Ніццький договір про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський Союз, Договорів про заснування Європейських Співтовариств та деяких пов'язаних з ними актів (2001/C80/01)

Тип: Декларація

Дата: 26 лютого 2001 р.

Статус: Чинний

Статус Договору див. ( 994_532 )

{ Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями станом на 30.03.2010 див. в ( 994_b06 ) }

Його Величність Король бельгійців,

Її Величність Королева Данії,

Президент Федеративної Республіки Німеччина,

Президент Грецької Республіки,

Його Величність Король Іспанії,

Президент Французької Республіки,

Президент Ірландії,

Президент Італійської Республіки,

Його Королівська Високість Великий Герцог Люксембурзький,

Її Величність Королева Нідерландів,

Федеральний Президент Республіки Австрія,

Президент Португальської Республіки,

Президент Республіки Фінляндія,

Його Величність Король Швеції,

Її Величність Королева Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії,

відзначаючи історичне значення подолання поділу європейського континенту,

бажаючи завершити процес, розпочатий Амстердамським договором, щодо підготовки інституцій ЄС до функціонування у розширеному Союзі,

маючи твердий намір на основі цього продовжити переговорний процес про вступ з метою приведення його до успішного завершення відповідно до процедури, викладеної в Договорі про Європейський Союз ( 994_029 ),

вирішили внести зміни та доповнення до Договору про Європейський союз ( 994_029 ) та Договорів про заснування Європейських Співтовариств та до деяких пов'язаних з ними актів і з цією метою призначили як своїх уповноважених:

Його Величності Короля бельгійців:

Пана Луї Мішеля,

Заступника Прем'єр-міністра та Міністра закордонних справ;

Її Величності Королеви Данії:

Пана Могенса Люккетофта,

Міністра закордонних справ;

Президента Федеративної Республіки Німеччина:

Пана Йозефа Фішера,

Федерального міністра закордонних справ та заступника Федерального Канцлера;

Президента Грецької Республіки:

Пана Георгіоса Папандреу,

Міністра закордонних справ;

Його Величності Короля Іспанії:

Пана Хозепа Піке-і-Камп,

Міністра закордонних справ;

Президента Французької Республіки:

Пана Юбера Ведрена,

Міністра закордонних справ;

Президента Ірландії:

Пана Брайана Коуена,

Міністра закордонних справ;

Президента Італійської Республіки:

Пана Ламберто Діні,

Міністра закордонних справ;

Його Королівської Високості Великого Герцога Люксембурзького:

Пані Ліді Польфер,

Заступника Прем'єр-міністра, Міністра закордонних справ та зовнішньої торгівлі;

Її Величності Королеви Нідерландів:

Пана Йожиаса Йоганнеса ван Артсена,

Міністра закордонних справ;

Федерального Президента Республіки Австрія:

Пані Беніту Фереро-Вальднер,

Федерального міністра закордонних справ;

Президента Португальської Республіки:

Пана Жайме Гама,

Державного міністра, Міністра закордонних справ;

Президента Республіки Фінляндія:

Пана Ерккі Туоміойа,

Міністра закордонних справ;

Його Величності Короля Швеції:

Пані Анну Лінд,

Міністра закордонних справ;

Її Величності Королеви Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії:

Пана Робіна Кука,

Державного Секретаря закордонних справ та у справах Співдружності;

які належним чином та у відповідній формі, підтвердивши свої повноваження, ПОГОДИЛИСЯ про ТАКЕ:

Розділ перший

Суттєві зміни та доповнення

Стаття 1

У Договір про Європейський Союз ( 994_029 ) вносяться такі зміни та доповнення відповідно до положень цієї статті.

1. Стаття 7 подається в такій редакції:

"Стаття 7

1. На обгрунтовану пропозицію однієї третини Держав-членів, Європейського Парламенту чи Комісії Рада більшістю в 4/5 від своїх членів після отримання згоди Європейського Парламенту може прийняти рішення про те, що існує певний ризик серйозного порушення Державою-членом принципів, зазначених у статті 6 (1), та направити відповідні рекомендації такій державі. Перед винесенням такого визначення Рада заслуховує таку Державу-члена та, діючи відповідно до зазначеної процедури, може звернутися до незалежних осіб з проханням представити протягом розумного терміну доповідь про ситуацію у такій Державі-члені.

Рада регулярно перевіряє підстави, на основі яких таке рішення було прийняте і продовжує застосовуватися.

2. Рада у складі голів держав чи урядів, діючи одностайно, за пропозицією однієї третини Держав-членів або Комісії та після отримання згоди Європейського Парламенту, може визнати наявність серйозного і постійного порушення Державою-членом принципів, викладених у статті 6 (1), після запрошення відповідної Держави-члена надати свої зауваження.

3. Після прийняття рішення, зазначеного в пункті 2, Рада, діючи кваліфікованою більшістю, може вирішити призупинити дію прав, що випливають із застосування даного Договору, щодо відповідної Держави-члена, включаючи право голосу представника уряду такої Держави-члена в Раді. Діючи таким чином, Рада бере до уваги можливі наслідки впливу такого призупинення на права та обов'язки фізичних і юридичних осіб.

Зобов'язання такої Держави-члена за цим Договором у будь-якому разі залишаються чинними для неї.

4. Рада, діючи кваліфікованою більшістю, може в подальшому прийняти рішення про зміну чи відміну заходів, вжитих відповідно до пункту 3, згідно зі змінами в ситуації, що призвела до вжиття таких заходів.

5. Дотримуючись цілей цієї статті, Рада діє, не враховуючи голос представника уряду даної Держави-члена. Утримання від голосування членів, які особисто присутні або представлені, не впливає на прийняття рішень, зазначених у пункті 2. Кваліфікована більшість, згідно з положеннями статті 205 (2) Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ), має визначатися пропорційно до числа зважених голосів членів Ради.

Умови цього пункту слід виконувати також у разі позбавлення члена Союзу права голосу відповідно до пункту 3.

6. Дотримуючись цілей пунктів 1 та 2, Європейський Парламент діє більшістю у дві третини поданих голосів, що становлять більшість його членів".

2. Стаття 17 подається в такій редакції:

"Стаття 17

1. Спільна зовнішня політика та політика безпеки включає всі питання, що стосуються безпеки Союзу, в тому числі прогресивне утворення спільної оборонної політики, яка може перетворитися на спільну оборону в разі прийняття такого рішення Європейською Радою. У такому разі Рада рекомендує Державам-членам прийняти таке рішення відповідно до їх конституційних процедур.

Політика Союзу відповідно до цієї статті не повинна завдавати шкоди особливому характеру політики безпеки та оборони певних Держав-членів і має поважати зобов'язання певних Держав-членів, які вбачають втілення їх спільної оборонної політики в Організації Північно-Атлантичного Договору (НАТО) відповідно до Північно-Атлантичного Договору, та повинна бути сумісною з політикою спільної безпеки та оборони, встановленої в рамках такого Договору.

Прогресивне втілення спільної оборонної політики буде здійснюватись у спосіб, прийнятний для Держав-членів, шляхом співробітництва між ними у сфері озброєнь.

2. Питання, включені до цієї статті, стосуються таких важливих аспектів, як надання гуманітарної допомоги, проведення рятувальних робіт, здійснення миротворчої місії, залучення збройних формувань до розв'язання кризових конфліктних ситуацій.

3. Питання, зазначені в цій статті, що торкаються оборонної сфери, повинні вирішуватися без шкоди для політики і рішень, зазначених у другому підпункті пункту 1.

4. Положення цієї статті не перешкоджають розвитку тіснішого співробітництва між двома чи більше Державами-членами на двосторонній основі, в рамках ЗЄС та НАТО, за умови, що таке співробітництво не суперечить чи ставить під загрозу положення цього Розділу.

