Стаття 80. Основні засади співпраці з приватним інвестором з метою розвитку фахової передвищої освіти

1. У сфері фахової передвищої освіти може здійснюватися співпраця з приватним інвестором, у тому числі із залученням приватних інвестицій. Правовими засадами залучення приватного інвестора у сфері освіти є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, цей Закон, інші законодавчі акти, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Співпраця з приватним інвестором з метою розвитку фахової передвищої освіти може передбачати: 1) створення та/або спільне фінансування закладів фахової передвищої освіти, а також юридичних і фізичних осіб, які провадять освітню діяльність; 2) утворення та/або спільне фінансування і розвиток баз практичної підготовки; 3) утворення та/або спільне фінансування і експлуатацію інноваційних підприємств на базі існуючих закладів; 4) розроблення і розвиток сучасних технологій освіти, навчання; 5) професійно-практичну підготовку; 6) запровадження спільних програм фінансування підготовки фахівців у сфері фахової передвищої освіти тощо; 7) здійснення заходів щодо соціального захисту та поліпшення житлових умов працівників сфери фахової передвищої освіти та її здобувачів; 8) інші заходи, визначені законодавством та установчими документами закладу фахової передвищої освіти.

3. Фінансування підтримки фахової передвищої освіти може здійснюватися за рахунок: 1) фінансових ресурсів приватного інвестора та інвестиційних програм; 2) фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; 3) коштів державного та місцевих бюджетів; 4) інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Залучення інвестицій приватного інвестора в об’єкти державної та комунальної власності здійснюється без зміни цільового призначення та форми власності таких об’єктів.

5. Рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки, надані приватному інвестору у тимчасове користування, не може бути предмет ез зміни цільового призначення та форми власності таких об’єктів.

5. Рухоме та/або нерухоме державне та/або комунальне майно, у тому числі земельні ділянки, надані приватному інвестору у тимчасове користування, не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які дії, наслідком яких може бути припинення державної чи комунальної власності на відповідні об’єкти.