Про схвалення Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2027 роках

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 30 серпня 2024 р. № 821-р

Київ

Про схвалення Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2027 роках

1. Схвалити Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року (далі - Стратегія), що додається.

2. Затвердити операційний план заходів з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року (далі - операційний план), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

своєчасне виконання завдань і здійснення заходів, передбачених операційним планом, за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема коштів міжнародної технічної допомоги;

подання щороку до 1 грудня та до 1 червня Міністерству економіки інформації про стан реалізації Стратегії та виконання операційного плану.

4. Міністерству економіки забезпечити:

подання двічі на рік - до 1 січня та до 1 липня Кабінетові Міністрів України звіту про стан реалізації Стратегії та виконання операційного плану;

проведення моніторингу за станом виконання операційного плану.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 67

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 30 серпня 2024 р. № 821-р

СТРАТЕГІЯ

відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року

Опис проблем, які обумовили прийняття Стратегії, і нормативно-правових актів, що діють у відповідній сфері

Мале і середнє підприємництво - основа української економіки, що забезпечує дві третини доданої вартості і більше ніж 80 відсотків робочих місць. Розвиток малого і середнього підприємництва стимулює конкуренцію на ринку і відповідне зростання конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу економіки, сприяє зміцненню середнього класу в суспільстві.

Важливість малого і середнього підприємництва для розвитку української економіки, підвищення рівня життя людей, забезпечення стійкості та обороноздатності держави, а також виклики, з якими мале і середнє підприємництво стикається внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та у зв'язку з процесом інтеграції до ЄС, обумовлюють потребу у створенні стратегічного документа щодо державної підтримки малого і середнього підприємництва.

До початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України було завершено реалізацію Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 504 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 63, ст. 1913). Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну значною мірою вплинуло на бізнес-середовище: завдало істотної шкоди майну, спричинило дефіцит робочої сили, призвело до порушення логістики та несхильності до ризику фінансових ринків, що характеризуються високими відсотковими ставками.

Станом на вересень 2023 р., за результатами опитування громадської організації “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій”, 2 відсотки підприємств не відновили свою діяльність після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, 90 відсотків - обмежили свою діяльність. Крім того, у бізнес-середовищі в Україні зберігаються проблеми, пов'язані з корупцією, обтяжливою податковою системою, слабкою судовою системою та недостатнім захистом майнових прав. Недостатньо сприятливе бізнес-середовище негативно впливає на інтерес іноземних інвесторів і приплив приватного капіталу.

До переваг розвитку малого і середнього підприємництва належать:

стійкість малого і середнього підприємництва, поступове економічне відновлення та відбудова;

часткове відновлення попиту на товари і послуги;

збереження загальної макрофінансової стабільності;

наявність розгалуженої інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

доступність державних програм підтримки, що спрямовані на задоволення потреб малого і середнього підприємництва у фінансуванні (“Доступні кредити 5-7-9 % ”, “єРобота”);

доступ до міжнародної допомоги та підтримки, доповнення державної підтримки за рахунок грантів та інших програм від партнерів з розвитку та фінансових інституцій;

готовність споживачів підтримати бізнес в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Слабкими сторонами розвитку малого і середнього підприємництва є:

тривалий вплив повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, яка залишається серйозним викликом, що призводить до перебоїв у ланцюгах постачання та енергопостачанні;

обмежений доступ до робочої сили у зв'язку з вимушеним переміщенням населення внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України;

фінансові обмеження, високі ринкові відсоткові ставки, жорсткі умови кредитування та загальний рівень ризиків, що не дає змоги малому і середньому підприємництву залучити фінансування для власного розвитку;

існування недобросовісної конкуренції, пов'язаної із зменшенням собівартості продукції або кількістю послуг окремими суб'єктами господарювання внаслідок уникнення виконання обов'язків, передбачених законодавством, щодо належного оформлення трудових відносин і створення здорових і безпечних умов праці;

надмірний тиск державних, зокрема правоохоронних органів.

Серед можливостей для розвитку малого і середнього підприємництва слід зазначити:

залучення фінансування в результаті отримання доступу до європейських програм розвитку малого і середнього підприємництва, інновацій, сталого розвитку та цифрової трансформації;

здатність впливати на політику ЄС щодо малого і середнього підприємництва і в результаті на хід перемовин про вступ України до ЄС;

зменшення обмежень на експорт до держав - членів ЄС у результаті процесу інтеграції України до ЄС;

відновлення та відбудова, що передбачають залучення малого і середнього підприємництва до заходів із відновлення та подолання наслідків повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України вже зараз;

створення додаткових можливостей для малого і середнього підприємництва у системі публічних закупівель, застосування передбачуваних для малого і середнього підприємництва практик публічних закупівель;

використання потенціалу певних категорій населення, що потребують додаткових заходів з інклюзії (жінок-підприємців, молодих підприємців, людей, старших за 50 років, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, людей з інвалідністю).

Загрозами для розвитку малого і середнього підприємництва є:

складність у плануванні господарської діяльності в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України;

економічна нестабільність, зокрема коливання в економіці під впливом повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та глобальних економічних тенденцій;

проблеми на ринку праці. Ринок праці залишається нестабільним у зв'язку з міграцією, мобілізацією та дефіцитом кваліфікованих кадрів, що може призвести до труднощів із наймом та утриманням кваліфікованого персоналу, дотриманням гендерного балансу, захисту окремих груп населення;

енергетична нестабільність і витрати. Ціни на енергоносії та їх доступність залишаються предметом занепокоєння, особливо з огляду на більш широку глобальну енергетичну ситуацію, що може призвести до зростання операційних витрат і труднощів, пов'язаних із плануванням;

виклики, пов'язані із цифровою трансформацією. Потреба в цифровій трансформації стане більш відчутною, однак обмеженість ресурсів і навичок може створити проблеми для малого і середнього підприємництва щодо ефективного впровадження цифрових технологій;

кліматичні зміни, необхідність перебудовувати бізнес-процеси з метою зменшення шкоди для навколишнього природного середовища;

необхідність у майбутньому конкурувати із європейськими виробниками в умовах внутрішнього ринку ЄС;

необхідність адаптуватися до вимог законодавства ЄС.

Іншим важливим процесом, що фундаментально впливає на розвиток малого і середнього підприємництва, є інтеграція України до ЄС. Ця Стратегія буде реалізуватися одночасно із зазначеним процесом інтеграції.

Крім того, Європейська Комісія запропонувала новий механізм фінансової допомоги Україні від ЄС “Ukraine Facility” для надання послідовної підтримки Україні з 2024 по 2027 рік. З метою реалізації ініціативи ЄС “Ukraine Facility” розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 32, ст. 2035) схвалено План України.

Стратегія узгоджена із Планом України та доповнює його. План України враховує потребу у створенні складних ланцюгів доданої вартості та переробці сировини в Україні, розвитку промисловості. Саме тому наголошується на необхідності залучення інвестицій і підтримки розвитку переробної промисловості. Стратегія дає змогу деталізувати напрями розвитку української економіки, визначені у Плані України, додати до них заходи з підтримки малого і середнього підприємництва.

Стратегія також відповідає змісту Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони”, узгоджується із національними стратегічними документами, зокрема із Національною економічною стратегією на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015), Національною стратегією доходів до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. № 1218 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 11, ст. 722), Стратегією людського розвитку, затвердженою Указом Президента України від 2 червня 2021 р. № 225, Державною стратегією забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 р. № 752 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 70, ст. 4248), Національною стратегією із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2154), Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 р. № 443 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 42, ст. 2557).

Стратегія спрямована на ефективне розв'язання проблем, з якими стикається малий і середній бізнес в Україні, шляхом впровадження рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР), особливо в умовах воєнного стану та очікувань щодо післявоєнної відбудови. Ця Стратегія тісно пов'язана з останніми дослідженнями ОЕСР щодо малого і середнього бізнесу, зокрема з рекомендацією щодо розширення доступу до різноманітних інструментів фінансування.

Дерегуляційний підхід Стратегії відповідає меті ЄС щодо спрощення регуляторного середовища, що сприяє діяльності та зростанню малого і середнього підприємництва в рамках єдиного ринку, принципу пріоритетного врахування потреб малого і середнього підприємництва (“Think small first”), аналізу впливу регулювання на діяльність малого і середнього підприємництва.

Стратегія узгоджується з орієнтацією ЄС на сталий розвиток і допомогу із прийняттям малим і середнім підприємництвом “зелених практик”. Також Стратегія визначає мету, цілі та завдання для якнайшвидшого досягнення Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722.

