Про схвалення Бюджетної декларації на 2027-2029 роки

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 17 червня 2026 р. № 793

Київ

Про схвалення Бюджетної декларації на 2027-2029 роки

Кабінет Міністрів України постановляє:

Схвалити Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки, що додається.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 67

СХВАЛЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 17 червня 2026 р. № 793

БЮДЖЕТНА ДЕКЛАРАЦІЯ

на 2027-2029 роки

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України триває п'ятий рік, і Україна продовжує демонструвати стійкість під безпрецедентним тиском ворога.

Економіка України не встигає відновлюватися в умовах постійних потрясінь, що накладаються одне на одне (поширення гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, торговельні протистояння у світі і енергетична криза, що посилюється на тлі війни на Близькому Сході). В таких умовах стійкість і передбачуваність стає основною політичною метою.

Передбачувана і послідовна бюджетна політика в Україні на середньостроковий період є фундаментом макроекономічної стабільності, дає змогу не лише ефективно розподіляти обмежені ресурси в умовах воєнного стану, а і формує чіткі орієнтири для міжнародних партнерів та приватних інвесторів, бізнесу та кожного громадянина.

У 2027-2029 роках важливо зосередитися не стільки на короткостроковій стабілізації, скільки на системних рішеннях, що дасть змогу трансформувати виклики, що постали перед Україною, на реальні можливості для стратегічного розвитку, розвитку людського капіталу, модернізації країни.

В умовах значної невизначеності державні фінанси демонструють:

надзвичайну стійкість (незважаючи на повномасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України Кабінету Міністрів України вдається підтримувати макроекономічну стабільність та безперебійне фінансування критичних видатків);

високу адаптивність (всі внутрішні ресурси (податки, мита) максимально мобілізовані на потреби оборони, тоді як соціальна сфера та відновлення значною мірою покриваються за рахунок міжнародної допомоги);

керованість (незважаючи на збільшення обсягу боргу через необхідність фінансування дефіциту, значна його частина складається з довгострокових пільгових позик із низькими відсотками).

Подальшу реалізацію бюджетної політики в середньостроковій перспективі буде спрямовано на:

забезпечення наступності у впровадженні структурних реформ та виконання взятих міжнародних зобов'язань, що є необхідною умовою для підтримки макрофінансової стабільності, зміцнення довіри з боку глобальних партнерів та формування інституційного підґрунтя для подальшого відновлення економіки;

системну адаптацію національного законодавства та державних інституцій до стандартів Європейського Союзу, що забезпечить інституційну готовність до повноправного членства;

нарощування власного оборонно-промислового потенціалу через державне замовлення та інвестиції для забезпечення технологічної переваги;

перехід від фізичної відбудови до стратегічного відновлення територій за принципом “Build Back Better” (відбудувати краще, ніж було);

трансформацію системи соціальної підтримки у дієвий інструмент повернення людського капіталу, що включає адресність допомоги та розширення послуг для ветеранів і постраждалих від повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України;

підтримку економічної активності, активізацію інвестиційної діяльності через розвиток індустріальних парків та механізмів державно-приватного партнерства, що дасть змогу залучити приватний капітал у стратегічні сектори економіки;

продовження реформи управління публічними інвестиціями шляхом цифровізації циклу управління проектами та впровадження єдиних стандартів прозорості, що сприятиме цільовому та ефективному використанню ресурсів;

дотримання жорсткої фіскальної дисципліни з метою зниження дефіциту державного бюджету та поступового відновлення боргової стійкості як передумови для забезпечення фінансової стабільності та посилення довіри суспільства до держави.

Виважена бюджетна політика Кабінету Міністрів України, визначена в цій Бюджетній декларації, спрямована на забезпечення поступової фіскальної консолідації, яка передбачає планомірне зниження дефіциту державного бюджету до рівня, що забезпечить довгострокову боргову стійкість без шкоди для економічного відновлення, що супроводжуватиметься підвищенням ефективності управління державним боргом, оптимізацією структури видатків та розширенням внутрішньої ресурсної бази шляхом здійснення заходів Національної стратегії доходів.

У середньостроковій перспективі передбачено поступове зменшення дефіциту державного бюджету до рівня:

17,7 відсотка валового внутрішнього продукту в 2027 році;

11,1 відсотка валового внутрішнього продукту в 2028 році;

5,5 відсотка валового внутрішнього продукту в 2029 році.

Показники державного бюджету на 2025-2029 роки

(млн. гривень)

Найменування показника

2025 рік

2026 рік

2027 рік

2028 рік

2029 рік

(факт)

(план)

(план)

(план)

(план)

Доходи

3 840 994,6

2 904 600,7

3 011 696,8

3 421 089,8

3 725 617,6

Видатки

5 480 479,4

4 767 273,8

5 046 252,5

4 873 355,5

4 545 134,6

Чисте кредитування

- 3 696,5

39 533,7

6 360,5

5 253,1

2 859,5

Дефіцит “-”/ профіцит “+”

- 1 635 788,3

- 1 902 206,8

- 2 040 916,2

- 1 457 518,8

- 822 376,5

На 2027-2029 роки передбачено фіскальний простір у сумі 294691,1 млн. гривень у 2027 році, 470632,9 млн. гривень - у 2028 році та 619879,5 млн. гривень - у 2029 році, який сформований з урахуванням додаткових заходів, що дасть змогу збільшити дохідну частину державного бюджету.

