Стаття 96. Примусове лікування
1. Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
2. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах. {Стаття 96 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV Стаття 96 - 1 . Спеціальна конфіскація {Статтю 96 - 1 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2022 від 30.06.2022 }
1. Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159 - 1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209 - 1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212 - 1, частиною першою статей 222, 229, 239 - 1, 239 - 2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363 - 1, 364 - 1, 365 - 2 цього Кодексу.
2. Спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду; 2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; 4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру; 5) ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.
3. У випадках, коли об’єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі: 1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності; 2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев’ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними. {Коде title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV Стаття 96 - 1 . Спеціальна конфіскація и від кримінальної відповідальності; 2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев’ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними. {Кодекс доповнено статтею 96 - 1 згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013 ; в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 731-VIII від 08.10.2015 ; текст статті 96 - 1 в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 743-VIII від 03.11.2015 ; текст статті 96 - 1 в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV Стаття 96 - 2 . Випадки застосування спеціальної конфіскації {Статтю 96 - 2 визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2022 від 30.06.2022 }
1. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
2. У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
3. Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв’язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
4. Спеціальна конфіскація також застосовується одно title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV Стаття 96 - 2 . Випадки застосування спеціальної конфіскації ільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
4. Спеціальна конфіскація також застосовується одночасно із заходами кримінально-правового характеру у кримінальних провадженнях щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, до грошей, цінностей чи іншого майна юридичної особи, якщо воно: 1) було одержано внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та/або є доходами, отриманими безпосередньо від використання такого майна; 2) призначалося (використовувалося) для фінансування або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння, або винагороди за його вчинення; 3) було предметом зазначеного суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходить у власність держави; 4) було використано як засіб вчинення суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про його незаконне використання. У разі якщо гроші, цінності чи інше майно, зазначене у пунктах 1-4 цієї частини, було повністю або частково перетворене в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація такого майна на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок його використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
5. Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV Стаття 96 - 2 . Випадки застосування спеціальної конфіскації ті такого майна.
5. Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
6. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. {Частину шосту статті 96 - 2 виключено на підставі Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 } {Кодекс доповнено статтею 96 - 2 згідно із Законом № 222-VII від 18.04.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1261-VII від 13.05.2014 , № 770-VIII від 10.11.2015 , № 1019-VIII від 18.02.2016 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 361-IX від 06.12.2019 , № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 3 . Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру
1. Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є: 1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368 - 3, частинах першій і другій статті 368 - 4, статтях 369 і 369 - 2 цього Кодексу; 2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368 - 3 , частинах першій і другій статті 368 - 4 , статтях 369 і 369 - 2 цього Кодексу; 3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111 - 1, 258-258 - 6 цього Кодексу; 4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 114 - 2, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159 - 1, статтями 160, 260, 262, 436, 437-439, 442, 442 - 1, 444, 447 цього Кодексу; 5) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386 цього Кодексу; 6) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156 - 1, 301 - 1-303 цього Кодексу.
2. Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи є встановлені фактичні обставини, що свідчать про: 1) вчинення її уповноваженою особою, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 3 . Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру рактеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи є встановлені фактичні обставини, що свідчать про: 1) вчинення її уповноваженою особою, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу; 2) незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу; 3) незабезпечення виконання покладених на уповноважену особу юридичної особи законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо здійснення нагляду та/або контролю за діями осіб, які діють від імені юридичної особи або за дорученням її уповноважених осіб, є членами її колегіальних органів або найманими працівниками, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу; 4) вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, з відома її уповноважених осіб, засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника, члена наглядової ради. Застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підстав, пере title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 3 . Підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру етвертою статті 18 цього Кодексу, з відома її уповноважених осіб, засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника, члена наглядової ради. Застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених цією частиною, не потребує встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 цього Кодексу. Примітка 1. Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти будь-яких фізичних осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи, договору, інструкцій або інших усних чи письмових дозволів мають право діяти від імені юридичної особи або представляти її інтереси.
2. Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 109, 110, 113, 114 - 2, 146, 147, 152-156 - 1, частинами другою - четвертою статті 159 - 1, статтями 160, 209, 255, 260, 262, 301 - 1-303, 306, 343, 345, 347, 348, 349, частинами першою і другою статті 368 - 3, частинами першою і другою статті 368 - 4, статтями 369, 369 - 2, 376-379, 386, 436, 437-439, 442, 442 - 1, 444, 447 цього Кодексу, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності, або якщо неправомірна вигода була запропонована, обіцяна чи надана за вчинення чи невчинення будь-якої дії або за бездіяльність чи вплив на прийняття рішення в інтересах юридичної особи. {Стаття 96 - 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1261-VII від 13.05.2014 , № 731-VIII від 08.10.2015 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 361-IX від 06.12.2019 , № 1256-IX від 18.02.2021 , № 2108-IX від 03.03.2022 , № 2160-IX від 24.03.2022 , № 2997-IX від 21.03.2023 , № 4012-IX від 09.10.2024 , № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 4 . Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру
1. Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 96 - 3 цього Кодексу, можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій. Заходи кримінально-правового характеру при вчиненні суспільно небезпечного діяння стосовно службових осіб іноземних держав у випадках, передбачених частиною другою статті 96 - 3 цього Кодексу, можуть бути застосовані до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, а також міжнародні (неурядові) організації, інші юридичні особи, створені відповідно до вимог національного чи міжнародного права (крім органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).
2. Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 96 - 3 цього Кодексу, можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права. Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 відсотків в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефект title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 4 . Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права. Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 відсотків в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, що вчинене державою, суб’єктами державної власності або державного управління.
3. У разі реорганізації юридичних осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до їх правонаступників, до яких перейшли майно, права та обов’язки, пов’язані з вчиненням кримінальних правопорушень, зазначених пунктами 1-6 частини першої статті 96 - 3 цього Кодексу. {Стаття 96 - 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1261-VII від 13.05.2014 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 361-IX від 06.12.2019 , № 720-IX від 17.06.2020 , № 1256-IX від 18.02.2021 , № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 5 . Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру
1. Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого кримінального правопорушення, зазначеного у статті 96 - 3 цього Кодексу, і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) три роки - у разі вчинення кримінального проступку; 2) п’ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину; 3) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 4) п’ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених частиною другою статті 96 - 3 цього Кодексу, якщо з дня вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, і до дня набрання законної сили рішенням суду щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру минули такі строки: а) п’ять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки нетяжкого злочину; б) десять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки тяжкого злочину; в) п’ятнадцять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки особливо тяжкого злочину.
2. Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зупиняється, якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96 - 3 цього Кодексу, переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.
3. Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру переривається, якщо до закінчення передбачених у ч title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 5 . Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру ребіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.
3. Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру переривається, якщо до закінчення передбачених у частинах першій та другій цієї статті строків її уповноважена особа повторно вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96 - 3 цього Кодексу.
4. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого кримінального правопорушення, зазначеного у статті 96 - 3 цього Кодексу. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення. {Стаття 96 - 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 6 . Види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб
1. До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру: 1) штраф; 2) конфіскація майна; 3) ліквідація; 4) додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру.
2. До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов’язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою. У випадках, передбачених частиною другою статті 96 - 3 цього Кодексу, до юридичної особи можуть застосовуватися такі додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру: 1) тимчасові обмеження діяльності юридичної особи; 2) тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг. У випадках, передбачених частиною другою статті 96 - 3 цього Кодексу, до юридичної особи не застосовуються ліквідація та конфіскація майна. {Стаття 96 - 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 7 . Штраф, що накладається на юридичну особу
1. Штраф - це грошове стягнення, що підлягає сплаті юридичною особою на підставі судового рішення у розмірі, встановленому цим Кодексом. Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної, запропонованої, обіцяної чи наданої в інтересах юридичної особи неправомірної вигоди.
2. У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах: за кримінальний проступок - від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за нетяжкий злочин - від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за тяжкий злочин - від двадцяти тисяч до двох мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за особливо тяжкий злочин - від сімдесяти п’яти тисяч до семи мільйонів п’ятисот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком: до 6 місяців - у разі вчинення кримінального проступку; до 12 місяців - у разі вчинення нетяжкого злочину; до 24 місяців - у разі вчинення тяжкого злочину; до 36 місяців - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. {Стаття 96 - 7 в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 361-IX від 06.12.2019 , № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 8 . Конфіскація майна
1. Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом. title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 9 . Ліквідація
1. Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 111 - 1, 113, 146, 147, 152-156 - 1, 160, 209, 255, 258-258 - 6, 301 - 1-303, 260, 262, 306, 436, 436 - 1, 437-439, 442, 442 - 1, 444, 447 цього Кодексу. {Стаття 96 - 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 317-VIII від 09.04.2015 , № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 361-IX від 06.12.2019 , № 1256-IX від 18.02.2021 , № 2108-IX від 03.03.2022 , № 2997-IX від 21.03.2023 , № 4012-IX від 09.10.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 10 . Загальні правила застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру
1. При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання кримінального правопорушення.