Аналіз поточного стану справ у сфері малого і середнього підприємництва, тенденції та обґрунтування щодо необхідності розв'язання виявлених проблем

Мале і середнє підприємництво в Україні характеризується значною диспропорцією між суб'єктами малого і середнього підприємництва, які існують як юридичні особи - підприємства та як фізичні особи - підприємці.

За даними Держстату, у 2022 році кількість підприємств (юридичних осіб) становила 262 тис., що на 30 відсотків менше порівняно із 2020 роком - 374 тис., із них 494 - великі підприємства, решта - малі та середні підприємства (із них 14,8 тисячі - середні підприємства, 40,4 тисячі - малі підприємства (крім мікропідприємств) і 206 тисяч - мікропідприємства).

Поточний стан розвитку малого і середнього підприємництва значною мірою визначається наслідками повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Зокрема, 7800 суб'єктів малого і середнього підприємництва були вимушені змінити своє місце реєстрації станом на листопад 2023 року.

Кількість фізичних осіб - підприємців, за даними Держстату, у 2022 році становила 1,5 млн., що на 7 відсотків менше порівняно із 2020 роком - 1,6 млн., із них 254 - суб'єкти середнього підприємництва, 5 тис. - суб'єкти малого підприємництва і 1465 тис. - суб'єкти мікропідприємництва.

Найбільшу частку в обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) суб'єктів підприємництва у 2022 році, за даними Держстату, становлять суб'єкти середнього підприємництва (44,4 відсотка загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) суб'єктів підприємництва), частка суб'єктів малого підприємництва і мікропідприємництва становить 19,4 відсотка і 6,3 відсотка відповідно.

Внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України обсяг реалізованої продукції фізичними особами - підприємцями сектору малого і середнього підприємництва у 2022 році становив 87 млрд. гривень, що в 12 разів менше порівняно із 2020 роком.

Станом на 2022 рік обсяги капітальних інвестицій серед малих і середніх підприємств зменшилися, за даними Держстату, на третину порівняно із 2021 роком, тоді як мікропідприємства зуміли відновити попередній рівень інвестицій після безпрецедентного падіння у 2020 році.

Підприємства у секторі “переробна промисловість” найбільше витрачають на інноваційну діяльність, наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки. За даними Держстату, їх витрати становлять 57 відсотків загальних витрат серед юридичних осіб із середньою кількістю працівників 10 осіб і більше.

Станом на 2022 рік, за даними Держстату, частка зареєстрованих юридичних осіб, керівниками яких є жінки, становила 29 відсотків, частка зареєстрованих фізичних осіб - підприємців, керівниками яких є жінки, - 47 відсотків, загалом - 38 відсотків. У 2023 році, за даними Opendatabot, спостерігалося зростання жіночого підприємництва: восени 2023 року жінки становили близько 60 відсотків загальної кількості нових фізичних осіб - підприємців. Це зростання, ймовірно, пов'язане з реаліями повномасштабного вторгнення і вимагає відповідної адаптації державної політики для підтримки жіночого підприємництва.

Індекс політик щодо малого і середнього підприємництва країн Східного партнерства 2024 року свідчить про покращення в різних сферах державної політики, зокрема щодо створення інституційної бази, доступу до фінансування та підтримки інновацій. Україна посідає перше місце за кількістю вимірів покращення політики. Найбільший прогрес відзначено в операційному середовищі для малого і середнього підприємництва, підприємницькій освіті/жіночому підприємництві та підприємницьких навичках. Основними напрямами для покращення залишаються регулювання банкрутства, “зелена економіка” та підтримка інновацій. Ця Стратегія враховує рекомендації зазначеного дослідження та містить заходи з їх реалізації.

Інклюзивний характер підтримки малого і середнього підприємництва

Важливим елементом реалізації цієї Стратегії є забезпечення інклюзивного розвитку малого і середнього підприємництва.

В умовах колосальних економічних втрат внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України підтримка окремих категорій, що традиційно були менше задіяні в економічній діяльності, дасть змогу надати новий імпульс економічному зростанню за рахунок ще не використаного потенціалу окремих категорій населення.

Ця Стратегія передбачає заходи для забезпечення рівних можливостей, підтримки окремих категорій населення, таких як осіб з інвалідністю, ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб, а також за такими категоріями інклюзії, як гендерна, за віком, за етнічною ознакою (зокрема іммігрантів).

Існує ряд труднощів, пов'язаних із доступом до інвестиційних та кредитних коштів для окремих груп населення. Основними перешкодами є, зокрема, складність отримання кредиту для започаткування першого бізнесу у зв'язку з політикою банків не надавати кредити клієнтам із відсутньою підприємницькою історією, упередженим ставленням до окремих груп населення під час ухвалення рішення про видачу або відмову у видачі кредиту банківськими фахівцями, низьким рівнем довіри до держави та її грантових програм. Крім того, частка категорій населення потребує спеціалізованої підтримки з питань щодо цифрової грамотності, цифровізації бізнес-процесів. Стратегія передбачає системні заходи від розвитку STEM-освіти в школах, її популяризації серед дівчат, подолання гендерних стереотипів у частині застосування технологій і до запровадження спеціальних програм допомоги з цифровізацією бізнес-процесів для малого і середнього підприємництва. Окремі таргетовані елементи програм допомоги з цифровізацією необхідно запровадити для підприємців старше 50 років.

Стратегія передбачає системний підхід до залучення осіб з інвалідністю до ринку праці, зокрема малого і середнього підприємництва. Передбачається активне залучення держави та партнерів з розвитку до розроблення та виконання стандартних тренувальних програм, спеціально адаптованих до потреб осіб з інвалідністю. Водночас такі проекти мають бути пов'язаними із конкретними домовленостями із бізнес-асоціаціями про працевлаштування учасників проектів, професійні навички яких будуть сертифіковані в рамках зазначених програм. Окремі програми підтримки мають допомагати роботодавцеві обладнати робоче місце під потреби особи з інвалідністю.

Передбачається надання окремої підтримки молодим громадянам, що здобувають освіту. Заохочення молоді, що здобуває освіту, до підприємництва дасть змогу збільшити інноваційність підприємств, зміцнити їх співпрацю із закладами вищої освіти та науковими установами, зменшить безробіття серед молоді.

Стратегічні цілі та показники їх досягнення

Мета Стратегії полягає в удосконаленні державної політики у сфері розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва як ключового сектору вітчизняної економіки в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України шляхом створення умов для сталого розвитку, створення доданої вартості та цифрової трансформації, полегшення доступу до фінансування, підтримки зростання суб'єктів малого і середнього підприємництва на внутрішньому та зовнішньому ринку, особливо на внутрішньому ринку ЄС.

Стратегія містить чотири стратегічних цілі:

відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу;

сприяння інноваційному розвитку, цифровій трансформації та “зеленому переходу”;

розвиток людського капіталу та культури підприємництва;

посилення конкурентоспроможності та збільшення експорту.

Показником реалізації Стратегії, що стосується одразу кількох стратегічних цілей, буде досягнення таких результатів до 2027 року:

частка суб'єктів малого і середнього підприємництва в загальному обсязі доданої вартості за витратами виробництва суб'єктів господарювання становить 74 відсотки (66,1 відсотка у 2021 році, 72,4 відсотка у 2022 році);

обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб'єктів малого і середнього підприємництва становить 10,65 трлн. гривень (9,8 трлн. гривень у 2021 році та 7,1 трлн. гривень у 2022 році).