Зазначені кошти можуть бути використані:

за умови розвитку економіки за сценарієм 1 - для збалансування бюджетних показників у відповідних бюджетних періодах та/або будуть розподілені під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2027 рік та Бюджетної декларації на наступні планові періоди насамперед для підтримки громадян у подоланні складних життєвих обставин та ветеранів війни, подолання демографічних викликів, реалізацію програм підтримки бізнесу та підвищення економічної активності;

за умови розвитку економіки за сценарієм 2 та в умовах більш тривалого строку військових дій - для задоволення потреб сектору безпеки і оборони.

Збереження високої інтенсивності воєнних дій потребуватиме перегляду видатків сектору безпеки і оборони для забезпечення Збройних Сил та інших військових формувань необхідними ресурсами та обладнанням.

З огляду на те, що фіскальний простір першочергово буде спрямовано на потреби сектору безпеки і оборони, додатковий ресурс може бути вишукано шляхом перегляду видатків державного бюджету на актуальність і пріоритетність в умовах альтернативного сценарію, збільшення обсягу надходжень до державного бюджету, зокрема з урахуванням реалізації положень Національної стратегії доходів; збільшення дефіциту державного бюджету з дотриманням підходів та принципів фіскальної стійкості за результатами проведених консультацій з міжнародними партнерами, зокрема в рамках перегляду програми з Міжнародним валютним фондом (Extended Fund Facility (EFF) щодо можливості отримання Україною необхідної додаткової зовнішньої фінансової допомоги.

У цій Бюджетній декларації визначені цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, та показники їх досягнення на 2027-2029 роки у межах визначених граничних показників видатків та надання кредитів (додаток № 1).

ОСНОВНІ ПРОГНОЗНІ МАКРОПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Економіка України у 2025 році продовжила адаптацію до реалій повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. За даними Держстату, зростання реального валового внутрішнього продукту порівняно з 2024 роком становило 1,8 відсотка, основними чинниками якого були збільшення державних споживчих витрат та кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, а також інвестиційного попиту на фоні від'ємного внеску чистого експорту товарів і послуг. За оперативною оцінкою Держстату, у І кварталі 2026 р. реальний валовий внутрішній продукт скоротився на 0,5 відсотка порівняно з І кварталом 2025 року.

Зазначена динаміка відображає обмеженість можливостей для економічного зростання в умовах продовження бойових дій, ракетних атак на енергетичну інфраструктуру та дисбалансів на ринку праці. За підсумками січня - березня 2026 р. промислове виробництво скоротилося на 1,1 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте динаміка галузей промисловості була нерівномірною. Насамперед скоротилося постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, де зафіксовано зменшення на 15 відсотків, що зумовлено попередніми втратами генеруючих потужностей та обмеженнями у функціонуванні енергосистеми. Водночас у добувній та переробній промисловості відзначається зростання (на 2,4 та 1,3 відсотка відповідно) насамперед за рахунок збільшення обсягу виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів на 6,4 відсотка та металургійного виробництва на 7,8 відсотка. Також у машинобудуванні загалом зберігається спад, хоча окремі підвиди машинобудування, пов'язані з посиленням обороноздатності України та відновленням енергетики, продовжують зростати високими темпами. Така динаміка свідчить про поступове відновлення економічної активності на фоні збереження суттєвих обмежень, насамперед пов'язаних з енергетичним фактором і зовнішнім попитом.

За січень - березень 2026 р. обсяги будівництва знизилися на 4,7 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року, насамперед через скорочення житлового будівництва на 13,5 відсотка, тоді як будівництво інженерних споруд зросло на 3,6 відсотка. Зростання обсягів будівництва інженерних споруд зумовлено необхідністю відновлення пошкодженої інфраструктури та проведенням ремонтних робіт, тоді як скорочення житлового будівництва пов'язане з обмеженим попитом та високими ризиками. Загалом це свідчить про нерівномірність розвитку галузі, де економічна активність значною мірою підтримується за рахунок інфраструктурних проектів, що фінансуються переважно з державного та місцевих бюджетів.

Ситуація у транспортній галузі продовжує залишатися складною. У січні - березні 2026 р. вантажообіг знизився на 12,9 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року, пасажирообіг - на 8,2 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року. Скорочення вантажообігу та пасажирообігу значною мірою зумовлено зменшенням залізничних перевезень (на 15,6 та 12,3 відсотка відповідно) в умовах скорочення промислового виробництва та наслідків обстрілів енергетичної інфраструктури, а також зниженням пасажирообігу у міському електротранспорті (трамваях на 37,7 відсотка та тролейбусах на 23,9 відсотка) внаслідок перебоїв з електропостачанням та обмежень у роботі енергосистеми.

Незважаючи на складну економічну ситуацію, на початку 2026 року в зовнішній торгівлі мало місце стримане зростання експорту. Так, за даними Національного банку, експорт товарів у січні - березні 2026 р. становив 9,6 млрд. доларів США, що на 1,6 відсотка більше, ніж за відповідний період 2025 року. Основним фактором зростання стало збільшення експорту товарів за агрегованою групою “Продовольчі товари та сировина для їх виробництва” на 8,4 відсотка (частка цієї групи в загальному експорті становила 65,3 відсотка). Водночас найбільше скоротився експорт товарів за агрегованою групою “Мінеральні продукти” (на 25,6 відсотка). Загалом експорт товарів та послуг за січень - березень 2026 р. становив 13,4 млрд. доларів США, що на 2,5 відсотка більше, ніж за відповідний період 2025 року.

