Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112) такі зміни:

1. У пункті 14.1 статті 14:

1) доповнити підпунктом 14.1.104 такого змісту:

"14.1.104. Багатостороння угода DPI – багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Information on Income Derived Through Digital Platforms (DPI MCAA), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах;

інша кваліфікована угода компетентних органів – міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, який набрав чинності для компетентних органів України та іноземної юрисдикції і передбачає автоматичний обмін інформацією, еквівалентною інформації, визначеній пунктом 358.5 статті 358 цього Кодексу.

Положення цього Кодексу, що містять посилання на Багатосторонню угоду DPI, застосовуються також до інших кваліфікованих угод компетентних органів";

2) підпункт 14.1.1441 викласти в такій редакції:

"14.1.1441. документ для цілей цього Кодексу (крім документа самостійної оцінки CRS) – документ, створений у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", складення та/або подання, та/або надіслання якого передбачається цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника податків, та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу";

3) підпункт 14.1.1581 викласти в такій редакції:

"14.1.1581. податкове повідомлення особі-нерезиденту – повідомлення, яке надається нерезиденту та включає:

1) податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, – повідомлення в електронній формі, надіслане контролюючим органом, про обов'язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов'язання, визначену відповідно до цього Кодексу;

2) податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, – письмове повідомлення про обов'язок особи-нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до статті 2081 цього Кодексу та/або оператор платформи відповідно до статті 359 цього Кодексу, яке надсилається контролюючим органом до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента;

3) податкове повідомлення особі-нерезиденту про порушення вимог CRS – письмове повідомлення про обов'язок особи-нерезидента сплатити суму грошового зобов'язання та/або виконати інші вимоги статті 393 цього Кодексу в частині, що стосується виконання Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS";

4) підпункт 14.1.180 викласти в такій редакції:

"14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, оператор платформи (у тому числі нерезидент), які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення вимог цього Кодексу в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу";

5) доповнити підпунктом 14.1.286 такого змісту:

"14.1.286. цей підпункт визначає терміни, пов'язані з поданням звітності щодо доходів, отриманих через цифрові платформи, та їх оподаткуванням відповідно до цього Кодексу:

14.1.286.1. платформа (цифрова платформа) – будь-яке програмне забезпечення, включаючи вебсайт, його частину або додатки (у тому числі мобільні додатки), що доступне для користувачів та забезпечує можливість з'єднання продавців з іншими користувачами для здійснення безпосередньо або опосередковано звітної діяльності для таких користувачів. Операції, що забезпечуються платформою, також можуть включати збір, розрахунок та виплату (зарахування) винагороди за звітну діяльність.

Термін "платформа" не включає програмне забезпечення, яке без будь-якого подальшого втручання у здійснення звітної діяльності забезпечує виключно виконання однієї або декількох з таких функцій:

обробку платежів, що здійснюються щодо звітної діяльності;

інформування про звітну діяльність або рекламу звітної діяльності для користувачів;

перенаправлення або переведення користувачів на платформу;

14.1.286.2. організація – юридична особа, партнерство, траст, фонд чи будь-яке інше правове утворення незалежно від організаційно-правової форми та наявності у нього статусу юридичної особи. Фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, не є організацією.

Організація є "пов'язаною організацією" іншої організації, якщо одна з організацій контролює іншу організацію або обидві організації перебувають під спільним контролем. Для цілей цього абзацу контроль включає пряме або опосередковане володіння понад 50 відсотками голосів та часток в організації. У випадку опосередкованого володіння критерій щодо володіння понад 50 відсотками права власності в капіталі іншої організації визначається шляхом множення часток володіння в кожній наступній організації у ланцюгу володіння. У разі якщо особа володіє понад 50 відсотками голосів в організації, така особа вважається такою, що володіє 100 відсотками голосів у такій організації;

14.1.286.3. оператор платформи – організація, що на підставі договору надає продавцям доступ до всієї платформи (або її частини), оператором якої вона є;

14.1.286.4. виключений оператор платформи – оператор платформи, який щороку надає контролюючому органу підтвердження, що бізнес-моделлю платформи забезпечено відсутність протягом звітного року підзвітних продавців серед користувачів платформи;

14.1.286.5. підзвітний оператор платформи – оператор платформи (крім виключеного оператора платформи), що відповідає хоча б одній із таких умов:

1) є організацією – резидентом України, зареєстрованою відповідно до законодавства України;

2) є організацією – нерезидентом України, яка відповідає будь-якій із таких умов:

а) є організацією, створеною або зареєстрованою відповідно до законодавства України;

б) є організацією, що має місце ефективного управління (у тому числі місце фактичного управління діяльністю) в Україні, визначене відповідно до підпункту 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу;

в) є іноземною організацією, що здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво та не є кваліфікованим оператором платформи;

3) є організацією, яка забезпечує здійснення звітної діяльності підзвітними продавцями – резидентами України або звітної діяльності, пов'язаної з наданням в оренду нерухомого майна, розташованого в Україні, за умови що ця організація не підпадає під визначення кваліфікованого оператора платформи та не відповідає умовам, визначеним підпунктами 1 і 2 цього підпункту;

14.1.286.6. кваліфікований оператор платформи – оператор платформи, який:

1) є резидентом юрисдикції (крім України), що є стороною Багатосторонньої угоди DPI або іншої кваліфікованої угоди компетентних органів (далі – кваліфікована юрисдикція), компетентний орган якої здійснює обмін інформацією з контролюючим органом щодо всіх видів звітної діяльності, які забезпечуються цим оператором платформи;

2) не є резидентом кваліфікованої юрисдикції (крім України) та відповідає хоча б одній із таких умов:

а) оператор є організацією, що зареєстрована відповідно до законодавства кваліфікованої юрисдикції;

б) організація має місце ефективного управління (у тому числі місце фактичного управління діяльністю) у кваліфікованій юрисдикції відповідно до законодавства такої кваліфікованої юрисдикції.

Оператор платформи, який є резидентом України, не може бути кваліфікованим оператором платформи;

14.1.286.7. продавець – користувач платформи (фізична особа, у тому числі самозайнята особа, чи організація), зареєстрований на платформі для здійснення діяльності (на підставі договору з оператором платформи або шляхом створення облікового запису на платформі) у будь-який момент часу протягом звітного періоду;

14.1.286.8. активний продавець – будь-який продавець, який здійснює звітну діяльність (хоча б одну операцію) протягом звітного періоду або якому виплачується (зараховується) винагорода у зв'язку із здійсненням звітної діяльності протягом звітного періоду;

14.1.286.9. підзвітний продавець – будь-який активний продавець (крім виключеного продавця), який відповідає хоча б одній із таких умов:

є резидентом юрисдикції (у тому числі України), що є стороною Багатосторонньої угоди DPI або іншої кваліфікованої угоди компетентних органів;

надає в оренду нерухоме майно, розташоване в юрисдикції, що є стороною Багатосторонньої угоди DPI або іншої кваліфікованої угоди компетентних органів;

14.1.286.10. виключений продавець – продавець, який відповідає будь-якій з таких ознак:

є Кабінетом Міністрів України, урядом іноземної юрисдикції або урядовою організацією;

є організацією, акції якої регулярно торгуються на одному або декількох організованих ринках капіталу, або пов'язаною організацією такої організації;

є організацією, яка за допомогою платформи здійснила понад 2000 операцій з надання в оренду нерухомості щодо однієї одиниці оголошення і не здійснює іншої звітної діяльності через таку платформу;

здійснив за допомогою платформи не більше 30 продажів товарів, загальна сума виплаченої або зарахованої винагороди за які не перевищує 2000 євро протягом звітного періоду, і не здійснює іншої звітної діяльності через таку платформу.

Для цілей цього підпункту урядова організація означає:

урядова організація України – орган державної влади, інший державний орган або орган місцевого самоврядування, державне або комунальне підприємство, установа, організація або товариство, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі або територіальній громаді, або іншому товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі або територіальній громаді;

урядова організація іноземної юрисдикції – будь-який політичний підрозділ іноземної юрисдикції (у тому числі орган влади штату, провінції, округу або муніципалітету), будь-яке агентство чи утворення, що повністю належить іноземній юрисдикції, уряду або політичному підрозділу такої іноземної юрисдикції.

Для цілей цього підпункту одна одиниця оголошення включає всі номери (місця), кімнати або інші спеціально обладнані приміщення, розташовані за однією адресою, що пропонуються для надання в оренду через платформу одним продавцем;

14.1.286.11. звітна діяльність – будь-який з таких видів діяльності, що здійснюється продавцем через платформу за винагороду:

надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування;

особисті послуги;

продаж товарів;

надання в оренду транспортних засобів.

Звітна діяльність не включає діяльність, що здійснюється продавцем як працівником оператора платформи або працівником пов'язаної організації оператора платформи. Термін "пов'язана організація" вживається у значенні, визначеному підпунктом 14.1.286.2 цього пункту.

Для цілей визначення звітної діяльності особистою послугою є послуга (включаючи виконання роботи), що надається (виконується) протягом певного часу та/або за завданням (замовленням) користувача платформи однією або кількома особами, які діють самостійно або від імені організації, і яка може надаватися або виконуватися онлайн або фізично (офлайн) після її забезпечення через платформу.