Стратегічна ціль 1. Відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу

Операційна ціль 1.1. Полегшення доступу до капіталу та ресурсів

Ця операційна ціль передбачає:

подальше впровадження програми кредитування “Доступні кредити 5-7-9 %”, яка є одним із основних джерел кредитування на внутрішньому ринку. Обсяг коштів, наданих у кредит у рамках зазначеної програми, становить 13 відсотків усього ринку кредитування. За зазначеною програмою було видано кредити на суму 62 млрд. гривень у 2021 році, 72 млрд. гривень - у 2022 році, 98 млрд. гривень - у 2023 році. Таке зростання свідчить про підвищення популярності та дедалі більший попит на кредитування за зазначеною програмою серед підприємців. Компенсація відсоткових ставок за кредитами здійснюється Фондом розвитку підприємництва для підприємств, що займаються сільським господарством і торгівлею, промисловістю. Для сприяння створенню вищої частки доданої вартості малого і середнього підприємництва буде переглянуто принципи розподілу фондів з метою підвищення ефективності програми за рахунок збільшення фінансування виробничих галузей і сектору послуг включно із креативними індустріями та логістикою;

сприяння більш успішному отриманню кредитування шляхом вжиття державою заходів до стимулювання підприємницької діяльності, зокрема через впровадження уніфікованих форматів бізнес-планів, інструментів їх створення, моніторингу, аналізу та оцінки;

забезпечення розширення та функціонування програм грантової підтримки бізнесу шляхом впровадження грантової програми “єРобота”, згідно з якою підприємцям надається грантова допомога чи співфінансування для започаткування бізнесу, створення або розширення виробництва, збільшення виробництва готової продукції з високою доданою вартістю, яка б спрямовувалася як на внутрішнє споживання, так і на експорт;

створення системи страхування воєнних ризиків в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, що є критично важливим для економіки країни, особливо в контексті забезпечення стабільності та передбачуваності для малого і середнього підприємництва. Створення в Україні системи страхування воєнних ризиків передбачено в концептуальній записці, погодженій в лютому 2024 року Радою фінансової стабільності;

запровадження додаткових джерел фінансування для малого і середнього підприємництва в результаті розроблення нової нормативно-правової бази для сприяння залученню фінансування малого і середнього підприємництва за рахунок небанківських фінансових інструментів, зокрема таких, як краудфандинг, факторинг, лізинг, які на сьогодні недостатньо використовуються в Україні. Такі інструменти сприяють інклюзивному економічному зростанню;

удосконалення системи публічних закупівель в частині врахування потреб малого і середнього підприємництва шляхом створення додаткового попиту на його товари та послуги. Стратегія враховує та узгоджується із змістом Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 18, ст. 1185);

спрощення доступу до ринків капіталу в результаті розроблення нормативно-правових актів, що спрощують процедуру емісії цінних паперів для малого і середнього підприємництва. Це сприятиме спрощенню процесу залучення інвестицій через публічну пропозицію та підвищить доступність фінансових інструментів для малого і середнього підприємництва;

залучення підтримки малого і середнього підприємництва у сфері креативних індустрій шляхом формування регуляторних умов для інвестування у креативні індустрії;

відшкодування шкоди, завданої внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, яка, за даними дослідження “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)”, у сфері торгівлі та промисловості становить 68 млрд. доларів. Важливим кроком за напрямом відшкодування шкоди бізнесу є створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Започаткування процесу прийняття доказів щодо збитків включатиме і можливість подання доказів бізнесом. Усі заяви будуть подаватися в електронному вигляді засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема із використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

забезпечення доступності для бізнесу послуг із гуманітарного розмінування шляхом пошуку додаткових ресурсів та їх спрямування на гуманітарне розмінування, а також забезпечення належного інформаційного супроводу такої програми. Здійснюватиметься вдосконалення підходів до сертифікації операторів протимінної діяльності та оптимізація механізмів фінансування;

забезпечення переміщення підприємств у безпечні регіони для відновлення їх повноцінної роботи шляхом посилення заходів з популяризації програми переміщення, що передбачає державну допомогу (пошук нової локації, перевезення, адаптація на новому місці); розширення переліку областей, до яких можливе переміщення, зокрема включення до переліку центральних регіонів України; поєднання підтримки щодо переміщення з наданням грантів для покриття частини витрат, пов'язаних із початком роботи на новому місці; залучення до фінансування програми переміщення допомоги партнерів з розвитку.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

аналіз програми “Доступні кредити 5-7-9 %” з метою оцінки її ефективності, виявлення проблемних аспектів та ініціювання внесення відповідних змін для покращення функціонування програми;

забезпечення функціонування та розширення програми “Доступні кредити 5-7-9 %”;

забезпечення розширення та функціонування програм грантової підтримки бізнесу, зокрема грантової програми “єРобота”, для надання безповоротної фінансової підтримки для створення нового бізнесу або розвитку бізнесу (мікрогрантів), зокрема переробних підприємств, а також створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, тепличного господарства;

врегулювання використання уніфікованого формату та набору даних для бізнес-планів, що подаються для участі в державних програмах фінансової підтримки;

розробка інструментів цифрового моніторингу та автоматичної оцінки бізнес-планів підприємців;

розробка та популяризація онлайн-інструменту для створення бізнес-плану для підприємців-початківців і вдосконалення наявних бізнес-планів для підприємств, що вже працюють;

забезпечення можливості подання підприємцями заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, за всіма категоріями;

розроблення та удосконалення нормативно-правової бази, популяризація використання таких альтернативних джерел фінансування, як краудфандинг, факторинг, лізинг;

створення та забезпечення функціонування національної цифрової платформи факторингу;

спрощення процедури емісії, публічної пропозиції та допуску до торгів на організованих ринках капіталу для цінних паперів малого і середнього підприємництва;

запровадження та розвиток ринку зелених облігацій у сфері відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів газового палива;

законодавче регулювання системи страхування воєнних ризиків;

розроблення та затвердження типової загальної професійної (сертифікатної) програми підвищення кваліфікації державних службовців, які відповідають за проведення публічних закупівель, щодо найкращих практик підтримки та врахування особливостей малого і середнього підприємництва у сфері публічних закупівель, забезпечення навчання за такою програмою;

приєднання України до програми Європейського інвестиційного фонду щодо гарантійного механізму для культурних і креативних секторів (CCS GF);

удосконалення механізмів фінансування заходів із гуманітарного розмінування, сертифікації операторів протимінної діяльності та засобів механізованого розмінування;

організація для представників малого і середнього підприємництва інформаційно-просвітницьких кампаній щодо небезпеки від вибухонебезпечних предметів, щодо права на компенсацію витрат з гуманітарного розмінування земель сільськогосподарського призначення, порядку сертифікації оператора протимінної діяльності;

удосконалення програми переміщення підприємств, розширення переліку регіонів, доступних для переміщення, залучення партнерів з розвитку до надання грантів у разі переміщення.

Очікуваним результатом цієї операційної цілі є розширення та диверсифікація фінансових можливостей для малого і середнього підприємництва, підтримка як нових, так і досвідчених компаній. Зазначені заходи дадуть змогу вдвічі зменшити кількість непрацюючих кредитів малого і середнього підприємництва.

Ключовим показником успішного виконання операційної цілі “Полегшення доступу до капіталу та ресурсів” буде досягнення таких цілей до 2027 року:

частка малого і середнього підприємництва, для якого нестача капіталу є серйозною перешкодою для відновлення та розвитку бізнесу, становить 10 відсотків (30,7 відсотка у 2023 році);

частка непрацюючих кредитів, наданих малому і середньому підприємництву, - 28 відсотків (48 відсотків у 2021 році і 55 відсотків у 2022 році).

Операційна ціль 1.2. Сприятливе регуляторне середовище та дерегуляція

Ця операційна ціль передбачає:

створення сприятливого регуляторного середовища шляхом:

- проведення масштабного перегляду регуляторних інструментів з метою скасування обтяжливих норм, цифровізації та спрощення процедур;

- реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також забезпечення прозорої кадрової політики БЕБ, ДПС та Держмитслужби;

- осучаснення положень Трудового кодексу України із запровадженням нових форм трудових відносин та наближенням регулювання трудових відносин до потреб малого і середнього підприємництва з урахуванням тенденцій розвитку ринку праці;

- спрощення адміністрування податкового навантаження та відповідної звітності, зокрема в частині зменшення відмінностей в адмініструванні податків за різними системами оподаткування;

- врегулювання діяльності (детінізації) самозайнятих осіб у частині спрощення та автоматизації обліку, запровадження сприятливого податкового режиму;

- підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва, що продовжують діяльність у регіонах, які найбільше потерпають від повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, постійних обстрілів і ракетних ударів;

- зміцнення спроможності Ради бізнес-омбудсмена для забезпечення більш ефективного захисту прав підприємців та подолання адміністративних бар'єрів, що перешкоджають розвитку бізнесу;

створення сприятливих умов для діяльності компаній - розробників штучного інтелекту (регуляторні “пісочниці” (платформи), які сприятимуть співпраці підприємців з органами влади, даючи змогу тестувати новітні продукти із мінімальними регуляторними вимогами;