Імпорт товарів у січні - березні 2026 р. продовжував зростати та становив 25,1 млрд. доларів США, що на 27,9 відсотка більше порівняно з відповідним періодом 2025 року, що, зокрема, обумовлено задоволенням потреби в озброєнні Збройних Сил і потреби економіки у відновленні зруйнованих виробничих та енергетичних потужностей. Найбільший внесок у зростання імпорту забезпечило збільшення поставок товарів за агрегованими групами “Машини, устаткування, транспортні засоби та прилади” (на 37,7 відсотка) та “Мінеральні продукти” (на 61,8 відсотка). Загалом імпорт товарів та послуг за січень - березень 2026 р. становив 30,9 млрд. доларів США, що на 23,1 відсотка більше, ніж за відповідний період 2025 року.

Випереджальне зростання імпорту товарів та послуг порівняно з експортом товарів та послуг зумовило формування дефіциту балансу товарів та послуг, яке за методологією платіжного балансу у січні - березні 2026 р. скоротилося на 17,4 млрд. доларів США.

Споживча інфляція у квітні 2026 р. становила 8,6 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основними чинниками її зростання були ціни на паливо та мастила (36,1 відсотка у річному вимірі) та відповідно транспортні послуги (20,1 відсотка), що значною мірою зумовлено впливом зовнішнього енергетичного шоку на внутрішні ціни. З огляду на загострення геополітичної ситуації, зокрема ескалацію у Перській затоці, у березні посилився вплив зростання вартості енергоносіїв на ціни у суміжних компонентах споживчого кошика, насамперед на транспортні послуги.

Станом на кінець квітня 2026 р. міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 48,2 млрд. доларів США, що забезпечує фінансування 4,9 місяця майбутнього імпорту.

Відповідно до оцінок Мінекономіки очікується, що за підсумками 2026 року зростання реального валового внутрішнього продукту сповільниться до 1,6 відсотка. Основними ризиками для економічного зростання залишаються безпекові чинники, зокрема наслідки обстрілів об'єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, що призводить до перебоїв у виробництві та логістиці, а також подальша втрата виробничих потужностей, що обмежує обсяги виробництва та погіршує функціонування ключових секторів економіки, стримуючи ділову та інвестиційну активність. Додатковим джерелом ризиків є підвищена волатильність на глобальних енергетичних ринках унаслідок геополітичної напруженості, зокрема в Перській затоці, що формує ризики зростання витрат виробництва, посилення інфляційного тиску та погіршення умов зовнішньої торгівлі.

Очікується, що за підсумками 2026 року споживчі ціни (у середньому до попереднього року) зростуть на 8 відсотків. Водночас інфляційна динаміка формуватиметься під впливом різних факторів. З одного боку, зберігатиметься тиск з боку витрат виробництва, зокрема внаслідок подорожчання енергоносіїв, логістичних обмежень та пов'язаних із ними ризиків перебоїв у постачанні, що сприятиме перенесенню додаткових витрат на ціни для кінцевого споживача. З іншого боку, на уповільнення інфляції впливатимуть продовження мораторію на підвищення окремих тарифів, стриманий споживчий попит, поступове насичення ринку товарами та відносна стійкість валютного ринку за умови збереження стабільного та достатнього надходження міжнародної фінансової допомоги. Також значним джерелом невизначеності залишаються ризики поглиблення енергетичної кризи.

Попри складні умови для розвитку економіки у 2026 році очікується збереження позитивної динаміки заробітних плат. Середньомісячна номінальна заробітна плата прогнозується на рівні 30088 гривень, що свідчить про збереження високої конкуренції на ринку праці.

Збереження стабільної роботи Українського морського коридору залишається ключовим фактором відновлення експорту. За підсумками 2026 року обсяг експорту товарів та послуг очікується на рівні 55,8 млрд. доларів США, що на 3,1 відсотка більше, ніж у 2025 році. Водночас подальше розширення приватного споживчого та інвестиційного попиту в умовах обмеженої внутрішньої пропозиції, а також оборонні потреби сприятимуть продовженню зростання імпорту товарів та послуг до 125 млрд. доларів США, що на 10,3 відсотка більше, ніж у 2025 році.

Економічні наслідки повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України пом'якшуватимуться шляхом підтримки міжнародних партнерів, адаптації економічних агентів до нових реалій та здійснення Кабінетом Міністрів України заходів для підтримки макроекономічної стабільності та вітчизняного бізнесу.

З урахуванням зазначених тенденцій та припущень щодо строків завершення повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України і динаміки безпекової ситуації прогнозні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України передбачають два сценарії розвитку економіки.

Сценарій 1 відображає найбільш імовірну траєкторію розвитку економіки за умови суттєвого покращення безпекової ситуації починаючи з 2027 року і використовується для розроблення показників цієї Бюджетної декларації.

Сценарій 2 враховує більш тривалу повномасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, що може стримувати економічну активність та зумовлювати більш повільне відновлення економіки.

Прогнозні макроекономічні показники за сценарієм 1 наведено у таблиці.