Для цілей визначення звітної діяльності термін "товар" означає будь-яку річ у розумінні Цивільного кодексу України, крім цифрової речі;

14.1.286.12. винагорода – компенсація в будь-якій формі за вирахуванням будь-яких зборів, комісій або податків, утриманих або нарахованих оператором платформи, яку виплачують або зараховують продавцю у зв'язку із здійсненням звітної діяльності, сума якої відома оператору платформи або може бути обґрунтовано визначена оператором платформи. Сума винагороди вважається такою, що може бути обґрунтовано визначена оператором платформи, якщо сума комісії (збору), яку отримує оператор платформи від продавців або інших користувачів платформи за надання доступу до платформи та її використання, розраховується залежно від розміру винагороди продавця".

2. У пункті 191.1 статті 191:

1) у підпункті 191.1.14 слова "обігу та реалізації підакцизних товарів" замінити словами "обігу та реалізації, у тому числі через мережу Інтернет, підакцизних товарів";

2) доповнити підпунктами 191.1.534 і 191.1.535 такого змісту:

"191.1.534. повідомляють центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, а в період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні – національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України про перелік вебсайтів, доступ до яких на території України підлягає обмеженню постачальниками електронних комунікаційних послуг на території України;

191.1.535. повідомляють платформи цифрової дистрибуції мобільних додатків про необхідність обмеження доступу до відповідних мобільних додатків на території України".

3. Пункт 20.1 статті 20 доповнити підпунктом 20.1.403 такого змісту:

"20.1.403. звертатися до суду щодо обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи у порядку, встановленому статтею 359 цього Кодексу".

4. Підпункти 393.4.3 і 393.4.5 пункту 393.4 статті 393 викласти в такій редакції:

"393.4.3. У звіті про підзвітні рахунки, що подається для цілей виконання вимог Угоди FATCA або Багатосторонньої угоди CRS, фінансовий агент надає інформацію про всі підзвітні рахунки (або про їх відсутність) за звітний період в обсязі, визначеному Угодою FATCA або розділом I Загального стандарту звітності CRS";

"393.4.5. Контролюючий орган здійснює збір інформації від фінансових агентів, зберігання, захист такої інформації та передачу відомостей до компетентного органу іноземної юрисдикції чи фінансовому агенту, від якого вона була отримана (у разі необхідності виправлення або уточнення інформації щодо фінансового рахунку, який веде такий фінансовий агент). Забороняється надання контролюючим органом інформації щодо підзвітних рахунків (у тому числі отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надано інформацію у звіті про підзвітні рахунки), крім випадків надання такої інформації в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідно до вимог чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей".

5. Статтю 51 доповнити пунктом 51.3 такого змісту:

"51.3. Доходи фізичних осіб – продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи, які оподатковуються в порядку, визначеному статтею 1781 цього Кодексу, не підлягають відображенню у податковому розрахунку, передбаченому пунктом 51.1 цієї статті. Інформація про такі доходи подається відповідно до вимог статей 1781 і 358 цього Кодексу".

6. Пункт 56.24 статті 56 викласти в такій редакції:

"56.24. Особа-нерезидент може подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, скаргу протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання особою-нерезидентом податкового повідомлення нерезиденту, складеного відповідно до статті 581 цього Кодексу.

56.24.1. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, подається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів шляхом електронної ідентифікації державною або англійською мовою. У скарзі особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, має право заявити про своє бажання бути присутньою при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зобов'язаний повідомити таку особу-нерезидента про дату, час та місце / спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розгляду такої скарги шляхом надіслання відповідного документа в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів

та на електронну адресу (адреси) особи-нерезидента. Відсутність особи-нерезидента, повідомленої в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та місце / спосіб розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги.

Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, подається в порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

56.24.2. Скарга на податкове повідомлення особі-нерезиденту розглядається протягом 90 календарних днів, що настають за днем отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовжений.

Якщо протягом 90 календарних днів вмотивоване рішення за скаргою не надсилається:

особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів,

особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, у порядку, встановленому міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,

така скарга вважається повністю задоволеною на користь особи-нерезидента з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Порядок розгляду скарги особи-нерезидента на податкове повідомлення особі-нерезиденту встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

56.24.3. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів з одночасним повідомленням про надсилання такого рішення на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації відповідно до статті 2081 або статті 359 цього Кодексу. Рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, надсилається в порядку, визначеному міжнародними договорами України, а в разі відсутності міжнародного договору України з країною особи-нерезидента – у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма рішення за скаргою на податкове повідомлення особі-нерезиденту встановлюється державною та англійською мовами та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

7. У статті 581:

1) пункти 581.1 і 581.2 викласти в такій редакції:

"581.1. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, надсилається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до компетентного органу іноземної держави для інформування особи-нерезидента, якщо особа-нерезидент не зареєструвалася як платник податку на додану вартість у випадках та порядку, передбачених статтею 2081 цього Кодексу, та/або як оператор платформи у випадках та порядку, передбачених статтею 359 цього Кодексу.

581.2. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість, надсилається контролюючим органом, якщо така особа-нерезидент:

не подала спрощену податкову декларацію у встановлений строк;

не сплатила узгоджену суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у встановлений строк;

вчинила інше порушення вимог цього Кодексу, за яке відповідно до цього Кодексу передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції";

2) доповнити пунктами 581.21 і 581.22 такого змісту:

"581.21. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як оператор платформи, надсилається контролюючим органом, якщо така особа-нерезидент:

не подала звіт про доходи підзвітних продавців та/або спрощений податковий розрахунок у встановлений строк;

не виконала обов'язки податкового агента з податку на доходи фізичних осіб у встановлений строк;

вчинила інше порушення вимог цього Кодексу, за яке відповідно до цього Кодексу передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції.

581.22. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зареєстрованій як платник податку на додану вартість та/або оператор платформи, надсилається в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею під час реєстрації як платника податку на додану вартість та/або оператора платформи, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань та/або подання спрощеної податкової декларації, звіту про доходи підзвітних продавців, спрощеного податкового розрахунку, та/або встановлення факту іншого порушення вимог цього Кодексу";

3) пункт 581.3 викласти в такій редакції:

"581.3. Податкове повідомлення особі-нерезиденту, зазначене у цій статті, повинно містити:

підставу для його складання та/або нарахування грошового зобов'язання;

суму грошового зобов'язання, яку повинна сплатити особа-нерезидент;

граничні строки та порядок сплати такого грошового зобов'язання;

реквізити валютного рахунку, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов'язання;

попередження про необхідність подання спрощеної податкової декларації, звіту про доходи підзвітних продавців або спрощеного податкового розрахунку;

граничні строки та порядок оскарження такого податкового повідомлення.

До податкового повідомлення особі-нерезиденту додається розрахунок грошового зобов'язання.

Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов'язання встановлюються державною та англійською мовами та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

8. Абзац п'ятнадцятий пункту 64.5 статті 64 викласти в такій редакції:

"У разі реєстрації особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 2081.2 статті 2081 цього Кодексу або як оператора платформи відповідно до статті 359 цього Кодексу одночасно автоматично здійснюється взяття на облік такої особи-нерезидента, крім випадків, якщо така особа-нерезидент уже перебуває на обліку".

9. Абзаци третій і четвертий пункту 67.5 статті 67 замінити трьома новими абзацами такого змісту:

"У разі анулювання реєстрації особи-нерезидента як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 2081.3 статті 2081 цього Кодексу одночасно автоматично здійснюється зняття з обліку такої особи-нерезидента, якщо немає інших підстав для перебування на обліку.

Особа-нерезидент, яка на дату анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно до пункту 2081.3 статті 2081 цього Кодексу має податковий борг або невиконані податкові зобов'язання, автоматично знімається з обліку після погашення боргу та виконання зобов'язань, визначених цим Кодексом.

У разі припинення реєстрації особи-нерезидента як оператора платформи відповідно до статті 359 цього Кодексу одночасно автоматично здійснюється зняття з обліку такої особи-нерезидента, за умови відсутності податкового боргу, невиконаних податкових зобов'язань або якщо немає інших підстав для перебування на обліку".

10. У пункті 69.1 статті 69 слова "фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність" замінити словами "самозайнятим фізичним особам (фізичним особам – підприємцям та особам, які провадять незалежну професійну діяльність)".

11. Пункт 72.1 статті 72 доповнити підпунктом 72.1.10 такого змісту:

"72.1.10. від підзвітних операторів платформ – звіти про доходи, отримані через цифрові платформи, інші документи та інформація, надані відповідно до статті 358 цього Кодексу".

12. У пункті 75.1 статті 75:

1) у підпункті 75.1.1:

абзац сьомий виключити;

доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"13) своєчасність подання операторами платформ звітів про доходи підзвітних продавців, виправлених звітів про доходи підзвітних продавців, спрощених податкових розрахунків;

14) своєчасність надання операторами платформ відповідей на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтями 358 і 359 цього Кодексу";

2) підпункт 75.1.2 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є операторами платформ, предметом перевірки є також дотримання вимог статей 358 і 359 цього Кодексу".

У зв'язку з цим абзаци третій – восьмий вважати відповідно абзацами четвертим – дев'ятим.

