ГЛАВА 7Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальностіЧинний

Стаття 24

Q: Чи є Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності стаття 24 чинною?

Стаття 24 Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності України чинна на 23 квітня 2026 р.. Статус документа: Чинний.

Q: Які статті йдуть до і після 24 у Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності?

У Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності України 31 статей: попередня — ст. 23, наступна — ст. 25.

№ 2009/103/ЄСвід 16 вересня 2009 р.Стаття 24 з 31

nreg: 984_029-09 ГЛАВА 7 Стаття 24 Органи, відповідальні за виплату компенсацій

1. Кожна держава-член повинна створити або визначити орган, відповідальний за виплату компенсацій потерпілим у випадках, зазначених у статті 20(1). Такі потерпілі можуть висунути вимогу до органу, відповідального за виплату компенсацій у державі-члені, в якій вони є резидентами: (a) якщо впродовж трьох місяців із дати висунення потерпілим вимоги про виплату компенсації до страхової компанії, яка застрахувала транспортний засіб, використання якого спричинило дорожньо-транспортну пригоду, або до її представника зі врегулювання вимог ця страхова компанія або її представник зі врегулювання вимог не надали обґрунтованої відповіді по суті вимоги; або (b) якщо страхова компанія не призначила представника зі врегулювання вимог у державі-члені, в якій потерпілий є резидентом, відповідно до статті 20(1); у такому випадку потерпілі не можуть висунути вимогу до органу, відповідального за виплату компенсацій, якщо вони висунули вимогу про компенсацію безпосередньо до страхової компанії, яка застрахувала транспортний засіб, використання якого спричинило дорожньо-транспортну пригоду, та якщо вони отримали обґрунтовану відповідь протягом трьох місяців із дати висунення вимоги. Однак потерпілі не можуть висунути вимогу до органу, відповідального за виплату компенсацій, якщо вони подали прямий позов проти страхової компанії. Орган, відповідальний за виплату компенсацій, повинен вжити дій протягом двох місяців із дати висунення потерпілим вимоги про компенсацію, але повинен припинити свої дії, якщо страхова компанія або її представник зі врегулювання вимог згодом надає обґрунтовану відповідь на вимогу. Орган, відповідальний за виплату компенсацій, повинен негайно повідомити: (a) страхову компанію, яка застрахувала транспортний засіб, що спричинив дорожньо-транспортну п title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності nreg: 984_029-09 ГЛАВА 7 Стаття 24 ог згодом надає обґрунтовану відповідь на вимогу. Орган, відповідальний за виплату компенсацій, повинен негайно повідомити: (a) страхову компанію, яка застрахувала транспортний засіб, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, або її представника зі врегулювання вимог; (b) орган, відповідальний за виплату компенсацій у державі-члені, в якій страхова компанія, яка видала поліс, має осідок; (c) особу, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, якщо її встановлено; про те, що він отримав від потерпілого вимогу і що він надасть відповідь на цю вимогу протягом двох місяців із дати висунення цієї вимоги. Це положення не обмежує права держав-членів вважати компенсацію таким органом додатковою або недодатковою та права забезпечувати врегулювання вимог між таким органом та особою або особами, які спричинили дорожньо-транспортну пригоду, та іншими страховими компаніями або органами соціального забезпечення, які зобов’язані виплатити компенсацію потерпілому у зв’язку з тією самою дорожньо-транспортною пригодою. Однак держави-члени не можуть дозволити органу ставити виплату компенсації в залежність від виконання будь-яких інших умов, крім тих, що встановлені у цій Директиві, зокрема від встановлення в будь-який спосіб потерпілим факту того, що відповідальна особа не здатна або відмовляється платити.

2. Орган, відповідальний за виплату компенсацій, який виплатив компенсацію потерпілому в державі-члені, в якій потерпілий є резидентом, має право вимагати відшкодування суми, виплаченої у вигляді компенсації, від органу, відповідального за виплату компенсацій у державі-члені, в якій страхова компанія, яка видала поліс, має осідок. До цього органу переходять права потерпілого стосовно особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, або її страхової компанії в частині, в якій орган, відповідальний за виплат title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності nreg: 984_029-09 ГЛАВА 7 Стаття 24 мпанія, яка видала поліс, має осідок. До цього органу переходять права потерпілого стосовно особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, або її страхової компанії в частині, в якій орган, відповідальний за виплату компенсацій у державі-члені, в якій потерпілий є резидентом, виплатив компенсацію за завдані збиток або ушкодження. Кожна держава-член зобов’язана визнати такий перехід прав, передбачений будь-якою іншою державою-членом.

3. Ця стаття набуває чинності: (a) після укладення договору між органами, відповідальними за виплату компенсацій, які засновані або визначені державами-членами, стосовно їхніх функцій та обов’язків та порядку відшкодування; (b) з дати, яку визначає Комісія після того, як вона у тісній співпраці з державами-членами упевнилася в укладенні такого договору.