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та окремі припущення на 2025-2029 роки

Найменування показника

2025 рік

2026 рік

2027 рік

2028 рік

2029 рік

(звіт)

(очікування)

(прогноз/сценарій 1)

Валовий внутрішній продукт:

номінальний, млрд. гривень

8 931,2

10 105,3

11 530,6

13 130,8

14 952,3

реальна зміна, відсотків до попереднього року

1,8

1,6

4,5

5,3

6,7

Індекс споживчих цін:

у середньому до попереднього року, відсотків

112,7

108

109,3

107,5

105,9

грудень до грудня попереднього року, відсотків

108

109,2

108,9

106,9

105,1

Індекс цін виробників промислової продукції:

грудень до грудня попереднього року, відсотків

108,2

112,6

110,3

109,1

107,4

Кількість зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років, млн. осіб

12,9

12,8

12,9

13,2

13,4

Рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до робочої сили відповідного віку

12,7

12,6

12,7

12,9

12,7

Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу, млн. доларів США

- 59 249

- 69 187

- 70 908

- 74 279

- 73 652

Експорт товарів та послуг:

млн. доларів США

54 103

55 802

60 434

67 194

77 460

зміна, відсотків до попереднього року

- 4,4

3,1

8,3

11,2

15,3

Імпорт товарів та послуг:

млн. доларів США

113 352

124 989

131 342

141 473

151 112

зміна, відсотків до попереднього року

16,8

10,3

5,1

7,7

6,8

Припущення прогнозу

Обмінний курс гривні до долара США, гривень за 1 долар США:

у середньому за період

41,7

44,4

47,1

49,1

50,7

на кінець періоду

42,4

45,8

48,3

50,1

51,5

Джерело: прогноз Мінекономіки

Сценарій 1 прогнозу економічного розвитку України у 2027-2029 роках розроблено з огляду на припущення щодо суттєвого покращення безпекової ситуації з 2027 року. Зниження безпекових ризиків формуватиме передумови для переходу економіки від етапу відновлення до стійкого економічного зростання із розширенням виробничих можливостей, нормалізацією функціонування інфраструктури та поступовим відновленням ринку праці.

З огляду на безпекові ризики та наслідки повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України ключовим обмеженням довгострокового розвитку залишатиметься накопичене недоінвестування економіки, що стримує розширення виробничого потенціалу та знижує продуктивність економіки. У середньостроковій перспективі саме подолання інвестиційного розриву визначатиме траєкторію економічного зростання. Формування передбачуваного економічного середовища, зниження рівня невизначеності та поглиблення фінансової інтеграції створюватимуть умови для відновлення інвестиційної активності, модернізації виробництва та оновлення капіталу. У цьому контексті поглиблення інтеграції до внутрішнього ринку Європейського Союзу буде одним із ключових інструментів подолання інвестиційних обмежень.

Розвиток економіки у середньостроковій перспективі здійснюватиметься шляхом такої інтеграції, що забезпечуватиме розширення доступу до ринків збуту та поступове включення української економіки до європейських виробничих ланцюгів. Це сприятиме підвищенню рівня продуктивності, оновленню технологічної бази виробництва та зміцненню інвестиційної привабливості країни. Водночас така інтеграція формуватиме основу для структурної трансформації економіки у напрямі підвищення її технологічного рівня.

В умовах безпекових викликів розвиток високотехнологічних секторів, насамперед у сфері оборонно-промислового комплексу, стає об'єктивною потребою та одним із ключових факторів модернізації. Формування відповідних виробничих і інноваційних спроможностей створюватиме передумови для поширення технологічних рішень на суміжні галузі, підвищення загальної продуктивності економіки та поступового зміщення її структури у бік більш складних і капіталомістких видів діяльності.

Важливу роль у формуванні нової економічної структури відіграватиме розвиток малого і середнього підприємництва, що забезпечуватиме гнучкість економіки та формування нових точок зростання. Розширення доступу бізнесу до фінансових ресурсів і покращення умов провадження діяльності сприятимуть активізації підприємницької активності.

У 2027-2029 роках очікується зростання реального валового внутрішнього продукту із поступовим прискоренням темпів з 4,5 відсотка у 2027 році до 6,7 відсотка у 2029 році шляхом відновлення виробничого потенціалу економіки. Така динаміка відображає перехід до моделі зростання, заснованої на інвестиціях, технологічній модернізації та розвитку експортного потенціалу, а також поступове відновлення внутрішнього попиту. Водночас економічне зростання матиме поступовий характер з огляду на інерційність відновлення капіталу та тривалий вплив наслідків повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Це зумовлюватиме відповідне зростання номінального обсягу валового внутрішнього продукту з 11530,6 млрд. гривень у 2027 році до 14952,3 млрд. гривень у 2029 році.

Динаміка номінального та реального валового внутрішнього продукту у 2025-2029 роках

Джерело: прогноз Мінекономіки

Повоєнне відновлення у різних галузях та регіонах стимулюватиме пожвавлення ринку праці. Додатковим фактором підвищення рівня зайнятості стане поступове повернення частини вимушених мігрантів в Україну, пов'язане із зниженням безпекових ризиків. Водночас рівень безробіття у 2027-2029 роках залишатиметься підвищеним через структурну перебудову економіки, зокрема зміну галузевої структури попиту на робочу силу, та необхідність адаптації робочої сили до нових умов.

Незважаючи на зростання номінальної заробітної плати з 35010 гривень у 2027 році до 44083 гривень у 2029 році, темпи зростання реальної заробітної плати поступово знижуватимуться (з 6,5 відсотка до 5,7 відсотка). Така динаміка відображає поступове вирівнювання попиту та пропозиції на ринку праці з огляду на підвищення рівня зайнятості та продуктивності, що зумовлює більш повільні темпи збільшення реальних доходів населення.