13. Пункт 78.1 статті 78 доповнити підпунктами 78.1.29 і 78.1.30 такого змісту:

"78.1.29. неподання оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців, неподання або подання виправленого звіту про доходи підзвітних продавців з порушенням строків, визначених пунктом 358.6 статті 358 цього Кодексу, неподання спрощеного податкового розрахунку або ненадання оператором платформи відповіді на запит контролюючого органу у випадках, визначених статтями 358 і 359 цього Кодексу;

78.1.30. неповнота або недостовірність даних у звіті про доходи підзвітних продавців або спрощеному податковому розрахунку, поданому оператором платформи, виявлені контролюючим органом самостійно або в результаті отриманого повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україна уклала міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих оператором платформи".

14. Абзац другий підпункту 102.2.2 пункту 102.2 статті 102 викласти в такій редакції:

"Контролюючий орган має право проводити перевірку з питань дотримання вимог статті 393 цього Кодексу фінансовими агентами та власниками рахунків, та перевірку з питань виконання операторами платформ вимог статей 358 і 359 цього Кодексу, а також визначати суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених цим Кодексом, не пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки або звіту про доходи підзвітних продавців, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше – за днем його фактичного подання. Строк давності, визначений цим абзацом, не застосовується щодо перевірки фінансового агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки, та щодо перевірки оператора платформи, який не подав звіт про доходи підзвітних продавців".

15. Статтю 117 доповнити пунктом 117.7 такого змісту:

"117.7. Неподання оператором платформи заяви про реєстрацію як оператора платформи відповідно до статті 359 цього Кодексу – тягне за собою накладення штрафу у 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Сплата такого штрафу не звільняє оператора платформи від обов'язку подати заяву про реєстрацію як оператора платформи та виконання інших вимог, визначених статтями 358 і 359 цього Кодексу".

16. Доповнити статтею 1182 такого змісту:

"Стаття 1182. Порушення вимог щодо виявлення підзвітних продавців та подання звітності для автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи

1182.1. Неподання підзвітним оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців відповідно до статті 358 цього Кодексу –

тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Сплата такого штрафу не звільняє підзвітного оператора платформи від обов'язку подання звіту про доходи підзвітних продавців.

1182.2. Несвоєчасне подання підзвітним оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців або несвоєчасне подання підзвітним оператором платформи виправленого звіту про доходи підзвітних продавців на вимогу контролюючого органу з порушенням встановлених строків, визначених статтею 358 цього Кодексу, –

тягне за собою накладення штрафу в 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про доходи підзвітних продавців.

Сплата такого штрафу не звільняє підзвітного оператора платформи від обов'язку подання звіту про доходи підзвітних продавців та виправлення помилок у раніше поданому звіті.

1182.3. Подання підзвітним оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців з неповними або недостовірними відомостями чи помилками –

тягне за собою накладення штрафу в 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, що застосовується щодо одного підзвітного продавця.

У разі вчинення в одному звіті порушень щодо двох і більше підзвітних продавців розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожного підзвітного продавця, щодо якого було подано помилкову, неповну або недостовірну інформацію.

Штраф, передбачений цим пунктом, не застосовується, якщо після виявлення помилки підзвітний оператор платформи подав виправлений звіт самостійно або у відповідь на отримане повідомлення контролюючого органу у строки, визначені статтею 358 цього Кодексу.

1182.4. Дії, передбачені пунктом 1182.3 цієї статті, вчинені підзвітним оператором платформи внаслідок невиконання, неналежного виконання або порушення правил належної комплексної перевірки, визначених відповідно до статті 358 цього Кодексу, а також умисне невключення до звіту про доходи підзвітних продавців інформації про підзвітного продавця –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 5 відсотків сукупного розміру винагороди, сплаченої (зарахованої) протягом звітного періоду підзвітному продавцю, щодо якого було подано неповні, помилкові або недостовірні відомості або щодо якого не було подано інформацію у звіті про доходи підзвітних продавців, але не менше одного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожного підзвітного продавця, щодо якого було подано помилкову, неповну або недостовірну інформацію, та за кожен вид звітної діяльності, який не було включено до звіту про доходи підзвітних продавців.

1182.5. Порушення підзвітними операторами платформ вимог щодо строків зберігання документів та інформації щодо підзвітних продавців в обсязі, визначеному статтею 358 цього Кодексу, або порушення вимог підпункту 358.7.3 пункту 358.7 статті 358 цього Кодексу щодо припинення ділових відносин, доступу продавця до платформи або призупинення виплати винагороди –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Ті самі порушення, що призвели до невключення інформації про підзвітного продавця до звіту про доходи підзвітних продавців, –

тягнуть за собою накладення штрафу у 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року".

17. Статтю 119 доповнити пунктом 119.4 такого змісту:

"119.4. Неподання або подання з порушенням встановлених строків спрощеного податкового розрахунку –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Подання спрощеного податкового розрахунку не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

У разі вчинення в одному спрощеному податковому розрахунку порушень щодо двох і більше продавців розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожного продавця, щодо якого подано помилкову, неповну або недостовірну інформацію.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у спрощеному податковому розрахунку були виправлені оператором платформи самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом".

18. У статтю 167 включити пункт 167.6 такого змісту:

"167.6. Ставки податку становлять 10 відсотків і 23 відсотки бази оподаткування у випадках, визначених статтею 1781 цього Кодексу".

19. Пункт 168.1 статті 168 доповнити підпунктом 168.1.7 такого змісту:

"168.1.7. Нараховані оператором платформи доходи фізичних осіб – продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи оподатковуються з урахуванням положень статті 1781 цього Кодексу".

20. У статті 170:

1) підпункт 170.1.5 пункту 170.1 викласти в такій редакції:

"170.1.5. Якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. При цьому:

а) дохід такого платника податку – орендодавця від надання в оренду об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частин) оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу;

б) дохід такого платника податку – орендодавця від надання в оренду об'єктів нерухомості (їх частин), інших, ніж зазначені в підпункті "а" цього підпункту, оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу;

в) такий платник податку – орендодавець за результатами звітного року зобов'язаний подати річну податкову декларацію і самостійно сплатити податок до бюджету. При цьому в річній податковій декларації поряд із доходами від надання в оренду об'єктів нерухомості (їх частин) не зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 цього Кодексу, за умови що у платника податку не виникає обов'язку подавати річну податкову декларацію відповідно до інших положень цього Кодексу;

г) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену статтею 1191 цього Кодексу";

2) підпункт 170.11.1 пункту 170.11 доповнити підпунктом "ґ" такого змісту:

"ґ) доходів фізичної особи – продавця від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи, що оподатковуються в порядку, визначеному статтею 1781 цього Кодексу".

21. Пункт 171.2 статті 171 доповнити підпунктом "в" такого змісту:

"в) оператор платформи – для доходів фізичних осіб – продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи у випадках та порядку, визначених статтею 1781 цього Кодексу".

22. Доповнити статтею 1781 такого змісту:

"Стаття 1781. Оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи

1781.1. Дохід фізичної особи – продавця від здійснення звітної діяльності через одну або більше цифрових платформ оподатковується в порядку, визначеному цією статтею, за умови що така фізична особа одночасно відповідає таким вимогам:

1) є резидентом України;

2) має щонайменше один рахунок у банку України або небанківському надавачі платіжних послуг, що отримав право на надання фінансових платіжних послуг відповідно до Закону України "Про платіжні послуги", через який здійснюються розрахунки під час здійснення звітної діяльності, та повідомляє кожного оператора платформи, з яким укладено договір про надання доступу до платформи, про номер такого рахунку;

3) здійснює розрахунки з користувачами платформи під час здійснення звітної діяльності виключно у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі з використанням рахунку, про який повідомлено оператора платформи;

4) щодо особи не прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, визначеному Законом України "Про санкції";

5) не використовує працю найманих осіб під час здійснення звітної діяльності;

6) не здійснює продаж підакцизних товарів через цифрові платформи;

7) здійснює звітну діяльність через платформи, оператори яких зареєстровані як оператори платформ відповідно до вимог статті 359 цього Кодексу.

1781.2. Базою оподаткування для цілей цієї статті є сума доходу фізичної особи – продавця від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи, яка визначається як загальна сума винагороди фізичної особи – продавця від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи, що виплачується або зараховується продавцю у зв'язку із здійсненням звітної діяльності, та будь-яких зборів, комісій і податків, утриманих та/або нарахованих оператором платформи (включно з податком, що підлягає сплаті відповідно до вимог цієї статті).

Дохід фізичної особи – продавця від продажу товарів, отриманий через платформи, не включається до загального оподатковуваного доходу, якщо сума такого доходу сукупно за календарний рік не перевищує еквівалент 2000 євро за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на 1 січня звітного (податкового) року (далі – сума неоподатковуваного доходу).

1781.3. Дохід фізичної особи – продавця, отриманий протягом календарного року від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи у розмірі, що не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, оподатковується за ставкою 10 відсотків у порядку, визначеному пунктом 1781.4 цієї статті.

