Директива Ради 2011/85/ЄС від 8 листопада 2011 року про вимоги до бюджетних рамок держав-членів

23.11.2011

UA

Офіційний вісник Європейського Союзу

L 306/41

II

(Незаконодавчі акти)

ДИРЕКТИВИ

ДИРЕКТИВА РАДИ 2011/85/ЄС

від 8 листопада 2011 року

про вимоги до бюджетних рамок держав-членів

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема, третій підпараграф статті 126(14) Договору,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Беручи до уваги думку Європейського парламенту (1),

Беручи до уваги думку Європейського Центрального банку (2),

Оскільки:

(1) Необхідно спиратися на досвід, набутий протягом першого десятиліття існування економічного та валютного союзу. Нещодавні економічні події поставили нові виклики перед проведенням фіскальної політики в ЄС і, зокрема, підкреслили необхідність посилення національної відповідальності та єдиних вимог щодо правил і процедур, які формують бюджетні рамки держав-членів. Зокрема, необхідно уточнити, що повинні робити національні органи влади для дотримання положень Протоколу (№ 12) про процедуру надмірного дефіциту, що додається до Договору про Європейський Союз (ДЄС) та Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), зокрема, його статті 3.

(2) Уряди держав-членів та урядові підсектори підтримують системи державного бухгалтерського обліку, які включають такі елементи, як бухгалтерський облік, внутрішній контроль, фінансову звітність та аудит. Ці системи слід відрізняти від статистичних даних, які стосуються результатів вкладання державних фінансів на основі статистичних методологій, а також прогнозів або бюджетних дій, які стосуються майбутніх державних фінансів.

(3) Повна та надійна практика державного бухгалтерського обліку для всіх підсекторів загального державного управління є передумовою для отримання високоякісних статистичних даних, які можна порівняти між державами-членами. Внутрішній контроль має забезпечити дотримання існуючих правил у всіх підгалузях державного управління. Незалежний аудит, що проводиться державними установами, такими як суди аудиторів, або приватними аудиторськими організаціями, повинен заохочувати найкращі міжнародні практики.

(4) Наявність фіскальних даних має вирішальне значення для належного функціонування системи бюджетного нагляду ЄС. Регулярна наявність своєчасних та достовірних фіскальних даних є запорукою належного та своєчасного моніторингу, що, своєю чергою, дозволяє оперативно вживати заходів у разі достовірних фіскальних даних є запорукою належного та своєчасного моніторингу, що, своєю чергою, дозволяє оперативно вживати заходів у разі непередбачуваних змін у бюджеті. Важливим елементом забезпечення якості фіскальних даних є прозорість, яка має передбачати регулярну публічну доступність таких даних.

(5) Що стосується статистики, Регламент (ЄС) № 223/2009 Європейського Парламенту і Ради від 11 березня 2009 року про європейську статистику (3) створив законодавчу базу для виробництва європейської статистики з метою формулювання, застосування, моніторингу та оцінки політики Союзу. Цей Регламент також визначив принципи, що регулюють розробку, виробництво та поширення європейської статистики: професійна незалежність, неупередженість, об'єктивність, надійність, статистична конфіденційність та економічна ефективність, даючи чіткі визначення кожного з цих принципів. Регламент Ради (ЄС) № 479/2009 від 25 травня 2009 року про застосування Протоколу про процедуру надмірного дефіциту, що додається до Договору про заснування Європейського Співтовариства (4), посилив повноваження Комісії щодо перевірки статистичних даних, які використовуються для процедури надмірного дефіциту.

__________

(1) Висновок Європейського парламенту від 28 вересня 2011 року (ще не опублікований в Офіційному віснику).

(2) ОВ C 150, 20.5.2011, с. 1.

(3) ОВ L 87, 31.3.2009, с. 164.

(4) ОВ L 145, 10.6.2009, с. 1.

(6) Визначення понять «уряд», «дефіцит» та «інвестиції» викладені в Протоколі (№ 12) про процедуру надмірного дефіциту з посиланням на Європейську систему інтегрованих економічних рахунків (ESA), замінену Європейською системою національних та регіональних рахунків у Співтоваристві, ухвалену Регламентом Ради (ЄС) № 2223/96 від 25 червня 1996 року про Європейську систему національних та регіональних рахунків у Співтоваристві (1) (ESA 95).