запобігання банкрутству та спрощення його процедур, сприяння використанню підприємцями “другого шансу” для ведення господарської діяльності шляхом адаптації законодавства України до нормативно-правової бази ЄС з метою підвищення ефективності процедур банкрутства, відновлення платоспроможності боржників і створення умов для раннього запобігання неплатоспроможності. Також необхідно забезпечити доступність фінансових ресурсів для збанкрутілих підприємців через грантові програми та відновлення кредитування, особливо для підприємств на тимчасово окупованих територіях. Зупинення виконавчих проваджень і банкрутства для таких підприємств є актуальним завданням для запобігання поглибленню негативних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

оновлення та виконання плану заходів із дерегуляції господарської діяльності та покращення бізнес-клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1413, зокрема на підставі рішень Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності, утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 44 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 11, ст. 718);

цифровізація адміністративних процедур за принципом “цифрове за замовчуванням”;

приведення у відповідність з нормативно-правовою базою ЄС законодавчого визначення малого і середнього підприємництва;

просування та популяризація порталу “Дерегуляційна реформа” (deregulation.me.gov.ua), забезпечення сталого зворотного зв'язку із малим і середнім підприємництвом щодо бар'єрів і перешкод, що сприятиме їх стабільній діяльності;

встановлення прозорих і зрозумілих правил регуляторного оновлення шляхом запровадження правил щодо загальнообов'язкових дат набрання чинності новими нормативно-правовими актами, якими передбачено, що нові нормативні акти набирають чинності у визначені дати щороку (наприклад, двічі на рік);

забезпечення усунення регуляторних бар'єрів для зростання мікро-підприємництва та малого підприємництва, пов'язаних із їх набуттям статусу середнього підприємництва;

стандартизація та цифровізація бухгалтерських документів;

проведення дослідження щодо використання інструменту регуляторних “пісочниць” (платформ) та популяризація його використання;

забезпечення проведення щорічного дослідження щодо бюрократичного навантаження на мале і середнє підприємництво, зокрема у сферах податкового та митного адміністрування, а також надання практичних рекомендацій для зниження зазначеного навантаження;

забезпечення доступності експертних послуг із уникнення банкрутства та зменшення боргу на базі веб-сайту “Дія.Бізнес”;

проведення комплексного дослідження з вивчення досвіду збанкрутілих підприємців та надання пропозицій щодо сприяння використанню підприємцями “другого шансу”;

забезпечення можливості подання юридичними особами до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Очікувані результати досягнення цієї операційної цілі:

створення спрощеного, більш прозорого та менш обтяжливого регуляторного середовища для малого і середнього підприємництва з акцентом на зниження регуляторного тиску та сприяння розробленню інновацій через інструмент регуляторних “пісочниць” (платформ), у результаті чого стане можливим визначення місця України у групі помірно вільних країн за рейтингом індексу економічної свободи;

зменшення часових та фінансових ресурсів, які мале і середнє підприємництво витрачає на здійснення бюрократичних процедур, необхідних для ведення господарської діяльності;

очікуване зменшення середньої тривалості процедури банкрутства малого і середнього підприємництва в результаті запровадження спрощеної процедури банкрутства - до одного року шести місяців (у 2019 році серед усіх суб'єктів господарювання в Україні - два роки одинадцять місяців, в ОЕСР - один рік вісім місяців);

очікувана частка підприємців, що почали новий бізнес після невдалої першої спроби, - 20 відсотків.

Ключовим показником успішного виконання операційної цілі “Сприятливе регуляторне середовище та дерегуляція” буде досягнення таких цілей до 2027 року:

кількість людино-годин на рік, які мале і середнє підприємництво у середньому витрачає на здійснення всіх бюрократичних процедур, - 250 годин (469 годин у 2018 році);

значення показника “Свобода ведення бізнесу” в Індексі економічної свободи - 75+/100 (63,5/100 у 2021 році і 61,1/100 у 2022 році).

Стратегічна ціль 2. Сприяння інноваційному розвитку, цифровій трансформації та “зеленому переходу”

Операційна ціль 2.1. Сприяння інноваційній діяльності

Ця операційна ціль передбачає:

встановлення фінансових стимулів для розвитку інновацій серед малого і середнього підприємництва. Доступність прямого державного фінансування відіграє ключову роль у стимулюванні наукової діяльності та інноваційного розвитку;

підтримку інноваційних підприємств із високими темпами зростання (стартапів). Важливим також є надання спеціалізованих послуг, відкритий доступ до інноваційної інфраструктури, співпраця з науковими установами та розвиток кластерів;

підтримку розвитку інновацій з боку ЄС шляхом участі у програмах ЄС із досліджень та інновацій, зокрема “Горизонт Європа” і “Цифрова Європа”;

сприяння приватному фінансуванню інноваційної діяльності шляхом залучення приватного капіталу для розвитку перспективних проектів без безпосереднього фінансового навантаження на державу, ефективного функціонування неформальних інвесторів (“бізнес-ангелів”) та венчурних фондів для підтримки інноваторів і стартапів, сприяння їх розвитку та інтеграції інновацій в економіку;

посилення захисту інтелектуальної власності, що створює додаткові стимули для інвестування в дослідження та розроблення нових продуктів та дає змогу максимально збільшити прибуток від створення інновацій;

підтримку у прийнятті регіональних стратегій смарт-спеціалізації, що передбачає забезпечення збалансованого та рівного розвитку регіонів шляхом визначення галузей, в яких регіони мають конкурентні переваги, сприяння розвитку інновацій у визначених галузях та покращення координації дій між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та приватним сектором;

створення європейських хабів цифрових інновацій (EDIHs), єдиного вікна для компаній та організацій, що допомагає реагувати на цифрові виклики та підвищувати конкурентоспроможність.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

запровадження програм грантової підтримки та кредитування для підтримки діяльності малого і середнього підприємництва з проведення досліджень і розробок у пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки та стратегічних пріоритетних напрямах інноваційної діяльності, визначених Законом України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”;

підтримка діяльності та створення нових галузевих кластерів і наукових парків, які сприятимуть співпраці між малим і середнім підприємництвом, науковими установами, закладами вищої освіти та лідерами певних галузей у пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки та стратегічних пріоритетних напрямах інноваційної діяльності, визначених Законом України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”;

розширення грантових програм для малого і середнього підприємництва, спрямованих на фінансування наукових (науково-технічних) робіт, юридичного та експертного супроводу з метою державної реєстрації об'єктів інтелектуальної власності, створених в результаті реалізації інноваційних проектів, зокрема за кордоном;

забезпечення надання фінансової підтримки для створення високотехнологічних виробництв за участю закладів вищої освіти та наукових установ на умовах співфінансування;

проведення навчання за акселераційними програмами (практичними програмами розвитку) для підприємців з метою модернізації технологічних процесів і вдосконалення інноваційної діяльності;

забезпечення ефективного функціонування центрів трансферу технологій;

затвердження та виконання регіональних стратегій розвитку на засадах смарт-спеціалізації в усіх регіонах України із залученням експертів ЄС;

забезпечення приєднання регіонів України до Європейської платформи смарт-спеціалізації;

створення регіональних та галузевих кластерів;

забезпечення виконання завдань, пов'язаних з участю України у програмі ЄС “Цифрова Європа” (Digital Europe Programme);

створення нормативно-правової бази з питань функціонування інвестиційних фондів згідно з європейськими правилами діяльності, зокрема таких, як фонди венчурного капіталу (EuVECA);

сприяння участі малого і середнього підприємництва у програмі ЄС “Цифрова Європа”.

Очікуваними результатами досягнення цієї операційної цілі є створення інноваційного середовища, досягнення активної співпраці між малим і середнім підприємництвом, науковими установами та закладами вищої освіти через інноваційні хаби та програми співфінансування досліджень і розробок, спрямованих на технологічне вдосконалення та цифрову інтеграцію малого і середнього підприємництва, фінансування покриття зборів на реєстрацію щонайменше 3000 вітчизняних винаходів, промислових зразків і корисних моделей. Очікується зростання витрат на наукову діяльність до щонайменше 470 млн. євро в 2027 році (290 млн. євро в 2021 році) із значним зростанням кількості інноваційно активних підприємств (3200 у 2024-2026 роках із 1822 у 2018-2020 роках). Це допоможе досягти 0,7 відсотка наукоємності валового внутрішнього продукту.

Ключовим показником успішного виконання операційної цілі “Сприяння інноваційній діяльності” буде досягнення таких цілей до 2027 року:

наукоємність валового внутрішнього продукту (пропорція державних і приватних витрат на проведення розробок та досліджень до обсягу валового внутрішнього продукту) - 0,7 відсотка (0,33 відсотка в Україні у 2022 році, 1,43 відсотка у Польщі у 2021 році);

кількість інноваційно активних суб'єктів малого і середнього підприємництва - 4500 (1822 у 2020 році);

місце України в Глобальному індексі інновацій - 47/132 (49/132 у 2021 році і 57/132 у 2022 році).