У разі якщо дохід фізичної особи – продавця від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи, отриманий протягом календарного року, перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, сума такого перевищення оподатковується у складі загального річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік за ставкою 23 відсотки, а податкове зобов'язання визначає контролюючий орган відповідно до пункту 1781.8 цієї статті за вирахуванням суми податку, утриманої податковим агентом – оператором платформи з такої суми перевищення, розрахованої за даними звітів про доходи підзвітних продавців, спрощених податкових розрахунків, а також інформації, отриманої від компетентних органів іноземної держави в рамках міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та іншої наявної у контролюючого органу інформації, отриманої відповідно до статей 358 і 359 цього Кодексу.

У разі невідповідності фізичної особи – продавця вимогам пункту 1781.1 цієї статті така особа втрачає право на застосування ставки 10 відсотків, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, в якому допущено таку невідповідність, до моменту її усунення, але не менш як до 1 січня наступного податкового (звітного) року.

Фізична особа – продавець, яка отримувала дохід від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи протягом періоду, що починається з дати втрати нею права на застосування ставки 10 відсотків, зобов'язана включити суму такого доходу до складу загального річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік, подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу та самостійно сплатити податок з суми такого доходу за ставкою 23 відсотки, за вирахуванням суми податку, утриманої податковим агентом – оператором платформи з такого доходу. При цьому сума доходу фізичної особи – продавця та сума податку, утриманого оператором платформи, визначені в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного (податкового) року.

1781.4. Податковим агентом фізичної особи – продавця щодо доходів від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи є оператор платформи (незалежно від резидентського статусу), який нараховує дохід від здійснення звітної діяльності на користь продавця – резидента України.

Доходи фізичної особи – продавця від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи вважаються такими, що нараховуються продавцю податковим агентом – оператором платформи, якщо винагорода продавця відома такому оператору платформи або може бути обґрунтовано визначена оператором платформи у розумінні підпункту 14.1.286.12 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, незалежно від того, чи здійснює оператор платформи виплату таких доходів.

З метою забезпечення виконання оператором платформи функцій податкового агента щодо утримання сум податку договір про надання доступу до платформи може визначати порядок утримання оператором платформи або перерахування фізичною особою – продавцем оператору платформи коштів, необхідних для сплати податку оператором платформи до бюджету. Відсутність у договорі про надання доступу до платформи відповідних положень не звільняє оператора платформи від відповідальності за невиконання обов'язків, покладених на нього відповідно до цієї статті.

1781.5. Податковий агент – оператор платформи сплачує (перераховує) до бюджету за місцем обліку оператора платформи в контролюючому органі загальну суму податку, нарахованого за ставкою 10 відсотків із загальної суми доходів фізичної особи – продавця від здійснення звітної діяльності за відповідний календарний місяць, не пізніше 30 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому здійснено нарахування таких доходів.

У разі якщо протягом календарного року сума фактично отриманих доходів фізичної особи – продавця від продажу товарів через цифрову платформу не перевищує суму неоподатковуваного доходу, визначену пунктом 1781.2 цієї статті, оператор платформи не здійснює утримання податку з таких доходів та відображає доходи, отримані в межах суми неоподатковуваного доходу, у складі спрощеного податкового розрахунку відповідно до пункту 1781.7 цієї статті.

У разі якщо протягом календарного року сума фактично отриманих доходів фізичної особи – продавця від продажу товарів через платформи перевищує суму неоподатковуваного доходу, визначену пунктом 1781.2 цієї статті, податковий агент утримує податок за ставкою 10 відсотків з суми перевищення обсягу фактично отриманих доходів над сумою неоподатковуваного доходу.

Особа-нерезидент, яка не має рахунку в банку України або небанківському надавачі платіжних послуг, що здійснює діяльність відповідно до законодавства України, та під час реєстрації відповідно до вимог статті 359 цього Кодексу зазначила іноземну валюту для цілей подання звіту про доходи підзвітних продавців і сплати податку, сплачує суму визначених на підставі цієї статті грошових зобов'язань в іноземній валюті (у євро або доларах США) на валютний рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку. Реквізити валютного рахунку розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів-нерезидентів.

У разі якщо іноземна валюта, обрана для подання звіту про доходи підзвітних продавців, відрізняється від іноземної валюти, обраної для сплати податків (євро або долар США), для цілей сплати податку застосовується курс відповідної іноземної валюти, що діяв на 0 годин першого числа місяця, наступного за місяцем нарахування доходів:

для сплати податку в євро – курс, встановлений Європейським центральним банком, а в разі його відсутності – офіційний курс, визначений центральним банком держави, що є емітентом відповідної іноземної валюти;

для сплати податку в доларах США – офіційний курс, визначений центральним банком держави, що є емітентом відповідної іноземної валюти.

1781.6. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету оператором платформи у разі нарахування доходів на користь платника податку – фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом – оператором платформи в момент виникнення такого зобов'язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим пункту 1781.5 цієї статті як граничний строк сплати податку до бюджету.

У разі якщо оператор платформи не сплачує у встановлені строки суму податкових зобов'язань, визначену відповідно до цього підпункту, такий оператор платформи притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 1251 цього Кодексу.

1781.7. У разі нарахування протягом звітного (податкового) року фізичній особі – продавцю доходу від продажу товарів через цифрову платформу у розмірі, що не перевищує суму неоподатковуваного доходу, визначену пунктом 1781.2 цієї статті, оператор платформи (незалежно від резидентського статусу) складає і подає спрощений податковий розрахунок про суми нарахованого неоподатковуваного доходу (далі – спрощений податковий розрахунок).

Спрощений податковий розрахунок складається за результатами звітного (податкового) року і подається у строк до 31 січня року, наступного за звітним (календарним) роком.

Особа-нерезидент, зареєстрована як оператор платформи, складає спрощений податковий розрахунок і подає його в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів шляхом електронної ідентифікації.

У спрощеному податковому розрахунку зазначаються:

найменування оператора платформи;

індивідуальний податковий номер оператора платформи;

звітний (податковий) рік, за який подається спрощений податковий розрахунок;

реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) продавця;

загальна сума винагороди за кожний квартал звітного (податкового) року та обсяг операцій звітної діяльності, щодо яких її було виплачено (зараховано);

сума зборів, комісій або податків, що були утримані або нараховані оператором платформи протягом кожного кварталу звітного (податкового) року.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах такий податковий агент самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним спрощеному податковому розрахунку, він зобов'язаний надіслати уточнюючий спрощений податковий розрахунок.

Форми спрощеного податкового розрахунку та уточнюючого спрощеного податкового розрахунку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та розміщуються на спеціальному портальному рішенні для користувачів-нерезидентів. Спрощений податковий розрахунок та уточнюючий спрощений податковий розрахунок заповнюються державною мовою, а для нерезидентів – державною або англійською мовою.

Порядок складання та подання спрощеного податкового розрахунку та уточнюючого спрощеного податкового розрахунку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів-нерезидентів.

1781.8. Визначення суми податкового зобов'язання фізичним особам – продавцям здійснює контролюючий орган за податковою адресою таких осіб, якщо:

1) сума доходів фізичної особи – продавця, отриманих від звітної діяльності з продажу товарів на кількох цифрових платформах протягом календарного року, сукупно перевищує суму неоподатковуваного доходу, визначену пунктом 1781.2 цієї статті;

2) сума доходів фізичної особи – продавця, отриманих від звітної діяльності з продажу товарів на кількох цифрових платформах протягом календарного року, перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Контролюючий орган визначає базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків на підставі даних звітів про доходи підзвітних продавців, спрощених податкових розрахунків, а також інформації, отриманої від компетентних органів іноземної держави в рамках міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та іншої наявної у контролюючого органу інформації, отриманої відповідно до статей 358 і 359 цього Кодексу.

Сума доходу фізичної особи – продавця та сума утриманого оператором платформи податку, визначені в іноземній валюті, перераховуються контролюючим органом у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного (податкового) року.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку, обчисленого у передбачених цим підпунктом випадках, разом з детальним розрахунком суми податку надсилається (вручається) платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.

Таке податкове зобов'язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний сплатити суму податку, зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

1781.9. Якщо фізична особа – продавець отримує інші доходи, крім доходу від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи, такі інші доходи оподатковуються за загальними правилами, визначеними цим Кодексом.

1781.10. Суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які виплачують дохід від здійснення звітної діяльності фізичній особі – продавцю за придбані ними через цифрову платформу товари або послуги, надані під час здійснення звітної діяльності, не є податковими агентами та не зобов'язані утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб з такого доходу, якщо на момент виплати доходу оператор платформи зареєстрований як оператор платформи відповідно до статті 359 цього Кодексу.

1781.11. Під час нарахування (виплати) доходу від здійснення звітної діяльності через цифрову платформу фізичній особі, яка має статус самозайнятої особи, оператор платформи не утримує податок, якщо фізична особа зареєстрована на платформі як самозайнята особа".

23. У статті 2081 слова "спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги" в усіх відмінках замінити словами "спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів" у відповідному відмінку.

24. Статтю 292 доповнити пунктом 292.17 такого змісту:

"292.17. До обсягу доходу, що надає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, включається будь-який дохід, отриманий такою особою від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи".