__________

(1) ОВ L 310, 30.11.1996, с. 1.

(7) Доступність та якість даних ESA 95 має вирішальне значення для забезпечення належного функціонування системи фіскального нагляду ЄС. ESA 95 спирається на інформацію, надану за принципом нарахування. Однак ця фіскальна статистика за методом нарахування спирається на попередню компіляцію касових даних або їх еквівалент. Вони можуть відігравати важливу роль у посиленні своєчасного бюджетного моніторингу, щоб уникнути пізнього виявлення значних бюджетних помилок. Наявність часових рядів касових даних про бюджетні зміни може виявити закономірності, які потребують більш ретельного спостереження. Фіскальні дані на основі касового методу (або еквівалентні цифри з державної звітності, якщо касові дані недоступні), що підлягають оприлюдненню, повинні містити, принаймні, загальний баланс, загальні доходи та загальні видатки. Там, де це виправдано, наприклад, за наявності великої кількості органів місцевого самоврядування, своєчасна публікація даних може ґрунтуватися на відповідних методах оцінки, що базуються на вибірці органів, з подальшим переглядом з використанням повних даних.

(8) Упереджені та нереалістичні макроекономічні та бюджетні прогнози можуть значно знизити ефективність фіскального планування і, як наслідок, погіршити дотримання бюджетної дисципліни, тоді як прозорість та обговорення методології прогнозування можуть значно підвищити якість макроекономічних та бюджетних прогнозів для фіскального планування.

(9) Важливим елементом забезпечення використання реалістичних прогнозів для проведення бюджетної політики є прозорість, яка має передбачати доступність для громадськості не лише офіційного макроекономічного та бюджетного прогнозу, підготовленого для фіскального планування, але й методологій, припущень та відповідних параметрів, на яких ґрунтується такий прогноз.

(10) Аналіз чутливості та відповідні бюджетні прогнози, що доповнюють найбільш ймовірний макрофінансовий сценарій, дозволяють проаналізувати, як змінюватимуться основні фіскальні змінні за різних припущень щодо темпів зростання та відсоткових ставок, і, таким чином, значно зменшити ризик порушення бюджетної дисципліни через помилки в прогнозах.

(11) Прогнози Комісії та інформацію про моделі, на яких вони ґрунтуються, можуть надавати держави-члени. Завдяки цьому вони отримують корисний орієнтир для найбільш ймовірного макрофінансового сценарію, що підвищує достовірність прогнозів, які використовуються для бюджетного планування. Однак ступінь, до якого держави-члени можуть порівнювати прогнози, що використовуються для бюджетного планування, з прогнозами Комісії, варіюється залежно від часу підготовки прогнозу та порівнянності методологій і припущень прогнозування. Прогнози інших незалежних органів також можуть бути корисними орієнтирами.

(12) Слід описати суттєві відмінності між обраним макрофінансовим сценарієм та прогнозом Комісії і навести їх причини, зокрема, якщо рівень або зростання змінних у зовнішніх припущеннях суттєво відрізняється від значень, що містяться у прогнозах Комісії.

(13) Враховуючи взаємозалежність між бюджетами держав-членів та бюджетом Союзу, з метою підтримки держав-членів у підготовці їхніх бюджетних прогнозів, Комісія повинна надавати прогнози щодо видатків Союзу на основі рівня видатків, запрограмованих у багаторічних фінансових рамках.

(14) Для того, щоб полегшити підготовку прогнозів, які використовуються для бюджетного планування, і з'ясувати відмінності між прогнозами держав-членів і прогнозами Комісії, кожна держава-член повинна мати можливість щорічно обговорювати з Комісією припущення, на яких ґрунтується підготовка макроекономічних і бюджетних прогнозів.

(15) Якість офіційних макроекономічних та бюджетних прогнозів критично підвищується завдяки регулярному, неупередженому та всебічному оцінюванню на основі об'єктивних критеріїв. Ретельна оцінка включає ретельний аналіз економічних припущень, порівняння з прогнозами, підготовленими іншими установами, та оцінку виконання прогнозів у минулому.