У 2027-2029 роках очікується поступове послаблення інфляційного тиску. За прогнозом, споживча інфляція з грудня до грудня становитиме 8,9 відсотка у 2027 році з подальшим уповільненням до 6,9 відсотка у 2028 році та 5,1 відсотка у 2029 році. Така динаміка формуватиметься під впливом різних факторів. З одного боку, стримуванню інфляції сприятимуть розширення пропозиції товарів і послуг внаслідок відновлення виробництва, посилення конкурентного середовища, а також підвищення ефективності функціонування внутрішніх ринків. З іншого боку, зберігатиметься інфляційний тиск з боку витрат виробництва, зокрема внаслідок високої волатильності цін на енергоносії, активного відновлення внутрішнього споживчого попиту (зокрема за рахунок збільшення чисельності населення шляхом повернення мігрантів), можливого перегляду адміністративно регульованих тарифів після завершення дії мораторію, а також зростання витрат на оплату праці через структурні диспропорції (професійно-кваліфікаційної невідповідності). У сукупності це зумовлюватиме поступове, а не різке зниження інфляції.

Динаміка цінових показників у 2025-2029 роках

Джерело: прогноз Мінекономіки

Важливою умовою для забезпечення зовнішньої стійкості України у середньостроковій перспективі буде продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, іншими міжнародними фінансовими організаціями та іноземними партнерами, а також проведення реформ, необхідних для інтеграції до внутрішнього ринку Європейського Союзу. Така співпраця визначатиме доступ до зовнішнього фінансування та сприятиме підтриманню макрофінансової стабільності в умовах збереження суттєвих зовнішніх дисбалансів.

Відновлення повноцінного функціонування морських портів, розвиток логістичної інфраструктури та зниження безпекових ризиків сприятиме розширенню експортних можливостей України та диверсифікації зовнішніх ринків збуту. Водночас нарощування інвестиційної активності, зокрема у переробну промисловість та інфраструктуру, формуватиме передумови для розширення експортної бази та підвищення частки продукції з вищою доданою вартістю.

Незважаючи на очікуване економічне зростання, зовнішньоторговельний баланс залишатиметься від'ємним, хоча його питома вага у валовому внутрішньому продукті поступово зменшуватиметься з 29 відсотків у 2027 році до 25 відсотків у 2029 році. Така динаміка відображатиме структурний характер дефіциту зовнішнього сектору, зумовлений високим інвестиційним попитом під час відбудови України, який значною мірою задовольнятиметься за рахунок імпорту.

Водночас обсяги експорту товарів і послуг поступово зростатимуть з 60,4 млрд. доларів США у 2027 році до 77,5 млрд. доларів США у 2029 році, що відображатиме розширення виробничих можливостей, поступове відновлення зовнішнього попиту, інтеграцію в ланцюги вартості в Європейському Союзі та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. У сукупності це формуватиме передумови для поступового поліпшення зовнішньоторговельної позиції за умови збереження потреби у зовнішньому фінансуванні.

Експорт, імпорт та зовнішньоторговельний баланс товарів та послуг у 2025-2029 роках

Джерело: прогноз Мінекономіки

Наведені прогнозні макроекономічні показники сформовані в умовах воєнного часу та високої невизначеності і відображають поточну оцінку економічної динаміки. З огляду на високу чутливість економіки до змін зовнішніх і внутрішніх факторів вони можуть бути уточнені в подальшому як у бік покращення, так і погіршення.

Сценарієм розвитку економіки в умовах більш тривалої активної фази воєнних дій є сценарій 2. Бюджетна декларація як інструмент середньострокового бюджетного планування формується в умовах воєнного часу та підвищеної невизначеності, пов'язаної з динамікою безпекової ситуації. З урахуванням ризиків більш тривалого збереження активної фази бойових дій Мінекономіки розроблено сценарій 2 макроекономічного прогнозу, який передбачає функціонування економіки в умовах тривалих обмежень, що зумовлюватиме стримані темпи її відновлення, збереження значного впливу внутрішніх факторів виробництва та обмежені можливості для розширення виробничої бази.

У таких умовах економіка функціонуватиме під впливом підвищеної невизначеності більш тривалий час, що може обмежувати інвестиційну активність, стримувати відновлення виробничого потенціалу та ускладнювати функціонування внутрішніх і зовнішніх ланцюгів доданої вартості, а також стримувати повернення вимушених мігрантів та відновлення людського капіталу. Зберігатиметься дефіцит робочої сили в окремих секторах економіки, що обмежуватиме виробничу активність та можливості для розширення виробництва.

Водночас незалежно від сценарних припущень щодо безпекової ситуації зберігатиметься вплив зовнішніх факторів, зокрема можливого погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури внаслідок загострення геополітичної ситуації, що може впливати на логістичні умови, вартість ресурсів, насамперед енергетичних, та витрати бізнесу.

У сукупності зазначені фактори можуть стримувати внутрішній попит, насамперед інвестиційний, який є ключовим фактором економічного відновлення. Унаслідок цього темпи економічного зростання можуть залишатися нижчими, а процес відновлення - більш розтягнутим у часі та нерівномірним у розрізі секторів і регіонів. У таких умовах підвищуватиметься роль секторів, пов'язаних із забезпеченням обороноздатності, енергетичної стійкості та базових виробничих процесів, що формуватиме більш вузьку та менш диверсифіковану структуру економіки з підвищеною роллю базових секторів. Крім того, зберігатимуться втрати виробничого та людського капіталу, що обмежуватиме можливості для швидкого відновлення та зумовлюватиме зниження потенціалу економічного зростання у середньостроковій перспективі.