25. Доповнити розділом XVIII3 такого змісту:

"Розділ XVIII3. МІЖНАРОДНЕ АДМІНІСТРАТИВНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ

Стаття 358. Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи

358.1. Загальні положення

358.1.1. Міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані фізичними особами та організаціями через цифрові платформи, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до цього Кодексу, а також на підставі та в обсязі, визначених Багатосторонньою угодою DPI.

Положення цієї статті щодо застосування Багатосторонньої угоди DPI також поширюються на інші кваліфіковані угоди компетентних органів.

Ця стаття визначає основні вимоги до встановлення підзвітними операторами платформ підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отримані підзвітними продавцями через цифрові платформи, для цілей Багатосторонньої угоди DPI (далі – звіти про доходи підзвітних продавців). Питання, не врегульовані цим Кодексом, регулюються Багатосторонньою угодою DPI, іншими кваліфікованими угодами компетентних органів, а також іншими актами законодавства, затвердженими на виконання таких міжнародних угод.

358.2. Підзвітні оператори платформ

358.2.1. Підзвітні оператори платформ зобов'язані застосовувати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних продавців серед користувачів платформи, подавати до контролюючого органу звіти про доходи підзвітних продавців у строки, визначені цим Кодексом, виконувати інші вимоги цього Кодексу, встановлені для підзвітних операторів платформ, а також нести відповідальність за порушення таких вимог у порядку, встановленому цим Кодексом.

358.3. Підзвітні продавці

358.3.1. Підзвітні оператори платформ, визначені підпунктами 1 і 2 підпункту 14.1.286.5 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, виконують передбачені цією статтею обов'язки щодо підзвітних продавців, які відповідають хоча б одній з таких умов:

є резидентами України;

є резидентами будь-якої юрисдикції, що є стороною Багатосторонньої угоди DPI;

надають в оренду нерухоме майно, розташоване в Україні;

надають в оренду нерухоме майно, розташоване в юрисдикції, що є стороною Багатосторонньої угоди DPI.

Підзвітний оператор платформи, визначений підпунктом 3 підпункту 14.1.286.5 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, виконує передбачені цією статтею обов'язки щодо підзвітних продавців, які відповідають хоча б одній з таких умов:

є резидентами України;

надають в оренду нерухоме майно, розташоване в Україні.

358.3.2. До звіту про доходи підзвітних продавців, що подається підзвітним оператором платформи відповідно до пункту 358.5 цієї статті, не включається інформація про виключених продавців.

358.4. Належна комплексна перевірка продавців платформи

358.4.1. З метою виявлення підзвітних продавців підзвітні оператори платформи зобов'язані вживати заходів належної комплексної перевірки за правилами, що підлягають застосуванню відповідно до підпункту 358.4.4 цього пункту.

358.4.2. Підзвітний оператор платформи зобов'язаний встановлювати та включати до звіту про доходи підзвітних продавців таку інформацію щодо кожного підзвітного продавця:

358.4.2.1. щодо підзвітного продавця, який є фізичною особою:

1) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);

2) основну адресу місця проживання;

3) ідентифікаційний податковий номер, присвоєний такому продавцю у юрисдикції податкового резидентства, у тому числі кожну юрисдикцію, яка видала ідентифікаційний податковий номер, та за відсутності ідентифікаційного податкового номера – місце народження такого продавця;

4) індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість такого продавця (за наявності);

5) дату народження;

358.4.2.2. щодо підзвітного продавця, який є організацією:

1) найменування;

2) адресу реєстрації місцезнаходження організації;

3) ідентифікаційний податковий номер, присвоєний такому продавцю у юрисдикції податкового резидентства, у тому числі кожну юрисдикцію, яка видала ідентифікаційний податковий номер;

4) індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість такого продавця (за наявності);

5) реєстраційний номер такого продавця (код згідно з ЄДРПОУ або унікальний ідентифікаційний номер організації, присвоєний їй при реєстрації в іноземній юрисдикції);

6) відомості про постійне представництво, через яке здійснюється звітна діяльність, із зазначенням кожної відповідної іноземної юрисдикції, в якій розташоване таке постійне представництво (за наявності);

358.4.2.3. щодо підзвітного продавця, який здійснює звітну діяльність з надання в оренду нерухомості, підзвітний оператор платформи встановлює адресу кожної одиниці оголошення об'єкта нерухомості.

358.4.3. Підзвітний оператор платформи не зобов'язаний включати до звіту про доходи підзвітних продавців інформацію про ідентифікаційний податковий номер або реєстраційний номер підзвітного продавця, якщо:

1) юрисдикція, в якій такий продавець є резидентом для цілей оподаткування, не видає (не присвоює) ідентифікаційний податковий номер або реєстраційний номер; або

2) юрисдикція, в якій такий продавець є резидентом для цілей оподаткування, не вимагає збір відповідної інформації, відповідно до Багатосторонньої угоди DPI.

Якщо підзвітний продавець є резидентом України, який перебуває на обліку в контролюючому органі, ідентифікаційним податковим номером в Україні для такого продавця є податковий номер, за яким він обліковується у контролюючому органі як платник податку, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

358.4.4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок здійснення заходів належної комплексної перевірки підзвітними операторами платформ, що відповідає вимогам Багатосторонньої угоди DPI.

358.4.5. Під час здійснення заходів належної комплексної перевірки з метою підтвердження інформації про продавця, передбаченої цією статтею, оператор платформи має право використовувати інформацію, отриману за допомогою державної послуги верифікації, наданої Україною або іноземною юрисдикцією (за наявності).

Державна послуга верифікації щодо резидентів України надається на безоплатній основі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

358.5. Подання звіту про доходи підзвітних продавців

358.5.1. Підзвітні оператори платформи зобов'язані щороку, до 31 січня року, наступного за звітним, подавати до контролюючого органу звіт про доходи підзвітних продавців. Звітним періодом вважається попередній календарний рік.

Підзвітні оператори платформи також зобов'язані до 31 січня року, наступного за звітним, надавати відомості, визначені підпунктами 2 і 3 підпункту 358.5.2 цього пункту, кожному підзвітному продавцю, інформацію про якого включено до звіту.

358.5.2. У звіті про доходи підзвітних продавців, що подається для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди DPI або іншої кваліфікованої угоди компетентних органів, підзвітний оператор платформи надає інформацію про всіх підзвітних продавців за звітний період в обсязі:

1) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) або найменування, адреса зареєстрованого місцезнаходження, ідентифікаційний податковий номер та індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (за наявності) підзвітного оператора платформи, а також комерційне найменування платформи (платформ);

2) щодо кожного підзвітного продавця, який здійснював звітну діяльність (крім діяльності з надання в оренду нерухомого майна):

а) інформацію, визначену у підпункті 358.4.2 пункту 358.4 цієї статті;

б) будь-який інший ідентифікаційний податковий номер, відомий підзвітному оператору платформи, включаючи юрисдикцію, яка його видала;

в) номер банківського або платіжного рахунку (якщо він відомий оператору платформи);

г) якщо винагороду за здійснення звітної діяльності отримує інша особа, ніж підзвітний продавець, – номер банківського або платіжного рахунку, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) / найменування власника рахунку, на який сплачується (зараховується) винагорода (якщо ця інформація відома оператору платформи);

ґ) всі юрисдикції, в яких підзвітний продавець є резидентом для цілей оподаткування;

д) загальну суму винагороди, сплачену (зараховану) протягом кожного календарного кварталу звітного періоду, та обсяг операцій звітної діяльності, щодо яких її було сплачено (зараховано);

е) суму зборів, комісій або податків, що були утримані або стягнуті підзвітним оператором платформи, протягом кожного календарного кварталу звітного періоду;

3) щодо кожного підзвітного продавця, який здійснював звітну діяльність з надання в оренду нерухомого майна:

а) інформацію, визначену у підпункті 2 цього підпункту;

б) адресу кожної одиниці оголошення об'єкта нерухомості та реєстраційний номер об'єкта нерухомості (за наявності);

в) загальну суму винагороди, сплачену (зараховану) протягом кожного кварталу звітного періоду, кількість операцій з надання в оренду кожної одиниці оголошення об'єкта нерухомості;

г) суму зборів, комісій або податків, що були утримані або стягнуті підзвітним оператором платформи протягом кожного кварталу звітного періоду;

ґ) кількість днів, упродовж яких кожна з одиниць оголошення об'єктів нерухомості була надана в оренду протягом звітного періоду (за наявності інформації), тип кожного з об'єктів нерухомості.

358.5.3. Підзвітний оператор платформи не включає до звіту про доходи підзвітних продавців інформацію щодо підзвітного продавця за звітний період, якщо інший оператор тієї самої платформи, який є підзвітним оператором платформи або кваліфікованим оператором платформи, відповідно до документально оформленої домовленості між такими операторами забезпечує подання звіту щодо всієї звітної діяльності такого підзвітного продавця на платформі за відповідний звітний період та сплату податку.

Подання іншим оператором платформи звіту про доходи підзвітних продавців лише щодо окремих видів звітної діяльності підзвітного продавця не звільняє підзвітного оператора платформи від обов'язку подання звітності відповідно до цього пункту.

