение ходатайств в соответствии с настоящей Директивой.

ГЛАВА VI

ЗАКЛЮЧИТЕЛЬНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Статья 21

Доклад

Периодически и, первый раз, к 12 января 2010 г. Комиссия представляет Европейскому парламенту и Совету доклад о применении настоящей Директивы в государствах-членах и предлагает, если уместно, поправки.

Статья 22

Трансформация

Государства-члены вводят в действие законодательные, регламентарные и административные положения, необходимые с целью обеспечить свое соответствие настоящей Директиве до 12 января 2007 г. Государства-члены незамедлительно информируют о них Комиссию.

Когда государства-члены принимают эти положения, последние содержат отсылку к настоящей Директиве или сопровождаются подобной отсылкой при их официальном опубликовании. Порядок совершения данной отсылки определяется государствами-членами.

Статья 23

Переходное положение

В отступление от положений главы III государства-члены в течение срока, не превышающего двух лет со дня, указанного в статье 22, не обязаны выдавать разрешения согласно настоящей Директиве в форме видов на жительство.

Статья 24

Учет периодов

Без ущерба второму абзацу параграфа 2 статьи 4 Директивы 2003/109/ЕС государства-члены не обязаны принимать во внимание период, на протяжении которого студент, учащийся, принимающий участие в программе по обмену, неоплачиваемый стажер или волонтер проживал в этом качестве на их территории, в целях предоставления заинтересованным гражданам третьих стран других прав согласно национальному законодательству.

Статья 25

Вступление в силу

Настоящая Директива вступает в силу на двадцатый день после дня ее опубликования в Официальном журнале Европейского Союза.

Статья 26

Адресаты

Государства-члены являются адресатами настоящей Директивы в соответствии с Договором об учреждении Европейского сообщества.

Совершено в Брюсселе 13 декабря 2004 г.

От имени Совета

Председатель

Б.Р. Бот