(16) Враховуючи документально підтверджену ефективність бюджетних рамок держав-членів, заснованих на правилах, у підвищенні національної відповідальності за фіскальні правила Союзу, що сприяють зміцненню бюджетної дисципліни, наріжним каменем посиленої системи бюджетного нагляду Союзу повинні стати чіткі числові фіскальні правила для конкретних країн, які відповідають бюджетним цілям на рівні Союзу.

Сильні числові фіскальні правила повинні бути забезпечені чітко визначеними цільовими показниками, а також механізмами ефективного та своєчасного моніторингу. Ці правила повинні ґрунтуватися на надійному та незалежному аналізі, проведеному незалежними органами або органами, наділеними функціональною автономією щодо фіскальних органів держав-членів. Крім того, досвід показує, що для того, щоб числові фіскальні правила працювали ефективно, їх недотримання повинно мати наслідки, причому ці наслідки можуть бути просто репутаційними.

(17) Відповідно до Протоколу (№ 15) про деякі положення, що стосуються Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, який додається до Договору про заснування Європейського Союзу та Договору про заснування Європейського Співтовариства, референтні значення, згадані в Протоколі (№ 12) про процедуру надмірного дефіциту, що додається до цих договорів, не є безпосередньо обов'язковими для Сполученого Королівства. Зобов'язання мати числові фіскальні правила, які ефективно сприяють дотриманню конкретних контрольних значень надмірного дефіциту, і пов'язане з цим зобов'язання щодо відповідності багаторічних цілей у середньострокових бюджетних рамках таким правилам, не повинно застосовуватися до Сполученого Королівства.

(18) Державам-членам слід уникати проциклічної фіскальної політики, а зусилля з фіскальної консолідації повинні бути більш активними в економічно сприятливі часи. Чітко визначені числові фіскальні правила сприяють досягненню цих цілей і повинні бути відображені в щорічному бюджетному законодавстві держав-членів.

(19) Національне фіскальне планування може відповідати як превентивній, так і коригуючій частині Пакту про стабільність та зростання (ПСП) лише за умови, що воно буде орієнтоване на багаторічну перспективу і спрямоване на досягнення, зокрема, середньострокових бюджетних цілей. Середньострокові бюджетні рамки є суто інструментом забезпечення відповідності бюджетних рамок держав-членів законодавству Союзу. У дусі Регламенту Ради (ЄС) № 1466/97 від 7 липня 1997 року про посилення нагляду за бюджетними позиціями та нагляду і координації економічної політики (1) і Регламенту Ради (ЄС) № 1467/97 від 7 липня 1997 року про прискорення і роз'яснення виконання процедури надмірного дефіциту (2), превентивну і коригувальну частини ПСП не слід розглядати ізольовано.

__________

(1) ОВ L 209, 2.8.1997, с. 1.

(2) ОВ L 209, 2.8.1997, с. 6.

(20) Хоча ухвалення закону про річний бюджет є ключовим етапом бюджетного процесу, під час якого приймаються важливі бюджетні рішення в державах-членах, більшість фіскальних заходів мають бюджетні наслідки, які виходять далеко за межі річного бюджетного циклу. Таким чином, однорічна перспектива є поганим підґрунтям для обґрунтованого загального державного управління були належним чином охоплені зобов'язаннями та процедурами, передбаченими внутрішніми бюджетними рамками, зокрема, але не виключно, в цих державах-членах ЄС.

(21) Середньострокове бюджетне планування повинно містити, серед іншого, прогнози по кожній основній статті видатків і доходів на бюджетний рік і наступні роки, виходячи з незмінної політики. Кожна держава-член повинна мати можливість належним чином визначити незмінну політику, і ці визначення повинні бути оприлюднені разом з відповідними припущеннями, методологіями та іншими відповідними параметрами.

(22) Ця Директива не повинна перешкоджати новому уряду держави-члена оновлювати свої середньострокові бюджетні рамки, щоб відобразити нові політичні пріоритети. У цьому випадку новий уряд повинен підкреслити відмінності від попередніх середньострокових бюджетних рамок.

(23) Значна кількість держав-членів ЄС пережила значну фіскальну децентралізацію з передачею бюджетних повноважень місцевим органам влади. Таким чином, роль таких субнаціональних урядів у забезпеченні дотримання ПЦМ значно зростає, і особливу увагу слід приділяти забезпеченню того, щоб усі підсектори загального державного управління були належним чином охоплені зобов'язаннями та процедурами, передбаченими внутрішніми бюджетними рамками, зокрема, але не виключно, в цих державах-членах ЄС.