358.5.4. Звіт про доходи підзвітних продавців подається виключно в електронній формі. Форма звіту про доходи підзвітних продавців, формат (стандарт) його заповнення та подання підзвітними операторами платформ до контролюючого органу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

358.5.5. Організація-нерезидент, яка зареєстрована як оператор платформи відповідно до статті 359 цього Кодексу, подає звіт про доходи підзвітних продавців в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів шляхом електронної ідентифікації.

358.5.6. Контролюючий орган здійснює збір інформації від підзвітних операторів платформ, зберігання, захист такої інформації та передачу відомостей до компетентного органу іноземної юрисдикції чи підзвітному оператору платформи, від якого вона була отримана (у разі необхідності виправлення або уточнення інформації щодо підзвітного продавця). Забороняється надання контролюючим органом інформації щодо підзвітних продавців (зокрема отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам, крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, у порядку, визначеному положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

358.6. Контроль за поданням звітів про доходи підзвітних продавців

358.6.1. Якщо контролюючий орган отримує повідомлення про помилки у поданому звіті про доходи підзвітних продавців від компетентного органу іншої юрисдикції на підставі Багатосторонньої угоди DPI, контролюючий орган протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення повідомляє підзвітного оператора платформ про необхідність виправлення помилок або уточнення інформації у поданому звіті.

У разі отримання запиту (повідомлення) від контролюючого органу та необхідності уточнення інформації про підзвітного продавця підзвітний оператор платформи зобов'язаний звернутися до такого підзвітного продавця, а підзвітний продавець зобов'язаний надати протягом 15 календарних днів підтвердні документи, дані або інформацію, що є надійними та отримані з незалежного джерела, такі як дійсний ідентифікаційний документ та/або актуальне свідоцтво податкового резидента.

Для цілей цієї статті ідентифікаційним документом є:

для фізичної особи – документ, що посвідчує особу, виданий органом державної влади України або уповноваженим органом іноземної юрисдикції, в якому зазначено її прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності);

для організації – витяг з ЄДРПОУ або відповідний документ, виданий уповноваженим органом іноземної юрисдикції.

Підзвітний оператор платформи зобов'язаний подати до контролюючого органу виправлений звіт про доходи підзвітних продавців або надати пояснення не пізніше 30 календарних днів з дня отримання запиту (повідомлення) від контролюючого органу.

358.6.2. Підзвітний оператор платформи, який самостійно виявив помилки у раніше поданому звіті про доходи підзвітних продавців, починаючи з 1 лютого року, наступного за звітним, зобов'язаний подати до контролюючого органу виправлений звіт не пізніше 10 календарних днів з дня виявлення помилки.

358.6.3. Перевірка з питань дотримання підзвітним оператором платформи вимог цієї статті проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

358.7. Зберігання документів, що підтверджують здійснення підзвітним оператором платформи заходів належної комплексної перевірки

358.7.1. Під час здійснення заходів належної комплексної перевірки підзвітний оператор платформи має право покладатися на загальнодоступну інформацію або підтвердження від продавця, використовувати всю інформацію та документи, наявні у його розпорядженні, а у випадках, визначених цією статтею, також зобов'язаний отримати від продавця підтвердні документи, такі як дійсний ідентифікаційний документ та/або актуальне свідоцтво податкового резидента.

358.7.2. Підзвітні оператори платформи зобов'язані зберігати документи (у тому числі електронні), їхні копії, записи, дані, інформацію та документи щодо заходів, вжитих підзвітними операторами платформи для виконання вимог цієї статті, у тому числі всі документи, надані продавцями, не менше 1825 днів з дня, наступного за граничним строком подання звіту про доходи підзвітних продавців, для складення якого використовуються або якого стосуються зазначені документи.

358.7.3. Якщо після двох нагадувань підзвітного оператора платформи, але не раніше спливу 60 календарних днів з дня надсилання запиту підзвітним оператором платформи, продавець не надає оператору інформацію або документи, необхідні для виконання оператором платформи вимог цієї статті, підзвітний оператор платформи зобов'язаний або припинити ділові відносини з продавцем, або припинити доступ продавця до платформи, або зупинити виплату винагороди продавцю до надання ним запитуваної інформації або документів.

358.8. Звіт про доходи підзвітних продавців не є податковою декларацією підзвітного оператора платформи або її частиною та не прирівнюється до податкової звітності оператора платформи чи продавця. Норми цієї статті є спеціальними щодо інших норм цього Кодексу в частині визначення правил підготовки, подання та перевірки звітів про доходи підзвітних продавців. Штрафні (фінансові) санкції, передбачені цим Кодексом за порушення вимог зберігання первинних документів, ведення та подання податкової звітності, не застосовуються за порушення вимог цієї статті.

Стаття 359. Порядок реєстрації операторів платформ та особливості податкового контролю щодо осіб-нерезидентів, зареєстрованих як оператори платформ

359.1. Реєстр операторів платформ

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр операторів платформ, в якому міститься інформація про підзвітних операторів платформ, кваліфікованих операторів платформ, які є податковими агентами, та виключених операторів платформ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде та оприлюднює реєстр операторів платформ у відкритому доступі на своєму офіційному вебсайті.

Реєстр операторів платформ містить таку інформацію:

найменування оператора платформи;

країна резидентства оператора платформи;

ідентифікаційні та контактні дані оператора платформи;

найменування платформи, спосіб доступу до неї;

інформація про інших операторів платформи (за наявності) із зазначенням розподілу повноважень щодо подання звітів про доходи підзвітних продавців;

види звітної діяльності, які здійснюються через платформу;

валюта для цілей подання звіту про доходи підзвітних продавців і сплати податку (для осіб-нерезидентів);

перелік зборів, комісій, що підлягають утриманню або нарахуванню оператором платформи;

перелік податків та ставок податків, що підлягають утриманню або нарахуванню оператором платформи;

дата включення до реєстру;

дата виключення з реєстру.

Реєстрація платника податку як оператора платформи здійснюється шляхом включення особи до реєстру операторів платформ на підставі заяви про реєстрацію оператора платформи.

Порядок ведення реєстру операторів платформ затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

359.2. Реєстрація операторів платформ

Оператори платформ (крім кваліфікованих операторів, які не є податковими агентами для цілей статті 1781 цього Кодексу) зобов'язані подати до контролюючого органу заяву про реєстрацію як оператора платформи (далі – заява про реєстрацію) протягом 60 календарних днів з дня укладення першого договору про надання продавцям повного або часткового доступу до платформи, але не пізніше ніж до початку зарахування винагороди на користь фізичних осіб – продавців.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як оператора платформи, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію з урахуванням доданих до неї документів встановлено, що програмне забезпечення, через яке здійснює діяльність така особа, не є платформою у розумінні підпункту 14.1.286.1 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, або у разі недотримання порядку подання заяви про реєстрацію, визначеного цим пунктом.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як оператора платформи контролюючий орган протягом трьох робочих днів після надходження заяви про реєстрацію повинен включити таку особу до реєстру операторів платформ і в той самий термін направити їй інформацію про:

реєстрацію як оператора платформи;

звітний (податковий) період, граничні строки подання звітів про доходи підзвітних продавців, спрощених податкових розрахунків, граничні строки і порядок сплати податкових зобов'язань.

У разі виникнення змін в облікових відомостях (крім змін, що підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) особа, зареєстрована як оператор платформи, повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання відповідної заяви для внесення змін до облікових відомостей не пізніше ніж за 10 робочих днів, що настають за днем, коли виникли такі зміни.

Відомості щодо валюти для цілей подання звіту про доходи підзвітних продавців і сплати податку не підлягають зміні протягом податкового (звітного) року. У разі зміни валюти з початку наступного податкового (звітного) року особа-нерезидент, зареєстрована як оператор платформи, повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, шляхом подання відповідної заяви для внесення змін до облікових відомостей не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку такого року.

Якщо дві та більше організації є операторами щодо однієї платформи, усі оператори платформи підлягають реєстрації. Заяву про реєстрацію усіх операторів однієї платформи може подати один із таких операторів, якщо він уповноважений усіма іншими операторами на подання звітів про доходи підзвітних продавців щодо цієї платформи та на виконання обов'язків, передбачених статтею 1781 цього Кодексу.

Якщо організація є підзвітним оператором щодо двох і більше платформ, такий оператор реєструється як один підзвітний оператор із зазначенням усіх платформ, оператором яких він є.

Порядок реєстрації операторів платформ, порядок підтвердження операторами платформи виконання ними умов для визнання виключеними операторами платформи, форма заяви про реєстрацію оператора платформи та внесення змін до облікових відомостей затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заява про реєстрацію оператора платформи та внесення змін до облікових відомостей заповнюється державною мовою, а для нерезидентів – державною або англійською мовою.

359.3. Особливості реєстрації особи-нерезидента як оператора платформи

Заява особи-нерезидента про реєстрацію оператора платформи разом із копіями витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації такої особи-нерезидента, та документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), подаються до контролюючого органу в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів шляхом електронної ідентифікації.

Якщо така особа-нерезидент не зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до пункту 2081.2 статті 2081 цього Кодексу, протягом 180 календарних днів з дати реєстрації особи-нерезидента як оператора платформи така особа-нерезидент направляє до контролюючого органу офіційний лист, в якому підтверджує відомості, надані під час реєстрації як оператора платформи.