2. При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у випадках, передбачених частиною другою статті 96 - 3 цього Кодексу, судом враховуються характер суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, діяльність (бездіяльність) юридичної особи, безпосередньо пов’язана із зазначеним суспільно небезпечним діянням, наслідки (потенційні наслідки) вчинення зазначеного суспільно небезпечного діяння, майновий стан юридичної особи, а також вжиті юридичною особою заходи, спрямовані на запобігання правопорушенням, сприяння досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При вирішенні питання про застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру суд також враховує доцільність, необхідність тимчасового обмеження діяльності юридичної особи та/або тимчасового обмеження юридичної особи в отриманні прав та/або переваг, досягнення мети запобігання у подальшому порушення юридичною особою вимог щодо належного здійснення господарської та іншої діяльності. {Стаття 96 - 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2617-VIII від 22.11.2018 , № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 10-1 . Додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру
1. Тимчасове обмеження діяльності юридичної особи - це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку здійснювати певний вид та/або види діяльності, зокрема: 1) брати участь у публічних та оборонних закупівлях; 2) користуватися ліцензією (зупинення дії ліцензії повністю або частково); 3) брати участь у приватизації державного та комунального майна; 4) брати участь в оренді державного та комунального майна (у тому числі заборона продовження договору оренди); 5) отримувати новий або продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (у тому числі зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами); 6) брати участь в органах соціального діалогу, крім утвореної на локальному рівні для ведення колективних переговорів двосторонньої робочої комісії; 7) купувати облігації внутрішніх державних позик України; 8) створювати та брати участь у роботі саморегулівних організацій; 9) виробляти та розповсюджувати рекламу про власну діяльність; 10) здійснювати спонсорство; 11) брати участь у державно-приватному партнерстві; 12) брати участь у діяльності спільних підприємств.
2. Тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг - це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку отримувати визначені законодавством України права та/або переваги, зокрема: 1) одержувати будь-які пільги та активи від держави та територіальної громади; 2) залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проектів та міжнародних фінансових операцій; 3) отримувати державну допомогу суб’єктам господарювання (бути отримувачем державної допомоги); 4) набувати статус резидента Дія Сіті; 5) отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.
3. Суд може призначити додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру стосовно юридичної особи строком від шести місяців до трьох років. До юридичної особи за рішенням суду застосовується додатковий (нефінансовий) захід к title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 10-1 . Додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру . Суд може призначити додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру стосовно юридичної особи строком від шести місяців до трьох років. До юридичної особи за рішенням суду застосовується додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, пов’язаний із сферою діяльності, у межах якої встановлено зв’язок юридичної особи із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки діянь, передбачених статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу. При застосуванні до юридичної особи додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру у виді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, зупиненню підлягають ліцензії виключно на ті види діяльності, у межах яких судом було встановлено зв’язок юридичної особи (ліцензіата) із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369 - 2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу. Примітка. 1. Терміни "публічні закупівлі" та "оборонні закупівлі" у цій статті вживаються у значеннях, визначених законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі".
2. Пільгами у цій статті вважаються встановлені законодавством України у відповідній сфері переваги перед іншими юридичними чи фізичними особами.
3. Активами у цій статті вважаються грошові кошти (зокрема готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках), інше майно, майнові права, обсяг зменшення фінансових зобов’язань.
4. Термін "ліцензія" у цій статті вживається у значенні, визначеному Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
5. Під приватизацією державного та комунального майна у цій статті слід розуміти платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь, зокрема юридичних осіб, які відповідно до Закону України "Про приватизацію title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 10-1 . Додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру риватизацією державного та комунального майна у цій статті слід розуміти платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь, зокрема юридичних осіб, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" можуть бути покупцями у порядку, встановленому Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
6. Під орендою слід розуміти речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов’язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк, у значенні, визначеному в Законі України "Про оренду державного та комунального майна".
7. Термін "державно-приватне партнерство" у цій статті вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство".
8. Термін "спільне підприємство" у цій статті вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
9. Під залученням, використанням, освоєнням коштів міжнародних технічних проектів та міжнародних фінансових організацій у цій статті слід розуміти встановлене законодавством України у відповідній сфері будь-яке залучення, використання та освоєння коштів міжнародних технічних проектів та міжнародних фінансових організацій.
10. Термін "резидент Дія Сіті" у цій статті вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
11. Термін "спеціальний дозвіл на користування надрами" у цій статті вживається у значенні, визначеному в Кодексі України про надра.
12. Термін "соціальний діалог" у цій статті вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про соціальний діалог в Україні".
13. Термін "облігації внутрішніх державних позик України" у цій статті вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
14. Термін "саморегулівні організації" у цій статті вживається у значенні, визначеному чинним законодавством у відповідній сфері title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 10-1 . Додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру атті вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
14. Термін "саморегулівні організації" у цій статті вживається у значенні, визначеному чинним законодавством у відповідній сфері.
15. Терміни "спонсорство" і "реклама" у цій статті вживаються у значеннях, визначених у Законі України "Про рекламу".
16. Терміни "державна допомога суб’єктам господарювання" та "отримувач державної допомоги" вживаються у значеннях, визначених у Законі України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання". {Кодекс доповнено статтею 96 - 10-1 згідно із Законом № 4111-IX від 04.12.2024 } title: Кримінальний кодекс України nreg: 2341-14 Розділ XIV - 1 Стаття 96 - 11 . Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю кримінальних правопорушень
1. За сукупністю кримінальних правопорушень в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим.
2. При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом. {Стаття 96 - 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 } {Кодекс доповнено розділом XIV - 1 згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013 з урахуванням змін, внесених Законом № 1207-VII від 15.04.2014 }