Стаття 19. Міжнародне співробітництво у кримінальних справах

1. Сторони співпрацюють одна з одною згідно з положеннями цієї Конвенції на виконання відповідних застосовних міжнародних та регіональних договорів і домовленостей, що базуються на типовому законодавстві або принципі взаємності, та свого внутрішнього права максимально можливою мірою для цілей розслідувань або проваджень щодо кримінальних правопорушень, зазначених у цій Конвенції, включаючи арешт та конфіскацію.

2. Якщо Сторона, яка обумовлює екстрадицію або надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах існуванням договору, отримує прохання про видачу або правову допомогу у кримінальних справах від іншої Сторони, з якою такого договору немає, то Сторона може, діючи у повній відповідності зі своїми зобов’язаннями у рамках міжнародного права та дотримуючись умов, передбачених внутрішнім законодавством запитуваної Сторони, розглядати цю Конвенцію як правову підставу для екстрадиції або взаємної правової допомоги у кримінальних справах стосовно правопорушень, зазначених у цій Конвенції, та може застосовувати з цією метою mutatis mutandis статті 16 та 18 Конвенції Організації Об’єднанних Націй проти транснаціональної організованої злочинності.