Стаття 151

nreg: 984_043-13 РОЗДІЛ II ГЛАВА 3 Стаття 151 Підхід за класом експозиції

1. Суми зважених на ризик експозицій для кредитного ризику експозицій, які належать до одного з класів експозицій, зазначених у пунктах (a)-(e) і (g) статті 147(2), якщо їх не вирахувано з власних коштів, повинні обчислюватися відповідно до підсекції 2, окрім випадків, коли такі експозиції вирахувано з елементів основного капіталу першого рівня, елементів додаткового капіталу першого рівня та елементів другого рівня.

2. Суми зважених на ризик експозицій для ризику розмивання капіталу придбаної дебіторської заборгованості обчислюються відповідно до статті 157. Якщо установа звертається до продавця придбаної дебіторської заборгованості за зверненням стягнення у зв'язку з ризиком дефолту та ризик розмивання капіталу, положення цієї статті і статті 152 та статті 158(1)-(4) щодо придбаної дебіторської заборгованості не застосовуються та експозиція вважається забезпеченою експозицією.

3. Обчислення сум зважених на ризик експозицій для кредитного ризику і ризику розмивання капіталу ґрунтується на відповідних параметрах, пов'язаних із відповідною експозицією. Ці параметри повинні включати ймовірність дефолту, втрати у разі дефолту, строку погашення (далі - «М») і вартість експозиції. Ймовірність дефолту та втрата у разі дефолту може розглядатися як окремо, так і спільно, відповідно до секції 4.

4. Установи повинні обчислювати суми зважених на ризик експозицій для кредитного ризику щодо всіх експозицій, які належать до класу експозицій «власний капітал», як зазначено у пункті (e) статті 147(2), відповідно до статті 155. Установи можуть використовувати підходи, визначені у статті 155(3) і (4), якщо вони отримали попередній дозвіл компетентних органів. Компетентні органи повинні надавати установі дозвіл на використання підходу на основі внутрішніх моделей, визначеного у статті 155(4), якщо установа відповідає вимогам, визначеним у підсекції title: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 nreg: 984_043-13 РОЗДІЛ II ГЛАВА 3 Стаття 151 дній дозвіл компетентних органів. Компетентні органи повинні надавати установі дозвіл на використання підходу на основі внутрішніх моделей, визначеного у статті 155(4), якщо установа відповідає вимогам, визначеним у підсекції 4 секції 6.

5. Обчислення сум зважених на ризик експозицій для кредитного ризику щодо спеціалізованих позикових експозицій здійснюється відповідно до статті 153(5).

6. Для експозицій, які належать до класів експозицій, визначених у пунктах (a)-(d) статті 147(2), установи повинні надати власні оціночні розрахунки ймовірності дефолту відповідно до статті 143 і секції 6.

7. Для експозицій, які належать до класу експозицій, визначеного у пункті (d) статті 147(2), установа може надати свої власні оціночні розрахунки втрат у разі дефолту і коефіцієнтів конверсії відповідно до статті 143 і секції 6.

8. Для експозицій, які належать до класів експозицій, визначених у пунктах (a)-(c) статті 147(2), установи повинні застосовувати величини втрат у разі дефолту, визначені у статті 161(1), і коефіцієнтів конверсії, визначені у статті 166(8)(a)-(d), крім випадків, коли їх було дозволено використовувати власні оціночні розрахунки втрат у разі дефолту та коефіцієнтів конверсії для таких класів експозицій відповідно до параграфа 9.

9. Для усіх експозицій, які належать до класів експозицій, визначених у пунктах (a)-(c) статті 147(2), компетентний орган повинен дозволити установам застосовувати власні оціночні розрахунки втрат у разі дефолту і коефіцієнтів конверсії відповідно до статті 143 і секції 6.

10. Суми зважених на ризик експозицій для сек'юритизованих експозицій та експозицій, які належать до класу експозицій, визначеного у пункті (f) статті 147(2), обчислюються відповідно до глави 5.