Стаття 126
nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 126 Затвердження загальними зборами
1. Після розгляду звітів, зазначених у статтях 124 та 125, у відповідних випадках, думок працівників, поданих відповідно до статті 124, та коментарів, поданих відповідно до статті 123, загальні збори кожної з компаній, що беруть участь у злитті, повинні ухвалити рішення про те, чи затверджувати спільний проект умов транскордонного злиття та чи ухвалювати установчий документ і, якщо він викладений в окремому документі, статут.
2. Загальні збори кожної з компаній, що беруть участь у злитті, можуть залишати за собою право обумовити здійснення транскордонного злиття прямим схваленням ними заходів, визначених щодо участі працівників у компанії, що виникає в результаті транскордонного злиття.
3. Законодавство держави-члена не повинне обов’язково передбачати вимогу затвердження злиття загальними зборами компанії, що придбаває, якщо виконано умови, передбачені у статті 94.
4. Держави-члени забезпечують, щоб рішення загальних зборів про затвердження транскордонного злиття не могло бути оскаржене виключно на таких підставах: (a) пропорція обміну акцій, згадана в пункті (b) статті 122, була встановлена в невідповідному розмірі; (b) грошова компенсація, згадана в пункті (m) статті 122, була встановлена в невідповідному розмірі; або (c) інформація, надана стосовно пропорції обміну акцій, зазначеної в пункт (a), або грошової компенсації, зазначеної в пункті (b), не відповідала вимогам законодавства. title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1132 від 14 червня 2017 року щодо деяких аспектів корпоративного права (кодифікація) nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 126a Захист учасників
1. Держави-члени забезпечують, щоб принаймні учасники компаній, що беруть участь у злитті, що проголосували проти затвердження спільного проекту умов транскордонного злиття, мали право відчужити свої акції за адекватну грошову компенсацію на умовах, що викладені в параграфах 2-6, за умови що внаслідок злиття вони придбають акції компанії, що виникає в результаті злиття, яка регулюватиметься законодавством держави-члена, відмінної від держави-члена їхньої відповідної компанії, що бере участь у злитті. Держави-члени можуть також передбачити наявність в інших учасників компаній, що беруть участь у злитті, права, зазначеного в першому підпараграфі. Держави-члени можуть вимагати, щоб пряме заперечення проти спільного проекту умов транскордонного злиття, намір учасників здійснити своє право відчуження своїх акцій або і таке заперечення, і такий намір були належним чином задокументовані не пізніше проведення загальних зборів, зазначених у статті 126. Держави-члени можуть дозволяти, щоб запис заперечення проти спільного проекту умов транскордонного злиття вважався належною документацією голосу «проти».
2. Держави-члени встановлюють строк, протягом якого учасники, зазначені в параграфі 1, повинні заявити відповідній компанії, що бере участь у злитті, про своє рішення здійснити право відчуження своїх акцій. Цей строк не повинен перевищувати одного місяця після проведення загальних зборів, зазначених у статті 126. Держави-члени забезпечують, щоб компанії, що беруть участь у злитті, надавали електронну адресу для отримання такої заяви в електронній формі.
3. Держави-члени також встановлюють строк, протягом якого повинна бути виплачена грошова компенсація, визначена у спільному проекті умов транскордонного злиття. Цей строк не повинен закінчуватися пізніше двох місяців після набуття чинності транскордонним злиттям відповідно до статті 129.
4. Держави-члени забезпечують, щоб будь-які учасники, title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1132 від 14 червня 2017 року щодо деяких аспектів корпоративного права (кодифікація) nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 126a у спільному проекті умов транскордонного злиття. Цей строк не повинен закінчуватися пізніше двох місяців після набуття чинності транскордонним злиттям відповідно до статті 129.
4. Держави-члени забезпечують, щоб будь-які учасники, що заявили про своє рішення здійснити право відчуження своїх акцій, але вважають, що запропонована відповідною компанією, що бере участь у злитті, грошова компенсація не була встановлена у відповідному розмірі, мали право вимагати сплати додаткової грошової компенсації в компетентному органі, наділеному відповідними повноваженнями національним законодавством. Держави-члени встановлюють строк для пред’явлення вимоги про сплату додаткової грошової компенсації. Держави-члени можуть передбачати, щоб остаточне рішення про надання додаткової грошової компенсації було дійсним для всіх учасників відповідної компанії, що бере участь у злитті, які заявили про своє рішення здійснити право відчуження своїх акцій відповідно до параграфа 2.
5. Держави-члени забезпечують, щоб зазначені в параграфах 1-4 права регулювалися законодавством держави-члена, яким регулюється компанія, що бере участь у злитті, і щоб така держава-член мала виключну компетенцію вирішувати будь-які спори, пов’язані з такими правами.
