Стаття 6

2001/18/ЄСвід 12 березня 2001 р.Стаття 6 з 38

nreg: 984_011-01 Глава 6. Навколишнє середовище) Стаття 6 Стандартна процедура надання дозволу

1. Без обмеження статті 5, будь-яка особа повинна перед здійсненням навмисного вивільнення ГМО чи комбінації ГМО надати нотифікацію компетентному органу держави-члена, на території якої планується вивільнення.

2. Нотифікація, зазначена у параграфі 1, повинна включати: (a) технічне досьє, яке містить інформацію, зазначену у додатку III, необхідну для оцінювання екологічного ризику, пов'язаного з навмисним вивільненням ГМО або комбінації ГМО, зокрема: (i) загальну інформацію, у тому числі інформацію про персонал та його підготовку; (ii) інформацію щодо ГМО, (iii) інформацію щодо умов вивільнення та потенційного приймаючого середовища, (iv) інформацію про взаємодію між ГМО та довкіллям, (v) план моніторингу згідно з відповідними частинами додатка III для ідентифікації впливу ГМО на здоров’я людини чи довкілля, (vi) інформацію про контроль, методи рекультивації, поводження з відходами і плани аварійного реагування, (ii) стислий виклад досьє; (b) оцінку екологічного ризику та висновки, необхідні відповідно до додатку II, секція D, а також бібліографічні покликання та дані про використовувані методи.

3. Нотифікатор може покликатися на дані або результати нотифікацій, наданих раніше іншими нотифікаторами, за умови, що інформація, дані чи результати не є конфіденційними або ці нотифікатори дали свою письмову згоду, або може надати додаткову інформацію, яку він вважає доречною.

4. Компетентний орган може прийняти, що інформацію про вивільнення ГМО чи комбінації ГМО в тому самому місці чи в різних місцях з тією самою метою у межах визначеного періоду часу можна надавати в одному повідомленні.

5. Компетентний орган підтверджує дату отримання нотифікації і, розглянувши, у відповідних випадках,будь-які зауваги інших держав-членів, внесені відповідно до статті 11, надає нотифікатору письмову відповідь упродов title: Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/18/ЄС від 12 березня 2001 року про навмисне вивільнення у довкілля генетично модифікованих організмів та про скасування Директиви Ради 90/220/ЄЕС nreg: 984_011-01 Глава 6. Навколишнє середовище) Стаття 6 ленні.

5. Компетентний орган підтверджує дату отримання нотифікації і, розглянувши, у відповідних випадках,будь-які зауваги інших держав-членів, внесені відповідно до статті 11, надає нотифікатору письмову відповідь упродовж 90 днів з моменту отримання нотифікації: (a) зазначаючи, що він переконався у тому, що нотифікація відповідає цій Директиві, та можна здійснювати вивільнення; або (b) зазначаючи, що вивільнення не відповідає умовам цієї Директиви, і тому таку нотифікацію відхилено.

6. З метою розрахунку 90-денного періоду, зазначеного в параграфі 5, не враховують будь-які періоди часу, протягом яких компетентний орган: (a) очікує на додаткову інформацію, запит на яку він міг подати нотифікатору, або (b) проводить громадське опитування чи консультування відповідно до статті 9; це громадське опитування чи консультування не повинно подовжувати 90-денний період, зазначений в параграфі 5, більше ніж на 30 днів.

7. Якщо компетентний орган подає запит на нову інформацію, то одночасно він зазначає причини для цього.

8. Нотифікатор може здійснювати вивільнення тільки тоді, коли він отримав письмову згоду компетентного органу, та з дотриманням умов, передбачених у цій згоді.

9. Держави-члени забезпечують, щоб жодний матеріал, що походить від ГМО, навмисно вивільнених згідно з частиною В, не було введено в обіг, окрім випадків, передбачених у частині С.