Стаття 7

2001/18/ЄСвід 12 березня 2001 р.Стаття 7 з 38

nreg: 984_011-01 Глава 6. Навколишнє середовище) Стаття 7 Диференційовані процедури

1. Якщо був отриманий достатній досвід щодо вивільнення певних ГМО в певних екосистемах і за умови,що відповідні ГМО відповідають критеріям, встановленим у додатку V, компетентний орган може подати Комісії обґрунтовану пропозицію щодо застосування диференційованих процедур до таких типів ГМО.

2. За власною ініціативою або не пізніше ніж через 30 днів після отримання пропозиції компетентного органу Комісія повинна: (a) направити пропозицію компетентним органам, які можуть протягом 60 днів подати свої зауваги, і в той самий час; (b) оприлюднити пропозицію, щодо якої громадськість може надати свої коментарі протягом 60 днів; та (c) проконсультуватися з відповідним Науковим комітетом чи Науковими комітетами, які можуть надати свій висновок протягом 60 днів.

3. Рішення ухвалюють щодо кожної пропозиції згідно з процедурою, встановленою у статті 30(2). У цьому рішенні встановлюють мінімальний обсяг технічної інформації, передбаченої у додатку III та необхідної для оцінювання будь-яких прогнозованих ризиків, пов'язаних з вивільненням, зокрема: (a) інформації щодо ГМО, (b) інформації щодо умов вивільнення та потенційного приймаючого середовища, (c) інформації про взаємодію між ГМО та довкіллям, (d) оцінювання екологічного ризику.

4. Це рішення необхідно ухвалити протягом 90 днів з дня подання Комісією пропозиції чи з дня отримання пропозиції компетентного органу. Цей 90-денний період не враховує період часу, впродовж якого Комісія очікує на зауваження від компетентних органів, коментарі громадськості чи висновок Наукових комітетів, як передбачено у параграфі 2.

5. Рішення, ухвалене відповідно до параграфів 3 та 4, передбачає, що нотифікатор може здійснити вивільнення тільки тоді, коли він отримав письмову згоду компетентного органу. Нотифікатор здійснює вивільнення, дотримуючись будь-яких умов, передбачених у цій з title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/18/ЄС від 12 березня 2001 року про навмисне вивільнення у довкілля генетично модифікованих організмів та про скасування Директиви Ради 90/220/ЄЕС nreg: 984_011-01 Глава 6. Навколишнє середовище) Стаття 7 параграфів 3 та 4, передбачає, що нотифікатор може здійснити вивільнення тільки тоді, коли він отримав письмову згоду компетентного органу. Нотифікатор здійснює вивільнення, дотримуючись будь-яких умов, передбачених у цій згоді. Рішення, ухвалене відповідно до параграфів 3 та 4, передбачає, що інформацію про вивільнення ГМО чи комбінації ГМО в тому самому місці чи в різних місцях з тією самою метою у межах визначеного періоду часу можна надавати в одному повідомленні.

6. Без обмеження параграфів 1-5, Рішення Комісії 94/730/ЄС від 4 листопада 1994 року про запровадження спрощених процедур щодо навмисного вивільнення у довкілля генетично модифікованих рослин відповідно до статті 6(5) Директиви Ради 90/220/ЄЕС ( - 2) продовжують застосовувати.

7. Якщо держава-член вирішує застосовувати чи не застосовувати процедуру, встановлену в рішенні, ухваленому згідно з параграфами 3 і 4, для вивільнення ГМО на своїй території, вона інформує про це Комісію.