(24) Для того, щоб бути ефективними у сприянні бюджетній дисципліні та стійкості державних фінансів, бюджетні рамки повинні всебічно охоплювати державні фінанси. З цієї причини слід приділяти особливу увагу операціям тих органів і фондів загального державного управління, які не є частиною регулярних бюджетів на рівні підгалузей і які мають безпосередній або середньостроковий вплив на бюджетні позиції держав-членів. Їхній сукупний вплив на баланси та борги органів державного управління має бути представлений в рамках щорічних бюджетних процесів та середньострокових бюджетних планів.

(25) Аналогічно, належну увагу слід приділяти існуванню умовних зобов'язань. Зокрема, умовні зобов'язання охоплюють можливі зобов'язання, що залежать від того, чи відбудеться певна невизначена подія в майбутньому, або поточні зобов'язання, оплата яких не є ймовірною, або сума ймовірного платежу не може бути достовірно оцінена. Вони включають, наприклад, відповідну інформацію про державні гарантії, проблемні кредити та зобов'язання, що виникають в результаті діяльності державних корпорацій, в тому числі, де це доречно, ймовірність та потенційний термін погашення умовних зобов'язань. Слід належним чином враховувати чутливість ринку.

(26) Аналогічно, належну увагу слід приділяти наявності умовних зобов'язань. Зокрема, умовні зобов'язання охоплюють можливі зобов'язання, що залежать від того, чи відбудеться певна невизначена майбутня подія, або теперішні зобов'язання, платіж за якими є малоймовірним, або сума ймовірного платежу не може бути достовірно оцінена. Вони включають, наприклад, відповідну інформацію про державні гарантії, неповернені кредити та зобов'язання, що випливають з діяльності державних корпорацій, у тому числі, де це доречно, ймовірність та потенційний термін виконання умовних зобов'язань. Слід належним чином враховувати чутливість ринку.

(27) Комісія повинна регулярно здійснювати моніторинг виконання цієї Директиви. Необхідно виявляти та поширювати найкращі практики щодо положень цієї Директиви, які стосуються різних аспектів національних бюджетних систем.

(28) Оскільки мета цієї Директиви, а саме однакове дотримання бюджетної дисципліни, як того вимагає ДФЄС, не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами і тому може бути краще досягнута на рівні Союзу, Союз може вживати заходів відповідно до принципу субсидіарності, викладеного в статті 5 Договору про заснування Європейського Союзу. Відповідно до принципу пропорційності, викладеного в цій статті, ця Директива не виходить за межі того, що є необхідним для досягнення цієї мети.

(29) Відповідно до пункту 34 Інституційної угоди про вдосконалення законотворчої діяльності (1), державам-членам рекомендується скласти для себе та в інтересах Союзу власні таблиці, що ілюструють, наскільки це можливо, співвідношення між цією Директивою та заходами з транспозиції, та оприлюднити їх,

__________

(1) ОВ C 321, 31.12.2003, p. 1.

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

РОЗДІЛ I

ПРЕДМЕТ, ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття 1

Ця Директива встановлює детальні правила, що стосуються характеристик бюджетних рамок держав-членів. Ці правила необхідні для забезпечення дотримання державами-членами зобов'язань за Договором про заснування Європейського Союзу щодо уникнення надмірного дефіциту державного бюджету.

Стаття 2

Для цілей цієї Директиви, визначення «уряд», «дефіцит» та «інвестиції», викладені у статті 2 цієї Директиви, застосовуються до визначень «уряд», «дефіцит» та «інвестиції», викладених у Протоколі (№ 12) про процедуру надмірного дефіциту, що додається до Договору про заснування Європейського Союзу та Договору про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії і їхніх частин. Також застосовується визначення підсекторів загального державного управління, викладене в пункті 2.70 додатку А до Регламенту (ЄС) № 2223/96.