Також зберігатимуться ризики для експорту, зокрема у частині продукції металургії та агропромислового комплексу, що є чутливими до логістичних обмежень та коливань зовнішнього попиту. Водночас імпорт товарів критичного та інвестиційного призначення може залишатися на підвищеному рівні, що формуватиме тиск на зовнішньоторговельний баланс і валютний ринок.

В умовах збереження підвищених безпекових ризиків інфляційний тиск може залишатися вищим унаслідок перебоїв у постачанні, збільшення витрат виробництва та логістики, а також потенційних коливань валютного ринку та змін інфляційних очікувань.

Відповідно сценарій 2 передбачає більш стриману динаміку економічного відновлення у 2027-2029 роках (у середньому близько 3,5 відсотка на рік порівняно з 5,5 відсотка за сценарієм 1), вищий інфляційний тиск (середньорічний на рівні 7,8 відсотка порівняно з 7,6 відсотка за сценарієм 1) та повільніше відновлення експорту товарів і послуг (у середньому 9 відсотків порівняно з 11,6 відсотка за сценарієм 1).

Номінальний обсяг валового внутрішнього продукту за сценарієм 2 у середньому за 2027-2029 роки формуватиметься на нижчому рівні порівняно із сценарієм 1 - 12727 млрд. гривень проти 13204,6 млрд. гривень, що зумовлено слабшою динамікою реального випуску та повільнішим розширенням економічної бази.

Більш тривале збереження підвищених безпекових ризиків та вразливість економіки зумовлюватимуть необхідність постійного проведення моніторингу макроекономічної ситуації, своєчасного реагування та застосування інструментів економічної політики для підтримання цінової, валютної та загальної макрофінансової стабільності в умовах підвищеної волатильності та обмеженості ресурсів.

ПРОГНОЗ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ БЮДЖЕТУ

Фіскальна політика, передбачена у цій Бюджетній декларації, є стриманою, що є логічним кроком для мінімізації макроекономічних ризиків в умовах значної непередбачуваності.

Значна невизначеність щодо подальшої фінансової підтримки України міжнародними партнерами є одним із викликів для фіскальної політики на середньострокову перспективу.

Так, Європейський Парламент ухвалив пакет рішень, спрямованих на фінансову підтримку України шляхом надання кредиту обсягом 90 млрд. євро на 2026 і 2027 роки. Фінансова підтримка надаватиметься в рамках нового інструменту ЄС “Позика на підтримку України на 2026 та 2027 роки” відповідно до Регламенту (ЄС) 2026/467 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 24 лютого 2026 року.

Згідно з вимогами зазначеного Регламенту передумовою для надання фінансування як до загального фонду державного бюджету, так і для розвитку оборонно-промислової спроможності держави, є підготовка та подання на розгляд Європейської Комісії стратегії фінансування України на 2027 рік, що є основою для прийняття рішень Європейською Комісією щодо розподілу коштів та визначення конкретних інструментів підтримки. Стратегія повинна містити деталізовані бюджетні показники, фінансові потреби України (зокрема в оборонно-промисловому секторі) та джерела фінансування на наступні 12 місяців.

Очікується, що в рамках відповідного інструменту ЄС Україна отримає у 2027 році підтримку у розмірі 45 млрд. євро.

Підготовка стратегії фінансування України на 2027 рік і її узгодження з Європейською Комісією повинно здійснюватися під час підготовки Державного бюджету України на 2027 рік.

Доходи державного бюджету

Дохідна частина в середньостроковій перспективі базується на стабільній, передбачуваній та справедливій фіскальній системі, здатній забезпечити максимальну мобілізацію внутрішніх ресурсів для фінансування пріоритетних видатків.

Формування дохідної частини

Прогноз доходів державного бюджету на 2027-2029 роки враховує основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України (сценарій 1), в основу якого закладено припущення щодо суттєвого покращення безпекової ситуації в Україні у 2027 році, а також пріоритетні завдання бюджетної і фіскальної політики.

Показники доходів Бюджетної декларації на середньостроковий період враховують норми бюджетного та податкового законодавства, частина яких безпосередньо прив'язана до строків скасування або припинення воєнного стану, а також додаткові заходи для збалансування державних фінансів, зокрема:

відновлення зарахування до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 відсотки, що тимчасово спрямовувався до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад за рахунок відповідного зниження нормативу відрахування такого податку до загального фонду державного бюджету. Ці кошти під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2027 рік можуть бути спрямовані на забезпечення норм тарифного законодавства у сфері теплопостачання шляхом надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, насамперед на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії;

спрямування податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України у розмірі 75 відсотків на відповідній території України (крім території м. Києва) та 40 відсотків на території м. Києва з огляду на припущення щодо розвитку безпекової ситуації в Україні у 2027-2029 роках та потреб сектору безпеки і оборони;

спрямування доходів державного дорожнього фонду та збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження до загального фонду державного бюджету;

поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС;

виконання рішення Верховної Ради України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету для спрямування його на задоволення потреб Збройних Сил (Закон України від 7 квітня 2026 р. № 4835-IX “Про внесення змін до пункту 161 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо справляння військового збору”);

зміни в оподаткуванні доходів фізичних осіб, отриманих ними за допомогою цифрових платформ;

продовження строку дії ставки податку на прибуток банків у 2027 році у розмірі 50 відсотків;

зміни в оподаткуванні податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;

покращення роботи реформованої Держмитслужби із зменшення ухилень від сплати митних платежів.