Реєстрація нерезидента як оператора платформи та взаємодія такої особи-нерезидента з контролюючим органом здійснюються шляхом електронної ідентифікації з використанням доменного імені нерезидента та/або за бажанням особи-нерезидента – з використанням інших дозволених технологій електронної ідентифікації платника податків, визначених для цілей цього Кодексу. Порядок електронної ідентифікації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів-нерезидентів.

359.4. Обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи

Якщо після завершення граничного строку для сплати штрафу, застосованого контролюючим органом відповідно до пункту 117.7 статті 117 цього Кодексу, оператор платформи не зареєструвався як оператор платформи у порядку, визначеному цією статтею, контролюючий орган звертається до суду щодо обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи.

Обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи, встановлюється до моменту його реєстрації як оператора платформи у порядку, визначеному цією статтею, і може бути достроково скасовано за рішенням контролюючого органу або суду.

359.5. Припинення реєстрації операторів платформ

Припинення реєстрації оператора платформи здійснюється на підставі:

1) заяви про припинення реєстрації оператора платформи (далі – заява про припинення реєстрації), яка подається у разі настання будь-якої з таких подій:

оператор платформи припиняє відповідати умовам підзвітного оператора, передбаченим підпунктом 14.1.286.5 підпункту 14.1.286 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

кваліфікований оператор платформи перестає бути податковим агентом для цілей статті 1781 цього Кодексу;

відбулася заміна оператора платформи, уповноваженого подавати звіт про доходи підзвітних продавців щодо платформи.

Разом із заявою про припинення реєстрації оператор платформи подає документи та іншу інформацію, що обґрунтовує наявність підстав для припинення реєстрації, а також надає підтвердження припинення ділових відносин з усіма продавцями та підтвердження подання звіту про доходи підзвітних продавців за період, у якому припинено ділові відносини з останнім продавцем;

2) рішення контролюючого органу, якщо діяльність оператора платформи припинено у встановленому законом порядку (ліквідовано або реорганізовано юридичну особу).

Контролюючий орган протягом трьох робочих днів після надходження заяви про припинення реєстрації повинен направити такій особі інформацію про:

дату, з якої реєстрацію оператора платформи буде припинено;

наслідки припинення реєстрації оператора платформи.

У разі припинення реєстрації оператора платформи останнім звітним періодом є період, в якому подано заяву про припинення реєстрації або прийнято рішення, передбачене цим пунктом. При цьому сума надміру сплаченого податку не підлягає поверненню.

За відсутності належних підстав для подання заяви про припинення реєстрації та/або відсутності документального підтвердження таких підстав контролюючий орган протягом трьох робочих днів після надходження заяви про припинення реєстрації направляє такій особі рішення про відмову в припиненні реєстрації оператора платформи із зазначенням причини відмови.

Форми заяви про припинення реєстрації, рішення про припинення реєстрації оператора платформи та рішення про відмову в припиненні реєстрації оператора платформи затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок прийняття рішення про припинення реєстрації оператора платформи та рішення про відмову в припиненні реєстрації оператора платформи затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, його переклад англійською мовою розміщується на спеціальному портальному рішенні для користувачів-нерезидентів.

359.6. Особливості податкового контролю щодо особи-нерезидента, зареєстрованої як оператор платформи

Контролюючі органи мають право проводити виключно камеральні спеціальні перевірки щодо особи-нерезидента, зареєстрованої як оператор платформи.

Камеральною спеціальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у звіті про доходи підзвітних продавців, виправленому звіті про доходи підзвітних продавців, спрощеному податковому розрахунку, уточнюючому спрощеному податковому розрахунку, інформації, отриманої від компетентних органів у рамках міжнародного автоматичного обміну інформацією, а також іншої інформації, отриманої відповідно до статей 358 і 359 цього Кодексу.

Строк проведення камеральної спеціальної перевірки не може перевищувати шість місяців з дня подання відповідно спрощеного податкового розрахунку та/або звіту про доходи підзвітних продавців.

За результатами камеральної спеціальної перевірки, у разі встановлення порушень, складається виключно податкове повідомлення, що містить детальний розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, а також обставини вчиненого правопорушення, встановлені під час камеральної спеціальної перевірки, і граничні строки сплати грошового зобов'язання.

Контролюючий орган може надсилати особі-нерезиденту, зареєстрованій як оператор платформи, запити на отримання інформації (далі – електронний запит) в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів з одночасним повідомленням на електронну адресу, зазначену нерезидентом під час реєстрації як платника податку.

В електронному запиті зазначаються:

перелік інформації, що запитується;

перелік документів, що пропонується надати;

строк та спосіб надання інформації;

наслідки ненадання або несвоєчасного надання відповіді на електронний запит.

Особа-нерезидент зобов'язана надати відповідь на електронний запит протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем його отримання, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів-нерезидентів.

Форма електронного запиту, визначеного цим пунктом, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

26. У розділі XX "Перехідні положення":

1) підрозділ 1 доповнити пунктом 37 такого змісту:

"37. Починаючи з 1 січня року, наступного за третім календарним роком після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–IX", для цілей оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи відповідно до пункту 167.6 статті 167 і статті 1781 цього Кодексу встановлюються ставки податку 6,5 відсотка та 19,5 відсотка.

Для цілей оподаткування доходів фізичних осіб – продавців від здійснення звітної діяльності через цифрові платформи відповідно до пункту 167.6 статті 167 і статті 1781 цього Кодексу після припинення справляння військового збору встановлюються ставки податку 5 відсотків та 18 відсотків";

2) в абзаці шостому підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 слова "без озброєння" виключити;

3) у підрозділі 10:

пункт 161 доповнити підпунктом 1.71 такого змісту:

"1.71. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу оподатковуються за ставками, визначеними пунктом 167.6 статті 167 цього Кодексу";

доповнити пунктом 532 такого змісту:

"532. Багатосторонній автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, здійснюється на підставі Багатосторонньої угоди DPI після приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди DPI та у строки, визначені розділом 3 Багатосторонньої угоди DPI.

Вимоги статті 358 цього Кодексу застосовуються операторами платформ з 1 січня 2027 року.

Для цілей Багатосторонньої угоди DPI першим звітним періодом є період, що розпочинається 1 січня 2027 року та завершується 31 грудня 2027 року.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює граничний строк подання у 2028 році звіту про доходи підзвітних продавців за перший звітний період, але не раніше 31 січня 2028 року.

Оператори платформ зобов'язані зареєструватися як оператори платформи за правилами статті 359 цього Кодексу до 1 січня 2027 року.

За порушення, вчинені операторами платформ під час подання звіту про доходи підзвітних продавців та спрощеного податкового розрахунку за звітний період, що розпочинається 1 січня 2027 року та завершується 31 грудня 2027 року, штрафні (фінансові) санкції, передбачені пунктами 1182.3 і 1182.4 статті 1182 та пунктом 119.4 статті 119 цього Кодексу, застосовуються у 0,5 розміру відповідного штрафу";

пункт 69 доповнити підпунктом 69.142 такого змісту:

"69.142. З 1 січня 2026 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об'єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ земельних ділянок, визначених цим підпунктом.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:

для фізичних осіб – власників об'єктів житлової нерухомості, зазначених в абзаці першому цього підпункту:

у селах – не більш як 0,25 гектара,

у селищах – не більш як 0,15 гектара,

у містах – не більш як 0,1 гектара;

для фізичних та юридичних осіб – власників об'єктів нежитлової нерухомості, зазначених в абзаці першому цього підпункту, та юридичних осіб – власників об'єктів житлової нерухомості, зазначених в абзаці першому цього підпункту:

100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об'єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий об'єкт нерухомого майна.

Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період, починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов'язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:

якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;

якщо обов'язок внесення плати перейшов до іншого суб'єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об'єкта нерухомого майна, – сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму".

27. У тексті Кодексу слова "веб-сайт", "веб-сторінка", "веб-портал" в усіх відмінках і числах замінити словами "вебсайт", "вебсторінка", "вебпортал" у відповідному відмінку і числі.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

пункту 25 розділу I цього Закону (щодо доповнення Податкового кодексу України розділом XVIII3), який набирає чинності з 1 листопада 2026 року, але не раніше дати приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди DPI;

пунктів 5, 18, 19, підпункту 2 пункту 20, пунктів 21, 22, 24, підпункту 1 пункту 26 розділу I цього Закону (щодо внесення змін до статей 51, 167, 168, підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170, статей 171, 292 Податкового кодексу України та доповнення Податкового кодексу України статтею 1781, доповнення підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктом 37), які набирають чинності з 1 січня 2027 року;

абзаців сьомого – сорок шостого (щодо внесення змін до статей 71, 73 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального") та абзаців п'ятдесят третього – шістдесят третього (щодо доповнення пунктами 36 і 37 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального") підпункту 10 пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 1 січня 2027 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) статтю 3 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) доповнити абзацом такого змісту:

"Дія цього Кодексу та законодавства про працю не поширюється на відносини між оператором платформи та підзвітними продавцями щодо надання через платформу особистих послуг за умови, що інформацію про оператора платформи включено до переліку операторів платформ, які перебувають на обліку в контролюючому органі, що оприлюднюється відповідно до вимог Податкового кодексу України";

2) у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

частину першу доповнити пунктом 8 такого змісту:

