РОЗДІЛ IIIГЛАВА IIДиректива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)Чинний

Стаття 228

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) стаття 228 чинною?

Стаття 228 Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 228 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція)?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II) (нова редакція) України 311 статей: попередня — ст. 227, наступна — ст. 229.

№ 2009/138/ЄСвід 25 листопада 2009 р.Стаття 228 з 311

nreg: 984_039-09 РОЗДІЛ III ГЛАВА II Стаття 228 Пов’язані кредитні установи, інвестиційні фірми та фінансові установи При розрахуванні групової платоспроможності для страхової або перестрахової компанії, що є компанією-учасницею у кредитній установі, інвестиційній фірмі або фінансовій установі, держави-члени повинні дозволяти їхнім страховим і перестраховим компаніям-учасницям застосовувати метод 1 або 2, визначений у додатку I до Директиви 2002/87/ЄС, mutatis mutandis . Однак метод 1, визначений у зазначеному додатку, застосовується, тільки якщо орган нагляду за групою задоволений рівнем інтегрованого управління та внутрішнього контролю стосовно суб’єктів, які будуть включені до периметру консолідації. Вибраний метод повинен послідовно застосовуватися протягом певного часу. Однак держави-члени повинні дозволити їхнім наглядовим органам, якщо вони беруть на себе роль органу нагляду за групою стосовно певної групи, ухвалювати рішення, за запитом компанії-учасниці або з власної ініціативи, про вирахування будь-якої участі, як зазначено в першому параграфі, з власних коштів, прийнятних для покриття групової платоспроможності компанії-учасниці.