Стаття 89. Спільна сумісна власність на земельну ділянку

1. Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. {Частина перша статті 89 із змінами, внесеними згідно з Законом № 417-VIII від 14.05.2015 }

2. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку. {Частину другу статті 89 доповнено пунктом "г" згідно з Законом № 417-VIII від 14.05.2015 }

3. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

4. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. {Частина четверта статті 89 із змінами, внесеними згідно з Законом № 417-VIII від 14.05.2015 }

5. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. title: Земельний кодекс України nreg: 2768-14 Розділ III Глава 14 Стаття 89 - 1 . Особливості набуття і реалізація права довірчої власності на земельні ділянки

1. У разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється, довірчий власник має права та виконує обов’язки власника земельної ділянки з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та Цивільним кодексом України. {Частина перша статті 89 - 1 в редакції Закону № 3065-IX від 02.05.2023 }

2. З дня набуття особою права довірчої власності на земельну ділянку (якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється) до довірчого власника переходять усі права та обов’язки власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, емфітевзису, суперфіцію, договорами про встановлення земельного сервітуту. Довірчий власник земельної ділянки, якщо це передбачено договором, за яким встановлюється довірча власність, та якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється, може передавати земельну ділянку у користування третім особам лише на праві оренди з такими особливостями: строк оренди землі припиняється з моменту звернення стягнення на земельну ділянку; орендар не може здійснювати на земельній ділянці будівництво, видобування корисних копалин або здійснювати поліпшення, які неможливо відокремити від земельної ділянки без завдання шкоди. Якщо це передбачено договором, за яким встановлюється довірча власність, та якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється, довірчий власник має право укладати договори про встановлення земельних сервітутів. Строк таких сервітутів припиняється з моменту звернення стягнення на земельну ділянку. {Частина друга статті 89 - 1 в редакції Закону № 3065-IX від 02.05.2023 }

3. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності: здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок; погоджувати документацію із землеустрою; ініціювати питання щодо зміни цільового приз title: Земельний кодекс України nreg: 2768-14 Розділ III Глава 14 Стаття 89 - 1 . Особливості набуття і реалізація права довірчої власності на земельні ділянки від 02.05.2023 }

3. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності: здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок; погоджувати документацію із землеустрою; ініціювати питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки; відчужувати земельну ділянку в порядку викупу її для суспільних потреб.

4. Земельні ділянки державної та комунальної власності не можуть бути об’єктами права довірчої власності. {Кодекс доповнено статтею 89 - 1 згідно з Законом № 132-IX від 20.09.2019 }