5. З метою досягнення цілей цієї статті її положення будуть переглянуті відповідно до статті 48".

3. У статті 23 (2) перший підпункт доповнюється таким третім абзацом:

" - при призначенні спеціального представника відповідно до статті 18 (5)".

4. Стаття 24 подається в такій редакції:

"Стаття 24

1. Коли на виконання цього Розділу необхідно укласти угоду з однією або декількома державами або міжнародними організаціями, Рада може уповноважити Головуючу державу розпочати переговори з цією метою при відповідному сприянні Комісії. Такі Договори укладаються Радою за рекомендацією Головуючої держави.

2. Рада діє одностайно у разі, коли предметом Договору є питання, для прийняття внутрішніх рішень з яких необхідна одностайність.

3. Коли угода передбачена для здійснення спільних дій чи спільних позицій, Рада діє кваліфікованою більшістю відповідно до статті 23 (2).

4. Положення цієї статті також застосовуються до питань, що входять до Розділу IV. У разі, коли предметом Договору є питання, з приводу яких необхідна кваліфікована більшість для прийняття внутрішніх рішень чи вжиття заходів, Рада діє кваліфікованою більшістю відповідно до статті 34 (3).

5. Ніяка угода не є обов'язковою для Держави-члена, чий представник у Раді заявить, що для прийняття такого Договору необхідне проходження конституційної процедури в такій державі; інші члени Ради можуть погодитися, що, незважаючи на це, угода застосовується тимчасово.

6. Угоди, укладені відповідно до умов даної статті, є обов'язковими для установ Союзу".

5. Стаття 25 подається в такій редакції:

"Стаття 25

Без шкоди для статті 207 Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ) Комітет з політики та безпеки спостерігає за міжнародною ситуацією у сферах, що охоплюються Спільною політикою у сфері зовнішніх зносин і безпеки, та сприяє розробці політики в цих сферах шляхом представлення свого висновку на запит Ради чи за власною ініціативою. Він також спостерігає за здійсненням погодженої політики без шкоди для повноважень Головуючої держави та Комісії.

У рамках даного Розділу Комітет здійснює під керівництвом Ради політичний контроль та стратегічне керування операціями з урегулювання криз.

Рада може уповноважити Комітет для цих цілей та на термін здійснення операцій з урегулювання криз, як це визначено Радою, приймати відповідні рішення стосовно політичного контролю та стратегічного керування операціями без шкоди для положень статті 47".

6. Додаються такі статті:

"Стаття 27a

1. Розширене співробітництво в будь-якій зі сфер, зазначених у даному Розділі, повинно бути спрямоване на охорону цінностей та слугування інтересам усього Союзу, підкреслюючи його особливість як об'єднуючої сили на міжнародній арені. Воно повинно поважати:

- принципи, цілі, загальні напрями та відповідність спільної політики у сфері зовнішніх зносин і безпеки та рішення, прийняті в рамках названої політики;

- повноваження Європейського Співтовариства;

- відповідність між політиками Союзу та його зовнішніми діями.

2. Положення статей 11 - 27 і 27b - 28 застосовуються до розширеного співробітництва, зазначеного в цьому Положенні, окрім того, про що в статті 27c та статтях 43 - 45 зазначено інше.

Стаття 27b

Розширене співробітництво відповідно до цього Розділу стосується реалізації спільних дій чи спільної позиції. Воно не повинно стосуватися сфер військового чи оборонного характеру.

Стаття 27c

Держави-члени, які мають намір розпочати розширене співробітництво між собою, відповідно до статті 27b повинні направити в Раду запит стосовно цього.

Запит повинен бути направлений в Комісію і Європейський Парламент для поінформування. Комісія повинна висловити свій висновок стосовно того, чи запропоноване розширене співробітництво сумісне з політикою Союзу. Дозвіл надається Радою, яка діє згідно з другим і третім підпунктом статті 23 (2) і відповідно до статей 43 - 45.

Стаття 27d

Без шкоди для повноважень Головуючої держави або Комісії Генеральний Секретар Ради, Високий Представник з питань спільної політики у сфері зовнішніх зносин та безпеки повинні особисто забезпечити, щоб усі члени Ради та Європейського Парламенту були повністю поінформовані про реалізацію розширеного співробітництва в галузі спільної зовнішньої політики і політики безпеки.

Стаття 27e

Будь-яка Держава-член, яка має намір брати участь у розширеному співробітництві, розпочатому відповідно до статті 27c, повинна повідомити про свій намір Раду та поінформувати Комісію. Комісія подає свій висновок Раді протягом трьох місяців від дати отримання повідомлення. Протягом чотирьох місяців від дати отримання повідомлення Рада приймає рішення із запиту та, якщо вважатиме за необхідне, з таких спеціальних домовленостей. Рішення вважається прийнятим, доки Рада, діючи кваліфікованою більшістю, не вирішить його призупинити; в цьому разі Рада повинна повідомити про причини такого рішення та встановити термін для його перегляду.

Для цілей цієї статті Рада діє кваліфікованою більшістю. Кваліфікована більшість визначається за тією ж пропорцією зважених голосів та тією ж пропорцією кількості членів Ради, як це зазначено у третьому підпункті статті 23 (2) даного Договору".

7. У статті 29 другий абзац другого підпункту замінюється на такий:

" - тіснішу співпрацю між судовими та іншими компетентними органами Держав-членів, включаючи співпрацю через Європейське агентство правового співробітництва (Євроюст), відповідно до положень статей 31 та 32".

8. Стаття 31 подається в такій редакції:

"Стаття 31

1. Спільні дії у полі правового співробітництва у сфері кримінального законодавства включають:

(a) сприяння та зміцнення співробітництва між компетентними міністерствами та органами юстиції чи аналогічними установами Держав-членів, включаючи, де необхідно, співпрацю через Євроюст щодо розслідування та виконання судових рішень;

(b) сприяння видачі правопорушників між Державами-членами;

(d) попередження колізій юрисдикції між Державами-членами;

(e) успішне вжиття заходів, що встановлюють мінімальні стандарти стосовно складу злочину та покарань у сфері організованої злочинності, тероризму, незаконного обігу наркотичних засобів.

2. Рада сприяє співробітництву через Євроюст шляхом:

(a) надання повноважень Євроюсту для полегшення співробітництва між карними органами Держав-членів;

(b) забезпечення підтримки Євроюстом кримінальних розслідувань у випадках тяжких транскордонних злочинів, зокрема організованої злочинності, беручи до уваги аналітичну роботу, що проводиться Європолом;

(c) сприяння тісному співробітництву між Євроюстом та Європейською юридичною мережею, зокрема для сприяння виконанню запитів про надання правової допомоги та запитів про видачу правопорушників".

9. Стаття 40 замінюється статтями 40, 40a, 40b:

"Стаття 40

1. Розширене співробітництво в будь-якій зі сфер, зазначених у цьому Розділі, повинно сприяти якнайшвидшому перетворенню Союзу в простір свободи, безпеки та законності, водночас поважаючи повноваження Європейського Співтовариства та цілі, викладені в цьому розділі.

2. Положення статей 29 - 39 і статей 40a - 41 застосовуються до розширеного співробітництва, передбаченого цією статтею, якщо інше не передбачено статтею 40a і статтями 43 - 45.

3. Положення Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ) щодо повноважень Суду ЄС та виконання таких повноважень застосовуються до цієї статті і статей 40a і 40b.

Стаття 40a

1. Держави-члени, які мають намір розпочати розширене співробітництво в одній зі сфер, зазначених у цьому Договорі, повинні направити запит до Комісії, яка може подати пропозицію Раді з приводу цього питання. Якщо Комісія не подає пропозицію Раді, то вона повинна повідомити Держав-членів про причини такої відмови.