Крім того, застосовується таке визначення:

«бюджетні рамки» означає сукупність механізмів, процедур, правил та інституцій, які лежать в основі проведення бюджетної політики органів державного управління, зокрема:

(a) системи бюджетного обліку та статистичної звітності;

(b) правила та процедури, що регулюють підготовку прогнозів для бюджетного планування;

(c) числові фіскальні правила для конкретних країн, які сприяють узгодженості фіскальної політики держав-членів з їхніми відповідними зобов'язаннями за Договором про заснування Європейського Союзу, вираженими у вигляді узагальненого показника виконання бюджету, такого як дефіцит державного бюджету, запозичення, борг або його основний компонент;

(d) бюджетні процедури, що включають процедурні правила, які лежать в основі бюджетного процесу на всіх його стадіях;

(e) середньострокове бюджетне планування як певний набір національних бюджетних процедур, які розширюють горизонт формування фіскальної політики за межі річного бюджетного календаря, включаючи визначення пріоритетів політики та середньострокових бюджетних цілей;

(f) механізми незалежного моніторингу та аналізу з метою підвищення прозорості елементів бюджетного процесу;

(g) механізми та правила, що регулюють фіскальні відносини між органами державної влади в різних підсекторах державного управління.

РОЗДІЛ II

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І СТАТИСТИКА

Стаття 3

1. З огляду на національні системи державного бухгалтерського обліку, держави-члени повинні мати системи державного бухгалтерського обліку, які всебічно та послідовно охоплюють усі підсектори загального державного управління та містять інформацію, необхідну для формування даних про нарахування з метою підготовки даних на основі стандарту ESA 95. Ці системи державного бухгалтерського обліку підлягають внутрішньому контролю та незалежному аудиту.

2. Держави-члени повинні забезпечити своєчасну та регулярну публічну доступність фіскальних даних для всіх підсекторів загального державного управління, як визначено в Регламенті (ЄС) № 2223/96. Зокрема, держави-члени повинні публікувати:

(a) фіскальні дані на основі касового методу (або еквівалентну цифру з публічної звітності, якщо касові дані недоступні) з такою періодичністю:

- щомісяця для центрального уряду, уряду штатів та підсекторів соціального забезпечення до кінця наступного місяця, та

- щоквартально для підсектору органів місцевого самоврядування - до кінця наступного кварталу;

(b) детальну таблицю узгодження, що показує методологію переходу між касовими даними (або еквівалентними цифрами з державної звітності, якщо касові дані недоступні) та даними, що базуються на стандарті ESA 95.

РОЗДІЛ III

ПРОГНОЗИ

Стаття 4

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб бюджетне планування ґрунтувалося на реалістичних макроекономічних та бюджетних прогнозах з використанням найновішої інформації. Бюджетне планування повинно базуватися на найбільш ймовірному макрофінансовому сценарії або на більш обережному сценарії. Макроекономічні та бюджетні прогнози порівнюються з найновішими прогнозами Комісії та, за необхідності, з прогнозами інших незалежних органів. Істотні відмінності між обраним макрофінансовим сценарієм і прогнозом Комісії повинні бути описані з обґрунтуванням, зокрема, якщо рівень або зростання змінних у зовнішніх припущеннях значно відрізняються від значень, що містяться в прогнозах Комісії.

2. Комісія повинна оприлюднювати методології, припущення та відповідні параметри, які лежать в основі її макроекономічних та бюджетних прогнозів.

3. З метою підтримки держав-членів у підготовці їхніх бюджетних прогнозів, Комісія надає прогнози витрат Союзу на основі рівня витрат, запрограмованих у багаторічних фінансових рамках.

4. В рамках аналізу чутливості, макроекономічні та бюджетні прогнози повинні досліджувати шляхи основних фіскальних змінних за різних припущень щодо темпів зростання та процентних ставок. Діапазон альтернативних припущень, що використовуються в макроекономічних та бюджетних прогнозах, має визначатися на основі результатів попередніх прогнозів та враховувати відповідні сценарії ризиків.

5. Держави-члени визначають, яка інституція відповідає за підготовку макроекономічних та бюджетних прогнозів, та оприлюднюють офіційні макроекономічні та бюджетні прогнози, підготовлені для фіскального планування, включаючи методологію, припущення та відповідні параметри, що лежать в основі цих прогнозів. Щонайменше раз на рік держави-члени та Комісія проводять технічний діалог щодо припущень, покладених в основу підготовки макроекономічних та бюджетних прогнозів.

6. Макроекономічні та бюджетні прогнози для цілей фінансового планування підлягають регулярному, неупередженому та всебічному оцінюванню на основі об'єктивних критеріїв, включаючи оцінку ex post. Результати такої оцінки мають бути оприлюднені та належним чином враховані у майбутніх макроекономічних та бюджетних прогнозах. Якщо оцінка виявляє значну упередженість, що впливає на макроекономічні прогнози протягом щонайменше 4 років поспіль, відповідна держава-член повинна вжити необхідних заходів та оприлюднити це.

7. Квартальні рівні дефіциту та дефіциту платіжного балансу держав-членів повинні публікуватися Комісією (Євростатом) кожні 3 місяці.

РОЗДІЛ IV

ЧИСЛОВІ ФІСКАЛЬНІ ПРАВИЛА

Стаття 5

Кожна держава-член повинна мати специфічні для неї числові фіскальні правила, які ефективно сприяють дотриманню її зобов'язань, що випливають з ДФЄС, у сфері бюджетної політики на багаторічному горизонті для органів державного управління в цілому. Такі правила повинні, зокрема, сприяти:

(a) дотриманню референтних значень дефіциту та боргу відповідно до ДФЄС;

(b) запровадженню багаторічного горизонту бюджетного планування, включаючи дотримання середньострокових бюджетних цілей держави-члена.

Стаття 6

1. Без шкоди для положень ДФЄС щодо рамок бюджетного нагляду Союзу, числові фіскальні правила для конкретних країн повинні містити специфікації щодо наступних елементів:

(a) визначення мети та сфери застосування правил;

(b) ефективний і своєчасний моніторинг дотримання правил, заснований на надійному і незалежному аналізі, проведеному незалежними органами або органами, наділеними функціональною автономією щодо фіскальних органів держав-членів;

(c) наслідки у разі недотримання правил.

2. Якщо фіскальні правила містять застереження, такі застереження повинні визначати обмежену кількість конкретних обставин, що відповідають зобов'язанням держав-членів, які випливають з Договору про заснування Європейського Союзу у сфері бюджетної політики, а також суворі процедури, за яких допускається тимчасове недотримання правила.

Стаття 7

Щорічне бюджетне законодавство держав-членів повинно відображати чинні числові фіскальні правила, що діють у конкретній країні.

Стаття 8

Статті 5-7 не застосовуються до Сполученого Королівства.

РОЗДІЛ V

СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ БЮДЖЕТНІ РАМКИ

Стаття 9

1. Держави-члени встановлюють прийнятні, ефективні середньострокові бюджетні рамки, що передбачають прийняття горизонту бюджетного планування щонайменше на 3 роки, для забезпечення того, щоб національне бюджетне планування відповідало багаторічній перспективі бюджетного планування.

2. Середньострокове бюджетне планування повинно включати процедури для визначення наступних елементів:

(a) всеосяжні та прозорі багаторічні бюджетні цілі з точки зору дефіциту загального державного управління, боргу та будь-якого іншого зведеного фіскального показника, такого як видатки, забезпечуючи їх відповідність будь-яким числовим фіскальним правилам, передбаченим чинним розділом IV;

(b) прогнози по кожній основній статті видатків та доходів загального державного управління з більш детальною деталізацією на рівні центрального уряду та соціального забезпечення на бюджетний рік та на наступні роки, виходячи з незмінності політики;

(c) опис середньострокової політики, яка може вплинути на фінанси сектору загальнодержавного управління, з розбивкою за основними статтями доходів і видатків, із зазначенням того, як досягається адаптація до середньострокових бюджетних цілей порівняно з прогнозами за незмінної політики;

(d) оцінку того, як у світлі їхнього прямого довгострокового впливу на фінанси органів державного управління запланована політика, ймовірно, вплине на довгострокову стійкість державних фінансів.

3. Прогнози, прийняті в рамках середньострокового бюджетного планування, повинні ґрунтуватися на реалістичних макроекономічних та бюджетних прогнозах відповідно до Глави III.

Стаття 10

Законодавство про річний бюджет має відповідати положенням середньострокового бюджетного планування.

Зокрема, прогнози доходів і видатків та пріоритети, що випливають із середньострокових бюджетних рамок, як зазначено у статті 9(2), повинні становити основу для підготовки річного бюджету. Будь-яке відхилення від цих положень має бути належним чином пояснене.

Стаття 11

Жодне положення цієї Директиви не перешкоджає новому уряду держави-члена оновлювати середньострокові бюджетні рамки для відображення його нових політичних пріоритетів. У цьому випадку новий уряд повинен зазначити відмінності від попереднього середньострокового бюджетного плану.

РОЗДІЛ VI

ПРОЗОРІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСІВ ТА ВСЕОСЯЖНА СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

Стаття 12

Держави-члени забезпечують, щоб будь-які заходи, вжиті для дотримання положень глав II, III і IV, були послідовними та всебічно охоплювали всі підсектори сектору загального державного управління.

Це, зокрема, вимагає узгодженості правил і процедур бухгалтерського обліку та цілісності систем збору й обробки даних, що лежать в їх основі.

Стаття 13

1. Держави-члени встановлюють відповідні механізми координації між підгалузями загального державного управління для забезпечення всебічного та послідовного охоплення всіх підгалузей загального державного управління у бюджетному плануванні, числових фіскальних правилах, специфічних для кожної країни, а також у підготовці бюджетних прогнозів та організації багаторічного планування, як це передбачено, зокрема, у багаторічних бюджетних рамках.

2. З метою сприяння фінансовій підзвітності повинні бути чітко визначені бюджетні обов'язки органів державної влади в різних підсекторах загального державного управління.

Стаття 14

1. У рамках щорічних бюджетних процесів держави-члени визначають і представляють усі органи та фонди загального державного управління, які не є частиною регулярних бюджетів на рівні підсекторів, разом з іншою відповідною інформацією. Сукупний вплив на баланси та борги органів і фондів загального державного управління цих органів і фондів повинен бути представлений в рамках річних бюджетних процесів і середньострокових бюджетних планів.

2. Держави-члени публікують детальну інформацію про вплив податкових видатків на доходи.

3. Для всіх підсекторів загального державного управління держави-члени повинні публікувати відповідну інформацію про умовні зобов'язання з потенційно значним впливом на державний бюджет, включаючи державні гарантії, неповернені кредити та зобов'язання, що випливають з діяльності державних корпорацій, у тому числі їхній обсяг. Держави-члени також повинні публікувати інформацію про участь органів державного управління в капіталі приватних і державних корпорацій в економічно значущих обсягах.

РОЗДІЛ VII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 15

1. Держави-члени повинні запровадити положення, необхідні для виконання цієї Директиви, до 31 грудня 2013 року. Вони повинні негайно повідомити Комісії текст цих положень. Рада заохочує держави-члени скласти для себе та в інтересах Союзу власні кореляційні таблиці, які, наскільки це можливо, ілюструватимуть взаємозв'язок між цією Директивою та заходами з транспозиції, та оприлюднити їх.

2. Коли держави-члени обирають ці положення, вони повинні містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням під час їх офіційної публікації. Держави-члени визначають, яким чином має бути зроблене таке посилання.

3. Комісія готує проміжний звіт про хід імплементації основних положень цієї Директиви на основі відповідної інформації від держав-членів, який подається до Європейського Парламенту та Ради до 14 грудня 2012 року.

4. Держави-члени повинні повідомляти Комісії текст основних положень, які вони приймають у сфері, охопленій цією Директивою.

Стаття 16

1. До 14 грудня 2018 року Комісія повинна опублікувати огляд придатності цієї Директиви.

2. У процесі огляду потрібно оцінювати, серед іншого, придатність:

(a) статистичних вимог для всіх підгалузей державного управління;

(b) розробка та ефективність числових фіскальних правил в країнах-членах ЄС;

(c) загальний рівень прозорості державних фінансів у державах-членах.

3. До 31 грудня 2012 року Комісія має оцінити придатність Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі для держав-членів.

Стаття 17

Ця Директива набирає чинності на 20-й день після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 18

Ця Директива адресована державам-членам.

Вчинено у Брюсселі, 8 листопада 2011 року.

Для Ради

Президент

ДЖ. ВІНСЕНТ-РОСТОВСЬКИЙ

{Оригінальний текст перекладу}

{Текст англійською мовою}