Операційна ціль 2.2. Посилення цифрової трансформації

Ця операційна ціль передбачає:

подолання викликів для бізнесу у сфері забезпечення кібербезпеки шляхом сприяння підвищенню рівня обізнаності малого і середнього підприємництва про засоби кібербезпеки, а також переходу бізнесу з програмного забезпечення російського походження на альтернативні продукти;

підтримку впровадження електронного виставлення рахунків (e-Invoicing), що дасть змогу малому і середньому підприємництву уникнути штрафів, полегшить отримання податкових знижок, а також сприятиме інтеграції України до ЄС та посиленню здатності конкурувати на європейському ринку (використовується один стандарт рахунка для клієнтів у всіх державах - членах ЄС);

підтримку впровадження альтернативних методів оплати, зокрема миттєвих платежів, що сприятиме зниженню вартості безготівкових розрахунків та покращенню клієнтського досвіду;

забезпечення вимірювання цифрової інтенсивності та підвищення її рівня шляхом здійснення збирання, формування та опублікування відповідних основних показників, які відображатимуть цифрову трансформацію та інтеграцію цифрових технологій для малого і середнього підприємництва;

впровадження політики управління даними для малого і середнього підприємництва шляхом адвокування відкритих наборів даних та співпраці із постачальниками технологій для створення зручних інтерфейсів даних та інструментів аналізу, а також культури поводження з даними (включно з персональними) та захисту даних. Зазначені заходи дадуть змогу малому і середньому підприємництву використовувати відкриті дані для аналізу ринку та стратегічного планування;

створення стимулів для цифрової трансформації шляхом надання ваучерів або грантів для інвестицій у цифрові технології та підтримки навчання цифрових навичок.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

розроблення та популяризація тесту на цифрову зрілість для самооцінки малого і середнього підприємництва, рівня цифрової інтенсивності та визначення конкретних потреб, зокрема з урахуванням практики співпраці з європейськими хабами цифрових інновацій;

надання електронних ваучерів на хмарні цифрові рішення для мікро-підприємництва та малого підприємництва, включно із цілями навчання та впровадження заходів із кібербезпеки, на поглиблену цифрову інтеграцію для впровадження технологій штучного інтелекту, інтернету речей та аналітики великих даних для малих та середніх підприємств;

створення умов та надання технічної підтримки під час переходу вітчизняного бізнесу з програмного забезпечення російського походження;

запровадження інструменту електронних рахунків у публічних закупівлях та спрощення укладення електронних контрактів з іноземними партнерами, отримання міжнародних електронних рахунків-фактур тощо, взаємне визнання електронної ідентифікації, автентифікації та довірчих послуг із ЄС;

запровадження миттєвих платежів в Україні;

збільшення кількості та якості електронних державних послуг, зокрема тих, що доступні на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг (зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) із особливим фокусом на ті, які надаються мікро-підприємствам та малим підприємствам, і забезпечення належного та регулярного зворотного зв'язку.

Очікуваними результатами досягнення цієї операційної цілі є значне підвищення рівня цифрової інтеграції малого і середнього підприємництва, сприяння застосуванню цифрових технологій через навчання та фінансову підтримку та посилення взаємодії між малим і середнім підприємництвом та органами влади у цифровому форматі, що сприятиме активізації цифрової трансформації, забезпечуючи підприємствам не лише широкий доступ до підтримки через платформу “Дія.Бізнес”, але і сприятиме підвищенню цифрової грамотності широких мас населення через участь у програмі “Дія.Цифрова освіта”, що може зміцнити конкурентоспроможність країни та прискорити її розвиток у цифровій сфері.

Визначені заходи допомагають досягти рівня базової цифрової інтенсивності для 80 відсотків підприємств у розрізі поширеності використання програмного забезпечення, соціальних медіа (29,3 відсотка середній показник у ЄС у 2021 році) та електронних інвойсів, так буде досягнуто мети щодо використання програмного забезпечення для 45 відсотків підприємств, підвищення використання соціальних медіа для 40 відсотків підприємств і електронних рахунків-фактур для 60 відсотків підприємств.

Заходи, що здійснюються Кабінетом Міністрів України, допомагають збільшити частку підприємств, що використовують великі дані до 20 відсотків (14,2 відсотка середній показник у ЄС у 2020 році), технології штучного інтелекту - до 20 відсотків підприємств (8 відсотків середній показник у ЄС у 2021 році) і використання хмарних обчислень для 60 відсотків у 2027 році (34 відсотки середній показник у ЄС у 2021 році).

Ключовим показником успішного виконання операційної цілі “Посилення цифрової трансформації” буде досягнення таких цілей до 2027 року:

частка підприємств із принаймні базовим рівнем цифрової інтенсивності у загальній кількості підприємств - 80 відсотків (69,7 відсотка середній показник у ЄС у 2022 році);

частка підприємств, що використовують програмне забезпечення, - 45 відсотків (38 відсотків середній показник у ЄС у 2021 році);

частка підприємств, що надсилають рахунки-фактури в електронній формі, - 60 відсотків (32 відсотки середній показник у ЄС у 2020 році).

Операційна ціль 2.3. Стимулювання “зеленого переходу”

Ця операційна ціль передбачає:

підтримку сталих практик забезпечення “зеленого переходу” та екологічної модернізації малого і середнього підприємництва, зокрема шляхом фінансування енергоефективних інвестицій малого і середнього підприємництва та створення екоіндустріальних парків. Детальні заходи та методи реалізації цих завдань розкриті у Національному плані з енергетики та клімату на період до 2030 року, схваленому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 червня 2024 р. № 587 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3775);

стимулювання використання практик циркулярної економіки, що сприятиме підвищенню ресурсоємності та конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, відокремлення економічного зростання від інтенсивного використання природних ресурсів, а також поліпшення екологічного благополуччя та здоров'я громадян. Також Стратегія спирається на орієнтири, які визначені Планом України, який передбачає впровадження комплексного підходу до управління відходами, що є ключовим аспектом циркулярної економіки, із акцентом на зменшення утворення відходів, їх повторне використання та переробку. Особлива увага буде приділена розвитку інфраструктури для управління відходами, включно із будівництвом об'єктів із кластерним типом розміщення заводів, які забезпечать ефективніше управління відходами.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

підтримка малого і середнього підприємництва в оцінці їх екологічного та соціального впливу відповідно до загальноприйнятих підходів, зокрема розробка онлайн-інструменту для самооцінки малого і середнього підприємництва щодо їх вуглецевого сліду на основі розроблених національних коефіцієнтів викидів і загальновизнаних міжнародних підходів, стандартів і методик;

розроблення та створення пільгового кредитування підприємств, що відповідають критеріям Зеленої таксономії ЄС або відповідної національної таксономії в разі її затвердження, зокрема за проектами розподіленої генерації та/або зберігання енергії, виробленої за технологіями із низьким рівнем вуглецевої емісії;

запровадження програми для проведення професійних енергоаудитів та надання субсидій на підвищення енергоефективності для мікро-підприємництва та малого підприємництва;

організація інформаційно-просвітницьких кампаній для представників малого і середнього підприємництва з питань “зеленого переходу”, впровадження міжнародного досвіду, зокрема держав - членів ЄС, у сфері відновлюваних джерел енергії, а також запровадження стандартів звітності з питань сталого розвитку;

проведення семінарів та здійснення інших заходів із розбудови спроможності щодо впровадження циркулярних бізнес-моделей і “зеленого переходу”, зокрема у сфері відновлюваних джерел енергії, запровадження стандартів звітності з питань сталого розвитку, а також розроблення відповідних навчальних програм і матеріалів, зокрема із використанням платформи “Дія.Бізнес” та у співпраці із програмами міжнародних організацій.

Очікуваними результатами досягнення цієї операційної цілі є підвищення екологічної відповідальності малого і середнього підприємництва, фінансова підтримка для заходів з енергоефективності та циркулярної економіки, заохочення сталого управління виробництвом серед малого і середнього підприємництва.

Запропоновані зміни мають зробити свій внесок у досягнення до 2030 року загальнонаціональних цілей стосовно скорочення викидів парникових газів на 65 відсотків порівняно із 1990 роком, підвищення частки відновлюваних джерел енергії у структурі валового кінцевого енергоспоживання не менше 27 відсотків та забезпечення кінцевого споживання енергії в обсязі 42168 тис. тонн нафтового еквіваленту.