6. Держави-члени забезпечують, щоб учасники компаній, що беруть участь у злитті, які не мали права відчуження своїх акцій або не скористалися таким правом, але вважають, що пропорція обміну акцій, зазначена у спільному проекті транскордонного злиття, є невідповідною, могли оспорити таку пропорцію і вимагати грошової виплати. Відповідний спір розглядає компетентний орган, уповноважений законодавством держави-члена, що ним регулюється відповідна компанія, що бере участь у злитті, протягом строку, встановленого таким національним законодавством, і таке провадження не перешкоджає реєстрації транскордонного злиття. Ухвалене рішення має зобов’язальну силу для компанії, що виникає в результ title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1132 від 14 червня 2017 року щодо деяких аспектів корпоративного права (кодифікація) nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 126a бере участь у злитті, протягом строку, встановленого таким національним законодавством, і таке провадження не перешкоджає реєстрації транскордонного злиття. Ухвалене рішення має зобов’язальну силу для компанії, що виникає в результаті транскордонного злиття. Держави-члени можуть також передбачити, що пропорція обміну акцій, встановлена в такому рішенні, дійсна для будь-яких учасників відповідної компанії, що бере участь у злитті, які не мали права відчуження своїх акцій або не скористалися таким правом.
7. Держави-члени можуть також передбачити, що компанія, що виникає в результаті транскордонного злиття, може надавати акції або іншу компенсацію замість грошової виплати. title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1132 від 14 червня 2017 року щодо деяких аспектів корпоративного права (кодифікація) nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 126b Захист кредиторів
1. Держави-члени повинні забезпечити належну систему захисту інтересів кредиторів, чиї вимоги були заявлені до розкриття спільного проекту умов транскордонного злиття, і при цьому строк сплати за такими вимогами не настав на момент такого розкриття. Держави-члени забезпечують, щоб кредитори, незадоволені гарантіями, запропонованими у спільному проекті умов транскордонного злиття згідно з пунктом (n) статті 122, могли звертатися протягом трьох місяців після розкриття спільного проекту умов транскордонного злиття, про яке йдеться в статті 123, до відповідного адміністративного чи судового органу для отримання належних гарантій, за умови що такі кредитори можуть довести, що транскордонне злиття ставить під загрозу задоволення їхніх вимог і що вони не отримали належних гарантій від компаній, що беруть участь у злитті. Держави-члени забезпечують, щоб гарантії були обумовлені набранням чинності транскордонним злиттям відповідно до статті 129.
2. Держави-члени можуть вимагати, щоб адміністративний орган або орган управління кожної з компаній, що беруть участь у злитті, надав декларацію, що містить достовірну інформацію про її поточний фінансовий стан на дату не більше ніж за один місяць до розкриття такої декларації. У декларації зазначається, що на підставі інформації, наявної в адміністративного органу чи органу управління компаній, що беруть участь у злитті, на дату складення цієї декларації, та після належного з’ясування обставин такому адміністративному органу чи органу управління невідомо про будь-яку причину, з якої компанія, що виникає в результаті злиття, не змогла б виконувати свої зобов’язання у встановлений для їх виконання строк. Декларація підлягає розкриттю разом зі спільним проектом умов транскордонного злиття відповідно до статті 123.
3. Параграфи 1 і 2 не обмежують застосування права держав-членів компаній, що беруть участь у злитті, щодо задоволення або забезпечення title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1132 від 14 червня 2017 року щодо деяких аспектів корпоративного права (кодифікація) nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 126b гає розкриттю разом зі спільним проектом умов транскордонного злиття відповідно до статті 123.
3. Параграфи 1 і 2 не обмежують застосування права держав-членів компаній, що беруть участь у злитті, щодо задоволення або забезпечення майнових або немайнових зобов’язань перед органами публічної влади. title: Директива Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1132 від 14 червня 2017 року щодо деяких аспектів корпоративного права (кодифікація) nreg: 984_014-17 РОЗДІЛ II ГЛАВА II Стаття 126c Інформаційні та консультаційні права працівників
1. Держави-члени забезпечують дотримання інформаційних та консультаційних прав працівників у зв’язку з транскордонним злиттям і здійснення таких прав згідно з положеннями Директиви 2002/14/ЄС і Директиви 2001/23/ЄС, коли транскордонне злиття вважається переміщенням підприємства в розумінні Директиви 2001/23/ЄС, та, що стосується підприємств або груп підприємств, що провадять діяльність у масштабах усієї Спільноти, згідно з Директивою 2009/38/ЄС. Держави-члени можуть вирішити, що інформаційні та консультаційні права працівників поширюються на працівників компаній, відмінних від тих, що зазначені у статті 3(1) Директиви 2002/14/ЄС.
2. Незважаючи на пункт (b) статті 123(1) і статтю 124(7), держави-члени забезпечують дотримання інформаційних та консультаційних прав працівників, принаймні до ухвалення рішення щодо спільного проекту умов транскордонного злиття або звіту, згаданого у статті 124, залежно від того, котре з цих рішень буде ухвалено раніше, таким чином, щоб працівникам надавалась обґрунтована відповідь до проведення загальних зборів, зазначених у статті 126.
3. Без обмеження будь-яких чинних положень або практик, що є сприятливішими для працівників, держави-члени визначають практичні умови здійснення інформаційних та консультаційних прав відповідно до статті 4 Директиви 2002/14/ЄС.