Додаткові заходи збільшать показники доходів державного бюджету у 2027 році на 122600 млн. гривень, у 2028 році на 213923,8 млн. гривень, у 2029 році на 186413,7 млн. гривень.

Водночас їх запровадження потребуватиме внесення відповідних змін до податкового та бюджетного законодавства.

Порівняно з плановими показниками на 2026 рік прогнозні показники доходів державного бюджету з урахуванням додаткових заходів у 2027 році підвищаться на 107096,1 млн. гривень, у 2028 році порівняно з 2027 роком - на 409393,1 млн. гривень, у 2029 році порівняно з 2028 роком - на 304527,8 млн. гривень.

Доходи державного бюджету з урахуванням додаткових заходів на 2025-2029 роки

(млн. гривень)

Найменування показника

2025 рік (факт)

2026 рік (план)

2027 рік (план)

2028 рік (план)

2029 рік (план)

Доходи

3 840 994,6

2 904 600,7

3 011 696,8

3 421 089,8

3 725 617,6

Міжбюджетні трансферти

52 088,5

18 821,6

22 170

26 560,7

30 514,4

Загальний фонд

15 195,4

18 821,6

22 170

26 560,7

30 514,4

Спеціальний фонд

36 893,1

Разом доходів

3 788 906,1

2 885 779,1

2 989 526,8

3 394 529,1

3 695 103,2

Загальний фонд

2 647 481,8

2 592 037

2 478 568,1

2 875 757,3

3 162 857,7

Податкові надходження:

1 883 118,5

2 285 266,1

2 316 365

2 736 379,3

3 027 468,1

податок та збір на доходи фізичних осіб, у тому числі:

362 861,8

435 061,4

281 003,1

304 997,1

328 650,7

військовий збір

163 610,5

198 278,8

податок на прибуток підприємств

284 726,2

321 000

351 500

371 700

413 900

рентна плата

48 378,2

59 052,2

67 565,5

61 708,1

73 065,7

акцизний податок

280 892,6

328 803,1

370 937,7

417 863,8

477 610

податок на додану вартість

848 936,6

1 077 000

1 170 200

1 495 900

1 641 100

ввізне та вивізне мито

55 984,7

63 022

73 776,6

82 828,2

91 759,6

інші податкові надходження

1 338,4

1 327,4

1 382,1

1 382,1

1 382,1

Неподаткові надходження:

233 663,6

282 017,7

147 149,5

139 079,6

135 093,4

частина чистого прибутку (доходу), дивіденди

67 897,3

70 340,9

53 716,6

59 494,5

65 338,7

кошти, що перераховуються Національним банком

84 158,5

146 000

27 701

11 628

інші неподаткові надходження

81 607,8

65 676,8

65 731,9

67 957,1

69 754,7

Офіційні трансферти

530 409,6

24 679

14 752,7

Інші доходи

290,1

74,2

300,9

298,4

296,2

Спеціальний фонд

1 141 424,3

293 742,1

510 958,7

518 771,8

532 245,5

Податкові надходження:

132 700,4

201 916,5

414 614

430 098,9

444 085,4

податок та збір на доходи фізичних осіб, у тому числі:

129 446,6

125 276,6

341 015,1

346 897

350 054

військовий збір

216 293

246 139,2

277 069,6

податок на прибуток підприємств

4 300

ввізне та вивізне мито

0,3

9 257

3 201

3 501

3 701

екологічний податок

2 736,8

2 598,4

2 585,1

2 603,6

2 603,6

податки і збори, не віднесені до інших категорій

60 000

67 100

76 400

87 000

інші податкові надходження

516,7

484,5

712,8

697,3

726,8

Неподаткові надходження:

983 897

76 982,5

80 573,9

84 081,9

84 404,1

дивіденди

1 874

1 268,7

2 071,5

2 070,8

1 872,3

судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави

6 366,9

4 866,4

5 104,6

5 104,6

5 104,6

власні надходження бюджетних установ

954 158,5*

63 081,6

67 417,2

70 660,2

71 229,8

інші неподаткові надходження

21 497,6

7 765,8

5 980,6

6 246,3

6 197,4

Офіційні трансферти

24 391,7

13 427,1

14 445

3 413,1

2 592,4

Інші доходи

435,2

1 416

1 325,8

1 177,9

1 163,6

__________

* Обсяг власних надходжень бюджетних установ враховує надходження, отримані у натуральній формі, у розмірі 791529,8 млн. гривень.

Податкові надходження до державного бюджету порівняно з плановими показниками 2026 року у 2027 році зростуть на 243796,4 млн. гривень, у 2028 році порівняно з 2027 роком - на 435499,2 млн. гривень, у 2029 році порівняно з 2028 роком - на 305075,3 млн. гривень.

Зменшення неподаткових надходжень до державного бюджету в основному зумовлено зменшенням прогнозних сум прибутку, який Національний банк перераховує до державного бюджету. За інформацією Національного банку, зазначений показник у 2027 році становитиме 27701 млн. гривень, що порівняно з плановим показником на 2026 рік менше на 118299 млн. гривень, у 2028 році - 11628 млн. гривень, що менше на 134372 млн. гривень, у 2029 році Національний банк перерахування свого прибутку до державного бюджету на даний час не очікує.