Держави-члени, які мають намір розпочати розширене співробітництво між собою відповідно до статті 40, повинні направити запит до Комісії, яка подає з цією метою пропозицію до Ради. У разі, якщо Комісія не подає такої пропозиції, вона повинна повідомити зацікавлені Держави-члени про причини такого неподання. Тоді ці Держави-члени можуть звернутися з ініціативою до відповідної Ради для отримання дозволу на назване розширене співробітництво.

2. Дозвіл, зазначений у пункті 1, надається Радою, яка діє кваліфікованою більшістю після консультацій з Європейським Парламентом за пропозицією Комісії або за ініціативою не менш як восьми Держав-членів відповідно до статей 43 - 45. Голоси членів Ради зважуються відповідно до статті 205 (2) Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ).

Будь-який член Ради може вимагати, щоб це питання було передане до Європейської Ради. Після такого передання Рада може прийняти рішення відповідно до першого підпункту цього пункту.

Стаття 40b

Будь-яка Держава-член, яка має намір стати учасницею розширеного співробітництва, розпочатого відповідно до статті 40a, повинна повідомити про такий намір Раду та Комісію, яка надає Раді протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення свій висновок, який, якщо це можливо, супроводжується рекомендацією щодо спеціальних заходів, які вона вважає за необхідні для участі Держави-члена у відповідному співробітництві. Рада приймає рішення за запитом протягом чотирьох місяців від дати отримання повідомлення. Рішення вважається ухваленим, доки Рада, діючи кваліфікованою більшістю протягом названого періоду, не вирішить його призупинити; у цьому разі Рада зазначає причини такого рішення та встановлює термін для його перегляду.

Для цілей цієї статті Рада діє відповідно до положень, зазначених у статті 44 (1)".

10. Розділ VII перейменовується на "Положення про розширене співробітництво".

11. Стаття 43 подається в такій редакції:

"Стаття 43

Держави-члени, які прагнуть розпочати розширене співробітництво між собою, можуть використовувати установи, процедури та механізми, встановлені цим Договором та Договором про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ), за умови, що запропоноване співробітництво:

(a) спрямоване на досягнення цілей Союзу та Співтовариства, на захист та служіння його інтересам і на посилення процесу інтеграції;

(b) відповідає Договорам та єдиній інституційній структурі Союзу;

(d) знаходиться в межах компетенції Союзу чи Співтовариства та не стосується сфер, що входять до виключної компетенції Співтовариства;

(e) не підриває внутрішній ринок, як це зазначено у статті 14 (2) Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ), чи економічне та соціальне згуртування, засноване відповідно до Розділу XVII названого Договору;

(f) не створює перешкод чи дискримінації у торгівлі між Державами-членами та не спотворює конкуренцію між ними;

(g) включає як мінімум вісім Держав-членів;

(h) не торкається компетенції, прав та обов'язків тих Держав-членів, що не беруть у ньому участі;

(i) діє без шкоди для положень протоколу про інтеграцію Шенгенських угод до системи Європейського Союзу;

(j) є відкритим для всіх Держав-членів відповідно до статті 43b".

12. Додаються такі статті:

"Стаття 43a

Розширене співробітництво може використовуватися тільки як крайній засіб, коли Радою було визначено, що цілі такого співробітництва не можуть бути досягнуті протягом розумного періоду шляхом застосування відповідних положень Договорів.

Стаття 43b

Коли започатковується розширене співробітництво, воно повинно бути відкритим для всіх Держав-членів у будь-який час відповідно до статей 27e і 40b цього Договору і статті 11a Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ) за умови дотримання основних рішень та рішень, прийнятих у рамках такого співробітництва. Комісія та Держави-члени, що є сторонами розширеного співробітництва, повинні заохочувати якнайбільшу участь Держав-членів у ньому".

13. Стаття 44 замінюється статтями 44 і 44a:

"Стаття 44

1. З метою прийняття актів та рішень, що є необхідними для забезпечення розширеного співробітництва, як це зазначено в статті 43, застосовуються відповідні інституційні положення даного Договору та Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ). Однак, хоча всі члени Ради можуть брати участь в обговоренні, тільки представники Держав-членів, що є учасниками такого співробітництва, мають право брати участь у прийнятті рішень. Кваліфікована більшість визначається тією ж самою пропорцією зважених голосів та тією ж пропорцією кількості відповідних членів Ради, яка визначена статтею 205 (2) Договору про заснування Європейського Співтовариства та в другому і третьому підпунктах статті 23 (2) цього Договору стосовно розширеного співробітництва на основі статті 27c. Одностайність встановлюється лише із врахуванням голосів зацікавлених членів Ради.

Такі акти і рішення не становлять частину acquis Союзу.

2. Держави-члени застосовують, відповідно до міри зацікавленості, акти та рішення, прийняті для імплементації такого розширеного співробітництва, в якому вони беруть участь. Такі акти та рішення є обов'язковими і прямо застосовуються лише в Державах-членах, які беруть участь у такому співробітництві. Держави-члени, що не беруть участі в такому співробітництві, не повинні своїми діями перешкоджати його імплементації Державами-членами, що беруть в ньому участь.

Стаття 44a

Витрати, пов'язані з імплементацією розширеного співробітництва, інші, ніж адміністративні витрати на установи, несуть Держави-члени, що беруть у ньому участь, якщо всі члени Ради, діючи одностайно, після консультацій з Європейським Парламентом не вирішать інакше".

14. Стаття 45 подається в такій редакції:

"Стаття 45

Рада та Комісія забезпечують узгодженість дій, прийнятих на підставі цього Розділу, і відповідність таких дій різним видам політики Союзу та Співтовариства і співробітничають для досягнення цієї мети".

15. Стаття 46 подається в такій редакції:

"Стаття 46

Положення Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ), Договору про заснування Європейського Співтовариства вугілля та сталі ( 994_026 ) і Договору про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії ( 994_027 ), що встановлюють повноваження Суду Європейських Співтовариств та здійснення таких повноважень, застосовуються тільки до таких положень цього Договору:

(a) положень про внесення змін та доповнень до Договору про заснування Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ) з метою створення Європейського Співтовариства, Договору про заснування Європейського Співтовариства вугілля та сталі ( 994_026 ) і Договору про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії ( 994_027 );

(b) положень Розділу VI за умов, зазначених у статті 35;

(c) положень Розділу VII за умов, зазначених у статтях 11 і 11a Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ) та статті 40 цього Договору;

(d) статті 6 (2) щодо дій установ, оскільки Суд ЄС має юрисдикцію відповідно до Договорів про заснування Європейських Співтовариств та відповідно до цього Договору;

(e) суто процедурних положень статті 7, якщо Суд ЄС діятиме на вимогу відповідної Держави-члена протягом місяця з дати прийняття рішення Ради, як це передбачено у названій статті.

(f) статей 46 - 53".

Стаття 2

До Договору про заснування Європейського Співтовариства ( 994_017 ) вносяться зміни відповідно до положень цієї статті.

1. Стаття 11 замінюється статтями 11 та 11a:

"Стаття 11

1. Держави-члени, які мають намір розпочати розширене співробітництво в одній із сфер, зазначених у цьому Договорі, повинні направити запит до Комісії, яка може зробити пропозицію Раді з приводу цього питання. Якщо Комісія не робить пропозиції Раді, то вона повинна повідомити Держав-членів про причини такої відмови.

2. Дозвіл на розширене співробітництво, як зазначено в пункті 1, згідно зі статтями 43 - 45 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ) надається Радою, що діє кваліфікованою більшістю, за пропозицією Комісії після консультацій з Європейським Парламентом. Якщо розширене співробітництво стосується сфери, до якої застосовується процедура, передбачена у статті 251 даного Договору, потрібна згода Європейського Парламенту.

Член Ради може вимагати, щоб справа була розглянута Європейською Радою. Після того, коли справу передано до Європейської Ради, Рада може діяти згідно з першим підпунктом цього пункту.

3. Заходи і рішення, необхідні для підтримання розширеного співробітництва, повинні відповідати всім положенням даного Договору, що стосуються такого співробітництва, якщо інше не передбачено в цій статті та статтях 43 - 45 Договору про Європейський Союз ( 994_029 ).

Стаття 11a

Будь-яка Держава-член, яка має намір брати участь у розширеному співробітництві, розпочатому відповідно до статті 11, повинна повідомити про свій намір Раду та Комісію, яка подає свій висновок Раді протягом трьох місяців від дати отримання повідомлення. Протягом чотирьох місяців від дати отримання повідомлення Рада приймає рішення за запитом та, якщо вважатиме за необхідне, за такими спеціальними домовленостями".

2. У статті 13 наявний текст стає пунктом 1 і наступний пункт 2 додається:

"2. Відступаючи від положень пункту 1, коли Рада вживає заохочувальних заходів, виключаючи будь-яку гармонізацію законодавства Держав-членів, на підтримку дій Держави-члена, спрямованих на сприяння досягненню цілей, зазначених в цій статті, вона діє відповідно до процедури, зазначеної у статті 251".

3. Стаття 18 подається в такій редакції:

"Стаття 18

1. Кожний громадянин Союзу має право на свободу пересування та вибору місця проживання на території Держав-членів з урахуванням обмежень та умов, зазначених у цьому Договорі, та відповідно до положень, прийнятих для його застосування.

2. Якщо для досягнення зазначеної мети Співтовариству необхідно вжити певних заходів, стосовно яких цей Договір не передбачає необхідних повноважень, Рада може прийняти положення з метою сприяння здійсненню прав, зазначених у пункті 1; Рада діє відповідно до процедури, передбаченої статтею 251.

3. Пункт 2 не застосовується до положень про паспорти, посвідчення, дозволи на проживання чи про інші такі документи або до положень про соціальну безпеку та соціальний захист".

4. У статті 67 додається такий пункт:

"5. Відступаючи від положень пункту 1, Рада приймає відповідно до процедури, передбаченої у статті 251:

- заходи, передбачені статтею 63 (1) та статтею (2) (a) за умови, що Рада до того вже прийняла відповідно до положень пункту 1 даної статті акти законодавства Співтовариства, що визначають спільні норми та основні принципи, що регулюють таке питання;

- заходи, передбачені статтею 65, за винятком аспектів, що відносяться до сімейного права".

5. Стаття 100 подається в такій редакції:

"Стаття 100

1. Без шкоди для інших процедур, передбачених у цьому Договорі, Рада, діючи кваліфікованою більшістю на пропозицію Комісії, може прийняти рішення про вжиття заходів, відповідних економічній ситуації, зокрема в разі виникнення значних труднощів з поставками певних продуктів.

2. Коли Держава-член зазнає значних труднощів чи знаходиться під серйозною загрозою виникнення значних труднощів, спричиненої природнім лихом або виключними подіями поза її контролем, Рада, діючи кваліфікованою більшістю, за пропозицією Комісії може надати за певних умов такій Державі-члену фінансову допомогу Співтовариства. Президент Ради інформує Європейський Парламент про прийняте рішення".

6. Стаття 111 (4) подається в такій редакції:

"4. Без шкоди для положень пункту 1 Рада, діючи кваліфікованою більшістю, за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Центральним Банком, схвалює позицію Співтовариства на міжнародному рівні стосовно питань, що мають особливе значення для економічного та валютного союзу і про його представництво відповідно до розподілу повноважень, закріплених у статті 99 та статті 105".

7. Стаття 123 (4) подається в такій редакції:

"4. З початком третьої стадії Рада, діючи за одностайною згодою Держав-членів без винятку, за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Центральним Банком, схвалить обмінні курси, за якими валюта Держав-членів повинна бути безповоротно зафіксована щодо Європейської валютної одиниці й за якими Європейська валютна одиниця замінить такі валюти і стане повноправною валютою. Такий захід не повинен сам по собі вплинути на зовнішню вартість Європейської валютної одиниці. Рада, діючи кваліфікованою більшістю Держав-членів за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Центральним Банком, вживає інших заходів, необхідних для швидшого впровадження Європейської валютної одиниці як єдиної валюти названих Держав-членів. Застосовуються положення другого речення статті 122 (5)".

8. Стаття 133 подається в такій редакції:

"Стаття 133

1. Спільна торгова політика базується на єдиних принципах, зокрема щодо змін у тарифних ставках, укладення угод з тарифів і торгівлі, досягнення єдності в заходах щодо лібералізації, експортної політики та заходах щодо захисту торгівлі, таких як ті, що вживаються у випадках демпінгу та субсидій.

2. Комісія подає пропозиції Раді для імплементації спільної торгової політики.

3. Коли виникає необхідність проведення переговорів для укладення угод з однією чи декількома державами або міжнародними організаціями, Комісія вносить пропозицію Раді, яка вповноважує Комісію розпочати необхідні переговори. Рада та Комісія відповідають за забезпечення відповідності угод, про які йдеться, із нормами та внутрішньою політикою Співтовариства.

Комісія проводить названі переговори, консультуючись зі спеціальним Комітетом, призначеним Радою з цією метою на допомогу Комісії, та в рамках директив, які Рада може прийняти для цього. Комісія регулярно звітує спеціальному Комітету про хід переговорів.

Застосовуються відповідні положення статті 300.

4. На виконання повноважень, наданих цією статтею, Рада діє кваліфікованою більшістю.

5. Без шкоди для пункту 6 положення пунктів з 1 по 4 застосовуються до переговорів та укладення угод у сфері торгівлі послугами і торгових аспектів інтелектуальної власності, оскільки названі сфери не охоплюються положеннями таких пунктів.

Відступаючи від положень пункту 4, Рада діє одностайно при проведенні переговорів та укладанні Договору в сферах, зазначених у першому підпункті, якщо до такої угоди включено положення, для прийняття яких у внутрішньому праві вимагається одностайність, або які стосуються сфери, в якій Співтовариство ще не скористалося нормотворчими повноваженнями, наданими йому цим Договором.

Рада діє одностайно при проведенні переговорів та укладенні горизонтальних угод, оскільки це також регулюється попереднім підпунктом і другим підпунктом пункту 6.

Положення цього пункту не зачіпають прав Держав-членів бути учасниками та укладати угоди з третіми країнами чи міжнародними організаціями тією мірою, в якій такі угоди не суперечать праву Співтовариства та іншим відповідним міжнародним угодам.

6. Угода не може бути укладена Радою, якщо містить положення, які виходять за рамки внутрішніх повноважень Співтовариства, зокрема такі, що передбачають гармонізацію законодавства Держав-членів у сфері, у якій цей Договір не передбачає такої гармонізації.

У зв'язку з цим, відступаючи від положення першого підпункту пункту 5, угоди щодо торгівлі культурними та аудіовізуальними послугами, послугами у сфері освіти та послугами в соціальній сфері та сфері охорони здоров'я підпадають під спільну компетенцію Співтовариства та Держав-членів. Відповідно додатково до рішення Співтовариства, що приймається згідно з відповідними положеннями статті 300, проведення переговорів з таких угод вимагає спільної згоди Держав-членів. За такою процедурою проведення переговорів угоди укладаються спільно Співтовариством та Державами-членами.

Проведення переговорів та укладення міжнародних угод у сфері транспорту продовжує регулюватися положеннями Розділу V та статтею 300.

7. Без шкоди для першого підпункту пункту 6 Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, може розширити застосування пунктів 1 - 4 на проведення переговорів та укладення угод з інтелектуальної власності, оскільки дана сфера не підпадає під дію пункту 5".

9. Стаття 137 подається в такій редакції;

"Стаття 137

1. Для досягнення цілей статті 136 Співтовариство підтримує та доповнює дії Держав-членів у таких сферах:

a) поліпшення виробничих умов, зокрема для забезпечення безпеки та захисту здоров'я робітників;

b) умов праці;

c) соціального забезпечення та соціального захисту робітників;

d) захисту робітників при звільненні;

e) інформування та консультування робітників;

f) представництва та колективного захисту інтересів робітників і роботодавців, включаючи їх право на спільне прийняття рішень, за умов дотримання пункту 5;

g) умов працевлаштування громадян третіх країн, які на законній підставі проживають на території Співтовариства;

h) інтеграції осіб, виключених з ринку праці, без шкоди для статті 150;

i) рівності між чоловіком і жінкою стосовно можливостей на ринку праці та поводження на роботі;

j) боротьби з порушеннями соціальних прав;

k) модернізації системи соціального захисту без шкоди для пункту (c).

2. З цією метою Рада:

a) може вживати заходів для заохочення співробітництва між Державами-членами через ініціативи, спрямовані на підвищення рівня знань, розвиток обміну інформацією та передовою практикою, підтримку інноваційних підходів та аналіз досвіду, виключаючи будь-яку гармонізацію законодавства Держав-членів;

b) може встановлювати в галузях, зазначених у пункті 1 від (a) до (i), шляхом прийняття директив мінімальних вимог для поступової імплементації з урахуванням умов і технічних стандартів, що існують у кожній з Держав-членів. У таких директивах слід уникати встановлення адміністративних, фінансових та юридичних перешкод, які б гальмували створення і розвиток малих та середніх підприємств.

Рада повинна діяти відповідно до процедури, зазначеної в статті 251 після консультацій з Економічним та Соціальним Комітетом і Комітетом Регіонів, за винятком сфер, визначених у пункті 1 (c), (d), (f) та (g), в яких Рада діє одностайно за пропозицією Комісії після консультацій з Європейським Парламентом та названими Комітетами. Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії після консультацій з Європейським Парламентом, може розповсюдити дію процедури, що зазначена в статті 251, на сфери, визначені пунктами 1 (d), (f) та (g) цієї статті.

3. Держава-член може довірити підприємцям та робітникам, за їх спільним проханням, виконання директив, прийнятих відповідно до пункту 2.

У такому разі Держава-член повинна забезпечити, щоб не пізніше дати, на яку директива повинна бути імплементована відповідно до статті 249, підприємці та робітники вжили необхідних заходів за взаємною згодою, при чому Держава-член повинна вжити будь-яких необхідних заходів, що дозволяють їй у будь-який час бути здатною гарантувати досягнення результатів, передбачених директивою.

4. Положення, прийняті відповідно до цієї статті:

- не повинні впливати на право Держав-членів визначати фундаментальні принципи їх систем соціального забезпечення та не повинні порушувати значною мірою їх фінансовий баланс;

- не повинні перешкоджати будь-якій Державі-члену зберігати або впроваджувати жорсткіші захисні заходи, що є сумісними з положеннями цього Договору.

5. Положення цієї статті не застосовуються до сфер оплати праці, права на асоціацію, права на страйк та права застосовувати локаути".

10. У статті 139 (2) другий підпункт замінюється на такий:

"Рада діє кваліфікованою більшістю, за винятком тих випадків, коли згода щодо питання містить одне чи більше положень, які стосуються сфери, де необхідна одностайність згідно зі статтею 137 (2). У цьому разі вона діє одностайно".

11. Стаття 144 подається в такій редакції:

"Стаття 144

Рада, після консультацій з Європейським Парламентом, створить Комітет соціального захисту з дорадчим статусом для сприяння співробітництву між Державами-членами та Комісією у сфері політики соціального захисту. Завданнями Комітету є:

- спостереження за соціальною ситуацією та здійсненням політики соціального захисту в Державах-членах та Співтоваристві;

- сприяння обміну інформацією, досвідом та перспективною практикою між Державами-членами та Співтовариством;

- без шкоди для статті 207 підготовка доповідей, формулювання висновків та інша робота в рамках його компетенції на запит Ради чи Комісії або за власною ініціативою.

Здійснюючи свої повноваження, Комітет встановлює відповідні контакти з підприємцями та робітниками.

Кожна Держава-член та Комісія призначають по два члени до Комітету".

12. Стаття 157 (3) подається в такій редакції:

"3. Співтовариство сприяє досягненню цілей, визначених у пункті 1, шляхом здійснення політики та дій, що приймаються на підставі інших положень цього Договору. Рада, діючи відповідно до процедури, визначеної у статті 251, та після консультацій з Економічним і Соціальним Комітетом, може вживати особливих заходів для підтримки заходів у Державах-членах заради досягнення цілей, визначених в пункті 1.

Цей Розділ не може бути підставою для введення Співтовариством будь-якого заходу, який може спричинити порушення конкуренції чи містить податкові положення чи положення, що визначають права та інтереси працівників".

13. У статті 159 третій пункт замінюється на такий:

"Якщо виникає необхідність здійснення певних дій за межами Фондів та без шкоди для заходів, вжитих у рамках інших видів політики Співтовариства, такі дії можуть бути схваленими Радою, яка діятиме відповідно до процедури, зазначеної у статті 251, та після консультацій з Економічним та Соціальним Комітетом і Комітетом Регіонів".

14. У статті 161 додається наступний третій пункт:

"З 1 січня 2007 року Рада діятиме кваліфікованою більшістю за пропозицією Комісії та після отримання згоди Європейського Парламенту і консультацій з Економічним і Соціальним Комітетом та Комітетом Регіонів, якщо на цю дату будуть прийняті багаторічна фінансова перспектива, що застосовуватиметься з 1 січня 2007 року, та Міжінституційна угода, що її стосується; в іншому разі процедура, визначена в цьому пункті, застосовуватиметься з дати прийняття названих документів".

15. Стаття 175 (2) подається в такій редакції:

"2. Відступаючи від процедури прийняття рішень, сформульованої в пункті 1, та без шкоди для статті 95, Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, Економічним і Соціальним Комітетом та Комітетом Регіонів, приймає:

a) положення переважно фіскального характеру;

b) заходи, що стосуються: - планування міст та сільської місцевості; - управління обсягами водних ресурсів, що прямо чи опосередковано стосуються доступності таких ресурсів; - використання землі, за винятком використання відходів;

c) заходи, що суттєво впливають на вибір Державою-членом різних джерел енергії та загальної структури енергопостачання.

Рада може за умов, викладених у першому підпункті, визначити ті питання, що зазначені в цьому пункті, рішення з яких приймаються кваліфікованою більшістю".

16. У третій частині додається наступний Розділ:

"Розділ XXI

Економічне, фінансове та технічне співробітництво з третіми країнами

Стаття 181a

1. Без шкоди для інших положень Договору і зокрема положень Розділу XX, Співтовариство в межах своєї компетенції вживає заходів у напрямі економічного, фінансового та технічного співробітництва з третіми країнами; такі заходи повинні бути додатковими до тих, що вживаються Державами-членами та сумісними з політикою розвитку Співтовариства.

Політика Співтовариства в цій сфері повинна сприяти досягненню загальної мети розвитку та консолідації демократії і верховенства права, поваги прав людини та основних свобод.

2. Рада, діючи кваліфікованою більшістю за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, вживає заходів, необхідних для виконання положень пункту 1. Рада діє одностайно щодо угод про асоціацію, зазначених у статті 310, та в разі укладення угод з державами, що є кандидатами на вступ до Союзу.

3. У відповідних сферах своєї компетенції Співтовариство та Держави-члени співробітничають з третіми країнами та компетентними міжнародними організаціями. Заходи Співтовариства в напрямі співробітництва можуть бути обумовленими угодами між Співтовариством і відповідними третіми країнами, переговори щодо яких та укладання проводяться відповідно до статті 300.

