Стаття 20. Заходи на національному рівні

Кожна Сторона має з урахуванням своїх зобов'язань, взятих за застосовними міжнародними договорами, розглянути питання вжиття законодавчих та інших необхідних заходів щодо: a) створення або удосконалення реєстрів або баз даних культурних цінностей, визначених у пункті 2 статті 2 цієї Конвенції; b) введення процедур контролю за ввезенням та вивезенням згідно з відповідними міжнародними документами, включаючи систему, в якій ввезення і вивезення рухомих культурних цінностей здійснюється за наявності спеціальних сертифікатів; c) введення положень щодо належної пильності торгівців предметами мистецтва та старовини, аукціонних домів та інших осіб, які беруть участь у торгівлі культурними цінностями, і введення зобов’язання щодо ведення ними запису своїх операцій. Ці записи повинні бути доступні компетентним органам згідно з внутрішнім законодавством; d) створення центрального національного органу або наділення відповідними повноваженнями існуючих органів та впровадження інших механізмів для координації діяльності, пов'язаної із захистом культурних цінностей; e) уможливлення моніторингу та звітування про підозрілі угоди або продажі в мережі Інтернет; f) введення обов’язкового інформування компетентних органів про випадкову знахідку культурних цінностей, що становлять частину археологічної спадщини; g) сприяння проведенню кампаній з підвищення обізнаності широкої громадськості щодо захисту культурних цінностей та небезпеки, яку становлять правопорушення проти культурних цінностей; h) забезпечити, щоб музеї та подібні установи, політика закупівель яких перебуває під контролем держави, не набували права власності на незаконно вилучені культурні цінності, а також надавали інформацію та проводили тренінги для відповідних службовців щодо попередження та боротьби з кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з культурними цінностями; i) заохочення музеїв та подібних установ, політика закупівель яких інформацію та проводили тренінги для відповідних службовців щодо попередження та боротьби з кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з культурними цінностями; i) заохочення музеїв та подібних установ, політика закупівель яких не перебуває під контролем держави, дотримуватись існуючих етичних правил набуття права власності на рухомі культурні цінності та повідомляти правоохоронні органи про будь-який підозрілий обіг культурних цінностей; j) заохочення провайдерів мережі Інтернет, інтернет-платформ та веб-продавців до співпраці із запобігання незаконному обігу культурних цінностей шляхом участі в розробці та реалізації відповідної політики; k) запобігання використанню відкритих портів з метою незаконного обігу культурних цінностей шляхом вжиття законодавчих заходів або заохочення портів до встановлення та ефективного впровадження внутрішніх правил у порядку саморегулювання; l) поліпшення поширення інформації щодо будь-яких культурних цінностей, які були предметом правопорушень, зазначених у цій Конвенції, серед митних органів та органів поліції з метою запобігання незаконному обігу культурних цінностей.