Ефективне корпоративне управління державними підприємствами посилить право держави як акціонера (учасника) товариств з контрольною часткою держави на отримання дивідендів (частини чистого прибутку), забезпечивши передбачуваність та прогнозованість їх надходжень до державного бюджету.

Основні пріоритетні завдання спрямовані на:

забезпечення планових надходжень дивідендів (частини чистого прибутку) до загального фонду державного бюджету;

недопущення привілейованого становища та забезпечення встановлення рівних умов для товариств з контрольною часткою держави під час визначення розміру дивідендів (частини чистого прибутку), що підлягають сплаті до державного бюджету;

забезпечення реалізації дивідендної політики держави стосовно товариств з контрольною часткою держави шляхом прийняття рішень про визначення розміру виплати дивідендів товариствами на рівні не менше ніж 75 відсотків.

Прийняття рішення про виплату товариством з контрольною часткою держави дивідендів у розмірі менше ніж 75 відсотків чистого прибутку за відповідний звітний період допускається лише за умови спрямування таким товариством вивільнених коштів виключно на відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, відповідно до спеціального рішення Кабінету Міністрів України, прийнятого до 1 травня року, що настає за звітним періодом, у якому встановлюються чіткі напрями спрямування вивільнених коштів, вимоги щодо подання до Кабінету Міністрів України звіту про їх використання та здійснення заходів державного контролю за використанням цих коштів.

Пріоритетні завдання податкової політики

Податкова політика на 2027-2029 роки буде послідовною та передбачуваною, а також узгоджуватиметься з Національною стратегією доходів до 2030 року.

Пріоритетні завдання податкової політики сприятимуть забезпеченню стабільних податкових надходжень, необхідних для фінансування першочергових витрат, впровадженню сучасних цифрових рішень податкового адміністрування та виконанню міжнародних зобов'язань України в частині податкової політики.

Заходи податкової політики та адміністрування не будуть негативно впливати на базу податкових надходжень, а також включати нові категорії платників податків до наявних пільгових режимів.

Протягом 2027-2029 років здійснюватимуться заходи щодо реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року, зокрема:

здійснення ІТ-консолідації інформаційних ресурсів суб'єктів системи управління державними фінансами, зокрема ДПС, на рівні Мінфіну та забезпечення адміністрування цих ресурсів незалежним адміністратором (ІТ-установою);

забезпечення функціонування інформаційних систем контролюючих органів у режимі обробки деперсоніфікованої інформації про платників податків;

розширення переліку підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків;

запровадження вимог щодо звітності операторів цифрових платформ та міжнародного обміну даними відповідно до Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 р. про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (DAC 7), які дадуть змогу ДПС отримувати від операторів цифрових платформ та міжнародних органів дані про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва, та встановлення окремого порядку оподаткування доходів фізичних осіб - продавців від провадження ними діяльності через цифрові платформи. Це стане ефективним інструментом здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю та повнотою декларування таких доходів та сприятиме суттєвому розширенню бази оподаткування за рахунок включення до неї фізичних осіб, доходи яких на даний час не оподатковуються;

впровадження електронних податкових перевірок (е-аудит), зокрема щодо обов'язкового подання усіма великими платниками податків, а в подальшому усіма платниками податку на додану вартість стандартного аудиторського файла;

забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема в частині протидії ухиленню від сплати податків відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 р., продовження графіка наближення ставок акцизного податку до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок податку на додану вартість у відповідність із вимогами директив ЄС;

проведення оцінювання та моніторингу наслідків застосування інструментів податкової політики, які призводять до податкових видатків, на етапі їх розроблення шляхом проведення прогнозного (ex-ante) оцінювання (для визначення вартості відповідної пільги для бюджету у майбутньому) та після їх запровадження шляхом проведення систематичних ретроспективних (ex-post) оцінювань (для визначення ефективності таких інструментів, наскільки вони досягають заявленої мети і чи потребують удосконалення або скасування);

виконання Програми ОЕСР для України в частині забезпечення проведення огляду податкової політики, приєднання до правових інструментів (рекомендацій Ради ОЕСР) з питань оподаткування;

розширення сфери міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей;

запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;

удосконалення правил трансфертного ціноутворення відповідно до рекомендацій ОЕСР та міжнародного досвіду оподаткування;

впровадження правил щодо Двокомпонентного рішення ОЕСР (Two-Pillar Solution) для розв'язання податкових проблем, пов'язаних з цифровізацією економіки;

обмеження зловживань з використанням пільгових режимів оподаткування шляхом здійснення заходів з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу з метою дотримання критеріїв перебування на пільгових режимах оподаткування, обмеження на повторний перехід суб'єктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування;

вирівнювання навантаження для платників податків загальної та спрощеної систем оподаткування шляхом виключення певних видів діяльності з другої групи єдиного податку та переведення таких платників до третьої групи єдиного податку, запровадження диференційованих ставок єдиного податку (до 10 відсотків) для платників єдиного податку третьої групи, які провадять діяльність з надання послуг.

Пріоритетні завдання митної політики

Стратегічною ціллю митної політики залишається передбачувана та прогнозована митна система на основі практики ЄС, яка сприятиме підвищенню якості провадження зовнішньоекономічної діяльності, забезпеченню балансу безпекової функції митниці та партнерських відносин з бізнесом, інтеграції українських підприємств до міжнародних ланцюгів постачання.