"8) обмеження доступу до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи у порядку, встановленому Податковим кодексом України";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Рішення суду у справах, визначених пунктами 1–4, 7 і 8 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1–4, 7 і 8 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню";

3) у Законі України "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 9, ст. 73 із наступними змінами):

назву викласти в такій редакції:

"Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів, напівфабрикатів з їх використанням і деякі види каменю";

доповнити статтею 11 такого змісту:

"Стаття 11. Затвердити ставки вивізного (експортного) мита на такі види каменю:

Код товару згідно з УКТ ЗЕД

Найменування товарів

Ставка вивізного (експортного) мита в євро за один кілограм ваги нетто товару

2516 11 00 00

граніт необроблений або начорно оброблений

0,3

2516 12 00 00

граніт лише розрізаний, розпиляний чи розділений іншим способом на блоки або плити прямокутної чи квадратної форми

0,3

2516 90 00 00

інші камені для монументів чи будівництва

0,3";

пункт 1 статті 4 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Ставки вивізного (експортного) мита, визначені статтею 11 цього Закону, вступають у силу через 45 днів з дня, наступного за днем опублікування Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів" і діють протягом 10 років";

4) частину третю статті 2082 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14–17, ст. 133; 2015 р., № 36, ст. 360; 2025 р., № 15, ст. 37), доповнити абзацом шостим такого змісту:

"Якщо у період з дня початку конкурсу до дня утворення дорадчої групи експертів розпочався новий конкурс на посаду члена Рахункової палати внаслідок дострокового припинення членом Рахункової палати повноважень або звільнення з посади члена Рахункової палати до закінчення строку його повноважень, такі конкурси об'єднуються в один конкурс на посади членів Рахункової палати, вакантні станом на дату утворення дорадчої групи експертів";

5) у підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 49, ст. 2056 із наступними змінами) слова і цифри "більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради" замінити словами і цифрами "більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени правління банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради";

6) у пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 39, ст. 600 із наступними змінами) слово "десять" замінити словом "двадцять";

7) у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 25, ст. 171 із наступними змінами):

у пункті 37 частини першої статті 1:

абзац восьмий доповнити словами "керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України";

абзац двадцять перший доповнити словами і цифрами "працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі";

частину чотирнадцяту статті 11 викласти в такій редакції:

"14. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, такі заходи:

1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії;

2) одержувати дозвіл керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою);

3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов'язані ділові відносини чи операції з такими особами;

4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.

Обсяг дій суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, має бути пропорційним ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен забезпечити належне застосування ризик-орієнтованого підходу під час обслуговування клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей, особами, пов'язаними з політично значущими особами, з метою встановлення обґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин), унеможливлення безпідставної відмови від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей, особами, пов'язаними з політично значущими особами, ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення необґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин) та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції та/або порушення вимог цієї частини щодо вжиття заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, зокрема безпідставне вжиття таких заходів.

У разі відмови клієнту, який (бенефіціарний власник якого) є політично значущою особою, членом її сім'ї, особою, пов'язаною з політично значущою особою, у встановленні (підтриманні) ділових відносин та/або проведення фінансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом п'яти робочих днів надати такому клієнту пояснення з обґрунтуванням причини такої відмови у письмовій формі.

У разі якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний продовжувати враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, протягом дванадцяти місяців з дня, наступного за днем припинення такою особою виконання визначних публічних функцій. Після закінчення цього строку суб'єкт первинного фінансового моніторингу може продовжувати вживати заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, виключно відповідно до вимог абзаців п'ятнадцятого – двадцятого цієї частини.

При цьому суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема:

рівень впливу, що особа може ще мати;

обсяг повноважень, якими вона була наділена;

зв'язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.

Після спливу дванадцяти місяців з дня припинення виконання особою визначних публічних функцій суб'єкт первинного фінансового моніторингу може продовжувати вживати заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, виключно за наявності обґрунтованого та документально підтвердженого високого чи неприйнятно високого рівня ризику, встановленого на підставі індивідуальної оцінки ризику відповідно до частини другої статті 7 цього Закону.

У разі вжиття заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, після спливу дванадцяти місяців з дня припинення виконання особою визначних публічних функцій суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний повідомити про це таку особу з обґрунтуванням причини продовження вжиття таких заходів у письмовій формі. Такі причини мають бути індивідуальними, належним чином задокументованими та пов'язаними з конкретними ризиками.

Належність особи до категорії політично значущих осіб після спливу дванадцяти місяців з дня припинення виконання нею визначних публічних функцій не може бути єдиною або достатньою підставою для вжиття заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини, до такої особи, членів її сім'ї та осіб, пов'язаних з нею.

Клієнт має право звернутися до суб'єкта первинного фінансового моніторингу з вимогою про перегляд рішення про продовження вжиття щодо нього заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини.

У разі якщо з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій минуло більше дванадцяти місяців і фінансові операції, які проводила така особа протягом цього часу, становили низький ризик, а також якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу не виявив ознак, що ділові відносини з такою особою становлять ризики, властиві політично значущим особам, такий суб'єкт первинного фінансового моніторингу не вживає (припиняє вживати) стосовно такої особи заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини.

У разі якщо з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій минуло більше дванадцяти місяців і фінансові операції, які проводила така особа протягом цього часу, становили низький ризик, а також якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу не виявив ознак, що ділові відносини з членами її сім'ї та особами, пов'язаними з нею, становлять ризики, такий суб'єкт первинного фінансового моніторингу не вживає (припиняє вживати) стосовно членів сім'ї політично значущої особи та осіб, пов'язаних з нею, заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини.

Страховики, страхові (перестрахові) брокери, крім заходів, передбачених цією частиною, здійснюють також заходи для встановлення факту про те, чи є політично значуща особа вигодонабувачем (вигодоодержувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодонабувача (вигодоодержувача) за договором страхування життя. У разі встановлення факту, що така особа є вигодонабувачем (вигодоодержувачем) та/або кінцевим бенефіціарним власником вигодонабувача (вигодоодержувача), до здійснення страхової виплати за таким договором інформація про такий факт повідомляється керівнику суб'єкта первинного фінансового моніторингу та проводиться на постійній основі моніторинг ділових відносин з таким вигодонабувачем (вигодоодержувачем) з урахуванням рекомендацій відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу, за результатами якого приймається рішення про інформування спеціально уповноваженого органу";

8) у Законі України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089–IX із наступними змінами:

частину другу статті 8 доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) повідомлень про обов'язок обмеження доступу до веб-сайтів, визначених рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику";

у частині восьмій статті 10:

у пункті 1:

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України про порушення законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр в умовах надзвичайного або воєнного стану";

доповнити абзацом дев'ятим такого змісту:

"центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щодо невиконання постачальниками електронних комунікаційних послуг обов'язку з обмеження доступу до веб-сайтів, визначених рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику";

доповнити пунктом 13 такого змісту:

"13) з метою перевірки виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг розпоряджень національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану";

частину третю статті 18 доповнити пунктами 19 і 20 такого змісту:

"19) обмежувати доступ до веб-сайтів, визначених рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які надають можливість продажу або на яких здійснюється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;

20) на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до цифрової платформи, оператор якої не зареєстрований як оператор платформи у порядку, встановленому Податковим кодексом України";

у частині третій статей 1151, 1152, 1153 слово "Постачальники" замінити словами "Регуляторний орган та постачальники";

доповнити статтею 1154 такого змісту:

"Стаття 1154. Порядок обмеження доступу до веб-сайтів, які надають можливість продажу або на яких здійснюється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння

1. Регуляторний орган протягом трьох робочих днів з дня отримання від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про перелік веб-сайтів, доступ до яких на території України підлягає обмеженню постачальниками електронних комунікаційних послуг, інформує постачальників електронних комунікаційних послуг через електронну регуляторну платформу про обов'язок обмеження такого доступу.

2. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення регуляторного органу обмежити доступ до відповідних веб-сайтів на території України.

3. Регуляторний орган та постачальники електронних комунікаційних послуг не несуть відповідальності за наслідки обмеження доступу до веб-сайтів, що здійснюється відповідно до цієї статті";

у частині першій статті 126:

абзац перший пункту 3 викласти в такій редакції:

"3) у разі невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень законодавства про електронні комунікації чи радіочастотний спектр, ненадання чи надання недостовірної звітності, інформації щодо змін відомостей, зазначених у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, чи іншої інформації, передбаченої цим Законом, – штраф у розмірі: 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб'єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб'єктів середнього підприємництва, 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб'єктів великого підприємництва";

доповнити пунктами 13–15 такого змісту:

"13) у разі невиконання постачальниками електронних комунікаційних послуг обов'язку обмеження доступу до веб-сайтів, визначених рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, які надають можливість продажу або на яких здійснюється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, – штраф у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного вчинення такого порушення упродовж календарного року – 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

14) у разі невиконання розпорядження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану, передбаченого частиною восьмою статті 32 цього Закону, – штраф у розмірі: 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб'єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб'єктів середнього підприємництва, 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – для суб'єктів великого підприємництва.

У разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення застосовується штраф у розмірі 2 тисяч, 5 тисяч та 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно;