Стаття 12

nreg: 984_015-14 ГЛАВА 3 Стаття 12 Перевезення боєприпасів

1. Боєприпаси можна перевозити з однієї держави-члена до іншої лише згідно з процедурою, встановленою в параграфах 2-5. Зазначені параграфи також застосовують до перевезень боєприпасів у разі продажу товарів поштою.

2. Якщо боєприпаси перевозять до іншої держави-члена, перед відправленням відповідна особа повідомляє державі-члену, в якій розташовані відповідні боєприпаси, таке: (a) найменування й адреси особи, яка продає або перевозить боєприпаси, особи, яка купує або придбаває боєприпаси і, якщо це доцільно, власника; (b) адресу, за якою боєприпаси повинні бути відправлені або транспортовані; (c) кількість боєприпасів, які повинні бути відправлені або транспортовані; (d) дані, за якими можна ідентифікувати боєприпаси, а також засвідчення того, що боєприпаси пройшли перевірку відповідно до Конвенції про взаємне визнання випробувального тавра ручної вогнепальної зброї від 1 липня 1969 року; (e) вид транспорту; (f) дату відправлення й очікувану дату прибуття. У разі перевезення між дилерами, інформацію, зазначену в пунктах (e) і (f) першого підпараграфа, надавати не потрібно. Держава-член вивчає умови, за яких відбуватиметься перевезення, зокрема стосовно безпеки. Якщо держава-член дозволяє таке перевезення, вона видає ліцензію, що містить усі дані, зазначені в першому підпараграфі. Така ліцензія повинна супроводжувати боєприпаси до місця призначення. Її пред’являють на вимогу компетентних органів держав-членів.

3. Кожна держава-член може надати дилерам право здійснювати перевезення боєприпасів зі своєї території до дилера, заснованого в іншій державі-члені, без попереднього дозволу, зазначеного в параграфі 2. Для цього вона надає дозвіл, чинний протягом трьох років, що його в будь-який час можна призупинити або скасувати на підставі обґрунтованого рішення. Документ, що стосується такого дозволу, повин title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/28/ЄС від 26 лютого 2014 року про гармонізацію законодавств держав-членів щодо надання на ринку вибухових речовин для цивільного застосування та нагляду за ними (нова редакція) nreg: 984_015-14 ГЛАВА 3 Стаття 12 зазначеного в параграфі 2. Для цього вона надає дозвіл, чинний протягом трьох років, що його в будь-який час можна призупинити або скасувати на підставі обґрунтованого рішення. Документ, що стосується такого дозволу, повинен супроводжувати боєприпаси до місця призначення. Її пред’являють на вимогу компетентних органів держав-членів. Перед здійсненням перевезення, дилер повідомляє органам держав-членів, з яких здійснюватимуть перевезення, усі дані, перелічені у першому підпараграфі параграфа 2.

4. Кожна держава-член надає іншим державам-членам список боєприпасів, що їх перевезення на її територію можна дозволити без її попередньої згоди. Такі списки боєприпасів надсилають дилерам, які отримали згоду на перевезення боєприпасів без попереднього дозволу згідно з процедурою, встановленою в параграфі 3.

5. Кожна держава-член надає всю корисну інформацію стосовно остаточних перевезень боєприпасів, яку вона має, державі-члену, на територію якої було здійснено таке перевезення. Усю інформацію, яку держави-члени отримують відповідно до параграфів 2 і 3, надсилають державам-членам призначення, не пізніше ніж у час відповідних перевезень, а також, у відповідних випадках, державам-членам транзиту не пізніше ніж у час перевезення.