РОЗДІЛ VIIГЛАВА 2Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄСЧинний

Стаття 109

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС стаття 109 чинною?

Стаття 109 Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 109 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС України 163 статей: попередня — ст. 108, наступна — ст. 110.

№ 2013/36/ЄСвід 26 червня 2013 р.Стаття 108 з 163

nreg: 984_036-13 РОЗДІЛ VII ГЛАВА 2 Стаття 109 Схеми, процеси та механізми установ

1. Компетентні органи повинні вимагати від установ виконання зобов’язань, визначених у секції II цієї глави, на індивідуальній основі, крім випадків, коли компетентні органи застосують відступ, передбачений у статті 7 Регламенту (ЄС) № 575/2013.

2. Компетентні органи повинні вимагати від материнських компаній і дочірніх компаній, які підпадають під дію цієї Директиви, виконання зобов’язань, визначених у секції II цієї глави, на консолідованій основі або субконсолідованій основі, для забезпечення того, щоб схеми, процеси та механізми, які вимагаються у секції II цієї глави, були узгодженими та належним чином інтегрованими, і щоб можна було представити будь-які дані та інформацію стосовно цілей здійснення нагляду. Зокрема, вони повинні забезпечити, щоб материнські компанії і дочірні компанії, які підпадають під дію цієї Директиви, впроваджували такі схеми, процеси та механізми у їхніх дочірніх компаніях, які не підпадають під дію цієї Директиви, у тому числі тих, які мають осідок в офшорних фінансових центрах. Такі схеми, процеси та механізми повинні також бути узгодженими та належним чином інтегрованими, і такі дочірні компанії також повинні мати змогу представити будь-які дані та інформацію стосовно цілей здійснення нагляду. Дочірні компанії, які самі по собі не підпадають під дію цієї Директиви, повинні дотримуватися вимог для їхнього конкретного сектора на індивідуальній основі.

3. Зобов’язання, які випливають із секції II цієї глави, стосовно дочірніх компаній, які самі по собі не підпадають під дію цієї Директиви, не застосовуються, якщо материнська установа ЄС зможе продемонструвати компетентним органам, що застосування секції II є незаконним згідно із законодавством третьої країни, у якій дочірня компанія ма title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС nreg: 984_036-13 РОЗДІЛ VII ГЛАВА 2 Стаття 109 єї Директиви, не застосовуються, якщо материнська установа ЄС зможе продемонструвати компетентним органам, що застосування секції II є незаконним згідно із законодавством третьої країни, у якій дочірня компанія має осідок.

4. Вимоги до винагороди, встановлені у статтях 92, 94 і 95, не застосовуються на консолідованій основі до будь-якого із зазначених нижче суб’єктів: (a) дочірніх компаній, що мають осідок у Союзі, де вони підпадають під дію спеціальних вимог до винагороди відповідно до інших правових актів Союзу; (b) дочірніх компаній, що мають осідок у третій країні, де вони підпадали б під дію спеціальних вимог до винагороди відповідно до інших правових актів Союзу, якби вони мали осідок у Союзі.

5. Як відступ від параграфа 4 цієї статті та для уникнення обходу правил, визначених у статтях 92, 94 і 95, держави-члени повинні забезпечити, щоб вимоги, встановлені у статтях 92, 94 і 95, застосовувалися до працівників дочірніх компаній, які не підпадають під дію цієї Директиви на індивідуальній основі, якщо: (a) дочірня компанія є або компанією з управління активами, або компанією, що надає інвестиційні послуги і здійснює види діяльності, перелічені у пунктах (2), (3), (4), (6) та (7) секції А додатка I до Директиви 2014/65/ЄС; та (b) таких працівників уповноважено виконувати професійну діяльність, яка має прямий суттєвий вплив на профіль ризику або діяльність установ в межах групи.

6. Незважаючи на параграфи 4 і 5 цієї статті, держави-члени можуть застосовувати статті 92, 94 і 95 на консолідованій основі до ширшого обсягу дочірніх компаній та їхнього персоналу.