Перший підпункт статті не повинен негативно впливати на компетенцію Держав-членів брати участь у міжнародних організаціях та укладати міжнародні угоди".

17. У статті 189 другий пункт замінюється на такий:

"Кількість членів Європейського Парламенту не перевищуватиме 732".

18. Стаття 190 (5) подається в такій редакції:

"5. Європейський Парламент після отримання висновку від Комісії і після схвалення Ради, що діє кваліфікованою більшістю, повинен установити регламенти та загальні умови, за якими його члени виконуватимуть свої обов'язки. Усі правила або умови, які стосуються оподатковування членів або колишніх членів, повинні вимагати єдності в межах Ради".

19. До статті 191 додається наступний другий пункт:

"Рада, діючи відповідно до процедури, зазначеної в статті 251, приймає регламенти, що регулюють діяльність партій на європейському рівні та, зокрема, норми щодо їх фінансування".

20. Стаття 207 (2) подається в такій редакції:

"2. Рада користується допомогою Генерального Секретаріату під керівництвом Генерального Секретаря, Високого Представника з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки, якому допомагає Заступник Генерального Секретаря, який завідує справами Генерального Секретаріату. Генеральний Секретар та Заступник Генерального Секретаря призначаються Радою, яка діє кваліфікованою більшістю.

Рада визначає організаційну структуру Генерального Секретаріату".

21. Стаття 210 подається в такій редакції:

"Стаття 210

Рада, діючи кваліфікованою більшістю, визначає розміри окладів, дотацій та пенсій Голови і членів Комісії та суддів, Генеральних адвокатів і Секретаря Суду ЄС та членів і Секретаря Суду першої інстанції. Вона також кваліфікованою більшістю визначає розмір будь-якої виплати, що робиться замість компенсації".

22. Стаття 214 (2) подається в такій редакції:

"2. Рада у складі голів держав чи урядів, діючи кваліфікованою більшістю, визначає особу, яку вона має намір призначити Головою Комісії; ця кандидатура схвалюється Європейським Парламентом.

Рада, діючи кваліфікованою більшістю та спільно з кандидатом на посаду Голови, приймає список інших осіб, яких вона має намір призначити до складу Комісії, що складається відповідно до пропозицій від кожної Держави-члена.

Голова та інші члени Комісії, визначені у такий спосіб, передаються на затвердження єдиним списком до Європейського Парламенту. Після затвердження Європейським Парламентом Голова та інші члени Комісії призначаються Радою, яка діє кваліфікованою більшістю".

23. Стаття 215 подається в такій редакції:

"Стаття 215

Окрім звичайної заміни або в разі смерті, обов'язки члена Комісії припиняються у зв'язку з його відставкою або відстороненням від посади.

Вакансія, що відкрилася внаслідок смерті чи відставки, заповнюється на термін повноважень, що залишився, новим членом, призначеним Радою, яка діє кваліфікованою більшістю. Рада може, діючи одностайно, вирішити, що немає необхідності заповнювати вакантну посаду.

У разі виходу у відставку відсторонення від посади або смерті, посада Голови заповнюється на термін повноважень, що залишився. У цьому разі застосовується процедура, визначена в статті 214 (2).

Крім випадку відсторонення від посади, відповідно до статті 216 члени Комісії обіймають посаду до їх заміщення або доки Рада не вирішить не заповнювати вакансію, як зазначено у другому пункті даної статті".

24. Стаття 217 подається в такій редакції:

"Стаття 217

1. Комісія виконує свої функції під політичним керівництвом Голови, який вирішує питання її внутрішньої організації для забезпечення послідовності та ефективності її діяльності на основі принципу колегіальності.

2. Обов'язки, покладені на Комісію, структуруються та розподіляються Головою між її членами. Голова уповноважений переглядати розподіл таких обов'язків протягом терміну дії повноважень Комісії. Члени Комісії виконують обов'язки, покладені на них Головою, під його керівництвом.

3. Після отримання колективної згоди Комісії Голова призначає Віце-голову з числа членів Комісії.

4. Член Комісії повинен піти у відставку, якщо цього вимагає Голова, після отримання колективної згоди Комісії".

25. У статті 219 перший пункт вилучається.

26. Стаття 220 подається в такій редакції:

"Стаття 220

Суд ЄС та Суд першої інстанції, кожний у межах своєї юрисдикції, забезпечують дотримання законності при тлумаченні та застосуванні цього Договору.

Додатково в Суді першої інстанції можуть бути задіяні судові палати за умов, що зазначені у статті 225a для здійснення в певних специфічних сферах судової компетенції повноваження, визначені в даному Договорі".

27. Стаття 221 подається в такій редакції:

"Стаття 221

До складу Суду ЄС входять судді, по одному від кожної Держави-члена.

Суд ЄС засідає у палатах чи у Великій Палаті відповідно до положень, що містяться в Статуті Суду ( 994_618 ).

Коли це передбачено в Статуті, Суд може засідати на пленарних засіданнях".

28. Стаття 222 подається в такій редакції:

"Стаття 222

Суду ЄС допомагають вісім Генеральних адвокатів. На вимогу Суду Рада, діючи одностайно, може збільшити кількість Генеральних адвокатів.

Обов'язком Генерального адвоката, який повинен діяти неупереджено та незалежно, є надавати у відкритому судовому засіданні обгрунтовані висновки щодо справ, у яких відповідно до Статуту Суду ЄС потрібна його участь".

29. Стаття 223 подається в такій редакції:

"Стаття 223

Судді та Генеральні адвокати Суду ЄС обираються серед осіб, чия незалежність не викликає жодного сумніву та які мають кваліфікацію, необхідну для призначення у вищі судові інстанції у їх відповідних державах або які є юридичними радниками з визнаною компетентністю; вони призначаються за спільною згодою урядів Держав-членів на термін у шість років.

Кожні три роки відбувається часткова заміна суддів та Генеральних адвокатів відповідно до умов, встановлених у Статуті Суду ЄС.

Судді обирають Голову Суду ЄС зі свого складу терміном на три роки. Голова Суду може бути переобраний.

Судді та Генеральні адвокати, чий термін повноважень закінчився, можуть бути призначені знову.

Суд ЄС призначає Секретаря Суду та приймає положення, що регулює його діяльність.

Суд ЄС приймає Правила Процедури Суду. Ці Правила повинні бути схвалені Радою, яка діє кваліфікованою більшістю".

30. Стаття 224 подається в такій редакції:

"Стаття 224

До складу Суду першої інстанції входить щонайменше по одному судді від кожної Держави-члена. Кількість суддів визначається Статутом Суду ЄС. Статут може передбачити можливість участі Генеральних адвокатів у роботі Суду першої інстанції.

Члени Суду першої інстанції обираються з осіб, чия незалежність не викликає сумніву та які мають кваліфікацію, необхідну для призначення у вищі судові інстанції. Вони призначаються за спільною згодою урядів Держав-членів терміном на шість років. Членство частково оновлюється кожні три роки. Члени, чий термін повноважень закінчився, можуть бути призначені знову.

Судді обирають Голову Суду першої інстанції серед членів Суду терміном на три роки. Він може бути переобраний.

Суд першої інстанції призначає Секретаря Суду та приймає положення, що регулює його діяльність.

Суд першої інстанції приймає за погодженням із Судом ЄС Правила Процедури Суду. Ці Правила повинні бути схвалені Радою, яка діє кваліфікованою більшістю.

Якщо Статутом Суду ЄС не передбачено інше, положення цього Договору, що стосуються Суду ЄС, застосовуються і до Суду першої інстанції".