Очікується, що фінансування створить можливості для проведення енергоаудиту на частині підприємств таких секторів, як сільське господарство, лісове господарство, рибне господарство, видобувна промисловість та розробка кар'єрів, переробна промисловість, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, водопостачання, каналізація, управління відходами та будівництво.

Ключовим показником успішного виконання операційної цілі “Стимулювання “зеленого переходу” буде досягнення до 2027 року частки перероблених відходів у загальному обсязі утворених відходів у розмірі 15 відсотків (6 відсотків у 2020 році).

Стратегічна ціль 3. Розвиток людського капіталу та культури підприємництва

Операційна ціль 3.1. Розвиток та залучення людського капіталу, поширення підприємницької культури

Ця операційна ціль передбачає:

створення передбачуваного механізму проведення мобілізації та можливості бронювання окремих категорій працівників;

розбудову мережі центрів підтримки малого і середнього підприємництва на базі Державної служби зайнятості, а також просування всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”, метою яких є популяризація вітчизняних товарів та послуг, надання необхідної державної (грантової) підтримки, організація навчань для розвитку бізнесу та зворотного зв'язку від підприємців;

формування позитивного іміджу та культури підприємництва шляхом популяризації ведення бізнесу та інформування про його можливості і переваги;

заохочення повернення українців з-за кордону та їх залучення до відбудови;

використання потенціалу для імміграції шляхом підтримки залучення іммігрантів до роботи в Україні, сприяння встановленню зв'язків між ними та малим і середнім підприємництвом, інтеграції іммігрантів в українське суспільство;

залучення української діаспори до відбудови України, зокрема залучення її до участі в галузевих кластерах, що передбачає надання українським вченим та інноваторам, навіть тим, хто перебуває на території інших держав, можливості інвестувати, розвивати українську підприємницьку екосистему, сприяти обміну ідеями та розвитку малого і середнього підприємництва в Україні;

розширення програми е-резидентства, яка дає змогу іноземцям вести бізнес в Україні з-за кордону, забезпечуючи реєстрацію та управління діяльністю через цифрові інструменти;

інвестування у розвиток людського капіталу, зокрема в навички, необхідні для опанування технологій та адаптації до організаційних змін;

забезпечення малого і середнього підприємництва кваліфікованим персоналом шляхом сприяння інтеграції приватного сектору та закладів професійної (професійно-технічної) освіти;

сприяння формуванню культури комунікації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та органами державної влади, що полягатиме в безпосередній участі суб'єктів малого і середнього підприємництва в ініціюванні та розробленні законодавчих рішень для розв'язання проблем, які постають у їх діяльності. Інклюзивність процесу забезпечуватиметься шляхом регулярних консультацій, зокрема із суб'єктами малого і середнього підприємництва, забезпечення проведення моніторингу та оцінки реалізації цієї Стратегії.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

розвиток системи дуальної освіти, яка поєднує академічне навчання з практичною складовою, організацію якої здійснюють суб'єкти малого і середнього підприємництва разом із професійними (професійно-технічними) закладами освіти;

сприяння удосконаленню матеріально-технічної бази закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема шляхом залучення міжнародної технічної допомоги, координації донорів і представників бізнес-середовища;

залучення суб'єктів малого і середнього підприємництва до оновлення змісту освітніх програм закладами професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням потреб ринку праці;

підтримка обміну між представниками малого і середнього підприємництва та закладами професійної (професійно-технічної) освіти інформацією про потреби малого і середнього підприємництва у сферах, які є дотичними до фахового спрямування таких закладів освіти;

дослідження питання щодо створення програми підтримки українців, які готові повернутися в Україну з-за кордону, що передбачатиме допомогу в пошуку роботи, житла, закладів освіти для дітей, психологічну підтримку тощо, постійні консультації з бізнес-середовищем щодо нестачі спеціалістів, гостра потреба в яких є найбільш відчутною для національної економіки, зокрема малого і середнього підприємництва;

дослідження питання щодо створення програми залучення глобального людського капіталу до української підприємницької екосистеми з метою залучення спеціалістів, яких бракує, надання допомоги їм на всіх етапах переїзду та інтеграції;

налагодження співпраці з наявними цифровими платформами для розміщення інформації про вакансії у рамках залучення іноземних фахівців, зокрема розміщення представниками бізнес-середовища інформації про вакансії англійською мовою;

залучення дипломатичних представництв України за кордоном до проактивного поширення інформації про професійні можливості в Україні з урахуванням потреб бізнесу, зокрема малого і середнього підприємництва;

розширення програми е-резидентства із наданням можливості реєстрації та провадження діяльності через юридичну особу;

розроблення заходів з метою сприяння залученню української діаспори для забезпечення розвитку національної економіки (наприклад, створення платформ для представників діаспори для інвестування в український бізнес, обміну досвідом та знаннями, розвитку наукової та інноваційної діяльності, а також для встановлення зв'язку українських підприємств з глобальними ринками);

надання субсидій на умовах співфінансування працівників і керівників малого і середнього підприємництва для забезпечення навчання та підвищення кваліфікації працівників з метою підвищення загальної галузевої конкурентоспроможності;

забезпечення проведення опитувань учасників програм із підвищення кваліфікації та отримання нових навичок для оцінки ефективності програм;

розбудова мережі підтримки малого і середнього підприємництва “Зроблено в Україні”;

забезпечення подальшого розвитку платформи “Дія.Бізнес” із фокусом на клієнтському досвіді, який враховує зручну навігацію та можливість вибору програм, чіткі дорожні карти для різних запитів;

запровадження тесту для оцінки та розвитку підприємницьких навичок на базі рамкових компетенцій EntreComp із пропозицією індивідуальних тренінгів і наставництва з урахуванням індивідуальних потреб;

масштабування та збільшення можливостей щодо надання безоплатних консультацій, а також покращення аналітики (з урахуванням результатів аналізу життєвого циклу підприємства та створення дорожньої карти підприємця);

впровадження навчальних модулів, орієнтованих на підприємництво, у початковій і середній школі (підприємництво для школярів), інтеграцію практичного бізнес-навчання у вищу освіту;

забезпечення доступу суб'єктів малого і середнього підприємництва до програм із підготовки підприємців та їх працівників за темами щодо розширення та масштабування;

сприяння появі та зростанню асоціацій середнього підприємництва, просування їх секторальної культури.

Очікувані результати досягнення цієї операційної цілі:

покращення компетенцій та збільшення гнучкості робочої сили малого і середнього підприємництва, посилення інтеграції та підтримка різноманітності та інклюзії в підприємництві, забезпечення конкурентної переваги шляхом здобуття освіти та навчання за цільовими програми підтримки;

створення освітніх програм у сфері міжнародних ринкових процесів за такими спеціалізаціями, як просування брендів і продуктів в соціальних медіа, контекстна реклама, оптимізація пошукових систем в Інтернеті, акаунт-менеджмент, копірайтинг, контент-менеджмент, просування продуктів чи сервісів через email розсилки, бренд-менеджмент, комунікації, управління спільнотою та іншими спеціалізованими напрямами.

Ключовим показником успішного досягнення операційної цілі “Розвиток та залучення людського капіталу, поширення підприємницької культури” буде досягнення таких цілей до 2027 року:

рівень безробіття - до 11 відсотків (18,3 відсотка у 2023 році);

частка малого і середнього підприємництва, для яких нестача людського капіталу є серйозною перешкодою для відновлення та розвитку бізнесу, - 20 відсотків (34 відсотки у 2023 році);

кількість підприємців, що успішно завершили навчання та здобули нові знання та навички за рахунок співфінансування держави, - 1,7 млн. осіб.

Операційна ціль 3.2. Відповідальне та інклюзивне підприємництво

Ця операційна ціль передбачає:

підтримку жіночого підприємництва, адже жінки досі стикаються з викликами у сфері підприємництва, зокрема кількість жінок на нижчих посадах більша і жінки страждають від гендерного розриву в оплаті праці;

підтримку молодіжного підприємництва, що дає змогу вирішити проблему безробіття серед молоді, полегшити її адаптацію до ринку праці та стимулювати економічне зростання;

підтримку людей, старших за 50 років, які можуть потребувати допомоги для започаткування підприємницької діяльності та повернення на ринок праці, через цільові програми для здобуття нових навичок, пошуку роботи або відкриття власної справи, зміни сприйняття такої категорії осіб на ринку праці;

підтримку внутрішньо переміщених осіб та ветеранів війни, які потребують адаптації до нових умов внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, шляхом вжиття заходів із соціальної інклюзії та психологічної підтримки;

підтримку осіб з інвалідністю в частині ведення бізнесу шляхом створення спеціальних менторських програм, доступних інформаційних і навчальних матеріалів, надання допомоги у плануванні підприємницької діяльності, забезпечення доступу до фінансування;

підтримку соціального підприємництва, метою якого є вирішення соціальних проблем через прийняття інноваційних рішень, часто шляхом створення нових видів послуг, товарів, процесів або навіть ринків. Соціальне підприємництво не має офіційного статусу в українському законодавстві. Водночас у період збройної агресії Російської Федерації проти України та після припинення або скасування воєнного стану в Україні важливо вирішувати соціальні питання, одночасно сприяючи соціальним інноваціям;

підтримку сімейного підприємництва шляхом законодавчого визначення такого поняття, що сприятиме створенню нових робочих місць та підвищенню добробуту суспільства;

підтримку вдосконалення підприємницьких структур, адже для зміцнення підприємницького середовища необхідний комплексний підхід, що охоплює сферу освіти, зокрема комплексні формальні та неформальні освітні можливості з підприємництва на різних освітніх рівнях, а також розбудову мереж, включаючи підтримку та розширення, створення спеціалізованих бізнес-мереж і урізноманітнення їх складу;

створення для малого і середнього підприємництва умов безбар'єрності за допомогою фінансових ресурсів для створення безбар'єрного простору, а також проведення тренінгів для персоналу малого і середнього підприємництва з обслуговування осіб з інвалідністю;

підтримку у впровадженні міжнародних стандартів щодо відповідального ведення бізнесу шляхом підготовки рекомендацій, роз'яснень, розроблення відповідних інструментів самооцінки та здійснення заходів з підвищення рівня обізнаності.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

забезпечення доступу до фінансів для категорій населення, що потребують додаткових заходів із забезпечення інклюзії;

проведення навчально-практичних курсів, адаптованих під потреби категорій населення, що потребують додаткових заходів із забезпечення інклюзії (зокрема жінок-підприємців, молодих підприємців, людей, старших 50 років, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, осіб з інвалідністю), у рамках яких забезпечується навчання з ключових підприємницьких навичок, зокрема соціальних (фінансова грамотність, цифрова грамотність тощо), і відразу організовується бізнес за підтримки менторів;

перегляд наявних курсів і програм з розвитку цифрових навичок і компетенцій і в разі потреби розроблення нових навчальних програм з урахуванням потреб кожної із зазначених категорій, що потребують додаткових заходів із забезпечення інклюзії;

проведення оцінки впливу державної політики на розвиток жіночого підприємництва та надання рекомендацій щодо можливих покращень;

підтримка створення та діяльності бізнес-асоціацій і мереж, що представляють інтереси підприємців, які потребують додаткових заходів з інклюзії, формування менторських зв'язків між успішними підприємцями та підприємцями-початківцями;

консультаційна та методологічна підтримка малого і середнього підприємництва з питань оформлення трудових відносин, забезпечення здорових і безпечних умов праці;

запровадження Української підприємницької премії відповідно до щорічної Європейської премії з розвитку підприємництва (EEPA) для визначення та відзначення підприємців-лідерів, які відіграють ключову роль у впровадженні і розвитку підприємницької культури;

законодавче регулювання політики підтримки соціального та сімейного підприємництва, проведення досліджень щодо його потреб;

забезпечення доступності ресурсів для малого і середнього підприємництва для створення безбар'єрного простору, навчання персоналу малого і середнього підприємництва обслуговуванню та взаємодії з особами з інвалідністю;

розроблення і популяризація інструментів інтеграції стандартів відповідального ведення бізнесу, зокрема підвищення обізнаності із стандартами відповідального ведення бізнесу, що відображені в Керівних принципах ООН, Керівних принципах ОЕСР та інших відповідних документах, проведення навчання, забезпечення консультативної та експертної підтримки, запровадження інструментів самооцінки малого і середнього підприємництва щодо відповідності стандартам відповідального ведення бізнесу.

Очікувані результати досягнення цієї операційної цілі:

забезпечення соціальної інклюзії, використання потенціалу окремих категорій населення для часткової компенсації втрат людського капіталу, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розв'язання проблем, з якими стикаються жінки-підприємці, молоді підприємці, люди, старші 50 років, внутрішньо переміщені особи, ветерани війни, особи з інвалідністю, коли намагаються інтегруватися до ринку праці або організувати власну справу.

Ключовим показником успішного виконання операційної цілі “Відповідальне та інклюзивне підприємництво” буде досягнення таких цілей до 2027 року:

середня частка осіб кожної з категорій населення, що потребують додаткових зусиль із забезпечення інклюзії, які пройшли навчання з підприємництва або удосконалення навичок, затребуваних на ринку праці, отримали консультаційну допомогу щодо запуску бізнесу або працевлаштування, матеріальну допомогу на започаткування власної справи, - 20 відсотків;

середня частка осіб кожної з категорій населення, що потребують додаткових зусиль із забезпечення інклюзії, які отримали допомогу, передбачену цією Стратегією, та почали провадити підприємницьку діяльність, - 33 відсотки;

середня частка осіб кожної з категорій населення, що потребують додаткових зусиль із забезпечення інклюзії, які отримали допомогу, передбачену цією Стратегією, і після 12 місяців роботи продовжували підприємницьку діяльність, - 10 відсотків.

Стратегічна ціль 4. Посилення конкурентоспроможності і збільшення експорту

Операційна ціль 4.1. Збільшення експорту та євроінтеграція

Ця операційна ціль передбачає:

сприяння створенню нових ланцюгів постачання, що були розірвані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також виробленню стратегії для забезпечення їх стійкості, зокрема шляхом сприяння пошуку нових ринків і постачальників;

покращення умов двосторонньої торгівлі та підтримку експорту, зокрема шляхом захисту від комерційних і політичних ризиків, а також підтримку масштабної експансії експорту українських товарів і послуг. Також важливо, щоб майбутні угоди про вільну торгівлю, які можуть укладатися до вступу України до ЄС, передбачали додаткові можливості та інструменти для малого і середнього підприємництва;

підтримку розвитку електронної комерції та колаборативної економіки шляхом приведення через законодавче регулювання понять колаборативної економіки, платформної економіки та платформної зайнятості у відповідність із стандартами ЄС, а також вжиття стимулювальних заходів для розвитку цієї сфери;

спрощення для малого і середнього підприємництва доступу до європейських і міжнародних ринків, зокрема шляхом підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), що дасть змогу українським виробникам значно знизити витрати на експорт. Передбачається також встановлення партнерських відносин з органами з оцінки відповідності інших держав, а також розроблення інформаційних програм, що дадуть змогу малому і середньому підприємництву зрозуміти вимоги міжнародних ринків;

сприяння використанню малим і середнім підприємництвом механізмів підтримки ЄС, наприклад таких, як Європейська мережа підприємств (EEN) і платформа бізнес-знайомств “Шляхи солідарності Україна - ЄС”, шляхом підвищення обізнаності бізнесу про такі механізми, забезпечення легкого доступу до них та інтеграції із здійсненням заходів підтримки бізнесу;

забезпечення врахування думки та потреб малого і середнього підприємництва у процесі вступу до ЄС шляхом створення надійних каналів зворотного зв'язку, що охоплюють як формальні, так і неформальні методи комунікації, зокрема з використанням цифрових технологій;

сприяння інтеграції до європейських платформ малого і середнього підприємництва таких, як Посли малого і середнього підприємництва та Асамблея малого і середнього підприємництва, що дає цінну можливість для представників українських малого і середнього підприємництва бути залученими до обговорення політики підтримки малого і середнього підприємництва в ЄС.

Основні завдання для реалізації цієї операційної цілі:

сприяння поглибленню співпраці мереж малого і середнього підприємництва з Entreprise Europe Network, Erasmus for young entrepreneurs та інших мереж ЄС;

сприяння поглибленню співпраці українських і європейських кластерів;

забезпечення підтримки в пошуку партнерів, у веденні перемовин і запуску спільних ланцюгів;

опрацювання з відповідними платформами (Etsy, Amazon тощо) питання щодо покращення або зміни умов роботи бізнесу (включення платежів тощо);

реалізація спеціалізованих програм, спрямованих на підвищення кваліфікації малого і середнього підприємництва у сфері експортної діяльності, зокрема на покращення розуміння правил ЄС та інших ключових ринків, адаптацію продукції до міжнародних стандартів, розроблення ефективних стратегій міжнародного маркетингу та брендингу, підтримка виходу на міжнародні торгові платформи та діяльності на них, а також проведення курсів з підвищення рівня культурної обізнаності для сприяння безперешкодній транскордонній взаємодії;

вжиття маркетингових заходів з метою впровадження національного бренду “Зроблено в Україні”, брендів і товарів малого і середнього підприємництва, забезпечення участі бізнесу в торгово-промислових виставках;

забезпечення розширення діяльності ПАТ “Експортно-кредитне агентство”;

активне залучення мережі закордонних дипломатичних представництв України до впровадження українського експорту та побудови контактів з іноземним бізнесом, економічна дипломатія.

Очікувані результати досягнення цієї операційної цілі:

підвищення обсягу експорту товарів і послуг до 2027 року до 2 трлн. 534 млрд. 790 млн. гривень (60 млрд. євро);

посилення інтеграції малого і середнього підприємництва з ЄС дає змогу досягти зростання обсягу експорту до ЄС до 1 трлн. 478 млрд. 900 млн. гривень (35 млрд. євро);

досягнення ефективного використання потенціалу європейських механізмів підтримки малого і середнього підприємництва, просування інтересів малого і середнього підприємництва у процесі євроінтеграції і активне долучення до європейських ініціатив і діалогів для обміну досвідом і налагодження партнерства;

розширення фінансової підтримки, розвиток брендингу та полегшення доступу до міжнародних ринків і публічних закупівель: очікується, що в 2027 році кількість експортерів становитиме понад 35 тис. суб'єктів малого і середнього підприємництва;

досягнення частки підприємств, що здійснюють електронну торгівлю, у загальній кількості підприємств на рівні 30 відсотків (19 відсотків - середній показник у ЄС у 2022 році) та частки обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємств, отриманий в результаті електронної торгівлі на рівні 20 відсотків (11 відсотків - середній показник у ЄС у 2022 році);

залучення близько 50 тис. підприємств до торгівлі на міжнародних майданчиках.

Порядок проведення моніторингу, оцінка результатів реалізації Стратегії та звітування

Мінекономіки є відповідальним за формування та реалізацію державної політики у сфері підтримки малого і середнього підприємництва, координує виконання Стратегії. Мінекономіки належить керівна роль у забезпеченні бюджетного та небюджетного (партнерів з розвитку та іноземних фінансових установ) фінансування, а також у проведенні моніторингу, оцінки реалізації Стратегії та звітування.

Відповідальні органи за реалізацію Стратегії забезпечують наявність ресурсів, подають інформацію для моніторингу за здійсненням заходів.

Мінекономіки здійснює нагляд за процесом реалізації цієї Стратегії та виконанням операційного плану і координує його. Координація між міністерствами, іншими органами, які є відповідальними за здійснення заходів цієї Стратегії, передбачає проведення нарад для узгодження дій і оцінки проміжних результатів реалізації цієї Стратегії та виконання операційного плану. У цьому форматі координацію здійснюватимуть представники Мінекономіки, Мінцифри, МОН, Мінфіну, Мінсоцполітики, Міненерго, державної установи “Офіс з розвитку підприємництва та експорту”, ДРС, Держстату, Державного центру зайнятості.

Для підтримки постійної комунікації із заінтересованими сторонами, реалізації цієї Стратегії створюється формат публічно-приватного діалогу щодо політики підтримки малого і середнього підприємництва, який передбачає регулярні (один раз на шість місяців, у разі потреби частіше) зустрічі та консультації із представниками заінтересованих сторін, зокрема бізнес-асоціацій, торгово-промислових палат, малого і середнього підприємництва, кластерів, інкубаторів, акселераторів, бізнес-центрів і хабів, академічних інституцій, аналітичних центрів, партнерів з розвитку і міжнародних фінансових організацій.

Координація виконання та контроль за виконанням операційного плану здійснюється Мінекономіки.

Порядок проведення моніторингу та оцінки результатів реалізації цієї Стратегії повинен відповідати найкращим міжнародним практикам, зокрема рекомендаціям ОЕСР, викладеними в Індексі політик щодо малого і середнього підприємництва країн Східного партнерства 2024 року.

Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також інші заінтересовані сторони, визначені в операційному плані, подають щороку до 1 грудня та до 1 червня Мінекономіки інформацію про стан виконання операційного плану.

Мінекономіки аналізує та узагальнює подану інформацію про стан виконання відповідного операційного плану та за результатами готує звіт про стан реалізації цієї Стратегії, який починаючи з 2025 року щороку до 1 січня та 1 липня подається на розгляд Кабінету Міністрів України та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

Після публікації цього звіту Мінекономіки проводить засідання робочої групи з моніторингу за реалізацією Стратегії із залученням співвиконавців, які для участі в засіданнях робочих груп делегують уповноваженого представника з питань малого і середнього підприємництва. Крім того, до роботи залучаються громадські організації (особливо ті, які представляють інтереси окремих груп населення), бізнес-асоціації, партнери з розвитку, експерти, інші заінтересовані сторони. У разі потреби робоча група під головуванням представника Мінекономіки ухвалюватиме рішення для забезпечення реалізації цієї Стратегії згідно з планом та усунення усіх перешкод.

Оцінка реалізації цієї Стратегії також здійснюється шляхом проведення у IV кварталі 2026 р. незалежного дослідження, результати якого опубліковуються та повинні бути доступними для вивчення громадськістю. Критеріями проведення дослідження, визначеними Комітетом сприяння розвитку ОЕСР, є актуальність, окупність витрат, ефективність, послідовність, вплив, сталість.

Це дасть змогу оцінити результати реалізації і вплив цієї Стратегії, а також зробити висновки щодо отриманого досвіду, нових викликів, можливостей щодо залучення фінансування та пріоритетів, що виникають у контексті нового семирічного періоду планування програм ЄС після 2027 року.

Фінансове, матеріальне та організаційне забезпечення реалізації Стратегії

Фінансування реалізації цієї Стратегії здійснюється за рахунок:

коштів державного бюджету в межах бюджетних програм, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери;

субвенцій, трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; коштів місцевих бюджетів;

коштів міжнародної технічної допомоги та секторальної підтримки ЄС, інших партнерів з розвитку, міжнародних фінансових організацій;

коштів інвесторів;

власних коштів підприємств.

Обсяг фінансування реалізації цієї Стратегії коригується з урахуванням обсягу коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Джерелами фінансування для забезпечення здійснення заходів цієї Стратегії є:

кошти, передбачені Мінекономіки в державному бюджеті на реалізацію Стратегії та виконання операційного плану, та інші бюджетні кошти;

фінансування партнерів з розвитку і міжнародних фінансових організацій. Необхідні кошти акумулюються за допомогою механізму координації донорської підтримки для малого і середнього підприємництва;

фінансування ЄС, зокрема “Ukraine Facility”, фінансування від програми інноваційного розвитку “Horizon Europe”, Європейської мережі підприємств, Європейської платформи співпраці кластерів, програми “Еразмус” для молодих підприємців, програм із захисту навколишнього природного середовища “LIFE” і “EU4Environment”, програми цифрової трансформації “EU4Digital”, Європейської ради з питань інновацій;

кошти приватного сектора;

кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

З огляду на обмежені можливості державного бюджету в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України Мінекономіки координує з іноземними партнерами та міжнародними фінансовими інституціями забезпечення фінансування заходів, передбачених у цієї Стратегії. Координація потребує належної інституційної основи. Такий механізм координації (платформа донорської координації) діятиме на постійній основі та включатиме роботу наявних інструментів планування допомоги таких, як Багатостороння донорська координаційна платформа, План України, Альянс стійкості малого і середнього підприємництва тощо.

Платформа проводитиме зустрічі щокварталу (у разі потреби частіше) для координації виділення та розподілу фінансування на підтримку малого і середнього підприємництва та реалізацію цієї Стратегії. До складу платформи входять представники Мінекономіки (очолюють засідання), інших міністерств і центральних органів виконавчої влади (у разі потреби), представництва ЄС або Європейської Комісії, іноземних партнерів з розвитку (зокрема Агенції США з міжнародного розвитку (USAID), Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ), Програми розвитку ООН (UNDP), міжнародних фінансових установ (зокрема ЄБРР, Європейського інвестиційного банку (EIB), Світового банку (WB), Міжнародної фінансової корпорації (IFC), інші організації.

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 30 серпня 2024 р. № 821-р

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ

з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року