31. Стаття 225 подається в такій редакції:

"Стаття 225

1. Суд першої інстанції має юрисдикцію розглядати та виносити рішення у судових справах першої інстанції або у справах, визначених статтями 230, 232, 235, 236 та 238, за винятком справ, що знаходяться в компетенції судових палат, і тих, що віднесені Статутом Суду до компетенції Суду ЄС. Статут може передати до компетенції Суду першої інстанції інші види справ.

Рішення, винесені Судом першої інстанції відповідно до цього пункту, можуть підлягати апеляції до Суду ЄС тільки на підставі питань права в межах, визначених Статутом.

2. Суд першої інстанції має юрисдикцію розглядати справи щодо оскарження рішень судових палат, створених на підставі статті 225a.

Рішення, винесені Судом першої інстанції відповідно до цього пункту, можуть лише як виняток підлягати перегляду Судом ЄС відповідно до умов та в межах, визначених у Статуті, якщо існує серйозна загроза цілісності чи узгодженості права Співтовариства.

3. Суд першої інстанції має юрисдикцію приймати попередні рішення щодо запитів національних судів Держав-членів відповідно до статті 234 у сферах, визначених Статутом.

У разі, якщо Суд першої інстанції вважає, що справа потребує принципового рішення, яке може вплинути на цілісність або на узгодженість права Співтовариства, він може передати справу до Суду ЄС для надання висновку.

Попередні рішення, що приймаються Судом першої інстанції на запити національних судів, можуть як виняток підлягати перегляду Судом ЄС відповідно до умов і в межах, визначених Статутом, якщо існує серйозна загроза цілісності та узгодженості права Співтовариства".

32. Додається наступна стаття:

"Стаття 225 (a)

Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії і після консультацій з Європейським Парламентом та Судом ЄС або на запит Суду ЄС та після консультацій з Європейським Парламентом і Комісією, може створювати судові палати для розгляду в першій інстанції певних видів справ у спеціальних сферах.

Рішення про заснування судової палати визначає положення щодо організації палати та обсяг юрисдикції, що їй надається.

Рішення судових палат можуть підлягати апеляції до Суду першої інстанції тільки на підставі питань права або, якщо таке буде зазначено в рішенні про заснування судової палати, питань факту.

Члени судової палати обираються з осіб, чия незалежність не викликає сумніву та які мають кваліфікацію, необхідну для призначення у вищі судові інстанції. Вони призначаються Радою, яка діє одностайно.

Судові палати встановлюють Правила Процедури за згодою Суду ЄС. Такі Правила мають бути схвалені Радою, яка діє кваліфікованою більшістю.

Доки в рішенні про заснування судової палати не передбачено іншого, положення даного Договору, що стосуються Суду ЄС та положення Статуту Суду ЄС, застосовуються й до судових палат".

33. Додається наступна стаття:

"Стаття 229a

Без шкоди для інших положень цього Договору Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом, може приймати положення про надання юрисдикції та визначення її обсягу Суду ЄС у справах, що стосуються застосування актів, прийнятих на підставі цього Договору, які створюють права промислової власності Співтовариства. Рада рекомендує такі положення Державам-членам для прийняття відповідно до їх конституційних процедур".

34. У статті 230 другий і третій пункти подаються в такій редакції:

"З цією метою він має юрисдикцію розглядати позови, з якими звертаються Держава-член, Європейський Парламент, Рада або Комісія щодо браку компетенції, порушення суттєвих процедурних вимог, порушення положень цього Договору чи інших правових норм, пов'язаних з його застосуванням, чи зловживання владою.

Суд ЄС має юрисдикцію за тих же умов щодо позовів, з якими звертаються Палата аудиторів та Європейський Центральний Банк з метою захисту їх прерогатив".

35. Стаття 245 подається в такій редакції:

"Стаття 245

Статут Суду ЄС приймається окремим Протоколом.

Рада, діючи одностайно на запит Суду ЄС та після консультацій з Європейським Парламентом і Комісією або на запит Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом і Судом ЄС, може вносити зміни та доповнення до Статуту, за винятком Розділу I".

36. Стаття 247 замінюється на таку:

(a) Пункт 1 подається в такій редакції:

"1. До складу Палати аудиторів має входити по одному представнику від кожної Держави-члена";

(b) Пункт 3 подається в такій редакції:

"3. Члени Палати аудиторів призначаються терміном на шість років. Рада, діючи кваліфікованою більшістю після консультацій з Європейським Парламентом, затверджує список членів, складений відповідно до пропозицій Держав-членів. Члени палати можуть бути переобрані на наступний термін.

Члени Палати обирають Голову Палати аудиторів зі свого числа терміном на три роки. Голова може бути переобраний знову".

37. Стаття 248 замінюється на таку:

(a) Пункт 1 подається в такій редакції:

"1. Палата аудиторів перевіряє розрахунки Співтовариства за всіма статтями прибутків і видатків. Вона також перевіряє розрахунки за всіма статтями прибутків і видатків усіх органів Співтовариства настільки, наскільки відповідний установчий інструмент не перешкоджає такій перевірці.

Палата аудиторів надає Європейському Парламенту та Раді декларацію, що визначає правильність ведення рахунків, а також законність і регулярність фінансових операцій, що лежать в їх основі, яка публікується в "Офіційному журналі Європейського Союзу". Така декларація може супроводжуватись окремою оцінкою для кожної основної сфери діяльності Співтовариства";

(b) Пункт 4 подається в такій редакції:

"4. Палата аудиторів складає щорічний звіт після завершення кожного фінансового року. Він передається до інших установ Співтовариства та публікується разом з відповідями зазначених установ на зауваження Палати аудиторів у "Офіційному журналі Європейського Союзу".

Палата аудиторів може також у будь-який час надавати свої зауваження з окремих питань, зокрема у формі спеціальних звітів та надсилати свої висновки на запит тієї чи іншої установи Співтовариства.

Палата приймає щорічний звіт, спеціальні звіти та висновки більшістю своїх членів. Однак Палата може створювати внутрішні відділення для схвалення певних категорій звітів чи висновків відповідно до положень, зазначених у Правилах Процедури Палати.

Палата надає допомогу Європейському Парламенту та Раді у здійсненні їх повноважень щодо виконання бюджету.

Палата аудиторів складає Правила Процедури Палати. Такі Правила мають бути схвалені Радою, яка діє кваліфікованою більшістю".

38. У статті 254 (1) та (2) слова "Офіційний журнал Європейських Співтовариств" замінюються словами "Офіційний журнал Європейського Союзу".

39. Стаття 257 подається в такій редакції:

"Стаття 257

Цим засновується Економічний та Соціальний Комітет. Він має дорадчий статус.

До складу Комітету входять представники різних економічних та соціальних складових організованого громадянського суспільства і, зокрема, представники виробників, фермерів, перевізників, робітників, дилерів, ремісників, осіб вільних професій, споживачів та представників громадськості".

40. Стаття 258 подається в такій редакції:

"Стаття 258

Чисельність членів Економічного та Соціального Комітетів не повинна перевищувати 350.

Чисельність членів така:

Бельгія 12

Данія 9

Німеччина 24

Греція 12

Іспанія 21

Франція 24

Ірландія 9

Італія 24

Люксембург 6

Нідерланди 12

Австрія 12

Португалія 12

Фінляндія 9

Швеція 12

Великобританія 24

Члени Комітету не зв'язані жодними обов'язковими інструкціями. Вони повністю незалежні у виконанні своїх обов'язків і діють в інтересах усього Співтовариства.

Рада, діючи кваліфікованою більшістю, визначає межі повноважень членів Комітету".

41. У статті 259 пункт 1 подається в такій редакції:

"1. Члени Комітету призначаються на чотири роки за пропозицією Держав-членів. Рада, діючи кваліфікованою більшістю, схвалює список членів, складений відповідно до пропозицій кожної з Держав-членів. Термін їх повноважень може бути продовжено".

42. Стаття 263 подається в такій редакції:

"Стаття 263

Цим створюється Комітет із дорадчим статусом, до складу якого входять представники регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування, які обрані до таких органів або політично підзвітні таким виборним органам, та отримує назву "Комітет Регіонів".

Чисельність членів Комітету Регіонів не повинна перевищувати 350.

Чисельність членів Комітету Регіонів, запропонованих кожною Державою-членом, розподіляється таким чином:

Бельгія 12

Данія 9

Німеччина 24

Греція 12

Іспанія 21

Франція 24

Ірландія 9

Італія 24

Люксембург 6

Нідерланди 12

Австрія 12

Португалія 12

Фінляндія 9

Швеція 12

Великобританія 24

Члени Комітету та рівна чисельність альтернативних членів призначаються терміном на чотири роки за пропозиціями Держав-членів. Після закінчення строку вони можуть бути призначені знову. Рада, діючи кваліфікованою більшістю, приймає список членів та альтернативних членів, складений відповідно до пропозицій Держав-членів. Коли закінчується дія мандату, на підставі якого названі особи були запропоновані, термін повноважень члена Комітету Регіонів також автоматично закінчується, і такі особи замінюються на термін, що залишився, відповідно до такої ж процедури. Ніхто з членів Комітету Регіонів не може бути одночасно членом Європейського Парламенту.

Члени Комітету не зв'язані жодним мандатом. Вони повністю незалежні у виконанні своїх обов'язків і діють в інтересах усього Співтовариства".

43. Стаття 266 подається в такій редакції:

"Стаття 266

Європейський Інвестиційний Банк є юридичною особою.

Членами Європейського Інвестиційного Банку є Держави-члени.

Статут Європейського Інвестиційного Банку міститься у Протоколі до даного Договору ( 994_680 ). Рада, діючи одностайно на вимогу Європейського Інвестиційного Банку та після консультацій з Європейським Парламентом і Комісією або на вимогу Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом та Європейським Інвестиційним Банком, може вносити зміни та доповнення до статей 4, 11 і 12 та до статті 18 (5) Статуту Банку".

44. Стаття 279 подається в такій редакції:

"Стаття 279

1. Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом і отримання висновку від Палати аудиторів, повинна:

(a) розробляти фінансові регламенти, що визначають, зокрема, процедуру, яку слід встановити для складання та виконання бюджету і для надання та перевірки розрахунків;

(b) затверджувати правила стосовно відповідальності фінансових контролерів, розпорядників кредитів і бухгалтерів та щодо належної організації інспекцій.

Із 1 січня 2007 року Рада діятиме з названою метою кваліфікованою більшістю за пропозицією Комісії і після консультацій з Європейським Парламентом та отримання висновку Палати аудиторів.

2. Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом і отримання висновку Палати аудиторів, визначає методи та процедуру, відповідно до якої доходи бюджету, передбачені домовленостями про власні ресурси Співтовариства, будуть надаватись у розпорядження Комісії, та визначає заходи, які слід застосувати, якщо це необхідно, для задоволення потреб у готівкових коштах".

45. Стаття 290 подається в такій редакції:

"Стаття 290

Правила, що регулюють використання мов в установах Співтовариства, визначаються Радою, яка діє одностайно, без шкоди для положень, що містяться в Статуті Суду ЄС".

46. Стаття 300 замінюється на таку:

(a) У пункті 2 другий і третій підпункти подаються в такій редакції:

"Відступаючи від положень пункту 3, така ж процедура застосовується щодо рішень про припинення застосування угоди та з метою вироблення позиції, яка буде прийнята від імені Співтовариства в органі, створеному угодою, коли такий орган може приймати юридичні обов'язкові рішення, за винятком рішень, що доповнюють або змінюють інституційну структуру угоди.

Європейський Парламент повинен бути негайно та певним чином поінформований про будь-яке рішення, зазначене в цьому пункті, стосовно тимчасового застосування чи припинення застосування угоди або про прийняття позиції Співтовариства в органі, створеному угодою";

(b) пункт 6 замінюється таким:

"6. Європейський Парламент, Рада, Комісія або Держава-член можуть отримати від Суду ЄС висновки про сумісність певної угоди з положеннями даного Договору. Якщо Суд дає негативний висновок, угода може набрати чинності тільки відповідно до статті 48 Договору про Європейський Союз ( 994_029 )".

47. Стаття 309 замінюється на таку:

(a) в пункті 1 термін "Стаття 7 (2)" замінюється на "Стаття 7 (3)";

(b) в пункті 2 термін "Стаття 7 (1)" замінюється на "Стаття 7 (2)".

Стаття 3

Договір про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії ( 994_027 ) має бути змінений відповідно до положень цієї статті.

1. У статті 107 другий пункт замінюється на такий:

"Чисельність членів Європейського Парламенту не перевищуватиме 732".

2. Стаття 108 (5) подається в такій редакції:

"5. Європейський Парламент після отримання висновку від Комісії і після схвалення Ради, що діє кваліфікованою більшістю, повинен установити регламенти та загальні умови, за якими його члени виконуватимуть свої обов'язки. Усі правила або умови, які стосуються оподатковування членів або колишніх членів, мають бути спрямовані на забезпечення єдності в межах Ради".

3. Стаття 121 (2) подається в такій редакції:

"2. Рада отримує допомогу від Генерального Секретаріату під керівництвом Генерального Секретаря, Високого Представника з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки, якому допомагає Заступник Генерального Секретаря, який завідує справами Генерального Секретаріату. Генеральний Секретар та Заступник Генерального Секретаря призначаються Радою, яка діє кваліфікованою більшістю.

Рада визначає організаційну структуру Генерального Секретаріату".

4. Стаття 127 (2) подається в такій редакції:

Єдиний список, до якого входять кандидатури Голови та інших членів Комісії, визначених таким чином, передається на затвердження до Європейського Парламенту. Після затвердження Європейським Парламентом, Голова та інші члени Комісії призначаються Радою, яка діє кваліфікованою більшістю".

5. Стаття 128 подається в такій редакції:

"Стаття 128

Вакансія, що відкрилася внаслідок смерті чи відставки, заповнюється на термін повноважень, що залишився, новим членом, призначеним Радою, яка діє кваліфікованою більшістю. Рада, діючи одностайно, може прийняти рішення про те, що немає необхідності заповнювати вакантну посаду.

У разі виходу у відставку, відсторонення від посади або смерті, посада Голови заповнюється на термін повноважень, що залишився. У цьому разі застосовується процедура, визначена в статті 127 (2).

Крім випадку відсторонення від посади, відповідно до статті 129, члени Комісії обіймають посаду до їх заміщення або доки Рада не прийме рішення про те, щоб не заповнювати вакансію, як зазначено в другому пункті цієї статті".

6. Стаття 130 подається в такій редакції:

"Стаття 130

3. Після отримання колективної згоди Комісії Голова призначає Віце-голову з числа членів Комісії.

4. Член Комісії повинен піти у відставку, якщо цього вимагає Голова після отримання колективної згоди Комісії".

7. У статті 132 перший пункт вилучається.

8. Стаття 136 подається в такій редакції:

"Стаття 136

Додатково в Суді першої інстанції можуть бути задіяні судові палати за умов, що зазначені у статті 140b для здійснення в певних специфічних сферах судової компетенції повноваження визначені в цьому Договорі".

9. Стаття 137 подається в такій редакції:

"Стаття 137

До складу Суду ЄС має входити по одному судді від кожної Держави-члена.

Суд ЄС засідає в палатах чи у Великій Палаті відповідно до положень, що передбачені в Статуті Суду.

Якщо це передбачено в Статуті, Суд може засідати на пленарних засіданнях".